Доцільність використання комп’ютера в процесі навчання історії в середньому загальноосвітньому навчальному закладі

Вступ

На початку ХХІ ст. людство ввійшло в нову стадію свого розвитку – вчені й політики, підприємці й педагоги все частіше говорять про настання інформаційної ери. Сучасне життя досить складно уявити без використання комп’ютерної техніки. Наш час – це епоха постійних змін у технологіях, зокрема в освітніх, а використання персонального комп’ютера є стрижнем інформаційних технологій навчання.

Інтеграція України до єдиного світового простору викликає необхідність впроваджувати високотехнологічні інформаційні засоби навчання в освіту, займатися пошуками шляхів адаптації школи до сучасного світу.

Нині питання про використання комп’ютерних  технологій у навчально-виховному процесі сучасної школи теоретично обґрунтоване. Суттєвим кроком реалізації ідей та перспектив впровадження комп’ютерних  технологій в освітню галузь було прийняття Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки. Загальною метою Програми є розв’язання проблем, що існують у сучасній освіті і зазначені у концепції, а саме «підвищення якості освіти і виховання, інноваційний розвиток, адаптація до соціально орієнтованої ринкової економіки, інтеграція в європейський та світовий освітній простір, забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти, удосконалення механізму управління та фінансування, соціальний захист усіх учасників навчально-виховного процесу...». Розв’язання даних проблем можливе, у тому числі, шляхом «інформатизації та комп’ютеризації навчально-виховного процесу». Педагоги-практики, дослідники та науковці шукають ефективні шляхи запровадження комп’ютерних  технологій  у зміст освіти та

Викладання історичних дисциплін повинно відповідати часу. Нові методики їх викладання мають ураховувати сучасні вимоги до застосування інформаційних технологій. У навчальних закладах комп’ютерні технології повинні привести до поступового формування нового покоління тих, хто в найближчому майбутньому буде користуватися новими інформаційними технологіями (НІТ) як звичайним засобом для розв’язання різноманітних завдань у побуті, навчанні, повсякденному житті, на виробництві та в інших сферах діяльності людини.

На території України розробка комп’ютерних технологій і засобів навчання розпочалася ще у 70-ті рр. минулого століття, але на сьогодні вони є недостатньо ефективними. Головними причинами цього є те, що майже відсутня база якісних комп’ютерних програм та слабка розвиненість методичних питань комп’ютерного навчання.

Сучасний період реформування школи та історичної освіти потребує термінового розв’язання цих проблем. Застосування в сфері історичної освіти комп'ютера як засобу навчання має сприяти розвитку цілісності та системності мислення учня, його уяви, мотивації  до вивчення історії, дозволяє більш повно забезпечувати усі види його пізнавальної діяльності, формуванню відповідних умінь і навичок; індивідуалізувати процес навчання.

Комп’ютеризація навчання, зокрема такої специфічної науки, як історія, потребує наявності спеціально організованої комп’ютерної навчальної програми що містить такі особливі форми подання матеріалу, як історичний відео-, аудіофрагмент, історичний документ, історичне моделювання тощо. Сьогодні зростає рівень інформатизованості суспільства, збільшується і кількість програмних продуктів, що мають практичну спрямованість на навчання історії. Існує стійка тенденція постійного зростання кількісного обсягу і технічної якості комп'ютерних програм. Але  їх змістова складова з погляду історичного змісту, вимог шкільних предметних програм з історії, а також вікових особливостей учнів найчастіше не відповідає мінімальним вимогам до технічних засобів навчання. Програми не супроводжуються ніякими методичними вказівками, тому учні і вчителі перевантажені зайвою інформацією кількісно і не в змозі сприймати її якісно. Саме сприйняття виявляється недостатньо глибоким і осмисленим.

Отже, хоча використання комп'ютера  (на основі практично необмежених можливостей організації ефективної пізнавальної діяльності) на уроках історії не  викликає сумнівів, воно часто виявляється не прийнятним самими вчителями. Сучасна методика повинна використовувати високотехнологічні засоби навчання. Зокрема, треба розробляти нові форми уроків, спрямовані на інтенсифікацію та індивідуалізацію навчання за допомогою комп'ютера. Комп'ютерні програми та посібники повинні супроводжуватися методичною підтримкою і входити до навчально-методичних комплексів кожного з історичних курсів.

Використання комп’ютера в навчальному процесі допомагає вчителю зробити урок динамічним, цільовим, насиченим, яскравим, таким, що запам’ятовується надовго.

Проте застосування комп'ютера на уроці історії, як засобу організації навчання, потребує розв’язання цілої низки методичних питань: розробити ефективну навчальну комп'ютерну програму,  поєднати її з традиційними для навчання історії засобами, організувати навчально – пізнавальну діяльність учнів на уроці, де застосовується комп’ютер.

Відсутність відповідей на ці питання гальмує інтеграцію комп’ютерних технологій навчання в історичну освіту.

Питання методики вивчення  історії з використанням комп’ютера в методичній літературі майже не розглянуті, за винятком певної кількості статей у педагогічній пресі, пов'язаних з описом конкретного досвіду конкретних вчителів: В.М.Недзельська «Деякі аспекти використання комп'ютера на уроках історії та правознавства», О. Охредько «Комп'ютери на уроках історії», Л.В.Фоменко «Комп’ютер як засіб організації навчально – пізнавальної діяльності учнів на уроках історії», П.А.Гевал «Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів».

Іншою проблемою є розробка комп’ютерних програм і електронних підручників з історії. На превеликий жаль, поки що існує надзвичайно мало відповідної вітчизняної продукції з історії України та всесвітньої історії. Так, існує рекомендована Міністерством освіти і науки України комп'ютерна програма «Історія Стародавнього світу. Стародавній Рим» (автор —                      А. В. Фоменко), загальний курс історії України «Історія України» (автори — Батенко О. В., Кравецький Г. Г, Крушинський В. Ю., виробник— ДГІ «Атлактик»). Проте ці електронні посібники охоплюють або занадто вузьку частину курсу історії, або, навпаки, надзвичайно широку. У зв'язку із цим систематичне використання їх на уроках є надзвичайно проблематичним.

 Прикладом сучасного електронного підручника з історії є продукція фірм „Дієз-продукт” („Всесвітня історія. 11 клас”; „Історія України. 11клас”; „Історія України, 9 клас”), АВТ (" Всесвітня історія.10 клас.) та ін., рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

У цьому контексті слід відзначити роботу Інституту передових технологій, який працює над створенням електронних атласів з історії і має певні досягнення в цій галузі. Це атласи із всесвітньої історії та історії України, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Карти цих електронних атласів дуже якісні, кольорові (технічні можливості журналу не дозволяють передати колір) і мають привабливий вигляд.

Аналіз наукової літератури засвідчив необхідність подальшої розробки проблеми використання комп'ютера на уроках історії. Тому темою курсової роботи є «Доцільність використання комп’ютера в процесі навчання  історії в середньому загальноосвітньому навчальному закладі».

Об’єктом дослідження курсової роботи є процес навчання  історії, а предметом – методика, при якій використання комп'ютера буде ефективним.

Мета: з’ясувати доцільність використання комп'ютера в навчанні історії.

Отже, проблема використання комп'ютера на уроках історії залишається актуальною, проте цій проблемі приділяється все більше уваги, тому в майбутньому, можливо, знайдеться остаточне вирішення цієї проблеми.

Психолого-педагогічні аспекти роботи з комп’ютером на уроках історії

Комп'ютер є багатофункціональною навчальною машиною. Його дидактичні можливості дозволяють:

- завдяки новизні залучити учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності;
- активізувати навчання шляхом використання привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації (мультиплікація, колір, музика), стимуляції пошуку відповідей, духу змагання (учень змагається з машиною і з самим собою);

- поліпшити сприймання матеріалу за рахунок наочності, підкреслювання, обертання, кольорового зображення, графіки, мультиплікації, музики, відео;

•    розвивати творче мислення шляхом експериментування, пошуку зв'язків між новою і старою інформацією, встановлення зв'язків і закономірностей в межах набору завчених фактів;

- розвивати абстрактне мислення за допомогою заміни, демонстрації конкретних предметів схематичними чи символічними зображеннями (кресленнями, графіками, діаграмами, формулами), наочністю;

•    формувати уміння раціонально будувати розумові операції (точно визначати цілі діяльності, завдання, засоби досягнення завдань, цілей);
•    стимулювати рефлексію, аналіз учнями своєї діяльності шляхом отримання наочного зображення наслідків власних дій;
•    реалізувати індивідуалізацію навчання за послідовністю понять, що вивчаються; за методом подачі навчального матеріалу; рівнем складності і кількості пред'явлених задач, часу навчання тощо;
•    керувати навчанням: комп'ютер визначає, які навчальні завдання (питання, задачі, вправи) будуть запропоновані учням, які пізнавальні дії (порівняння, зіставлення, абстрагування та ін.) вони мають виконати, до яких результатів і висновків дійти;
•    здійснити доступ до "банків інформації"" - практично безмежного обсягу інформації і її аналітичного опрацювання, що призводить до безпосереднього залучення підростаючого покоління до інформаційної культури суспільства;
•    доступ до мережі Інтернет дозволяє взяти участь у міжнародних освітніх проектах (спільній навчально-пізнавальній творчій або ігровій діяльності учнів-партнерів, організованій на основі комп'ютерних телекомунікацій), яка має спільну мету - дослідження певної проблеми (дослідницької, літературно-творчої, пригодницької, інформаційної та інших);
•    організувати дистанційне навчання з використанням персональних комп'ютерів і мережі Інтернет;

- забезпечити об'єктивність контролю, можливість реалізації суб'єктивного стилю спілкування, що особливо важливо для учнів із сповільненим темпом сприймання і засвоєння навчального матеріалу.

Відомий психолог О. К. Тихомиров, який досліджує філософські та психологічні питання проблеми штучного інтелекту, аналізуючи роль і місце ЕОМ в діяльності людини, пише: «Для нас ЕОМ, як і решта машин, — це створені людською рукою органи людського мозку Якщо на етапі створення двигунів машини служили знаряддями діяльності людини при виконанні роботи, що вимагає великої витрати енергії, то на етапі розвитку комп'ютерів останні стали знаряддями розумової діяльності людини».

Він виділяє три основні точки зору в описі взаємодій людини, комп'ютера у сфері розумової праці: теорію заміщення, теорію доповнення і теорію перетворення.

Заміщення має місце тоді, коли відповідне програмне забезпечення комп'ютера звільняє користувача від знання алгоритмів рішення багатьох конкретних завдань у предметній галузі. Користувачеві, щоб отримати рішення, достатньо «механічно» ввести умови завдання в комп'ютер. Підчас взаємодії людини з машиною дія користувача залишається зовнішньою, не засвоюваною ним процедурою. Розробники алгоритму спеціально проводять формалізацію, щоб звільнити споживачів продукту від необхідності повторного рішення задачі. Запроваджуються як нові форми людської діяльності, так і новий розподіл праці.

Доповнення застосовується у випадках спільного вирішення однієї задачі людиною і машиною, коли ЕОМ розв'язання деяких окремих задач, що раніше виконувала людина, перебирає па себе. Комп'ютер доповнює людські можливості з переробки інформації.

Характеризуючи можливі зміни в онтогенетичному розвитку, які можуть стати результатом інформатизації, О. К. Тихомиров пише, що з появою комп'ютера міняється сама форма зберігання суспільного досвіду «електронний мозок», наприклад, замість бібліотек), процес засвоєння, де відносини вчитель -  учень опосередковані комп'ютером, а також зміст процесу засвоєння (можливість редукції засвоєння формальних процедур завдяки використанню комп'ютерів). При цьому, він пише, що людина — це не просто «партнер», вона «лідер», що веде гру. Отже, комп'ютер повинен розглядатися як знаряддя — знаряддя діяльності вчителя, що залишається «лідером» педагогічного процесу. Разом з тим, очевидно, що позиція або роль вчителя і роль учня відмінні. Значить, людина може відігравати роль суб'єкта або (та) об'єкта дії комп'ютеризованої системи.

Окрім розвантаження розумової діяльності від рутинних компонентів, можна виділити такі психологічні переваги використання  комп’ютера в процесі навчання школярів.

Візуалізація.  Робота з графічною інформацією дозволяє, мобілізувати ресурси образного мислення. Прискорення процесу екстеріоризації задуму, його матеріалізація у вигляді малюнка або схеми.

Розширення можливостей здійснення пошукових дій, які наразі здійснюються комп'ютером.

Можливість повернутися до проміжних етапів діяльності (використовуючи пам'ять комп'ютера).

Можливість одномоментного розгляду одного й того самого об'єкта з декількох точок зору, порівняння декількох варіантів перетворення об'єкта.

З появою комп'ютера виникають нові форми опосередкованого спілкування учнів і вчителів. Розкриваючи цю думку, О. К. Тихомиров пише: «Важливим чинником, що зумовлює зміну розумової діяльності, є створення мережі ЕОМ... Цю ситуацію розвитку можна охарактеризувати як перехід від індивідуальної взаємодії людини з ЕОМ до взаємодії груп людей і груп ЕОМ, причому взаємодії між людьми стають опосередкованими взаємодією з ЕОМ. Виникає «груповий симбіоз». Ефективність роботи цієї нової системи вищого порядку збільшується не тільки за рахунок простого підсумовування індивідуального внеску зростаючого числа «підсистем», але й за рахунок прискорення обміну інформацією, необхідною для вирішення завдань, а також за рахунок гармонійного поєднання роботи людей, що володіють різними стилями розумової діяльності».

У діяльності школяра в системі «людина — комп'ютер», де окремі розумові дії опосередковані зовнішньою процедурою, спочатку не засвоюваною ним, формується інший стиль мислення. Цей факт стає дедалі помітнішим. Наприклад, останнім часом відчутно зросла кількість учнів, які можуть формально відтворювати визначення, доказ і т. ін., не розуміючи їхнього сенсу, і це не викликає у них ніякого дискомфорту. Ймовірно, звільняючись від поглибленого розгляду завдань, алгоритм рішення яких «відомий» комп'ютеру, учень позбавляється багатьох творчих моментів, що виникають у процесі пошуку способу вирішення, а значить, не отримує і якигось важливих компонентів досвіду творчої діяльності.

Тому, застосовуючи в середній освіті сучасні інформаційні технології, не слід забувати, що «творчий» рівень інтерактивної взаємодії людини з комп'ютером визначається змістом і рівнем інтелектуального розвитку людини. А це означає, що в основі взаємодії людини і комп’ютера  повинна лежати система власних знань.

Нарешті, для когось комп'ютер так і залишатиметься цікавою іграшкою.

Комп'ютер може стати не тільки потужним засобом становлення й розвитку школяра (як особистості; суб'єкта пізнання, практичної діяльності, спілкування, самосвідомості), але й, навпаки, сприяти формуванню шаблонного мислення, формального та безініціативного ставлення до діяльності і т. ін.  

Тому в обговоренні перспектив використання комп’ютера  в освіті не повинна  зменшуватися роль вчителя, який знає свій предмет і вміє управляти пізнавальною діяльністю своїх учнів.

Використання комп’ютера у навчанні школярів зазвичай розглядається в чотирьох основних напрямах:

1) комп'ютер  як об'єкти вивчення;

2) комп'ютер  як засоби представлення, зберігання й переробки інформації;

3) комп'ютер як засіб організації навчальної взаємодії учнів;

4) комп'ютер як засіб управління діяльністю школярів.

Комп’ютер як форма представлення інформації різних видів розширює можливості організації діяльності учнів на уроці. Комп’ютер за рахунок збільшення частки інформації, представленої у візуальній формі, відкривають перед учителем нові можливості подачі матеріалу на уроці (кольорові динамічні ілюстрації, звуковий супровід, фрагменти «живих» уроків і ін.). Електронні способи отримання, зберігання й переробки інформації несуть з собою новий тип учнівської діяльності (створення навчальних сайтів, упорядкування словників, довідників і т. ін.).

Основна мета використання методу інформаційного ресурсу — закріплення й розширення теоретичних знань шляхом орієнтації школяра у величезній кількості найрізноманітнішої інформації,  яка йому необхідна, і задоволення його пізнавальних потреб.

Використання даного методу сприяє не тільки формуванню теоретичних знань учнів, але й служить пропедевтикою для подальшого використання даного методу майбутніми вчителями у професійній діяльності.

Систематичне використання ПК на уроці призводить до певних наслідків:

1. Підвищення рівня використання наочності на уроці.

2. Підвищення продуктивності уроку.

3. Встановлення міжпредметних зв'язків з інформатикою.

4. З'являється можливість організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів інформатики та історії.

5. Викладач, що створює чи використовує інформаційні технології, вимушений звертати увагу на логіку подачі навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів.

6. Змінюються на краще взаємини з учнями, далекими від історії, особливо з числа тих,  хто із захопленням ставляться до ПК. Вони починають бачити у викладачеві «рідну душу».

7. Учні змінюють ставлення до ПК як до захоплюючої іграшки і починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Водночас при всіх позитивних аспектах треба зазначити, що на сьогодні методика використання комп'ютерних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін перебуває в стадії розробки. Також  існує реальна загроза перетворення викладання історії у формальне механічне відтворення фактів з використанням ефектного відеоряду. Часто величезний вибір ілюстративного матеріалу в Інтернеті і на компакт-дисках в ході підготовки до уроку призводить до необгрунтованого збільшення його кількості не на користь іншим формам роботи. При цьому подібні уроки перетворюються в монолог учителя, втрачається зворотний зв'язок з учнями.

Уданій ситуації важливо використовувати комп'ютерні технології не тільки як наочний посібник, так би мовити, «історію в малюнках», а для розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми, розкривати причинно-наслідкові зв'язки, закономірності подій і явищ громадського життя тощо. Нам здається, що в курсі вивчення гуманітарних предметів важливо зберегти проблемні уроки з елементами дискусії. Словом, усі прийоми, що напрацьовані в нашій дидактиці, не повинні бути відкинуті й забуті, а якісно удосконалені й більш ефективно використані з мстою підвищення пізнавальної активності учнів на уроках історії, яка є однією з цілей вчителя на уроці. А одним із засобів цього пронесу якраз і є впровадження сучасних комп'ютерних технологій на уроці. Звичайно, далеко не всі учні та  навчальні заклади забезпечені сучасними комп'ютерами. Проте це не повинно зупиняти розробників мультимедійних засобів навчання, оскільки саме застосування мультимедійних технологій є одним із перспективних напрямків підвищення пізнавальної активності учнів. Необмежені можливості комп'ютера щодо надання інформації розв'язують проблему постійної зміни та оновлення змісту шкільної історичної освіти.

Використання комп'ютера як засобу навчання на уроках історії

 Наш час — це епоха постійних змін у технологіях, зокрема в освітніх, а використання персонального комп'ютера (ПК) є стрижнем інформаційних технологій навчання. В умовах збільшення кількості нової інформації традиційні підручники просто не встигають забезпечити виконання таких освітніх завдань, як оновлення змісту освіти, забезпечення особистісно-орієнтованого навчання, активізація процесу розвитку творчих здібностей, умінь та навичок учнів, застосування одержаних знань для розв'язання нетрадиційних завдань.

З досвіду роботи вчителів можна виділити декілька форм організації роботи з використанням комп'ютера на уроці.

1. Вивчення теми уроку учнями самостійно або в парах з допомогою певного програмного забезпечення. Це ж стосується і виконання певного завдання. Роль вчителя при цьому — спрямування роботи у певному напрямку, корекція діяльності учнів.

2. Використання на уроці мультимедійних можливостей комп'ютера, що слугує як наочний посібник. Це найбільш поширена форма організації застосування комп'ютера на уроці історії.

3. Використання Інтернету, компакт-дисків для виконання лабораторно-практичної роботи, проекту, написання реферату, виконання будь-якого творчого завдання.

4. Проведення різноманітних опитувань, тестувань, особливо це стосується тематичного оцінювання в електронному варіанті.

Значення презентацій у навчальному процесі

У результаті роботи з програмними засобами різного типу можна сформулювати такі принципи вибору програмного продукту для використання на уроці.

І. Програма повинна бути зрозуміла з першого знайомства як викладачам, так і учням. Керування програмою має бути максимально простою.

2. Викладач повинен мати можливість компонувати матеріал на власний розсуд і при підготовці до уроку займатися творчістю, а не запам'ятовуванням того, у якому порядку буде виводитися інформація.

3. Програма має дозволяти використання інформації в будь-якій формі представлення (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео- та аудіофрргменти і т. ін.)

У підсумку цим вимогам відповідає не готовий продукт, а програма створення презентацій.

У практичній роботі найбільш вдалою є Power Point. Даний вибір визначається, насамперед, поширеністю даного пакета і його уніфікованістю — будь-яка людина, що має уявлення про Microsoft Word, швидко може почати роботу в інших програмах.

 Power Point дозволяє будь-якому вчителю, що володіє навичками роботи в одній із програм, що входять до пакета Місrosoft Office, стати розробником програмних продуктів, які зроблять викладання свого предмета більш ефективним.

Досвід роботи  в свідчить, що на підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів тих же мультимедійних енциклопедій необхідно 2—2,5 години. В ідеалі для введення в ПК графіків необхідно мати сканер, принаймні, можна скористатися набором малюнків з колекцій Сlір Аrt. У разі потреби  можна замінити текст, малюнок, діаграму чи просто знищити непотрібні слайди. Ці можливості Power Point дозволяють максимально застосовувати будь-яку наявну презентацію для проведення конкретного уроку в конкретному класі.

До переваг Power Point  як інструментального середовища можна віднести:

а) доступність;

б) легкість в освоєнні і простоту створення мультимедіа-презентації (при досить широкому наборі наявних можливостей, зокрема, для реалізації «оформлювальних» анімаційних ефектів, особливо в Power Point);

в) можливість перенесення даних з інших додатків , що дозволяє розширити для непрофесійного користувача можливості підготовки змістовного наповнення, а також включати до створюваних презентацій матеріали, раніше підготовлені засобами Word і Ехсеl.

При підготовці навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати загальнодидактичні принципи створення навчальних курсів, вимоги, що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрана, ергономічні вимоги й максимально використовувати можливості, які надають нам програмні засоби телекомунікаційної мережі і сучасних інформаційних технологій. Інформаційні технології є лише засобом реалізації дидактичних завдань.

Ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості дидактичних матеріалів і майстерності педагогів. Тому педагогічна, змістова організація мультимедійних презентацій (як на етапі проектування презентації, так і в процесі його використання) є пріоритетною.

При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі вимоги:

 Мотивація. Мотивація — необхідна складова навчання, яка повинна підтримуватися упродовж всього процесу уроку. Велике значення має чітко визначена мета, яка ставиться перед школярами.
Постановка навчальної мети. Учень від самого початку роботи за комп'ютером повинен знати, що від нього вимагається. Завдання навчання повинні бути чітко й ясно формульовані в ході уроку.
Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу. Для створення передумов до сприйняття матеріалу на уроці можуть бути корисні допоміжні матеріали.

Подача матеріалу. Стратегія подачі матеріалу залежить від поставлених цілей. Важливою проблемою є оформлення слайдів, що виводяться на екран дисплея.

Оцінка. У ході роботи з комп'ютером школярі повинні знати, як вони справляються з навчальним матеріалом. Найбільш важливою є організація комунікацій «учень — вчитель — учень». З цією метою варто організовувати роботу школярів у проектах, застосовувати «навчання у співпраці», а також дискусії.

При створенні мультимедійної презентації потрібно враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні принципи використання комп'ютерних мультимедійних презентацій.

Необхідно, щоб матеріал вас захоплював. Використання відомих авторитетних джерел, застосування різноманітної графіки, анімації має сприяти підвищенню допитливості.

Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів і збудити інтерес до навчання. Проте не слід захоплюватися і зловживати зовнішньою стороною презентації, пов'язаною зі спецефектами. Необхідно знайти такий баланс між матеріалом, що подається, та ефектами, що його супроводжують, щоб ваші учні буквально «сиділи на краєчку стільця». Якщо ви є викладачем, то, природно, хочете, щоб ваші школярі не просто слухали вас, але й розуміли, а також могли ефективно застосовувати отримані знання на практиці. Мультимедійні навчальні презентації — один зі способів реалізації такого підходу. Навчальні презентації призначені допомогти викладачеві та учневі й дозволяють зручно і наочно представити матеріал.

Довершеним засобом представлення інформації для учнівської аудиторії є презентація «зі сценарієм». Матеріал у такій презентації, як правило, добре організований, її можна досконало підготувати, щоб забезпечити бездоганну презентацію. Мультимедійна презентація зі сценарієм, в ході якої викладач керує подачею матеріалу, — це ідеальний спосіб організувати процес представлення інформації на уроці в школі. Цю методику можна застосовувати в будь-якій сфері навчання.

Всім відомо, що Microsoft Word є одним з найбільш поширених текстових редакторів. Він дозволяє дуже швидко та якісно створювати й редагувати текстові документи. Учителі вже це оцінили. Але Word  має свою спрямованість. Його не можна використовувати для роботи з публікаціями, з матеріалами, готовими для друку.

Програма Microsoft Publisher допомагає вирішити цю проблему.
Microsoft Publisher, яка входить до пакета  Місrosoft Office, є однією з найкращих видавничих прикладних програм. Вона дозволяє створювати публікації, тобто матеріали для друку. Особливістю цієї програми є те, що, окрім тексту, вона дозволяє вводити візуальні матеріали (фотографії, плакати, карикатури тощо). Але все це робиться на досить професійному рівні із застосуванням новітніх прийомів з найменшими витратами часу, що дуже важливо на сьогодні. Макетування матеріалів відзначається продуктивністю, продуманістю і простотою водночас. Автоматичний підбір 2000 кольорових схем та шаблонів публікацій дозволяє самостійно і в короткий термін опанувати цю програму. Для економії часу в цих шаблонах розміщені поля та багато інших елементів, що робить макетування приємним заняттям.

Принцип роботи  Publisher  мало чим відрізняється від принципів роботи інших програм Місrosoft Office. І той, хто вже набув елементарних навичок роботи з програмою Місrosoft Office, швидко зможе опанувати принципи роботи з Microsoft Publisher.

Особливо корисним використання цієї програми є при підготовці, наприклад, електронних варіантів лабораторно-практичних робіт з історії. Особливо це помітно, якщо сторінки документальних джерел спробувати перетворити у веб-сторінку. Це дозволяє гортати сторінки за допомогою гіперпосилань. Адже не завжди є можливість роздрукувати матеріал для всіх учнів, особливо якщо це пов'язано з кольоровими візуальними матеріалами.

Microsoft Publisher  може слугувати інструментом створення дидактичних матеріалів на урок як в електронному, так і в паперовому варіанті.

Наступний вид використання інформаційних технологій на уроках історії - це мультимедійні карти. Історичні карти минулих років, на мій погляд, віджили свій вік. Вони створюють постійні проблеми: зберігання, переміщення, розміщення тощо. Їм на зміну прийшли інтерактивні карти, які більш яскраві, образніші, і в наш час інформаційних технологій, незамінні. Такі карти зручні у використанні і в поєднанні з інтерактивною дошкою  розширюють можливості роботи з ними. Однак, для того , щоб постійно використовувати такі карти, необхідно проводити уроки в кабінеті з мультимедійною дошкою. Оскільки кожен урок провести в такому кабінеті немає змоги ( як правило в навчальному закладі у кращому випадку одна мультимедійна дошка), на даному етапі все ще приходиться використовувати наявні в кабінеті історії старі традиційні карти, причому часто на російській мові.

Які ж основні проблеми повинен вирішити вчитель при організації уроку з використанням комп'ютера як засобу навчання на уроці?

Використання комп'ютера повинно виділятися змістом теми, матеріалами попередніх і наступних  уроків.

При аналізі уроку треба перш за все вирішити чи треба використовувати комп’ютер на цьому уроці, на якому саме етапі уроку.

Дуже важливо виділити чітке місце комп'ютера на уроці.

Комп'ютер на етапі викладу нових знань

На цьому етапі слід пам’ятати про принцип установки, що виправдав себе. Саме він допоможе перевтілити почуте в ціленаправлене  спостереження і сприйняття, в процес відбору фактів, їх оцінці. Сприйняття будь – якої навчальної інформації, навчального посібника обов’язково пов’язане з досвідом учнів, з їх знаннями. Досвід в пізнанні учнів живе у вигляді уявлень та приймає участь в їх роботі. Яким чином буде протікати навчальний процес, як буде відбуватися засвоєння нового матеріалу залежить в значній мірі від зацікавленості учнів, від ставлення до предмету, від їх готовності до самостійної роботи. Тому перед початком роботи з персональним комп’ютером необхідно чітко сформувати ціль роботи з ним. Поряд з цим вчитель повинен чітко сформулювати задачу, повинен дати завдання. Сприйняття інформації через комп’ютер – складний процес, що потребує одночасного включення і слухових, і зорових аналізаторів. Психологи довели, якщо ці аналізатори працюють одночасно над однією задачею - ефект забезпечений.

Комп'ютер на етапі закріплення знань

На уроці, де використовуються комп'ютери вчитель, звісно, повинен прагнути до того, щоб забезпечити стійкість знань. Фізіологи стверджують, що в основі наших знань лежать тимчасові зв’язки, що виникають у корі головного мозку. Стійкість цих зв’язків в значній мірі залежить від сили процесів збудження та застою в корі головного мозку. В свою чергу ці процеси пов’язані з досвідом школярів, з їх активністю в момент отримання знань. Однак отримані зв’язки швидко згасають, якщо їх не закріпити і не посилити. Наука довела, що в процесі закріплення зв’язків (устаткування знань) вагоме значення мають наочні посібники, особливо – динамічні. Ось чому досить нелегко організувати роботу  в класі після роботи з комп’ютером, зуміти підживити отриманий матеріал.

Комп'ютер на етапі перевірки знань

В процесі опитування  відкривається можливість зробити мультимедіа - шоу за допомогою знань учнів – така перевірка більш діюча, набагато точніша, ніж повсякденний переказ параграфу підручника. Така перевірка дає неочікувані, але досить цікаві результати.

Досвід використання комп'ютера у процесі навчання дозволив сформулювати деякі загальні положення. Зміст навчального предмету, різні можливості комп’ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп’ютерних технологій впливають на методичні прийоми використання комп'ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів.

Гевал П.А. пропонує такий вигляд технології взаємодії, поєднання доцільності вчителя, учнів і комп'ютера на уроках.

Почнемо з уроку засвоєння нових знань, уроки цього типу опри традиційнім методиці мають таку структуру:

1. Перевірка домашнього завдання, корекція (взаємозв’язок із попереднім матеріалом)
2. Оголошення теми, мети, завдань уроку й мотивація навчальної діяльності.
3. Первинне пізнання учнями нового матеріалу.
4. Узагальнення і систематизація знань.
5. Підведення підсумків уроку та оголошення домашнього завдання.

Під час проведення уроків за допомогою комп'ютера, урок може мати таку структуру:

1.Актуалізація й корекція опорних знань учнів перевіряється за допомогою комп'ютера (5-7 хв.)

1. Засвоєння учнями нового матеріалу: група учнів з високим рівнем підготовки вивчає матеріал за допомогою комп’ютера, інші слухають пояснення вчителя чи працюють за підручником (10 хв.)
2. Систематизація знань: учні з високим рівнем підготовки виконують са­мостійно завдання за підручником: слабкі учні працюють з учителем: третя гру­па перевіряє рівень засвоєння матеріалу за допомогою комп'ютера (15 хв.)
3. Підсумок уроку і домашнє завдання.

Комбінований урок може проводитися за допомогою комп'ютера на будь – якому етапі. Загальна схема проведення комбінованого уроку така: перевірка засвоєних знань + вивчення нового матеріалу.

Методика проведення комбінованого уроку з використанням комп’ютерів може бути такою:

1. Учням оголошується тема, яка буде розглядатись на уроці, але підкреслюється, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів працює за комп’ютером над завданням, а з рештою учнів працює вчитель, причому форми роботи можуть бути різні (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант, перфокарти та ін)
2. Далі вчитель переходить до наступного етапу уроку – пояснення нового матеріалу. Сильні учні можуть вивчати новий матеріал за комп’ютером, а з рештою учнів працює вчитель.
3. Опрацювавши новий матеріал, учитель і учні переходять до нового етапу уроку – закріплення вивченого. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп’ютером самостійно, а з рештою класу може працювати вчитель. Учні, що працюють за комп'ютером, можуть виконувати завдання які складені за новим, щойно вивченим матеріалом. Отже, якщо в них виникнуть проблеми, учитель бачить, на що потрібно звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці.

В кінці уроку, вчитель підводить підсумки, визначає домашнє завдання.

Для більш ефективного проведення комбінованого уроку в комп'ютерному класі П. А. Гевал рекомендує поділити учнів на три групи, які будуть по черзі працювати за комп'ютером.

• Перша – на етапі перевірки знань, у цю групу можуть входити учні з будь – якими розумовими здібностями, як сильними так і слабими – у залежності від характеру завдання;
• Друга – на етапі вивчення нового матеріалу, у цю групу можуть входить, як правило, учні з високим розумовими здібностями, або зі середніми, якщо рівень складності матеріалу високий;
• Третій – на етапі перевірки знань, куди як і в першу групу, можуть входити учні з різними здібностями.

Урок узагальнення й систематизації знань може мати такий вигляд:

1. Постановка мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.
2. Відтворення й корекція опорних знань – 6 хв.
3. Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ – 6 хв.
4. Узагальнення й систематизація понять, засвоєння знань і їх за­стосу­вання для пояснення нових фактів, виконання практичних завдань – 20 хв.

П.А.Гевал пропонує клас поділити на групи.

1. Перша група працює на комп’ютерах 5-7 хв.
2. Друга група дітей самостійно працює 5-7 хв.(наприклад учні можуть виконанати завдання творчого характеру на розвиток логічного мислення). Після виконання поставлених завдань учні міняються місцями.
3. Третя група учнів працює з учителем, виконує завдання творчого характеру.

Перша група після виконання завдань на комп'ютерах може працювати з учителем, або одержати індивідуальне завдання.

5. Засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань –              5 хв.

Учитель ставить проблемні запитання, на які учні дають відповідь.

6.Підведення підсумку уроку – 5 хв.

Учитель підводить підсумки роботи учнів, виставляє оцінки. Крім цьо­го, дає домашнє завдання і пояснює його.

Досить схожу методику викорис­тання комп'ютера на уроці історії пропонують А.Фоменко і О.Пометун.

На думку А.В.Чернова взагалі, системне використання комп'ютера на уроці приводить до цілого ряду важливих наслідків:

• -  різко підвищується рівень використання наочності на уроці;
• -  підвищується ефективність праці на уроці і учня і вчителя;
• -  встановлюються між предметні зв’язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;
• - виявляється можливість організації проектної діяльності учнів по створенню учбових програм під керівництвом інформатики та історії;
• - вчитель який створює або використовує інформаційні технології, змушений звертати увагу на логіку подачі учбового матеріалу, що позитивно проявляється на підвищені рівня знань учнів;
• - змінюється на краще відносини вчителя з учнями, далекими від історії, особливо з тими хто цікавиться комп’ютерами: ці учні починають бачити в учителі „споріднену душу”;
• - змінюється, особливо у учнів середньої ланки, відношення до комп’ютера як до дорогої цікавої іграшки. Учні починають сприймають його як інструмент для роботи в будь якої галузі людської діяльності.

Отже, з розглянутих методик використання комп'ютера на уроці історії, можна побачити, що вони ще не зовсім ідеальні і потребують постійного вдосконалення.

 Використання відео- та мультимедійних матеріалів на уроках історії

З появою персональних комп’ютерів та поширення їх у школах України виникла можливість їх на уроках у різних формах. Однією з таких форм стала поява нових мультимедійних підручників (або, за офіційною термінологією, «педагогічних програмних засобів» - ППЗ). Крім того в телеефірі та на DVD-дисках останнім часом з’явилися  відеофільми, фрагменти з яких доцільно використовувати на уроках історії.

Зрозуміло, що переважна більшість відеофільмів створюється людьми, далекими від методики викладання історії у школі, тому відео та мультимедійний матеріал повинен відбиратися і відповідати хоча б елементарним критеріям:

•        певна відповідність шкільній програмі;
•        інформаційна насиченість відео- та аудіопотоку;
•        естетика виконання.

Їх тривалість не повинна перевищувати 5-10 хвилин . Перед переглядом фрагменту необхідно ставити перед учнями проблемне питання. Звичайно, до матеріалів з художніх фільмів слід відноситися дуже обережно, але саме вони дозволяють створити під час заняття атмосферу певної епохи. Крім того, при вивченні історії повсякденності саме використання таких відеофрагментів дозволяє оздобити заняття оригінальним матеріалом для реконструкції реалій щоденного життя людей у праці, навчанні, на відпочинку.

Під ці критерії підпадають і рекомендуються для використання такі відеопроекти :

ВІДЕО ТА МУЛЬТИМЕДІЙНИ ПРОЕКТИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ.

6 клас (інтегрований курс всесвітньої історії та історії України)

7 клас

8 клас

9 клас

ВІДЕО ТА МУЛЬТИМЕДІЙНИ ПРОЕКТИ НА УРОКАХ  ВСЕСВІТНЬОЇ  ІСТОРІЇ

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

Відеоуроки виходять на перший план у методі «перевернутого навчання». Це коли лекції і домашні завдання міняються місцями. Учні дивляться вдома навчальні відео, а в класі виконують вправи і дискутують. Як же викладачу створити ефективні відеолекції?

Для створення власного уроку можна використати сервіс TED-Ed. Він дуже простий у застосуванні, однак дає змогу вчителю створити відеоурок будь-якого рівня складності.

Спочатку потрібно зареєструватися на сайті. Одразу після цього можна перейти до створення свого уроку: завантажити відео з YouTube, додати до нього запитання, тести, тези для обговорення чи посилання на додаткові ресурси, поділитися відео з учнями, відстежувати їхній прогрес, збирати відповіді.

Усі уроки зберігатимуться на сервісі, тому ви зможете їх редагувати чи змінювати. Також можна користуватися вже готовими уроками з бібліотеки TED-Ed.

Візуальні образи допоможуть донести ідею, особливо якщо вони грамотно інтегровані в текст. Інфографіку можна створити за допомогою програмного забезпечення для редагування ілюстрацій, наприклад: Adobe Illustrator, Inkscape, Corel Draw, Corel Designer, Corel Painter, Adobe Photoshop, Corel PhotoPainter, Gimp.

Але не обов’язково володіти дизайнерськими здібностями чи добре розбиратися в графічних редакторах, щоб створити свій приклад інфографіки. Існують також прості безкоштовні програмні засоби.

Наприклад, visual.ly — великий сайт для обміну інфографікою, який дає змогу користувачам вивантажувати створені образи в інтернет і досліджувати роботи інших користувачів на певну тематику.

Або Infogram — сайт, що використовує шаблони для створення інфографіки. Цей безкоштовний ресурс дає змогу легко відвантажувати дані в кілька соціальних мереж.

Використовуйте скринкасти.

Скринкаст — це цифровий відеозапис інформації, що виведена на екран комп’ютера, відеозахват екрана. Тобто відеозапис того, що відбувається на моніторі, з можливістю додавання звукового супроводу і коментарів вчителя.

Це набагато практичніше, ніж текстовий опис, інструкція чи посібник, адже учні відразу бачать, як потрібно виконувати дії, про які йдеться у відеодемонстрації.

Створювати скринкасти та монтувати відео можна за допомогою сайтів  Screencast-O-Matic та oCam Screen Recorder. А за допомогою безкоштовного редактора OpenShotможна відредагувати будь-яке відео, обрізати та накласти необхідні спецефекти.

Долучіть скрайбінг.

Скрайбінг — новітня техніка презентації (від англійського scribe — ставити мітки, накидати ескізи), коли матеріал ілюструється «на льоту» малюнками фломастером на білій дошці чи аркуші паперу.

Так вчитель може створити для дітей ефект паралельного проходження, коли учні одночасно чують і бачать те, про що йдеться.

Комп’ютерний скрайбінг набагато простіший, ніж ручний. Викладачу не потрібно мати відеокамеру, штатив та опановувати навички монтажера і диктора. Такий скрайбінг можна створити за допомогою сервісу PowToon і програми VideoScribe.

Не нехтуйте можливостями YouTube.

Ця платформа знадобиться для розміщення навчальних роликів: ви можете створити власний канал і викладати уроки там. Однак YouTube можна використовувати і як фоно- та відеотеку для створення відеоуроків на інших платформах.

Використання інтернет – ресурсу під час вивчення історії

Вибуховий розвиток Інтернету стимулює розвиток новітніх технологій і це вже факт безперечний. Головне завдання при цьому: сформувати в учителя Інтернет-орієнтований спосіб мислення, навчити використовувати інформацію для самоосвіти, підвищення кваліфікаційного рівня, розв’язання вірогідних шкільних проблем і завдань. Інтернет можна використовувати в освітніх цілях для організації уроків, підвищення мотивації учнів до навчання, для професійного розвитку вчителів. Значення освітнього Інтернет-ресурсу - це необмежений доступ до професійної інформації, використання планів уроків, оlline курсів, web-сайтів, співпраця з іншими вчителями, об’єднання професійних ресурсів для вирішення спільних завдань.

Основна мета уроку з використання Інтернет-ресурсу відповідає триєдиній дидактичній меті уроку:

•                 освітній аспект – сприйняття учнями навчального матеріалу, осмислення зв’язків і відносин в об’єктах вивчення;
•                 розвивальний аспект – розвиток пізнавального інтересу в учнів, уміння узагальнювати, аналізувати, порівнювати, активізація творчої діяльності учнів;
•                 виховний аспект – виховання наукового світогляду, вміння чітко організовувати самостійну та групову роботу, виховання почуття товариства, взаємодопомоги.

Історія - це жива та динамічна науки. Статистична інформація, сучасні глобальні події, правові документи, подані в підручниках і посібниках, часто стають застарілими або відсутні. Тому дуже  важливо мати щоденну інформацію.

На уроках історії слід використовувати наступні інтернет-ресурси:

•       www.president.gov.ua Офіційний інтернет-ресурс Президента України;
•       www.rada.gov.ua  Верховна Рада України;
•       www.kmu.gov.ua   Кабінет Міністрів України;
•       www.ccu.gov.ua   Конституційний Суд України;
•       www.scourt.gov.ua   Верховний Суд України;
•       www.cvk.gov.ua  Центральна виборча комісія;
•       www.nbuv.gov.ua Національна бібліотека України        ім.В.Вернадського;
•       www.golos.gov.ua Газета Верховної Ради України «Голос      України»;
•       www.ukurler.gov.ua  Газета центральної виконавчої влади України «Урядовий кур’єр»;
•       www.pravo.biz.ua   Електронна бібліотека з правознавства;
•       www.pravo.org.ua  Центр політико-правових реформ;
•       www.history.org.ua Інститут історії Національної академії наук України;
•       www.memory.gou.ua  Український інститут національної пам’яті;
•       www.livius.org Сайт, присвячений історії стародавнього світу            (англомовний);
•       www.ancient-china.net  Історія стародавнього Китаю (англомовний);
•       www.7wonders.synegoria.com  Сім чудес світу;
•       www.historic.ru  «Пізнаємо людину через її історію» (енциклопедії, довідники, історичні мапи);
•       www.vivi.ru  Всесвітня історія в особах;   
•       www.ancienthistory.spb.ru Електронний підручник з історії стародавнього світу (Російська Федерація);
•       www.ostu.ru/personal/nikolaev Історичні мапи;
•       www.history.rin.ru  Історична інформація, мапи, цікаві факти;
•       www.pero-maat.ru  Історія Стародавнього Єгипту;
•       www.ellada.spb.ru  Історія  Стародавньої Греції;
•       www.anclentrome.ru  Історія Стародавнього Риму;
•       www.mythology.sgu.ru/mythology/ant Антична міфологія;
•       www.worldhist.ru/index.htm Єдиний науково-освітній простір учителів Російської Федерації;
•       www.his.1september.ru/urok Я йду на урок  історії (методичні розробки та рекомендації з викладання суспільних дисциплін);
•       www.tgorod.ru  Матеріали з історії середньовічного міста;
•       www.bukvaa.narod.ru  Проект «Бібліотека хрестоносця»;
•       www.britannica.com   Онлайн-енциклопедія «Британіка»;
•       www.uk.wikipedia.org Україномовна версія енциклопедії                      «Вікіпедія»;
•       www.history.vn Книжки та підручники з історії України та всесвітньої історії;
•       www.htp://www/thehistorynet.com  Інформація із всесвітньої історії        (англомовний сайт);
•       www.nsta.org NSTA (Британське наукове співтовариство вчителів);
•       www.cossackdom.com  Історія українського козацтва;
•       www.prostir.museum  Музейний простір України;
•       www.louvre.historyc.ru  Російськомовний переклад офіційного сайту музею Лувр (Франція, Париж);
•       www.hermitagemuseum.org Офіційний сайт музею; Державний Ермітаж (Російська Федерація).

Використання Інтернет-ресерсу на уроках можливе під час:

•           вивчення нової теми для:

•        пошуку інформації  в Інтернет;
•        пошуку статистичних даних та їх аналізу;
•        аналізу та складання таблиць із статистичними та іншими даними;
•        пошуку нових правових актів, змін у законодавстві;
•        пошуку відповіді на запитання, поставлені вчителем;
•        перегляду та обговорення відео фрагментів;
•        перегляду та обговорення презентацій;
•        роботи з малюнками, картинами, фотографіями в Інтернеті.

•           роботи над проектами:

Учні можуть підібрати в мережі для проекту інформацію з проблеми, яка підлягає обговоренню, дослідженню.

У процесі роботи над проектом здійснюються практично найрізноманітніші можливості і ресурси:

•        віртуальні бібліотеки;
•        віртуальні музеї;
•        інформаційні освітні сервери;
•        сайти засобів масової інформації;
•        енциклопедії і довідники.

•           використання електронної пошти:

•        самостійне виконання практичного завдання, контрольної роботи, тесту з подальшим відправленням на електронну адресу вчителя;
•        замовлення на електронну розсилку новин, безпосередньо пов’язаних з предметом вивчення.

Останнім часом в навчальних закладах вчителі використовують електронну пошту для спілкування з учнями через вимушені канікули (особливо взимку під час різноманітних епідемій, надзвичайних погодних умов тощо).

•           участь у телеконференціях.

Роботу учнів у класі з використанням Інтернет-ресурсу можна організувати таким чином:

•        фронтально (віртуальні подорожі, глобальний мережевий проект);
•        індивідуально (пошук, добір та аналіз навчальної інформації);
•        у групах (виконання загального навчального проекту).

Наявність Інтернет-підключення у школі не гарантує його ефективне використання в навчальному процесі. Як правило, нині з Інтернетом реально працює обмежене число учнів, які добре володіють новими  технологіями. Отже, щоб досягти ефективного поєднання власних педагогічних знахідок і освітнього Інтернет-ресурсу, необхідна велика і цілеспрямована підготовка.  Вчитель – це головна фігура шкільного прогресу. Талант і рівень  кваліфікації вчителя - це головна запорука в просуванні нових технологій.

Методика організації уроку із застосуванням Інтернет-ресурсу:

1.        Педагог планує свої уроки із залученням  Інтернет-ресурсу. Вибирає теми, під час яких Інтернет-ресурси  органічніше впишуться у процес навчання, завдяки чому буде досягнуто максимальний освітній ефект.
2.        Учитель попередньо знаходить найкращі ресурси і складає список Web, з якими учням потрібно ознайомитися, виконуючи  завдання  вчителя.
3.        Учитель пояснивши певну тему, дає завдання школярам. Попередньо вчителю необхідно визначити складність завдань, їх обсяг, кількісний склад груп (можлива й індивідуальна робота учнів). Важливо, щоб знайдена в мережі інформація, не висвітлювалася в традиційних джерелах. Дуже важливою на цьому етапі є допомога учневі в оцінці інформації.

Основні мотиви використання  Інтернет-ресурсу  школярами:

•        отримання інформації з кількох тем;
•        доступ до інформації, не відображеної у традиційних джерелах;
•        постійне оновлення даних, що надаються, можливість віртуальних подорожей по музеях, бібліотеках, містах, інших країнах;
•        участь у глобальних дитячих проектах та інтерактивний режим спілкування зі своїми однолітками.

Крім занять в класі учні можуть вести пошук додаткової інформації з предмету вести самостійно. Також вони можуть обмінюватися здобутими знаннями, об’єднуватися з іншими класами, осмислювати отриману інформацію і публікувати в мережі свої авторські матеріали. Тобто навчання за допомогою Інтернет-ресурсу неминуче приводить до виходу учнів і педагогів за рамки предмета.

Таким чином, використання сучасних освітніх технологій відкриває безмежні можливості до пізнання історичного минулого не тільки на уроках. З кожним днем всесвітня мережа розширюється, наповнюється новою цікавою інформацією. І для учителя це велика допомога у викладанні навчального предмета.

Висновки

Отже,  використання комп'ютера під час вивчення історії залежить від цілого комплексу не тільки педагогічних, але  й соціально – економічних, технічних і технологічних питань, пов’язаних з автоматизацією різних сфер людської діяльності.

Введення комп'ютера в навчальний процес, безсумнівно інтенсифікує процес реалізації поставлених цілей і задач, а також використання його призводить до розвитку опосередкованого педагогічного впливу,  де виділяється новий блок – засоби навчання, що замінюють педагога на ряді етапів навчального процесу,  при цьому головна і визначальна роль все ж таки педагога, а комп’ютер може і повинен стати інструментом, що дозволить поглибити та закріпити експериментальні вміння учнів

На мою думку, комп’ютер на уроці історії може і повинен стати ефективним засобом навчання. Бо  систематичне використання комп'ютера на уроці історії призводить до цілого ряду важливих наслідків:

• різко підвищується рівень використання наочності на уроці;
• підвищується продуктивність праці вчителя і учні на уроці;
• застосування інформаційних технологій під час вивчення історії в школі значно підвищує інформаційність процесу викладання;
• використання комп'ютера в навчальний та позакласні діяльності є одним з ефективних засобів підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих можливостей учнів і створенню сприятливого емоційно - психологічного стану, тощо.
• Застосування в сфері історичної освіти інформаційних технологій сприяє розвитку цілісності та системності мислення учнів, їх уяви, дозволяє більш повно забезпечувати всі види їх пізнавальної діяльності, формувати відповідні уміння і навички.

Вважаю, що використання  комп'ютера  на уроках історії є доцільним. Це сприяє успішності учнів з даного предмету та підвищує їх інтерес до історії взагалі.

Список використаної  літератури

1. Амелькіна М., Амелькін О. Використання електронних ресурсів на уроках історії // Історія України. – 2010. -   №19.
2. Баралгін О. та ін. Історичний атлас у комп'ютерному класі. // Історія в школі України.-2005.-№1 –с.21-23.
3. Гапон В. Комп'ютерна система для інформатизації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах. // Директор школи, ліцею, гімназії.-2001.-№2.-С.85-89.
4. Гевал П.А Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів. // Комп'ютер в школі та сім’ї.-2000.-№3.-С.33-34.
5. Державна програма "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки  // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. – № 1. – С. 45-48.
6. Десятов Д. Про використання відеоматеріалів на уроці історії // Історія України. – 2007. - №18.
7. Дрібниця В. Використання відео- та мультимедійних матеріалів на уроках історії // Історія України. – 2000. - № 17.
8. Дрібниця В.О. Використання комп'ютера на уроках суспільно – гуманітарних дисциплін. // Історія і правознавство.-2005.-№14.-С.4-5.
9. Дрібниця В. Електронний підручник – сучасний засіб навчання  // Історія України.– 2004. – №14. – С.11-13.
10. Дрібниця В. Історична інформація в мережі Інтернет // Компютер у школі та сімї. – 2007. - № 1.
11. Жерлыгина С.П. Использование компьютерных технологий в преподавании истории. // Преподавание истории в школе.-2002.-№8.-С.67-69.
12. Завізєна Н. Комп’ютеризація освіти в психолого – педагогічній літературі.  // Рідна школа.-1999.-№7-8.-С.59-63.
13. Задорожній М.І. Інформаційні технології навчання в загальноосвітній школі. // Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності: Збірник наукових праць .- Кривий Ріг: Видавничий відділ КДПУ,1999.-С.158-168.
14. Недзельська В.М. Деякі аспекти використання комп'ютера на уроках історії та правознавства. // Комп'ютер у школі та сім’ї.-2000.-№3.-С.37.
15. Методика навчання історії в школі / О.І.Пометун, Г.О.Фрейман. – К.: Генеза, 2006.– 200 с.
16. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 192с.
17. Мокрогуз О. До питання методики застосування мультимедійної презентації  Powerpoint  на уроках історії // Історія України. – 2010. -             № 11.
18. Охредько О. Історія та комп’ютер. // Історія в школі.-2000.-№5.-С.22-25.
19. Охредько О. Комп'ютер на уроках історії. // Історія в школах України.-2001.-№4.-С.23-26.
20. Рева Ю.П. Вибір та оцінка програмного забезпечення для організації сучасного навчання. // Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: Видавничій відділ КДПУ,1999.-С.225-229.
21. Фоменко А.В.Деякі підходи до розробки і створення навчальних комп’ютерних програм з історії. // Історія в школах України.-2003.-№1.-С.21-26.
22. Фоменко А., Пометун О.Сучасні комп’ютерні прогарами з історії та підходи до їх використання на уроках. // Історія в школах України.-2002.-№3.-С.26-30.

23.Чернов А. В. Использование информационных технологий в преподавании истории и обществознания. // Преподавание истории в школе. - 2001.-№8.-С.40-46.

24. Шевченко А. Використання ІКТ у сучасній школі //Педагогічна майстерність. – 2012. - № 3.

25. https://osvitoria.media/experience/efektyvnyj-videourok-5-krokiv-dlya-vchytelya/