Олександр Петрович Довженко!
Так багато в тобі злилося:
Шум дібров і спів солов’їний,
І міцне добірне колосся!
Хоч прожив ти життя недовге,
Та любив його серцем щиро.
Був і будеш ти добро творцем,
Славним рицарем України.
Ти любив свою рідну мову,
Працював завжди творчо й натхненно,
І нащадкам залишив напам’ять
Кіноповісті, драми, поеми.
Будем довго ми пам’ятати
Твої твори такі чудові.
І добро творити будемо,
Сивочолий наш добротворець!
Низько кланяємося ми Петровичу,
Що навчив нас добру і любові,
Будем жити красиво і щасливо
І тебе не забудем ніколи.