Доповідь "Формування життєво компетентної особистості на уроках біології шляхом застосування інноваційних підходів до організації освітнього процесу"

Формування життєво компетентної особистості на уроках біології шляхом застосування інноваційних підходів до організації освітнього процесу (опис досвіду)

Біологічні  знання є важливим елементом культури освіченої людини. Біологія стає наукою, що є теоретичною основою прикладних галузей фізики, хімії, перспективою розвитку яких є розробка сучасної медичної діагностичної і лікувальної техніки, фармакології, виробництва біологічно активних речовин, продуктів харчування для дітей і хворих людей. Кожен учитель біології несе особисту відповідальність за знання, які учень отримає в школі. А кожен випускник, щоб знайти своє місце в житті, бути успішним, активно засвоїти свої життєві й соціальні ролі, має володіти знаннями, уміннями і навичками: бути гнучким і мобільним, швидко адаптуватися до змінних життєвих ситуацій, використовувати свої знання для розв’язання життєвих проблем, бути комунікабельним, приймати виважені рішення, бути відповідальним за своє майбутнє та досягнення життєвого успіху. Сьогодні, як ніколи раніше, перед школою постає проблема виховання свідомої людини, з достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу успішно інтегруватися в українське та європейське суспільство.

Найбільш ефективними методами, які сприяють формуванню ключових компетентностей, є сучасні педагогічні  технології, особливе місце серед яких посідає методика розвитку критичного мислення. Сприятливим середовищем для цього є навчально-виховний процес, зокрема уроки біології. Методика розвитку критичного мислення може бути застосована на різних етапах уроку. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати основні форми роботи:  «мозкову атаку», роботу в парах. На цьому етапі уроку учні активізують мислення, говоріння, промовляючи свої думки.  Метод «мозкової атаки» ефективним є і тому, що дозволяє з’ясувати рівень засвоєння вивченого раніше матеріалу, дає змогу  кожному учневі визнати свої помилки або ж навпаки одержати задоволення від певного багажу знань. Я завжди говорю учням: «Не бійтеся висловити свою думку, навіть якщо вона є неправильною,вчіться спілкуватися». Наприклад,   запитання для обговорення: чи можуть водорості бути ворогами у природі і для людини? (тема «Водорості (зелені, бурі, червоні)», 6 клас); поясніть, чому у фруктових садах між деревами сіють гречку і ставлять вулики з бджолами? (тема «Різноманітність плодів»).

В ході вивчення нового матеріалу  часто використовую метод «Читання з позначками». Учень, читаючи певний текст, ставить відповідну позначку, яка інформація є новою і зацікавила, а яка вже відома. Доцільно використовувати цю методику  по закінченню вивчення теми, на підсумкових уроках про значення вивчених організмів: вищих спорових чи покритонасінних рослин, або ж класів тваринних організмів: плазунів, птахів чи ссавців.

Якісним середовищем для розвитку критичного мислення й формування ключових компетентностей є групова форма роботи. Важливим є те, що у процесі цієї роботи в учнів розвивається почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги. Кількість учнів у класах дозволяє проводити роботу в малих групах. Завдання пропоную досить різноманітні. Наприклад, при вивченні вищих спорових рослин учні працюють в групах і виконують завдання: за поданими муляжами складають цикл розвитку хвощеподібних (І група) і плауноподібних (ІІ група). Ефективним є завдання змагального характеру, коли учням пропонується розв’язати однотипні кросворди на швидкість. Доцільним є і виконання завдань на закріплення здобутих знань: при вивченні теми «Тканини рослин» (біологія, 6 клас) групи учнів заповнюють таблиці за планом – назва тканини, особливості будови, функції і розташування. Вдалою є методика складання сенкану, якою учні із задоволенням оперують. Часто використовую її на етапі рефлексії, з метою перевірки засвоєння вивченого терміну чи біологічного поняття.  Наприклад, учні 9 класу часто складають сенкани з такими словами: клітина, ядро,білки, пластиди, ДНК.

Формування ключових компетентностей неможливе без спеціальної форми організації пізнавальної діяльності - інтерактивного навчання. Сьогодні інтерактивні технології є засобом соціалізації учнів у процесі навчання. Використовую методики інтерактивного навчання на всіх етапах уроку. Зокрема «дерево проблем» дає змогу учневі здійснити зв'язок між окремими поняттями. Так, вивчаючи тему «Біологія – наука про життя»,   учні складають асоціативний кущ зі словом біологія, а при вивченні теми «Основні процеси життєдіяльності квіткової рослини» із словом рослина.

Часто використовую основні типи інтеракції кооперативного навчання, зокрема парної.  При вивченні теми «Будова клітини на світло-оптичному та електронному мікроскопічному рівнях» учні працюючи в парах порівнюють світловий та електронний мікроскопи і заповнюють таблицю. Вивчаючи будову рослини і її органів учні за даним текстовим матеріалом створюють схему будови молодого паростка і молодої рослини. Працюючи в парах учні виконують і практичні завдання: за гербарними зразками визначають тип оцвітини, наводять приклади однодомних і дводомних рослин (тема «Суцвіття»). З цікавістю учнями виконуються і ігрові завдання, зокрема знаходять зайвий термін у запропонованому переліку слів: корінь, листок, квітка, стебло. Окремі види завдань учні виконують самостійно, працюючи з підручником, тобто шукають відповідь на поставлене запитання, або ж виконують завдання в зошиті з друкованою основою. 

Сучасні інноваційні технології надзвичайно різноманітні. Вчитель повинен докладати максимум зусиль, щоб зорієнтувати учня на необхідність одержання знань різними шляхами - прийомами   найрізноманітніших форм і методів навчання. Технології ситуативного навчання передбачають створення моделі навчання у грі. Під час гри учні не відчувають невпевненості у своїх знаннях і без страху висловлюють свої думки. На уроках біології використовую імітаційні ігри, за яких учні моделюють процеси, явища і т.п. Такі ігри найчастіше провожу при вивченні тем у 7 класі, де можна зобразити представників різноманітних класів тваринних організмів, творчо презентувати моменти життєвих процесів, способів живлення. Наприклад, створити образ представника родини Хижі, або показати один із характерних процесів життєдіяльності  представників ряду Курині.

Цікавими є і сюжетно-рольові ігри, де учні виконують ролі екологів, лікарів, журналістів. Наприклад при вивченні теми «Вплив діяльності людини на стан біосфери» (біологія, 11 клас) учні виступають в ролі лікарів, журналістів, екологів, попередньо підготувавши випереджувальні завдання : 1) вплив діяльності людини на атмосферу, наслідки; 2) екологічні проблеми пов’язані із зростанням населення планети, урбанізація; 3) Червона книга, охоронні закони, заходи. Ігрові технології відрізняються від інших тим, що гра добре відома, звична й улюблена форма діяльності, ефективний засіб активізації учнів, які є неконтактними, пасивними на уроці. У гри завжди є кінцевий результат, адже учні мають можливість проявити себе, вчаться формувати себе як особистість. З пізнавальною активністю учні виконують завдання: «Виправ помилку», «Ти – мені, я - тобі», «Плутанина» і інші.

Інтерактивні технології як дискусія, метод «Прес», «Займи позицію» сприяють розвитку особистісних якостей, творчих здібностей формують такі ключові компетентності, як комунікативні вміння. Метод дискусії застосовую для питань, що вимагають міркувань. Наприклад під час вивчення теми «Гіпотези походження життя на Землі» (біологія, 11 клас) учням пропоную для обговорення переваги й недоліки кожної з гіпотез. Метод «Прес» найоптимальніше використовувати на заключному етапі уроку, як підсумок вивченого матеріалу. Так, по закінченні вивчення теми «Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін» (біологія, 9 клас) учні підтверджують думку про значну енергетичну ефективність кисневого розщеплення в порівнянні з безкисневим. А учні 6 класу, вивчаючи тему «Запліднення у квіткових рослин. Будова насінини» акцентують увагу на перевагу статевого розмноження в порівнянні з нестатевим. Важливим методом у формуванні ключових компетентностей особистості є проблемність. Проблемне навчання є основою розвитку пізнавальних інтересів та розумових здібностей. Вважаю за необхідне створювати проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тоді і інтерес у учнів буде більш продуктивніший. Наприклад: створюємо проблему при вивченні явищ у природі - уявіть, якою  була б поверхня нашої Землі, якби не відбувався процес гниття? Або, пошукове завдання при вивченні теми «Водорості» (біологія,6 клас) звучить так: слово водорість можна поділити на два слова: водо – «вода» та рість – «рости». А чи тільки у воді існують водорості? Які вони? Скільки їх? Проблемні ситуації можна створювати і на інших етапах уроку: під час експериментальної частини уроку, виконання практичних завдань. Під час виконання практичної роботи в 11 класі «Будова статевих клітин» учні з’ясовують особливості будови чоловічих та жіночих статевих клітин, за якими вони різняться. Творчу активність учня розвивають і індивідуальні пошукові завдання з використанням дидактичного матеріалу. Так, вивчення теми «Гриби» дає змогу використовувати надзвичайну велику різноманітність таких завдань, а саме: чому осика розвивається краще, якщо поряд із нею ростуть гриби?  Або, чому зрізання плодового тіла гриба трутовика не призводить до «одужання» дерева?  Навчально - виховний процес матиме певний результат лише тоді, коли на уроці створена позитивна психологічна атмосфера, що сприяє формуванню особистісних якостей учнів. Учнів необхідно налаштувати на активну співпрацю,створити на уроці атмосферу довіри й співробітництва. Доцільно використовувати на початку уроку розминки у формі біологічних диктантів, бліц - опитувань, вікторин, розгадувань кросвордів  і таке інше.

Серед новітніх технологій у освітньому процесі процесі найпріорітетнішим для вчителя біології є метод проектів, який поєднує в собі особистісно зорієнтований і комунікативно – діяльнісний підходи. Досвід роботи досвідчених педагогів з упровадження методу проектів довів його ефективність щодо формування ключових компетентностей.  Проектну діяльність найкраще застосовувати на уроках узагальнення і систематизації знань, коли необхідно дослідити, проаналізувати і представити оформлений результат діяльності. При вивчені теми «Значення водоростей у природі та житті людини» (біологія, 6 клас) учні підготували проекти в різноманітних формах: комп’ютерної презентації «Значення зелених водоростей», фотовиставки «Значення червоних водоростей», творчої виставки малюнків «Значення бурих водоростей».

Творча діяльність учня після закінчення загальноосвітньої школи тісно пов’язана з тим, як учень в процесі навчання здобував знання, чи розвивав самостійність і креативність. Одержання цілісної системи знань неможливе без взаємозв’язку у вивченні шкільних предметів,  тобто інтегрованого навчання. Уроки біології більш інтегровані з предметами природничо-математичного циклу. Наприклад, вивчення теми «Голонасінні» (біологія, 6 клас) неможливе без надання інформації про природні зони  і природні ресурси (географія); а при вивченні теми «Елементарний склад живих організмів»  (біологія, 9 клас) учні згадують про найбільш поширені елементи – органогени, макро- і мікроелементи (хімія).

Сьогодення вимагає підвищення інтересу до навчання шляхом застосування нових прийомів і методів. Активізувати пізнавальну діяльність  у викладанні того чи іншого предмету, підготувати учнів до життя дозволяє технологія схемних і знакових систем. Сучасний учитель є «зануреним» у світ знаків і знакових систем. Вивчення біології теж неможливе без написів, таблиць, схем, креслень і т.д. Часто пропоную учням записати певну опорну схему (класифікації певних систематичних груп організмів, характерні процеси життєдіяльності видів, які розглядаються)  під час пояснення нової теми, або ж самостійно скласти схему за поданим текстовим матеріалом. Заповнення таблиць, які пропонуються в зошиті з друкованою основою і завдання в підручниках теж є обов’язковою умовою кращого оволодіння знаннями. Такі завдання частіше пропоную регламентуючи час, разом з тим це дає змогу зрозуміти якість засвоєння матеріалу.

Компетентна особистість – це поінформованість у певній галузі, з певного питання, авторитетність, високі моральні якості і звичайно знання. Формування різних видів компетентностей, які є взаємозалежними тісно пов’язане з створенням таких умов, коли всі учні залучаються до активної навчальної діяльності процесу самонавчання, самореалізації. Останнім часом дедалі ширшого використання на уроках набуває комп’ютер. Він дозволяє скоротити час на одноманітну малопродуктивну роботу, підвищити інтерес до предмета. Успішне використання комп’ютера в навчальному процесі неможливе без відповідного програмного забезпечення. У процесі викладання біології я з великим задоволенням використовую комп’ютерні програмні засоби. В першу чергу це інтенсифікує діяльність  вчителя й учнів, сприяє диференціації та індивідуалізації навчання, посилює між предметні зв’язки. Застосування КПЗ дає змогу мені як учителю продемонструвати малюнки, схеми, порівняльні таблиці; оживити об’єкт вивчення за допомогою анімації (вдалими є перегляди, що відтворюють процеси поділу клітини, розмноження одноклітинних організмів). За допомогою комп’ютерної програми я зможу перевірити домашнє завдання шляхом проведення тестування. Якщо в класі кількість учнів більша, ніж комп’ютерів, то організовується групова форма роботи: частина учнів виконують письмове завдання в зошитах з друкованою основою, інші працюють за комп’ютером, і навпаки. Для більш зрозумілого пояснення навчального матеріалу можна використовувати мультимедійні технології. Це стосується в першу чергу мультимедійних презентацій, які дозволяють вчителю в більшості випадків перейти до деталізації інформації, переглянути відеоматеріал. Серед основних напрямків використання ІКТ  є виконання лабораторних і практичних робіт, презентації творчих робіт учнів. 

Джерелом підвищення ефективності уроку я вважаю прояв інтересу до навчання, вміле використання наочності, дидактичного, роздавального матеріалу. Якщо дитина сприймає тільки слово, клітини її мозку швидко втомлюються і не справляються з роботою. В свою чергу використання наочності сприяє впливу на органи чуття: зорові, слухові і дотикові аналізатори, які беруть участь у процесах сприйняття, забезпечують отримання міцніших знань. На уроках біології використання гербарних зразків, колекцій, вологих препаратів, мікропрепаратів є необхідністю. Форми роботи з ними можуть бути парними, індивідуальними і груповими. Вивчення будови, процесів життєдіяльності живих організмів неможливе без загального уявлення про цей організм. Дієвою допомогою в цьому є демонстраційне використання таблиць і малюнків, при вивченні анатомії і фізіології людини – рельєфних таблиць із зображенням окремих органів або їх систем.

Кожен учитель має організовувати навчально-виховний процес так, щоб учні не тільки мали змогу отримати знання й уміння з навчального предмета, а й розвивати в них такі якості, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо підходити до виконання завдань. Метод самостійної роботи використовую на всіх етапах уроку. Учням пропоную скласти план конспект розповіді, опорну схему (наприклад зазначити відділи вищих спорових рослин – біологія, 6 клас), або ж письмово відтворити (мінімум тексту – максимум інформації) питання позитивного і негативного значення водоростей в природі і житті людини. Самостійну роботу з дидактичними матеріалами застосовую, щоб довести до кожного учня навчальне завдання. Це можуть бути різноманітні завдання: картка із завданнями для міркувань, картка із розрахунковим завданням, картка з німим малюнком – зробити певні позначення,  тестові завдання,  розв’язування кросвордів.

Мета кожного вчителя –  вчити не для школи, а для життя. Розвивати життєво компетентну особистість, можна внаслідок  підвищення якості знань учнів з кожного предмету, зокрема і з біології. Такий підхід полягає насамперед у використанні таких форм і методи навчання , які є посильними кожному учневі. Використання  диференційованого підходу до навчання дає можливість кожному учневі реалізувати свої потенційні можливості. Диференціацію і індивідуалізацію знань здійснюю на орієнтовно-мотиваційній частині уроку, коли необхідно перевірити засвоєння раніше вивченого матеріалу. Використовую дидактичні картки з різнорівневими завдання. На етапі закріплення  вивченого матеріалу обов’язково включаю в роботу учнів, які мають слабкі знання, підбираю завдання репродуктивного характеру, які не вимагають логічного мислення, додаткових зусиль: теоретичні питання, ігрові прийоми. Важливим є і те, що потрібно створювати ситуацію успіху для кожного учня, бажання здобувати знання, надавати допомогу учневі, який її потребує.

Важливим у організації навчально- виховного процесу є систематичний контроль якості знань і вмінь. Постійна перевірка засвоєння знань зобов’язує кожного учня готовитися до уроку. Вчитель повинен не лише об’єктивно оцінювання знання учнів, а навчати їх оцінювати себе і своїх товаришів. В своїй роботі я використовую різні форми оцінювання знань.

Основні види компетенцій, які учні одержують у навчальному процесі, - це ціннісно – смислова, освітня, навчальна, пізнавальна, інформаційно – комунікативна, загальнокультурна. Оптимальна структура уроку, різноманітність форм і методів роботи дають змогу реалізовувати мету навчально – виховного процесу. Цей процес не може бути односторонній тому, що він включає і позакласну діяльність. Продовжую роботу з дітьми під час проведення тижнів біології і екології, які проходять щорічно згідно річного плану роботи школи.  Використовую такі форми робіт: конкурси – змагання, вікторини, ігри, усні журнали, виставки творчих робіт учнів. Використання інноваційних підходів до організації освітнього процесу передбачає і докорінну зміну самого вчителя. Вчитель повинен постійно йти в ногу з часом і усвідомлювати ті завдання, що передбачають підготовку учнів які повинні творчо мислити, мати сформовані навчально-пізнавальні компетентності.