Доповідь "Критичне мислення"

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
• бачити проблеми, ставити запитання;
• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Отже, під час вступної частини уроку вчитель має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу:

1) освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;

2) провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;

3) зосередити увагу на новій темі;

4) створити контекст для сприйняття нових ідей;

5) сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.

Головне завдання учнів — “конструювати” знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Для цього вони за допомогою вчителя:

— порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;
— ставлять запитання щодо нового навчального матеріалу;
— експериментують, пробують застосувати новий матеріал на практиці за допомогою наявних у них уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми;
— аналізують отриманий досвід;
— переглядають свої очікування й висловлюють нові;
— виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;
— відстежують хід власних думок;
— роблять висновки щодо змісту матеріалу;
— пов’язують зміст уроку з особистим досвідом;
— відпрацьовують уміння і стратегії мислення.

Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з учителем:

узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;

обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;

оцінюють набуті знання й уміння;

ставлять перед собою запитання;

планують застосування вивченого.

Когнітивну сферу Бенджамін Блум розділяє на шість категорій.
1. Знання. Запам’ятовування і використання раніше вивченої інформації. Тут людина вивчає назви й імена, знаходить збіги, дає визначення, ідентифікує об’єкти.
2. Розуміння. Вищий рівень, передбачає розуміння сенсу, інтерпретацію проблеми, переклад, опис власними словами.
3. Застосування. Практичне застосування отриманих знань у новій ситуації описують такими словами, як «обчислити», «конструювати», «маніпулювати», «виробляти», «розв’язувати».
4. Аналіз. Він допомагає розділити отриманий матеріал на складові, побачити різницю між ними, побачити помилки. Тут ідеться про такі дії, як диференціація, співвідношення, поділ, порівняння, вибір.
5. Оцінювання. Дати свою думку про цінність того чи іншого об’єкта, ідеї – тут ключові слова інші: критика, виправдання, захист, опис, трактування.
6. Створення. Найвища категорія, передбачає створення нового з непов’язаних частин. Цей процес може включати в себе компіляцію, реконструкцію, організацію, реструктуризацію, модифікацію.

Тому, коли ми говоримо про розвиток у сфері «знання» (скажімо, вивчення математичних правил або граматики мови), ми не піднімаємося вище першої, найнижчої категорії. Розв’язання математичних прикладів, таким чином, є вищими рівнями: другим і третім. Але вивчення правил жодним чином не стосується таких навичок, як «критичне мислення» чи «творчість», які належать до найвищих категорій у цій таксономії.

Засоби:

Таблиця

used to engage students in a new topic, activate prior knowledge, share unit objectives, and monitor students’ learning.

Зацікавити новою темою, активувати попередні знання, поділитись цілями частини(уроку?), відстежити навчання студентів.

Think-Pair-Share

is a collaborative learning strategy where students work together to solve a problem or answer a question about an assigned reading. This strategy requires students to (1) think individually about a topic or answer to a question; and (2) share ideas with classmates. Discussing with a partner maximizes participation, focuses attention and engages students in comprehending the reading material.

Стратегія співпраці учнів, коли вони разом працюють над вирішенням проблеми або відповіддю на запитання до тексту з читання. Ця стратегія вимагає від студентів-індивідуально подумати над темою, або запитанням, поділитись  ідеями з однокласниками. Обговорення з партнером максимізує участь, збирає увагу та заохочує студентів краще розуміти навчальний матеріал

Відкриті питання

Лайк, дислайк и знак питання на стінах

Відійти до потрібного й пояснити чому саме там

6-W питання,,,,????

WHAT: What will you make/do this?

WHY: Why will you make/do this?

WHERE : Where will you make/do this?

WHO: Who will make/do this?

WHEN: When will you start/stop this (time scheduling)?

WHICH: Which will you make/do this (process, tooling, material sources etc…)?

«Синквейн» або «Синкан»

• 1-й рядок – це назва явища, предмету, об’єкту;

 2-й рядок – кілька прикметників (зазвичай два), які характеризують перший рядок;

 3-й рядок – дієслово/дієприкметник;

 4-й рядок – висловлювання не об’єктивного сприйняття теми, а суб’єктивного ставлення до неї;

 5-й рядок – пишеться знову всього одне слово, яке є узагальненням, такий собі висновок, який робиться з усієї інформації попередніх чотирьох рядків і лаконічно виражає суть теми, як би закривши її та зацикливши зміст тексту.

«Прогнозування за ілюстрацією»

Спрогнозувати тему чи подальший розвиток подій за малюнком

Jigsaw reading

1)Дві історії з однієї теми+ питання на розуміння прочитаного для кожної історії. Одна група -1 історія, друга-друга. Кожна група читає свою історію та відповідає на питання, потім утворюються пари, розповідають свою історію, та вислуховують історію партнера. Можна робити нотатки під час читання.

2)Одна історія, розділена на частини. Учні читають свою половинку (третину історії), а потім складають текст у правильному порядку в цілому.

Складання таблиці, схеми, моделі за інформацією Fishbone   Рибна кістка

England, Scotland, Wales, Northern Ireland

Тема-голова риби, причини та результати-кістки.

Голова-тема, кісточки-визначення та факти, хвіст-висновок

Метод Insert

• I — interactive (інтерактивна)
• N — noting (пізнавальна)
• S — system for (система)
• E — effective (для ефективного)
• R — reading and (читання)
• T — thinking (та роздумів).

V — «Ця інформація мені вже відома»;

+ — «Нові факти для мене»;

— — «Я думав інакше»;

? — «В цьому материалі є щось незрозуміле  для мене», «Потрібні пояснення, уточнення».

Спочатку у тексті, потім у таблиці

Особливі диктанти:

З категоризацією за групами при записуванні, запис різним кольором у залежності від вподобань.

Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з учителем:

узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;

обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;

оцінюють набуті знання й уміння;

ставлять перед собою запитання;

планують застосування вивченого.

1.Reflect on your thinking, learning, and work today. What were you most proud of?

2. Where did you encounter struggle today, and what did you do to deal with it?

3. What about your thinking, learning, or work today brought you the most satisfaction? Why?

4. What is frustrating you? How do you plan to deal with that frustration?

5. What lessons were learned from failure today?

6. Where did you meet success, and who might benefit most from what you’ve learned along the way? How can you share this with them?

7. What are your next steps? Which of those steps will come easiest? Where will the terrain become rocky? What can you do now to navigate the road ahead with the most success?

8. What made you curious today?

9. How did I help you today? How did I hinder you? What can I do tomorrow to help you more?

10. How did you help the class today? How did you hinder the class today? What can you do tomorrow to help other learners more?