«Мій рідний край – моє село.»

Проект освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку.

«Мій рідний край – моє село.»

            Мета проекту:

• Розширити та поглибити знання дітей про рідний край: життя людей у селі, народну символіку; познайомити з народними легендами, прислів’ями, загадками; із будівлями на господарчому дворі,їх призначенням; закріпити знання про свійських тварин і птахів.
• Поглибити і розширити знання дітей про українське житло, предмети побуту та їх призначення; знання про українську оселю, гостинність, обереги-символи.
• Продовжувати ознайомлювати дітей і батьків з українськими народними звичаями та обрядами, гумором. Збагачувати словниковий запас, розвивати мовленнєві уміння, спостережливість, пам'ять. Розвивати інтерес до історії українського народу; любов і шанобливе ставлення до рідних, до свого роду.
• Учити дітей чути красу рідної мови на прикладі українських народних прислів’їв і приказок, віршів, пісень; помічати красу навколишнього.
• Виховувати  любов до рідної мови, бажання спілкуватися нею; почуття гордості за рідний край, повагу до старших, до праці, до свого рідного краю, до народних традицій.
• Покращити календарно-тематичне планування роботи вихователя з дітьми старшого дошкільного віку з даної тематики, що виконується в рамках інноваційної технології психолого-педагогічного проектування видів діяльності.

          Тип проекту: короткотривалий.

          Термін реалізації: 1 тиждень.

          Учасники проекту: діти, вихователі, батьки.

          Завдання:

• формувати у дітей шляхом роздумів, спостереження, на основі власних міркувань поняття «народна гра», «народні традиції», «народні легенди», «народні звичаї», «народна символіка».
• У своїй роботі, забезпечити: ідейність, науковість, доступність,систематичність, комплексність, спланованість, наступність, гласність. А також оптимальне поєднання пошукової і суспільно-корисної праці. Спілкування дитячого колективу з установами, які мають відношення до краєзнавчої діяльності. Поєднувати самостійну краєзнавчу діяльність дітей з кваліфікованим керуванням з боку дорослих.
• Створити сприятливі умови для здобуття дітьми знань про українські народні звичаї та обряди, гумор,народну символіку, народні легенди, прислів’я, загадки…

Принципи ознайомлення дітей з українським народознавством:

• Народність;
• Краєзнавчий принцип;
• Емоційне навчання;
• Самостійна діяльність дітей;
• Взаємозв’язок і взаємозумовленість народознавчої науки з життям;
• Регіональний підхід до ознайомлення з народознавчим матеріалом;
• Організація активної пізнавальної діяльності дитини.

І день.

«Мандрівка в українське село»

 Бесіда. Мета: продовжувати знайомити дітей з назвами дерев, кущів, квітів і ягід, які ростуть в нашому регіоні. Познайомити з будовою трав’янистих рослин, розповісти про значення коріння в їхньому житті. Навчити розрізняти дерева й кущі за основними ознаками: у дерев один стовбур, гілки – товсті й тонкі, у кущів – кілька тонких стовбурів, вони нижчі, ніж дерева. Познайомити з лікарськими рослинами рідного краю, з їх цілющими властивостями.

Лічилки: Ми малята дошкільнята,

Ми дівчата і хлоп’ята

Любим бігати, стрибати.

Ти Андрійку, не дрімай

Нас швиденько доганяй.   

Ігрова діяльність: Д/гра: «Що у дворі зайве?» Мета: розвивати увагу, спостережливість, пам’ять, мислення. Виховувати повагу, гордість за те, що ми українці.

 Р/гра: «Коза» У цю гру грають дівчатка. З-поміж себе вони вибирають «козу», підводять до стіни,а самі сідають оддалік і глузують з неї: мекають по -  козячому, передражнюють: - Коза, коза, бе-е! коза сердиться, тупає ногами, погрожує: Я коза-дереза, півбока луплена,

                                               За копу куплена,тупу-тупу ногами,

                                               Сколю тебе рогами, лапками загребу,

                                               Хвостиком замету… Бррру

Потім між козою і гравцями відбувається така розмова:

 - Коза-коза, де ти була?

- Траву їла.

- Чого сюди прийшла?

- Відпочити.

Вислухавши ці слова, дівчата розбігаються, а коза ганяється за ними і намагається когось спіймати. Спіймана дівчина стає козою і гра продовжується.

 Загадки: До людей вона з добром,                 Два братики гойдаються,

                  З журавликом і з відром.                      Водичкою вмиваються.

                  Є джерельна в ній водиця…                    (Відра на коромислі)

                  Зветься диво це…                                   Шийка тоненька,

                                                                                      ззаді западенька.

                  (Криниця)                              У тіла вуха, а голови нема. (Цебер)

Прислів’я та приказки: 1. До пори корчага воду носить.

2. бджоли раді цвіту, люд – літу.

3. Літній день – за зимову неділю.

4. Літо запасає, а зима з’їдає.

5. хто літом працює, в охоту поїсть зимою.

6. Де верба, там і вода.

7. Скажи «дякую» калинці за солодку воду у криниці.

8. До доброї криниці стежка натоптана.

Заняття: «Мандрівка в українське село.»

Мета: уточнити та розширити знання дітей про життя людей у селі, народну символіку; познайомити з народними легендами, прислів’ями, загадками; учити помічати красу навколишнього; розвивати пам'ять, увагу; виховувати почуття гордості за рідний край.

Словник: криниця, зруб, коромисло, пліт, призьба, мальва.

Обладнання та матеріал: призьба (лава), заслана домотканою доріжкою; кухоль з водою, одноразові склянки; записи: пісня «Хата моя, біла хата», «Спів пташок»; гуашеві фарби, папір, серветки, вода, зразок, презентація.

Хід заняття:

Вихователь: - Діти, скажіть будь ласка, як називається помешкання, у якому ви живете? (квартира, кімната, будинок).

• Будинки які у вас – одноповерхові чи багатоповерхові? (Дуже-дуже давно навіть у місті високих будинків не будували, усі люди жили в одноповерхових будинках).
• Діти, хто з вас їздив у місто?
• Вам сподобалось місто?
• Чим село відрізняється від міста?
• Як називається сільський будинок? Правильно, хата.
• Діти, як ви думаєте, чому в місті менше пташок, ніж у селі? (Птахи люблять спокій, тишу, а в місті дуже багато транспорту: машин, трамваїв, тролейбусів, автобусів).
• Пропоную вам помандрувати українським селом.
• Погляньте, діти, це двір, де живуть господарі – дід Омелько і баба Одарка. У селі кожен двір відгороджений від дороги парканом. Ось погляньте на цей малюнок. Це паркан. З чого він зроблений? (з дощок).
• А дошки з чого роблять? (з дерева).
• Колись не було парканів, а був ось такий пліт. З чого він зроблений? ( з довгих гілок). Погляньте, у паркані дошки прибиті цвяхами, а гілки у плоті теж прибиті? (вони переплетені). Для чого потрібні паркан або пліт, як ви вважаєте? (Для того щоб корови, кози, коні не заходили в город та не псували городні рослини).
• Над плотом височіють різнобарвні мальви, біля плоту – чорнобривці. Давайте, діти, зайдемо до цього двору і дізнаємось, як живуть дідусь і бабуся, і що у них є в господі. (Вихователь з дітьми заходить за пліт, назустріч виходить господар – дід Омелько. Вітаються).

Вихователь: - А чи можна до вас у гості завітати?

Дід Омелько: - Заходьте, ми гостям завжди раді, особливо таким ввічливим діткам. Моя бабуся Одарка ще з базару не прийшла, то я вам розкажу все, що ви хочете знати і покажу своє господарство.

Дід Омелько: - Діти, коли ви тільки зайшли до двору, то що побачили? (хату, пліт, квіти). А як ці квіти називаються? Молодці, уважні, але не все назвали. А щоб ви здогадалися про що йде мова, то відгадайте загадку.

До людей вона з добром,

З журавликом і з відром.

Є джерельна в ній водиця…

Зветься диво це…(Криниця)

• Молодці, діти, бачу вмієте загадки відгадувати. Що ж це таке «криниця»? це таке місце, де є підземне джерело. Люди знаходять це джерело, розчищають його. Зверху над цим джерелом ставлять огорожу, щоб не забруднювалася вода. І називають місце як? (Криниця).
• А ви знаєте, які за формою бувають криниці? (Круглі, квадратні). Подивіться уважно на криницю. Ось ця нижня частина називається зруб, верхня – журавель.
• То як називається нижня частина криниці?
• Ось і в мене у дворі стоїть криниця. Погляньте, який красивий журавель допомагає воду з криниці витягати. Діти, ви знаєте, чому саме журавель стоїть над криницею, а не інша пташка? Є багато легенд про цього журавля. Одну з них я вам розкажу. Переказують люди, що з давніх-давен дружно жили журавель із журавкою. Кругом літали разом, курликали свої задушевні пісні, ніколи не розлучалися. Прийшла золота осінь. Приєдналися наші журавлики до журавлиного ключа і полетіли в теплий край зимувати. Далеко і тяжко було летіти, захворіла журавочка, вибилася із сил та й загинула. Не захотів летіти журавлик у теплий край без журавки. Залишився на рідній землі та перетворився на колодязного журавля. Стоїть він над криницею і щодня допомагає людям воду з криниці діставати. Так віддячує людям за їхню доброту та турботу.
• Діти, а ви звернули увагу, що я в легенді назвав журавля не криничним, а колодязним? Як ви думаєте, чому? Погляньте на малюнок, це теж криниця, але без журавля, а з дахом зверху, і воду звідти витягують за допомогою ланцюга, який накручується на колоду, прикріплену над криницею, з допомогою металевої ручки. У селі таку криницю називають колодязем. Діти, а ви знаєте віршика про журавля?

Облітав журавель сто морів, сто земель,

Облітав, обходив, ноги, крила натрудив.

Ми спитали журавля,- «Де найкращая земля?»-

Журавель відповідає: «Краще рідної – немає!»

                                                       П.Воронько

Дід Омелько: - Дяку, хороший вірш. Дійсно, рідна земля найкраща, найтепліша, найщедріша. Діти, а ви знаєте, що з криниці вода найчистіша, найсмачніша, у місті такої водиці немає. Ось попийте, дітки, цієї водиці. Ви одразу відчуєте, як вона вам  додає сили, здоров’я. І запам’ятайте, скільки криниць на землі, стільки й зірок на небі. А якщо десь кажуть, що на небі упала зірка, то це означає, що десь замулилось джерельце. Отже треба оберігати криниці, чистити їх, щоб вода завжди була чиста, щоб не згасали зірки на небі. (Пригощає джерельною водою).

-Ну що, діточки, смачна водиця? Як ви думаєте, чи можна криницю викопати в будь-якому місті? Ні, водичка буде тільки там, де є підземне джерельце.

• Дідусю Омелько, а як ви знайшли те місце, де треба було копати криницю?

 Дід Омелько: - А мені підказала вербова гілочка. Там, де протікає джерело, листочки вербові так і потяглися до землі, ось тут я і викопав криницю.

- Діти, а які рослини часто ростуть біля криниці? (Верба, калина).

- А як ви гадаєте, чому вони ростуть біля криниці? (Вони люблять воду, очищують її, охолоджують, оберігають від суховіїв).

-А знаєте, є багато прислів’їв про криницю, і про вербу та калину.

• Де верба, там і вода.А ви знаєте такі? (Діти кажуть прислів`я.)

- Скажи «дякую» калинці за солодку воду у криниці.

- Калина і верба оберігають воду від спеки.

- До доброї криниці стежка утоптана.

Дід Омелько: - Діти, а як ви розумієте прислів’я «До доброї криниці стежка утоптана.»?

• А ви знаєте, як несуть відра з водою до хати? (У руках).
• - Послухайте загадку: Два братики гойдаються,

                                          Водичкою вмиваються.

Це відра на коромислі. Ось погляньте на малюнок,коромисло – це така довга, плоска палиця, на кінцях якої  два заглиблення, для того щоб на них трималися відра. Цю палицю кладуть на плече і несуть відра. Отже, два братики – це що? (Відра). А чому вони водичкою вмиваються? (При ходьбі водичка хлюпає із відер і ніби вмиває їх). Є дуже багато віршів, легенд, загадок, а ще й пісень про вербу та калину. Немає бабусі Одарки, а то б вона вам заспівала. А може ви знаєте якусь пісеньку? (Хоровод «Ой, є в лісі калина»,)

Дід Омелько: - Дякую, діти, за пісню, молодці. Може ви й малювати вмієте? Ось давайте підійдемо до хати, сядемо на призьбу, тай будемо малювати калину.

Діти. - А що таке призьба?

Дід Омелько: - Це така прибудова біля хати, ніби лава. Ось погляньте, яка вона зручна, на ній можна відпочити, погратися, посидіти. Призьба завжди чистенька, змащена рудою глиною, заслана домотканим килимком або доріжкою. Бабуся сушить на ній насіння, соняхи, цибулю, часник. Поруч п’янкі запахи квітів-півонії, бузку, м’яти, калини. Ще й соловейко витьохкує в кущах. Діти, давайте сядемо на призьбу, вдихнемо чисте, насичене пахучим різнотрав’ям повітря, послухаємо спів пташок і намалюємо калину, яка росте біля криниці. Малювати калину ми будемо паличками.

• Якого кольору ягоди калини? (Червоного.).
• Якої форми ягідки? (Круглої).
• Якого кольору листочки? (Зеленого).

- Ось погляньте, діти, яка калинка на малюнку. Подобається вам?

А тепер намалюйте кожен свою калинку, яку б ви хотіли бачити біля криниці. (Звучить у запису спів різних пташок. Діти малюють.)

Дід Омелько: - Ой, яку гарну калину ви намалювали. Ягідки як справжні, так і хочеться покуштувати.

Діти: - Дідусю, ці малюнки калини ми подаруємо Вам.

Дід Омелько: - Дякую вам сердечно. Діти, вам сподобалось у мене у гостях? А що вам запам’яталось?

• Що таке криниця? (Місце, звідки люди набирають воду).
• Чим люди носять воду до хати? (Коромислом).
• Для чого кругом двору огорожа? (Щоб тварини не шкодили городині).
• Як називається огорожа? (Паркан, пліт).
• Як називається оселя, у якій живуть люди в селі? (Хата).
• Як називається місце для сидіння біля хати? (Призьба).

Дякую вам, діти, за ваші пісні, вірші та малюнки. І за те, що запам’ятали все, що я вам розповідав.

Діти: - Дякуємо вам, дідусю за цікаві розповіді. Нам у Вас діже сподобалось. Однак час уже додому вертатися.

Дід Омелько: - Хай щастить вам. Вчіться, діти, робити добро всім, і вам теж буде завжди добре в житті. Любіть Україну, її мову і пісню солов’їну. Приходьте ще в гості. Ми з бабусею будемо на вас чекати.

Спостереження: Читання вірша П.Воронька «Облітав журавель»

Облітав журавель, сто морів, сто земель,

Облітав, обходив, ноги,крила натрудив.

              Ми спитали журавля, - «Де найкращая земля?» -

          Журавель відповідає: «Краще рідної – немає!»

Мета: викликати емоційне сприйняття змісту вірша. Виховувати любов до рідного краю, патріотичні почуття, дбайливе ставлення до птахів. Розвивати вміння дітей чітко та конкретно висловлювати свою думку під час бесіди про журавлів. Уточнити знання дітей, де живуть журавлі? Чому вони відлітають у теплі краї? Як і де, вирощують своє потомство?

 Індивідуальна робота: ввести в словник дітей слово «мандрували», активізувати словник словами та виразами: журавлики, лелеки, веселики, теплі краї, сумували.

Праця: Аплікація: «Кошик для калини» Мета: вчити виготовляти з паперу кошики для заготівлі калини -  визначати частини кошика, робити надрізи по пунктирних лініях. Закріпити раціональність порядку виконання роботи (спочатку -  розміщення елементів візерунка уздовж стінок кошика, потім – склеювання деталей заготовки). Виховувати доброзичливість; вміння ділитися секретами створення візерунків на стінках кошика.