Доповідь: “ Створення здоров’язберігаючого середовища у навчальному закладі”.

Про матеріал

Доповідь: “ Створення здоров’язберігаючого середовища у навчальному закладі”. В ній висвітлено питання про навчання і виховання учнів, використовуючи здоров'язберігаючі технології навчання для того, щоб навчально-виховний процес був радісним, цікавим, здоров'язбережувальним.

Перегляд файлу

Свою доповідь я хочу почати легендою.

- Послухайте стару легенду: «Давним-давно, на горі Олімп жили-були боги. Стало нудно, і вирішили вони створити людину і заселити планету Земля. Почали вирішувати.... Яким повинен бути чоловік. Один з богів сказав: «Чоловік повинен бути сильним», інший: «Людина має бути здоровою», третій сказав: «Людина має бути розумною». Але один з богів промовив так: «Якщо все це буде у людини, вона буде подібна до нас». І боги вирішили заховати головне, що є в людини - її здоров'я. Стали думати, вирішувати - куди б його заховати? Одні пропонували заховати здоров'я глибоко в синє море, інші - за високі гори. А один з богів сказав: «Здоров'я треба сховати в саму людину» Так і живе з давніх часів людина, намагаючись знайти своє здоров'я. Так от не кожен може знайти і зберегти безцінний дар богів!

-Так хто ж, як не ми вчителі повинні допомагати зберігати і зміцнювати здоров'я своїх учнів .»

Діти вступають до школи з великими відхиленнями в стані здоров'я, тому познайомившись теоретично зі здоров’язберігаючою технологією В. П. Базарного, я вирішила спробувати впровадити її в своєму класі. Мета поставлена (створення такого педагогічного спілкування з дітьми, який сприяв би оптимальній працездатності і попередженню негативних зрушень у стані здоров'я дітей).

Для її реалізації поставила собі наступні завдання:

- створення умов для усвідомлення учнями здоров'я як цінності;

- вирішити проблему перевтоми на уроці;

- формувати в дітей самостійне мислення.

Роботу свою розділила на 3 етапи:

Підготовчий етап. Вивчення літератури

Етап впровадження інноваційного. Застосування деяких принципів цієї технології.

Практично-узагальнюючий етап. Контрольна діагностика здоров'я.

Методика В. П. Базарного дозволяє створити умови для попередження усунення короткозорості. Суть її полягає в тому, що протягом уроку, в режимі ближнього зору, а саме робота з підручником, ведеться зазвичай на одному етапі уроку. Все інше заздалегідь розміщується на тренажерах: виноситься на дошку, на спеціальні картки, які розміщуються по стінах класу.

Позитивний вплив у використанні сенсорно-універсальних засобів за методикою Базарного В. П.:

• на занятті учні практично весь час знаходяться в русі;

• знімається зорова втома на уроках;

• знижується психічна стомлюваність;

• знижується надмірна нервова збудливість, знижується агресія.

Основна частина його методики ґрунтується на зорі. А так як в наш час за статистикою зір у дітей падає, тому я і вирішили зберегти зір. Надалі може й покращити.

Розроблено багато корекційних вправ із профілактики втомлюваності. В своїй роботі я використовую деякі з них. Це побудова уроків у режимі:

Рухомих об’єктів;
Зорових тренажерів;
Динамічних поз;

Режим рухомих об’єктів полягає в тому, що наприклад, на уроках природознавства пропоную учням роздивитися зображення птахів сидячи. Після цього переводжу дітей у режим «рухомих об’єктів», поперемінно показуючи зображення різних видів птахів, згрупованих за різними ознаками (зимуючі, перелітні), при цьому переміщуючись по класній кімнаті. Режим рухомих об’єктів потребує, щоб у процесі занять вчитель знаходився в постійному русі, то наближаючись до дітей, то віддаляючись від них на граничну від їхнього зору відстань. Такий режим сприяє більш ефективному запам’ятовуванню, а разом з тим формуванню у дітей стійкого відчуття зорової координації в просторі. За рахунок гостроти зору гранична зорова робоча дистанція постійно зростає.

У своїй роботі я використовую зоровий тренажер, запропонований доктором медичних наук В. П. Базарним. Оптимальним місцем для нанесення тренажера є стеля. На стелі вибирається поле, на якому можна розмістити схему максимально можливих розмірів. При цьому кольори траєкторії повинні відповідати вимогам. Кожна траєкторія має свій колір. Це робить схему яскравою, барвистою і привертає увагу.

Існує декілька режимів роботи з тренажером, які я приміняю на уроках.

Режим 1 . Мимовільне зорово – моторне ковзання по траєкторіях схеми. У цих умовах орган зору, знаходячись у свободі мимовільного пошуку, кожного разу при погляді вгору ніби «ковзає» по траєкторіях. Дитина періодично мимоволі долучається до такого само тренажу.

Режим 2. Діти періодично стають у центрі під схемою-тренажером і, стежачи очима за орієнтирними стрілками траєкторій, виконують відповідну вправу. При цьому вони виконують рухи очима, головою, тулубом.

Режим 3. Діти, фіксуючи поглядом траєкторії ( тобто з постійно піднятою головою), спочатки вчаться «обходити» схеми траєкторії, а потім «оббігати». Такі вправи рекомендують проводити орієнтирно через кожні 1 – 1,5 години.

Гарним засобом зняття зорової напруги є розміщення наочності на «сенсорні хрести», які прикріплені до стелі. «Сенсорний хрест» висить під стелею в класній кімнаті на висоті 2 м. На нього закріплюються різні навчальні об'єкти, зображення на картках , але зображувати це треба з обох боків картки.

Вправи із сигнальними мітками. У чотирьох верхніх кутках класу фіксуються яскраві, такі, які привертають увагу, образно-сюжетгі зображення ( ілюстрації з казок, дорожні знаки, ілюстрації звірів, овочів, квітів, числа тощо). Розмір картинок від 0,5 до 1 стандартного друкарського аркуша. Ці картинки міняються не рідше, ніж один раз на два тижні. Під кожною картинкою розміщаються у відповідній послідовності цифри: 1, 2, 3, 4. Один – два рази за урок учні піднімаються та за командою вчителя ( 1-2-3-4, 4-3-2-1) починають фіксувати погляди по черзі на відповідній картинці. При цьому вони здійснюють синхронні рухи очима, головою, тулубом. У завершальній частині тренажу режим рахунку задається у випадковій послідовності ( 1- 3- 4- 2, 2 -1-3-4).

Також в своїй роботі я використовую режим динамічних поз. Періодично через 7 – 10 хвилин переводжу дітей із положення «сидячи» в положення вільного стояння, якщо тільки вони не зайняті письмом. Найбільш зручно, я вважаю піднімати дітей тоді, коли вчитель щось з’ясовує, або коли учень відповідає, а інші його слухають. У режимі «стоячи» можна запропонувати дітям розгадати загадки. Протягом уроку така зміна відбувається кілька разів. Загалом запропонований режим суттєво підвищує показники фізичного розвитку, психоемоційну активність дітей на уроці, в тому числі їхні навчально – пізнавальні можливості.

Урок у нас починається з дихальної гімнастики по В. П. Базарному. Ось один із прикладів:

Зробити повільний повний вдих;
Затримати дихання;
Скласти вуста «дудочкою»;
Видихнути короткими сильними поштовхами все повітря, яке є в легенях.

А також належна увага приділяється ігровим масажам біологічно- активних точок – це пальці рук, мочки вух.

Протягом уроку я застосовую розслаблення «пальмінг» - прикривання очей долонями. Кожна людина, у якого є які-небудь дефекти зору, повинна прикривати очі долонями так часто, як тільки можливо. Наприклад: учням пропоную розтерти долоню об долоню до появи приємного тепла, легко покласти долоні на очі. При цьому треба закрити очі на 20-30 секунд. Кожна дитина скаже пошепки: «Ось зараз я вас пожалію, погрію. Тому, що ви допомагаєте мені все навколо бачити.»

Для профілактики плоскостопості батьки закупили килимки – тренажери. Стоячи на них в шкарпетках учні виконують різні завдання. Ці килимки є не тільки прекрасним засобом від плоскостопості, але і розвивають розумову діяльність.

Також використовую класичну музику при самостійній роботі. Вона заспокоює нервову систему, учні, слухаючи музику виконують запропоновані завдання охоче.

Хочеться підвести підсумкову риску словами В. О. Сухомлинського про те, що до школяра потрібно ставитися не як до посудини, який потрібно наповнити інформацією, а як до факела, який потрібно запалити.