Можливості предмету «українська мова» у формуванні ключових компетентностей засобами STEM –технології.
Результатом STEM –освіти є STEM –фахівець – «… особа, яка здійснює інноваційну трудову діяльність з високим ступенем міждисциплінарності та технологічності». Завдання вчителя полягає у створенні найоптимальніших умов для формування STEM – компетентностей випускника Нової
української школи, яким повинен не тільки володіти системою знань і умінь, а мати здатність до інноваційної діяльності. Так, на уроці української мови відбувається не тільки засвоєння здобувачами теоретичних знань з мовної теми, а й формування готовності до розв’язання багаторівневих задач, критичного мислення, креативності, вміння працювати в команді, здатності до оцінювання та прийняття рішень, вміння домовлятися та проявляти емоційний інтелект.
Саме для формування навичок інноваційної діяльності вчительсловесник застосовує елементи STEM –освіти, адже завдяки міждисциплінарним зв’язкам мислення учнів розвивається на більш
високому рівні.
Для побудови системи уроків української мови, на яких можна використати міждисциплінарну інтеграцію, необхідно детально проаналізувати чинну програму з української мови для 5-9 класів з метою окреслення тих видів рекомендованих для учнів робіт, при виконанні яких, вчителю можна вдало застосувати STREM-елементи. (Таблиця 3)
Загалом, у відповідності до структури STREM-освіти та згідно Програми, виділяємо наступні види робіт, які можна виконати у вигляді проектної діяльності.
S –науки – застосування знань з мовної теми у поєднанні із теоретичною базою інших предметів - роботи типу «скласти текст з певною умовою», наприклад: використання в описі різних частин мови з часткою не і префіксом не; вживання у репліках діалогу складних речень, частини яких поєднано сполучниками (тому що, щоб, але, для того щоб); з використанням прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- тощо.
Саме на цьому етапі втілення STREM-елементів, вимагає окреслення міжпредметної інтеграції. Так, у рекомендованих видах робіт для учнів чітко вказується завдання – створити мультимедійну презентацію про пригоди школярів в Запорізькій Січі, написати допис про меценатів, скласти текст до віртуальної мандрівки по теренах України, скласти проект опису логотипу школи, описати тварину, пристрій тощо. Виконуючи завдання, здобувачі мають задіяти знання з різних предметних галузей, таких як історія, українська література, інформатика, основи здоров’я, біологія, фізика. Мета такої міжпредметної інтеграції в рамках уроків української мови полягає в тому, що учень має знати не тільки ЯК писати, а й про ЩО саме він напише, виходячи з актуальності, достовірності здобутої інформації, застосовуючи власне критичне мислення.
Сучасна освіта в Україні визначає провідним у навчанні компетентнісний підхід, «… який передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат». [3]
Так, серед ключових компетентностей у Програмі з української мови визначено інформаційно-цифрову компетентність, яка ефективно
реалізується у STREM-освіті.
Т - Technology–технології – здобувач освіти має знати не тільки ЯК він буде писати, про ЩО, а й ДЕ він зможе грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі, ЯК застосувати інформаційно-комунікаційні технології для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією. Так, у Програмі є ряд робіт, які вимагають від учня саме на уроці української мови володіння навичками медіаграмотності, вміннями застосовувати інформаційні технології практично. Наприклад, «Складання проекту статті до Вікіпедії «Українські козаки: історія й сучасність» із використанням простих і складних, двоскладних й односкладних речень», «Складання інструкції для учнів початкових класів «Як у мережі Інтернет розшукати потрібну інформацію» з використанням неозначено-особових речень», «Складання тексту для розміщення на шкільному веб-сайті про корисні для школярів лінгвістичні онлайн-словники (з використанням речень, ускладнених однорідними членами), «Складання розповіді про улюбленого українського художника на основі зібраної в мережі Інтернет інформації про його життя та творчість із використанням дієприслівників доконаного й недоконаного виду (наприклад: розшукавши (інформацію), зібравши (свідчення, спогади), працюючи (над полотнами, малюнками), перемагаючи (труднощі), долаючи (перешкоди)».
Складова «Технології» ефективно реалізовує таку ключову компетентність як інформаційно-цифрова. Виконуючи певного виду роботи на уроці, учні здобувають уміння діяти за алгоритмом, здійснювати пошукову діяльність та аналіз мовних явищ, перетворювати навчальну інформацію в інший формат. Адже, для сучасного здобувача освіти, важливим мотиваційним чинником до оволодіння знаннями та навичками є оприлюднення виконаної роботи, зокрема в інтернет-ресурсах. Так, допис до шкільного веб-сайту, складання статті до Вікіпедії, запис інтерв’ю на відео, публікація його на відеохостингах, отримання зворотного віртуального зв’язку – це результат здобутих знань та вмінь, який оцінюється за принципом «сьогодні і зараз», а не «можливо, колись згодиться».
Достатньо вагомою ланкою є «…інжиніринг (англ.engineering) (Е) – синонім терміну «інженерія», який відрізняється етимологічно від англ.engineering: набір прийомів і методів, які компанія, підприємство або фірма використовує для планування, проектування здійснення своєї діяльності…» Так, в рамках проектної діяльності з предметною інтеграцією, учні за допомогою вчителя визначають у ЯКИЙ СПОСІБ вони будуть виконувати роботу і за допомогою КОГО вони здобудуть очікувані результати своєї діяльності. Ця ланка передбачає формування робочих груп проекту, складання їх плану роботи. Школярі вчаться співпрацювати з іншими на результат, комунікувати з людьми, вміння або знання яких будуть корисними; формують навички аргументовано і чітко висловлювати власну думку, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів. Зокрема, здобувачі освіти формують підприємницьку компетентність – презентують власні ідеї та ініціативи, використовують комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій; самоорганізовуються, оцінюють економічні ініціативи. Так, якщо рекомендований вид роботи Програмою «Складання проекту логотипа школи з використанням у його описі різних частин мови з часткою не і префіксом не» у 7 класі переформатувати у проектну діяльність з елементами STEM , то перед учнями постане питання не тільки описати, а й виготовити логотип школи, власноруч чи за допомогою комерційних організацій. (Додаток 1)
Коли обговорюють переваги STEM-освіти, вчителі-словесники, зустрічаючи таку складову як математика- М – Mathematics, вважають проблематичним застосування її на уроках української мови. Проте, не слід забувати, що й на уроках словесності ми формуємо математичну компетентність через розвиток логічного мислення. Адже учні за нашою допомогою здобувають уміння оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники. Серед навчальних ресурсів словесників: тексти, що містять роздум; тексти виступів, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо.
Саме складова «М» під час використання елементів STEM-освіти на уроках української мови дає змогу учням застосувати знання та вміння , здобуті на уроках природничо-математичного циклу. Наприклад, здійснити розрахунки розмірів та витрати коштів для виготовлення логотипу у вигляді банера; обраховують результати голосування; визначають розмір статті у співвідношенні її частин; визначають співвідношення «розмір/час» в електронних продуктах (відеоролики, комп’ютерні презентації).
У процесі впровадження STEM-освіти в освітній простір, абревіатура STEM трансформувалася: було додано дві нові літери А, яка вказала на реалізацію в цій технології всіх наукових дисциплін, зокрема й філологічних (Аlle – всі) та R – (reading+writing –читання/писання), що свідчить про неможливість вивчати природничі дисципліни в розріз від філологічних. Зокрема, згідно державної програми, серед можливостей предмета «українська мова» вказано на можливість формування компетентностей в природничих науках і технологіях. Філологи безпосердньо формують такі уміння здобувачів, як «…швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень…»
Отож, вчителі-словесники можуть впевнено реалізовувати трансдисциплінарну інтеграцію у вигляді одного із її способів - проектної діяльності, а саме STEM-навчання, спрямованого на поглибленні зв’язку навчального процесу та реальних життєвих ситуацій.
У дописі використано джерела:
1. Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти у закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2019/2020 навчальному році (Лист ІМЗО № 22.1/10-
2876 від 22.08.19 року)[Eлектронний ресурс]
https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&cad =rja&uact=8&ved=2ahUKEwi58I3B5LXnAhXixIsKHYlAB0cQFjACegQIARAB &url=http%3A%2F%2Fru.osvita.ua%2Flegislation%2FSer_osv%2F65463%2F&u sg=AOvVaw3M0dShAk6egSNidib3x3gF
2. ПРОЕКТ КОНЦЕПЦІЇ STEM-ОСВІТИ В УКРАЇНІ [Eлектронний ресурс] https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved =2ahUKEwi58I3B5LXnAhXixIsKHYlAB0cQFjABegQIBBAB&url=https%3A%
2F%2Fimzo.gov.ua%2Fstem-
osvita%2F&usg=AOvVaw2dhlrOlNMCcCLBNYLLMHFg
3.УКРАЇНСЬКА МОВА 5–9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-5-9-klas