Ознайомити учнів з фрагментами із біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», поглибити знання дітей про Україну часів Т.Шевченка, розглянути дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю»; розвивати критичне мислення, зв'язне мовлення, вміння опрацьовувати тексти біографічних творів; виховувати любов до України, шанобливе ставлення до життя та творчості Т.Г.Шевченка.
Україна часів Тараса Шевченка
Тема. Дитинство Т.Г.Шевченка – «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю»
(на основі повісті С.Васильченка «Широкий шлях» частини першої «У бур’янах»)
Мета: ознайомити учнів з фрагментами із біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», поглибити знання дітей про Україну часів Т.Шевченка, розглянути дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю»; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, вміння опрацьовувати тексти біографічних творів; виховувати любов до України, шанобливе ставлення до життя та творчості Т.Г.Шевченка.
Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса,
мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…
С.Васильченко
Обладнання: портрети Т.Г.Шевченка та С.В.Васильченка, книжкова виставка, книга С.Васильченка «Широкий шлях», роздруковані тексти окремих фрагментів повісті.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
Учитель. Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. «Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда, коли б усе діялось не перед нашими очима…
За широкими морями, за лісами дрімучими ще й за горами кам'яними в не нашій, далекій стороні був колись веселий край, розкішний і багатий, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями. Одна неволя панська, а друга-царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди…» (С.Васильченко)
Вступна бесіда
Учитель. До мене сьогодні всміхнувся Шевченко
З картини, що там на стіні.
Читає пісні його залюбки ненька,
Розказував батько мені:
Як вівці він пас – ще малий був хлопчина,
А виріс – великий дав дар:
Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,
Цю книгу, що зветься "Кобзар".
Як книгу святу берегли ми завзято,
З собою забрали у світ,
Як слово Тараса завжди зберігати,
Великий усім заповіт.
Буду й я любити Вкраїну рідненьку,
То може й мені ще не раз
З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,
Наш Батько, великий Тарас. (Леся Храплива)
Поетична хвилинка (на фоні української ліричної мелодії)
Учні декламують ті поезії, які вони вивчали напам’ять у початковій школі.
«Коло вражень»
ІІ. Оголошення теми та мети уроку
Учитель. Сьогодні ми продовжимо знайомство з дитячими роками великого поета. Багато нового і цікавого дізнаємося про життя Тараса Шевченка з біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Презентація книги С.Васильченка «Широкий шлях»
(демонстрація портрета письменника на дошці або на мультимедійному екрані)
Учитель. Степан Васильович Васильченко – відомий український письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття. Його перу належать такі твори, як: «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та багато інших, пройнятих любов'ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості.
В останні роки життя у С.В.Васильченка виник грандіозний задум створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка «Широкий шлях». Але, на жаль, з п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу – «В бур'янах», яка побачила світ уже після смерті автора – в 1938 році.
Читаючи цю книгу, ми уявляємо страшні картини життя простого народу в поневоленій панами Україні, усім серцем сприймаємо горе і страждання, через які довелося пройти маленькому кріпаку, майбутньому видатному сину свого народу – всесвітньо відомому поету Т.Г.Шевченко.
Тож перегорнемо окремі сторінки біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», прочитаємо та обговоримо деякі фрагменти книги, щоб уявити, якою була Україна в першій половині ХІХ століття за життя Т.Г.Шевченка.
Робота з фрагментами тексту повісті
(Учень читає виразно текст)
І учень. «Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого уха і навіть для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю... Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня... Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон. Тільки Дніпро з очеретами, тільки вітер з степовими могилами шепотіли ночами: гай-гай... умер прекрасний край... Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... Україна – це марні, обшарпані, голодні люди... Ідуть на панщину чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть... Україна – це царське та панське безмежне свавілля... Праця до сьомого поту...
Світяться злидні.
Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі...»
Обговорення
«Довідкове бюро».
( Попередньо підготовлені учні пояснюють, що таке кріпосне право)
Завдання. Уважно прослухайте текст повісті, який вам прочитають члени творчої групи.
Обговорення у читацькому колі
▼ Яку долю ненародженої дитини побачила бабуся? («А побачила я,— сидить за столом повно всякого панства, а поміж панством — мужик стоїть, вичитує щось із паперів. А вони на нього кулаками махають, а підійти бояться...»)
▼ Чим годувала Катря маленького Тараса? («Знаходить житнього хліба, жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот».)
▼ Куди ходить гуляти малий Тарас? («На леваду, до ставка, за село, до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу...»)
▼ Як родина Шевченка почула чумаків? («Раптом коло самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, урочиста, хвилююча пісня...»)
▼ Як Катря знайшла Тараса? («Аж ось Катря підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито: «А ось і наш волоцюга!».)
▼ Що розповів про свою пригоду малий Тарас? («Був у полі та заблудився... Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш? Мандруєш?» Я кажу — в Кирилівку. А вони й кажуть: «Це ти йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай з нами, довеземо». Та й посадили мене на віз. Далі мені батіг волів поганяти...»)
Робота з епіграфом
«Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…» Як ви гадаєте, чому сусіди виділяли Тараса з-поміж інших дітей і пророкували йому особливу долю?
ІV. Підсумок уроку
Рефлексія
V. Домашнє завдання. завершити читання повісті С.Васильченка; підготувати театралізацію уривків із повісті; намалювати ілюстрації до твору С.Васильченка.