Діти на дорозі: чому важливо вчити правила дорожнього руху з наймолодшого віку.

Консультація для батьків.

Діти на дорозі: чому важливо вчити правила дорожнього руху з наймолодшого віку.

     Дитяча безпека на дорозі перш за все залежить від нас, дорослих: від того, наскільки якісно ми навчимо дітей правилам дорожнього руху і чи будуть вони уважно ставитися до всіх загроз, котрих так багато навколо.

    Зрозуміло, що діти не вміють так, як дорослі, аналізувати рух транспортних засобів по рівню шуму, на око оцінювати відстань, швидкість і напрямок. Тому дуже важливо, щоб дитина знала базові правила поведінки на дорозі задовго до того моменту, коли вона починає гуляти по місцевим та міським вулицям без супроводу дорослих.

    Покрокова інструкція:

1. Поясніть дитині, чому потрібно звертати увагу на деякі речі під час перебування на вулиці. Маються на увазі не лише очевидні загрози, як от перевищення швидкості автомобілями, але і такі явні, наприклад, автомобілі, котрі раптово можуть виїхати з-за рогу будинку, або те, що водії завжди зупиняються, навіть коли бачать пішоходів, що рухаються по переході. Пояснюючи причини пильності і наводячи приклади, коли треба бути особливо уважним, ви допомагаєте дитині зрозуміти, чому те, що від неї очікується, важливо і якими можуть бути наслідки нехтування елементарними правилами.
2.  Навчайте свою дитину базовим правилам поведінки пішоходів ще тоді, поки ходите разом з нею. Завжди дотримуйтесь дорожніх правил, пояснюйте дитині на прикладі, чому треба робити так чи інакше, як діти повинні поводитися  у нестандартних ситуаціях. Таким чином, до того часу, коли дитина стане пересуватися містом без вашого супроводу, ніякі правила і ситуації не мають ставити її у незрозуміле становище.
3. Привийте дитині звичку обов’язково зупинитися перед тим, як перейти дорогу. Щоразу, коли вона зупинятиметься, нагадуйте, що необхідно подивитися на всі боки і прислухатися, чи не наближається автомобіль з зони, яка поза полем зору.

В той же час наголосіть, що важливо не тільки покладатися лише на свій слух, оскільки багато сучасних транспортних засобів їздять дуже тихо. Варто використовувати і слух, і зір для перевірки безпеки.

Перевіряйте знання дитини: ставте питання, моделюйте ситуації, перевіряючи реакцію і дії дитини на них, корегуйте за потреби.

4. Нехай дитина навчається ловити зоровий контакт з водієм перед тим, як перейти дорогу. Так вона зможе бути впевнена у тому, що водій помітив її присутність. Буває, що це неможливо, так як деякі транспортні засоби занадто за тоновані або надто високі для дитини, щоб бачити людину на водійському місті, але все ж це один з методів забезпечення безпеки.
5. Навчіть дитину розуміти, що означають сигнали і кольори світлофора і неухильно дотримуватися цих правил. Роз’ясніть також значення основних дорожніх знаків, коли ви гуляєте разом по вулиці. Що раніше ви почнете навчати дитину цього, тим краще вона запам’ятає і у неї не виникатиме бажання оминути ці правила. Використовуйте ігри з вгадування значення значків.
6.  Навчіть дитину бути обережною, проходячи нерегульовані перехрестя, поруч з під’їзними шляхами, поворотами, провулками. Нагадайте про те, що, здаючи назад, водій не бачить людей, котрі переходять вулицю, так само добре, як тих, хто попереду, що іноді водій навіть не уповільнює руху, щоб переконатися у відсутності пішоходів. Наполягайте на тому, що на дорозі завжди важливо бути пильним, навіть, якщо поруч на перший погляд нікого нема. Для пояснення різних ситуацій користуйтеся іграшковими машинками, також можна купити спеціальний набір для гри в дорогу – так в ігровій формі можна освоїти правила поведінки не тільки у типових випадках на дорозі, але і розглянути нестандартні та форс-мажорні ситуації, які можуть виникнути.
7. Переконайтеся у тому, що дитина чітко розуміє небезпеку переходження дороги між припаркованими автомобілями. Поясніть їй, що не можна робити цього, так як у неї нема можливості вчасно побачити автомобіль, котрий може в цей час їхати по дорозі. Також поясніть дитині, що бігати по дорозі, намагаючись перейти її швидше,- дуже небезпечно.
8. Навчіть дитину переходити дорогу тільки на пішохідному переході, навіть якщо перехід далеко. Поясніть, що завжди краще витратити час, але забезпечити свою безпеку, ніж постраждати через непотрібний поспіх.

Будьте обережними на дорогах самі і не забувайте зайвий раз переконатися у безпеці своїх дітей! Береженого Бог береже!

Доповідь на тему:

«Ознайомлення дітей молодшого дошкільного віку з правилами дорожнього руху»

Відомо, що звички, закріплені в дитинстві, залишаються на все життя. Ось чому з самого раннього віку необхідно вчити дітей правилам дорожнього руху. У цьому повинні брати участь батьки, дошкільні установи, а також всі оточуючі дитини люди. Однією з важливих проблем у забезпеченні безпеки дорожнього руху є профілактика дитячого дорожнього транспортного травматизму в дошкільних установах.

Головне завдання вихователів: доступно роз’яснити правила дитині, а при виборі форми ознайомлення донести до дітей сенс небезпеки недотримання цих правил. Дітей необхідно знайомити не тільки правилам дорожнього руху, але і безпечній поведінці на вулицях, дорогах, у транспорті. Знайомити з цими правилами треба починати з раннього віку, так як знання, отримані в дитинстві, найбільш міцні, а правила, засвоєні в ці роки, згодом стають нормою поведінки, а їх дотримання – потребою людини. В дошкільних установах програма навчання безпечній  поведінці на вулиці є складовою частиною основної загальноосвітньої програми дошкільної освіти Питання з тематики дорожньої безпеки рекомендується вивчати як окремі напрями у загальній Програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» під редакцією О.П.Аксьонова, А.М.Аніщук, Л.В.Артемова, О.Л.Кононко. організація освітньої діяльності з ознайомлення дошкільнят з правилами дорожнього руху може бути включене в такі освітні лінії: «Особистість дитини»; «Дитина в соціумі»; «Дитина у природному довкіллі»; «Дитина у світі культури»; «Діяльність дитини»; «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»; «Мовлення дитини».

Виховуючи дошкільнят, педагог застосовує такі методи, як навіювання, переконання, приклад, вправи, заохочення. У цьому віці діти особливо добре піддаються навіюванню. Їх необхідно переконати, що самостійно виходити за межі дитячого садка не можна. На вулиці можна перебувати лише з дорослим і обов’язково тримати його за руку. Виховувати дітей треба постійно: в процесі ігор, прогулянок, спеціальних вправ, що розвивають рухові навички, безпосередньо освітньої діяльності з використанням дорожньої лексики, при розборі небезпечних і безпечних дорожніх ситуацій. Педагоги повинні пам’ятати, що в процесі ознайомлення дітей з правилами дорожнього руху не можна обмежуватися лише словесними поясненнями. Значне місце має бути відведено практичним формам ознайомлення: спостереження, екскурсії, цільових прогулянок, під час яких діти можуть вивчати на практиці правила для пішоходів, спостерігати дорожній рух, закріплювати раніше набуті знання по правильній поведінці на дорозі. Навчання дошкільнят дисциплінованої поведінки на вулиці необхідно здійснювати в системі. Заняття, прогулянки, екскурсії, спостереження важливо проводити з урахуванням віку дітей і очікуючих умов. Знання, що повідомляються дітям, необхідно поступово ускладнювати, уточнювати, доповнювати.

Вікторина для вихователів.

1. Як називаються вулиці біля нашого ДНЗ?
2. На якій вулиці розташований ДНЗ?
3. Назвіть елементи вулиці (проїзна частина, край проїзної частини, тротуар, перехрестя, перехід).
4. Що таке проїзна частина? (елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів).
5. Що таке тротуар? (елемент дороги, призначений для руху пішоходів).
6. Що таке перехрестя? (місце перехрещення доріг на одному рівні).
7. Що таке пішохідний перехід? (ділянка проїзної частини, призначена для руху пішоходів).
8. Який рух транспорту встановлено в Україні? (правосторонній)
9. Що таке «зебра»? (спеціальна дорожня розмітка пішохідного переходу)

10.Для чого потрібен світлофор? (він регулює рух транспорту і пішоходів)

      11. Що означають кольори світлофора?

Гра «Не плутай сторони»

Всі діти стоять. Вихователь подає такі команди: «Підняти праву (ліву) руку!», «Подивитись праворуч (ліворуч)». Хто помиляється, той сідає на місце. Перемагає той, хто не зробив помилок та залишився стояти.