Доповідь на тему: "«ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОГО УЧНЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ШЛЯХОМ МІЖПРЕДМЕТНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ТА ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ"

«ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОГО УЧНЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ШЛЯХОМ МІЖПРЕДМЕТНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ТА ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ  ОСВІТИ»

Постановка проблеми. У сучасному суспільстві відбуваються стрімкі зміни, які стосуються різних сфер  його  життя.  Характерною ознакою сучасності є інноваційність – здатність до оновлення. Головною особливістю освіти є співіснування 2 – х систем – традиційної та інноваційної.  Традиційна  модель  освіти  практично  вичерпала  себе  й  не відповідає  вимогам  часу. Головне завдання інноваційної, сучасної педагогіки – забезпечити нову якість освіти, яка передбачає якість навчання, виховання та розвитку особистості.

Актуальності набуває обговорення Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті та Концепції  загальної середньої освіти (12 – річна школа). В якій компетентнісний  підхід розглядають як такий, що дозволяє подолати розрив між  існуючою  освітньою  практикою  та  новими  вимогами  до  результатів  освіти  в умовах  інформаційного  суспільства.  Поширення  ідей  компетентнісного  підходу відбувається під впливом зміни мети освіти та можливих шляхів її реалізації. Компетентнісний підхід вважається ключовою інноваційною ідеєю сучасної освіти. Для конструювання мети й змісту освіти у формі стандартів, програм і підручників сьогодні вирішальним є розуміння компетентності як спроби специфічного збільшення й конфігурації одиниць планових результатів навчального процесу. 

Урок в сучасних умовах повинен носити творчий характер. Потрібно запозичувати все найкраще в досвіді учителів новаторів, самому шукати можливі, більш ефективні підходи пояснення нового матеріалу і повторення вивченого матеріалу. Засвоєння  знань,  формування  умінь  і  навичок  на  уроці  –  це  нелегкий процес.  Виникають  різні  задачі,  шляхи,  способи  і  форми  вивчення  навчального матеріалу, що  призводить до багатогранності видів уроку, до різних його варіантів.

В останні роки водночас з розвитком теорії та практики використання міжпредметних зв’язків як одного з найдоступніших рівнів інтеграції знань, все більш актуальною стає теорія інтеграції знань з описом педагогічних еквівалентів усіх її видів та рівнів.

У змісті навчання інтеграція знань здійснюється злиттям в одному предметі (курсі, темі) елементів різних навчальних предметів шляхом широкого міждисциплінарного підходу, який передбачає визначення інтегративних принципів загальноосвітнього значення.

Аналіз дослідження.  Увага провідних дидактів і методистів до проблеми інтеграції пояснюється тим, що це об’єднання спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання, мислення, пам’яті учнів завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість різнобічно пізнати явище, поняття, досягти цілісності знань учнів.

Аналіз психолого – педагогічних досліджень дозволяє стверджувати, що втілення в освітню практику інтегрованого підходу  створює сприятливі умови для формування цілісного образу світу, прояву творчості дитини та учителя. Інтегроване навчання дає свободу вибору теми, змісту, засобів, які  використовуються в організації навчання молодших школярів. Цей вибір зумовлений перспективними і поточними дидактичними виховними та розвивальними завданнями навчально – виховного процесу початкової школи.

У початковій школі інтеграції знань приділяється велика увага, оскільки, на думку М. Вашуленка, для цього існують об’єктивні причини та передумови, зокрема: необхідність усунути перевантаження дітей; скоротити кількість навчальних годин протягом тижня (вилучені години розподілити між предметами розвивально – виховного циклу); інтегрований курс у початкових класах може без додаткових витрат вести сам класовод, оскільки йому доводиться навчати школярів цих предметів у традиційній ізоляції(на відміну від старших класів, де інтеграція курсів вимагає переучування учителя, наповнення його знаннями з іншого предмета, що інтегрують з тим, який він викладає).

Основними системотворчими чинниками освіти стає вже не тільки програма, що детально і всебічно регламентує зміст, а й учитель - творець психолого-педагогічних умов і процесу її реалізації. Саме він проектує стратегію розгортання педагогічної взаємодії. Від його професіоналізму і майстерності, світогляду і культуротворчих здібностей, ціннісних орієнтацій та особистісних якостей залежить успіх чи невдача при впровадженні будь-якої педагогічної системи, теорії, концепції.

У середовищі освітян не випадково набув поширення такий вислів, що справжній педагог ефективно навчає учнів і досягає високих результатів, працюючи і за недосконалою програмою, водночас як будь-яку непогану програму може зіпсувати вчитель завдяки недосконалому викладанню.

Мета доповіді – проаналізувати основні аспекти інтегрованого підходу до навчання у початковій школі та розкрити педагогічну цінність інтегрованих уроків.

Виклад матеріалу. Для розуміння поняття «інтегроване навчання» важливо прояснити, що таке інтеграція.

Інтеграція (від лат. integratio — поєднання, відновлення) — об’єднання в єдине ціле раніше розрізнених частин та елементів системи на основі їх взаємозалежності і взаємодоповнюваності. На процесуальності та результативності інтеграції наголошує І.М.Козловська: «Інтеграція представляє собою процес і результат створення нерозривно зв’язаного, єдиного».

Таким чином, інтеграція — це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу,  взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності двох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, яка набуває нових  властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи.

Особливо важливим є введення інтегрування знань в початковій школі, адже молодші школярі ще нерозчленовано сприймають світ, без опори на різні дисципліни.

Класична інтеграція – це об’єднання. В навчальному ж процесі інтеграція виникла як протилежність диференціації знань. Базується вона на чотирьох основних принципах:

У зв’язку з реформуванням освіти в Україні принцип інтеграції проголошений основним принципом реформування освіти поряд з принципами гуманізації, диференціації та компетентнісного підходу. Згідно з проектом нового Державного стандарту початкової загальної освіти метою початкової її ланки є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості, допитливості. Для її реалізації в даному документі значна увага приділяється інтеграції знань, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Також це допоможе запобігти ускладненню навчального матеріалу та перевантаженню учнів. Тож логічним є використання інтегрованих уроків (курсів) у практиці роботи Нової української школи.

Одним з основних питань, яке домінує в освітніх колах ХХІ-го століття, є «за яких умов учні досягають максимальних результатів у навчанні та отримують навички, потрібні їм у реальному житті?».

Комплексний огляд досліджень інтегрованого навчання пропонується в статті «Логіка міждисциплінарних досліджень» 1997 року Сандри Матісон і Меліси Фрімен. Автори виявили, що спостерігалося зростання мотивації до навчання та навчальних досягнень, покращувалися стосунки учнів та учителів, які ставали партнерськими, оскільки учителі та учні мали спільну мету і разом відкривали світ, що швидко розширюється та змінюється. У своїй вичерпній доповіді вчені прозвітували про «позитивні результати навчання»:

 Сьогодні ідея інтеграції змісту і форм навчання приваблює багатьох учителів-практиків. Саме дослідженням дидактичних особливостей інтеграції змісту навчання займалися видатні педагоги: О.Біляєв, Л. Варзацька, Т. Донченко, Ю. Колягін, В. Паламарчук, О. Савченко, Н. Свєтловська та ін. Увага провідних дидактів і методистів до проблеми інтеграції пояснюється тим, що це об’єднання спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, досягти цілісності знань учнів.

 Інтеграція, як провідна тенденція оновлення змісту освіти, дає можливість якісно змінити зміст освіти, зокрема, доповнити той чи інший предмет відповідними знаннями, що взаємопов’язані між собою.

Особливо актуальними є питання інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні труднощі.

Одночасно ці операції лише формуються у напрямку від загального до конкретного. Саме тому важливим напрямом методичного оновлення уроків, як зазначає О.Савченко, є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми. У зв’язку з цим, інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, дає можливість формувати в учнів уміння міркувати та висловлювати свої думки.

 На прикладі нашої школи хочу зауважити, що інтегровані уроки та курси, які проводяться в початковій школі передбачають включення ігрових форм, методів, проблемних ситуацій, що безумовно сприяє активізації мислення, пізнавальної діяльності учнів і розширенню їхніх знань, розвитку слухового і зорового сприйняття, естетичному вихованню. Наприклад, у першому класі під час уроків образотворчого мистецтва, вивчаючи побудову об’єктів, їх форму, колір, учні  пізнають уроки краси, які перебувають у певних пропорціях, кольорах і виражаються у плавності ліній, креслень. Таким чином, учні вчаться бачити гармонію кольорів, ліній, безпосередньо торкаючись предмета вивчення, у них з’являється інтерес до навколишнього світу. Всі учителі початкових класів при проведенні інтегрованих занять використовують на уроці твори живопису, літератури, музики, що сприяє зняттю напруженості, втомлюваності, перевантаженості за рахунок почергової зміни діяльності на уроці.

Зміст Державного стандарту початкової загальної освіти складають такі освітні галузі:

Проілюструємо дидактичні можливості інтеграції на прикладі окремих освітніх галузей. Так, інтеграція освітніх галузей «Природнича», «Громадянська та історична» і «Соціальна та здоров'язбережувальна» передбачає поглиблення, уточнення та розширення деяких загальних понять, які є об’єктом вивчення відповідних наук, що утворюють зміст вказаних галузей. І вже в початкових класах необхідно закласти основи цілісного уявлення про природу та суспільство і формувати ставлення до законів їх розвитку.

 Інтегрування змісту даних освітніх галузей вирішує цю проблему, допомагає учневі побачити взаємозв’язок у розвитку природи й людини. Щоб під час навчання в дітей максимально розвивалося активне ставлення до природи і соціальних явищ, урок має бути наповнений таким матеріалом, який відповідав би їхнім інтелектуальним, моральним і естетичним потребам.

У теорії і практиці роботи нашої школи існує схема інтегрування змісту освітніх галузей та відповідних їм предметів, яка дозволяє усунути дублювання навчального матеріалу, забезпечує єдиний підхід до здобуття ґрунтовних і цілісних знань при економії навчального часу.

Поетапність дій при такій схемі така:

Від інтеграції необхідно відрізняти короткі принагідні вкраплення в урок відомостей з інших предметів. У такому разі йдеться про міжпредметні зв’язки, застосування яких сприяє глибшому сприйманню й осмисленню виучуваного, розвитоку ерудиції школярів.

 Інтегрований урок (від лат. integer – повний, цілісний) - тип уроку, у якому  органічно поєднуються відомості різних навчальних предметів навколо однієї теми, що сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що також дає змогу з різних сторін пізнати певне явище, поняття, досягти цілісності знань.

Мета  інтегрованих  уроків  –  формування  в  учнів  цілісного  світосприйняття, активізація  їх  пізнавальної  діяльності;  підвищення  якості  засвоєння  сприйнятого матеріалу;  створення  творчої  атмосфери  п  колективі  учнів;  виявлення  здібностей учнів  та  їх  особливостей;  формування  навичок  самостійної  роботи  школярів  з довідковою  літературою,  таблицями  міжпредметних  зв’язків,  опорними  схемами; підвищення  інтересу  учнів  до  матеріалу,  що  вивчається;  ефективна  реалізація розвивально-виховної функції навчання. Як показує практика, найбільш доцільно нестандартні уроки, зокрема інтегровані, використовувати як підсумкові під час узагальнення та закріплення знань, умінь і навичок або під час введення нової теми. Переваги інтегрованих уроків:

Однак реалізація ідеї створення інтегрованих уроків на практиці досить складна.

По-перше, учителю слід визначитися, яким чином методично подавати дитині цілісну картину світу, адже методичні посібники із розробленими повністю інтегрованими уроками почали з’являтися лише тепер, коли здійснюється пілотне навчання за змістом нового Державного стандарту.

По-друге, відповідно до мети і завдань уроку потрібно скоригувати зміст, форму, методи і засоби подання системи наукових знань в інтегруванні освітніх галузей. Мається на увазі навчання в класах, які не задіяні в пілотуванні, де учитель фактично сам повинен здійснювати інтеграцію, але у нього фізично на це не вистачає часу.

По-третє, цілісну картину світу необхідно спроектувати у систему понять і фактів, які б містилися у відповідно оформленому вигляді у кожній освітній галузі, та більше того, у методичних розробках уроків за темами. При цьому слід пам’ятати, що в інтегрованому уроці повинно бути включено матеріалу не більш як із трьох предметів. Таким чином, переконуємось, що інтеграція освітніх галузей - це не просто творчість, самобутність та педагогічна майстерність, а це вимога сучасності.

Інтегровані навчальні курси мають забезпечити у психологічно єдиному для школяра часовому діапазоні наукове відображення того  чи іншого предмета або явища у суб’єктивну пізнавальну цілісність.

 Висновки. Впровадження в педагогічну практику інтегрованих уроків здійснює перебудову процесу навчання. У такий спосіб  частково вирішується існуюча  у предметній системі суперечність між розрізненими предметними знаннями  учнів і необхідністю їх  комплексного застосування на практиці, у трудовій діяльності та в житті людини.

У сучасній динамічній глобальній економіці, яка зосереджується на розвитку, обміні знаннями та інформацією, виграють ті, хто за необхідності вміють одночасно і поєднувати, і застосовувати свої знання з декількох дисциплін.

Методично правильна побудова і проведення інтегрованих уроків впливають на результативність процесу навчання: знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості.

Отже, провідна ідея інтегрованого уроку  ґрунтується на основі здобуття знань, що розширюють можливості соціально-психологічної адаптації школяра до різних життєвих умов, формують у нього уміння діяти в різних ситуаціях у процесі взаємодії з довкіллям, сприяють творчій самореалізації, створенню системи загальнолюдських і національнодуховних цінностей і оптимальному розкриттю власного психічного, інтелектуального та особистісного потенціалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Бахарєва Л.М. Інтеграція навчальних занять у початковій школі // Початкова школа.-1991 .- № 8 .- С. 48-51.
2. Гончаренко С.У., Козловська І.М. Теоретичні основи дидактичної інтеграції // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 9-18.
3. Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання/ М. Іванчук// Початкова школа. - 2004. - №5. - С.10-13.
4. Іванчук М.Г. Основи технології інтегрованого навчання в початковій школі: навч. метод. Посібник / М.Г.Іванчук. – Чернівці: Рута, 2001.- 120 с.
5. Коломієць Д.І. Реалізація міжпредметних зв’язків у навчальному процесі // Придніпровський науковий вісник. – 1998.– № 130(197). – C.4751
6. Луцик Д. Проблема інтеграції навчально-виховного процесу в початкових класах, шляхи її розвязання / Д. Луцик // Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. «Шляхи інтеграції навчально-виховної роботи в початкових классах». - Дорогобич, 1997. - С. 5-8 
7. Пометун О. І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентісного підходу в досвіді зарубіжних країн / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. − С. 8. 16.

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ:

1. Новий Державний стандарт початкової загальної освіти. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу: newstandard.nus.org.ua/
2. http://metodportal.net/system/files/mp/2016/09/95250/integrovani_uroky_- _efektyvnyy_sposib_pidvyshchennya.docx  
3. http://www.osvita.org.ua