Доповідь "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АКТИВІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ"

Про матеріал

Доповідь на тему "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АКТИВІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ" .

Особливої актуальності сьогодні набуває проблема професійного саморозвитку майбутнього вчителя, вирішення якої потребує оновлення всієї педагогічної освіти, її гуманізації, орієнтації на неповторність особистості кожного вчителя, диференційованого і творчого підходу до його підготовки. Саме тому самостійна робота має стати провідною в навчанні студентів, які незабаром розпочнуть свою професійну діяльність.

Перегляд файлу

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АКТИВІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Особливої актуальності  сьогодні набуває проблема  професійного саморозвитку майбутнього вчителя, вирішення якої потребує оновлення всієї педагогічної освіти,  її гуманізації, орієнтації на неповторність особистості кожного вчителя,  диференційованого і творчого підходу до його підготовки. Саме тому самостійна робота має стати провідною в навчанні студентів, які незабаром розпочнуть свою професійну діяльність.

На необхідність чіткої організації самостійної роботи студентів під час оволодіння знаннями вказували педагоги-дослідники: Л.П.Аристова, В.К.Буряк, Є.Я.Голант, М.О.Данилов, Б.П.Єсипов, Л.В.Жарова, В.А.Козаков, Б.І.Коротяєв, І.Я.Лернер, О.А.Нільсон, І.Т.Огородников, В.Ф.Паламарчук, П.І.Підкасистий, О.Я.Савченко, А.В.Усова, Т.І.Шамова та ін.

Слід констатувати, що на сучасному етапі розвитку педагогічної  науки поняття «самостійна робота»  вченими кваліфікується по-різному, і це, на мою думку, гальмує розвиток практики навчання. За таких умов автори підручників і дидактичних матеріалів не мають можливості розробити систему самостійних робіт з позицій єдиних дидактичних вимог, що не залежать від навчального предмета, але, разом з тим, враховують особливості вищих навчальних закладів.             

  На необхідність чіткої організації самостійної роботи студентів під час оволодіння знаннями вказували педагоги-дослідники: Л.П.Аристова, В.К.Буряк, Є.Я.Голант, М.О.Данилов, Б.П.Єсипов, Л.В.Жарова, В.А.Козаков, Б.І.Коротяєв, І.Я.Лернер, О.А.Нільсон, І.Т.Огородников, В.Ф.Паламарчук, П.І.Підкасистий, О.Я.Савченко, А.В.Усова, Т.І.Шамова та ін.

Вивчення стану проблеми в практиці показує, що викладачам у ході занять особливу увагу слід звертати на формування у студентів самостійності, раціональних навичок розумової праці (як працювати з навчальною книгою, як розподіляти матеріал на смислові частини, як складати план і запитання до прочитаного, як виділяти головну думку, як вміння самостійно зробити висновки з прочитаного і довести їх), тобто пропонувати такі завдання, виконання яких ставлять студентів в умови максимальної самостійності, що розраховані на найповніший вияв усієї суми знань і навичок, засвоєних студентами, і, окрім того, успішне виконання яких супроводжується максимальним розумовим напруженням.

Для кращої адаптації першокурсників до коледжанських умов, окрім загальних заходів, що здійснюються для всіх студентів, рекомендується проводити такий комплекс робіт:

  •     ґрунтовна співбесіда з кожним студентом про труднощі, на які він натрапив у вищому навчальному закладі, про його схильності, захоплення і здібності, ознайомлення з особливостями навчання в університеті;
  •     введення на початку навчання невеликого (8-10 годин) курсу «Основи  наукової пізнавальної діяльності студента», під час прослуховування якого студенти знайомляться з майбутньою спеціальністю, з унавчальним закладом  у цілому і довідаються про правила самостійної роботи з книгою, умовами підготовки до практичних занять та ін.;
  •     розробка і забезпечення кожного студента спеціальними методичними посібниками;
  •     систематичне ознайомлення викладачів (і особливо кураторів) з правилами запису студентами лекцій і конспектування літератури для вироблення в останніх відповідних умінь і навичок;
  •     посилення контролю за роботою першокурсників, порівняно із звичайним його рівнем, прийнятим на інших курсах.

Для оптимізації бюджету часу всіх студентів необхідне проведення таких заходів:

  •     створення при кожному деканаті комісії, що контролює обсяг самостійної роботи студентів і норму часу, відведеного на її виконання;
  •     проведення атестації всіх студентів два рази на рік;
  •     систематичне узагальнення і розповсюдження досвіду студентів- відмінників з питань раціонального використанню кожної години бюджету часу;
  •     складання оптимального режиму для різноманітних категорій студентів і обов’язкове його дотримання;
  •     постійне проведення у вищих навчальних закладах науково-методичних конференцій, семінарів, нарад з питань раціональних витрат студентами свого фонду часу.

 Наукове  планування  і  ефективне використання студентами свого часу –  завдання складне і багатофакторне. Окрім аспектів, яких я торкнулася, дуже важливо розглянути вплив різноманітних побутових умов на збереження часу і якість навчання.

Керівництво навчальним процесом у вищому навчальному закладі, і насамперед самостійною навчальною діяльністю, повинно передбачати вивчення мотиваційної сфери студентів, формування якої залежить від ряду умов:

а) вдосконалення змісту навчання і посилення його педагогічної спрямованості, наближення до поставлених завдань, потреб сучасної і майбутньої школи;

б) поліпшення методики навчання;

в) ущільнення матеріалу, збільшення обсягу інформації, винесеної для самостійного опрацювання;

г) впровадження таких форм роботи, які б активізували пізнавальну діяльність студентів, зокрема:

  •     поліпшення планування та організації самостійної роботи і створення сприятливих умов для її здійснення;
  •     вивчення пізнавальних та професійно-педагогічних інтересів студентів, починаючи з перших днів навчання у вищому навчальному закладі, і робота з тими, хто прийшов до університету без чіткої професійної орієнтації. Формування пізнавальних та професійно-ціннісних мотивів залежить від рівня педагогічної спрямованості студентських колективів, роботи в цьому напрямку наставників академічних груп та всіх викладачів.

Ототожнюючи поняття  «самостійна робота»  і «самостійна діяльність». Навчання відбувається тільки за умов розвитку власної пізнавальної діяльності, але це, безперечно, не означає, що воно здійснюється лише під час самостійної роботи. 

Це самостійна діяльність учіння студента, яку науковий педагогічний працівник планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями під методичним керівництвом і контролем керівника без його прямої участі.

Нерідко – це окремий вид навчальних занять поряд з лекціями, семінарами, практичними заняттями.

За своєю суттю самостійна робота є активною розумовою діяльність студента пов’язаною з виконанням навчального завдання.

 

docx
Додав(-ла)
Шелест Олена
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
146
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку