Запропоновано загальні зауваження до розв'язування задач теми «Елементарні частинки» та узагальнюючу таблицю.
Матеріал завантажено на сайт у форматі PDF і відкривається у попередньому перегляді не коректно. При завантаженні на свій комп'ютер все виглядає як потрібно.
Охотник Галина Григорівна, вчитель фізики КЗ «СЗШ № 23» Кам'янської міської ради
Фізика, 11 клас
До уроку «Елементарні частинки, їх класифікація»
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
||
Знаннєвий компонент |
Діяльнісний компонент |
Ціннісний компонент |
оперує поняттями і термінами: елементарні частинки та їх властивості, частинки та античастинки, взаємні перетворення частинок і квантів електромагнітного випромінювання, поняття про антиречовину. |
вміє: визначати класи частинок, їх заряд, масу, спін, середній час життя та способи розпаду, користуватись таблицею «Елементарні частинки». |
усвідомлює: аналізує явища, що свідчать про складну структуру атомів і атомних ядер. |
На різних етапах розвитку науки різні частинки вважались неподільними (елементарними).
У розвитку фізики виділяють три етапи:
• 1897 – 1932 рр. «від електрона до позитрона»;
• 1932 – 1964 рр. «від позитрона до гіпотези про кварки»;
• 1964 р. ― до нашого часу.
На початку 30-х років XX сторіччя встановили, що основними структурними елементами речовини є електрони, протони, нейтрони, фотони.
На сьогодні відкрито понад 350 елементарних частинок і відкриття їх триває.
Елементарним частинкам відповідають їх «двійники» – частинки, які мають ту ж масу і той самий, але протилежний за знаком заряд.
Будь-яка частинка може виникати і щезати в результаті взаємодії з античастинкою, перетворюючись в інші частинки.
У мікросвіті зникає різниця між частинками речовини і поля.
Загальні зауваження до розв’язування задач теми
«Елементарні частинки»
Задачі цього розділу, як правило потребують застосування фізичних закономірностей, які вивчалися в інших розділах шкільного курсу фізики. Тому треба уважно аналізувати їх умови з метою виділення відомих закономірностей. Найпростішими для побудови математичного описання явищ є ті задачі, в яких використовуються закони збереження енергії, імпульсу та електричного заряду. Аналізуючи перетворення елементарних частинок, слід завжди попередньо оцінювати можливість застосування законів класичної механіки, тобто перевіряти значення швидкостей частинок після і до взаємодії (або перетворення), виконуючи проміжні обчислення.
№ |
Тип перетворення
|
Схема перетворення |
Хто відкрив |
Рік відкриття |
1 |
α - розпад |
ZAXZA42Y24He |
Е. Резерфорд |
1899 |
2 |
β - - розпад |
ZAXZA1Y e ~e |
Е. Резерфорд |
1899 |
3 |
β + - розпад |
ZAXZA1Y e ~e |
Жоліо - Кюрі |
1934 |
4 |
К - - захват |
ZAX eZA1Y ~e |
Л. Альварес |
1937 |
5 |
γ - випромінювання |
AZ*XZAX |
П. Віллард |
1900 |
6 |
Спонтанний поділ ядер |
ZAXZAYZAZAY |
К. Петржак та ін |
1940 |
7 |
Протонний |
ZAXZA11Y11H |
Дж. Черні та ін. |
1970 |
8 |
Двопротонний |
ZAXZA22Y11H11H |
Дж. Черні та ін. |
1983 |