Доповідь "Формування міжпредметних компетентностей школярів на уроках технологічного напрямку"

Доповідь на тему:

Підготувала:                                                             Єрмак Олена Василівна,

                                            (вчитель фізики та   трудового

 навчання,   І категорія)

Нове тисячоліття вимагає, щоб освіта в нових умовах  відповідала світовим стандартам і разом з тим, забезпечувала можливість людині реалізувати себе якомога повніше. Сьогодні соціуму необхідні учні та випускники, готові змінюватись та пристосовуватись до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. А це більшою мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від якостей, для позначення яких використовуються поняття компетенція і компетентність.

Тому перед вчителем постає завдання - створення  педагогічних умов для формування та розвитку міжпредметних компетентностей  учнів, зокрема, на уроках трудового навчання.

Готуючись до уроку, вчитель повинен ретельно продумувати міжпредметні зв'язки і вміло розкривати їх у процесі навчання, використовуючи різні методи активної діяльності. Серед них:

• Продуктивний метод (вивчений матеріал застосовується на практиці).

• Евристичні або частково пошукові (окремі елементи нових знань учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань).Уроки  з використанням даного методу часто проводжу у вигляді екскурсій до шкільного музею Історії с. Славгород, де знайомлю учнів з традиціями виготовлення льоноволокна та льняної тканини. Також учні готують   творчі домашні завдання з пошуку інформації  типу: «З яких країн і коли вперше  почали використовувати на Україні  бавовну та льон» тощо. Такі відомості зацікавлюють учнів, спонукають їх до вивчення історії своєї країни, рідного краю.

• Проблемний метод (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її розв’язання)

Шкільна програма по технології побудована таким чином, що учні приходять на заняття без графічної підготовки. У зв'язку з цим перед учителем виникає необхідність ознайомлення школярів з роботою різними креслярськими інструментами, з роботою масштабними лінійками, з правилами складання інструкційних карт.

При побудові креслень викрійок швейних виробів виконуються розрахунки за формулами. Знання математики можна використовувати і для створення проблемних ситуацій. Учитель може запитати: у якому колі: з меншим або великим радіусом – довжина більше? Якими легше різати ножицями картон, папір, тканину? Згадавши про прямо пропорційній залежності довжини кола від радіуса, золоте правило механіки з курсу фізики учні дадуть правильну відповідь.

Продуктивність роботи вбачаю в використанні активних форм і методів навчання, зокрема інтерактивних, в основі яких поєднуються колективна, групова та індивідуальна робота учнів, які  дають змогу реалізувати природне прагнення дітей до спілкування, взаємодопомоги та співпраці. Ці форми і методи добре проявляються під час проведення нетрадиційних уроків. Урок з теми «Конструкційні матеріали та їх вибір. Матеріали хімічного походження» (9 клас)  доречно провести у вигляді «урок-ділова гра» «Текстильна фабрика», де діти оволодівають навичками майстерностями різних професій.

Прикладом  зв’язку між виробництвом, технікою та мистецтвом може служити  бінарний  урок з трудового навчання  та музичного мистецтва у 6 класі « Вишивка як традиційний вид декоративно- ужиткового мистецтва». Завдяки чарівній голці, нитці та українській мелодії вони краще розуміють, яке національне культурне надбання одержали від своїх предків.

Одним з ефективних інструментів формування міжпредметних компетентностей є проектна діяльність, яка дає можливість в стінах школи формувати життєві компетентності, творчу особистість, пробуджує і розвиває в дитині талант,  реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання.

Метод проектної діяльності найкраще дозволяє використовувати  знання з різних дисциплін і об’єднувати їх в єдиний продукт. Наприклад, інтегрований проект «Клумба моєї мрії» (5 клас, «Технологія вирощування кімнатних рослин»). 

Практично усі теми програми з технології пов'язані з вивченням економіки. На заняттях діти вчаться економити матеріали, електроенергію, дбайливо ставитися до обладнання, інструментами та пристосуваннями, знайомляться з такими поняттями як продуктивність праці, собівартість продукції

Дієвим результатом своєї роботи вважаю активну участь у районних виставках декоративно-прикладного мистецтва, де роботи вихованців були відібрані на обласну виставку декоративно-ужиткового і образотворчого мистецтва «Люби і знай свій рідний край». Два роки поспіль роботи  учнів школи приймають участь у Всеукраїнському конкурсі «Різдвяні візерунки …» .. Творчі роботи вихованців Славгородської  школи неодноразово виставлялися на районних та селищних святах.

Велику роль приділяю формуванню екологічних компетентностей учнів  як на уроках трудового навчання так і в позаурочний час. Залучаю учнів і їхніх батьків до активного громадського життя, розвиваючи навички самоврядування, відповідальності, ініціативності, свідомості щодо виконання своїх обов’язків. Вихованці нашої школи є активними учасниками акцій «За чисте довкілля», «Моя школа – мій дім», «Годівничка», «Зустріч птахів».

Результатом роботи з формування  міжпредметних компетентностей є активна участь учнів в олімпіадах з трудового навчання, розробка олімпіадних проектів («Прикраса для інтер’єру»  (2015р), «Органайзер для молодшої сестрички» (2016 р.).    

Таким чином, з метою формування між предметних компетенцій та підвищення пізнавального інтересу учнів до предмету трудового навчання рекомендую:

• Планувати навчально-виховний процес, застосовуючи на практиці знання з інших предметів;
• Посилити розвиток творчих здібностей учнів, використовуючи інтерактивні методи навчання;
• Створювати умови для формування соціально-трудових компетенцій, необхідних для творчості та соціалізації учнів в суспільстві.
• Сприяти розвитку національної свідомості, вихованню патріотичних почуттів учнів
• Активно брати участь в проектній діяльності та творчих конкурсах.