Дитинство Т.Г.Шевченка – «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю» (на основі повісті С.Васильченка «Широкий шлях» частини першої «У бур’янах»)

Про матеріал

Ознайомити учнів з фрагментами із біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», поглибити знання дітей про Україну часів Т.Шевченка, розглянути дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю»; розвивати критичне мислення, зв'язне мовлення, вміння опрацьовувати тексти біографічних творів; виховувати любов до України, шанобливе ставлення до життя та творчості Т.Г.Шевченка.

Перегляд файлу

Україна  часів   Тараса  Шевченка

Тема. Дитинство Т.Г.Шевченка – «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю»

 (на основі повісті С.Васильченка «Широкий шлях» частини першої «У бур’янах»)

Мета: ознайомити учнів з фрагментами із біографічної повісті  С.Васильченка «Широкий шлях», поглибити знання дітей про Україну часів Т.Шевченка, розглянути дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю»; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення,  вміння опрацьовувати тексти біографічних творів; виховувати любов до України, шанобливе ставлення до життя та творчості Т.Г.Шевченка. 

 

                                                               Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, 

                                                           мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…     

                                                                                               С.Васильченко

Обладнання: портрети Т.Г.Шевченка та С.В.Васильченка, книжкова виставка, книга С.Васильченка «Широкий шлях», роздруковані тексти окремих фрагментів повісті. 

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Учитель. Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. «Життя нашого поета  таке дивне, що, слухаючи про нього, можна  було б   сказати, що це  легенда, коли б усе діялось не перед нашими очима…

За широкими морями, за лісами дрімучими ще й  за горами кам'яними в не нашій, далекій стороні  був  колись веселий край, розкішний і багатий, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями. Одна  неволя панська, а друга-царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди…» (С.Васильченко)

Вступна  бесіда

  1. Пригадайте, що ви знаєте про життя Т.Г.Шевченка? Де пройшло і яким  було дитинство поета?
  2. Як називається книга Т.Г.Шевченка, до якої увійшли найвідоміші твори поета?
  3. У кого вдома є «Кобзар»? Як часто звертаються до цієї книги у вашій родині? Чи доводилося вам відкривати книгу, яка стала святинею для українського народу?

Учитель.  До мене сьогодні всміхнувся Шевченко 

З картини, що там на стіні. 
 

 

 

 

 

 

 

 

Читає пісні його залюбки ненька, 
Розказував батько мені:

Як вівці він пас – ще малий був хлопчина, 
А виріс – великий дав дар: 
Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни, 
Цю книгу, що зветься "Кобзар".

Як книгу святу берегли ми завзято, 
З собою забрали у світ, 
Як слово Тараса завжди зберігати, 
Великий усім заповіт.

Буду й я любити Вкраїну рідненьку,
То може й мені ще не раз
З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,
Наш Батько, великий Тарас. (Леся Храплива)

Поетична хвилинка (на фоні української ліричної мелодії)

Учні декламують ті поезії, які вони вивчали напам’ять у початковій школі.

«Коло вражень»

  • Які почуття у вас викликають вірші Т.Г.Шевченка? Чому?
  • Яким настроєм проникнуті поезії Тараса Григоровича? Це сумні вірші чи веселі?
  • Чому присвячував свої твори видатний поет?
  • Що ви знаєте про Україну часів Т.Г.Шевченка?

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Учитель. Сьогодні ми продовжимо знайомство з дитячими роками великого поета. Багато нового і цікавого дізнаємося про життя Тараса Шевченка з біографічної повісті  С.Васильченка «Широкий шлях».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Презентація книги С.Васильченка «Широкий шлях»

(демонстрація портрета письменника на дошці або на мультимедійному екрані)

Учитель. Степан Васильович Васильченко – відомий український письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його перу належать такі твори, як: «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та багато інших, пройнятих любов'ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості.

В останні роки життя у С.В.Васильченка виник грандіозний задум створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка «Широкий шлях». Але, на жаль, з п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу – «В бур'янах», яка побачила світ уже після смерті автора  – в 1938 році.

Читаючи цю книгу, ми уявляємо страшні картини життя простого народу в поневоленій панами Україні, усім серцем сприймаємо горе і страждання, через які довелося пройти маленькому кріпаку, майбутньому  видатному сину свого народу – всесвітньо відомому поету Т.Г.Шевченко.

Тож перегорнемо окремі сторінки біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», прочитаємо та обговоримо деякі фрагменти книги, щоб уявити, якою була Україна в першій половині ХІХ століття за життя Т.Г.Шевченка.

Робота з фрагментами тексту повісті

(Учень  читає виразно текст)

І учень. «Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого уха і навіть для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю... Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня... Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон. Тільки Дніпро з очеретами, тільки вітер з степовими могилами шепотіли ночами: гай-гай... умер прекрасний край... Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... Україна – це марні, обшарпані, голодні люди... Ідуть на панщину чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть... Україна – це царське та панське безмежне свавілля... Праця до сьомого поту...

 Світяться злидні.

Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі...»

Обговорення

  1. «Україна – країна смутку і краси», – так характеризує Україну С.Васильченко.  Доведіть, використовуючи текст фрагменту повісті та власні спостереження, що Україна – дійсно прекрасна країна.
  2. Як ви гадаєте, чому письменник, говорячи про Україну, використовує казкові   епітети – «медовії та молочнії ріки». (Україна – казково красива і багата країна).
  3. «Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі...» Поясніть, як ви розумієте таку авторську характеристику України. Чому «країна краси» водночас є «країною смутку»?

«Довідкове бюро».

( Попередньо підготовлені учні пояснюють, що таке кріпосне право)

Завдання. Уважно прослухайте текст повісті, який вам прочитають члени творчої групи.

Обговорення у читацькому колі

▼ Яку долю ненародженої дитини побачила бабуся? («А поба­чила я,— сидить за столом повно всякого панства, а поміж панством — мужик стоїть, вичитує щось із паперів. А вони на нього кулаками махають, а підійти бояться...»)

▼ Чим годувала Катря маленького Тараса? («Знаходить жит­нього хліба, жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот».)

▼ Куди ходить гуляти малий Тарас? («На леваду, до ставка, за село, до млина, у той сад густий та темний, за сад на мо­гилу...»)

▼ Як родина Шевченка почула чумаків? («Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хви­лююча пісня...»)

▼ Як Катря знайшла Тараса? («Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито: «А ось і наш волоцюга!».)

▼ Що розповів про свою пригоду малий Тарас? («Був у полі та за­блудився... Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш? Ман­друєш?» Я кажу — в Кирилівку. А вони й кажуть: «Це ти йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай з нами, довеземо». Та й посадили мене на віз. Далі мені батіг волів поганяти...»)

Робота з епіграфом

«Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…» Як ви гадаєте, чому сусіди виділяли Тараса з-поміж інших дітей і пророкували йому особливу долю?

ІV. Підсумок уроку

Рефлексія

  1. Чи сподобався вам наш урок?
  2. Що ви поклали у «скарбничку вражень»? Чим поповнили «скарбничку знань»?
  3. Що ви розкажете про наш урок своїм батькам, друзям?
  4. Чим особливим запам’ятається вам наш урок?

V. Домашнє завдання. завершити читання повісті С.Васильченка;  підготувати театралізацію уривків із повісті;  намалювати ілюстрації до твору С.Васильченка.

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
30 серпня 2018
Переглядів
1487
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку