Доповідь на тему "Застосування ігрових ситуацій на уроках математики. 2 клас"

Доповідь на тему: «Застосування ігрових ситуацій на уроках математики у 2 класі»

 В учнів 6-річного віку,як і в дошкільнят, переважають ігрові інтереси. Довільна поведінка, наочно-образний характер мислення, практичне ставлення до розв*язування завдань, спрямована увага на результат, а не спосіб дії.

 Зважаючи на ці риси 6-річних дітей, доцільно в роботі з ними на уроках з кожного предмету систематично застосовувати елементи гри у поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи , спостереженнями.

 Як показує практика, новий матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступним проведенням практичної роботи чи бесіди дають набагато кращі результати, ніж традиційна форма викладання матеріалу.

 Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Гра сприяє кращому оволодінню прийомами усних обчислень. У дітей підвищується інтерес до навчального процесу.

 Ефективною є гра, що проводиться з настановою на перемогу. Вона найчастіше набирає форми змагання («хто швидше», «хто більше», і т.д.).

 Система підбиття підсумків гри передбачає: доброзичливе ставлення до учня (команди учнів); позитивне оцінювання зусиль учнів, навіть тоді, коли ці зусилля не призводять до позитивного результату; детальний аналіз утруднень учня і помилок, допущених ним; конкретні вказівки, спрямовані на покращення досягнутого результату. Таким чином, будучи за змістом наочно-дійовим та наочно-образним, мислення дітей спирається на практичні дії і реалізується в них.

 Мислення дітей на початку навчання у школі характеризується такими особливостями:

1. спрямованістю на розв*язання конкретних завдань, які виникають під час діяльності дитини, включенням її у конкретну роботу;
2. наочним і конкретним характером словесних понять про предмети і явища дійсності, в основі яких лежить узагальнення зовнішніх ознак і які органічно пов*язані з практичним використанням предмета;
3. наявністю в мисленні причинових зв*язків, значною мірою ще обмежених предметами індивідуального досвіду дитини;
4. виникненням словесних, планувальних дій, роздумів.

Така конкретність дитячого мислення чітко постає і під час розв*язування математичних задач.

Під час використання на уроках математики ігрового методу навчання необхідно дотримуватись таких основних вимог:

• ігрове завдання повинно за змістом збігатись з навчальним;
• математичний зміст гри має бути посильним для кожної дитини, оскільки гра буде цікавою тоді, коли в ній братимуть участь усі діти;
• підсумок гри має бути чітким і справедливим.

Готуючись до проведення ігор та ігрових ситуацій, учитель має продумати:

• які математичні вміння і навички вони повинні формувати у дітей;
• які виховні завдання вони мають реалізувати (виховання вольових якостей, почуття довіри, взаємодопомоги, дружби, уміння підкорювати свої власні інтереси інтересам учнів ласу);
• який матеріал краще використовувати для гри;
• як за мінімально короткий час ознайомити дітей з правилами гри;
• чітко визначити час проведення гри та організацію її проведення;
• можливу зміну правил гри у разі необхідності активізації всіх дітей;
• підбиття підсумків гри.

Дидактичні ігри сприяють засвоєнню:

• властивостей і відношень предметів (довгий-короткий, довший-коротший-однакової довжини; високий-низький; широкий-вузький; товстий-тонкий; великий-малий; більший-менший);
• взаємного розміщення предметів у просторі (спереду, позаду, поруч, зверху, знизу, посередині);
• розрізнення предметів за кольором, матеріалом, розміщенням.

І. У кого картка такого самого кольору? (Мета: закріпити у дітей знання про назви кольорів, навчити розрізняти предмети за кольором.)

ІІ. Знайди зайвий предмет. (Мета: закріпити вміння порівнювати предмети за різнии ознаками (кольором, формою, розміром, матеріалами.))

ІІІ. Чого не стало. (Мета: вчити дітей бути уважними і спостережливими.)

ІУ. Наведи порядок. (Мета: закріпити вміння і навички порівнювати й упорядковувати предмети за розміром.)

У. Зумій подолати і вийти з крутих лабіринтів. (Мета: закріпити вивчений матеріал з рішення простих арифметичних дій. Завдання, метою яких є розвиток логічно-образного мислення молодших школярів.)

УІ. Розстав правильно стільці. (Мета: поставити  у кімнаті стільці так, щоб біля кожної стіни стояло по одному стільцю.

Завдання. Розмістити 5 стільців так, щоб біля кожної стіни стояло по 2 стільця.

УІІ. Розмістити правильно числа у порожніх клітинках так, щоб сума трьох чисел по прямій становила 18:

Гра дає вчителеві можливість тактовно і непомітно допомагати слабшому учневі, для якого він добирає завдання простіші – у грі цього ніхто не помітить. Завдяки цьому діти, що відчувають труднощі у навчанні, поступово засвоюють навчальний матеріал.