Доповідь ''Національно-патріотичне виховання учнів на уроках фізики''

Про матеріал

Головна мета освіти молоді зводиться сьогодні не лише до набуття учнями об'єму знань, умінь і навичок, визначених програмою.

Сьогодні фізику не можна розглядати лише як об'єктивне пізнання природи, яка не взаємодіє з людиною. Учень повинен знати, заради чого пізнається природа, розуміти значення науки в житті суспільства й кожної людини зокрема.

Перегляд файлу

Доповідь на тему:

«Національно-патріотичне виховання учнів

на уроках фізики»

Головна мета освіти молоді зводиться сьогодні не лише до набуття учнями об’єму знань, умінь і навичок, визначених програмою.

Сьогодні фізику не можна розглядати лише як об’єктивне пізнання природи, яка не взаємодіє з людиною. Учень повинен знати, заради чого пізнається природа, розуміти значення науки в житті суспільства й кожної людини зокрема. Оновлення змісту фізичної освіти слід розглядати як процес формування освітньо-пізнавальних, патріотичних якостей учнів, виховання національної свідомості, поглиблення знань про свій народ, його наукові та культурні традиції.

Фізика має великі виховні можливості українознавчого аспекту. На уроках та в позакласній роботі можна використовувати різні форми й методи для реалізації національно-патріотичного виховання.

Найперше, - це на уроці , 1) використовуючи цікаві розповіді про окремі епізоди з життя та діяльності видатних українських учених і винахідників, історичні довідки про відкриття фізичних законів, досягнення вітчизняної науки в різних галузях  народного господарства;

2) демонструючи досліди, макети фізичних приладів та установок, які відтворюють видатні фізичні відкриття та винаходи в Україні; 

3) демонструючи фото- та відео фрагменти з історії фізики в Україні;

4) використовуючи уривки з творів, казок, прислів’їв, загадок, поезій та їх пояснюючи з фізичної точки зору;

5)демонструючи старовинну техніку, побутові пристрої ;

6)складаючи та розв’язуючи задачі з українознавчим змістом.

Україні та українцям є ким і чим пишатися. Педагоги просто зобов’язані ознайомлювати  підростаюче покоління з іменами учених-українців світової слави, щоб молодь усвідомлювала велич українського народу в історії людського існування.

Для прикладу згадаємо XIX століття яке дало велику низку славних дослідників науки: Іван Земанчик, Михайло Остроградський, Михайло Авенаріус (заснував у Києвському університеті Святого Володимира першу в Україні лабораторію експериментальної фізики). Важливим моментом в історії української науки є діяльність у Львові Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка (НТШ) , яке за 45 років свого існування видало більше 120 томів "Записок" та більше сотні інших видань. Варто розповідати учням про дослідження Іваном Пулюєм природи катодних та Х-променів, розробку газорозрядних ламп, досягнення в області теоретичної та практичної електротехніки. Важливим фактором для морального та духовного виховання підростаючого покоління є моменти із біографії І.Пулюя, який був щирим патріотом України.

Своєю науковою і технічною діяльністю Іван Пулюй заслужив широке міжнародне визнання. Однак, до недавнього часу залишався майже невідомим в Україні, на рідній Батьківщині, для кращого майбутнього якої невтомно працював поза її межами впродовж усього життя.

Ще одним українським патріотом, що прославив Україну своїм дивовижним обдаруванням був Микола Пильчиков. Ще навчаючись у Полтавській гімназії, М. Пильчиков захоплено займався експериментами та винаходами у галузі техніки, фізики і хімії. 1876 – студент фізично-хімічного відділення Харківського університету. 1878 – студент-другокурсник М. Пильчиков винайшов електричний фонавтограф, на кілька десятиріч випередивши зарубіжних дослідників. У 1894 р. М. Пильчиков працював у Новоросійському університеті. Саме тут перший в Україні і один із перших в Росії здійснив вдалі експерименти з Х-променями, відкривши низку ще не знаних їхніх властивостей. 1988-1900 рр. – вперше в Україні здійснив експериментальні й теоретичні дослідження з радіоактивності, ставши одним із піонерів нового напрямку ядерної фізики.

Виходячи з цього, я провела вже відкритий урок з використання національно-патріотичного виховання. Він відбувся 23 жовтня у 11 класі. Тема уроку «Електричний струм у газах та його використання». Це розділ фізики «Електричний струм в різних середовищах».  Форма реалізації національно-патріотичного виховання - використання розповіді про окремий епізод з життя та діяльності видатного українського вченого.

Мета уроку:

А) навчальна: сформувати знання про електричний струм у газах; встановити причини виникнення носіїв електричного струму;

Б) розвиваюча: формувати вміння, аналізувати факти в ході спостереження явища; розвивати вміння спостерігати фізичні явища;

В)  виховна: виховувати національно-патріотичне ставлення до своєї країни; гордість за вчених нашої держави.

План уроку:

  1. Перевірка домашнього завдання у вигляді фронтального опитування.
  2. Електричний струм, що проходить через газ, називають газовим розрядом.
  3. Носієм електричного струму є іони та електрони.
  4. Газовий розряд поділяється на несамостійний та самостійний.
  5. Самостійний газовий розряд поділяється іскровий, коронний, дуговий (при нормальному тиску) та на тліючий (при низькому тиску).
  6. Розповідь про кожен вид газового розряду.
  7. Дуговий розряд та його використання.

Значний внесок у розробку методів електрозварювання внесли українські вчені під керівництвом академіка Є.О. Патона -  організатора й першого директора Інституту електрозварювання в Києві. Сьогодні директор Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України  1953) – є його син Борис Євгенович Патон.

Євген Оскарович Патон (4.03.1870 – 12.08.1953) український учений у галузі зварювальних процесів. Автор понад 350 праць. Займався проектуванням і будівництвом мостів. Автор чотиритомної праці «Залізні мости». Зокрема за проектами Є.О. Патона були побудовані у Києві:

у 1912 році – Парковий міст через Петрівську алею.

у 1953 році – міст через Дніпро названий на честь ім'я Є.О.Патона.

У Миколаєві у 1925 р. на опорах зруйнованого Миколаївського моста через Дніпро був споруджений міст імені Євгенії Бош.

  1. Закріплення нового матеріалу.

Я вважаю,  що ми, вчителі,  повинні намагатися на кожному уроці акцентувати увагу учнів на роль наших українських вчених у розвитку науки, відроджувати забуті імена. Учні повинні знати в якій країні вони живуть, повинні пишатися нашими науковцями та їх досягненнями, якими ми користуємося у сучасному світі.

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, Інші матеріали
Додано
15 жовтня 2018
Переглядів
832
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку