Смажений тарантул

Любителям екзотичної їжі на закуску пропонуємо камбоджийський аналог наших курячих ніжок — А-Пінг — підсмаженого до хрумкої

скоринки великого отруйного тарантула, який розміром, як людська долоня. Щоправда, на момент подачі на стіл тваринка уже без отрути та викликає загрозу лише дуже вразливій психіці

Мацаки живого восьминога

В Японії та Кореї можна скуштувати Саннакчи — мацаки живого восьминога під соєвим соусом та насінням кунжуту. Порізані на шматки, м’язи восьминога ще

скорочуються при вживанні, тому варто бути обережним, оскільки мацаки часто зачіпаються за горло та можуть викликати задуху. Не виключена і смерть

Долучитися до кулінарної еволюції можна і в одній зі скандинавських країн — Норвегії, Швеції чи Фінляндії, скуштувавши Лютефіск — тріску, вимочену у лужному розчині.

концентрації. А ще лютефіск здатний роз’їдати срібний посуд

На Сардинії є місцевий кулінарний шедевр під назвою Касу марцу, дуже своєрідний овечий сир.

Пікантною особливістю цієї страви є наявність личинок сирних мушок, які апетитно звиваються у поданому на стіл делікатесі, так і норовлячи вистрибнути з нього в напрямку ваших очей. Що ще гірше

– в людському шлунку личинки не перетравлюються, довгий час зберігають життєздатність, і стають причиною утворення виразок кишкової стінки. Симптоми при цьому нагадують тиф. Прогризти стінки

шлунка вони, звичайно, не можуть, але ось роздряпати – скільки завгодно, викликаючи нудоту, печію,

шлункові болі та кривавий пронос

У Японії кулінари, які з нею працювали, повинні були отримувати державне посвідчення ще років триста тому, та ще й скласти іспит, з’ївши власноруч приготовану рибу. Рибу

їдять у вигляді сашимі: з неї вирізають отруйні печінку і жовчний міхур. У рибці міститься нервово-паралітична отрута тетродотоксин – компонент зілля, який використовували

чаклуни Вуду для створення зомбі. Він у 25 разів небезпечніший, ніж кураре. Смертельну дозу отрути можна отримати навіть доторкнувшись голою рукою до нутрощів риби.

Антидоту від токсину немає

У Камбоджі смажені коники - одна з найпопулярніших страв. Якщо провести аналогію з

Україною, то для тамтешніх громадян коники – це щось на зразок нашого соняшникового насіння. Їдять їх смаженими, краще гарячими, в соєвому або рибному соусі, рясно посипаючи червоним гострим перцем.

Голову і лапки краще відразу відокремлювати разом зі шлунком. На смак чимось нагадують смажену картоплю зі своєрідним вершковим, трохи солодкуватим

присмаком

Назву цього делікатесу можна перевести як "танцююча креветка". Коли odori ebi- молоді рачки виду pandalus borealis- за допомогою традиційних паличок потрапляють в рот людині, живі креветки починають лоскотати їй язик своїми вусиками і ніжками. Це вважається приємним. Безпосередньо перед подачею на стіл страву поливають спеціальним соусом, приготованим за секретним токійським рецептом.

Стол тн яйця, Китай

Звичайно, цим стол тн м яйцям насправд не сто рок в. Але вони стануть серйозним випробуванням для любител в екзотичних страв.

Для приготування ц єї страви беруть качин , куряч та перепелин яйця  пом щають їх у лужне середовище, повн стю позбавляючи доступу пов тря. У традиц йному рецепт св ж яйця обмазують

сум шшю з вапна, сол , глини, золи та чаю, п сля чого закочують у солому та рисове лушпиння, а пот м закопують. Але є вар анти приготування й прост ше.

Через деякий час (зазвичай 3-4 м сяц ) б лок стає пружним, нап впрозорим  темно-коричневого кольору. А жовток темн є набуває кремопод бної структури. Яйце має сильний ам ачний запах.

Їдять стор чн яйця без будь-якої подальшої обробки, просто нар завши на скибочки та нод приправивши соєвим соусом.

Ескамолес, Мексика

Ікра риб у всьому світі вважається делікатесом. А як щодо мурашиної ікри?

Це страва робиться з личинок мурах. За часів ацтеків эскамолес вважався делікатесом, але й зараз ви можете знайти його в меню ресторанів по всій центральній Мексиці, навіть у сучасному мегаполісі Мехіко.

Ескамолес цінуються за свій смак, який часто описують як горіховий та маслянистий, і м’яке відчуття у роті.

Щоб його спробувати, доведеться поїхати до Мексики. Оскільки мурашина ікра заборонена до експорту.

Крекер з осами, Японія Страви з комах дуже поширені в Азії. І ці крекери повністю відповідають своїй назві — вони містять оси.

Бджіл та ос у Японії разом з іншими продуктами бджільництва їдять дуже давно. І зараз печива із земляними осами здобули новий виток

популярності. Ці солодощі називаються «джибаші сенбей» та виготовляються на фабриці в місті Омачі.

Робиться печиво досить просто. Спершу готується традиційне рисове тісто. Потім ос відварюють у воді, після чого висушують. У готовому печиві

зазвичай знаходиться від 5 до 10 ос. Вважається, що оси надають печиву особливу текстуру, специфічний смак та бджолиний запах.