До люстерка підійшли і себе
ми там знайшли
Біля люстерка
До люстерка підійшов
П’ятирічний Юрчик,
І себе він там знайшов -
Ось який красунчик!
Оченята сині-сині
І кирпатий носик.
Ще й русяве, кучеряве
В хлопчика волосся.
Надобраніч, малюки
Зеленіють вже горбки,
Квітень за віконцем.
Надобраніч, малюки,
Вже заснуло сонце.
Біля ліжка кіт
Пушок Пісеньку муркоче.
Повертайтесь на бочок,
Та заплющіть очі.
В дитсадку
В дитсадку малят чекає
Вихователька, як мама.
Дітям слізки витирає,
Різні ігри грає з ними.
Золоте волосся
Каже матінка, що в мене золоте волосся,
Наче в полі, на роздоллі, золоте колосся.
Ну а я собі сміюся і відповідаю:
- Від промінчиків у сонця я волосся маю.
Нині я раненько встав,
Чисто вмився, причесався.
День народження настав,
Я до нього готувався.
Торт святковий на столі
І хороший настрій в тата.
І дорослі, і малі -
Всі прийдуть мене вітати.
Бі-б-бі - очі голубі.
Не-не-не - заплети мене.
Ду-ду-ду - в гості я піду.
Щу-щу-щу - навари борщу.
Коса - дівоча краса.
Не одяг прикрашає людину, а добре серце.
Скільки в дзеркало не дивися, кращим не станеш.
Сьогодні неділя, тому Катруся вдома. Весь ранок вона крутиться перед люстерком. Розплела косички і розпустила по плечах своє довге русяве волосся. Одягнула бабусине червоне намисто. Взяла мамину рожеву помаду і намалювала губи. Дивиться в дзеркало, любується—милується собою.
- Я, як мама, - думає.
Аж тут і мама нагодилася.
- Ой, лишенько! - сплеснула в долоні. - Ану швиденько вмиватися, поки татусь не побачив!