Доповідь "Національно-патріотичне виховання"

                           Національно-патріотичне виховання у школі.

                                                                                   Доповідь на педагогічну раду

                                                                                   заступника директора школи з

                                                                                   навчально- виховної роботи  

                                                                                   Добромільської О.І.

        Якщо подивитися на розбір словосполучення “національно-патріотичне виховання”, то можна виділити три ключові вектори:

• національне – плем’я, народ, тобто спільнота, у якій ми проживаємо і яка нас об’єднує;
• патріотичне – це про громадянську свідомість, людину, яка усвідомлює свої обов’язки та права в межах цієї держави;
• виховання – інструмент формування цінностей, спосіб усвідомити, зрозуміти та прийняти цінності, що стосуються громадянської свідомості.

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):

• високої патріотичної свідомості

• почуття вірності

• любові до Батьківщини

• турботи про благо свого народу

• готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Завдання закладів освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.

Цілі виховних завдань патріотичного виховання:

• утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України

• виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки

• укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю

• сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:

- готовності до участі в процесах державотворення

- спроможності дотримувати законів і захищати права людини

- готовності взяти на себе відповідальність

- здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів

• формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій

• культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи

• виховувати нетерпимість до  аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Форми національно-патріотичного виховання

Форми доречно обирати з огляду на вікові особливості учнів, уподобання й інтереси, традиції навчальних закладів і місцевих громад, можливості навчального закладу тощо. Серед найпопулярніших:

• інтерактивна патріотична зарядка

• майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів

• колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!»

• авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва)

• гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»

• звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»

• патріотичний флеш-моб

• презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми

• зустрічі з цікавими земляками-патріотами

• реконструкція історичних подій

• виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних)

• портфоліо родинних реліквій і чи традицій

• написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста)

• станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність»)

• реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій)

• конкурси есе, біографічних розвідок

• тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі)

• флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України)

• лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання)

• кастинг і розучування патріотичних пісень.

ТРЕНДИ МОЛОДІ, ЩОБИ РОЗВИВАТИ ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Підліткові тренди постійно змінюються, але їх можна відстежувати.

1. Готові до змін. Отже, відкриті до нового та не обтяжені досвідом, який може зупинити на шляху до нових можливостей.

Підлітки часто бунтують, роблять усе наперекір батькам. Але це можна і як готовність до змін – вони випробовують світ, відкриті до нового, щоби знайти своє місце, не обмежуючись страхами та досвідом батьків чи інших дорослих.

2. Ризикують. Так вони шукають емоції, можливість завоювати авторитет у середовищі, привертають увагу.

Ми можемо використовувати це на користь і давати такі завдання, які б допомагали створити можливості, щоби ці ризики не шкодили, а допомагали розкривати нові горизонти й відкривати нові речі, які, на перший погляд, лякають. Але щоби це все було не травматичним.

3. Формується особистість.

Мозок формується під завдання, які часто виконує. Тому ми маємо створити середовище, яке б стимулювало дітей виконувати такі завдання, які допомагатимуть у майбутньому. Наприклад, привчати до інтелектуальної діяльності, аналізу, ухвалення рішень, емоційної стійкості, фізичної витривалості.

ВЕКТОРИ, ЯКІ ДОБРЕ ПРАЦЮЮТЬ ІЗ МОЛОДДЮ

1. Цілі. Молодь любить змагання, челенджі, те, що створює можливість випробовувати себе та досягати результатів. Найкраще це працює публічно, коли перемога допомагає завоювати авторитет серед однолітків. Наставнику важливо під час змагання супроводжувати молоду людину, щоби вона відчувала контакт і розуміла, чому це важливо робити. Також важливо святкувати перемогу в разі досягнення й підтримувати, допомогти проаналізувати помилки в разі недосягнення.

2. Музика. До цього пункту належать різні елементи творчості – образотворче мистецтво чи щось інше. Важливо досліджувати та розуміти, який різновид мистецтва люблять  учні, не нав’язувати, але задавати вектор для творчості.

3. Пригоди. Молоді люди люблять зміни: подорожі, історії, справжність. Це можуть бути прогулянки в місця, де вони не були, екскурсії. Я б рекомендував використовувати експедиції – коли ви вирушаєте в мандрівку й маєте чітку мету. Найважливіше – долучити учнів до формування програми цієї поїздки.

4. Фінанси. Сучасна молодь легко заробляє й легко витрачає гроші, вони не прив’язуються. Ми маємо створювати для них можливості, щоби вони формували навички фінансової грамотності.

5. Спільнота. Педагоги мають уміти створити якісне середовище чи то для навчання, чи то для громадської активності, чи то для проєктної групи. Усе починається насамперед із прикладу – коли педагог сам дотримується встановлених правил і норм. Тоді він задає атмосферу середовищу і воно продовжує функціонувати, навіть якщо педагог зменшить свій вплив.

6. Комунікація. Для цього підліткам важливі інноваційність, простір, довіра. З учнями треба спілкуватися їхньою мовою. Вчителям треба не боятися вивчати сленг, аби його розуміти, комунікувати в соцмережах, відстежувати їх в інстаграмі.

7.Дослідження. Принцип «рівний-рівному». Коли учень працює у колі друзів, їхні поради є авторитетнішими, ніж ті, які ми їм пропонуємо.  Ключовий висновок – бути відкритим до того, у якому культурному світі живе сучасна молодь, означувати рамки, досліджувати їхні вподобання – і розуміти, як впливати на них через призму культурного середовища, у якому вони перебувають.

8. Імпровізоване радіо. Ми часто подорожуємо, їздимо автобусами – і цей час начебто зникав. Тому, до прикладу, можна вмикати музику, що наповнена певними історіями, сенсами та перед кожною з пісень розповідати історію, що це за виконавець, про що йдеться, цікаві факти.

9.Профорієнтація. Слід дати можливість молоді спробувати себе в різних ролях. Усе – щоби краще зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, що стануть підґрунтям для вибору професії в майбутньому.

          У  Меденицькій середній  школі І-ІІІ ступенів  проводяться  виховні заходи, де формуються почуття патріотизму, любові до свого народу, уміння аналізувати зовнішні та внутрішньополітичні умови та уміння самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі. Виховується почуття гордості, глибокої поваги до символів держави, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь.                           Проведено позакласні заходи:

          Вже стало традицією, що діти  щотижня  запалюють свічки загиблим воїнам-визволителям. Класні керівники, учні  ініціюють зустрічі з воїнами та їхніми родичами і  запрошують їх на виховні години. Така зустріч воїнів з учнями школи відбулася 09.05.2024р. Війна активізувала ще один напрямок роботи – волонтерство.

- Класні керівники  приділяли  увагу організації та здійсненню різноманітних екскурсій та походів з метою ознайомлення з пам’ятними та історичними місцями рідного краю. Це екскурсії в міста Мукачево, Івано-Франківськ,Коломия,Київ,Львів,Олеський та Золочівський замки,гори Карпати. Розуміємо, що в період війни ми обмежені у виборі.

-В школі оформлено куточок державної символіки, де учні мають змогу ознайомитися з державними символами України – Гербом, Гімном, Прапором. Такі ж куточки є в кожному класі. Учителі школи постійно виховують в учнів повагу до державних символів, розвивають в них свідомість справжніх громадян і патріотів своєї країни.

-В рамках національно–патріотичного виховання в школі проводяться години спілкування , бесіди, політінформації, темами яких є: святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо.

    Традиційним в нашій школі стало і проведення  спортивно-військових святкувань Дня Збройних Сил України для учнів 10-11 класів (2021;  2023; 2024р. вчителі ЗВ та фізкультури),  "Козацьких  забав» . Щороку учні нашої школи є учасниками вишколів, які проводяться на теренах нашого району .

     Учні початкової школи знайомляться з державними символами України, її культурною спадщиною. Учителі намагаються прищепити їм любов до своєї нації, відчути себе її часткою. Проводиться цикл таких виховних заходів: "Із знання свого родоводу", "Моя сім’я", "Що в імені твоїм", "Ми всі українці – єдина сім’я", "Ми – українці". Улюбленою формою роботи для цього віку є тематичні екскурсії , екскурсії до краєзнавчого музею.

       У підлітковому віці настає період значних зрушень у розвитку самосвідомості особистості. Учні чітко усвідомлюють себе частиною своєї сім'ї. Вони намагаються бути гідними своєї родини. Слід використовувати і спрямовувати інтереси учнів в такому напрямку, як проведення рольових ігор, екскурсій, конкурсів, читацьких конференцій…

      Учням старшого віку притаманне громадсько-державне усвідомлення. Вони переживають процес кристалізації і шліфування громадянськості, почуття господаря держави, патріота і оцінюють їх через призму інтересів держави. У виховній роботі із старшокласниками використовуються такі форми роботи: круглі столи, години спілкування, диспути, КВК, конференції, вікторини, конкурси, випуск газет, проведення фестивалів, турнірів. Вони приймають участь у пошуковій роботі: записують спогади про минуле, вивчають історичні місця, знайомитися з подіями пов’язаними з бойовими діями у роки Великої Вітчизняної війни, збирають цікавий пошуковий матеріал про героїв війни.

         Завдання школи та обов’язок педагогів – виростити дітей справжніми громадянами та патріотами з почуттям особистої відповідальності.