Доповідь " Девіантна поведінка учнів у школі"

                                                     Доповідь на педагогічну раду

                                                     заступника директора з н\в роботи

                                                     Добромільської О.І.

Комплексний підхід до профілактики девіантної поведінки учнів у школі.  Алгоритм роботи з учнями з «групи ризику». Рада профілактики у школі.

Девіантна поведінка  здобувача освіти - що це таке?

 Це поведінка, що не вкладається в рамки розуміння більшості людей.    Це існування без певного місця проживання, жебрацтво на вулицях, безпритульність, якщо мова йде про неповнолітніх дітей і підлітків. Це і жорстоке ставлення до тварин та людей, яке знаходиться в нормах права, але викликає занепокоєння і страх оточуючих . Це пристрасть до шкідливих звичок - алкоголю, паління, наркотиків. Сюди ж можна віднести пристрасть до комп'ютерних і азартних ігор, проституції, крадіжки, та інші дії, за які передбачена відповідальність з різним ступенем тяжкості згідно законодавства.

Ознаки девіантної поведінки:

Нестандартна поведінка, що виходить за рамки правил, характеризує юнацький максималізм. Дітям складно приборкати гормональний вибух, що відбувається в організмі в період зростання. Часто вибір деяких підлітків стає цілковитою суперечністю встановлених дорослими людьми правилами.

Причини девіантної поведінки учня:

На кожному етапі розвитку людсь­кого суспільства існували індивіди, які чинили опір існуючій системі, запере­чували окремі суспільні норми. Сьогодні досить  гостро  постала  проблема девіантної поведінки вихо­ванців загальноосвітніх закладів. Соці­альне, економічне та політичне напру­ження  суспільства, обумовлене становленням незалежної держави, призвело до психологічної  неврівноваженості  всього  суспільства,   зниження  соціальної   ролі та значимості  такихсоціальних  інституцій,  як  сім'я  та  школа  в 

розвитку  і  формуванні  особистості дитини. 

Крім  того,    реформування  школи  не  вирішило  вже  існуючі  шкільні  проблеми,  а  загострило  їх.  Це  і недостатня психологічна компетентність  педагогів, непідготовленість  вчителів  до  роботи  з  дітьми,  що  проявляють  девіації  в   поведінці,  спрямованість  педагога  на  повідомлення  нових  знань  і  контроль за  їх  відтворенням,  відсутність  навичок  командної  роботи  як  у  педагогів,  так і в учнів. От і виходить,що,  незважаючи  на  декларування  принципів         особистісно-орієнтованого  навчання,  гуманізації  й  демократизації,  індивідуальні психологічні  особливості  кожного  учня  й  створення  атмосфери  командної  роботи  залишаються поза увагою школи.  При  цьому  поза  контекстом  освіти  залишаються  й особистісні проблеми самих  учнів:  самооцінка,  соціометричний  статус,  рівень  домагань,  участь  у громадському  житті.  Зниження інтересу до навчання,  відсутність  позитивної  мотивації,  високий рівень дезадаптації, агресивність та  конфлікт­ність — безпосередні наслідки нега­тивних тенденцій суспільства та чинни­ки зниження ефективності  процесу  соціалізації, девіантної поведінки його суб'єкті.       Проблеми у стосунках між батьками і дітьми стають причинами такої поведінки. Подібні ознаки притаманні дітям, які виховуються в неповних сім'ях. Часом турботи та контролю одного з батьків мало. Смерть одного з батьків, розлучення - привід дорослим задуматися про психічне здоров'я дітей.

  Корекційна  робота.

         Одним із завдань практичного психолога, соціального педагога, класного керівника у школі є психологічна корекція відхилень у поведінці учнів та психологічна допомога “важким” дітям. Спершу потрібно зрозуміти, чому в цього учня у конкретній ситуації виникла певна особливість поведінки чи характеру. Тільки знаючи механізм формування порушення, можна будувати корекційні програми. Розпочинаючи роботу, завжди треба пам’ятати, що головне в стосунках з такими дітьми – це взаємоповага і довіра.  Те, що говорить дитина повинно залишатися таємницею. Його особисті проблеми  можна обговорювати з батьками і вчителями тільки на прохання чи за згодою підлітка. Утрата довіри, розголошення таємниці, навіть мимовільне, є великою психологічною травмою та може призвести до не передбачуваних наслідків. Виявляючи психологічні особливості підлітка, слід звернути увагу на наявність акцентуацій характеру, систему само оцінювання й оцінювання інших, мотиваційну структуру особистості.  Підліток звичайно активно прагне змін, покращення свого характеру, розв’язання проблем.

            Обов’язковим кроком у психокорекції підлітка є вияв особливостей його мотивації, пошук будь-яких видів діяльності, пов'язаних із позитивними емоціями (радістю, цікавістю, захопленістю). Важливо, щоб у цю діяльність не включалися елементи “проблемної”, небажаної поведінки. З опорою на таку позитивну мотивацію можлива робота з досягнення бажаної зміни.

Кожному вчителю знайомі словосполучення “важкий підліток”, “група ризику”. Із чим вони асоціюються? Дуже багато витрачених сил, часу, нервів, а також очікування неприємностей, безсилля і разом з тим – радість перемог, нехай і маленьких, але все ж таки перемог.

            Зміни, що відбуваються сьогодні в нашому суспільстві, зумовили загострення проблеми допомоги дітям з так званою “важкою” поведінкою.

   Що реально може зробити класний керівник?

1. Надати своєчасну психолого-педагогічну підтримку дитині, яка опинилася в складній життєвій ситуації.
2. Сприяти формуванню в дітей і підлітків “здорових” моделей способу життя, що надають можливості для реалізації особистісного потенціалу.
3. Сприяти підвищенню психолого-педагогічної компетентності дорослих (батьків, педагогів).
4. Залучати до виховного процесу школи представників громадськості.
5. Протистояти залученню підлітків до злочинної діяльності.

           АЛГОРИТМ  РОБОТИ З  ДІТЬМИ  "ГРУПИ  РИЗИКУ"

            Однією з найбільш яскравих і складних трудових функцій педагога є робота з учнями, що потребують особливої педагогічної уваги. Що робить кожен вчитель?

1. Провідне місце займає профілактична робота.

- контроль за відвідуванням учнями школи (ведеться класними керівниками в журналі обліку відвідування);

     - розроблені правила учнів, які вивчаються на годинах класного керівника; 

- проводяться по класах цикл бесід на правову тематику. 

2. Наказом по школі створено Раду профілактики правопорушень. На засіданнях Ради розглядають різні питання правовиховної роботи, заслуховуються звіти соціального педагога, практичного психолога по роботі з учнями, які знаходяться на внутрішкільному обліку. Питання превентивного виховання розглядаються на засіданнях загальношкільного батьківського комітету, Раді школи. 
3. Традиційними заходами, що сприяють попередженню правопорушень у школі стали батьківські збори, проведення декади історії та правознавства, зустрічі з представниками правоохоронних органів, медичною сестрою, рейди «Урок» та «Тютюнопаління», вивчення  умов проживання та виховання дітей пільгових категорій. 
4. Освітня робота учнів здійснюється також і в позаурочний час через ряд позакласних та позашкільних заходів. Ефективною формою роботи стало проведення Тижня правових знань .У рамках тижнів проведено конкурси та вікторини на правову тематику, рольові ігри, правовий брейн-ринг, правничий квест, диспути, лекції, усні журнали, зустрічі з працівниками правоохоронних органів, лікарем-наркологом,. 
5. Основною формою профілактики правопорушень і оволодіння певними знаннями є година спілкування. Класні керівники постійно урізноманітнюють форми і методи проведення годин спілкування. 

Отож, у школі всі вчителі керуються наступним алгоритмом у роботі з «важкими» учнями:

1.     Кожне правопорушення фіксується у класного керівника письмово.
2.     Класний керівник проводить роботу з учнем, повідомляючи батьків.
3.     Соціальний педагог, психолог працюють з цим учнем та повідомляють про проблемні моменти Раду профілактики.
4.     Проводиться засідання Ради профілактики  за участі класного керівника , батьків , учня та членів Ради профілактики.
5.     Приймається відповідне рішення.
6.     За потреби до обговорення чи прийняття рішення залучається представник поліції та служба у справах дітей.

      На внутрішньошкільний облік здобувач освіти може бути поставлений:

За порушення Статуту закладу освіти, що виразилися:

-         у систематичних пропусках навчальних занять без поважних причин і як наслідок цього – неуспішності;

-         агресивній поведінці у школі (бійки, жорстоке поводження із здобувачами освіти, приниження людської гідності);

-         уживання ненормативної лексики;

-         паління на території закладу освіти;

-         вживання спиртних напоїв, психотропних та наркотичних речовин, появі у громадських місцях у нетверезому стані;

-         схильність до бродяжництва, жебракування, крадіжок особистого та громадського майна;             

-         псування державного майна.

                  Проект рішення педагогічної ради 

1. Заступнику директора з виховної роботи Добромільській О.І.:

1.1. Проаналізувати стан роботи щодо попередження правопорушень і шкідливих звичок серед учнів.

1.2. Продовжувати спільну роботу з працівниками правоохоронних органів, службою у справах дітей щодо профілактики правопорушень та пропаганди правових знань серед учнів. 

2. Соціальному педагогу Комару І.В. та практичному психологу Грабинському В.Р.:

   2.1. Здійснювати просвітницько-пропагандистську роботу серед учнів, батьків, учителів, щоб розкрити зміст понять «жорстоке поводження», «торгівля людьми», «насильство», «фізична занедбаність». 

  2.2. Продовжувати проводити індивідуальну роботу з учнями девіантної поведінки, здійснювати соціально-педагогічний патронаж дітей із таких сімей ( в міру потреби)

 2.3. Своєчасно виявляти сім’ї, у яких діти зазнали різних форм насильства та повідомляти про ці випадки у відповідні інстанції. 

 2.4. Провести цикл бесід з учнями з питань дотримання правових і моральних норм поведінки. 

 2.5. Здійснювати постійний моніторинг і контроль стосовно не правових відносин між підлітками як у шкільний, так і позашкільний час. 

3.          Класним керівникам 1-11 класів:
   1.           Не допускати випадків фізичного, психологічного насильства, образ, недбалого та жорстокого поводження з дітьми. 
   2.           Формувати правосвідомість, правову поведінку, моральну культуру в батьків та учнів. 
   3.           Використовувати всі виховні можливості формування морально-етичних норм поведінки, толерантності, взаємоповаги. 
   4.           Формувати навички розв’язання конфліктів у дитячому колективі мирним шляхом. 

5.           Підтримувати постійний контакт з батьками, надавати їм педагогічну допомогу, яка б сприяла підвищенню рівня їх виховної культури. 

6.           Вивчати проблеми дітей в аспекті запобігання жорстокого поводження в сім’ї, у процесі навчання, виховання, спілкування. 

7.           Провести батьківські збори з питань захисту прав дітей, забезпечення їхнього повноцінного розвитку.