«Екскурсія по господарчому двору».

ІІ день.

«Екскурсія по господарчому двору».

Бесіда. Мета: закріпити та поглибити знання дітей про рідний край, про Україну; формувати уявлення про історію рідного села; знайомити з історичними подіями, які сталися багато років тому; розуміти їх важливість, давати оцінку; виховувати інтерес до минулого, любов до рідної землі.

Лічилки: Раз, два, три, чотири.

                Козі дзвоник причепили.

                Коза бігає, кричить,

                Просить дзвоник відчепить.

Ігрова діяльність: Д/гра: «Назви одним словом». Вчити дітей називати одним словом ті речі чи тварин одним словом. Розвивати логічне мислення, кмітливість.

 Р/гра: «Піжмурки» Лічилкою обирають Водія, зав’язують йому очі хустинкою, виводять на середину кімнати і звертаються до нього з такими словами: - Водій, Водій! На чому стоїш?

•                   На бочці.
•                   Що в бочці?
•                   Квас!
•                   Лови курей, та не нас.

Водій починає ловити і кого з гравців спіймає, той стає Водієм.

Загадки: Має вона круті роги,                     Закрутився в бублик хвостик,

                 Довгий хвіст, високі ноги,            П’ятачок у неї носик,

                 Травичку свіжу полюбляє,           Жваво рохкає щодня…

                 Молочком всіх напуває.               Називається…

                  (Корова)                                           (Свиня)

   Має гриву, має хвіст,                Сорока летить, а пес на хвості сидить.

    Ще й високий він на зріст.                 (Віз і візник)

     Все возить допомагає

   Вітер в полі доганяє.    (Кінь)

 Прислів’я та приказки:

 1. За звичкою їздить пан у бричці, а мужик на возі.

2. здібний, як віл до карети.

3. Без чабана і вівці не отара.

4. З поганої вівці хоч вовни жмут.

5. Яка хата -  такий тин; який тато – такий син.

6. Свиня і в засуху болото знайде.

 Заняття: «Екскурсія по господарчому двору»

Мета: ознайомити дітей із будівлями на господарчому дворі, їх призначенням; закріпити  знання про свійських тварин і птахів; розвивати вміння помічати красу рідної природи; виховувати повагу до старших, до праці, до свого рідного краю.

Словник: Хлів, саж (свинарник), стайня (конюшня), курятник, погріб, спориш.

Обладнання та матеріал: призьба (лава), заслана домотканою доріжкою; іграшки (кінь з лошам, свиня  біля корита, корова з телям, півень з куркою, качка); обладнання для ліплення, презентація.

Хід заняття:

Вихователь читає вірш «Татові поради» В.Косовського.

Мій любий, завзятий, мій щирий хлопчино,-

Навчав добрий тато слухняного сина,-

Вбирай біля хати і в будень, і в свято.

Рясних чорнобривців насіє нам мати.

Під вікнами-ружі, над стежкою-м’яту.

Сади біля хати червону калину.

І яблуню,й грушу, і вишню, і сливу -

На щастя родинне, на долю щасливу.

В затишному місці - побіля криниці

Посадим крислату красуню-вербицю.

І липа, і явір, і клен не пошкодить,

Хай буде садиба віночком природи.

• Діти, вам сподобався вірш?
• Чого ж навчав батько сина? (Садити кущі, дерева, доглядати за ними, прикрашати подвір’я).
• Які дерева посадять біля хати? (Червону калину, яблуню, вишню, сливу, липу, клен.)
• Які дерево й кущ найкраще ростуть біля криниці? (Верба і калина).
• Діти, як ви думаєте, де живе хлопчик: у місті чи селі? Чому ви думаєте, що в селі? (У селі дуже багато зелені, квітів, оселі називають хатами, є криниці).
• Діти, а ви хочете помандрувати в гості до дідуся Омелька та бабусі Одарки?
• Я теж хочу відвідати дідуся з бабусею. Тож, не гаймо часу. Ходімо в гості. (заходять до зали. Назустріч виходить дід Омелько. Вітаються).

Дід Омелько: - Проходьте, дорогі гості. Я вас давно чекаю. Моя хата завжди гостям рада. Сьогодні, діти, я вам покажу своє господарство. Давайте зайдемо за огорожу. Не забули, як ця огорожа називається? (Пліт). А чому її так назвали? Бо гілки переплітаються між собою, ніби плетуться). Молодці, гарно все запам’ятали. Ось мій господарський двір. На ньому є велика будівля. Ця будівля називається хлів. Як ви думаєте, для чого потрібен хлів? – Правильно, у хліві живе худоба, стоять знаряддя праці. (Показую малюнок.)

• Погляньте, хлів довгий, у ньому є декілька дверей і маленькі вікна.
• Чому у хліві не одні двері, як у хаті? (У хліві є декілька приміщень, щоб худоба не заважала один одному і щоб господареві було зручно доглядати за нею).
• Яка у нас худоба в хліві, відгадайте: Має вона круті роги,

                                                                     Довгий хвіст, високі ноги,

                                                                     Травичку свіжу полюбляє,

                                                                       Молочком всіх напуває.

• Хто це? (Корова). Молодці, діти, правильно відгадали. Корова в селі – це годувальниця. Скажіть, хто знає, що можна приготувати з молока? (Масло, сметані, сир, ряжанку, морозиво).
• А ви любите молочні продукти? Я ж і бачу, що у вас від молочних продуктів і зуби міцні та біленькі, і щічки рожевенькі.
• Чим же треба годувати корівку, щоб вона молочко давала? (Травою,буряками, картоплею, водичкою напувати). Діти, а ви знаєте, що корові люди навіть пам’ятник поставили? Далеко, в країні, що називається Іспанія, найпочесніше місце відведено… корові. Бронзовий пам’ятник-це шана годувальниці, не відмовній трудівниці. А чому я назвав корову трудівницею? Ви думаєте, діти, я помилився? Ні. Колись давно, після війни, не було ні коней, ні машин, ні тракторів – то корів запрягали й орали землю, щоб виростити хліб. Як бачите, корівки не тільки молоком, а й працею допомагали людям. Бережіть, дітки, недоїдений сир, вареник, сирник або шматочок хліба, не кидайте його в смітник, а покладіть на видному місці, нехай його з’їдять собачки чи склюють пташки. Вони подякують вам за це своїми веселими піснями.
• Діду Омельку, а хто у вас ще мешкає в хліві?

Дід Омелько: - Ви дуже кмітливі, то ж відгадайте, хто  живе в цьому приміщенні:

Закрутився в бублик хвостик

П’ятачок у неї носик,

Жваво рохкає щодня…

Називається…    (Свиня)

- Правильно, це свиня. А дітки у неї хто? (Поросятка). Погляньте, які вони рожевенькі, гарненькі.

- Діти, а як би ви назвали приміщення, у якому мешкають свині? (Свинарник, це коли в ньому дуже багато свиней. А коли в господарстві одна свинка, це приміщення називається саж). Погляньте на малюнок що тут робить свиня? (Їсть). З чого вона їсть? (З дерев’яного корита).

- Молодці, діти, багато ви знаєте про домашніх тварин. А чи знаєте, для чого люди тримають свиней? Яку користь вони приносять?

- правильно, сало, м'ясо, шкіра, різні ковбаси, - усе це ми одержуємо завдяки цим тваринам. А тепер ходімо до наступного приміщення, і для вас нова загадка:

   Має гриву, має хвіст,            

    Ще й високий він на зріст.       

     Все возить допомагає

   Вітер в полі доганяє.    (Кінь)

- Для чого люди тримають коня в господарстві? (Щоб перевозити людей, вантажі, різне збіжжя, потрібне у господарстві).

• Правильно, діти, кінь у селі, як і корова, найперший помічник для людини. Він не тільки перевозить усе, а й допомагає город виорати та заволочити. Може, ви знаєте,як називається помешкання для коней? (Конюшня).
• Велике помешкання, у якому мешкає багато коней, називається конюшня. Ви праві. Але, коли один кінь в господарстві, то його місце в хліві називається стайня. (Показую малюнок). Ось подивіться, де стоїть кінь? (У стайні). Що він їсть? (Траву). Може, ви, діти, пам’ятаєте, як називається дитинча у  коней? (Лоша). Діти, я вже щось притомився. Сяду, трішки відпочину, а ви пограйтеся на моєму подвір’ї.

Р/гра: «Піжмурки» (Повторити три рази.)( Лічилкою обирають Водія, зав’язують йому очі хустинкою, виводять на середину кімнати і звертаються до нього з такими словами: - Водій, Водій! На чому стоїш?

•                   На бочці.
•                   Що в бочці?
•                   Квас!
•                   Лови курей, та не нас.

Водій починає ловити і кого з гравців спіймає, той стає Водієм.

Раз, два, три, чотири.    Козі дзвоник причепили.

 Коза бігає, кричить,   Просить дзвоник відчепить.

Діти: - Дідусю, ідіть і ви з нами пограйтеся. (Третій раз дідусь може бути Водієм).

Дід Омелько: - Ніби і я став маленьким хлопчиком. Дякую, діти. Дуже весело з вами гратися. Ой діти, я ж вам ще не все показав. Що це за невеличке приміщення у мене біля хліва, як ви думаєте? (Відповіді дітей).Це помешкання для свійських птахів. Діти, може ви підкажете, які є свійські птахи? (Відповіді дітей).

-Правильно, діти, тут мешкають кури, індики, гуси, качки. Це приміщення називається курятник. Вдень всі птахи гуляють на подвір’ї, а вночі кури та індики сплять над землею, на жердинах (довгих палицях), а гуси та качки внизу на соломі.

Діти: - Дідусю, а що роблять птахи вдень на подвір’ї?

Дід Омелько: - Пасуться, гуляють, їдять. Погляньте, чим вкрите подвір’я?  асфальтом, як у місті? (Травою).

• Як називається ця трава? Ось погляньте на малюнок, яка вона зелена, густа. Називається ця трава – спориш. Ще її називають «гусяча гречка» (бо гуси люблять поласувати нею. Та й не тільки гуси, а й індики, кури, качки). А ще цю траву моріжком величають. По моріжку дуже гарно ходити босоніж. Моріжок не коле ніжки, а обіймає ніби м’який килим, сили, здоров’я, додає людині. 
• То запам’ятали, як називається ця трава? (Моріжок, гусяча гречка, спориш).

Діти: - Дідусю Омельку, а для чого у вас так багато домашньої птиці?

Дід Омелько: - Моя бабуся Одарка із пір’я робить пухкі, м’які подушки, перини, а з м’яса та яєць готує смачні страви.

    - Ну що, діточки любі, вам сподобалося у моєму дворі?

- Як називаються приміщення, у яких мешкає худоба? (Свиня в сажі, кінь у стайні, птахи у курятнику, велике приміщення для худоби – хлів).

    - Молодці, діти. Я сьогодні для вас приготував сюрприз. Погляньте, що це? (Глина).

- Правильно, це глина. Сідайте на призьбу, не забули, де вона? (Біля хати). І зліпіть поросяток для свинки. А то їй сумно самій.

-  А скажіть мені, що є у свинки? (Тулуб, голова, коротенькі ніжки, хвостик, вуха, рило, очі). Дивіться, як  треба ліпити (показ і пояснення). (Діти ліплять маленьких поросят. У цей час звучить легка, спокійна музика).

- Ой, діточки, погляньте, скільки у моєї свинки з’явилося поросяток! Дякую. Я і бабусі покажу, як ви гарно вмієте ліпити, які у вас вправні руки. Я бачу, діти, що вам дуже сподобалося у мене. На прощання хочу вас пригостити яблучками з нашого саду. Їжте на здоров’я. (Діти дякують). Приходьте до нас ще. Бабуся Одарка познайомить вас зі своїм хатнім господарством. У неї там є стільки цікавинок, про які ви й не чули ніколи. Приходьте, ми гостям завжди раді. До побачення. (Звучить пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд, щоб ви і ми щасливі були!»).

Спостереження: Тема,мета:звернути увагу біля яких рослин найбільше птахів? Що птахи клюють на спориші? Знайти насіння спориша. Воно схоже на гречку,тільки меншого розміру. Травичку цю називають пташиною гречкою. Чим спориш корисний для людей?

 Індивідуальна робота: закріпити знання про свійських тварин і птахів, вчитися їх описувати, та відгадувати за описом.

 Праця: Ліплення: «Поросятка для свинки» Мета: вчити ліпити поросяток із глини. Закріпити вміння правильно передавати пропорції поросятка; надавати поросяткам статичності; застосовувати знайомі прийоми – защипування пальцями, скачування кульки, розкачування, сплющення. Уточнити знання дітей про частини тіла тварини (тулуб, голова, коротенькі ніжки, хвостик, вуха, рило, очі).