Доповідь. Інтерактивні форми та методи роботи на уроках зарубіжної літератури

Про матеріал

Форми взаємодії вчителя і учнів у навчально-виховному процесі ґрунтуються на трьох групах методів: пасивного, активного та інтерактивного навчання.

Методи активного та інтерактивного навчання мають між собою багато спільних рис, але методи інтерактивного нав­чання можна розглядати як найбільш сучасну форму активних методів навчання.

Запропонований матеріал розроблений відповідно навчальної програми іззарубіжної літератури.

Перегляд файлу

 

 

ПЕРЕДМОВА

          Зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від учителя до учня перестає бути основним завданням навчаль­ного процесу. Формуються сучасні уявлення про фундаментальність освіти, отримавши яку, людина здатна самостійно працювати, вчитися і переучуватися.

Вчені-дослідники, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки способи мислення і діяльності школяра. Тобто, необхідно навчити ди­тину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтерна­тивні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми.

       Тому для науковців і вчителів актуальним залишається питання, як викладати і навчати, як вчити і вчитися, щоб зробити ефективним процес навчання?

       Форми взаємодії вчителя і учнів у навчально-виховному процесі ґрунтуються на трьох групах методів: пасивного, активного та інтерактивного навчання.

Методи активного та інтерактивного навчання мають між собою багато спільних рис, але методи інтерактивного нав­чання можна розглядати як найбільш сучасну форму активних методів навчання.

     Запропонований матеріал розроблений відповідно навчальної програми із  зарубіжної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю,

Те, що я бачу, чую й обговорюю, я починаю розуміти,

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

 

 

 

 

 Професійна позиція вчителя

        Використання інтерактивної стратегії змінює роль і функції вчите­ля — він перестає бути центральною фігурою і лише регулює навчаль­но-виховний процес, займається його загальною організацією, визначає загальний напрям (готує до уроку необхідні завдання, формулює пи­тання для обговорення у групах, контролює час і порядок виконання наміченого завдання, дає консультації, допомагає в разі серйозних утруднень).

        У ході інтерактивного навчання вчитель не повідомляє дітям готові істини, рішення, висновки, а організовує навчальний процес таким чином, щоб учні в ході самостійного пошуку ідей та їх обговорення навчали один одного; допомагає створити атмосферу підтримки, взає­морозуміння, терпимості, дружелюбності. Не менш важливою є роль позиції вчителя. Учні мають відчувати його доступність, відкритість у спілкуванні, віру у здібності кожного, довір'я, уміння поставити себе на місце учня і побачити ситуацію його очима, співпереживання, співчуття.

      Для мене сучасний урок - це і вірність традиціям + інновації, тому що без цього не можна.

     Одним із кроків підвищення ефективності уроку літератури є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій навчання

Термін “інтерактивна педагогіка” відносно новий, його ввів 1975 року німецький дослідник Ганс Фрінц.

 Інтерактивна форма навчанняinter (взаємний), act (діяти). Процес навчання здійснюється в умовах постійної активної взаємодії всіх учнів. Учитель та учень являються рівноправними суб'єктами навчання. Виключається домінування будь-якого учасника навчального процесу, конкретної ідеї. Вчить гуманному, демократичному підходу.

    Обсяг інформації, в полі якої щоденно перебуває кожна людина, не здатний запам’ятати, проаналізувати й утримувати найрозвиненіший мозок. Стає зрозумілим, що навчання літератури не можна звести до

 

запам’ятовування. Лише урок з використанням активних та інтерактивних форм навчання може зробити цей процес по справжньому цікавим. Творчим і діяльнісним.

 

ЛЮДИНОЮ НАРОДЖУЮТЬСЯ – ОСОБИСТІСТЮ СТАЮТЬ!

 

 

ПРИНЦИПИ РОБОТИ – СПІВРОБІТНИЦТВО:

 

 

«Інтерактив» — від англ. inter — взаємний та act — діяти, «інтерактив» означає взаємодіяти.

 

     Один із аспектів моєї методики викладання курсу зарубіжної літератури для активізації діяльності учнів під час уроку - використання інтерактивних форм роботи, які, на мою думку, сприяють максимальному залученню досвіду учнів, їхнього мислення, мотивації на досягнення успіху і самореалізації. Упровадження інтерактивних технологій дали певні результати: в учнів збільшився інтерес до предмета, зросла активність, зацікавленість у діалогово-пошуковій діяльності.

Перевага інтерактивного навчання саме в тому, що воно передбачає залучення до процесу пізнання практично всіх учнів, передбачає їхню постійну активну співпрацю за умов, коли учень робить свій особливий індивідуальний внесок, коли триває жвавий обмін думками, ідеями, знаннями, способами діяльності.

        Успішне опанування учнями знань багато в чому залежить від умілого використання прийомів, які забезпечують пізнавальну активність учнів. Ефективність начального процесу залежить і від самого учня, від бажання кожного працювати, активності на уроці. Учень має стати активним учасником процесу пізнання та формувати власні знання – така вимога часу.

     У кожного вчителя є в особистій "скарбничці" методи і прийоми, які він збирає протягом тривалого часу.

Інтерактивним є метод, у якому той, хто навчається, є учасником, який щось здійснює, говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власноруч створюючи це.

    Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Учитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Учитель

виступає як організатор процесу навчання, консультант. Результатів навчання можна досягти взаємними зусиллями учасників процесу навчання.

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, постійна активна взаємодія всіх його учасників з використанням моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо.

За даними американських вчених:

Висновок: відносно пасивні методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають на рівень (в 5-10 разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні.

 

 

 

Класифікація інтерактивних методів навчання

   В основу класифікації інтерактивних методів навчання науковця­ми покладені ті чи інші ознаки цих методів.

  Так, М. Кларін класифікує інтерактивні методи навчання за прин­ципом активності:

  •   фізична (зміна робочого місця, виконання записів, малювання тощо);
  •   соціальна (ставлення запитань, формулювання відповідей тощо);
  •   пізнавальна (доповнення відповідей, виступ, самостійний пошук розв'язання проблеми тощо).

     О. Пометун і Л. Пироженко об'єднують форми інтерактивного навчання у чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

  •   кооперативне навчання (робота в парах, трійках, карусель, ро­бота в малих групах, акваріум тощо);
  •   колективно-групове навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, «навчаючи — вчуся», «ажурна пилка» та ін.);
  •   ситуативне моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драма­тизація та ін.);
  •   опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, «займи пози­цію», «дискусія» тощо).

   Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…     

Сутність і види інтерактивних методів навчання.

       Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі - спільну роботу та взаємонавчання всього класу.

       Час обговорення в малих групах - 3-5 хвилин, виступ - 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі - 1 хвилина.

                   

Групові методи:  

  1.          Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв'ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.
  2.          Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
  3.          Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
  4.          2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов'язково доходять до спільного рішення, потім об'єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об'єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
  5.          Карусель. Учні розсаджуються в два кола - внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу - для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
  6.          Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" - керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
  7.          Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
  8.          Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Фронтальні методи: 

  1.          Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.
  2.          Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".
  3.          Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня - це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"
  4.          Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.
  5.            Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Г.Гейне, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга - ідейне навантаження, третя - образи, четверта - форму).

              "Інтерактивні технології - не самоціль. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.  При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.

 Як показали результати педагогів-практиків, після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:

  1.          учні набули культури дискусії;
  2.          виробилося вміння приймати спільні рішення;
  3.          поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
  4.          якісно змінився рівень сприйняття учнями світової літератури - він набув особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам'ятати" стало "обдумати", "застосувати";

Правила для учнів: Кожна думка важлива.

                                 Не бійся висловитися!

                                 Ми всі - партнери!

                                Обговорюємо сказане, а не людину!

                               Обдумав, сформулював, висловив!

                               Говори чітко, ясно, красиво!

                              Вислухав, висловився, вислухав!

Методи та прийоми роботи на уроках літератури:

  •  «Літературна розминка»
  • «Лови помилку»
  • «Мандрівка»
  • «Мозкова атака»
  • «Гронування»
  • «Порушена послідовність»
  • «Мікрофон»
  • «Дерево рішень»
  • «Займи позицію»
  • «Ланцюжок»
  • «Психологічний портрет»
  • « Сенкан»
  • «Мікрофон»
  • «Коло Вена»
  • «Незакінчене речення»
  • «Прес»

 

Робота в парах  дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

                                                                             

Сенкан – це вірш, який складається з п'яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему.

Lenagold - Клипарт - Люди 3

Любов

Божественна, мудра

Пожертвувати,

ощасливити, відчути

У закоханих серце одне

 Це дар                                                                

 

Гронування є методом навчання, який спонукає учнів мислити вільно та відкрито стосовно певної теми, може бути використано як на етапі актуалізації,  так і на стадії усвідомлення.

            Етапи гронування:

1.  Написати центральне слово (словосполучення чи фразу посередині аркуша, на слайді, на дошці).

2.  Записати слова та фрази, які спадають на думку учням з теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані.

3.  Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, зв'язки між  поняттями.

Правила, яких слід дотримуватися:

1.  Записуйте все, що спадає на думку.

2.  Не зупиняйтеся, доки є час чи ідеї.

3.  Встановіть якомога більше зв'язків.

 

 

 

 

 

Стратегія «Кола Вена» допомагає учням скласти порівняльну характеристику героїв. У першому колі записуються риси характеру одного героя, у другому – іншого, а в перетині – те, що їх об’єднує.

img38         

   ‘‘Займи позицію ‘‘

Дайте оцінку вчинку Бермана:

 

 

 

     Метод "Забрати зайве"
Із пропонованих відомостей забрати зайве.
1. Жюль Верн мріяв про море, і свою майбутню професію пов'язав з морськими мандрівками та літературною діяльністю.
2. У дитинстві хлопчик мріяв стати юристом і навчався в юридичному ліцеї.
3. Щоб не загубитись у науковому матеріалі, Жюль Верн створив власну картотеку, яка налічувала 20 тисяч зошитів і касет з відеоматеріалами.
4. Роман "Діти капітана Гранта" був написаний автором на прохання французьких моряків і вчених-географів.
 

Метод «Мікрофон»

Кожному дають можливість сказати щось швидко, по черзі, висловити свою думку. 
    (“Таємниця усмішки Мони Лізи полягає у…”)
 

Метод «Коло думок»

Учні сидять у колі на стільцях, без столів, і висловлюються по бажанню.
   (“У чому ж полягає проблематика “Фауста”?”)
КАРУСЕЛЬ ЗАПИТАНЬ

Діти ставлять запитання один одному, пара-парі, група-групі. Потім колективно з’ясовують, яке і чиє запитання було найцікавіше.

       

Висока мотивація!

Творчість та фантазія!

Комунікабельність!

Активна життєва позиція!

Командний дух!

Цінність індивідуальності!

Свобода самовираження!

Акцент на діяльність!

Взаємоповага!

Демократичність!

        Аналізуючи все, відмітимо, що на уроках літератури варто використовувати інтерактивні технології, що дадуть максимальний навчальний результат. Критерієм доцільності застосування інтерактивних технологій є їхня ефективність: вони дозволяють за менший термін навчання засвоїти більше інформації, сприяють прискореному оволодінню програмовим матеріалом, тому з'являється більше часу на закріплення і практичне застосування знань, умінь і навичок.

 

TitleІнтернет ресурси

 

1.  http://zl.kiev.ua/forum/thread19.html

2.  http://osvita.ua/

3.  http://knowledge.allbest.ru/

4.  http://teacherjournal.com.ua/

5.  http://www.novovolynsk-school4.edukit.volyn.ua/

6.  http://www.bestreferat.ru/

7. http://www.mykolaivpl.org/

8. http://sinsch7.klasna.com/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ ЖМЕРИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

 РІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

 

Інтерактивні форми та методи роботи на уроках зарубіжної літератури

Новости Фестиваля науки Официальный сайт Всероссийского Фестиваля науки

 

 

 

 

 

 

                  З досвіду роботи вчителя

зарубіжної літератури

Рівської ЗОШ І-ІІ ступенів     

 Зелінської С.А.

 

 

 

 

                                          Зміст

  1. Передмова  ……………………………………………………. 3
  2. Кредо  ………………………………………………………….. 4

3.    Вступ  ………………………………………………………….. 5   

4.    Інтерактивне  навчання …………………………………….  7   

5.    Класифікація методів навчання ..……….………………… 10 

6.    Рекомендована література  ………………………………… 22 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
31 липня 2018
Переглядів
4260
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку