Дитячі вірші на патріотичну тематику
( творча співпраця вчителя та учнів)
Із роздумів про патріотизм
Моя Батьківщина – прекрасна країна,
Вона веселкова, вона – солов’їна,
Вона загадкова і мелодійна,
А стихне війна, то буде спокійна.
Я люблю…
Мене запитали, що я люблю,
І я сказала, що квітку.
Коли ж дивувались чому,-
Бо й літо люблю,
І в сад я приходжу улітку.
А ще я маму і брата люблю,
І тата, й бабусю, і клени.
В житті обминаю я сірість жалю,
Й закохана в колір зелений.
За вікном моїм втішна картина:
Мама веде за ручку сина,
Білі берізки схилились й шепочуть,
Що жити в мирі і злагоді хочуть.
Я не художник, так не змалюю,
Все, що побачу, все, що почую…
Так гарно жити в щирій любові,
Бачити звичне в іншій обнові.
Чи можна…
Чи можна забути родину,
Хатину, де ти народивсь?
А як не любить Україну! -
В ній хмари з житами злились.
Пройти збайдужіло повз поле?
Ставка не помітить красу?
Мій краю! Простор неозорий!
Тобі я любов принесу.
Любов, що в думках оживає,
Що вирватись прагне з душі…
В житті, кажуть, різне буває,
Ти любиш, здається, як всі.
Як всі. Ні. Я з вами не згодний,-
Все звичне красивим стає…
І хоч не співець я народний,
Та серце співає моє.
( Вчитель Михальчук А. Б., учні 6-8 класів Коваленківської ЗОШ l-ll ст.)