Додаткові вправи " Вивчення природи рідного краю"

ДОДАТКОВІ ВПРАВИ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРИРОДИ РІДНОГО КРАЮ

      Учні четвертих класів на кінець навчального року повинні, зок­рема, уміти розрізняти найпоширеніших рос­лин і тварин лісу, поля, саду, водойм своєї міс­цевості, знати їх назву, визначати ознаки при­стосування живих істот до умов зовнішнього середовища, доглядати деяких у куточку живої природи, брати участь у природоохоронних заходах.

             Інтеграція пов’язаних між собою шкільних предметів з метою надання учням комплексного розуміння оточуючого світу є одним з пріоритетних напрямків інноваційних освітніх технологій.

     З огляду на це пропоную серію додатко­вих запитань і вправ, які допоможуть переві­рити, конкретизувати й розширити ці знання, сприятимуть розвитку вмінь застосовувати їх у конкретних ситуаціях.

        Матеріал згруповано в такій тематичній по­слідовності: рослини лісу, тварини лісу; зерно­ві рослини; хліб — усьому голова, "бережіть хліб;, цукрові буряки, картопля і соняшник; бур’яни і шкідники поля; луки; рослини водойм, риби, птахи й хутрові звірі водойм; річка Уж; узагальнення знань про природу рідного краю. Залежно від змісту та мети вправи мож­на використовувати на всіх етапах уроку та в позакласній роботі.

    1. Відгадайте! Навесні веселить, влітку холо­дить, восени годує, а взимку гріє. (Ліс).

    2.Закінчіть речення;

Наука про життя і вирощування лісу —... (лісівництво). Ліс, вода, угіддя, де рослини і тварини охороняються законом—... (заказник). Ліс з широколистими породами дерев—... (діб­рова). Дерево з цінною деревиною—... (дуб).

    3. Прочитайте текст: «Цікава і напрочуд не­звичайна праця лісника. Виростить, виплекає з дрібного непоказного насіння маленькі ніжні рослини, обережно пересадить їх у добре об­роблений грунт і доглядає... Згодом вони пе­ретворяться у могутні дуби, ясени, стрункі сосни, ялини».

       Яке значення має вирощування лісів?

    Бесіда. Гектар лісу за рік очищає 18 млн. кубічних метрів повітря. До того ж, подібно до велетенського пилососу, він забирає з повітря 36 т пилу. Лише одне листяне дерево — дуб «виробляє» за годину 1 кг 700 г кисню. Денна «продукція» цього природного «кисневого за­воду» може задовольнити потреби 64 чоловік. Гектар лісу дає врожай їстівних грибів — у середньому до 80 кг, близько тонни малини, чорниці, журавлини та інших ягід, таку саму кількість лікарської рослинної сировини, а в насадженнях липи, білої акації, інших медо­носів бджоли збирають з такої площі близько 3 ц меду.

Особлива увага, на сьогоднішній день, повинна приділятися економії лісових ресурсів. Адже зменшення витрат деревної сировини при виробництві пиломатеріалів, фанери, плит, сірників, ламінату, скипидару, спирту на один про­цент дало б змогу зберегти у країні щороку від вирубки тисячі гектарів лісу лісу.

     4. Таємниці лісовичка.

     а) Насушіть плодів шипшини,  а потім при­готуйте з них вітамінний напій. Якщо регуляр­но його питимете по півсклянки перед їжею, то жодна хвороба до вас не пристане. Ось ре­цепт напою: 2 столові ложки сухих плодів, 2 склянки води, 20 г меду. Сухі плоди треба подрібнити, залити гарячою водою, накрити, поставити у темне місце на 5—6 годин. Проціди­ти, додати мед.

      б) Лісовий чай не гірший від традиційного, а навпаки , ще кращий. Завчасно назбирайте листків суниці, малини, чорної смородини, шипшини, квіток та листків глоду. Восени додайте сухих плодів горобини, шипшини, глоду. Чудовий лісовий чай: смач­ний і корисний!

      в) Виготуйте набір іграшок та аплікацій «Казка лісу», подаруйте їх своїм друзям. Ягоди глоду й горобини, каштани й жолуді,  кумедний сучок, зламана вітром гілочка ялини  і кленове листя — все знадобиться в роботі.

       5.  Позмагайтеся, «чомучки».

       а) Чому березу називають «стахановкою лісу»?

Відповідь. На порубках або згарищах першою поселяється береза — світлолюбна й досить швидкоросла порода.

      б) Яке дерево найпоширеніше з наших лісах?

Відповідь. Сосна звичайна. Це хвойне дере­во-велетень (висота його досягає 25-40м), займає майже третину лісів України.

      в) Що за гостя в нас така,

          і зелена, і струнка?

          Сяє зірка угорі,

          На гіллі скрізь — ліхтарі,

          І ростуть на ній не шишки,

         А цукерки та горішки.

                                Г. Демченко.

Відповідь. Новорічна ялинка.

      г) У трав’янистих рослин хвойного лісу пере­важає біле забарвлення пелюсток квіток. Чому?

Відповідь. Під кронами хвойних дерев завжди густа тінь, а за цих умов найбільш видимими , є квіти зі світлим кольором пелюсток.

        д) Чому після снігопаду у хвойному лісі, , на грунті значно менший шар снігу, ніж у лис­тяному?              і.

Відповідь. Значна частина снігу затри­мується на хвої і не падає на землю.

       6. а) Загадка.

В тюбетейках діти обліпили віти.

Відповідь. Жолуді.

       б) У лісорозсаднику висіяли 5 кг жолудів дуба. 300 штук їх важать 1 кг. Скільки можна виростити саджанців, якщо із 100 насінин проростає 90?             

                                       Розв’язання

1)  300  × 5 = 1500 — усього висіяно штук жолудів.

2)  1500: 100-90 = 1350 —всього виросте саджанців.

         7. а) Чому в заповіднику забороняють зби­рати гриби?

Відповідь. Гриби сприяють перегниван­ню деревини, що має велике значення у при­роді.

          б) Чому руйнування мохового покриву в лісі може зашкодити деревам, грибам та іншим рослинам?

Відповідь. Мохи здатні нагромаджувати й утримувати воду.

          в) На малюнку (мал. 1) зображено план парку з 18 алеями. Юннати вирішили встано­вити тут постійне чергування, для чого виді­лили «зелений патруль» з п’яти чоловік. Ко­мандир патруля розставив дітей так, щоб всі 18 стежок — алей були під наглядом, причому кожний патрульний бачив тільки свої алеї і жоден не бачив «чужих». Де стояв кожен учень?

Відповідь. Командир «зеленого патруля» розставив юннатів так, як показано на мал. 2.

         8. а) Ялинова гілка. Цікавою здатністю від­значаються хвойні дерева: вони опускають свої гілки перед дощем і піднімають перед ясною погодою. Виріж невелику частину стовбура молодої ялини разом з гілкою (напереродні Нового року) очисти гілку від кори, прикріпи до стіни будинку, за­лишивши гілочку вільною. Закріплений сучок починає реагувати на погоду.

         б) Поспостерігайте навесні за вільхою та бе­резою: якщо на березі листя розпуститься ра­ніше, ніж на вільсі, літо буде сухе, тепле; якщо ж раніше зазеленіє вільха,— вологе, прохолод­не.

Лісові компаси

        в) Щоб не заблукати у лісі, треба знати прикмети: кора дерев, що ростуть окремо на великій галявині, товща й темніша з північ­ного боку; у берези кора завжди біліша й чистіша з південного боку — це помітно навіть у лісовій хащі; мохи й лишайники на корі дерев ростуть в основному з північнго боку; мурашники в лісі розміщуються з південної сторони дерев. Південний схил мурашника більш пологий, а північний — кру­тий; у сонячну погоду квіти «дивляться» на схід. Перевір.

     9. Гра «Усе в лісі співає». Прийшла Калин­ка в гості до Лісовичка, а в лісі все співало. Кожне дерево — свою пісню.

         Береза співала ніжну пісеньку. Яку? (На­приклад,  «Берізка», муз. Ю. Рожавської,         сл. Г. Бойка).

Як прийшла до нас красунечка весна,

Посадила я берізку край вікна.

Стала, стала я берізку поливать,

Стала пісеньку веселу їй співать:

•           Ти рости, моя берізонько, рости,

Буйним листям всім на радість шелести,

Ти рости, моя берізко, виростай,

І про дівчинку Оленку пам’ятай.

     Верба співала задумливу пісню. Яку? («У верби-вербиченьки», муз. М. Ведмедері,               сл. Н. Карпенко).

У верби-вербиченьки таке миле личенько,

У верби-вербиченьки усмішка ясна.

Опустила вербонька коси на травиченьку,

Заплела вербиченьку квітами весна.

     Притулилась вербонька до води-водиченьки,

     Притулилась вербонька матінки-землі.

     Так багато весноньки у верби-вербиченьки,

      В неї від народження сили чималі.

      Горобина співала тривожну пісню. Яку? («Горобинонька», слова і музика Ю. Михайленка).

Про малину та калину всі пісні співають,

А червону горобину та й не помічають.

А вона до нас у лісі, у містах і селах

Посміхається очима ягідок веселих.

Приспів

Горобинонька рясна нахиляє віти, -

                                                  І букетики горять, наче самоцвіти.

Жовте листячко злетить, травонька зів`яне…

І зимою для птахів корму вже не стане.

Хай сріблястий пада сніг, ще й мороз лютує, -  

Горобина всіх птахів смачно нагодує.

А які пісні ви знаєте про ліс?

       10. Вибери правильну відповідь (мал. 3, 4).

       11. а) Хто я?

Тут-тук-тук!

Так-так-так!

І комашка, і черв’як,

І личинка — біла спинка,

І жучок — короїд —

Мій сніданок,

Мій обід.

                      Г. Бойко

Відповідь. Дятел.

б) Які птахи особливо охайно і старанно очищають свої гнізда від різного сміття? (Дят­ли, жайворонки, шпаки).

         12. а) Що воно за дивна птиця?

Світла денного боїться.

Дзьоб гачком, великі очі,

І не спиться їй щоночі.

 Ху-ху-гу! — кричить — співа.

Відгадали? Ні? (Сова).

б) Які птахи видають звуки, схожі на сміх людини?

Відповідь. Сіра сова і пугач.

в) Жарт.

-  Що ти знаєш про сову?

- Сова корисний птах, але для декого страшний.

-  Для кого?

-  Для мишей.

       13. а) Загадка.

Тисяча тисяч мулярів будують хати без дво­рів. (Мурашки).

      б) Як можна, спостерігаючи мурашник, ді­знатися про наближення дощу?

Відповідь. Перед дощем мурашки хова­ються в мурашники і закупорюють ходи.

      в) Для чого лісники огороджують жерди­нами мурашники?

Відповідь. Щоб взимку тварини випад­ково не зруйвнували присипаний снігом мураш­ник.

         14. а) Жуки — синоптики.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Яку погоду «прогнозують» хрущі?

Відповідь. Існує така прикмета: хрущі, літаючи, гудуть — на ясну, тиху і теплу погоду.

      б) Хто швидше махає крилами — джміль чи комар? Як це можна визначити?

Відповідь. Комар робить 594 помахи за секунду, а джміль— 123—233, тому комар дзижчить, а джміль гуде.

        15.  Жарт.

На уроці вчителька запитала:

•           Якого кольору їжачок?
•           Колючого,— тихо відповіла Наталка.

        16.  а) Перевір: білка восени будує гніздо на дереві низько — зима буде суворою, високо — на теплу зиму.

      б) Який лісовий житель висушує на дере­вах гриби?

Відповідь. Білка. Вона насаджує гриби на сучки дерев, а взимку відшукує їх.

      в) Жарт.

-  Чим покрите тіло у білки?

-  Шубою.

          17. Куди зайцеві бігти зручніше — згори чи під гору?

Відповідь. У зайця передні ноги ко­роткі, а задні довгі. Тому він під гору біжить легко, а згори летить, перевертаючись через голову.

        18.  а) У лісі живе хитра руда дівиця,

Звуть її ... (Лисиця).

      б) Вивчіть напам’ять скоромовку:

 Обережний, хитрий лис

До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс.

       19.  а) Загадка.

Я шукаю мед, малину,

Рибку сам собі ловлю,

Влітку й миті не спочину,

А зайде зима, то сплю. (Ведмідь).

         б) Цей звір зовні дуже схожий на маленьке ведмежа. В нього золотаве пухнасте хутро, не­величкі вушка й добрі довірливі очі. А звуть його —... (байбак).

Яка є примовка про нього? («Спить, як байбак»).

          20.  У живому куточку поселились їжачок, вуж, зяблик, білочка, хом’ячок. Юннати при­несли новоселам подарунки: горішки, черв’яч­ків, колоски пшениці, молоко, електричну лам­пу, комах, шматочки м’яса. Кому який подару­нок дістанеться?

Відповідь. їжачку — молоко, вужу — черв’ячки, зяблику — комахи, білочці —• горіш­ки, хом’ячку — колоски пшениці.

         21.  Шукайте відповіді:

        а) Навесні сіють хліба, які встигають вирос­ти і дозріти за півроку — весну й літо. Нази­ваються вони —... (ярі).

        б) Восени сіють хліба, яким для росту й до­зрівання потрібен рік,— осінь, зима, весна, літо. Називаються вони — ... (озимі).

        в) Ярі дають зерно через півроку. Для чого сіяти озимі, якщо чекати врожаю цілий рік?

Відповідь. Озима пшениця надійніша за яру й удвічі врожайніша.

       22.   У полі засіяно пшеницею 1000 га землі. Скільки можна додатково одержати зер­на, якщо зібрати з 1 кв. м по одному втраче­ному колоску? (Маса зерна з одного колоска становить у середньому 1 г).

Відповідь. 10 т.

        Бесіда. «Втратам — надійний заслін». Залишений на квадратному метрі поля коло­сок пшениці—цс втрата 15—16 кг зерна на гек­тарі, колосок ячменю—13—14 кг, стручок гороху— 10—12 кг.

Зменшивши висоту зрізу стерні на 1 см, мож­на одержати 50 кг соломи з гектара.

Якщо з колоска висиплеться хоч би одна зер­нина, на гектарі його не доберемо центнер.

Якщо при перевезенні на 1 м дороги впаде 10 зернин, втрати на 50-кілометровому шляху становитимуть 16 кг.

          23. а) Прочитайте ці рядки:

Коровай, калач і здоба —

Наш достаток на столі.

Спасибі працьовитим хліборобам

За їхній труд великий, нелегкий!

Даємо слово старшим — я і ти —

Про хліборобський рід не забувати,

І кожну хлібну кришку берегти!

І кожну скибку хліба шанувати!

                  М. Познанська

        Чому кажуть «Хліб — усьому голова»? Як треба ставитися до тих, хто вирощує його?

        б) Які ти знаєш приказки про бережливе ставлення до хліба?

Відповідь. Зерно до зерна—та й мірка повна. Колос дорогий, хоч і малий, підбери, щоб не пропав.

         в) Яку рослину символізує жовтий колір на Державному прапорі України?

Відповідь. Пшеничне колосся.

Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Вітри блакитні віяли,

А хмарки дощик сіяли.

Колоссячко пишається,

Ой, буде втіха кожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно!

                     Л. Забашта

      24. а) Загадка.

Зелений хвостик зверху має,

А голову в землі ховає (Буряк).

           б) 3 1200 т цукрових буряків виходить 180 т цукру. Скільки цукру можна одержати з 55 млн. т буряків?

Відповідь. 8 250 000 т.

          25. Опишіть рослину картоплі. Які її сорти вам відомі? Як розмножити цінний сорт кар­топлі, якщо є лише кілька бульб?

         Чи знаєте ви? Якщо курячий білок, який вважається найбільш повноцінним продуктом харчування людини, взяти за 100 одиниць, то білок пшениці становитиме лише 64 одиниці. Білок же карпотлі має 85 одиниць від пожив­ного курячого. Ось вам і картопля!

          26.  Загадка.

На сонечко я схожий,

І сонце я люблю,

До сонця повертаю

Я голову свою.

І олію з мене б'ють,

И макуху дістають. (Соняшник).

          Чи знаєте ви? Одна рослина соняшника за літо «випиває» бочку води місткістю 200— 250 л.

          27.  а) Художник замалював в альбомі деякі рослини поля (мал. 5.) Визначте, як вони на­зиваються.

Відповідь. Це бур’яни: 1 — осот, 2 — ми­шій, 3 — пирій, 4 — березка польова, 5 — во­лошка.

            б) Складіть гербарій найпоширеніших бур’я­нів поля вашої місцевості. В яких посівах які бур’яни переважають?

Довідка. На Україні росте 700 видів бур’янів.

           28.  Відгадай: а) Не сіють, не жнуть —самі родять. (Бур’яни).

           б) Стоїть, колихається,

              Червоною голівкою величається,

              А як торкнеш, то зойкнеш. (Будяк).

            29. Як називаються ці шкідливі тварини (мал. 6)?

Відповідь. 1 — польовий слизень, 2 — бу­ряковий довгоносик звичайний, 3 — черепашка шкідлива, 4 — плодожерка яблунева, 5 — коло­радський картопляний жук, 6 — жужелиця хлібна.

         30.  Більшість метеликів під час відпочинку складають крила. Поспостерігайте, що рано- вранці вони сидять, повернувшись на схід, опівдні — на південь, увечері — на захід.

         31.  Загадка. Хто виїздить у чисте поле, не покидаючи своєї хати? (Слимак).

         32.  Жарт.

Учитель. Де живе хом’як?

Учень. У зоомагазині.

          33.  Серед рослин луків є своєрідні баромет­ри. Перевір: донник лікарський перед дощем піднімає листочки і згортає їх. Конюшина на негоду згортає листочки, схиляється й опус­кає квіточки.

         34.  Що це?

Гойда-гойда, хить та хить —

Щось на вітрі шелестить.

Гей, на вітрі, над водою

Щось тріпоче бородою.

Та зелена борода

Синє небо підміта!

Підмітає, шелестить:

Гойда-гойда, хить та хить!..

                         М. Петренко

В і д п о з і д ь. Очерет.

       35.  Про квіточку якої рослини  говорить автор?

— Ні, ти лише поглянь, Валю, яке це диво! Розкіш! Немов би вирізьблено... Адже вона не мармурова, не алебастрова, а жива, але яка холодна! І яка тонка, ніжна робота, — людські руки ніколи б так не зуміли. Поглянь, як вона спить на воді, чиста, строга, байдужа...

         Чому цю рослину називають годинником, який плаває по воді; рослиною-барометром во­дойм?

Відповідь. Квіти білого латаття. За ними можна довідатися про час: вони розтулюють пелюстки о сьомій ранку, а стулюють їх о сімнадцятій годині. Латаття не розкриває своїх квіток на негоду.

         36.  Тече вода із-за гаю Та попід горою.

         Хлюпочуться качаточка Поміж осокою.

         А качечка випливає З качуром за ними.

        Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми.

                                               Т. Шевченко

 Про що ви дізналися з цього вірша? Як ро­зумієте слова гай, ряска?

Відповідь. У водоймах живуть невеликі рослини, що вільно плавають на поверхні води. Це — ряска і пухирник.

          37.  Чим пояснити явище «цвітіння» водойми?

Відповідь. «Цвітіння» води спричиняють різні водорості. Залежно від того, яких більше розвивається, вода набуває зеленого або си­ньо-зеленого кольору.

            38.  Жарт.

           -  Чому водойми міліють улітку?

          -  Бо спекотно і риби багато п’ють.

           39.  «Олімпіада» Золотої рибки.

           а) Пливе човном Телесик по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить, віддасть і знову попливе. Якої рибки наловив Телесик (мал. 7)?

Відповідь. 1—лин, 2 — карась звичайний, 3 — щука, 4 — дзеркальний короп, 5 — окунь.

            б) Яка промислова риба вважається одо­машненою?

Відповідь. Дзеркальний короп.

            в) Які тварини ростуть протягом усього жит­тя?

Відповідь. Така здатність характерна тільки для риб.

            г) Загадка. Голова є, а шиї немає; очі є, а брів немає; рот є, а мовчить; без ніг, а да­леко ходить. (Риба).

          40.  а) Має клешні й довгі вуса.

          Я і сам його боюся,

          Бо щипає, мов гусак.

          Ну, а звуть щипаку ... (Рак).

                                 М. Климчук

           б) У воді сидить охоче,

           Та не риба і не рак,

           Вистромля великі очі

           І співає: кум-квак. (Жаба).

          в) Чи п’є жаба воду?

Ві д п о в і д ь. Ні. Потрібна для жаби вода надходить в організм тільки через шкіру, яка поглинає вологу і виділяє її.

         41.  Прикметі вір, але й перевір. Раки і жаби виходять на берег — перед негодою.

         42.  Каченята або гусенята, виведені в інку­баторі, не можуть триматися на воді і швидко тонуть. А каченята, яких висиділа качка, пла­вають. Чим це пояснити?

Відповідь. Коли каченята вилуплюються у гнізді, їхній пушок одразу ж змащується жиром, який завжди є на пір’ї качки. Інкуба­торних же каченят ніхто не змащує. Потрібен

певний час, щоб вони набули здатності самі себе змащувати жиром.

         43.  Поспостерігайте, за якої погоди качки хлюпочуться і кричать на воді.

         44.  Хто-хто в цій хатинці живе?

         а) Живуть у хатках, влаштованих на купи­нах, вербових корчах. За формою ці хатки на­гадують копицю сіна. Це нагромадження гілок дерев і водяних рослин, скріплених між собою мулом. Хатка може досягти 3 м у діаметрі й до 1 м 50 см висоти.

Відповідь. Бобри.

         б) Основні місця поселення — багаті рибою річки з численними заводами, стрімкими бере­гами, порослими густим чагарником й очере­том, довго незамерзаючими бистринами, пере­катами та глибокими ямами. Для денного від­починку не мають постійних лігвищ, і тому пе­реховуються в різних тимчасових схованках — у виїмках під берегом, під хмизом.

Відповідь. Видри.

Відповідь. У лісі — гриби, у полі — пше­ниця, у квітнику — братки, на городі — редис­ка.

        б) У назві яких рослин відбиваються особ­ливості місць їхнього зростання?

Відповідь. Суниці лісові, бук лісовий, со­кирки польові, осот польовий, костриця лучна тощо.

 в) Яка наймедоносніша рослина нашої міс­цевості? Для відповіді скористайтеся таблицею.

  46. а) 3 насіння і плодів яких рослин виго­товляють манну, перлову, гречану крупи, «гер­кулес», толокно, пшоно?

Відповідь. Манну і перлову крупи — з пшениці, гречану — з гречки, «геркулес» і то­локно — з вівса, пшоно — із проса.

             б) Назвіть рослини, з волокна яких виготов­ляється тканина.

Відповідь. З бавовника — марля, ситець; льону - полотно, парусина; коноплі — брезент, мішковина; джут — грубі тканини, канати.

        47. У назвах яких тварин відображено особ­ливості місць їхнього існування?

Відповідь. Жайворонок польовий, горо­бець польовий та міський, ластівка сільська, гадюка лісова та степова, миша лісова, бобер річковий, вуж водяний тощо.

     48.  Інсценівка «Угадай, хто я».

    Ведучий. Кіт ловить мишей, чайка їсть

рибу, мухоловка — мух.

    Загадковий звір. Угадай, хто я? Я їм жуків і мурашок.

    Юннати к. Ти — дятел.

    Загадковий звір. А от і не вгадав! Ще я їм ос і джмелів.

       Ю н н а т и к. Ага! Ти птах осоїд.

    Загадковий звір. Не осоїд! Ще я їм гусениць і личинок.

       Ю н н а т и к. Гусениць і личинок люблять дрозди.

    Загадковий звір. А я не дрізд! Ще я гризу скинуті лосями роги.

      Ю н н а т и к. Тоді ти, певно, лісова миша.

   Загадковий звір. І зовсім не миша. Трапляється, я й сама навіть їм мишей.

     Ю н н а т и к. Мишей? Тоді ти, звичайно, кіт.

   Загадковий звір. То мишка, то кіт! І зовсім ти не вгадав. Здаєшся?

     Ю н н а т и к. Рано.

   Загадковий звір. Іноді я їм ящірок. І зрідка рибу.

    Ю н н а т и к. Може, ти чапля?

  Загадковий звір. Не чапля, їм я ще бруньки, насіння ялин і сосен, ягоди й гриби.

  Юннати к. Ти — дикий кабан.

  Загадковий звір. Знову не вгадав! Допоможу тобі: я — білка.

  Ведучий. Запам'ятайте друзі: коти їдять не тільки мишей, мухоловки ковтають не са­мих лише мух. А білки гризуть не тільки го­рішки.

Використана література

Цеханька О. Ф., Стрелков Д. Г.  Рослини та тварини України —  Ранок— 2010.

Елін Ю. Я. Рослини наших лісів.— К.: Радян­ська школа. — 1983.

Борзова В. В. Велика книга про тварин — Харків: Талант — 2019.

Заячковський І. Живі барометри, компаси, сейсмографи.— К.: Веселка.— 1986.

Корнєєв О. П. Розповіді про звірів. — К.: Радянська школа.— 1985.

Труфанов Г. Цікава орнітологія. — К.: Весел­ка,— 1983.

Рогожкін А. Г.,Енциклопедичний словник юного натура­ліста,—  1981.