Доповідь "Формування предметних компетентностей учнів початкових класів на уроках української мови".

СПІВДОПОВІДЬ

вчителя початкових класів Воропай Олени Анатоліївни за темою

«Формування предметних компетентностей учнів початкових класів на уроках української мови» з питання «Стан викладання, відповідність навчальних досягнень учнів початкових класів вимогам Програми»

на засіданні педагогічної ради школи

Працюючи вчителем початкових класів, переконалася, що навчання і виховання необхідно організовувати так, щоб дитина отримувала задоволення від своєї праці, зростала з дня в день. Я поставила перед собою завдання не «загубити» жодної дитини, дати можливість розкрити найкраще, закладене в ній природою, сім'єю.

Мовленнєва змістова лінія навчання української мови у Державному стандарті початкової ланки освіти й чинній навчальній програмі є основною. Тому провідною ідеєю своєї діяльності обрала створення оптимальних умов для формування мовленнєвої компетентності на уроках української мови, зокрема:

● забезпечення сприятливих умов для невимушеного спілкування;

● застосування діалогічних і дискусійних форм навчання;

● постійне надання можливостей для самостійної творчої діяльності учнів;

● використання ігрових, інтерактивних вправ для мовного розвитку.

Сучасний підхід до вивчення початкового курсу української мови передбачає формування в молодших школярів комунікативної компетентності – здатності спілкуватися за допомогою мови в будь-якій життєвій ситуації, користуватися мовою не тільки як засобом спілкування, а й навчання, пізнання навколишньої дійсності. Мета розвитку комунікативної компетентності – формування культури усного та писемного мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження.

Для розвитку усного спілкування я використовую такі методи:  розігрування діалогів; складання монологів; сюжетно-рольові ігри; інсценування казок, оповідань; усний опис на основі пережитого, побаченого, почутого, творчої уяви; розширення словникового запасу школярів; використання інтерактивних технологій; проведення бібліотечних уроків, підтримання зв’язку з бібліотекою.

Використання сучасних інноваційних технологій інтерактивного навчання дає можливість перетворити традиційний урок на інтерактивний. Це сприяє тому, що учні засвоюють програмовий матеріал значно краще, адже інтерактивні методики розраховані на творчий процес пізнання світу, на постановку проблем та шляхів їх розв’язання, а не зазубрювання матеріалу. Організовуючи інтерактивне навчання, моделюю життєві ситуації, використовую ролові ігри, казку, спільно розв’язую проблеми на основі аналізу відповідної ситуації, проводжу різноманітні конкурси, змагання, інтелектуальні ігри, КВК – це все дає можливість учням реалізувати себе. Успішно реалізовую на уроках такі стратегії: «мозковий штурм»; джигсоу; ґронування; асоціативний кущ; запитання до автора; мікрофон; ажурна пилка; авторське крісло; пошук запитань; ЗХВ (Знаю. Хочу знати. Вивчу).

Більшість методів роботи спрямовані на роботу учнів в парах, у групах, адже саме через групові форми роботи формується позитивна мотивація до навчального співробітництва в класі.

 Для розвитку мислення школярів я використовую на уроках проблемні завдання. Суперечності, що виникають під час розв’язання проблеми, викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошукової діяльності та висновків. Модель навчання – це побудова навчального процесу шляхом залучення учня до гри. Використання технології наражається на суперечність: навчання є цілеспрямованим процесом, а гра має невизначений результат. На уроках ігрова модель надає максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Але не забуваймо, що це серйозна гра. Ігрові форми роботи сприяють створенню невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту, позитивно впливають на розвиток творчої особистості.

Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. їхня перевага полягає в тому, що учні засвоюють рівні пізнання, у класах

збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхній інтерес у сприйманні знань.

Всі ці напрями роботи з розвитку мовлення становлять основу для формування у молодших школярів мовленнєвої компетентності.

Дуже важливо, щоб наймолодші школярі пізнавали світ у всій його багатогранності, відчували і розуміли пряме і переносне значення слів. Їх найтонші відтінки. А коли дитина відчує красу рідного слова , вона відчує любов до мови. Розуміти, відчувати і любити рідну мову здатні всі діти. Тому завдання вчителя полягає в тому, щоб розвинути мову учнів, збагатити її, навчити любити і пишатися нею.

Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям, завдяки якому відбувається соціалізація дитини. У молодшому шкільному віці закладається фундамент культури мислення, мовлення і спілкування, розвиваються комунікативні здібності, пізнавальна активність, образне творче мислення. Саме початкова школа покликана сформувати в дітей інтерес до краси і мудрості живого слова, його значущості у житті людини. Мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості. А своєчасний і якісний розвиток мовлення – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку учня.