Доповідь на тему:" Використання художнього слова в екологічному навчанні та вихованні відповідно до завданнь НУШ."

  Використання художнього слова в екологічному навчанні та вихованні відповідно до завданнь НУШ.

Одним із важливих напрямків національної системи виховання є формування екологічної культури, гармонійних відносин людини з природою. Проблема бережливого ставлення до природи, охорони навколишнього середовища, поліпшення екологічної ситуації є досить актуальною для нашої області, для України і для всієї планети.

У формуванні екологічної культури найважливіше місце належить, безумовно, освіті.Необхідно якомога швидше виховати покоління людей з новим екологічним мисленням, які б свято берегли землю, ліс, воду, повітря, шанобливо і дбайливо ставилися до природи.

 Працюючи над удосконаленням навчально-виховного процесу, поліпшенням розумового, здоров’я-зберігаючого, екологічного виховання школярів я, як вчитель природничих  дисциплін використовую спадщину видатного вченого - гуманіста, природолюба В.О. Сухомлинського його багатий досвід практичної діяльності. Пам’ятаючи думку В.О. Сухомлинського про те, що дитина живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості, і якщо забрати все це від неї, то вона стане засушеною квіткою., я використовую елементи гри, казки.

Так, наприклад, на уроці з теми: «Рух речовин по рослині» (6 клас) пояснення частини нового матеріалу можна дати у вигляді «Казки про краплинку, яка хотіла напоїти дерево».

Під час розповіді бажано використовувати магнітні аплікації (хмаринки, краплі, складові рослини) для демонстрації кругообігу води в природі.

 «...Жили-були краплинки в дощовій хмарі. Одній хотілося помандрувати подовше — від інших сестер-дощинок вона чула, що на землі з ними траплялися неймовірні пригоди. Друга любила все красиве, і вона зовсім не збиралася на землю: вона мріяла разом з іншими краплинками стати веселкою. А третя? Третя мовчала і думала тільки про те, щоб напоїти дерева і трави…» Завдяки якому процесу Краплинка повернулася до своєї хмаринки?

Видатний педагог В. О. Сухомлинський наголошував: «При­рода є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини. Тільки тоді, коли юне серце облагороджується вищою людською красою — добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непри­миренністю до зла...

Всю навчально-виховну роботу з предмета я намагаюся організувати так, щоб зацікавити учнів у програмовому матеріалі, підштовхнути їх до пошуку, творчого мислення і обов'язково вчу використовувати набуті знання в практичній діяльності. Допомагає мені в роботі багата і цінна педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського. У своїй книзі «Сто порад учителеві» великий педагог говорить: «Я  переконувався: однією з причин труднощів, на які на­трапляють діти в навчанні, є те, що знання залишаються часто для них нерухомим вантажем, нагромаджуються мовби «про запас», «не йдуть на обіг», не застосовуються... Щоб такого не сталося щодо біології, я викорис­товую безліч різних логічних, практичних завдань, організовую, при можливості, ігрові уроки, де учні переконуються у необ­хідності знати матеріал і використовувати його.

Ігри є однією з найефективніших форм екологічного виховання. За їх допомогою можна вирішити багато різних проблем навчання і виховання школярів.

Головна мета екологічних ігор полягає у розвитку потреби спілкування дитини з природою, оволодінні нормами екологічно грамотної поведінки, розумінні цінності природи, формуванні потреби природоохоронної діяльності, відчутті себе частиною природи, Землі та Всесвіту.

(Приклади екологічних ігор «Павутина», «Телеграма», «Морозиво»)

Морозиво

Місце проведення: класне приміщення.

Матеріали: картки з написом об'єктів.

Мотивація.

Природа — наш багатий дім.

Живемо вільно ми у нім.

Питання ж полягає в тому,

Щоб з'ясувати все у ньому.

Таке поставимо питання:

Яке у кого харчування?

Як співіснують кіт й корова?

І в чому тих зв'язків основа?

Сказав Петрусь дружку Данилі:

«Оті коти вже надоїли,

Дахами бродять, ніби плачуть,

В КУТКУ СИДЯТЬ, В коморі, скачуть,

З корови користь всім відома !

Корову краще мати вдома!».

На що Данило відповів:

«Не жить корові без котів».

Чи. насправді корова не може обійтись без котів?

Правила. Кожному учаснику гри видають картку з певним позначенням. Учні повинні утворити ланцюг природних зв'язків і пояснити свої дії.

Висновок, який повинні зробити учні, - зрозуміти складність взаємозв’язків усіх компонентів живої природи.

Відповідь: коти – миші – джмелі – конюшина – корова – молоко – морозиво.

 

 

      Основним завданням сучасної школи є підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, формування в них духовності, навчання самостійно використовувати різні джерела знань. Для формування і розвитку пізнавальних інтересів школярів у процесі навчання існує чимало засобів, серед яких основне місце, мабуть, займає захоплення. Цікаві захоплення та завдання сприяють появі у дітей інтересу до тієї чи іншої галузі знань. У своїй повсякденній педагогічній діяльності я використовую вірші, загадки, легенди, міфи, перекази, афористичні вислови, перлини усної народної творчості.

 Накопичений досвід дає змогу дійти висновку, що дуже ефективним є використання на уроках додаткового матеріалу. Найкраще фактичний матеріал засвоюється, коли діти через вірші, загадки, легенди, перекази та міфи знайомляться з навколишнім світом. Вони сприяють не лише формуванню біологічних понять, а й вихованню у школярів бережливого ставлення до природи, формуванню загальнолюдських цінностей, прищепленню любові до художнього слова. Збуджують в учнів допитливість, бажання самостійно складати вірші, загадки на різні теми, доходити суті природних явищ.

 На основі таких видів роботи відбувається тісний міжпредметний зв’язок з літературою, що розвиває пам’ять, мислення, логіку, а також мовлення, збагачує лексичний запас слів, що дозволяє автоматично засвоювати матеріал. Дитина зацікавлена у вивчені біології, показуючи знання з літератури, і навпаки, вивчаючи літературу, мову, може використовувати цікаві знання з біології.

     Поетичні та літературні рядки на уроці підсилюють його емоційну складову, зв’язують теми уроків з життям, вчать учнів мислити, аналізувати, робити висновки, проводити аналогії. Вірші та уривки творів художньої літератури доцільні і в ході розминки, етапу мотивації навчальної діяльності, підведення підсумків і в ході пояснення нового матеріалу.

       Розкрити  роль ссавців в екосистемах допоможе вірш:

 

                          Уявіть, якби зникли ссавці на Землі

 Що поділись звірята великі й малі.

 І ліси, і моря, і луги, і поля

 Опустіли б тоді, і завмерла б Земля.

 Став сумним і порожнім навколишній світ,

 І покрив усе б морок на тисячі літ.

 Ця картина трагічна була б і сумна

 Не потрібно, щоб дійсністю стала вона.

 Бо Земля без ссавців – що без хмар небеса,

 Що без квітів бджола і без блиску роса.

 Бережімо ж всі разом навколишній світ,

 Процвітала щоб фауна ще тисячі літ.

 

  

         Вивчаючи значення риб в житті людини на  етапі актуалізації опорних знань можна використати такий вірш:

 

Навколо світ тварин чудовий

В блакитності морського дна.

Він неповторний, загадковий -

У володінні Нептуна.

Тут хижі плавають акули

І краби-велетні живуть,

Кити й медузи разом з ними

У океанську глиб пливуть.

Та все ж найбільша шана рибі,

Що народилась в глибині,

Морська вода – її стихія,

А рідний дім – в піщанім дні.

 

 Розкрити  роль ракоподібних в екосистемах допоможе вірш:

                                   

                                      Знайте, що Ракоподібні -

 Клас важливий і потрібний.

 Дари моря споживати -

 Багатьох хвороб не знати!

 Потребують охорони

 Трав’яний краб й мармуровий,

 Кам’яний і прісноводний

 Теж зникають із водоймів.

 Іх Червона книга знає,

 Та закон охороняє!

 Зникнення такого виду

 Принесе з собою біди,

 Бо пов’язані навіки

                        Матінки-природи діти!                                    

     

При вивченні різноманітності та значення  молюсків доцільно  використати вірш:

У морі і на суходолі

Молюсків бачимо доволі.

Черевоногі – це той клас,

Який живе навколо нас.

Для них водойми й суходіл –

Це їхній простір – рідний дім.

Вони – важлива складова

Наземних й водних групувань.

Їх здавна Африки народи

Використовують, як гроші,

А з черепашок сувеніри

Знайдете в кожній ви квартирі.

Вони і йодом збагатять,

Як вміло їх приготувать!

Чудовий цей делікатес

Зніме втому, знизить стрес.

Та деяких молюсків види

Таять у собі лише біди.

На це вагомі є причини:

Отрута їх вража людину.

Та більше користі ніж шкоди

Дають молюски для природи.

За це їх треба шанувати

Від знищення оберігати!

 

        Часто учні складають листи-звернення до людей від імені тварин. Ось звернення плазунів до людини:

 

Людино, зупинися, схаменись!

Задля розваги не вбивай безжально!

Нас пожалій, в майбутнє подивись – 

Воно таке далеке і печальне.

 

Природа-мати дала нам життя,

Його забрати права ти не маєш!

Беззахисні перед тобою ми,

Хоч шкоди не несемо – ти це знаєш!

 

Ми – плазуни, та ми живі,живі

І маєм право ми на існування,

Тобі служити будемо повік,

Лиш прояви до нас ти піклування!

 

Життя – як спалах, не гаси його,

Хай у безпеці будуть наші діти!

Ми всі під спільним небом живемо,

Дозволь нам існувати і радіти!

 

Починаю вивчення  теми  «Сон» такими рядками:

                                    Сон – це джерело для сили,

                                    Він тому такий нам милий.

    Ще й для душі бальзамом є,

 Бо відпочинок нам дає.

 

     

                                      Він є третиною життя -

 Про це природа дбає,

   І той, хто міцно спить щодня,

 Хороший настрій має.

 

А на завершення бажаю учням:

 

                     Нехай вам сняться кольорові сни,

 Здоровий сон не полишає дому,

 Нехай він вбереже вас від біди

 І відганяє непотрібну втому!

 

      Вивчаючи постембріональний розвиток організму на етапі мотивації навчальної діяльності використовую вірш:

          

              Роки летять, немов лелеки,

 Життя іде – його не зупинить,

 Недавно ще не вмів сказати слова,

 Сьогодні ось навчився  говорить.                                                                                              Як мить одна пройде усе дитинство,

А потім станеш підлітком вже ти.

Юнацтво  й зрілість – це роки яскраві,

Хай пам'ять все зуміє зберегти.

              Коли старієш, згадуєш  минуле,

    Усі роки, прожиті недарма.

  Життя – це скарб, це цінність,

  Те єдине, чого в повторі у людей нема.

 

    Щоб показати, що організм людини - це єдине ціле, можна використати такий вірш:

 

               У людини організм,

 Як годинник-механізм,

 Він тоді буде іти,

 Якщо його завести.

 

 Його органи й тканини -

 Одне ціле у людини.

 Він складається з клітин

 Й міжклітинних речовин.

 

 А щоб його запустити,

 Вітаміни треба вжити,

 Робить водні процедури,

 Не цуратись фізкультури!

 

Краще зрозуміти роль шкіри допоможе вірш:

 

    Шкіра – це орган складний,

 Шкіра – це шар захисний.

 Тіло людини вкриває,

 Від небезпек захищає.

 Процеси у ній непомітні,

 А функції – різноманітні:

 Рецепторна та депонуюча,

 Секреторна і синтезуюча.

 І не другорядна задача:

 Тепла в організмі віддача,

 Та захист від впливів хімічних

 Й подразнень усіх механічних.

 Ферменти, в шкірі є різні,

 Беруть участь в метаболізмі.

                                                                                 Стецько Ганна.

     При вивченні  земноводних  використовую виступ-звернення до людей  від імені земноводних:                        

 

Живу я на суші і у воді

Найкраще – це мухи смакують мені.

Для когось я гарна, для когось негодна

Але я амфібія, люди, я – земноводна.

Я гарная жабка, у мене є ніжки,

Якими я скачу по вашій доріжці.

Та лиш як захочу я стать на дорогу

То можу потрапить під вашую ногу.

А в мене ще дітки маленькії є

Якщо їх лелека «жорстока» зжує?!

А через ваші брудні хімікати

Не можу потрапить до власної хати.

А ще й на додачу французи-поганці

Що так полюбляють мої гарні стегенця.

Для них вони, бачите, делікатеси,

А взагалі-то жаба – принцеса.

Ви, люди, повинні мене поважати

Бо жаби допомогли вам науку вивчати

І так, як ми жертви науки

Візьміть нас, люди, на поруки

Тож, як кіт Леопольд колись говорив:

«Живімо ми дружно» і буде в нас мир!

                Марчук Віка

 

При вивченні серцево-судинної системи в  організаційній частині уроку використовую вірш:

             Серце спокою не знає,

 Щось постійно відчуває.

 Горе, радість і кохання,

 Щастя, смуток і страждання,

 Ніжність, ласку, забуття.

 Нам продовжує життя.

 

 Серце дихати дозволить,

 Почуттями переповнить.

 Воно тихо прошепоче,

 Що не бачать наші очі.

 

 Правду скаже, не обмане,

 Хто найбільш до себе мане.

 Хто нас лютить, поважає,

 Серце більше всіх це знає.

 

                Серце знає, хто не зрадить,

 Воно завжди щось порадить.

 Ми без серця, як на рейках,

 Серце – наша батарейка.

 

                І в житті, що нам дається

                Треба кожну мить любити,

                Поки серце наше б'ється,

                Поки є для чого жити.

 

На етапі узагальнення і систематизації знань можна використати такі вірші:

                            Ти чуєш, як б’ється у грудях

  Орган м’язистий ритмічно?

                             Він найпотрібніший людям,

 Працює добово, циклічно.

                                     Серцем його називають,

         Що кров перегонить по тілу,

                                     І завжди оберігають,

                                     Стежать, щоб не боліло.

                               Бо знають дорослі і діти:

  Без серця не зможем ніколи

                               Жить повноцінно, радіти,

  А буде лиш смуток навколо.

                                                      Франтовська Яна

    

Серце – немов своєрідний мотор:

Вправно працює із ранку до ночі.

Від його сили залежить життя,

Воно підтримки і захисту хоче.

         Стреси, депресія і алкоголь -

         Це вороги його – з ними борися.

         Серцю своєму радіти дозволь,

         У довгожителі ти запишися!

Кроки назустріч здоровю зробіть -

І до ста років щасливо живіть!

 Стецько Ганна

      

       Ми – діти природи і водночас у боротьбі з нею стали людьми. Ми  стали  дужчими від її стихійної неприязні чи ласки. Боротися з природою    ми  навчилися. Та, підкоривши своїй волі її сліпі сили, повинні навчитись оберігати її.

Розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, меліорація земель, розширення міст змінюють природне середовище. Забруднюються водойми і повітря, деградують грунти, зникають рідкісні види рослин і тварин – ось наслідок впливу людини на довкілля.

 Колись дзвінкі твої потічки

 За містом весело текли,

 Аж поки синь твоєї стрічки

 Будови владно обняли.

                            Росли нові й нові споруди…

        Бетон і цегла вшир і ввись.

        Красу твою згубили люди,                                                                                       

        Яких ти тішила колись.

                            Покрилось русло твоє брудом.

        Нема прозорої води.

        Течуть отруйні плями всюди

        Немов автографи біди.

 

 

 

 

                          

      На уроках і при проведенні позакласних заходів часто використовую вірші Оксани Маліновської:

 

Повчання зламаної гілки.                                                                 

 Біг собі пустун-хлопчина.

 Гілочку зламав бузку

 І під тином її кинув,

 На зеленому горбку.

            Заридала бідна гілка,

           Сльози сяяли в траві.

         - Звідки злості в тебе стільки?

           Ти ж, неначе буревій.

    Мабуть, хлопчик не навчився

    Світ прекрасний цей любить,

    На землі чарівній, милій

    Ближньому добро творить.

            Гілка довго говорила,

            А пустун її не чув.

            Він, неначе птах стокрилий,

            Вдалину кудись майнув.

  Я ходила по горбочку

  І повчання чула ті.

  Не зривайте ні листочка

  Для забави у житті.

 О.  Маліновська.

 

Не зривайте квіти

Не зривайте квіти

Просто так, дарма.

Хочуть вони жити    

Разом з усіма.

     Не зривайте квіти

     Аби лиш зірвать,

     Бо це є у світі

     Божа благодать.

Не зривайте квіти,

Не ламайте їх,

Вік їм вкоротити  

То є, мабуть, гріх.

      Як краси не стане

      Раптом на землі,

      Все живе розтане

      У страшній імлі.

                   Оксана Маліновська

 

              Тендітну квіточку зірвали.

            

              Тендітну квіточку зірвали,

 Під ноги кинули умить,

 Вона так гірко заридала,

 Бо свіжа рана їй болить.

                       

                         Ой, що ж це робите ви, люди,

           Невже в вас чуйності нема?

           Нестерпний біль стискає груди,

           Печаль всю душу обійма.

            

              Красуню-квіточку зірвали,

              Геть не відчувши каяття                                                                                            

              А хто, скажіть, давав вам право                                                                        

              Красі вкорочувать життя?

                                              О.  Маліновська

 

    Маліновська Оксана написала такий, сповнений виховного змісту, заповіт молодому поколінню:

Не зростай пустоцвітом у світі,

Пам’ятай, що життя лиш одне!

Будь привітним і щедрим, як літо,

Як те сонце у небі ясне.     

 

Зігрівай добрим словом людину,

Що схилилась низенько в журбі…

Не ламай дивоцвіту калини,

Що плоди подарує тобі.

 

Не руйнуй гнізд ніколи пташиних,

Бо не чутимеш більше пісень,

Вболівай серцем всім за Вкраїну,

За прийдешній її щасний день!

 

       Кожний вірш, з якого постає дивосвіт природи, впливає на нашу екологічну свідомість. Бажання захищати природу приходить до тих, хто відчуває її красу. Проте у Ліни Костенко є поезії, які присвячено суто екологічній проблемі. Одна з них, чи не найбільш вражаюча – «Ще назва є, а річки вже немає»:

 

Ще назва є, а річки вже немає.

Усохли верби, вижовкли рови,

і дика качка тоскно обминає

рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,

І озерявин проблески скупі.

І той у небі зморений лелека,

і те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річечко? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

і світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

ідуть уздовж колишніх берегів.

   

      Сподіваючись на уважне і милосердне ставлення дітей до рослин і тварин закликаю їх охороняти рослинний і тваринний світ:

          

 Рослини і звірі – то наші брати.

 Ми старші і маємо їх берегти,

 Щоб нас не винила зламана гілка,

                           Сполоханий птах, налякана білка.

           Хай краще з довірою, як і годиться,

           Вам сяде на руку маленька синиця.

           І ніжно гілками цілує в лице

           Посаджене вами в саду деревце.

 

І звертаюсь до всіх, хто не байдужий до стану навколишнього середовища, до повітря, яким ми дихаємо, до рослин, які нас оточують:

   

    - Любіть  природу рідну, завжди милуйтеся нею:

    Ранковими світанками, вечірньою зорею.

    - Любіть  дерева голі, любіть дерева в шатах.

    Вони, ніби колиска, неначе рідна хата.

    - Не спричиняйте болю, не рвіть природні коси,

    А щоб росли густії, споліскуйте у росах.

    -  Із трепетом великим підходьте до природи,

    Вслухайтеся в гармонію, в її чарівні оди.

    - Все на Землі, все треба берегти:

    І птаха, й звіра, і оту травинку.

    Не чванься тим, що цар природи ти,

    Бо врешті ти - лише її частинка.

    Так, частка – невелика і залежна

    - Цю істину сприймай  беззастережно.

    Якщо береш, то треба віддавати,

    Коли й надалі хочеш царювати.

 

Використовуючи на уроці поетичні рядки, я спонукаю учнів по-іншому підходити до підготовки  уроків, показую взаємозв'язок між різними предметами, докладаю зусиль до виховання справді гармонійної особистості.

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

1.  Розробки уроків,  з журналу  «Біологія»  Видавничої групи «Основа».

 

2. В. Гаєнко. Коли  є зворотний зв'язок. Рідна природа. –  1991. –  № 1. –  с. 9-12   

 

3. Оксана Маліновська. Словом  постукаю в серце. – Вінниця, 2008. – 164 с.

 

4. Ткачук Ю. В. Еколого-небезпечні об’єкти Вінниччини. – Вінниця, 2011.

 

5.  Бондар Л. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. – № 9. – С. 12-20.