Доповідь на тему:"Організація учнівського самоврядування як засіб розвитку виховних компетентностей учнів"

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

виконавчого комітету  Васильківської селищної ради

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

«загальноосвітній навчальний  заклад – дошкільний навчальний заклад»

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

Організація учнівського самоврядування

як засіб розвитку виховних компетентностей учнів

 

 

Слухача курсів за очно-дистанційною

формою навчання

Шутової Віти Вікторівни

Педагога-організатора

Великоолександрівського

навчально-виховного комплексу

с.Великоолександрівка

Васильківський район

 

 

 

                                                                              До захисту:

                                     консультант

                                                                    Шабаєва Людмила Миколаївна

                                                             старший викладач кафедри

                                                                     виховання та культури здоров'я

 

 

 

 

 

 

с. Великоолександрівка - 2017

Зміст

 

Вступ_____________________________________________________________2                      

 

І. Теоретичне обґрунтування про створення учнівське самоврядування та його актуальність

1.1.Поняття учнівського самоврядування _____________________________ 4-6

1.2. Учнівське самоврядування  сучасної  школи _____________________7-11

ІІ. З досвіду роботи  учнівського самоврядування 

2.1.Форми учнівського самоврядування «Нащадки» в Великоолександрівському НВК __________________________________________________________11-16

2.2.Діяльність  дитячої організації молодших класів «Країна Сонячних Зайчиків»_______________________________________________________16-18

Висновки _____________________________________________________18-20

Список використаних джерел _____________________________________   21

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                    

                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

           Підростаюче покоління ХХІ століття  потребує лідерів нової формації - компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки  майбутнього людини, яка відповідає вимогам цього часу. Тому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особисті переконання спрямованні на активну участь у громадському житті, молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших.

Про актуальність учнівського самоврядування свідчать зміни, які відбулися в нашій країні за роки незалежності і торкнулися соціального замовлення суспільства сучасній українській школі. Воно полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, але й має здатність активно включитися у демократичні процеси, що відбуваються в нашій країні. Всім нам відомо, що в шкільному віці діти вчаться та прагнуть приймати самостійно рішення, відповідати за свій вибір, бути здатними до виявлення критичності і самокритичності. Саме в школі вони готуються до адаптації в умовах швидких змін суспільного життя. Елементи свідомої активної участі в суспільному житті держави моделюються в школі через систему учнівського самоврядування, яка має будуватися на основі демократичних цінностей. Саме для вирішення цього завдання потрібен розвиток учнівського самоврядування. Тому насамперед ми маємо створити умови для того, щоб наші діти могли його набути: шляхом участі у шкільному самоврядуванні, створення дитячих і молодіжних об'єднань, співробітництва з громадськими організаціями, самостійного прийняття рішень й уміння діяти в правовому полі, аналізувати різноманітні ситуації, передусім, у своєму найближчому оточенні.

Цінності освіти  гуманізації передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Суттєвими ознаками цих змін є виховання індивідуальної особистості , створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначення ними своїх можливостей і життєвих цілей.

Практика показує, що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто насправді є професіоналами, хто уміє гуртувати навколо себе і вести за собою, хто здатен сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізуватись у тій чи іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, до виявлення і розвитку здібностей лідера, адже лідер у школі – це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні, так і масштабні завдання, які поставить суспільство у час загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні у школі лідерства – учнівському самоврядуванні школярів.

Головне завдання шкільного самоврядування полягає в тому, що через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гідності, надавати їм можливість виявляти себе далі.

    Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади навчально-виховного процесу в дитячих колективах.   

  Предмет дослідження – учнівське самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах.

Метою курсової роботи є дослідження учнівського самоврядування в загальноосвітніх закладах. 

Завдання :     

  – дослідити поняття та актуальність створення учнівського самоврядування;     

     – охарактеризувати основні форми учнівського самоврядування. 

І. Теоретичне обґрунтування про створення учнівське самоврядування та його актуальність.

1.1.Поняття учнівського самоврядування

Учнівське самоврядування — це спосіб та принципи організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний підхід до виховання учнів шляхом їх залучення до систематичної участі у навчально-виховному процесі. Це самостійна діяльність учнів, яка здійснюється у відповідності до мети та завдань, що стоять перед учнівськими колективами, під керівництвом відповідального педагога.

Функціонує з метою забезпечення виконання учнями своїх обов'язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості, формуванню навичок майбутнього організатора, керівника.

В учнівському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у загальноосвітньому навчальному закладі. Усі такі особи мають рівне право на участь в учнівському самоврядуванні. Воно здійснюється особами, які навчаються в школі:

• безпосередньо;
• через органи учнівського самоврядування, що обираються шляхом таємного чи відкритого голосування.

Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори або учнівська 

конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент) є підзвітним загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менш як два рази на рік.

Органи учнівського самоврядування (за чинним законодавством):

• проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі й інші заходи;
• виконують інші функції.

Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер.  У своїй діяльності органи учнівського самоврядування керуються законодавством, статутом навчального закладу. Органи учнівського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу мають користуватися всебічною підтримкою і допомогою педагога-організатора чи заступника директора з виховної роботи у вирішенні питань забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами за погодженням із керівником закладу. Зокрема,  директор школи  має всебічно сприяти створенню належних умов для діяльності органів учнівського самоврядування щодо:

• надання приміщення, меблів, оргтехніки;

 

• забезпечення постійним доступом до мережі Інтернет;

 

• відведення місць для встановлення інформаційних стендів; тощо

 

Метою Ради учнівського самоврядування є :

• активізація процесу діяльності органів учнівського самоврядування на рівні школи;
• участь учнів у прийнятті рішень;
• захист прав та інтересів дітей на різних рівнях;
• всебічна реалізація учнями своїх інтересів, здібностей, прав та свобод на засадах загальнолюдських цінностей;
• створення умов для самореалізації учнівської молоді, залучення її до участі у прийнятті рішень;
• налагодження контактів, обмін інформацією, координація дій учасників ради та реалізація спільних проектів.

Основними завданнями учнівського самоврядування є:

• забезпечення і захист прав та інтересів учнів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
• забезпечення виконання учнями своїх обов'язків;
• сприяння навчальній, виховній та творчій діяльності студентів;
• сприяння діяльності учнівських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
• організація співробітництва з учнями інших навчальних закладів і молодіжними організаціями;
• сприяння проведенню серед учнів соціологічних досліджень.

Ступені учнівського самоврядування

Перший ступінь учнівського самоврядування — класне самоврядування. Його роботу організовує рада самоврядування класу,  до складу якої входять класний керівник, староста класу, члени шкільного парламенту. Рада визначає,  контролює, виконує та відповідає за таку роботу:

1. Діяльність в напрямках освіта, довкілля, творчість, здоров'я, спорт, краса.
2. Створення посту бережливих, який відповідає за збереження підручників.
3. Створення санітарного посту, який відповідає за чистоту, порядок у класі, веде куток гігієни.
4. Систематичне оформлення класного кутка, де можна отримати всю інформацію про клас (назва, девіз, склад ради самоврядування, план роботи на місяць, графік чергування, нагороди класу, оголошення, інформування про головну творчу справу класу).

Кожний учень працює не тільки у своєму центрі, а й має постійне й тимчасове доручення, бере участь у роботі ініціативних творчих груп. Таким чином до класного самоврядування залучаються всі учні класу.

Другий ступінь шкільного самоврядування — старостат. Його засідання відбуваються щомісяця, на них підбиваються підсумки роботи класів. Для цього старости класів готують рапорти, у яких міститься така інформація:

• робота за всіма напрямками;
• якість знань учнів з усіх предметів;
• нагороди за участь у загальношкільних заходах.

Старостат разом із членами учнівського парламенту проводить навчання активу класів, бере участь у роботі шкільного парламенту; координує роботу самоврядування класів.

Третій ступінь шкільного самоврядування — шкільна Рада на чолі з президентом або головою учнівського самоврядування. У складі парламенту — президент, віце-президент, секретар і члени шкільного парламенту (по 2 учні від кожного класу).

Вибори президента парламенту відбуваються шляхом таємного голосування. Для цього створюється виборча комісія, яка опрацьовує заповнені бюлетені: хто отримав найбільшу кількість голосів — стає президентом, меншу кількість — віце-президентом. Із початку вересня триває передвиборча кампанія, кандидати (учні 8-11 класів, лідери, старанні в навчання, активні у позакласній і позаурочній роботі, з високими моральними якостями на загальношкільних лінійках виступають зі своєю виборчою Програмою.

Президент очолює:

• комісії, що здійснюють рейди по школі;
• журі, які оцінюють учнівські конкурси.

Президент контролює:

• організацію і проведення загальношкільних акцій;
• Тижнів здоров'я;
• Тижнів права та місячника правових знань;
• предметних тижнів

На протязі року парламент організовує свою роботу в комісіях:

• Комісія навчання
• Комісія дисципліни і порядку
• Комісія праці та екології
• Комісія культури
• Комісія спорту та охорони здоров'я
• Комісія зв’язку з дитячими організаціями

У наші дні в процесі корінного перетворення роботи освітньої установи учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема – зробити дитину активним учасником, суб'єктом освітнього процесу в школі. Беручи участь в діяльності органів дитячого самоврядування, школярі включаються в різносторонню позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної діяльності.

 1.2. Учнівське самоврядування сучасної школи 

    Сучасна школа ХХІ століття давно вийшла за межі  не тільки навчання,  адже величезна роль відводиться соціалізації дитини,  не дарма процес навчання в школі називається навчально-виховним . Під час навчання в школі дитина повинна готуватися до дорослого життя, до необхідності зайняти своє місце в суспільстві. Отже очевидно, що чималу роль в цьому відіграє учнівське самоврядування, яке являє собою міні-модель дорослої, реальної ситуації в сфері управління та ділових взаємовідносин. Тому ні вчителям, ні батькам, ні, зрозуміло, самим учням не варто недооцінювати діяльність учнівського самоврядування.

 Як зробити його дієвим, цікавим, корисним? У чому ж суть шкільного самоврядування?

        У кожній школі модель учнівського самоврядування своя. Одне незмінно - чітка схема і суворе розподіл обов'язків. Чим яскравіше і актуальніше сама ідея органів самоврядування - тим насиченою буде його робота.

         Самоврядування сприяє розвитку самостійності дітей, розвитку лідерських якостей. І як в реальному житті доросла людина намагається зайняти своє місце в суспільстві, обрати собі професію до душі, завоювати авторитет у колі колег, так і в шкільному самоврядуванні все проходить за принципом природного вибору. Головне, щоб кожна дитина знайшов собі заняття і став виконувати ту роль, яка йому подобається і з якою він в силах впоратися. Самоврядування – це можливість розкрити свій творчий потенціал, реалізувати управлінські навички, втілити в життя раціоналізаторські ідеї. Самоврядування це вже досвід існування в соціумі. Ця якась гра у доросле сучасне життя з її корпоративною культурою, значимістю індивідуальності і зростанням числа кар'єристів. Учитель, контролює і регулює цей процес повинен чітко розуміти, що не враховувати реалії цього дорослого світу ніяк не можна. Учитель може багато дати дитині: розвиток відповідальності, старанності, самостійності, обов'язковості. Граючи в самоврядування, дитина тим часом не повинна відчувати, що це гра.

                       Помилки в організації шкільного самоврядування

Головна помилка - відсутність зв'язку з часом і реальністю. Бажаючи повернути славні часи піонерії, педагоги забувають, що і цей рух потрібно адаптувати до сучасності. І навпаки, не можна відрікатися від добрих старих форм самоврядування. Навіщо «винаходити велосипед», якщо чудові педагоги старої школи створили прекрасну базу шкільного самоврядування.

Зараз педагоги і методисти не рекомендують давати органам дитячого самоврядування такі назви як «Шкільна республіка», і просять не називати лідера цієї організації президентом. Можливо, в цьому є розумна нотка, адже президент в країні один і таке звання просто тішить самолюбство учня і навіть знецінює в його очах працю президента. Є моральні та ідеологічні аспекти, до яких треба виховувати пошану з малих років. До того ж є багато інших привабливих назв. Наприклад «Корпорація успішних школярів», «Команда мрії», «Нове покоління» і т.д. Краще всього, якщо самоврядування в цій справі буде якомога більше, і вибір назви, і загальна ідея буде належати учням.

                              Органи, які повинні бути в самоврядуванні

Поділ на виконавчі органи обов'язково. В їх створенні без креативу не обійтися. Учні будуть не тільки керувати і командувати, але і виконувати доручення, допомагати, займатися корисними справами. Наприклад, орган або відділ, що займається підтримкою порядку й дисципліни в школі, може носити назву «Загін», « Все в порядку »або« Денний дозор ». Орган, який відповідає за організацію конкурсів і свят - «Агентство радості» або «Продюсерський центр». Спортивний сектор можна назвати «Олімпійський десант», редколегію і оформлювачів - «Дизайн +» або «Майстер-Фломастер». В органи самоврядування обов'язково входить прес-центр. Назвати його теж можна яскраво і цікаво: «Папарацци», «Мисливці за інформацією», «Престиж» (преса, телебачення і журналістика »). Варіантів дійсно багато.

Обов'язковою складовою системи самоврядування має бути рада у яку входять лідери самоврядування, голови відділів чи органів і представники всіх класів. Рада має проходити не рідше одного разу на місяць. На ньому обговорюються справи,  підбиваються підсумки, приймаються рішення. Місія представників ради –  донести  свої рішення в  класний колектив.

Ця рада координує всю роботу самоврядування. Окремо, зі своєю регулярністю, повинні зустрічатися і радитися відділи. Їх представники в ідеалі також повинні представляти всі класи школи. Звичайно, початкові класи повинні працювати по іншому. Вони з не меншим ентузіазмом візьмуться за самоврядувальні справи, але до них повинен бути інший підхід. В основі їх роботи – гра. Тому представники початкових класів повинні збиратися окремо, але задіяти малюків потрібно і в загальних масових справах.

                 Чого не повинно бути у шкільному самоврядуванні

Перш за все, самоврядування не повинно бути нудним. Діти повинні відчувати себе на своєму місці, не боятися строгості і нагляду вчителя. Вчителі повинні прислухатися до учнів, направляти їх і допомагати. Будь проста справа, а ж до збирання макулатури, можна уявити модним, захоплюючим і яскравим проектом. Варто лише дати йому оригінальну назву, зробити привабливу рекламу, винести ідею кращої мотивації і процес заходи представляти в місцевій пресі яскраво і з гумором. І найголовніше, у шкільному самоврядуванні не повинно бути підміни влади. Для учнів це буде тільки корисним і незвичайним життєвим досвідом, унікальною можливістю подорослішати, залишаючись дітьми.

 ІІ.З досвіду роботи  учнівського самоврядування.

2.1.Форми учнівського самоврядування «Нащадки» в Великоолександрівському НВК.

         Учнівське самоврядування «Нащадки» є одним із головних напрямків розвитку виховного процесу Великоолександрівського НВК. Адже саме в школі учні проводять більшу частину свого життя. А навчити жити їх, учнів, у цьому світі — це одне із першочергових  завдань нас,  вчителів. Учні, які знайшли себе в самоврядуванні, дійсно змінюють життя школи,  а в майбутньому внесуть нові зміни і в державі. Бо бути громадянином своєї держави, відповідальним організатором —  саме цьому вчать  шкільні дитячі об'єднання та організації .

Робота учнівського самоврядування  НВК спрямована на формування  особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією. Забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом залучення їх до активної та систематичної участі у вирішенні важливих питань класу та школи, в залученні всіх  членів шкільного колективу до планування, організації, контролю й підбиття підсумків  навчальної та суспільно-корисної праці. 

Основна мета: формувати в учнях почуття господаря школи, класу, активну життєву позицію, вміння співпрацювати на принципах партнерства. Залучати до громадської діяльності, стимулювати їх творчу ініціативу, розвивати організаторські здібності.

Принципи: Самі вирішили! Самі зробили! Самі відповідаємо!

Девіз: Пропонуй! Плануй! Організовуй! Виконуй!

  Робота учнівського самоврядування в Великоолександрівському НВК базується на принципах:

• відповідальності органів учнівського самоврядування перед виборцями, партнерами, членами колективу, педагогами, батьками;
• самостійності при вирішенні питань у рамках своїх повноважень, що закріплені у Статуті;
• різноманітності форм організації учнівського самоврядування;
• взаємозв’язку між різними рівнями учнівського самоврядування;
• відкритості та прозорості діяльності в усіх сферах самоврядування;
• системності планування та реалізації намічених програм і проектів;
• консультативно-педагогічної підтримки дорослими .

  Учнівське самоврядування здійснюється через роботу дитячої організації -  "Берегиня",  дитячої організації «Країна Сонячних Зайчиків», яке покликане допомагати керівництву школи у вихованні творчої,  соціально - активної особистості учнів, здатної до саморозвитку й самореалізації. 

         На початку навчального  року  проводяться вибори  президента  НВК, вибори  комісій Шкільної Ради; органів класного учнівського самоврядування  та планування їх роботи на рік.       

   Робота комісій  направлена саме в таке русло, щоб згуртувати учнів, сприянню самореалізації їх здібностей та організації їх  позашкільного  життя.

  В шкільній організації "Берегиня"  працюють шість комісій, які виконують певні функції та обов'язки, а саме:

• Комісія навчання;

 

• Комісія дисципліни і порядку;

 

• Комісія праці та екології;

 

• Комісія культури;

 

• Комісія спорту та охорони здоров’я;

 

• Комісія зв’язку з дитячими організаціями.

 

Кожна комісія має свого відповідального, який керує роботою, вчителя – координатора, відповідає за певний вид роботи.                                                            

Функції комісії навчання:

• Приймати участь в плануванні роботи координаційного центру;
• Брати участь в роботі рад співуправління;
• Надавати допомогу в організації роботи комісії навчання по структурним підрозділам;
• Звітувати перед координаційним центром про проведену роботу за звітний період;
• Висувати питання для вирішення на засіданнях координаційного центру.

Функції комісії дисципліни та порядку:

• Приймати участь в плануванні роботи координаційного центру;
• Виявляти причини пропусків занять в школі;
• Проводити роз’яснювальну роботу з порушниками дисципліни та порядку, учнями, які допускають пропуски занять в школі без поважних причин (разом з класним керівником);
• Звітувати перед координаційним центром про проведену роботу за звітний період;
• Висувати питання для вирішення на засіданнях координаційного центру.

Функції комісії спорту та охорони здоров'я:

• Приймати участь в плануванні роботи координаційного центру;
• Контролювати проведення оздоровчих заходів в режимі дня (фізкультхвилинки на уроках, відпочинок на свіжому повітрі на перервах, чергування учнів у класі);
• Організовувати проведення агітації за ведення здорового способу життя;
• Організовувати разом з вчителем фізкультури спортивні та оздоровчі заходи;
• Надавати допомогу в роботі комісії зв’язку з дитячими організаціями;
• Звітувати перед координаційним центром про проведену роботу за звітній період;
• Висувати питання для вирішення на засіданнях координаційного центру.

Функції комісії культури:

• Приймати участь в плануванні роботи координаційного центру;
• Організовувати і керувати підготовкою та проведенням загальношкільних заходів;
• Організовувати зустрічі з цікавими людьми;
• Надавати допомогу в організації роботи в зонах милосердя;
• Звітувати перед координаційним центром про проведену роботу за звітний період;
• Висувати питання для вирішення на засіданнях координаційного центру.

Функції комісії праці та екології:

• Організовувати і контролювати чергування учнів по школі;
• Слідкувати за збереженням шкільного майна, організовувати і проводити рейди-перевірки збереження шкільного майна, книг;
• Слідкувати за озелененням приміщення школи та класних кімнат;
• Підтримувати зв'язок з шкільною та сільською бібліотеками;
• Слідкуватиза проведенням оздоровчих заходів в режимі дня;
• Організовувати і контролювати проведення екологічних суботників та трудових десантів;
• Надавати допомогу в проведенні роботи в зонах милосердя.

Функції комісії зв’язку з дитячими організаціями:

• Приймати участь в плануванні роботи координаційного центру;
• Надавати допомогу в організації роботи ради друзів малюків;
• Допомагати  в організації та проводить  лінійки, ігри на перервах, свята;
• Допомагати у позаурочній діяльності малюків, відродженні традицій.

Засідання палати представників президента (ППП) проходить раз на місяць та в разі необхідності більше. Засідання ради командирів відбувається в перший понеділок місяця, а вперший вівторок місяця – засідання ради друзів малюків та Великої Сонячної ради. Протягом навчального року  комісіями  учнівського самоврядування  проводяться загальношкільні свята та заходи, тематичні лінійки, бесіди, конкурс на кращий класний куточок, рейди по відвідуванню учнями школи,  рейди-перевірки чергування по школі, дотримання санітарно-гігієнічних норм в класних кімнатах та зовнішньому вигляді учнів, трудові десанти, благодійні акції.

  Моє завдання як педагога – організатора   полягає в тому, щоб робота учнівського самоврядування була направлена так, щоб від рівня, коли рішення приймається з ініціативи дорослих разом  із дітьми до того рівня коли рішення, що приймаються з ініціативи дітей під керівництвом дорослих. Коли ініціатива належить дітям, вони беруть активну участь у процесі прийняття рішень, але під керівництвом дорослих. Лише через особисту участь вони можуть розвинути власні здібності і навички, сформувати життєві цілі самоствердитись і самореалізуватись, а допомогти їм – наше завдання, завдання кожного вчителя.

 2.2.Діяльність  дитячої організації молодших класів «Країни Сонячних Зайчиків». 

  Дитяче  об’єднання  учнів  1-4 класів  «Сонячних Зайчиків» являється молодшим підрозділом учнівського самоврядування «Нащадки» Великоолександрівського НВК, яке здійснює    свою  діяльність  на  основі  нормативно-правових актів: Конституції України, Всесвітньої  декларації  України  про  права  дитини, Законів  України «Про  освіту», «Про  громадські  організації», «Статуту  школи».

« Країна Сонячних Зайчиків» - це дитяче  добровільне  об’єднання  дітей, орієнтоване на  загальнолюдські  цінності,  яке  представляє  і  захищає  інтереси  і  права  своїх  членів.

Дитяче  об’єднання  учнів  1-4 класів  «Країна Сонячних Зайчиків»  працює під девізом: «Над усім на світі злом здобудем перемогу: сонячні зайчики завжди прийдуть на допомогу!»

Оновна мета об'єднання: виховувати любов і шанобливе ставлення до рідного краю, України, її історії і культури, почуття національної гідності; виховувати і розвивати потребу ведення здорового способу життя, збереження власного здоров'я та здоров'я оточуючих; розвивати креативні здібності учнів, почуття колективізму, взаємодопомоги, гуманного відношення до товаришів і дорослих, милосердя, культуру поведінки,  загальнолюдські та високі моральні якості; обєднати дітей навколо колективних творчих справ, виховувати організаторські здібності.      

В об’єднання за  бажанням  вступають  учні з  6 років, які  навчаються  в 1 класах. Щороку, прочитавши оповідання Всеволода Нестайка «Країна Сонячних Зайчиків», бажаючих першокласників приймають в жителі країни Сонячних Зайчиків. Керує дитячим об'єднанням Велика Сонячна Рада . Кожен клас проживає в квіткому будиночку Лотоса, Едельвейса, Ромашки та Дзвоника.

Дитяче об'єднання «Країна Сонячних Зайчиків» має свій гімн «Наш сонячний зайчик біжить по планеті», девіз, класний куточок, на якому обов’язковим атрибутом є – «Наші добрі справи».

Працюють молодші школярі по програмі «Сім криниць людяності» з орієнтиром на напрямок «Я – родина – Батьківщина».

     Учні та класи, які активно приймають участь  у житті школи приносять  своїм класам «Лідера», а порушники дисципліни та порядку – «Аутсайдера».  Всі дані реєструються на класному куточку. Структура дитячого об’єднання «Країна Сонячних Зайчиків» розроблена.  Між   учнями дитячого об’єднання, педколективом школи, батьками існує нерозривний зв’язок, як між рівноправними партнерами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

     Проаналізувавши  роботу учнівського самоврядування в школі  можна зробити висновок: процес організації учнівського самоврядування буде ефективним  лише за умови врахування  взаємозв’язку трьох етапів його розвитку.

І. Організаційний етап полягає в здійсненні організаційної роботи, змістом якої передбачається:

• визначення мети й завдань функціонування учнівського самоврядування;

• розробка оптимальної структури органів учнівського самоврядування з урахуванням специфіки функціонування загальноосвітнього навчального закладу, інтересів,  запитів та потреб учнів;

• розробка необхідних документів: Положення про діяльність органів учнівського самоврядування,  пам’яток,  прав та обов’язків органів учнівського самоврядування, планів роботи, змісту тимчасових та постійних доручень тощо;

• вибір  активу на демократичних засадах, чергування творчих доручень учнів та розробка їх змісту.

ІІ. Організація безпосередньої роботи учнівського самоврядування. На цьому етапі:

• організовується безпосередня практична робота учнівського самоврядування;
• уточнюються функції кожного виконавчого органу та змісту доручень їхніх членів з урахуванням прав та обов’язків;
• організовується проведення систематичного навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

ІІІ. Постійне вдосконалення організаційної культури учнів, розширення ролі учнівського самоврядування в житті школи, набуття представниками активу досвіду здійснення організаторської роботи. Координатор (педагог-організатор) діяльності учнівського самоврядування за сприяння адміністрації школи спільно з педагогічним колективом створює умови для постійного пошуку цікавих форм організаторської роботи, вдосконалення методів роботи з учнівським активом, структури органів учнівського самоврядування, його моделі. У школі  має здійснюватися навчання педагогів-консультантів, які відповідають за надання методичної допомоги органам учнівського самоврядування, учням-лідерам, учням-волонтерам, класним керівникам з проблеми організації цікавих справ, акцій, навчання учнівського активу тощо.

        Учнівське самоврядування ефективно функціонуватиме за таких педагогічних умов:

•     усвідомлення адміністрацією школи та кожним членом учительського та батьківського колективу педагогічних можливостей дієвого учнівського самоврядування;

•    чіткий розподіл обов’язків між членами педагогічного колективу щодо надання необхідної допомоги учням у процесі організації різних справ;

•    організація системи роботи органів учнівського самоврядування у межах школи (вимоги, пам’ятки, графіки навчання активу та проведення навчання у Школі організаторської майстерності, лідерів,  ведучих, волонтерів тощо);

•   організація органами учнівського самоврядування системи змагання (визначення видів діяльності, з яких організовується змагання,  розробка умов та критеріїв оцінювання діяльності, забезпечення гласності засобами стінної преси, випуску бюлетенів, радіогазет тощо);

•   розробка системи стимулювання, заохочення та нагородження класних колективів, творчих груп, органів учнівського самоврядування, учнів -лідерів, вчителів-консультантів тощо.

Демократизація життя неможлива без молоді. Важливість проблеми залучення молодих людей до суспільно-політичного життя сьогодні усвідомлюють й успішно розв'язують в багатьох демократичних країнах.  І як відомо, не остання роль у цьому належить практичному навчанню (зокрема, виконанню проектів) за активного сприяння органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій.  Сподіваюся, що в Україні виховання громадянина врешті стане справою не тільки школи, а й органів державної влади, депутатів, громадськості. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1.https://uk.wikipedia.org/wiki/Учнівське_самоврядування

2.http://pleyady.kiev.ua/dumki-vgolos/6969-shkilne-samovrjaduvannja-ce-zdorovo.html

3.http://www.moippo.mk.ua/index.php/vixovna-robota

4.Комарова П. Учнівське самоврядування – крок за кроком // Завуч. – 2002. – №34.

5.Лопухівська А. Учнівське самоврядування – форма громадянської освіти // Завуч. – 2001

6.Карпенчук С. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997

7.Байрамова М. Технології учнівського самоврядування / Байрамова М., Дзюбук А., 8.Дзюбук В. // Директор школи. – 2003. – №15, 16. – С.11-13; С.11-12;                                                                                                                                                         

9. Варивончик Д. Здорові діти – здорова планета: Учнівське самоврядування: адреса досвіду – столиця / Варивончик Д., Кальченко А., Васильєв Г. // Освіта. – 2003.

10. http://osvita.ua/school/method/upbring/6602/

11. http://osvita.ua/publishing/urok/2644/