Урок "Ручні осколкові гранати та поводження з ними. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами. Вивчення прийомів і правил метання ручних гранат."

Підготував учитель предмету «Захист України» Новодмитрівська ЗОШ I-III ступенів

Даценко Борис Михайлович

ПЛАН - КОНСПЕКТ

проведення заняття з учнями 11 класу з предмету «Захист України»

РОЗДІЛ V: ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

ТЕМА: Ручні осколкові гранати та поводження з ними.

Мета:

Сформувати в учнів поняття про ручні осколкові гранати.

Вивчити з учнями правила поводження з ручними осколковими гранатами,

прийомів і правил метання ручних гранат.

Навчальні питання:

1. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами.

2. Вивчення прийомів і правил метання ручних гранат. Виконання першої вправи з метання ручних гранат.

Метод проведення: розповідь

Місце проведення: кабінет предмету «Захист Вітчизни», спортивний майданчик.

Час: 90 хв.

Матеріальне забезпечення: плакати.

Настанови та посібники:

Список учнів, ознайомлених з правилами безпеки;

Міжпредметні зв'язки: фізична культура, фізика.

Хід уроку

I. Організаційний момент (3 хв.)

Шикування учнів в одну (дві) шеренги, перевірка зовнішнього стану учнів, рапорт вчителю (тренування декілька разів ( у разі потреби ).

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (5 хв.)

Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (75 хв.)

Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами. Гранати переносяться у гранатних сумках. Запали тримають окремо від гранат, при цьому кожний запал загортають у папір або клоччя. Запалами з зеленим нальотом користуватися не можна. Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти і висушити під наглядом командира. Не можна сушити гранати біля вогню. Заряджати гранату дозволяється тільки перед її метанням.

Заряджання ручної гранати Викручування пробки. Викручування запалу. Випрямлення кінців запобіжної чеки. Висмикування запобіжної чеки. Притиснення спускового важеля до корпусу гранати.

Забороняється: розбирати бойові гранати й усувати в них несправності, переносити їх без сумок або за кільце запобіжної чеки; торкатися гранати, що не розірвалася після метання.

Для практичного виконання вправи з метання ручних гранат готується три навчальних місця:

Перше навчальне місце – вивчення умов вправи з метання ручних гранат та заходів безпеки у поводженні з ними, а також порядку зарядження та розрядження гранати.

Друге навчальне місце – тренування прийомів метання ручних гранат.

Третє навчальне місце – виконання першої вправи з метання ручних гранат.

Для кожного навчального місця розробляються навчально-тренувальні карти (НТК).

За кожною НТК учень, як правило, повинен тренуватися не менше трьох-чотирьох разів.

Прийоми метання ручних осколкових гранат

Метання гранати складається з підготовки до метання (зарядити гранату і зайняти вихідне положення) і самого метання. На навчальних заняттях з бойовими гранатами одягають металеву каску.

Гранату заряджають за командою "Підготувати гранати", а в бою, крім того, і самостійно.

Послідовність заряджання: дістати гранату із сумки лівою рукою, правою рукою зняти металевий ковпачок або вигвинтити пробку з трубки корпусу. Тримаючи в лівій руці гранату, правою рукою дістати з гнізда сумки і розгорнути запал. Вставити запал у центральну трубку і загвинтити його. Граната готова до метання.

Метання ручних осколкових гранат проводиться з різних положень: стоячи, з коліна, лежачи, а також у русі з БМП, танка, бронетранспортера і в пішому порядку (тільки наступальних гранат). Для метання гранати вибирається таке місце і займається таке положення, щоб можна було зробити кидок без перешкод, тобто щоб на шляху польоту гранати не було гілок дерев, високої трави, дротів тощо.

Гранату кидають за командою "Гранатою вогонь!", а в бою, крім того, і самостійно.

Послідовність метання:

• взяти гранату в праву руку і пальцями міцно натиснути на спусковий важіль;

• продовжуючи натискувати на спусковий важіль, лівою рукою стиснути (випрямити) кінці запобіжної чеки;

• утримуючи спусковий важіль у притисненому положенні, висмикнути запобіжну чеку, розмахнутись і кинути гранату в ціль (при метанні оборонної гранати одразу після кидка сховатись).

При метанні гранати стоячи з місця треба:

стати обличчям до цілі, взяти гранату в праву, а зброю в ліву руку;

висмикнути запобіжну чеку, правою ногою зробити крок назад, зігнувши її в коліні, і, повертаючи корпус праворуч, зробити замах гранатою по дузі вниз і назад;

швидко випростуючи праву ногу і повертаючись грудьми до цілі, кинути гранату, проносячи її над плечем і випускаючи з додатковим ривком кисті;

вагу тіла в момент кидка перенести на ліву ногу, зброю енергійно відвести назад.

При метанні гранати з коліна треба прийняти положення для стрільби з коліна, утримуючи гранату правою рукою, а зброю - лівою; висмикнути запобіжну чеку, зробити замах гранатою, відхиляючи корпус назад і повертаючи його праворуч; трохи піднятись і кинути гранату, проносячи її над плечем і різко нахиляючись в кінці руху до лівої ноги. При метанні гранати лежачи треба прийняти положення для стрільби лежачи, покласти зброю на землю і взяти гранату в праву руку. Лівою рукою висмикнути запобіжну чеку і, спираючись об землю, відштовхнутись від неї. Відсунувши праву ногу трохи назад, встати на ліве коліно (не зсовуючи його з місця) й одночасно провести замах. Випростуючи праву ногу, повертаючись грудьми до цілі і падаючи вперед, кинути гранату в ціль; взяти зброю і підготуватись до стрільби.

При метанні гранати в русі (кроком або бігом) треба, утримуючи гранату правою напівзігнутою рукою, а зброю - лівою, висмикнути запобіжну чеку.

Під крок лівої ноги винести руку з гранатою вперед, назад і вниз; на другому кроці (правою ногою) рука продовжує рух по дузі вниз з одночасним повертанням корпусу праворуч; на третьому кроці, виставивши ліву ногу в напрямі до цілі на носок і зігнувши праву ногу в коліні, закінчити поворот корпусу і замах рукою. Використовуючи швидкість руху і вкладаючи у кидок послідовно силу ніг, корпусу і руки, кинути гранату, проносячи над плечем.

Для метання гранати з траншеї або окопу потрібно покласти зброю на бруствер, взяти гранату в праву руку і висмикнути запобіжну чеку; відставити (на скільки можна) праву ногу назад, прогинаючись у поясі і трохи згинаючи обидві ноги, відвести праву руку з гранатою назад; спираючись на ліву руку, різко випростатися; кинути гранату в ціль (мал.), після чого сховатись у траншеї (окопі).

У вікна і двері будинків, проломи у стінах, в амбразури (це вертикальні цілі) кидати гранату треба по траєкторії, яка наближається до прямої лінії.

При цьому цілитися слід у верхній край цілі, оскільки до кінця свого польоту граната втрачає швидкість і поступово відхиляється вниз. Кидати можна стоячи, з коліна або з положення лежачи.

Для ураження живої сили противника в окопі (траншеї) треба кидати гранату під кутом до горизонту приблизно 35-40 градусів, щоб вона падала по навісній траєкторії і менше перекочувалася через траншею і не відкочувалася вбік.

При метанні гранати спусковий важіль відходить убік під дією бойової пружини, яка передає енергію ударнику. Ударник своїм жалом наколює капсуль-запальник. Іскра від капсуля-запальника переходить на уповільнювач, запалює його і, пройшовши крізь нього, передається капсулю-детонатору, який підриває розривний заряд гранати. Корпус гранати розривається, осколки розлітаються у різні боки.

Під час метання граната береться в руку так, щоб спусковий важіль був притиснутий до корпусу.

Не відпускаючи важеля висмикується запобіжна чека і граната метається в ціль.

При метанні гранати лежачи встати на ліве коліно і одночасно зробити замах.

Випрямляючи праву ногу, обертаючись грудьми до цілі і, падаючи вперед, метнути гранату

Метання гранати в русі

При метанні гранати в русі потрібно: використовуючи швидкість руху

і вкладаючи в кидок послідовно сили ніг, корпусу і руки, метнути гранату проносячи її над плечем.

ПОВОДЖЕННЯ З ГРАНАТАМИ, ДОГЛЯД ЗА НИМИ І ЗБЕРЕЖЕННЯ

Гранати поступають у війська в дерев'яних ящиках, гранати і запали укладаються окремо в металевих коробках. На стінках і кришці ящика є маркування, в якому вказуються: кількість гранат в ящику, їх маса, найменування гранат і запалів, номер заводу-виробника, номер партії гранат, рік виготовлення і знак небезпеки.

Усі запаси гранат і запалів, окрім ношених, потрібно зберігати в заводській

упаковці. Солдати переносять гранати в спеціальних сумках. Запали поміщаються в них окремо від гранат, при цьому кожен запал має бути загорнутий в папір або чисте дрантя. Перед заряджанням гранати і запали оглядаються. При огляді потрібно звертати увагу на те, щоб корпус гранати не мав глибоких вм'ятин і пошкоджень; трубка для запалу не була засміченою і не мала наскрізних ушкоджень; запал був чистим і не мав пошкоджень.

А кінці запобіжної чеки були розлучені і не мали тріщини на вигинах.

Запали з тріщинами або із зеленим нальотом до застосування не придатні. Розбирати бойові гранати і усувати в них несправності, переносити гранати поза сумками (підвішеними за кільцезапобіжної чеки), а також чіпати гранати, що не розірвалися, забороняється.

У результаті навчання учні повинні:

знати заходи безпеки у поводженні з гранатами, умови виконання першої вправи з метання ручних гранат;

вміти метати гранати з різних положень;

виконувати першу вправу з метання ручних гранат.

IV. Підсумок уроку – 5 хв.

Наголошення темі уроку та % досягнення поставленої меті.

Оголошення оцінок, особисті зауваження, щодо відповіді учнів та виконання ними стройових вправ, терміни усування недоліків.

V. Домашнє завдання – 2 хв.

Підручник «Захист України» ст. 142-150, конспект.