Доповідь.Тема доповіді на педагогічній раді" Методи та прийоми створення успіху як спосіб соціалізації учня"

 Доповідь на педагогічній раді

 Тема «Методи та прийоми створення успіху як засіб соціалізації учня»

Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні,

збудити в їхні серцях почуття гордості, власної гідності – це перша

заповідь виховання.

У нас не повинно бути нещасливих учнів, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися”.

В. О. Сухомлинський

Демократичне суспільство не тільки дозволяє освіті реалізувати свій гуманістичний потенціал, але й створює умови для його збагачення, висуваючи на перший план його розвиваючу, «людиноутворюючу» функцію. Така спрямованість освіти виявляється у відкритості самої освітньої структури відносно інших суспільних інститутів, у взаємодії учасників навчально-виховного процесу, свободи висловлювання та реалізації різноманітних точок зору, визнання прогресивними і провідними цілей особистісного розвитку дитини, створення ситуації успіху для тих, хто навчається.

Провідною формою організації навчальної діяльності в школі є урок. Але як би не змінювалася тема, мета, завдання, зміст, "незмінними залишаються наші турботи про створення найсприятливіших умов для навчання, розвитку й виховання кожної дитини", створення атмосфери психологічного комфорту. Це збагачує емоційне життя учнів, створює піднесений настрій.

Народження педагогічної технології "Створення ситуації успіху" було зумовлено самим життям. У своїй педагогічній діяльності А. С. Макаренко розробляв ідею "завтрашньої ра­дості", а В. О. Сухомлинський розвинув цей прийом у ство­реній ним "Школі радості". Результати діяльності цих педа­гогів підводять нас до усвідомлення можливостей упрова­дження у навчально-виховний процес такої педагогічної технології, яка була б націлена саме на те, як викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у на­вчанні.

Радість, задоволення, досягнення, звершення, сподівання, переживання, очікування.

Успіх – удача в діяльності, досягнення якихось результатів, переживання стану радості, задоволення від того, що є результат до якого особистість прямувала у своїй діяльності, або збігся з її очікуванням, сподіванням.

З педагогічної точки зору ситуація успіху — це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики вчителя, сім'ї.

З психологічної точки зору успіх — це переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прямувала в своїй діяльності, або збігся з її очікуваннями, сподіваннями (з рівнем домагань), або перевершив їх.

З соціально-психологічної точки зору успіх — оптимальне співвідношення між очікуваннями оточуючих, особистості та результатами їх діяльності. В тих випадках, коли очікування особистості збігаються або перевершують очікування оточуючих, найбільш значних для особи, можна говорити про успіх. Може змінюватися коло людей, думку яких цінує особистість, але сутність успіху не змінюється.

Успіх – це поєднання уміння, старання, пізнання, інтересу та похвали дитини.

Ситуація — поєднання зовнішніх та внутрішніх умов, які спонукають учня до будь-яких дій. Створюючи ситуацію для кожної дитини, необхідно враховувати її інтереси, захоплення, здібності.

Ситуація успіху — поєднання умов, які забезпечують успіх як результат цієї ситуації.

А ситуація успіху – це те, що може організувати вчитель для успішного виховання і навчання учня і досягнення ними радості.

Актуальність проблеми сьогодні полягає в тому, що:

• знання, якості, мислення сучасної людини мають бути гнучкими, мобільними, конкурентноздатними;
• особистість має вміти володіти комунікативною культурою, працювати в команді;
• критичне мислення, оцінювання ситуації, вміння знаходити шляхи вирішення проблем – запорука успіху;
• вміння працювати з інформацією, використовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення – вимоги сучасного життя.

В основі педагогічної технології "Створення ситу­ації успіху" лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Тільки особистісно орієнтоване навчання дає можливість кожно­му учню реалізувати індивідуальні особливості, розви­нути свою пошукову активність.

Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної роботи, а також допомогти учням усвідомити себе повноцінною особистістю і, відповідно, забезпечити успіх у навчанні.

Успіх, якщо його переживає дитина неодноразово, відкриває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізації духовних сил.

Отже, головний зміст діяльності педагога полягає в тому, щоб кожен учень був успішний, це сприяє розвитку впевненості учня в собі, підвищенню самооцінки, розвитку почуття власної значимості.

Завдання педагога— допомогти особистості ди­тини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, переконати, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.

Умови запровадження ідеї:

• позитивний настрій для навчання;
• відчуття себе рівним серед рівних;
• усвідомлення особистісної цінності;
• можливість вільно висловлювати свою думку і вислуховувати інших.

Для створення ситуації успіху важлива емоційна культура вчителя, його психологічна компетентність, вербальна «інструментовка»

 Завдання учителя – навчити учнів вірити навіть тоді, коли вони самі в себе не вірять. Ситуація  успіху направлена на те, щоб учень із пасивного об’єкта став суб’єктом,  творцем навчальної діяльності. Переживши почуття успіху, учень захоче його повторити. Тоді він почне  самостійно шукати шляхи досягнення кращих результатів  у навчанні. Це дасть йому впевненість у власних силах, позитивно вплине на взаємини з оточуючими. Таким чином, сформується стійка потреба у самоосвіті.

Кожна дитина особлива, по-своєму неповторна й обдарована. Звернення вчителя до її найкращих почуттів обов’язково матиме успіх і знайде відгук у дитячих серцях. Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – ось наше найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися..

Щод досягти такого успіху, створюючи позинивні емоції на уроках я використовую різні прийоми та методи навчання.

1 індуктивний, аналітико-синтетичний спосіб.

Учні самостійно досліджують явища і факти і роблять необхідні наукові висновки. Так, при вивченні теми «Лишайники» – учні з розповіді вчителя взнають, що довгий час вчені приймали лишайники за звичайну рослину і відносили їх до мохів. Лише в 1867 року російським вченим А.С. Фамінцину і О.В. Баронецькому вдалося виділити зелені клітини з лишайника ксанорії і встановити, що вони не тільки можуть жити зовні тіла лишайника, але і розмножуватися розподілом і пагонами. Отже, зелені клітини лишайника – самостійні рослини, водорості. Формулюється проблемна задача: що ж таке лишайники? До якої групи рослин їх потрібно було віднести?

2.Відшукування причин, що обумовлюють те або інше явище, що вивчається, на основі виконаних дослідів, аналізу матеріалу, що вивчається.

Завдання. Амеб помістили в дві колби: одну з джерельною водою, а іншу з кип'яченою. В одній з колб через деякий час амеби загинули. Як ви поясните, чому в одній з колб загинули амеби?

3.Прийом значущості матеріалу, при якому створюється установка на необхідність вивчення матеріалу у зв'язку з його біологічною, господарською цінністю, практичною значущістю для учнів.

Ліси називають «зеленими легенями» планети. Учені підрахували, що при нинішніх темпах вирубки до 2001 року ліси будуть знищені на 40%, а через 100 років буде вирубаний повністю. Вирубка лісів спричиняє за собою зникнення сотень тисяч тварин і рослин, зміну клімату і багато інших біди. Але не рубати ліс не можна, він потрібен для багатьох мети. Який вихід пропонуєте ви з ситуації, що склалася?

Чому лікарі рекомендують споживати великі дози вітамінів для профілактики і лікування простудних захворювань?

Чому важливо знати зміст білків, жирів і вуглеводів в різних харчових продуктах і кількість енергії, що утворюється в організмі при їх використовуванні?

4.Дослідницький прийом.

На основі проведених учнями дослідів, спостережень і аналізів літературних даних що вчиться пропонується самостійно вирішити пізнавальну задачу, сформулювати висновок:

• Недалеко від водоймища, населеного багатьма видами тварин, у тому числі і земноводними, знаходиться завод, що не має на трубах очисних фільтрів. У водоймищі стала спостерігатися масова загибель земноводних. Аналіз проб води не показав наявності яких-небудь шкідливих речовин для живих організмів. Чому загинули земноводні?

5.Використання  задач в процесі навчання підвищує активність школярів. Учні досліджують явище, шукають шляху його рішення, висувають різні припущення, приводять докази, а це, поза сумнівом, сприяє активізації розумової діяльності школярів, розвитку логічного мислення, пізнавальній самостійності та як наслідок розвиток компетентності особистості .

 В практиці роботи школи використовую наступні типи задач:

а) Задачі на відтворення наявних знань.

Задача 1. Клітини шкірки листа прозорі, безбарвні. Яке значення в житті рослини має така особливість їх будови?

Задача 2. Чому слимаки в спекотні дні ховаються під камінням, листям, а в сиру погоду їх можна побачити повзучими по землі або на рослинах.

б) Задачі, сприяючі розвитку логічного мислення.

Задача 1. Весною на учбово-досвідченій ділянці посіяли насіння спаржі. З них виросла тільки одна рослина, решта насіння не зійшла. На наступний рік спаржа розрослася, на кожній її втечі утворилися квітки, але плодів не було. В подальші роки спостерігалося таке ж явище. Яке припущення ви можете зробити по описаному випадку?

в) Задачі на розпізнавання натуральних об'єктів.

Задача 1. Розглянемо під мікроскопом препарат рослинної тканини. Визначте, яка це тканина. Вкажіть ознаки, по яких ви визначили вид тканини, вкажіть місцеположення цієї тканини в рослині.

г) Задачі на формування умінь висувати і доводити гіпотези.

Задача 1. Помічено, що містяться в акваріумі п'явки перед грозою або снігопадом виповзають з води і присмоктують до скла над її поверхнею. В ясну сонячну погоду вони звичайно знаходяться на дні водоймища або плавають в товщі води.

– Запропонуйте максимальне число гіпотез, що пояснюють це явище.

– Які з них здаються най вірогіднішими?

Задача 2. Лишайники на стовбурах дерев не рідкість. Вони використовують дерево просто як місце поселення, тобто це «квартиранти». А ось на деревах у великих містах лишайників не зустрінеш. Запропонуйте свої гіпотези, що пояснюють дане явище.

д) Задачі, які сприяють розвитку дослідницьких навиків.

Задача 1. Земноводні можуть розрізняти забарвлення предметів, кольорів. Особливо вони чутливі до фіолетової частини спектру.

– Якими дослідами можна підтвердити цю реакцію амфібій?

– Які досліди ви могли б запропонувати по вивченню цього явища?

е) Задачі, що допомагають встановлювати зв'язок теоретичних знань з практичними.

Задача 1. Коли беруть кров з вен передпліччя, лікар накладає джгут на плече. Пацієнт стискає і розтискав гроно руки, при цьому вени набухають і стають чітко позначеними. Як це можна пояснити?

ж) Задачі, пов'язані з самоспостереженням.

Задача 1. Зміряйте своє зростання вранці, як тільки встанете, і увечері, перед сном. Порівняйте ці величини. Поясніть причини зміни зростання протягом дня.  

6.  Використання  практикумних технологій не є обов’язковим  в моїй роботі. Але постійне написання практикумів формує в учнів само оцінювання своєї роботи і дає хороші результати. Широке застосування самостійної роботи учнів у  практиці роботи   дає змогу успішно розв’язувати багато навчально-виховних завдань: підвищити свідомість і міцність засвоєння знань учнями; виробити в них уміння й навички, яких вимагає навчальна програма; навчити користуватися набутими знаннями і вміннями в житті, в суспільно-корисній праці, розвивати в учнів пізнавальні здібності, спостережливість, допитливість; формувати логічне мислення, творчу активність під час засвоєння знань; прищеплювати їм культуру розумової і фізичної праці, вчити їх самостійно продуктивно і з інтересом працювати; готувати учнів до того, щоб вони могли ефективно займатися у майбутньому.                                                                                                              

7. Робота з підручником

 На протязі багатьох років вивчалися різні аспекти самостійної роботи учнів з підручником з використанням технічних засобів навчання, хімічного експерименту, вправ і т.д. Необхідність використання в навчальному процесі самостійної роботи учнів з підручником не викликає сумніву. Вона виробляє навики самостійної роботи з книгою, розвиває вміння складати план, вибираючи головне з прочитаного, дозволяє краще зрозуміти і запам’ятати зміст навчального матеріалу .

При самостійній роботі з підручником на уроці з’являється можливість тут же вияснити в учителя все незрозуміле, в класі створюється піднесений робочий настрій, який згуртовує всіх учнів на чітке виконання конкретного завдання. Отже, чіткість і глибина розгляду навчального матеріалу, щоурочна самостійна робота над розглядом блоків інформації стає звичкою для учнів, допомагає їм здобути міцні знання. А радість успіху формує у наших вихованців пізнавальні можливості і бажання розширювати й поглиблювати рівень своїх навчальних досягнень.

8.На своїх уроках найбільш ефективно використовую такі інтерактивні методи:

1.  Метод «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу: Тема «Насичені вуглеводні». Питання до учнів: «Як ви вважаєте, зрозумівши будову молекули метану та його гомологів, алкани є хімічно активні речовини чи ні? Відповідь мотивуйте».

          Передаючи мікрофон, учні обгрунтовують власну відповідь.

2. Метод «Мозковий штурм» застосовую на етапі уроку – актуалізація опорних знань учнів. Цей метод базується на  використанні знань учнів, здобутих на попередньому уроці; він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.

          Тема «Розчини». Питання до учнів:

З чого складається розчин?

Як називається речовина, яка розчиняє інші, яка розчиняється?

Від яких чинників залежить розчинність?

Як називаються речовини – солі, які містять воду в кристалічному стані?

У своїй педагогічній практиці виділяю основні методи та методичні прийоми, які спрямовані на формування компетентностей учнів .

На етапі актуалізації знань  школярі згадують усе, що вивчили зпопередньої  теми уроку, визначають для себе рівень знань, до якого можуть бути додані нові, тобто відбувається актуалізація суб’єктивного досвіду учнів. Моє завдання при цьому – виявити   знання учнів, їх думки і ідеї. Останні приймаю без зауважень та коментарів – це зовсім не легко для вчителя. Використовую такі навчальні стратегії, як «Створення проблемної ситуації», «Мозковий штурм», «Кошик ідей, понять» тощо. Наприклад, при вивченні теми «Робота серця» наводжу приклади його працездатності, чим створюю проблемну ситуацію. Учні протягом уроку намагаються дати відповідь і розв’язати питання, пов’язані із  діяльністю серця

Особливо ефективним є впровадження міні  презентацій, що забезпечують розвиток самоорганізації, самореалізації, здатність добувати і поробляти інформацію одержану з різних джерел застосовувати її в практичній діяльності.

Під час рефлексії здійснюю повернення до ключового поняття уроку -  організовую ситуацію спілкування, обміну думками. На цьому етапі школярі закріплюють нові  знання, активно перебудовують свої уявлення, щоб включити в них нові поняття, висловлюють отриману інформацію своїми словами, роблять висновки про те, що вони дізналися на уроці, чому навчилися.

Тут, враховуючи вікові особливості, використовую такі методи, як «Прийом взаємного опитування», «Незакінчене речення», вправу «Результат» та інші інтерактивні методи. Діаграма Вена допомагає, наприклад,  порівняти прості і складні суцвіття при вивченні їх типів у 6 класі.

Отже головне завдання педагога— допомогти особистості ди­тини зрости в успіху