Домедична допомога в умовах бойових дій. (Презентація)

Домедична допомога в умовах бойових дій: I. Основні принципи надання домедичної допомоги в умовах бойових дій. II. Надання домедичної допомоги в секторі обстрілу

Основні принципи надання домедичної допомоги. Надання домедичної допомоги на полі бою є основною запорукою врятування життя пораненому. Аналіз причин загибелі військовослужбовців під час ведення бойових дій вказує на те, що значну їх частину можна було б врятувати при своєчасному та якісному наданні домедичної допомоги. Ця кількість коливається від 9% (Чеченська кампанія) до понад 25% (війна в Іраку та Афганістані). Основними причинами смерті 80-90% таких поранених стали масивна крововтрата та шок. При цьому локалізація поранень в 48% випадків - в тулуб, у 31% – у верхні та нижні кінцівки, у 21% – в шию чи пахові ділянки, де проходять магістральні кровоносні судини . Пошкодження, які виникають у сучасних збройних протистояннях, значно обмежують час надання домедичної допомоги на полі бою: 1. При кровотечі з магістральних судин кінцівок (стегнова, плечова) поранений гине до 2 хв. (локалізація рани – ділянка плеча (пахвова ямка) або стегна (пахова ділянка)). Причина смерті – швидка втрата значної кількості крові. 2. При кровотечі із судин шиї (сонна артерія, яремна вена) смерть настає теж до 2 хв. (локалізація рани – ділянка шиї). Причини смерті – швидка втрата значної кількості крові, засмоктування повітря в крупні вени і закупорка ним судин. 3. При кровотечі із судин голови поранений може загинути від декількох секунд до однієї години (локалізація рани – волосиста частина голови). Причини смерті – швидка втрата значної кількості крові, засмоктування повітря в крупні вени і закупорка ним судин.

4. При зовнішній артеріальній кровотечі з ран передпліччя, гомілки чи тулуба смерть може настати до однієї години. Причини смерті – швидка втрата значної кількості крові, розвиток шоку. 5. При виникненні непрохідності верхніх дихальних шляхів через западання язика за умов втрати свідомості (травма голови, шок) в положенні на спині поранений гине до 5 хв. Причина смерті – зупинка серця внаслідок недостатнього надходження кисню. 6. При раптовій зупинці серця внаслідок ударної хвилі, закритої травми грудної клітки, сильного стресу смерть настає через 5 хв. Причини смерті – зупинка діяльності серця і, як результат, припинення транспортування кисню до клітин. 7. При проникаючому пораненні грудної клітки смерть настає від 10-15 хв. до однієї години (локалізація рани – ділянка грудної клітки). Причини смерті – виключення легені з боку поранення з акту дихання, втрата значної кількості крові. Умовно розрізняють два місця надання домедичної допомоги під час ведення бойових дій: безпосередньо в секторі обстрілу – зоні прямого обстрілу зі значним ризиком отримання кульового чи іншого поранення; в секторі укриття – місці захищеному від прямого вогню противника елементами природного (пагорби, схили) чи штучного походження (стіни, будинки, захисні інженерні конструкції).

Об’єм домедичної допомоги:в секторі обстрілу: переведення з положення на спині в положення на животі; тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі (шия, кінцівки);в секторі укриття: первинний огляд пораненого (визначення ознак життя), швидке обстеження з ніг до голови (пошук наявних пошкоджень), при необхідності – тимчасова зупинка кровотечі (голова, тулуб), серцево-легенева реанімація, накладання пов’язок на рани кінцівки і тулуба, фіксація переломів та шийного відділу хребта, підготовка до транспортування пораненого в безпечну зону. Умовно виділяють такі етапи надання домедичної допомоги: Надання домедичної допомоги в секторі обстрілу. Транспортування (переміщення) пораненого з поля бою в сектор укриття. Надання допомоги в секторі укриття. Домедичну допомогу в секторі обстрілу надають тільки за наказом командира, оскільки основним у бою є виконання бойового завдання. В окремих випадках, коли дозволяє тактична ситуація, рішення приймають самостійно. Допомога надається у вигляді самодопомоги та взаємодопомоги.

Переведення пораненого в положення на боці (животі)Руку пораненого, яка ближче до Вас, розташуйте вздовж його тулуба в направленні догори.

Щільно притиснувшись до землі, захопіть пораненого за плече, що далі від Вас.

Різким рухом на себе поверніть пораненогона бік (живіт).

Залишивши пораненого в положенні на боці (жи-воті), продовжуйте виконувати бойове завдання, якщо немає змоги транспортувати його в сектор укриття.

Зупинка кровотечі з рани нижньої кінцівки (взаємодопомога) Покладіть ногу пораненого на своє плече.

Накладіть кровоспинний джгут на стегно, здійснюючи максимальний тиск.

Якщо поранення локалізоване в паховій ділянці накладіть на місце поранення валик, зафіксувавши його джгутом. Якщо поранений без свідомості, переведіть його в положення на животі.

Зупинка кровотечі за допомогою спеціальних джгутів (самодопомога)Розмістіть джгут на руці чи нозі вище рани.

Затягніть лямку джгута.

За допомогою закрутки здійснюйте тиск до повної зупинки кровотечі з рани.

Зафіксуйте закрутку за допомогою фіксуючої лямки. Особливості: а) техніка накладання такого типу джгута є однаковим на верхню та нижню кінцівки; б) якщо є сумніви у локалізації рани, накладайте джгут максимально високо.

Транспортування (переміщення) пораненого в сектор укриття. Захопіть своєю рукою плече пораненого, що далі від Вас, та ногою його гомілку. При цьому щільно притуліться до пораненого.

Різким рухом переверніться разом із пораненим на спину.

Своєю правою рукою утримуйте лямку бронежилета пораненого та його зброю. Дозволяє вести розсіяний вогонь в бік ворога за допомогою зброї пораненого.

Транспортуйте пораненого в сектор укриття, відштовхуючись від землі правою ногою та лівою рукою або лівою ногою і правою рукою. При транспортуванні Ви максимально захищені.

В безпосередній близькості до укриття Вас та пораненого може затягнути за укріплення ще один боєць, використовуючи для цього лямки Вашого бронежилета. У такому випадку Ви повинні утримувати пораненого, не здійснюючи жодних рухів.

Транспортування в положенні стоячи. Варіант №1 Лівою рукою захопіть лямку бронежилета пораненого та підніміть його головний кінець на 15 градусів, правою рукою утримуйте свою зброю, зігніть свої ноги в колінах. Транспортуйте пораненого. Відносно швидкий метод транспортування пораненого.

Транспортування в положенні стоячи. Варіант №2. У тому випадку, коли інші бійці можуть прикрити Вас вогнем, необхідно тягнути за обидві лямки бронежилета пораненого в напівзігнутому положення.

Транспортування двома особами. Варіант №1 Пораненого транспортують два бійці, тягнучи за лямки бронежилета, при цьому необхідно, за можливості, прикривати їх вогнем.

Транспортування двома особами. Варіант №2. Заведіть руки пораненого собі на плечі.

Руками фіксуйте його за пояс.

Підніміть пораненого і транспортуйте його в сектор укриття. Швидкий метод транспортування пораненого. Недоліки: може викликати посилення больових відчуттів у пораненого.

Надання допомоги в секторі укриття. У секторі укриття з пораненого слід зняти захисні елементи. Це потрібно робити швидко та злагоджено: перший з бійців знімає шолом, одночасно другий знімає бронежилет.

Первинний огляд пораненого, визначення ознак життя. Після зняття захисних елементів перший боєць перевіряє наявність свідомості, запитуючи: «Ти мене чуєш? Тобі потрібна допомога?». У випадку відсутності відповіді (поранений непритомний) він перевіряє дихання, другий швидко оглядає з голови до ніг: голову, шию, грудну клітку, живіт, верхні та нижні кінцівки, спину. Первинний огляд пораненого, визначення ознак життя

Первинний огляд пораненого, визначення ознак життя. Надайте допомогу відповідно до виявлених пошкоджень:• Якщо не дихає – виконайте серцево-легеневу реанімацію;• При наявності зовнішньої кровотечі – застосуйте засоби для її зупинки;• При наявності ран, опіків – накладіть пов’язки;• При наявності рани грудної клітки – накладіть пов’язку;• При наявності проникаючого поранення грудної клітки, коли з рані чутно, як виходить повітря, або виходить кровава піна – необхідно закрити отвір матеріалом, який не пропускає повітря (зовнішня упаковка індивіду- ального перев‘язувального пакету, клейонка, целофан)• При наявності стороннього предмета в рані – зафіксуйте його в рані;• При переломах – фіксація переломів.

Первинний огляд пораненого, визначення ознак життя Усім непритомним пораненим, яким надано домедичну допомогу,очікуючи подальшого перенесення в медичний пункт, надайте Cтабільне положення на боці, щоб вони не задихнулися від западання язика. Поранених у свідомості, але зі зміною поведінки (психіки), необхідно терміново роззброїти, оскільки існує загроза неадекватного застосування ними зброї та поранення інших бійців. Причинами зміни поведінки (психіки) можуть бути: черепно-мозкова травма; шок; гіпоксія; використання наркотичних знеболювальних засобів; психоемоційний стрес. Найбільш характерні ознаки психологічних розладів: безглуздий і хаотичний руховий неспокій; відчуття виснаженості та нереальності навколишніх подій; емоційна віддаленість від оточення; почуття провини; ворожі дії щодо людей, які оточують; неадекватне сприйняття (ігнорування) наявних пошкоджень.

Проведення серцево-легеневої реанімації Серцево-легеневу реанімацію (СЛР) проводять від-повідно до загальних правил і розпочинають відразу після констатації відсутності дихання. Спочатку здійснюють 30 натискань на грудну клітку, потім 2 вдихання в тіло пораненого. Глибина натискань на грудну клітку становить не менше 5 см, частота – не менше 100 за хвилину. Змінювати бійця, що проводить натиснення на грудну клітку слід кожні 2 хв. Проводити СЛР слід за відсутності в пораненого несумісних із життям травм: відкритої рани голови з витіканням мозкової речовини; відкритої рваної рани грудної клітки з пошкодженням внутрішніх органів (легені, серце); травматичних ампутацій кінцівок без зупинки кровотечі (накладання джгута) в секторі обстрілу; опіків ІІІ-IV ступенів (великі, напружені або розкриті пухирі з рідким чи желеподібним вмістом насичено-жовтого (кров’янистого) кольору або обвуглення) шкіри обличчя та більшої частини тулуба. Проводити СЛР слід виключно за умови, коли це не заважає виконанню тактичної задачі та відсутня небезпека для бійців, що надають допомогу. В секторі обстрілу проводити СЛР заборонено. При проникаючих пораненнях успіх при проведенні СЛР вкрай низький.

Переведення в Стабільне положення Усіх непритомних поранених, в яких присутнє дихання після надання домедичної допомоги у безпечному місці, необхідно перевести в так зване “стабільне положення“, в якому зменшується ризик непрохідності дихальних шляхів через западання язика чи блювання. Поранений перебуває в Стабільному положенні до моменту транспортування у медичний пункт. Руку пораненого, яка ближче до Вас, розташуйте вздовж його тулуба

Іншу руку пораненого зігніть у ліктьовому суглобі та заведіть тильний бік її долоні під його щоку, зігніть ногу пораненого, що далі від Вас, у колінному суглобі під прямим кутом.

Притискаючи долоню пораненого щільно до його щоки, використайте зігнуту в коліні ногу як важіль і поверніть тіло пораненого на бік обличчям до себе.

Кінцевий вигляд пораненого, який перебуває у Стабільному положенні.