Доповідь ,,Формування інформаційної компетентності учнів на уроках історії

 

 

 

 

 

Формування інформаційної компетентності учнів

на уроках історї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Тому у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти значною мірою залежатиме від результативності запровадження інноваційних технологій навчання, які розвивають діяльнісний підхід до навчання і дають суспільству людей, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють об’єктивно та творчо мислити.

Школа як соціальний інститут не може не відчувати на собі змін, що відбуваються в суспільстві. Виникає нове педагогічне середовище, нова освітня реальність, яка  настільки насичена інформаційним змістом, що виникає гостра необхідність запровадження нових інформаційних технологій, здатних забезпечити максимальну оперативність в навчальному процесі. За розумного використання інформаційні технології вносять у шкільний урок елемент новизни, насичують урок наочним  матеріалом, підвищують інтерес  до набуття знань, роблять діяльність учнів більш цікавою і ефективною.   

  Першочергове  завдання  школи в ХХІ столітті – столітті інформаційних технологій є формування компетентного випускника. Саме тому кілька років поспіль працюю над проблемою «Формування інформаційної компетентності учнів у навчанні історії».

         Проблема формування компетентного учня завжди була пріоритетною в психолого-педагогічній науці та шкільній практиці, однак нині вона особливо актуальна. Незаперечний той факт, що  використання  різноманітних джерел інформації на уроках історії сприяє розвитку цілісності та системності мислення школярів, мотивації до вивчення суспільних дисциплін, активізації розумової та пізнавальної діяльності учнів,  індивідуалізації процесу навчання. Адже, «Учень... це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, якого треба запалити».

          Інформаційна компетентність- це добра обізнаність у світі інформації. Як зазначено в «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)", освіта ХХІ ст. - це освіта для людини. ЇЇ стрижень - розвиваюча, культуротворча  домінанта, виховання  відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого  розв’язання  проблем, прагне  змінити на краще  своє  життя , життя своєї країни.

Інформаційна компетентність дозволяє знаходити, збирати, обробляти, створювати, передавати інформацію, користуватися нею та сприяти різним формам комунікації; активізує діяльність вчителя та учнів, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації  навчання, самостійності учнів, розвитку пізнавальної активності, критичного мислення, творчих здібностей, формуванню знань, посиленню міжпредметних зв’язків. 

   Використання  інформаційних технологій  дозволяє:

-         використовувати суміжні види мистецтва, наприклад, кіно;

-         структурувати складний теоретичний матеріал в логічні групи;

-         відвідати віртуальні музеї;

-         полегшити сприйняття понять з теорії   (логічні схеми);

-         за допомогою музичного супроводу  створити на уроці  певний емоційний  фон;

-         виокремлювати головне, розставляти акценти, визначати спільне і відмінне між близькими поняттями (скласти прислів’я з окремих частин);

-         використовувати велику  кількість ілюстрованого матеріалу, формування навичок складання плану;

-         при вивченні  нового матеріалу використати широкий спектр наочності;

-         включати в урок ілюстрації до  розгляду ситуацій, проводити на їх основі  моделювання ситуацій;

-         учням брати участь у підготовці уроків, створювати власні проекти.

Формуванню інформаційних компетентностей сприяє і  впровадження в практику мультимедійних та проектних технологій.

 

.

 

Головною передумовою формування інформаційних компетентностей в   учнів для мене стала  теза «Освіту не дають, її здобувають». Тому діяльність учня на моєму уроці передбачає методику  роботи з інформацією, різні форми, методи і прийоми навчання і самооцінки. Діти, що автоматично сприймають викладений вчителем матеріал, не вміють мислити критично. Тому намагаюся  планувати на уроках ситуації активної участі школярів: дозволяю вільно розмірковувати, робити припущення, установлювати очевидність або безглуздість сказаного. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, кожному можна сказати: «Я не згоден», «Я думаю інакше», вони відповідатимуть за власні переконання. Ця технологія допомагає  формувати  нове покоління дітей, які вміють розмірковувати, спілкуватися,  чути та слухати інших.

Оскільки історія  – особливий вид  моральної свідомості, вона створює певні стереотипи й водночас їх руйнує. Тим самим формується етичне, толерантне ставлення до чужої думки. Саме урок  історії  покликаний стимулювати  учнів до логічного  мислення й духовної відповідальності.

 Інформаційні технології  – це складний процес. Часто вважають, що його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але це не так.

Важливою умовою вибору джерела є відповідність його змісту, цілям і завданням навчання історії, доступність, зв’язок з програмовим матеріалом.

Розвиток навичок роботи з документами я починаю з 5 класу, продовжую в середній ланці. Спочатку учні повинні знати, що означає аналізувати документ, як зрозуміти його суть, значення, які існують етапи роботи з джерелом. Допомагає їм на першому етапі пам’ятка «Як працювати з текстом історичного джерела». Корисним для формування вмінь та навичок роботи з документами вважаю використання першоджерел.

Період підліткового віку, як вважають вчені, є найбільш сприятливим для розвитку мислення. На цьому етапі при роботі з історичними джерелами пропоную учням проблемні завдання, навчаю виділяти головне, порівнювати історичний матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки.

  Розмаїття підручників історії спонукає до пошуку більш ефективних форм роботи з історичними джерелами і текстом підручника для створення цілісної картини подій та явищ.

У своїй практиці я використовую історичні джерела на різних етапах уроку:

—  для мотивації наступної діяльності учнів на початку уроку;

—  для демонстрації розмаїття інтерпретацій, що презентують різні позиції, різні оцінки подій, процесів, явищ;

—  для активізації розумової діяльності, а саме, для створення дискусійної ситуації;

—  для засвоєння учнями навичок дослідницької роботи.

Вважаю доцільним використання історичних документів на уроках узагальнення.

Робота з фрагментами історичних текстів розвиває вміння аналізувати інформацію, застосовувати знання в нестандартних, змінених ситуаціях, висловлювати власне ставлення до змісту джерела.

Досвід використання писемних історичних джерел показує необхідність такого алгоритму в роботі з ними:

1.  Відбір документів.

2.  Урахування вікових особливостей при роботі з історичними документами.

3.  Використання історичних джерел на різних етапах уроку.

4.  Дотримання під час аналізу документа таких етапів:

а) первинний аналіз джерела — дає змогу зробити висновки про його об’єктивність, формує навички критичного мислення;

б) інтерпретація історичного змісту джерела — звертається увага на історичність ситуації, на важливість документа та його роль і місце в даному історичному контексті.

5.  Розвиток навичок дослідницької роботи з документами на уроках і в позакласній роботі.

Важливим компонентом шкільної історичної освіти є використання візуальних історичних джерел, до яких належать: фото, плакат, карикатура, листівки, таблиці, схеми, діаграми, картини, малюнки, відео, презентації. Розвивати навички аналізу візуального джерела допомагає пам’ятка.

Робота з візуальними історичними джерелами може використовуватись як фрагмент уроку, як мотивація, підсумок чи узагальнення, як складова уроку узагальнення, як форма домашнього завдання.

На уроках історії можна використовувати прості фото та відеоматеріали. Наприклад, у 6 класі при вивченні поем Гомера «Ілліада» можна показати епізод з фільму «Троя», де греки залишили величезного коня на березі моря. Під час вивчення історії України в 7 класі використовую цикл «Уроки історії пітона Каа», в яких розкривається процес становлення України-Русі.  Це посилює уяву і таким чином матеріал краще запам’ятовується.

Досить ефективним виявилось використання на  уроках всесвітньої історії в 8 класі відеосюжетів  електронного атласу з курсу «Всесвітня історія. 8 клас» - «Великі географічні відкриття», «Тридцятилітня війна».

Вважаю, що найкращими видами навчальної діяльності, в яких формуються навички інформаційної компетентності, є письмова робота  з літературою, наприклад, конспектування, складання планів, схем, таблиць. При написанні процес мислення стає видимим, формується логічна послідовна думка,  робиться  висновок і прогнозування явищ чи процесів.

 Домашні завдання  намагаюсь урізноманітнювати, придаючи творчість. Так, починаючи з 6-го класу учні готують повідомлення з різних джерел інформації,  збирають добірки фотоматеріалів,  пишуть твори-мініатюри. З кожним роком ці завдання ускладнюються відповідно до вподобань і здібностей учнів. Це можуть бути: рекламні проекти, історичні пам’ятки, кросворди, складання задач, проблемних  запитань, створення картотеки відео та аудіозаписів.

Завдання вчителя – організувати правильну, логічну та посильну розумову діяльність  учнів. На початковому етапі це відбувається під керівництвом вчителя, а далі школярі мають навчитися самостійно сприймати явища, порівнювати їх, визначати характерні особливості.

        Формування інформаційних компетентностей – мета довготривала. А застосування  ІКТ у школі – це лише перший крок на шляху до цієї мети. Тому не варто чекати швидких результатів і великих успіхів одразу. Важливо, щоб дитина розкрилася, не боялася висловити свою думку, відстояти її, бажала працювати в колективі, зробила свій вклад у роботу класу.

Як відомо, інформація, яку сприймає учень за комп’ютером, може бути звуковою, візуальною. Відтак, разом з учнями створюємо мультимедійні презентації. Саме вони посилюють   діяльнісну активність учнів на уроці. Для  цієї роботи   використовую програму  Power Poiht, за допомогою якої  учні створюють презентації за результатами своєї дослідницької діяльності.      Демонстрація супроводжує частину заняття, сприяє кращому засвоєнню матеріалу.  Екран дисплея і слово вчителя – дієві засоби  розвитку мовлення на уроках  історії. Учні навчаються слухати мову, дивитися та усвідомлювати екранний образ, що поглиблює розуміння лекції, бо на рецептори діє й емоційна мова з її виражальними засобами, і зорові образи. Крім того це дає змогу «оживити» урок, пов’язати вивчений матеріал з враженнями, спостереженнями учнів.

  Кожна сторінка презентації містить текстову, графічну та анімаційну  інформацію.

Спільно з учнями створено презентації  до тем  «Київські князі» та «Середньовічне європейське суспільство», «Культура середньовічної Візантії», «Архітектура Північно-Східної Русі в ХІІ-ХУ століттях» для уроків історії України та всесвітньої історії в 7 класі,  «Великі географічні відкриття», «Високе Відродження» для уроків всесвітньої  історії  в 8 класі,             

 Взагалі, презентації можна використовувати на будь-якому уроці. Наприклад, на уроці  з теми «Початок українського національного руху» у 9 класі, можна просто перерахувати події, які відбулися на території нашого краю, а можна це зробити у вигляді  цікавої  презентації, яка буде значно цікавішою дітям.

Вважаю, що такий підхід в організації навчального процесу  дозволяє не лише отримувати учням  певну інформацію, а й стимулює активну пізнавальну діяльність, зумовлює розвиток творчих здібностей, формує уміння самоконтролю, самоаналізу, самооцінки, сприяє розкриттю індивідуальних здібностей і можливостей учнів, створює умови для самопізнання, самовдосконалення, саморозвитку,  пробуджує інтерес до аналітичної роботи.

  Робота з різноманітними джерелами інформації сприяє  вихованню та формуванню всебічно розвиненої творчої особистості, яка  вільно орієнтується в інформаційному просторі, уміє застосувати свої знання на практиці в будь-якій життєвій ситуації та в професійній діяльності.

У позакласній роботі з предмета використовую різноманітні форми патріотичного виховання учнів , такі , як тематичні години , круглі   столи , проведення предметних тижнів.

           Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти я, як вчитель. Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну роботу , щоб вона викликала емоційне піднесення в учнів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів.

Роль учителя – скоординувати роботу учнів, виявити рівень їх знань і вмінь, вислухати нові ідеї. Найчастіше використовую метод ,,Пошук цікавих запитань”, ,, Обмін проблемами”  , ,,Знаймо – хочемо знати – дізнались”, ,, Атака на учня” , ,,Атака на учителя” , письмове есе-роздум та інші.

Різноманітною та цікавою є позакласна робота:

-         урок реквієм ,, Трагедія Бабиного Яру” ;

-         виховна година до вшанування Дня Соборності України;

-         година спілкування до Дня Революції Гідності;

-         виховний захід, присвячений пам’яті жертв голодомору 1932-33рр. ,,Скорботна пам’ять поколінь…”;

-         брейн-ринг ,,Що, де, коли?”;

-         урок-гра ,, Хто зверху”.

-          

           Сьогодні можна з упевненістю говорити, що застосування інформаційних компетентностей на уроках історії дає змогу підвищити ефективність уроків всіх типів, наповнити систему викладання новими методичними знахідками. А головне -  наблизити навчання до життєвих реалій.

         Використання згаданих технологій, методів і форм навчання роблять учнів активнішими, невимушеними у спілкуванні. Вони не бояться висловлювати власні думки, ділитися міркуваннями, напрацюваннями, дослідженнями. Якісно покращується їхня комунікативна компетенція. Учні свідомо засвоюють матеріал, творчо мислять, фантазують, експериментують, залучаються до пошукової роботи, наукових досліджень. ІКТ є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Він значно розширює можливості подачі навчальної інформації за допомогою кольору, графіки, звуку, цифрової відеотехніки. Значно зростає мотивація до навчання.

            Використання комп’ютерної техніки робить урок привабливим та сучасним. На ньому відбувається індивідуалізація навчання, розвивається пізнавальна діяльність учнів, а саме інтелектуальна активність, логічне мислення, увага, пам'ять, мова, інтерес до навчання.

          Одним з головних завдань своєї діяльності як вчителя вважаю – не дати учням  втратити інтерес до предмету, для цього урізноманітнюватиму методи і форми навчання, які роблять цей процес дійсно творчим, збуджують зацікавленість учнів, поліпшують розуміння і засвоєння матеріалу.