Доповідь на тему "Будова Землі".

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Вивчення будови Землі

Виконав:

Перевірив:

Харків 2018

1. Методи вивчення внутрішньої будови Землі

Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі (рис.1) базуються на основі проведення різноманітних геологічних робіт і наукових досліджень на поверхні Землі (геологозйомочні роботи, розвідка і розробка родовищ та ін.), на основі проходження підземних гірських виробок (шахти, штольні та ін.) і буріння свердловин, а також на основі вивчення фізичних полів Землі – магнітного, гравітаційного, теплового і вивчення розповсюдження в Землі сейсмічних хвиль.

Крім того, додаткову інформацію про будову Землі люди отримують у результаті вивчення таких природних явищ, як виверження вулканів і землетруси.

Наприклад, найбільш глибока свердловина на Землі, пробурена на Кольському півострові (Кольська надглибока), має глибину лише 12200 м, а найбільш глибокі гірські виробки знаходяться у Південно-Африканській республіці на родовищі золота Вітватерсранд і мають глибину близько 3 км.

2 Земна кора

Земна кора поділяється на материкову та океанічну. Материкова земна кора складається із трьох шарів гірських порід: осадовий, гранітний, базальтовий (рис. 2). Океанічна земна кора складається із двох шарів гірських порід: осадовий та базальтовий (рис. 2)

Рис. 2. Материкова та океанічна земна кора.

3 Мантія

Мантія поділяється на верхню, середню та нижню (рис.3).

Верхня мантія, простягається від підошви земної кори до глибини 650-670 км і характеризується зростанням з глибиною швидкості поширення сейсмічних хвиль. Однак у межах верхньої мантії виявлено шар, в якому різко знижується швидкість поширення сейсмічних хвиль, особливо поперечних. Вважають, що речовина в цьому шарі перебуває в стані часткового розплавлення, має знижену в’язкість і високу пластичність. Цей шар стали називати астеносферою (від грецького “астенос” – м’який). Астеносфера відіграє вирішальну роль у тектонічних процесах, які відбуваються у верхній твердій оболонці Землі. Ця верхня тверда оболонка Землі називається літосферою (тобто, кам’яною оболонкою Землі). Літосфера складається із земної кори і верхньої частини верхньою мантії. Літосфера ніби “плаває” в пластичній астеносфері.

Середня мантія або шар Голіцина виділяється в інтервалі глибин 650- 950 км. Середня мантія за складом принципово не відрізняється від верхньої.

Нижня мантія простягається до глибини 2900 км. Даний шар підкреслює собою границю між мантією і ядром. 

4 Ядро

Ядро Землі (рис.3) (33,5% загальної маси планети) розташоване в центрі Землі. Розташовано ядро на глибині 2900-6371 км. Радіус ядра становить 3500 км. Його склад та особливості ще до кінця не визначені. Припускають, що зовнішнє ядро рідке, а внутрішнє складає тверду частину ядра. Температура в ядрі, ймовірно, сягає 5000∘С.

Рис. 3. Внутрішня будова Землі.

Маса Землі й густина її речовини визначають силу земного тяжіння. Коли б вона мала меншу масу, то б не могла утримати наявні сьогодні повітряну та водну оболонки. А якби її маса була більшою, то Земля могла, б у значно більшій кількості утримувала такі гази, як водень і метан. Відповідно, склад і вертикальна протяжність атмосфери були б іншими.