Для освітян "Формування повноцінної особистості"

ПРОТОКОЛ ПЕДАДОГІЧНОЇ РАДИ № 3

Засідання педагогічної ради від:

Голова –М.І. Павлюк

Секретар- Н. М. Моравецька

Присутнi: 10 членів педагогічної ради - (список додається)

Порядок денний

Щодо формування повноцінно життєтворчої особистості дитини, яка поєднує в собі духовне мовленнєве багатство, патріотизм, соціально - моральну чистоту, шляхом формування культури українського мовлення засобами української народної казки та поетичних творів сучасних авторів.

1.Про виконання рішень попередньої педради.

2.Про організацію освітньої роботи з дітьми на основі літературного тексту.

3.Щодо виховання патріотів змалечку.

4.Про формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку: методи інтерактивної взаємодії.

5.Про скарби українського фольклору – дітям ХХІ століття.

6. Диспут: Як сконцентруватися на роботі під час війни.

За порядок денний проголосувало : 10 чоловік

Головою педагогічної ради надано пропозицію щодо регламенту педагогічної ради.

За регламент проголосувало : 10 чоловік

По першому питанні виступила директор ЗДО с. Павлів, Павлюк М. І. Директор ознайомила присутніх з виконанням рішення з попередньої педради.

По другому питанні виступила методист ЗДО с. павлів Мигаль Н. Р.  Методист зауважила, якщо педагог правильно організує освітню роботу за літературним текстом, то не лише передасть дітям певні знання, а й пробудить у них переживання та допоможе набути важливого досвіду.

Надія Романівна наголосила, що більшість педагогів-дошкільників розуміє неоціненну роль книжки в житті людини. Знають вони й те, що формальний підхід до ознайомлення дітей з літературними творами мінімізує, а то й зводить нанівець їхній виховний і розвивальний вплив. Як побудувати роботу з книжкою так, щоб допомогти дошкільнику не лише отримати задоволення від цікавої історії, а й винести зі спілкування з нею важливі життєві уроки? У пригоді стане текстоцентричний підхід до організації освітньої роботи.

Також методист розповіла, що літературні тексти відображають важливі для дитини закони суспільного буття, правила безпечної поведінки й міжособистісної взаємодії на засадах моральності й комунікативної культури. Тож одним з основних напрямів роботи з літературним твором має стати соціальний розвиток дитини.

Починати цю роботу потрібно з найпростіших казок, наприклад «Ріпка» та «Колобок», мораль яких очевидна для дітей. Спонукайте їх розглядати сюжет твору як соціальну ситуацію, що навчає адекватно діяти в реальному житті. Наголошуйте на морально-етичному аспекті, формулюйте спільно з дітьми певне життєве правило, яке в казці традиційно лежить на поверхні. А відтак закріплюйте його й проживайте в щоденному бутті.

По третьому питанні відповіла вихователь Жолна Н. Є. Вихователь доповіла, що виховання патріотичних почуттів є базою для формування світогляду та розвитку загальнолюдських цінностей дитини. І вплітати його в життєдіяльність дітей слід не одноразово, а систематично, послідовно й постійно. Щоб ваші вихованці могли гордо сказати, що вони — українці, і пишалися цим.

Також вихователь звернула увагу на те, що як зазначав В.О. Сухомлинський, патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів діалектично пов'язаний з освіченістю, етичною, естетичною й емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею. Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань неможливо відокремити від складного цілісного процесу формування особистості.

Джерелами патріотичного виховання є рідне слово батька і матері, колискова пісня, культ Матері та Батька, рідна оселя, садиба, Батьківщина,героїчне минуле народу, життєдіяльність історичних постатей народу (політичних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва і культури), конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни

По четвертому питанні виступила вихователь Малярчук Л. В. Вихователь звернула увагу на те, що мовна компетенція — це засвоєння та усвідомлення мовних норм, які історично склались у фонетиці, лексиці, граматиці, орфоепії, семантиці, стилістиці, та адекватне їх застосування в будь-якій людській діяльності у процесі використання певної мови. 

     Під мовленнєвою компетенцією учені, зокрема доктор педагогічних наук Алла Богуш, розуміють уміння адекватно, доречно й практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях — висловлювати свою думку, бажання, наміри, прохання тощо, застосовуючи для цього мовні, немовні (міміка, жести, рухи), інтонаційні засоби виразності мовлення. Результатом сформованості як мовної, так і мовленнєвої компетенцій є комунікативна компетенція, під якою розуміють, за визначенням Алли Богуш, комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування у конкретних соціально- побутових ситуаціях, уміння орієнтуватись у ситуації спілкування, ініціативність у спілкуванні.     У Базовому компоненті дошкільної освіти, окреслено мету сучасної лінгводидактики на етапі дошкільного дитинства. 

Вихователь доповіла, що показником компетентності є здатність дитини будувати своє мовне спілкування з іншими людьми в різних життєвих ситуаціях. У практиці дошкільної освіти існує суперечність між розумінням важливості спілкування для психічного розвитку особистості дитини та нерозв'язаністю проблем формування самого спілкування як діяльності. В умовах дитячого садка становлення спілкування підміняють проблемою розвитку компонентів мовлення, а це обмежує можливості гармонійного розвитку особистості через формування широкого кола комунікативних умінь: 

-уміння аналізувати ситуацію спілкування, 

-сприймати та відтворювати не лише змістову, а й емоційну інформацію. 

По п’ятому питанні виступила вихователь Яворська Н. П. Наталія Петрівна доповіла, що дехто нині доволі скептично ставиться до фольклору — скарбниці народної мудрості — як до цінності. Мовляв, життя в комп’ютеризованому світі вже змінилося кардинально й продовжує змінюватися із шаленою швидкістю. Тож постає запитання: чи будуть корисними для сучасних дошкільників мудрі думки з далекої минувшини.

Заслухавши та обговоривши дані питання вирішили одноголосно:

1. Систематично та цілеспрямовано планувати і проводити освітню роботу з дошкільниками.
2. Вдосконалювати теоритичні знання і практичні навички педагогів та батьків.

Голова педагогічної ради:

Секретар педагогічної ради: