Доповідь на тему «Партнерство закладу освіти та сім’ї з метою формування громадської свідомості в умовах нової української школи»

Про матеріал

«Дитина — дзеркало сім'ї: як у краплі води відбивається сонце — так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька. Завдання школи та батьків — дати кожній дитині щастя».

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель початкових класів

БІЛОВОЛ Світлана Яківна

 

«Дитина — дзеркало сім'ї: як у краплі води відбивається сонце — так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька. Завдання школи  та батьків — дати кожній дитині щастя».

 В. О. Сухомлинський

 

Батьки віддають дитину до школи з надією, що вона потрапить до рук розумного, досвідченого  вчителя,  який забезпечить її належне навчання і виховання. Хибною є думка окремих батьків, що виховання дітей — справа лише школи. Сім’я посідає важливе значення для виховання дітей від перших днів їхнього життя до п'яти-шести років. Проте роль сім'ї з віком дитини не зменшується, а інколи навіть збільшує своє значення.  Школа зосереджує свою увагу, насамперед, на інтелектуальному розвиткові дітей, на розвитку розумових можливостей учнів, а вже  на другому місці – виховний процес, який безпосередньо випливає з уміння дитини поводитися у суспільстві, умінні спілкуватися з однолітками, дорослими людьми без присутності батьків, залишаючись без підтримки мами.  Школа здебільшого теоретично навчає, що  слід робити у певних життєвих ситуаціях. Але, як засвідчує життя, діти й молоді люди краще засвоюють знання тоді, коли їм не лише розповідають, як що має робитися, а й коли вони на власні очі бачать, як дана робота виконується і як поводяться люди за певних обставин. Особливе місце посідає сімейне виховання.

На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому, працюючи над вирішенням завдань  сьогоднішніх зборів,  я б хотіла створити  невидимий ланцюжок між родиною і школою, який служить на благо усім учасникам навчально-виховного процесу.

Це спільні турботи про те, щоб усім було цікаво і затишно в школі, як у рідній домівці:  вечори, конкурси, спортивні змагання, робота батьківського комітету.

         Сім'я і школа — потенційні природні партнери у вихованні дітей — часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що  призводить до проявів аморальної поведінки.

         Останнім часом психолого-педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків.

-          Школа — не рідний дім, а сім'я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні.  Потрібно враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне.

-         Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків.

-         Школа - інститут соціальний, її призначення — передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури.

-         Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності.

-         Школа незалежна від батьків у будові життєдіяльності школярів.

Однак і шкільна, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини, яка, приходячи до школи, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту.

Школа завжди прагнула до взаємодії з сім'єю. Це знаходило своє відображення в корекції сімейного виховання, у педагогічній просвіті батьків, у безкінечному обговоренні з батьками з приводу навчання і поведінки їхніх дітей, у викликах батьків до школи.

Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду.

      Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці,  любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту, родинній злагоді.

В. Сухомлинський вважав, що сім'я — «джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».

           Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучасникам творчого процесу виховання учнів.

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
2 липня 2018
Переглядів
504
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку