З досвіду роботи "Форми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів"

ФОРМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

У своїй практиці застосовую різні форми організації навчального процесу: фронтальну, групову (парну) та індивідуальну. У моєму арсеналі є розробки як традиційних, так і нетрадиційних уроків, позакласних заходів навчального та виховного характеру.

Для забезпечення ефективності уроків, прагну раціонально визначити співвідношення його структурних елементів, вивчення теоретичного матеріалу поєдную з виконанням різнорівневих практичних завдань на закріплення та перевірку засвоєння навчального матеріалу.

Поряд із традиційними, проводжу різноманітні нестандартні уроки: уроки – марафони, уроки – КВК, брейн – ринги, уроки – тренінги тощо. Велику увагу приділяю використанню інноваційних технологій, серед них:

1.Інтерактивні технології кооперативного навчання:

• робота в парах;
• ротаційні трійки;
• «Акваріум»;
• «Карусель»;
• 2-3-4-всі разом.

Розглянемо використання технологій кооперативного навчання молодших школярів на уроках математики .

«Робота у парах» передбачає можливість обмінюватися думками, вносити пропозиції та обговорювати їх, здійснювати паралельно контроль за роботою партнера у спільному проекті та критично оцінювати власні дії.

 За видами роботи це може бути:

• аналіз виконаного завдання іншим учнем;
• розв’язування у парі математичного завдання;
• складання учнями один для одного завдань з математичним змістом;
• формулювання спільної відповіді на запитання вчителя;
• перевірка правильності виконання завдання, пошук інших способів розв’язування арифметичної задачі тощо.

 Так, перевірка математичного диктанту, коли школярі «у парі» обмінюються зошитами, перевіряють правильність виконання, роблять зауваження (в усній формі, письмового) та оцінюють роботу іншого учня (балом, вербально).

Різновидом «Роботи у парах» є об’єднання школярів у ротаційні трійки. Кожним трьом учням пропоную математичне завдання з кількома можливими варіантами відповідей, а учні по черзі висловлюють свою думку, після чого змінюється склад трійок і надається нове завдання .

Наприклад, розв’язування кругових прикладів, коли потрібно визначити послідовність слідування прикладів; розв’язування задачі на різницю двох часток; обчислення периметра чотирикутника; гра «Числове доміно», «Геометричне доміно»; взаємоперевірка знання таблиць додавання в межах 20, (множення) одноцифрових чисел та відповідних випадків віднімання (ділення).

«Два – чотири – всі разом» - технологія, що передбачає розвиток у молодших школярів навичок спілкування у групах з різною кількістю учасників діалогу. Учням класу пропоную проблемне питання, ситуація вибору з часом на обдумування, після чого учні спочатку здійснюють пошук варіантів способів розв’язування у парі, визначають свій варіант виконання завдання, потім учотирьох обговорюють і визначають спосіб розв’язування.

Завершальний етап роботи – колективне обговорення способів виконання математичного завдання.

 Прикладом може бути розв’язування задач на рух, які мають кілька способів розв’язування; розв’язування нестандартних задач, що передбачає пошук оригінального способу розв’язування.

2.Технології опрацювання дискусійних питань:

• метод «ПРЕС»;
• «Займи позицію»;
• «Зміни позицію»;
• дискусія;
• дебати;
• неперервна шкала думок.

3.Технології колективно-групового навчання:

• « Дерево рішень»;
• «Ажурна пилка»;
• вирішення проблем;
• аналіз ситуацій;
• «Навчаючи учусь»;
• «Мозковий штурм»;
• «Незакінчене речення»;
• «Мікрофон»;
• обговорення проблеми в загальному колі.

4.Технології ситуативного моделювання.

5.Технологія розвитку критичного мислення.

6.Технологія «Створення успіху».

7.Технологія формування творчої особистості.

8.Технологія моніторингу якості освіти.

9.Ігрова технологія.

10.Технологія модульно– розвивального навчання.

У тому разі, коли учень уміє вчитися, він визначає сам, або приймає мету, яку ставить вчитель, відповідно до неї планує і виконує необхідні дії, у процесі роботи і на етапі завершення контролює свої результати. Така розгорненість характеризує сформовану навчальну діяльність. А в молодшого школяра вона тільки починає формуватися. Дитина 6-7 років одночасно тяжіє до двох видів діяльності: ігрової та навчальної.

Діти з захопленням мандрують по океану Знань. Уявляють себе капітанами, рятівниками, які поспішають на допомогу. Така наочність як мапи, кораблі дуже допомагає у проведенні таких уроків.

Дітям до вподоби уроки – казки, коли до нас у гості заглядають казкові герої, одні з них нам допомагають, інші заважають, плутають, псують записи на дошці. Граючись, діти швидше засвоюють навчальний матеріал. Важливою умовою успішного навчання на уроці є достатня різноманітність наочності для фронтального і індивідуального використання.

Наприклад, для фронтальної роботи при вивченні табличного множення і ділення використовую таблиці, зроблені власними руками..

Для педагогічного досвіду характерне прагнення постійно вдосконалювати обладнання, створювати власне. У цих пошуках важливо, щоб новостворене давало змогу економити час, швидко переключати увагу дітей з одного виду занять на інший, привчало їх до самоконтролю, було естетичним на вигляд.

Наприклад, при вивченні складу чисел застосовую в роботі будиночки, з якими люблять працювати учні. Їх використовую як у фронтальній, так і в індивідуальній роботі.

На уроках української мови для словникової роботи застосовую такі завдання , як «Шифрувальник».

Наприклад: лісокпро, підниксніж, бабакуль. Перестав склади, щоб утворилося слово (пролісок, підсніжник, кульбаба)

Відтвори прислів’я . слів гірко буває І від солодких.

( І від солодких слів буває гірко.)

 Загадки також є улюбленими вправами для розвитку пізнавальної активності учнів. Відгадування  загадок – не тільки засіб розвитку образного мислення, а й предмет дидактичних вправ. Над загадками працюємо як на уроках пояснення нового матеріалу, так і на уроках узагальнення опрацьованого. Щоб загадки стали надбанням учнівського мовлення, - я постійно заохочую дітей до заучування їх напам'ять,  спонукаю до введення в усне мовлення. Важливо, щоб діти не просто запам'ятовували відповіді загадки, а намагалися самі додавати якісь характерні для того або іншого предмету риси, якості, щоб загадки пробуджували їх уяву.

Наприклад:

Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє, – хто це уміє. (Письмо)

Відшукайте антоніми в загадці.

Замість питань встав прикметники, щоб вийшли загадки про калину. Запиши. Визнач відмінок прикметників.

За хатою у садочку,

(у якому?) віночку

та (в яких?) намистах

стоїть пава молода.

Навесні зацвітає (яким?) цвітом,

Восени пишається (яким?) плодом.

Такі завдання розвивають пізнавальну активність у молодших школярів та самостійність у підході до його виконання.

По-справжньому прищеплювати учням любов до рідної мови, викликати захоплення багатством і різноманітністю її виражальних засобів, розвивати чуття мови і виховувати високу культуру мовлення неможливо, якщо не брати до увагимовних перлин – фразеологізмів та прислів’їв.

 Відновіть прислів’я і поясніть їх зміст. Скористайтеся довідкою.

1. Літо забирає….

2. Якщо не навчив батько, ….

3. Краще без вечері лягати, ….

4. Хто багато читає ….

5. Як голова сивіє, ….

6. Діти плачуть, …

• Прислів’я заохочує,підтримує та підбадьорю єлюдину: не святі горшки ліплять; вовків боятися -- в ліс не ходити; коли вже за щось взявсь -- веди до краю; чия відвага, того й перевага.
• Прислів’я навчає та виховує людину: хліб не той, що в полі, а той, що в державній коморі; під лежачий камінь вода не підтече (не підійде); життя прожити -- не поле перейти; хліб-сіль їж, а правду ріж; умій жартувати, та знай, коли й перестати.
• Прислів’я виражають гумористичне ставлення до тих чи інших людських вад: як спить, так не їсть, а як їсть, то не дрімає; і комар коня звалить, якщо ведмідь допоможе.
• Прислів’я радить людині: сій добрим зерном і вчасно -- уродить рясно; не кидай слів на вітер; їж поки рот свіж; девять разів мір, а раз утни; поли густо, то не буде пусто; одна рада добре, а дві ліпші; добра та рада, де щирая правда; ; добриво в полі -- врожай у коморі.

Прислів’я застерігає людину: до часу глек воду носить.