23 квітня о 18:00Вебінар: Шкільна територія як об'єкт STEАM-дослідження

Доповідь "Використання ігрових технологій на уроках літературного читання як засобу формування літературознавчої пропедевтики у молодших школярів"

Про матеріал
Основним із найголовніших завдань сучасної школи та вчителя є формування успішної особистості. В основі цього процесу лежать ключові компетентності, тобто бути безпосередньо незалежною та індивідуальною особистістю в суспільстві, сприяти самовдосконаленню та саморозвитку. Однією із найважливіших складових даного завдання є формування високої якості знань, умінь і навичок у молодших школярів та формуванню творчої активності учнів. Саме ці складові необхідні задля ефективного навчання та всебічного розвитку школяра. У молодшому шкільному віці формуються основні моральні якості, бажання вчитися та творчо працювати. Провідною діяльністю молодшого школяра стає навчальна діяльність, яка безпосередньо ще активно взаємодіє з ігровою. Саме через гру учень опосередковує систему стосунків з навколишнім світом, здобуває самостійно нові знання, розвиває пізнавальні інтереси.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ  НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ

ПРОПЕДЕВТИКИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЗМІСТ

 

ВСТУП............................................... 3

І РОЗДІЛ. ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ  ПРОПЕДЕВТИКИ  ПРИ ВИКОРИСТАННІ  ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ               6

1.1. Значимість понять «ігрові технології» та «літературознавча пропедевтика». Історія їх виникнення               6

1.2.     Ігрові технології на уроках літературного читання............ 9

1.3.    Особливості формування літературознавчої  пропедевтики у молодших школярів               12

Висновки до І розділу..................................... 15

ІІ РОЗДІЛ. ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ПРОПЕДЕВТИКИ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ                             17

2.1. Використання ігрових технологій під час проведення уроків літературного читання                             17

2.2.   Вплив ігрових технологій на уроках літературного читання  як засобу формування літературознавчої пропедевтики молодшого школяра               22

2.3.  Методика проведення ігрових технологій на уроках літературного читання  як засобу формування літературознавчої пропедевтики учнів початкової школи                              24

Висновки до ІІ розділу…………………......................... 30

ІІІ РОЗДІЛ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА. ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ПРОПЕДЕВТИКИ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ               32

3.1.  Проведення дослідження щодо використання ігрових технологій у процесі формування літературознавчої пропедевтики ( на прикладі бази практики 2-Б класу КЗО НВК № 37 м. Дніпра)                32

3.2.  Методичні рекомендації для вчителів початкової школи щодо використання ігрових технологій на уроках літературного читання (з досвіду роботи вчителя початкових класів Петриченко Л. Л.)               37

Висновки до ІІІ розділу.....................................44

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ................................... 47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................ 51

ДОДАТКИ............................................ 54

 


ВСТУП

 

Основним із найголовніших завдань сучасної школи та вчителя є формування успішної особистості. В основі цього процесу лежать ключові компетентності, тобто бути безпосередньо незалежною та індивідуальною особистістю в суспільстві, сприяти самовдосконаленню та саморозвитку. Однією із найважливіших складових даного завдання є формування високої якості знань, умінь і навичок у молодших школярів та формуванню творчої активності учнів. Саме ці складові необхідні задля ефективного навчання та всебічного розвитку школяра. У молодшому шкільному віці формуються основні моральні якості, бажання вчитися та творчо працювати.  Провідною діяльністю молодшого школяра стає навчальна діяльність, яка безпосередньо ще активно взаємодіє з ігровою. Саме через гру учень опосередковує систему стосунків з навколишнім світом, здобуває самостійно нові знання, розвиває пізнавальні інтереси.

Гру як метод навчання почали широко використовувати у народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних установах. У сучасній школі, щоб активізувати учнівську діяльність, як правило, використовується саме ігрова діяльність у таких випадках: для засвоєння нової інформації учнями, як прийом загальної технології, як урок або його частина та як технологія позакласної роботи. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових ситуацій і прийомів, що виступають як засіб стимулювання до навчальної діяльності.

Сучасна освіта прагне до того, щоб учень був не слухачем під час уроку, а активним здобувачем своїх знань. Саме це питання в наш час є актуальним, а для його вирішення необхідно формувати високі моральні якості у дітей та мотивувати їх до навчальної діяльності. Тож на уроках читання в початковій школі активно використовуються ігрові прийоми, особливо у пропедевтичний період.

Високу та правильну оцінку грі давав В. О. Сухомлинський. Він писав: «Гра – це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що засвічує вогник допитливості. То що ж страшного в тому, що дитина вчиться писати граючись, що на якомусь етапі інтелектуального розвитку гра поєднується з працею, і вчитель не так уже часто говорить дітям: «Ну, пограли, а тепер будемо трудитися!»» [31].

Як бачимо, ігрові технології посідають надзвичайно величне місце у житті та розвитку особистості. Саме їх використання у пропедевтичний період і привернуло нашу увагу.

Отже, об’єкт дослідження – ігрові технології на уроках літературного читання під час пропедевтичного періоду.

Предметом є дослідження впливу ігрових технологій на уроках літературного читання на формування літературознавчої пропедевтики у молодших школярів.

Гіпотеза даного дослідження полягає в тому, що використання ігрових технологій на уроках літературного читання в початкових класах збільшить вплив на формування літературознавчої пропедевтики молодших школярів.

Мета роботи: розкрити поняття ігрових технологій, дослідити їх значення і вплив на формування літературознавчої пропедевтики у школярів та на навчально-виховний процес, практично застосувати на уроках літературного читання.

Отже, ми визначили завдання даної курсової роботи:

  1. ознайомитися та вивчити методико-педагогічну літературу з теми;
  2. розглянути ігрові технології як спосіб активізації навчання, розвитку пізнавального інтересу учнів;
  3. розглянути вплив ігрових технологій на формування літературознавчої пропедевтики школярів;
  4. визначити функції та значення ігор на уроках літературного читання;
  5. провести практичне дослідження з теми;
  6. зробити висновки щодо результатів дослідження;
  7. визначити шляхи реалізації ефективності використання ігрових технологій на уроках літературного читання.

Актуальність даної роботи полягає в тому, щоб учні засвоювали на високому рівні програмовий матеріал з літературного читання, що є одним із важливих етапів формування особистості. Важливою передумовою успішного навчання є зацікавленість. Відомо, основні шляхи підвищення ефективності навчання і виховання – взаємодія процесів розвитку мислення дитини та формування у неї знань та навичок.

Новизна полягає в тому, що ми розкрили визначення літературознавчій пропедевтиці та випереджаючим ігровим технологіям, розкрили складові ігрових технологій та літературознавчої пропедевтики, обґрунтували методику застосування ігрових технологій на уроках літературного читання в початкових класах.

Ігрова діяльність молодших школярів є найефективнішим засобом формування особистості, бо саме через гру дитина задовольняє свої фізичні і духовні потреби.

І РОЗДІЛ. ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ПРОПЕДЕВТИКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

 

1.1 Значимість поняття «Ігрові технології» та «Літературознавча пропедевтика». Історія їх виникнення

 

Ігрові технології є одним із видів інноваційних технологій сучасності. Їх використання на уроках відповідає природним потребам молодших школярів, адже за своєю природою гра – це найкраща форма життєдіяльності дітей. Саме у дитячому віці під час гри відбувається вільний розвиток особистості. У грі діти самостійно визначають правила та відчувають себе вільними і усвідомлюють власне життя як свій вибір.  Під час гри у навчанні можна зробити серйозну роботу цікавою та захоплюючою. Таку ж характеристику гри дає і видатний педагог Антон Семенович Макаренко «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу» [14].

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі педагогічна гра має суттєвою ознакою – чітко поставленою метою навчання і відповідним їй педагогічним результатом, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальної спрямованістю. Ігрова форма виступає як засіб спонукання занять, створюється на уроках за допомогою ігрових ситуацій, які стимулюють учнів до навчальної діяльності. Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при урочній формі занять відбувається за такими основними напрямками: дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрової задачі; навчальна діяльність підкоряється правилам гри; навчальний матеріал використовується в якості її коштів. У навчальну діяльність вводиться елемент змагання, що переводить дидактичну задачу в ігрову; успішне виконання дидактичного завдання зв'язується з ігровим результатом [12].

Місце, роль та значення ігрових технологій у навчально-виховному процесі перш за все залежать від розуміння вчителем класифікації і функцій дидактичних ігор. 

Педагогічна гра застосовується як умова і засіб створення ситуації, найбільш наближена до реальної, вона забезпечує емоційний вплив на учнів, активізує резервні можливості особистості, полегшує оволодіння знаннями, навичками і вміннями, сприяє їх актуалізації. Навчальна гра допомагає активізувати, закріпити, проконтролювати і скоригувати знання, навички та вміння, створює навчальну і педагогічну наочність у вивченні конкретного матеріалу. Вона створює умови для активної розумової діяльності її учасників [36].

До змісту навчальних програм для учнів початкових класів увійшов розділ курсу читання «Літературознавча пропедевтика», змістом якої є практичне ознайомлення з літературознавчими поняттями та елементами літературознавчого аналізу. Це означає, що випускник початкової школи має оволодіти певним колом літературознавчих понять.

Пропедевтика – це попередній, вступний курс у будь-яку науку, систематично викладений у стислій елементарній формі. Ми розуміємо літературознавчу пропедевтику як невід'ємну частину навчальної програми з читання, зміст якої забезпечує початкові знання з літературознавства, бібліографії і готує дітей до уроків літератури в середній школі [8].

Оскільки літературознавча пропедевтика передбачає ознайомлення учнів на початковому рівні з окремими літературознавчими поняттями, необхідними їм під час аналізу та інтерпретації твору, то у школярів формуються найпростіші уявлення про сюжет і композицію твору (без уживання термінів), про художній образ-персонаж в епічному творі та художній образ – у ліричному, про деякі особливості жанрів художніх творів, засоби художньої виразності, авторську позицію (ставлення автора до зображуваних подій, до персонажів), тему та основну думку твору. Всі зазначенні поняття повинні відпрацьовуватись у процесі всіх видів читацької діяльності.

Гра в історії людства завжди виконувала важливу роль, вона була складовою формування особистості, виховання людини. Ігри змінювалися у різних періодах розвитку людського суспільства, але їх сутність залишалася практично незмінною.

В античний період у греків гра була одним із найголовніших факторів розвитку й удосконалення. У Римі ігри займали значну частину людського життя. М. Фабій Квінтиліан був найвидатнішим педагогом Риму. Він, обираючи ігри, віддавав перевагу тим, які сприяли розумовому розвиткові.

Новий етап розвитку ігри отримали в епоху Відродження. Серед італійських педагогів, що надали новий вигляд школі та користувалися грою, ми бачимо достойну фігуру Вітторіно да Фельтре (1378–1446). У Франції – філософ і просвітник Ф. Рабле (1483–1553) у двадцять другій главі першої книги „Гаргантюа” перераховує різноманітні ігри, за допомогою яких Гаргантюа мав розважатися, займати свій розум і вдосконалювати тіло [21].

В період Нового часу педагоги-сенсуалісти також надавали великого значення застосуванню ігрових методів у навчанні. Дж. Локк (1632–1704), що відкрив у своєму «Досвіді про людський розум»  нові горизонти для психології і педагогіки, не міг не торкнутися питання про роль гри у вихованні, так як вона відображає особливості англійського народного життя. Великий Лейпцігський філософ Лейбніц (1646–1716) вивчаючи гру, проводив справжнє наукове дослідження з метою визначити правила й процес гри у дітей та дорослих [35].

Справжнім засновником «школи ігор» стає Фребель (1782–1852), який, убачаючи в них один із важливих факторів виховання, розробив класифікацію ігор, розділяючи їх на три групи: «Ігри бувають троякого роду: це – або наслідування дійсного життя, або застосування того, що засвоєно в школі, або, нарешті, різноманітні продукти творчої і зображальної діяльності, що відносяться до речей різного роду» [20].

Вперше термін «педагогічні технології» було застосовано щодо освітнього процесу у 1882 році англійцем Дж. Саллі [11]. Проте у розумінні та вживанні даного поняття існує багато протиріч. У наш час, починаючи з 90-х років ХХ століття поняття «педагогічні технології» міцно увійшло в вітчизняну педагогічну лексику.

У Великому тлумачному словнику знаходимо наступне визначення технології – «сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій при виробництві чого-небудь» [5].

В. П. Безпалько розглядає педагогічну технологію як «змістовну техніку реалізації навчального процесу» [2], а Г. К. Селевко, як «науку, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання та систему способів, принципів і регулятивів навчання» [25].

Вивчення літературної компетентності молодшого школяра та введення терміну літературознавча пропедевтика започатковано зовсім нещодавно в процесі дослідження його мовленнєвої діяльності молодших школярів [16]. Термін пропедевтика значною мірою використовувався у філософії.  А саме у філософській традиції до Канта пропедевтикою часто називали загальний курс арістотелівської логіки, який передував вивченню конкретних наук як спеціальних галузей знання. Як філософську пропедевтику Кант запропонував розглядати свою трансцендентальну філософію, що досліджує джерела і межі чистого розуму. Гегель значення пропедевтики приписував діалектичній логіці, предметом якої виступає мислення.

 

1.2. Ігрові технології на уроках літературного читання

 

Гуманістична спрямованість освіти потребує уваги до тих видів діяльності, які природно забезпечують саморозвиток особистості. Необхідність задовольнити пізнавальні, соціальні потреби кожного учня спонукає до використання дидактичної гри. Особливо продуктивна – у навчання і вихованні першокласників [13].

Застосування  ігрових технологій під час уроків відкриває цілий ряд можливостей для нетрадиційного практичного засвоєння знань учнів, дає поштовх для творчого самовираження, прояву самостійності та активності серед однолітків. Таким чином у невимушеній ситуації, без напружень і втоми дитина набуває соціального досвіду, вчиться думати, пізнавати, творити.

Використання ігрових технологій позитивно впливає не тільки на учнів, а й на педагога, адже застосування ігрових технологій полегшує і його роботу, додає елемент особистої зацікавленості й насолоди від проведеного уроку [6].

На сучасному етапі дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання під час уроків, вбачає в них можливість ефективної співпраці педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування, яке базуватиметься на захопленні.

Ігри у молодших школярів активізують увагу, розвивають пізнавальні інтереси, здібності, кмітливість, уяву, допомагають закріпити знання, вміння та навички, а також виконують роль емоційної розрядки. Зазвичай гра  викликає позитивні емоції в учнів та інтерес до навчання, створює атмосферу доброзичливості, емоційного піднесення, вільного вибору.

Структура розгорнутої ігрової діяльності включає такі компоненти:

  • спонукальний – потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;
  • орієнтувальний – вибір засобів і способів ігрової діяльності;
  • виконавський – дії, операції, які дають можливість реалізувати ігрову мету;
  • контрольно-оцінний – корекція і стимулювання активності ігрової діяльності [22].

Використання різноманітних ігор та ігрових прийомів на уроках в початкових класах загальноосвітньої школи пов’язане з декількома явищами. По-перше, у педагогічному процесі необхідно враховувати особливості розвитку учнів молодшого шкільного віку, які знаходяться в перехідному стані від дошкільного дитинства до шкільного навчання, коли дитина поєднує в собі психологічні риси дошкільника і типові особливості школяра. По-друге, під час навчання в початковій школі змінюються провідні види діяльності — у дошкільному віці провідним видом діяльності була гра, саме вона обумовлювала перехід дитини з одного ступеня розвитку на інший. У шкільному віці провідним видом діяльності стає навчання. Процес зміни провідних видів діяльності не є миттєвим, гра своє місце віддає навчанню поступово і це треба враховувати в педагогічному процесі [7].

Структурні складові дидактичної гри – дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.

Дидактичне завдання гри визначається відповідно до вимог програми з урахуванням вікових особливостей дітей. Наприклад, розвиток мовлення та мислення; формування уявлень про навколишнє середовище; розвиток оцінки та самооцінки, ініціативи, кмітливості, творчості.

Ігровий задум – структурний елемент дидактичної гри.

Дидактичне завдання в грі свідомо маскується, воно подається дітям у вигляді цікавого ігрового задуму. Дітей приваблюють відтворення уявного сюжету, активні дії з предметами, загадка, таємниця, перевірка своїх можливостей змаганням, рольове перевтілення.

На створення спеціальної ігрової атмосфери істотно впливає ігровий початок. Він може бути звичайним або інтригуючим, цікавим, таємничим.

Ігрові дії – засіб реалізації ігрового задуму і водночас здійснення поставленого вчителем завдання.

Правила дидактичної гри діти сприймають як умову, за її невиконання можна знищити гру та зробити її нецікавою. Без заздалегідь визначених правил ігрова діяльність розгортається стихійно і дидактичні завдання залишаються  невиконаними.

Соціально-психологічний вплив гри виявляється в подоланні страху говоріння, формування культури спілкування, особливо культури ведення діалогу. Гра формує здатність приймати самостійні рішення, оцінювати свої дії та дії інших, сприяє активізації знань. Ігровий підхід не є визначальним засобом засвоєння матеріалу, але він значно збагачує педагогічну практику і розширює можливості вчителів [34].

 

1.3. Особливості формування літературознавчої  пропедевтики у молодших школярів

 

Слід зазначити, що основою структурування чинних програм є змістові лінії Державного стандарту з читання: коло читання, формування й розвиток

навички читання, літературознавча пропедевтика, усвідомлення жанрових особливостей творів, смисловий і структурний аналіз творів, засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення до змісту прочитаного (прослуханого) твору, розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного, робота з дитячою книжкою, позакласне читання.

Реалізація літературознавчого принципу на уроках читання передбачає уведення до системи підготовки дитини-читача елементарних літературознавчих понять і уявлень. Він здійснюється у процесі практичного аналізу літературного тексту. Об’єктом уваги школяра стає слово, що усвідомлюється ним як засіб створення словесно-художнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлення до навколишнього світу [8].

Методика читання ґрунтується на  літературознавстві. У початкових класах учні лише ознайомлюються з художніми творами, теоретичні основи літературознавчої науки враховуються лише при вивченні змісту творів і в організації уроків читання. З опорою на літературознавство вчитель виробляє настанови для з’ясування ідейного задуму твору з учнями і його художніх особливостей.

Усвідомлення потреби введення літературознавчої пропедевтики привело нас до необхідності організації на уроках читання такої діяльності учнів, в якій вони б оволодівали не лише наукою про літературу, а й самим мистецтвом літератури, не суто об'єктивною літературознавчою теорією про художній твір, а знаннями, особливо художньо-естетичними, які відповідали б індивідуальному характерові школяра [27].

Методика аналізу художніх текстів у початкових класах базується на основах літературознавства. Передусім вона враховує важливе літературознавче положення про те, що художні твори передають життя образно і що першоелементом літератури є слово. Звідси й одне із завдань уроків читання розвивати художній смак, прищеплювати усвідомлене розуміння функцій слова в художньому творі, формувати елементи літературознавчих уявлень [28].

Основні напрями роботи з літературознавчої пропедевтики:

  • ознайомлення із суттєвими ознаками жанрів (фольклор, вірші, байки, п'єси-казки , міфи, легенди);
  • ознайомлення з відомостями про життя і творчість письменника (монографічний принцип);
  • встановлення взаємозв'язку між автором і темою його творчості;
  • ознайомлення з літературними термінами;
  • виховання естетичного ставлення до художнього твору.

Передбачено практичне ознайомлення з літературознавчими поняттями, тобто розпізнавання їх  значення й називання суттєвих ознак: тема, сюжет, ідея твору, жанрові особливості твору, композиція, персонаж, його характеристика, дійові особи, мотиви вчинку, художній образ, засоби художньої виразності. Послідовність засвоєння літературних понять не може бути сталою, наперед визначеною, конкретно для кожного класу, оскільки вона залежить від:

  • рівня читацької підготовки учня;
  • рівня читацької самостійності учня, літературних здібностей;
  • читацького досвіду;
  • від наявного літературного матеріалу на уроці.

Випускник початкової школи має оволодіти певним колом літературознавчих   понять:

  • про тему та основну думку твору;
  • про сюжет  і  композицію; 
  • про  художній  образ-персонаж  в  епічному  творі та художній образ  у ліричному;
  • про деякі особливості жанрів  художніх творів;
  • засоби художньої виразності;
  • авторську позицію;
  • ставлення автора до подій, які він зображує, до персонажів.

Учні повинні практично освоїти:

  • знаходження в тексті художнього твору (за допомогою вчителя) засобів художньої виразності: синонімів, антонімів, епітетів, порівнянь, метафор і осмислення їх значення;
  • первісне орієнтування в літературних поняттях: художній твір, мистецтво слова, автор (оповідач), сюжет (послідовність подій), тема. Герой твору: його портрет, мова, вчинки, думки, ставлення автора до героя;
  • загальне уявлення про особливості побудови різних видів розповідання: оповідання (розповідь), опису (пейзаж, портрет, інтер'єр), міркування (монолог героя, діалог героїв);
  • порівняння прозової і віршованої мови (впізнавання, розрізнення), виділення особливостей віршованого твору (ритм, рима);
  • фольклорні та авторські художні твори (їх розрізнення);
  • жанрова різноманітність творів. Малі фольклорні форми (колискові пісні, потішки, прислів'я, приказки, загадки): впізнавання, розрізнення, визначення основного сенсу. Казки про тварин, побутові, чарівні. Художні особливості казок: лексика, побудова (композиція). Літературна (авторська) казка;
  • розповідь, вірш, байка – загальне уявлення про жанр, спостереження за особливостями побудови і виразними засобами [26].

Змістом літературознавчої пропедевтики є коло літературознавчих понять, визначених державним освітнім стандартом, які необхідні для повноцінного сприймання літературного твору, а також і для підвищення ефективності уроку читання [8].

 

Висновки до І  розділу

 

Серед активних методів навчання визначне місце належить грі. Є багато концепцій ігрової діяльності, їх численність зумовлена як різними методологічними підходами, так і складністю та різноманітністю феномену гри та її функцій. У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Гра посідає визначне місце у житті та розвитку дитини, її можна визначити як рушійну силу пізнавального розвитку та розумової діяльності.

Під час роботи з молодшими школярами застосовується педагогічна гра, яка має чітко поставлену мету навчання. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб спонукання, додаткової мотивації. Навчальна гра допомагає активізувати, закріпити, проконтролювати і скоригувати знання, навички та вміння, створює навчальну і педагогічну наочність у вивченні конкретного матеріалу. У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра – це творчість, гра – праця.

Ігрові технології у навчальному процесі створюють умови для саморозвитку дитини та формування активної, самостійної та свідомої особистості. Звертаючись до ігрових форм навчання під час уроків можна досягти ефективної співпраці педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування, яке базуватиметься на захопленні. Структурні складові дидактичної гри – дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.

Літературознавча пропедевтика є невід'ємною частиною навчальної програми з читання, зміст якої забезпечує початкові знання з літературознавства. Поступово у школярів під час уроків повинні сформуватися найпростіші уявлення про сюжет і композицію, про художній образ-персонаж в епічному творі та художній образ – у ліричному, про деякі особливості жанрів художніх творів, засоби художньої виразності, авторську позицію, тему та основну думку твору.

На уроках читання учням необхідно оволодівати не лише наукою про літературу, а й самим мистецтвом літератури, не суто об'єктивною літературознавчою теорією про художній твір, а знаннями, особливо художньо-естетичними, які відповідали б індивідуальному характерові школяра.

Змістом літературознавчої пропедевтики є коло літературознавчих понять, визначених державним освітнім стандартом, які необхідні для повноцінного сприймання літературного твору, а також і для підвищення ефективності уроку читання.

Отже, формування літературознавчої пропедевтики при використанні ігрових технологій на уроках літературного читання має неабияке значення для навчально-пізнавального процесу в школі та розвитку самої особистості учня. Навчальний процес необхідно будувати на взаємодії вчителя та учня, співтоваристві учнів між собою. Щоб досягнути цього, треба ефективно використовувати ігрові технології навчання.


ІІ РОЗДІЛ. ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ПРОПЕДЕВТИКИ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

 

2.1. Використання ігрових технологій під час уроків літературного читання

 

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дітей. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює пізнавальні можливості, виховує особистість.

Результативність дидактичних ігор залежить:

– від систематичного їх використання;

– від цілеспрямованості програми ігор у поєднанні із звичайними дидактичними вправами.

Ігрова технологія будується як цілісне утворення, яке охоплює певну частину навчального процесу та об'єднане загальним змістом, сюжетом, персонажем. При цьому ігровий сюжет розвивається паралельно основному змісту навчання, допомагає активізувати навчальний процес, засвоювати ряд навчальних елементів. Складання ігрових технологій з окремих ігор і елементів – турбота кожного вчителя початкової школи[3].

Вивчений матеріал в процесі ігрової діяльності забувається учнями у меншій мірі і повільніше, ніж матеріал, при вивченні якого гра не використовувалася. Це пояснюється, тим, що в грі органічно поєднується цікавість, що робить процес пізнання доступним і захоплюючим для школярів, і діяльність, завдяки участі якої в процесі навчання, засвоєння знань стає більш якісним і міцним.

Ефективним видом роботи, що сприяє мовленнєвому розвитку школярів, є ситуативні завдання. Вони стимулюють мислення й збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок – тобто пізнавальну активність [9].

 У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу та пам'ять. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації, важливо на кожному уроці. Це особливо стосується 1 – 2 класів – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої та напруженої  діяльності. Вони швидко стомлюються, втрачається їхня увага. Тому гра є засобом активізації навчання  та виховання, одним із найефективніших методів організації навчальної діяльності учнів початкових класів.

Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитися і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо. 

Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, поєднання елементів гри та навчання багато в чому залежать від розуміння учителем функцій і класифікації педагогічних ігор.   Класифікуються  дидактичні ігри за декількома принципами.

За видом діяльності:

  • фізичні (рухові);
  • інтелектуальні (розумові);
  • трудові;
  • соціальні;
  • психологічні.

За характером педагогічного процесу:

  • навчальні, тренувальні, контролюючі, узагальнюючі;
  • пізнавальні, виховні, розвиваючі;
  • репродуктивні, продуктивні, творчі;
  • комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні та інші.

За характером ігрової методики:

  • предметні;
  • сюжетні;
  • рольові;
  • ділові;
  • імітаційні;
  • ігри-драматизації.

За ігровим середовищем:

  • ігри з предметами і без них;
  • настільні;
  • кімнатні;
  • вуличні;
  • на місцевості;
  • комп'ютерні; 
  • з ТЗН;
  • з різними засобами пересування [23].

У розвиваючих іграх вдалося об'єднати один із основних принципів навчання – від простого до складного, з дуже важливим принципом творчої діяльності – самостійно за здібностями, коли дитина може піднятися до вершини своїх можливостей. Гра – це природна для дитини і гуманна форма навчання. Навчаючи за допомогою гри, ми вчимо дітей не так, як нам, дорослим, зручно дати навчальний матеріал, а як дітям зручно і природно його взяти.

При вивченні нового матеріалу на уроках доцільно використовувати ігрові технології, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів і приводять до більш осмисленого засвоєння знань. Застосування ігор  підвищує міцність і якість засвоєння матеріалу, якщо ігри відбираються і конструюються у відповідності до змісту виучуваної теми, з цілями і завданнями уроків,  використовуються в поєднанні з іншими формами, методами і прийомами, ефективними при вивченні нового матеріалу,  чітко організовуються, відповідають інтересам і пізнавальним можливостям учнів.

У житті дитини гра виконує такі найважливіші функції:

  • розважальну (основна функція гри – розважити, доставити задоволення, надихнути, розбудити інтерес);
  • комунікативну: освоєння діалектики спілкування;
  • самореалізації в грі;
  • терапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;
  • діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;
  • корекційну: внесення позитивних змін в структуру особистісних показників;
  • міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціокультурних цінностей;
  • соціалізації: включення в систему суспільних відносин, засвоєння норм людського гуртожитку [30].

Плануючи організацію ігрової діяльності на уроці, потрібно визначати навчальну, розвивальну і виховну мету, кожна  з яких спрямована на розв’язання завдань, визначених програмовими вимогами для учнів початкової школи.

Працюючи над темою «Використання ігрових педагогічних технологій у навчально – виховному процесі початкової школи»,  основні свої завдання вбачаю в:

  • розвитку творчих здібностей учнів;
  • сприяння особисто-орієнтованому навчанню ;
  • розвитку креативних здібностей школярів через використання ігор;
  • створенні сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини;
  • урізноманітненні форм і методів навчання;
  • нагромадження в учнів індивідуального досвіду пошукової діяльності.

Процес навчання мусить давати школяреві якомога більше позитивних емоцій. Розумова діяльність буде цікавою лише тоді, коли є радість.

На уроках літературного читання під час мовленнєвої розминки доцільно проводити ігри «Піраміда», «Падають шишки». Дуже корисними є спеціальні ігри на розвиток пам’яті, вироблення стійкої уваги: «Засічка – кидок» (при слові «кидок» всі починають читати на максимальній швидкості, «засічка» – читання зупиняється), «Відгадай» (вибіркове читання), «Хвиля» (починають читати у довільному темпі вголос, поступово збільшують силу голосу, доходять до вершини і починають зменшувати).  Є ігри, що вчитель використовує для читання в парах: «Луна або Папуги», «Вовчик і Зайчик». Одне речення читає один учень, а друге – інший. Потім читання повторюється знову. Під час читання одним учнем  другий уважно стежить за правильністю.

В процесі ознайомлення дітей з ліричним жанром доцільним та ефективним буде використання різноманітних ігрових прийомів, які сприяють розвиткові умінь слухати, говорити і читати, дозволяють формувати уявлення учнів про віршовану форму, риму, систематизувати читацький кругозір,  характеризувати авторів творів, що вивчаються, набувати досвід широкого розучування віршів. Так, при знайомстві з римою можна використати  гру «Схожі хвости» ( мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка ...). Користуючись прийомом  «Віднови вірші на основі рим»,    практично ознайомити дітей з римою.  При виконанні ігрової вправи «Відгадай риму» формувати в учнів  почуття ритму і рими. 

В процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати, розвивати увагу, спостережливість, кмітливість. Під час гри всі діти займають активну позицію. Розвиваючі ігри дарують радість і захоплення, пробуджують у душі кожного добрі почуття, роздмухують вогник дитячої думки і творчості. Відомо, що будь-які знання через гру засвоюються у 4–5 разів швидше, ніж у звичайному навчанні. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається.

Урок-гру можна проводити і під час вивчення нового матеріалу і для підсумкової перевірки знань, узагальнення та повторення [29].

 

2.2. Вплив ігрових технологій на уроках літературного читання як засобу формування літературознавчої пропедевтики на молодшого школяра

 

Літературознавчий принцип передбачає введення до системи підготовки дитини-читача елементарних літературознавчих уявлень і понять. Він реалізується в процесі практичного елементарного аналізу літературного тексту. Об’єктом уваги читача стає слово, що осмислюється ним як засіб створення словесно-художнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлення до світу. Впровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності.

Не менш важливим є запровадження монографічного підходу у доборі і структуруванні навчального матеріалу у підручниках. Тут маємо певну концепцію подання відомостей про українських і зарубіжних авторів, що передбачає добір найважливіших відомостей про життя і творчість письменників, стимулювання інтересу учнів до особистості визнаних митців художнього слова шляхом актуалізації вже відомої і вміщення нової інформації; мотивацію до самостійного читання їхніх творів; можливість розгляду дітьми портретів митців, залучення до елементарної краєзнавчої роботи літературного характеру [10].

На уроки літературного читання позитивно впливають ігрові технології. Їх використання для формування літературознавчої пропедевтики молодшого школяра також зазнає успіху. Адже навчатися з допомогою гри набагато легше та ефективніше. Саме у пропедевтичному етапі доцільно застосовувати ігрові та ситуативні прийоми роботи. Ігрові технології на уроках створюють легку та сприятливу атмосферу для активної роботи.

Уроки з читання краще будувати так, щоб спілкування читача з письменником відбувалося опосередковано – через сприйняття літературної форми, в якій автор закодував свої задуми. Щоб правильно сприйняти твір, школяр має розібратись у його зовнішній та внутрішній будові, природі його художньої організації, а це означає – знайти відповідь на запитання: чому даний твір є витвором мистецтва, тобто певною мірою оволодіти прийомом аналізу, що ґрунтується на знанні елементарних літературних понять.

У національній програмі «Освіта» (Україна XXI ст.) та в концепції безперервної літературної освіти сказано, що її метою є залучення школярів до мистецтва читання, ознайомлення з видатними творами національної та світової літератури, формування літературознавчих та естетичних знань.

До змісту чинних навчальних програм початкової школи увійшов новий розділ курсу читання — «Літературознавча пропедевтика», змістом якого є практичне ознайомлення з літературознавчими поняттями (на рівні уявлень) та елементами літературознавчого аналізу [17].

Разом з тим виникає потреба у виборі методик формування у молодших школярів знань, умінь та навичок необхідних для повноцінного сприймання літературного твору, а отже, і для підвищення ефективності уроку читання.

Етап формування літературознавчої пропедевтики на початковій стадії, доцільно визначити як той період, коли дитина є слухачем літературного твору. Також можна визначити літературознавчу пропедевтику як невід'ємну частину навчальної програми з читання, зміст якої забезпечує початкові знання з літературознавства, бібліографії і готує молодших школярів до уроків літератури в середній школі. Його основна мета – допомогти дитині здійснити перехід з позиції слухача, «співавтора» тексту, на позицію читача – інтерпретатора, тобто зробити перший крок до відсторонення від тексту [15].

Послідовність засвоєння літературних понять не може бути сталою, наперед визначеною, оскільки залежить від рівня читацької підготовки учня (техніки читання, рівня читацької самостійності, літературних здібностей, читацького досвіду тощо), від наявного на уроці літературного матеріалу. Ще один важливий момент, на який варто звернути увагу, — це взаємодія, взаємозв'язки, взаємозумовленість літературних понять. Наприклад, неможливо грунтовно зрозуміти поняття «жанр», якщо учень ще не розібрався у поняттях «герой», «мова художнього твору», «сюжет» тощо.

Змістом літературознавчої пропедевтики є коло літературознавчих понять (визначених Державним освітнім стандартом), необхідних для повноцінного сприймання літературного твору:

  • тема та ідея – про що йдеться, як емоційно-образна думка автора випливає з характеру взаємин, дій (вчинків), переживань персонажів;
  • сюжет і композиція – випадок, епізод, система та послідовність подій, їх причиново-наслідкові зв'язки;
  • літературний персонаж (характер) – персонаж, герой, вчинок, портрет, мовлення [18].

 

2.3. Методика проведення ігрових технологій на уроках літературного читання як засобу формування літературознавчої пропедевтики школяра

 

Щоб урок був цікавим та насиченим, ефективно проведеним, необхідно активно застосовувати ігрові вправи, завдання та ситуації. Задля формування літературознавчої пропедевтики молодшого школяра на уроках читання активно використовуються завдання творчого та розважально-пізнавального характеру, завдання поступово збільшуваної складності, тобто від елементарного до більш складного.

Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, учитель має дотримуватися вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв’язують запропоновані кросворди з вивченої теми. Отже, кросворд, з одного боку, вносить в урок елемент гри, а з іншого, – сприяє глибшому засвоєнню вивченого [17].

Одержавши запитання чи завдання, учасники гри протягом однієї хвилини висловлюють різноманітні гіпотези, дискутують, віддаючи перевагу тій чи іншій ідеї, а по закінченню часу пропонують свою відповідь як єдине рішення [19].

 На уроках закріплення пройденого матеріалу чи повторенні учні люблять працювати динамічними парами. Попередньо вчитель готує картки з 2-3 практичними завданнями з теми, що вивчається. Одержавши картку, двоє учнів перше завдання виконують спільно. Один учень пояснює іншому, як потрібно виконувати завдання, а той слухає, запитує або висловлює своє розуміння. Друге і третє завдання діти виконують самостійно, занотовуючи їх до зошитів, а потім перевіряють один одного з відповідним коментуванням допущених помилок [1].

 Попередньо перелічені нами види ігор мають своє призначення і конкретне застосування. Так, мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів.

 Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам’ятати, що процес створення гри містить ряд станів:

  • вибір теми гри;
  • визначення мети й завдань гри;
  • підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

  • ігри мають відповідати навчальній програмі;
  • ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;
  • відповідність гри віковим особливостям учнів;
  • різноманітність ігор;
  • залучення до ігор учнів усього класу [19].

У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватися ними.

 Де брати навчальний час, який можна використати для дидактичних ігор? Якщо залишитися в межах традиційних форм і методів навчання, то в структурі занять навчального часу для ігор не знайдеться. Але якщо відмовитись від деяких застарілих компонентів уроку, наприклад, тривалих опитувань, мікролекцій на уроці, навчальних розмов, то гра не лише органічно впишеться в структуру уроку, а й дасть змогу різко зекономити навчальний час [32].

Чому гра так подобається дітям? Тому, що гра дарує радість і захоплення, що сам процес гри сповнений несподіванок, а результат – таємниця. Але крім суб’єктивного сприйняття, є, безумовно, глибший вплив гри на людину, на основні сфери її життєдіяльності: фізичну, емоційно-вольову, інтелектуальну та духовну (цілісно-смислову) [32].

Слід зазначити, що гра – це, як правило, переживання, тому найбільш активною під час гри стає емоційна сфера. Гра може бути рухливою, коли поряд з емоційною активізується фізична сфера дитини, і може бути статичною з точки зору рухливості тіла – це ігри логічні, ігри на кмітливість, коли разом з емоційною активізується інтелектуальна сфери («Математичний бій», «Що? Де? Коли?»)

 Аналіз гри та її елементів з точки зору розвитку основних сфер життєдіяльності людини може дати науково обґрунтовані відповіді на досить

цікаві запитання, наприклад: чому так важко привчити дитину до регулярного виконання фізичної зарядки? Під час механічного виконання заздалегідь відомих рухів активізується лише фізична сфера, а емоційна, інтелектуальна та духовна залишаються переважно пасивними. Відсутність переживання, емоційного забарвлення роблять фізичну зарядку мало привабливою. Але досить додати музику, яка б активізувала емоційні смаки, і все змінюється: аеробіка чи ритмічна гімнастика пробуджують усмішки та завзятість [1].

 Слід визнати, що в початкових ланках освіти розвиткові емоційної сфери приділяється більше уваги, ніж у старших класах. Однак з точки зору гармонійності у розвитку дітей теж існують певні диспропорції. Ігри чи ігрові елементи, що використовуються, розвивають переважно сфери емоційну з фізичною чи емоційну з інтелектуальною. Поза увагою все ще залишаються ігри та тренінги духовної спрямованості. Саме такі тренінги викликають та закріплюють вищі емоційні стани та почуття людини, допомагають формувати у дітей духовний, гуманістичні та екологічні цінності, які нам так потрібні. Подібні ігри можна використовувати, починаючи з дитячого садка, а назви їх підказує саме життя, наприклад: «Врятуй ріки від забруднення», «Заспокій іншого», «Подивись радісно», «Що посієш, те й пожнеш» – заповідає стародавня мудрість, отже, які якості матимуть сьогодні діти, такі матиме і майбутній світ, в якому жити всім нам [33].

 Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному

уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

Дидактичні ігри можна використовувати для ознайомлення дітей з

новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень, для повнішого і глибшого їх осмислення, засвоєння, формування умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору [4].

Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання.

Дидактичні ігри добираються відповідно до програми. Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

  1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).
  2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
  3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
  4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.
  5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.
  6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).
  7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий – слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.
  8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма повинні бути доступними для учнів [4].

 Надзвичайно важливу роль в ігровій ситуації відіграють правила. Якщо вони заздалегідь не продумані, чітко не сформульовані, то це утруднює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту викликає втому і байдужість учнів. Правила гри зобов’язують учнів діяти строго по черзі чи колективно відповідати за викликом, уважно слухати відповідь товариша, щоб вчасно виправити його і не повторювати сказаного, дисциплінованими, не заважати іншим, чесно визнавати свої помилки.

 Правила гри виконують функцію організуючого елемента і є засобом керування грою. Вони визначають способи дій та їх послідовність, вимоги до

поведінки, регулюють взаємини дітей у грі, вчать їх співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяючи вихованню наполегливості, чесності, кмітливості тощо.

 Жодне порушення правил не повинно залишатися поза увагою вчителя. Залежно від обставин він має знайти час і досить вимогливо та справедливо вказати учню на його недоліки в грі, пояснити, до чого призводять подібні вчинки в повсякденному житті. Проте під час гри не треба робити довгих зауважень, повчань, оскільки це погіршує настрій учнів, послаблює їхній інтерес, гальмує увагу [1].

 Загадка – це досить поширений жанр дитячого фольклору, метод народної педагогіки. Загадка розвиває мислення і мову дитини, її спостережливість. Кожна загадка містить нестандартне завдання, яке викликає жвавий інтерес. За допомогою загадок можна створювати проблемні ситуації на уроках літературного читання, а також проводити інтегровані уроки. Крім народних загадок, можна використати немало авторських загадок, що відображають явища природи, предмети побуту, техніки та ін. [24].

Ефективним способом для формування літературознавчої пропедевтики молодшого школяра на уроках літературного читання є творчі завдання. Дітям пропонується нібито незавершена казка, до якої треба придумати закінчення. Кожна дитина має можливість закінчити казку по-своєму, тобто має ситуацію вибору. Це зацікавлює та розвиває творче мислення і уяву.

 

Висновки до ІІ розділу

 

Дослідивши використання ігрових технологій та формування літературознавчої пропедевтики молодших школярів на уроках літературного читання у процесі реалізації особистісно орієнтовного підходу, можна зазначити наступне:

  • застосування ігрових технологій є гарним прикладом ефективного навчання, під час якого учень самостійно бажає досягти певних результатів, оволодіти певними компетенціями;
  • часто на уроках читання в початковій школі використовуються ігрові прийоми, ситуації та завдання, участь в яких допомагає школярам краще осягнути поданий матеріал: художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне  ставлення  до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

Застосовуючи гру, учні зосереджуються, самостійно думають, розвивають увагу та пам'ять, мислення. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Тож використання ігрових технологій позитивно впливає на оволодіння учнями навчальними компетенціями. Таким чином, навчальний матеріал засвоюється швидко та ефективно, утворюються міцні знання з певної теми. Процес формування літературознавчої пропедевтики активно відображається на розвитку дитини, а саме на її мовленні та мисленні, вміннях абстрагувати чи узагальнювати.

Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання, створює умови для активної співпраці вчителя з учнями та учнів один з одним, що дає можливість застосовувати під час уроків нестандартні та інтерактивні методи та прийоми навчання.

 


ІІІ РОЗДІЛ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА. ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ПРОПЕДЕВТИКИ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

 

3.1.  Проведення дослідження щодо використання ігрових технологій у процесі формування літературознавчої пропедевтики (на прикладі бази практики 2 Б класу КЗО НВК № 37 м. Дніпра)

 

Використання ігрових технологій навчання у процесі формування літературознавчої пропедевтики молодших школярів  набуває все більшої популярності та розповсюдження. В період безперервної педагогічної практики нами було досліджено, чим відрізняється звичайний урок літературного читання в 2 Б класі КЗО НВК № 37 м. Дніпра від уроку із застосуванням ігрових технологій навчання.

У даному експерименті брали участь 35 учнів 2 Б класу КЗО НВК

№ 37 м. Дніпра. На початковому етапі відбувалось спостереження за діяльністю вчителя та учнів на звичайних уроках літературного читання. Поспостерігавши за звичайними для учнів уроками, ми можемо сказати, що потрібно докласти чимало зусиль для зацікавлення їх під час уроку. Адже необхідно гарно мотивувати їх до плідної та усвідомленої праці й підбирати цікаві і різноманітні завдання, щоб урок був емоційно насиченим та захоплював школярів, а не монотонним і нудним. Але виникають труднощі з тим, що потрібно поєднувати виконання всіх запропонованих завдань у підручнику, робочому зошиті, навчальній програмі та пропонувати учням цікаві дидактичні завдання й вправи, проводити дидактичні та творчі ігри, працювати над загадками, кросвордами, ребусами, відправлятися у інтерактивні подорожі чи екскурсії.  І, зазвичай, дуже важно поєднати таку велику і ґрунтовну роботу на одному уроці. Та необхідно зазначити, що не зважаючи на всі труднощі, які постають перед учителем, такий урок більш ефективніший, він зацікавлює більшість учнів та глибше осмислюється ними, у школярів формується пізнавальний інтерес до навчання. То ж на будь-якому уроці учні повинні виконувати цікаві вправи та завдання, дидактичні ігри, працювати із загадками, ребусами, сюжетними картинками тощо. Звичайно, такий урок не можна уявити без підтримки інформаційно-комунікаційних технологій.

Застосування ігрових технологій на уроках значно більше зацікавлює учнів, активізує їхню увагу та діяльність, у школярів з’являється у певній мірі більша вмотивованість до предмета в цілому. На уроках даного типу у молодших школярів розвивається творчий потенціал та розкриваються певні здібності.

 

Формуючий експеримент

 

Тема нашого дослідження – використання ігрових технологій у процесі формування літературознавчої пропедевтики. Одним з етапів цього дослідження був експеримент, який мав на меті довести ефективність використання ігор у процесі формування літературознавчої пропедевтики.

На першому тижні практики ми провели експеримент: яка буде робота на уроці без використання ігрових технологій, та як добре учні засвоюють матеріал. На цих уроках використовувалося ТНЗ та ілюстрації, роздатковий матеріал, але це все було застосовано тільки у навчальній формі, а не ігровій (Додаток 1). Наприкінці кожного такого уроку учням давалася невеличка самостійна робота, яка охоплювала основні моменти з прочитаних творів чи біографії автора, або школярі виконували завдання у робочому зошиті за змістом прочитаного (Додаток 2).  Перевіривши виконані учнями завдання та проаналізувавши їх, можна сказати, що не всі учні добре засвоїли матеріал. А саме: 67% з усіх оцінок – від 7 до 9 балів; 19% від 2 до 6 балів; 14% від 10 до 12 балів. Після чого ми опрацювали дані та звірилися з попередніми оцінками в журналі, і бали стали вищими. Поспілкувавшись із учителем, ми вирішили, що бали стали вищими, оскільки були застосовані мультимедіа, презентації, ілюстрації, наочні приклади (Додаток 3). 

Отже, можна зробити висновок, що потрібно організовувати уроки таким чином, щоб діти були зацікавлені та здатні активно сприймати інформацію,  а також  самостійно з часом могли її відтворити. Використання ТНЗ гарно та активно впливає на успішність й мотивацію учнів, але не потрібно забувати про ігрові технології, адже саме вони регулюють діяльність класу, допомагають практично пояснити або перевірити засвоєний матеріал, відпочивати навчаючись, викликати пізнавальний інтерес серед молодших школярів на пропедевтичному етапі і не тільки.

Зробивши висновки, які зазначені вище, ми вирішили внести в уроки літературного читання певної яскравості, різноманіття у вигляді ігрових вправ та завдань. На кожному уроці  активно використовувалися інтерактивні методи навчання учнів та ігрові технології у вигляді навчальних, тренувальних, контролюючих та узагальнюючих завдань, що спрямовані на формування літературознавчої пропедевтики молодшого школяра, розвиток пізнавальних якостей, творчих задатків і виховання учнів. Використовувала такі ігрові методики: предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні. Також застосовувала  методи проектної діяльності.

 

Констатуючий експеримент

 

У ході експерименту ми керувалися гіпотетичним припущенням, що використання ігрових технологій на уроках літературного читання в початкових класах збільшить вплив на формування літературознавчої пропедевтики молодших школярів.

У нашому досліді ми використали прийом розвідувального експерименту, який, як правило, буває односерійним, не багатофакторним. Це – пробне навчання, яке реалізується у звичайному навчальному процесі.

Експериментальна частина роботи була поділена на чотири етапи.

Перший етап – організація.

Мета цього етапу – розробка способів подачі нового матеріалу, методів його засвоєння та форм контролю. Для реалізації експерименту були залучені учні 2 класу КЗО НВК № 37 м. Дніпра. Матеріал подавався у формі гри та
відповідав календарно – тематичному плану 2го класу.

Тема уроку: Вірші-діалоги. Марійка Підгірянка «Розмова про сонце». Загадки. Василь Марсюк «Рідна гора»

Мета уроку: ознайомити учнів із віршами-діалогами, творчістю Марійки Підгірянки «Розмова про сонце» та Василя Марсюка «Рідна гора»; учити читати за особами, правильно інтонувати речення, різні за інтонацією та метою висловлювання; розвивати образне мислення та зв'язне мовлення, увагу та уяву, пам'ять; виховувати любов до художнього слова, до природи, прагнення дізнатися більше (Додаток 4).

Другий етап – реалізація. Він передбачає проведення запланованого експерименту. При реалізації цього етапу ми мали за мету забезпечити чистоту експерименту та домогтися його надійності, що нам і вдалось зробити.

Третій етап – констатація. Тут ми мали за мету виявити кількісні та якісні характеристики результатів дослідження. Отже, після проведення експерименту можна зазначити, що гра виступила в ролі сильного та ефективного засобу мотивації.

Рівень засвоєння нового матеріалу значно збільшився: (Додаток 3,6).

Оцінювання

Засвоєння матеріалу (у відсотках)

Звичайний урок

Урок з використанням гри

від 2 до 6 балів

19%

2,5%

від 7 до 9 балів

67%

66,5%

від 10 до 12 балів

14%

31%

 

   Четвертий етап – інтерпретація. Цей етап заключний у проведенні експерименту. На базі результатів, які ми привели вище, можна зробити висновок, що запропонований нами метод навчання у школі досить ефективніший.  

Після застосування ігрових технологій на уроках літературного читання у початкових класах можна було простежити зміни, що відбувались із учнями та з їх успіхом у навчанні. Адже урок проходив у творчій атмосфері, яка була більш цікавою учням, пройдено весь запланований матеріал, що і сталою запорукою для більш глибоких знань школярів. Із використанням цікавих завдань та вправ в роботу на уроці почали включатися й ті учні, що, зазвичай, навчаються без особливого інтересу.  Вони почали показувати досить гарні результати, адже всі завдання подані в доступній ігровій формі, і їх легко зрозуміти та розв’язати кожному.

 

Контрольний експеримент

 

Проаналізувавши роботу учнів на уроці та самостійно виконані ними завдання, можна зазначити, що якість засвоєння матеріалу на уроках із використанням ігрових технологій значно покращились у порівнянні зі звичайними уроками, які ми проводила на початку практики (Додаток 4). Та слід зазначити, що гарні показники знань були не лише на заключному уроці з розділу, а й на поточних уроках. На кожному уроці учні за 3 хвилини до дзвінка виконували самостійну роботу (Додаток 5). Такий вид роботи надавав мені змогу зрозуміти, на якому рівні діти засвоїли новий матеріал. Оцінки цих самостійних робіт були достатньо високими (результати взяті за середнім показником): 68% з усіх оцінок – від 7 до 9 балів; 7% від 2 до 6 балів; 25% від 10 до 12 балів (Додаток 7).

У контрольному експерименті ми вирішили простежити, як учні краще засвоюють матеріал, тобто з використанням ігор чи без них. Для цього був підготовлений конспект уроку з читання (Додаток 8), у якому потрібно було розглянути творчість двох письменників та їхні твори. Тож ми вирішили, що розгляд  одного з них буде з використанням ігрових технологій, а іншого без них. Щоб перевірити рівень засвоєного матеріалу, у кінці уроку ми запропонували учням  пройти  тестування за новим матеріалом. Даний тест мав дві частини, у яких було по 4 питання про кожного письменника та його твору (Додаток 9).

Після опрацювання даних ми чітко побачили те, що молодшим школярам легше засвоювати матеріал, який був поданий в ігровій формі. У першій частині тестів (матеріал, що подавався за допомогою ігрових технологій) учні показали досить високий рівень засвоєння знань: 66% з усіх оцінок – від 7 до 9 балів; 15% від 2 до 6 балів; 18% від 10 до 12 балів.  У другій частині тесту учні досягли гірших результатів  61% з усіх оцінок – від 7 до 9 балів; 23% від 2 до 6 балів; 16% від 10 до 12 балів (Додаток 10).

Можна зазначити, що використання ігрових технологій позитивно впливає на формування пропедевтики молодшого школяра. У ході роботи з різними методиками  ми зазначили їх ефективними у навчанні.

Пізнавальні (дидактичні) ігри — це спеціально створені ситуації, що моделюють реальність, з якої учням необхідно знайти вихід. Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Одним із видів ігрової діяльності є вікторина. Ще її називають грою переможців. У ній змагаються, щоб швидше і повніше відповісти на поставлені запитання. Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу. Кросворд, з одного боку, збагачує урок елементами гри, а з другого — сприяє глибшому засвоєнню вивченого.

 

3.2.  Методичні рекомендації для вчителів початкової школи щодо використання ігрових технологій на уроках літературного читання (з досвіду роботи вчителя початкових класів Петриченко Людмили Леонідівни)

 

Завдяки грі у дитини формується здатність виявляти свої особливості, визначати, як вони сприймаються іншими, виникає потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших. Акторська гра стає сьогодні школою соціальних взаємин для кожної дитини.

Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню дружних взаємин між ними. У цих іграх дітям необхідно узгоджувати свої дії з діями решти учасників гри, дотримуватись правил, бути справедливими до товаришів. Багато  ігор на уроках читання містять елементи змагання. У них хтось виграє, а хтось програє. Такі ситуації допомагають формувати в учнів справедливе ставлення і до власних успіхів, і до тих, хто програв. Щоб одна й та сама гра не набридла, через певний час необхідно щось змінювати, ускладнювати завдання, враховуючи засвоєний матеріал, індивідуальні особливості молодших школярів. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще — спрямована у майбутнє, тому що під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, що необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров'я, радість дитячого життя.

У процесі ігрової діяльності в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

 Враховуючи досвід учителя-класовода 2 Б класу КЗО НВК № 37

м. Дніпра  Петриченко Людмили Леонідівни, власні спостереження, запропонуємо  рекомендації вчителям щодо проведення уроків позакласного та літературного читання в початковій школі та використання ігрових технологій на них:

  • Попередня підготовка. Треба обговорити коло питань і форму проведення. Повинні бути заздалегідь розподілені ролі. Це стимулює пізнавальну діяльність.
  • Рольову гру потрібно добре підготувати і чітко організувати з погляду як змісту, так і форми.
  • Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарне виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.
  • Обов'язкові атрибути гри: оформлення, карта міста, корона для короля, відповідна перестановка меблів, що створює новизну, ефект несподіванки й буде сприяти підвищенню емоційного тла уроку.
  • Рольова гра повинна бути прийнята всім класом.
  • Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості.
  • Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активно спілкуватися з теми уроку.
  • Обов'язкові ігрові моменти ненавчального характеру (проспівати серенаду, проскакати на коні й т. п.) для переключення уваги та зняття напруги.
  • Обов'язкова констатація результату гри.

Враховуючи вище сказані рекомендації, урок із використанням ігрових технологій пройде з користю для всіх учнів класу, покращивши знання та робочу атмосферу в класі.

У центрі уроку літературного читання знаходяться в єдності особистість дитини і художній твір. Початкове завдання вчителя –  попередньо розібратися в художньому творі і підготуватися до уроку.  Велике значення для вчителя в підготовці до уроку має літературно-методичний аналіз, який включає наступні етапи.

  1. Визначення жанрового різновиду твору. Основні ознаки жанру твору впливають на вибір методики роботи над ним. Наприклад, в оповіданні головне – наявність подій, система образів, певний моральний потенціал; в байці – сатира, гумор, іронія, алегорія, мораль; в казці – фантастика, вигадка, боротьба добра і зла; у вірші – ліризм героя, його почуття, переживання, виражені в емоційно-образному змісті.
  2. Виявлення теми твору. Порівняння творів, об'єднання спільною темою і визначення їх відмінностей.
  3. Визначення ідеї (головної думки) твору, проблеми (важливого питання, що піднімається автором). Формулювання їх пізнавальної, естетичної цінності.
  4.  Робота над художніми образами, що сприяє розкриттю ідеї твору: виявлення головних героїв, їх морально-естетичного навантаження у творі (портрет, вчинки та їх мотиви, відносини, мова); опис пейзажу, інтер'єра, авторських ремарок і т. д..
  5.  Визначення ролі композиції у сюжеті: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка, епілог. У творі-описі виділяються зображені картини, визначається їх послідовність і особливості.
  6.  Аналіз мовних засобів, авторського стилю. У лексичному складі тексту виділяються словникові слова і різні вирази. Проводиться робота над образними виразами.
  7.  Розмітка тексту для виразного читання: визначення ударних слів, пауз (логічних і психологічних), темпу читання, учасників, де необхідно підвищення і пониження тону.

Наведемо досвід роботи учителя-класовода 2-Б класу КЗО НВК № 37 м. Дніпра  Петриченко Людмили Леонідівни.

Тема досвіду співзвучна проблемі реформування сучасної освіти: Використання ігрових технологій в навчально-виховному процесі.

Формування учня як самостійної, ініціативної, вдумливої особистості буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Тому Петриченко Людмила Леонідівна вважає, що одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Гра є незмінним важелем розумового розвитку дитини. Ігрову форму занять учитель створює за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів. Ігри Людмила Леонідівна проводить систематично на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості.

Перед проведенням ігор з дітьми вчитель доступно викладає сюжет, розподіляє ролі, ставить перед дітьми пізнавальне завдання. Щоб гра не набридла, вчитель вносить у неї деякі зміни, ускладнює завдання. Готуючись до заняття педагог чітко продумує послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків та оцінку. Пояснення вчителя під час гри – лаконічне і зрозуміле, пробуджує інтерес. Вчитель запевняє, що, захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у надзвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія.

У класній кімнаті Петриченко Людмила Леонідівна організувала ігровий куточок,  в якому зосереджені казкові персонажі – Мудра Сова, Хитра Лисиця, Хитрий Вовк, Ведмідь, «Коза і семеро козенят», Сірий Зайчик.

Підбираючи для молодших школярів різноманітні ігри, вчитель вводить учнів під час навчальної діяльності у ситуації пізнавальної активності, яка проявляється ситуативно і підтримується завдяки зовнішній стимуляції з боку педагога.

Плануючи організацію ігрової діяльності на уроці, вчитель визначає навчальну, розвивальну і виховну мету, кожна з яких спрямована на розв’язання завдань, визначених програмовими вимогами для учнів початкової школи.

Грою, її елементами та ігровими ситуаціями вчитель активізує виховну функцію навчально-пізнавальної діяльності. Так, створюючи ігрову ситуацію, вона привертає увагу дітей до традицій рідного краю. Петриченко Людмила Леонідівна розповідає про звичаї і обряди своєї місцевості і роздає завдання, які підготували учні «Лісової школи». Діти, уявно спілкуючись із звірятами, з цікавістю виконують роботу.

На уроках української мови за допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок» учитель закріплює різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання: це можуть бути іграшки, в назвах яких є орфограми, на які треба звернути особливу увагу або дрібні речі, які треба описати.

Вивчаючи спільнокореневі слова, педагог пропонує дітям гру «Лото». Кожен учень має картку, розкреслену на шість клітинок. У кожній клітинці різні слова. Вчитель-ведучий має набір коренів слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти аналізують оголошений корінь слова, виділяють в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє слова. Під час опрацювання правил на уроках української мови впроваджує гру «Знайди ознаку».

Навчаючи учнів логічно мислити, аналізувати, виділяти головне, робити висновки, Людмила Леонідівна враховує і те, що не всі школярі однакові за рівнем розвитку мислення, уваги, вмінням слухати і виконувати завдання. Вдало підібрані ігри допомагають учителю зацікавити учнів щодо виконання будь-якого завдання.

На уроках читання під час розчиток учитель застосовує ігри «Піраміда», «Падають шишки». На думку вчителя дуже корисними є спеціальні ігри на розвиток пам’яті, вироблення стійкої уваги: “Засічка – кидок» (при слові «кидок» всі починають читати на максимальній швидкості, «засічка» читання зупиняється), «Відгадай» (вибіркове читання), «Хвиля»

 (починають читати у довільному темпі вголос, поступово збільшують силу голосу, доходять до вершини і починають зменшувати). Є ігри, що вчитель використовує для читання в парах: «Луна або Папуги», «Вовчик і Зайчик». Одне речення читає один учень, а друге – інший. Потім читання повторюється знову. Під час читання одним учнем другий уважно стежить за правильністю.

В процесі ознайомлення дітей з ліричним жанром  учитель користується різноманітними ігровими прийомами, які сприяють розвиткові умінь слухати, говорити і читати, дозволяють формувати уявлення учнів про віршовану форму, риму, систематизувати читацький кругозір, характеризувати авторів творів, що вивчаються, набувати досвід широкого розучування віршів. Так, при знайомстві з римою використовує гру «Схожі хвости» (мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка ...). Користуючись прийомом «Віднови вірші на основі рим», учитель практично знайомить дітей з римою. При виконанні ігрової вправи «Відгадай риму» формує в учнів почуття ритму і рими.

Працюючи над проблемою «Використання ігрових технологій в навчально-виховному процесі» вчитель переконалася, що саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться, – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію. Завдяки іграм розширився кругозір і удосконалилося орієнтування учнів у навколишній дійсності, сформувалися первинні суспільно-політичні уявлення, елементи громадських і патріотичних почуттів, шанобливе ставлення до людини праці, етична поведінка у побуті та громадських місцях. Людмила Леонідівна переконалася, що завдяки успішному проведенню ігор розвинулася пізнавальна самостійність учнів. Така організація здобуття знань дає змогу максимально активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках і водночас сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпеченню емоційного благополуччя та психологічного комфорту кожній дитині вже з перших днів навчання у школі. Вчитель домоглася в процесі проведення уроків з елементами гри реалізувати ідеї співдружності, змагання, самоуправління, виховання відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне – інтерес дітей до навчання.

Після тривалого використання в навчальному процесі гри, знання учнів покращилися.

Педагог переконалася, що кожна гра вчить дитину оцінювати свої здібності, підштовхує її шукати й знаходити різні самореалізації, розвивати найкращі людські якості.

Спонукати, а не керувати, заохотити, допомогти визначити напрям освіти – це девіз Людмили Леонідівни.

Отже, на уроках  читання відбувається розвиток повноцінних навичок читання, ознайомлення школярів із дитячою літературою у поєднанні жанрових форм, авторської  і тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, формуванні творчих здібностей.

 

Висновки до ІІІ розділу

 

Провівши експеримент та дослідивши, які зміни відбуваються у засвоєнні знань учнями, з впевненістю можна стверджувати, що ігрові технології на уроках літературного читання  створюють сприятливі умови для формування літературознавчої пропедевтики молодшого школяра, засвоєння матеріалу, активної та творчої діяльності на уроках, розвитку інтелектуальних здібностей учнів, розвитку вмінь та навичок, необхідних для життя, тобто формують ключові компетентності учнів. А саме:

  • Інформаційна компетентність – учні шукають, знаходять, обробляють, систематизують інформацію. Можуть подавати її нестандартними формами, творчо.
  • Комунікативна компетентність – школярі беруть активну участь в обговоренні проблемних питань та ситуацій, шукають самостійно виходи з даних ситуацій. Вони чують не тільки себе, а й інших.
  • Соціальна компетентність – діти переборюють свою невпевненість. Беруть на себе ключові чи відповідальні ролі.

Тому уроки із використанням ігрових технологій є необхідністю в наш час, адже саме таким чином легко зосередити увагу учнів на навчальному матеріалі, формувати в школярів пізнавальний інтерес, розвивати мовлення та інші пізнавальні процеси.

Завдяки ігровим формам занять вчителям вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. Учні, які були не дуже охочі до серйозного і систематичного тренування і які протестували проти вимоги «прочитай сторінку», змогли подолати труднощі читання саме через гру.

У своїй роботі ми визначили, що вчитель повинен активно користуватися методиками, які формують творчу, мислячу особистість дитини, організовують радісне навчання без примусу, розвивають в них стійкий інтерес до знань.

Навчання учнів можна будувати в такій послідовності:

Цікаво            знаю            вмію

Саме ж навчання треба прагнути зробити не простішим, а зрозумілішим.              

Однак потрібно розуміти, що процес навчання — це не безперервна радість. Не все може бути цікавим у навчанні. Наслідуючи К. Д. Ушинського, ми вважаємо за потрібне «Привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не цікавить, робити заради приємності виконати свій обов'язок».

Урок треба будувати  так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, мав змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування зі своїми однокласниками та з учителем.

Під час уроків читання виконання будь-якої творчої роботи закінчувати необхідно аналізом та оцінюванням, що потребує від учнів вияву критичності й незалежності суджень, проблемного бачення інших творчих властивостей..

На уроках читання використання стратегій, які значною мірою стимулюють розвиток творчих здібностей дітей позитивно впливає на формування літературознавчої пропедевтики молодшого школяра. Зокрема, літературні ігри, кросворди, складання віршів, скоромовок, загадок, а також шаради, анаграми, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності). Творчі здібності стимулються також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів.

Навчити дітей відчувати мелодійність рідного слова, красу навколишньої природи, тонкощів людських стосунків, посіяти добро в дитячі душі, заохочувати дітей у їх фантазіях, ставати на місце будь-яких живих створінь, щоб навчитись відчувати чужу радість і чужий біль,— це одне з завдань уроків у початкових класах.

Отже, систематичне використання творчих  завдань у навчально-виховному процесі допоможе розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно розв'язувати проблему, не зубрити, а думати, самостійно робити висновки, пропонувати оригінальні рішення.

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ

 

Мета нашої роботи полягала у розкритті поняття ігрових технологій, дослідженні їх значення і впливу на формування літературознавчої пропедевтики у молодших школярів та на дослідження впливу ігрових технологій на навчально-виховний процес, на визначення значення практичного застосування ігрових технологій на уроках літературного читання.

На основі визначеної мети вирішувались такі завдання:

  • ознайомитися та вивчити методико-педагогічну літературу з теми;
  • розглянути ігрові технології як спосіб активізації навчання, розвитку пізнавального інтересу учнів;
  • розглянути вплив ігрових технологій на формування літературознавчої пропедевтики школярів;
  • визначити функції та значення ігор на уроках літературного читання;
  • провести практичне дослідження з теми;
  • зробити висновки щодо результатів дослідження;
  • визначити шляхи реалізації ефективності використання ігрових технологій на уроках літературного читання.

Виходячи  з поставленої мети та завдань на початку написання курсової роботи, можемо сказати, що мета повністю досягнена. Ми дослідили ефективність використання ігрових технологій на формування літературознавчої пропедевтики у процесі реалізації особистісно-зорієнтованого навчання і розвитку творчих здібностей молодших школярів та визначили ефективні методи і форми використання ігрових технологій. Тож можемо зазначити, що у процесі реалізації особистісно-зорієнтованого навчання та розвитку творчих здібностей молодших школярів, використання ігрових технологій відіграє надзвичайно важливу роль.

Ігрові технології у навчальному процесі створюють умови для саморозвитку дитини та формування активної, самостійної та свідомої особистості. Звертаючись до ігрових форм навчання під час уроків можна досягти ефективної співпраці педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування, яке базуватиметься на захопленні.

Літературознавчий принцип передбачає введення до системи підготовки дитини-читача елементарних літературознавчих уявлень і понять. Він реалізується в процесі практичного елементарного аналізу літературного тексту.

Літературознавча пропедевтика є невід'ємною частиною навчальної програми з читання, зміст якої забезпечує початкові знання з літературознавства. Поступово у школярів під час уроків повинні сформуватися найпростіші уявлення про сюжет і композицію, про художній образ, про деякі особливості жанрів художніх творів, тему та основну думку твору. Процес формування літературознавчої пропедевтики активно відображається на розвитку дитини, а саме на її мовленні та мисленні, вміннях абстрагувати чи узагальнювати. Щоб цього досягти, необхідно планувати навчальну діяльність так, щоб вона була захоплюючою. Навчальний процес необхідно будувати на взаємодії вчителя та учня, співтоваристві учнів між собою. Саме у цьому допоможуть учителям молодших школярів ігрові технології, що неабияк зацікавлюють та мотивують учнів.

Ігрова діяльність молодших школярів є найефективнішим засобом формування особистості, бо саме через гру дитина задовольняє свої фізичні і духовні потреби. Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі педагогічна гра має суттєвою ознакою – чітко поставленою метою навчання і відповідним їй педагогічним результатом, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальної спрямованістю.

Застосування ігрових технологій є гарним прикладом ефективного навчання, під час якого учень самостійно бажає досягти певних результатів, оволодіти певними компетенціями. Застосовуючи гру, учні зосереджуються, самостійно думають, розвивають увагу та пам'ять, мислення. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. Завдяки ігровим формам занять учителям вдається залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили. То ж використання ігрових технологій позитивно впливає на оволодіння учнями навчальними компетенціями. Таким чином, навчальний матеріал засвоюється швидко та ефективно, утворюються міцні знання з певної теми.

Не потрібно забувати про те, що у навчальній грі треба також встановлювати правила. Якщо вони заздалегідь не продумані, чітко не сформульовані, то це утруднює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту викликає втому і байдужість учнів. Правила гри зобов’язують учнів діяти строго по черзі чи колективно відповідати за викликом, уважно слухати відповідь товариша, щоб вчасно виправити його і не повторювати сказаного, дисциплінованими, не заважати іншим, чесно визнавати свої помилки.

Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному

уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо. Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання, створює умови для активної співпраці вчителя з учнями та учнів один з одним, що дає можливість застосовувати під час уроків нестандартні та інтерактивні методи та прийоми навчання.

Також  у ігровій діяльності повинен бути творчий задум, що ефективно відкриє потенціал дитина та надихне її на плідну та ефективну роботу під час уроку. 

Гіпотеза даного дослідження полягає в тому, що використання ігрових технологій на уроках літературного читання в початкових класах збільшить вплив на формування літературознавчої пропедевтики молодших школярів.

У ході експерименту  спробували довести дану гіпотезу. Ми провели формуючий, констатуючий та контролюючий експерименти, у ході яких визначили початковий рівень засвоєння матеріалу учнями,  рівень засвоєння навчального матеріалу під час проведення уроків з інтерактивними технологіями.

Дане припущення в ході експерименту було повністю доведено. Ми побачили, що за допомогою ігрових технологій учні насправді почали краще засвоювати навчальний матеріал та вміло застосовували набуті знання на практиці.

Отже, розкривши дану тему теоретично та практично, можна стверджувати, що використання ігрових технологій позитивно впливає на формування літературознавчої пропедевтики у молодших школярів. Оскільки за допомогою гри школярі краще сприймають та засвоюють навчальний матеріал, в учнів формується прагнення дізнатися більше, оскільки виникає пізнавальний інтерес,  у дітей розкривається творчий потенціал, пасивні та слабкі учні також працюють. Також ігрова діяльність згуртовує та дисциплінує молодших школярів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Артемова Л. В.  Вчися граючись. – К.: Томріс, 1990.
  2. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения – М.: Просвещение, 1995.
  3. Білоус Г.І. Бібліотека журналу «Початкове навчання та виховання» – Х.: Основа, 2012 р.
  4. Блажеєва О. Д. Розвивальні ігри та завдання на уроках читання – 2013.
  5. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ уклад. і гол.ред.– К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005.
  6.  Бутрин Л. В. Ігрові технології навчання на уроках української мови та літератури. Х.: Видавництво «Ранок», 2010.
  7. Вашуленко М. С. Українська мова і мовлення в початковій школі – К.: Освіта, 2006.
  8. Волошина Г. П. Особливості уроків читання та літературознавча пропедевтика у початковій школі. – Умань, 2011.
  9. Ворожейкіна О. М. «100 цікавих ідей для проведення уроку». – Х.: Основа, 2011 р.
  10.  Голубченко І. О. Вироблення в учнів деяких теоретико-літературних уявлень // Початкова школа. – 1997.
  11.  Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. пос. /

І. М. Дичківська – К.:Академвидав, 2004.

  1.  Занько С. Ф. Гра та навчання. – М., 1992.
  2.  Зеров М. А. Ігрові технології навчання читання та мови в школі https://studopedia.ru/9_123504_igrovi-tehnologiyi-navchannya-chitannya-ta-movi.html
  3. Іваницька Л. М. Висловлювання видатних людей про навчальну гру http://teacher.at.ua/publ/vislovljuvannja_vidatnikh_ljudej_pro_gru/19-1-0-10560
  4.  Іванова Л. І. Ігрова діяльність молодших школярів як засіб формування літературних понять на уроці читання // Українська мова і література в школі. – 2003.
  5.  Іванова Л. І. Літературна компетентність молодшого школяра / Початкова освіта. – 2005. – № 38.
  6.  Іванова Л. І. Літературознавча пропедевтика в початковій школі // Початкова освіта. – 2006.
  7.  Іванова Л. І., Пєтух О. Літературознавча робота у 1 – 4 класах // Початкова освіта. – 2006.
  8.  Ільяницька Л. С. Ігрові проблемні ситуації./ Початкова школа. – 1996.
  9.  Колоцца Д. А. Детские игры – М., 1909.
  10.  Коменский Я. А. Великая дидактика / Я. А. Коменский // Избр. соч. – М.: Педагогика, 1965.
  11.  Максименко Н. Б., Качак Т. Б. Технології вивчення предметів галузі «Мови і літератури» в початковій школі
  12.  Наволокова Н. П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. – Х.: Основа, 2010 р.;
  13.  Науменко В. О. Посієш вчасно – вродить рясно. – К.: А.С.К., 1997.
  14.  Національна доктрина розвитку освіти України XXI століття – К. : Шкільний світ, 2002.
  15.  Нивицька  М. П. Літературознавча  пропедевтика http://um.co.ua/13/13-1/13-104437.html
  16.  Основи літературного розвитку молодших школярів http://www.rusnauka.com/31_ONBG_2009/Philologia/54528.doc.htm
  17.  Пастушенко Н. І. Нетрадиційне навчання і викладання української літератури// Дивослово. – 1998. -№2.
  18.  Пономаренко Л. В. Використання інформаційних технологій у практиці роботи початкової школи. – Х.: Основа, 2010 р.
  19.  Стребна О. В. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. – Х.: Основа, 2006 р.;
  20.  Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. – К.: Рад. школа, 1977.
  21. Ткаченко О. Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри./ Початкова школа. – 1997.
  22. Томиткін Є., Нагай Л.  Гра у становлення особистості дитини./ Початкова школа. – 1997.  
  23.  Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи. – 2006
  24.  Щербань П. Витоки педагогічної майстерності. – П.,  2014.
  25.  Эльконин Д. Б. Психология игры / Д.Б.Эльконин. – М.: Просвещение, 1987.


 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 


Додаток 1

 

 

Тема: С. Носань «Ялинка»

Мета: вдосконалювати  навички виразного читання, уміння швидко орієнтуватися в    тексті, добирати правильну інтонацію, збагачувати словник учнів; розвивати звязне мовлення та образне мислення; виховувати спостережливість, любов до природи, привчати дітей до мудрого використання багатств природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор

 

План уроку

 

I.Організаційна частина

1. Привітання

2. Психологічний настрій.

II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку

1. Мовно-читацька розминка

2. Перша вправа «Артикуляційна зарядка» 

3. Мовленнєва розминка

III.Перевірка домашнього завдання. 

1. Вправа  «Упіймайте спонукання».

2. Виразне читання учнями вірша «Синички на снігу».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.Опрацювання оповідання С. Носаня «Ялинка». 

2. Читання оповідання вчителем.

3.Словникова робота.

4. Читання оповідання мовчки.

5.  Робота над  аналізом змісту оповідання. 

6. Фізкультхвилинка. 

7  Читання «День і ніч». 

V Узагальнення та систематизація

1. Вибіркове читання.

2. Розвиток зв’язного мовлення.

VI. Підсумок уроку.

1.Рефлексія

2. Встав за змістом

VII.Домашнє завдання.

 

Хід уроку

 

I.Організаційна частина

 1.Привітання

Любі друзі! У наш  клас

Завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час.

Гостей посмішкою й миром.

Ми вам раді добрі люди,

І вітаєм щиро вас.

Та запрошуємо ласкаво

На урок у 2 клас.

               2.  Психологічний настрій.

  • Діти, подивіться один на одного, всміхніться. Молодці! У вас гарний настрій, бачу ви налаштовані на плідну працю на уроці. Отже, розпочинаємо урок. А на уроці ми будемо…

Уважні

Розумні

Організовані

Кмітливі


II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

 1. Мовно-читацька розминка

Зараз проведемо мовно-читацьку розминку.

2.Перша вправа «Артикуляційна зарядка»  

Де ж нас пустунчик-язичок?

Заховався за біленький тинок,

Ліг на бочок і мовчок,

А ми зараз його розбудимо.

- Поплямкайте губками.

-Поклацайте зубками.

-Продзижчіть як комарик.

-Продерчіть як трактор.

- Прошуміть як вітерець.

-Посичіть гускою.

- Молодці!

3. Мовленнєва розминка

-А зараз стежинка чистомовок та скоромовок.

-Ок-ок-ок-у нас цікавий урок.

Уть- уть- уть- нас цікаві твори ждуть.

Що ми вчитимем, щоб знати

Слід порядок букв міняти,

І, що вийде прочитати.

їтьСто  ан  сіузліс каялин  ямо- ен байзруте  її!

(Стоїть на узліссі ялинка моя- не зрубайте її!).

  • Про що ж ітиметься на уроці?
  • Сьогодні на уроці ми: навчимося виразно читати, аналізувати прочитане, виділяти головне.

III.Перевірка домашнього завдання. 

 Те, що вчили – пригадаєм,

 Поміркаєм, прочитаєм.

  1. Вправа  «Упіймайте спонукання».

(за віршем Д. Павличка «Звернення».)

Учні першого варіанту читають вірш хором.

Учні другого варіанту «ловлять» оплеском спонукання.

2.Виразне читання учнями вірша «Синички на снігу».

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  • Людина є частина природи. Це добре відчували наші предки. Вони обожнювали при-роду, оспівували її у віршах, піснях, казках. А вона чарувала, хвилювала людину своєю неповторною красою.
  • І на сьогоднішньому уроці ми познайомимося із оповіданням Сергія Носаня «Ялинка» та віршем Олександра Олеся «Ялинка». (слайд 11).

1.Опрацювання оповідання С. Носаня «Ялинка». (слайд 12).


А ця ялинка –наша гостя.

І прийшла всіх нас вітати.

Що ми вмієм- хочем знати,

Що не вмієм- научати.

Принесла нам лист із лісу.

Хто писав його- не знаю.

Бо сніжок присипав букви.

Може, разом розгадаєм.

Ми ра*дість  в*м да*уєм,

Ми росте*о для вт*хи.                                                                                                      Не    руб*йте, не губ*ть

Н*с за*ади с*іху.

К*ли  р*к  Но*ий  спі*ить,

Бі*не  с*рце в нас  трем*ить.


  • Хто ж надіслав цього листа?
  • Чому тремтить серце в ялинок саме перед Новим роком?
  • Які почуття переживають ялинки?

      2. Читання оповідання вчителем.

  • Яка розмова відбулася між автором розповіді та лісником?

3.Словникова робота.

  • Пояснення значення  слів.

Погомоніли, нищити, щонайменше, смітник.

4. Читання оповідання мовчки.

         5.  Робота над  аналізом змісту оповідання. 

  • Прочитайте виділені речення. Подумайте, чи передають вони основну думку твору.
  • А ви погоджуєтеся з думкою лісника?

         6. Фізкультхвилинка. 

         7  Читання «День і ніч». 

  • Зверніть увагу на розділові знаки, бо це вам знадобиться при виконанні наступного завдання.

 VI Узагальнення та систематизація

1. Вибіркове читання.

  • Знайдіть питальні речення і прочитайте їх з відповідною інтонацією.
  • Знайдіть речення, що є окличними. Прочитайте.

2. Розвиток звязного мовлення.

  • Продовжте речення.

«Робити по-людські це- … .»

«Чинити не по-людські-це… .»

  • Гадаю і нам варто прислухатися до цих мудрих порад  і ставитися до природи, до матінки-землі з любовю.

VII. Підсумок уроку.

1.Рефлексія

  • З якими творами ви познайомилися?
  • Чого вони нас вчать?
  • Що ви можете запропонувати взамін пишного деревця на Новий рік, щоб було гарно і святково.(Прикрасити штучну ялинку, створити новорічну композицію, зробити букетик з гілочок ялини чи сосни.)
  • Отже, природа-наш дім, і її треба берегти. 

2. Встав за змістом

Щоб ялинок не …( рубати),

Треба штучні …. (купувати),

Ці красуні разом з …(нами)

Можуть рік Новий …(стрічати).

VIIІ. Домашнє завдання.

  •  Виразно читати оповідання С. Носаня «Ялинка».

Додаток 2

 

 

Завдання до прочитаного оповідання С. Носань «Ялинка»

 

  1. Про що йшлося у прочитаному оповіданні?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Чому навчає нас оповідання С. Носаня «Ялинка»?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. До чого закликає нас автор?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Коли відбулась розмова між оповідачем та лісником?

______________________________________________________________________________________________________________________

  1. Погоджуєтесь ви з думкою лісника? Чому?

______________________________________________________________________________________________________________________

  1. Напишіть свої враження від прочитаного.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 3

 

 


Додаток 4

 

 

Тема: Вірші-діалоги. Марійка Підгірянка «Розмова про сонце». Загадки. Василь Марсюк «Рідна гора»

Тип уроку: засвоєння нових знань

Мета: ознайомити учнів із віршами-діалогами, творчістю Марійки Підгірянки «Розмова про сонце» та Василя Марсюка «Рідна гора»; учити читати за особами, правильно інтонувати речення, різні за інтонацією та метою висловлювання; розвивати образне мислення та зв'язне мовлення, увагу та уяву, пам'ять; виховувати любов до художнього слова, до природи, прагнення дізнатися більше.

Обладнання: ТНЗ, ілюстрації, фотоколаж, портрети письменників

Використана література: Літературне читання: підруч. для 2кл./

О. Я. Савченко. – К : Видавничий дім «Освіта», 2012; Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За наук. ред. М. С. Вашуленка. – К.: Літера ЛТД, 2011.

 

План уроку

 

  1. Організація початку уроку

1.1Привітання

1.2Перевірка готовності до уроку

  1. Відтворення і корекція опорних знань
    1. Мовленнєва розминка

2.2Перевірка домашнього завдання

2.3Бесіда «Пригадай вивчене»

  1. Повідомлення теми уроку і мотивація навчальної діяльності школярів

3.1 Гра «Дешифрувальник»

3.2 Повідомлення теми уроку

  1. Сприймання та первинне усвідомлення нового матеріалу

4.1 Бесіда про вірші-діалоги

4.2 Опрацювання вірша-діалогу Марійки Підгірянки «Розмова про сонце»

4.2.1 Ознайомлення з біографією Марійки Підгірянки

4.2.2 Словникова робота

4.2.3 Первинне усвідомлення тексту

4.2.4 Словникова робота

4.2.5 Перевірка усвідомленого

4.2.6 Читання твору учнями

  1.   Аналіз прочитаного

4.3Фізкультхвилинка

4.4 Робота над загадками

4.5Опрацювання вірша-діалогу Василя Марсюка «Рідна гора»

4.5.1 Ознайомлення з біографією Василя Марсюка

4.5.2 Словникова робота

4.5.3 Первинне усвідомлення тексту

4.5.4 Словникова робота

4.5.5 Перевірка усвідомленого

4.5.6 Читання твору учнями

4.5.7 Аналіз прочитаного

  1. Узагальнення і систематизація знань

5.1 Робота в зошиті

5.2 Бесіда за прочитаним

5.3 Склади загадку

5.4 Творче завдання

  1. Домашнє завдання
  2. Підсумок уроку

 

Хід уроку

 

  1. Організація початку уроку

1.1Привітання


Шкільний мелодійний дзвінок

Покликав усіх на урок.

Тож не будемо гаяти часу

І полинемо разом із класом

В чарівну країну Знань.


1.2Перевірка готовності до уроку

  • Давайте, підготуємось до уроку!
  • Перегляньте, щоб на ваших партах не було зайвих речей!
  • Правило піднятої руки!
  • Дотримуйтесь дисципліни!
  1. Відтворення і корекція опорних знань

2.1 Мовленнєва розминка

  • Прочитайте, скоромовку!

Лінь лежить у Ліни в ліжку,

Каже: «Я посплю тут трішки».

Через неї лежебока Ледь не відлежала боки.

Н. Становська

  • Давайте, спробуємо швидше!
  • Добре, молодці!

2.2 Перевірка домашнього завдання

  • З якими українськими письменниками ми познайомилися на минулому уроці? (Лесею Українкою та Ліною Костенко)
  • З якими віршами попрацювали? (Леся Українка «Красо України, Подолля!», Ліна Костенко «Праля»)
  • Про що вірш Лесі Українки «Красо України, Подолля!»?(зображення Подолля, його чарівної природи.)
  • Що він виховує? (возвеличення краси природи, гармонії з природою.)
  • Про що вірш Ліни Костенко «Праля»?(розповідається про те як пряде праля та йде сніг за вікном)
  • Що він виховує?(виховує старанність та спостережливість, прагнення милуватися природою)
    1. Бесіда «Пригадай вивчене»
  • Назвіть поняття діалогу.(Розмова між двома людьми називається діалогом.)
  • Що таке загадка? (За́гадка — жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі; є в фольклорі всіх народів світу.)
  1. Повідомлення теми уроку і мотивація навчальної діяльності школярів

3.1 Гра «Дешифрувальник»

  • Діти, ви бачите перед собою картки, на яких написаний текст. Вам потрібно закреслити літери: е, б, ю, м, я,  н, з, к, п, с, т.
  • Після цього ви зможете прочитати тему нашого уроку.

Вмюзебіернбшмю – бдемімяаюлкпостгт

  • Вірш-діалог.

3.2 Повідомлення теми уроку

  • Тема нашого сьогоднішнього уроку «Вірші-діалоги. Марійка Підгірянка «Розмова про сонце». Загадки. Василь Марсюк «Рідна гора»»
  1. Сприймання та первинне усвідомлення нового матеріалу

4.1 Бесіда про вірші-діалоги

  • Діти, ми вже згадали що називається діалогом.
  • Але ми почули поняття « Вірш-діалог».
  • Що означає на вашу думку це поняття?
  • Поети   створили    поетичні       діалоги:      коли   один   з   героїв      вірша      запитує, а інший - відповідає.

4.2 Опрацювання вірша-діалогу Марійки Підгірянки «Розмова про сонце»

4.2.1 Ознайомлення з біографією Марійки Підгірянки

  • Давайте, познайомимось з біографією Марійки Підгірянки!
  • Марі́йка Підгіря́нка (справжнє ім’я — Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська; 29 березня 1881, с. Білі Ослави наІвано-Франківщині — 20 травня 1963 р., смт Рудно біля Львова, похована у Львові на Личаківському цвинтарі) — українська поетеса.
  • Народилася в родині лісничого. У Марійки рано пробудився потяг до літератури, поезії. В 13 років пробує свої поетичні сили. В 1900 році екстерном успішно складає іспити в учительській семінарії у Львові. Отримує диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддана шкільній роботі та поезії.
  • Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904 р. в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 р.
  • У якому році народилася письменниця? Де?
  • Чим вона захопилася?

4.2.2 Словникова робота

  • Зверніть увагу на читання слів: постелі, серденько.

4.2.3 Первинне усвідомлення тексту

  • Відкриваємо 98сторінку у підручнику.
  • Подивіться на назву вірша, як ви думаєте про що буде йти мова?
  • Добре, у цих ребусах закодовані певні слова, спробуємо їх віднайти!

  • Всі ці слова ми з вами знайдемо у вірші!
  • Спочатку я прочитаю, а ви уважно будете слідкувати та слухати.

4.2.4 Словникова робота

  • Погляньте, чи всі слова вам були відомі?

4.2.5 Перевірка усвідомленого

  • Між ким відбувався діалог? (мамою та дитиною)
  • Про що запитує у матері дитина? (про те як спить сонечко, де воно спить, хто його колише, співає йому пісні)
  • Чи можна сказати що вона допитлива? Доведіть. (Так, тому що дитина ставить багато запитань)
  • Чим цікаві відповіді матері? (Відповіді матері цікаві тим що, вони повні, мають порівняння та несуть за собою емоційний вплив на дітей)
  • Підготуйтесь прочитати вірш в особах.
  • Чиї слова потрібно читати із запитувальною інтонацією, а чиї лагідно та впевнено? (дитини із запитувальною інтонацією, а матері – лагідно і впевнено.)

4.2.6 Читання твору учнями

  • Дітки, зараз ви будете читати, всі уважно слідкують.
  • Читання мовчки
  • Читання ланцюжком
  • Читання в особах

4.2.7 Аналіз прочитаного

  • Яка тема прочитаного? Про що розповідається? (розповідається про допитливого хлопчика, який хотів дізнатися про сонце)
  • Що в нас виховує цей віршик? (вірш виховує допитливість, прагнення дізнатися більше)
  • Які головні герої? ( мама і дитина)
  • Назвіть їхні риси. (мама – лагідна та розумна, добра, а дитина – допитлива)
    1. Фізкультхвилинка
  • Всі встають виконувати фізкультхвилинку (мультимедіа).
    1. Робота над загадками
  • Відгадайте загадки:
  • Що сходить без насіння?
  • Хто поруч іде, а сліду не лишає? (Тінь)
  • Голуба хустинка жовтий клубок; по хустинці качається, людям усміхається. (небо і сонце)
  • Яке слово із відгадок ми зустріли у вірші? Добре, молодці.

4.5 Опрацювання вірша-діалогу Василя Марсюка «Рідна гора»

4.5.1 Ознайомлення з біографією Василя Марсюка

  • Послухайте біографію Василя Марсюка.
  • Народився 21 березня 1938 року в селищі Мар'їнка на Донеччині. Ще немовлям уже був потенційним ворогом більшовицької влади, котра на початку 1950-х років розкуркулила, себто репресувала, селянські родини обох моїх дідів-подоляків, адже кожна багатодітна родина мала аж по 2 га.
  • Оскільки малям я не міг повноцінно відповісти перед владою за свого зловорожу присутність у щасливому радянському суспільстві, то каральні органи вчинили політичний суд у 1940 році над моїм батьком Андрієм. Йоновичем — донецьким шахтарем, котрий невдовзі загинув у в'язниці, давши моїй матері Феодосії Лук'янівні разом із четвіркою неповнолітніх дітей відчути всю насолоду боротьби за виживання.
  • Закінчив педагогічне училище, Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Працював у Черкаському педінституті, за поширення забороненого рукопису Івана Дзюби й тісні стосунки з опальним письменником Василем Захарченком весь час «висів на гачку» у «компетентних органів».
  • У якому році народився письменник? Де?
  • Чим він захоплювався?

4.5.2 Словникова робота

  • Погляньте на словосполучення, що вони означають?
  • Крута гора – гірська вершина, які можна класифікувати за формою: куполоподібні;
  • Пустирь – незабудоване, запущене місце.

4.5.3 Первинне усвідомлення тексту

  • Відкриваємо 100 сторінку у підручнику.
  • Спочатку я прочитаю, а ви уважно будете слідкувати та слухати.

4.5.4 Словникова робота

  • Погляньте, чи всі слова вам були відомі?

4.5.5 Перевірка усвідомленого

  • Між ким відбувалася робота? (хлопчиком та равликом)
  • Чому по різному сприймають гору хлопчик та равлик? Поясніть, звертаючись до тексту.

4.5.6 Читання твору учнями

  • Читання мовчки
  • Читання хором
  • Читання за сигналом
  • Індивідуально читання

4.5.7 Аналіз прочитаного

  • Яка тема прочитаного? Про що розповідається? (про равлика, який жив на пустирі)
  • Що в нас виховує цей віршик? (виховує в учнів розуміння того що кожен має свою думку)
  • Які головні герої? (хлопчик та равлик)
  1. Узагальнення і систематизація знань

5.1 Робота в зошиті

  • Відкриваємо зошити.
  • Починаємо виконувати 1 завдання.
  • Прочитайте його. Що ми запишемо?
  • Подивіться на 2 завдання. Давайте встановимо відповідність.

5.2 Бесіда за прочитаним

  • З якими письменниками ми познайомилися? (Марійка Підгірянка та Василь Марсюк)
  • Які твори хто з них написав? (Марійка Підгірянка «Розмова про сонце». Василь Марсюк «Рідна гора»)
  • Якими запитаннями можна продовжити вірш Марійки Підгірянки «Розмова про сонце».
  • Прочитайте з вірша Василя Марсюка «Рідна гора» слова хлопчика із здивуванням, а равлика – впевнено, з гідністю.

5.3 Склади загадку

  • Діти подивіться хто до нас завітав!
  • А чи знаєте ви що це утятко принесло нам цікаве завдання!
  • Ось на екрані ви бачите перед собою загадку!
  • Давайте її прочитаємо! Ой щось не виходить!
  • Хтось розуміє що трапилось із загадкою?
  • Так, переплуталися рядки!
  • Давайте все виправимо і спробуємо її відгадати!

Золоте барилечко

Вранці покотилося,

Ні стукоту,

Ні грюкоту,

Не впало,

Не розбилося,

Коли ж накрасувалося –

За темний бір сховалося.(сонце)

5.4 Творче завдання

  • Подивіться всі на цю картинку? Що це? (Сонечко)
  • Вам не здається що йому чогось не вистачає? Чого? (Промінчиків)
  • Давайте напишемо на промінчиках, що вам сподобалося під час уроку або що ви нового дізналися.
  1. Домашнє завдання
  • Намалювати картинку до одного з прочитаних творів.
  • Прочитати сторінки 98-100.
  1. Підсумок уроку
  • З якими письменниками ми сьогодні познайомились?
  • Які прочитали твори?
  • Про що вони? Чому нас можуть навчити?
  • Що вам під час уроку сподобалося?
  • З чим виникали труднощі?


Додаток 5

 

 

  1. Вірш –  діалог – це

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Про що розповідається у вірші Марійка Підгірянка «Розмова про сонце»?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Між ким відбувався діалог? Хто був допитливим?
    ______________________________________________________________________________________________________________________
  2. Чим цікаві відповіді матері?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Про що вірш Василь Марсюк «Рідна гора»? Що він виховує?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Який вірш вам сподобався більше? Аргументуйте свою відповідь.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Додаток 7

 

 


Додаток 8

 

 

Тема: Варвара Гринько «Сім (лічилка)»,  Степан Олійник «Тетянка усміхається!»

Мета: Ознайомити учнів з творчістю Варвари Гринько «Сім (лічилка)», Степана Олійника «Тетянка усміхається», удосконалювати навички виразного читання, працювати над образними висловами; формувати оцінні судження; розвивати вміння чітко визначати головну думку твору; виховувати любов і пошану до батьків.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: демонстраційний матеріал: портрети письменників, малюнки, ілюстрації, мультимедіа.

 

План уроку

 

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 1. Робота над потішкою

 2. Робота над скоромовкою

 3. Дихальні вправи

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1. Опрацювання лічилки Варвари Гринько «Сім» (с. 55-56)

1) Читання лічилки вчителем.

2) Читання лічилки учнями.

3)Гра «Бджілки».

4)Гра «Дощик».

5) Гра «Диктор телебачення».

6) Гра «Земля — небо».

 2.Фізкультхвилинка

 3. Опрацювання оповідання Степана Олійника «Тетянка усміхається!»  (с.  55)

1)  Робота над заголовком.

2) Читання твору вчителем.

3)  Словникова робота.

4) Повторне читання оповідання учнями мовчки.

5) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

V. Узагальнення та систематизація знань

VІ. Підсумок уроку

VIІ. Домашнє завдання

 

Хід уроку

 

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 1. Робота над потішкою

Вдень в дуплі сидить сова,    Навіть дзьоб не висува?

Навіть дзьоб не висува,    — Дуже кепсько бачить вдень,

А вночі вона полює,     То сидить, анітелень.

Совенят малих годує.     — І чого ота сова

— Мамо, вдень чого сова    Навіть дзьоб не висува?

1) Читання «луною» за вчителем.

2) Гра «Актори».

Прочитати здивовано, злякано.

 2. Робота над скоромовкою

  Рак татусь приніс з крамниці

  Раченятам годівниці.

— Прочитати повільно, ш видко, дуже швидко.

— Прочитати радісно, сумно, сердито.

 3. Дихальні вправи

— Як плаче немовля? (У-а)

— Як мама колише дитину? (А-а)

— Як тато забиває цвях? (Тук-тук)

— Як каже бабуся внукові замазурі? (А-я, я-й)

— Як сопе дідусь, коли заснув, читаючи газету?

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Розгадайте ребус.  7’Я

— Сьогодні ми продовжимо опрацьовувати художні твори про сім’ю.

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1. Опрацювання лічилки Варвари Гринько «Сім» (с. 55-56)

1) Читання лічилки вчителем.

— З яким настроєм слід читати лічилку? (Весело, бадьоро)

2) Читання лічилки учнями.

3)Гра «Бджілки».

Напівголосне читання лічилки учнями, кожен — у своєму темпі.

— Від імені кого ведеться лічилка?

— Назвіть усіх членів сім’ї.

— Розгляньте малюнок. Кого бракує? Чому?

3) Гра «Дощик».

4) Гра «Диктор телебачення».

Учень читає текст, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів.

5) Гра «Земля — небо».

  • За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають очі вгору, прибираючи вказівки від тексту.

 2. Фізкультхвилинка

 3. Опрацювання оповідання Степана Олійника «Тетянка усміхається!»  (с.  55)

1)  Робота над заголовком.

— Прочитайте назву оповідання. Як ви вважаєте, про щ о розповідатиметься у цьому творі?

2) Читання твору вчителем.

— Яка радісна подія сталася у родині Тимка?

3)  Словникова робота.

Читання пірамідок слів.

4) Повторне читання оповідання учнями мовчки.

— Як назвали Тимкову сестричку?

5) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

— У якому класі навчався Тимко?

— Як мама турбується про маленьку донечку?

— Як Тимко намагається привернути увагу сестрички?

— Хто першим побачив усмішку маляти?

— Як Тимко відреагував на усмішку?

V. Узагальнення та систематизація знань

• Тимкові хочеться, щоб Таня подивилася на нього. (Так)

• Біжить Тимко, рукою махає. (Ні)

• Він усміхнувся,обняв і поцілував сина. (Ні)

У скількох реченнях ужито слово усміхається?

VІ. Підсумок уроку

  • Давайте, виконаємо тести! Добре!

— Що сподобалося вам на сьогоднішньому уроці?

— Що спільного між оповіданням С. Олійника «Тетянка усміхається» і лічилкою В. Гринько «Сім»?

— Які стосунки мають бути у членів родини?

VIІ. Домашнє завдання

Стисло переказувати оповідання.

Додаток 9

 

 

Тестові завдання відкритого типу за темами:
Варвара Гринько «Сім (лічилка)»,
Степан Олійник «Тетянка усміхається!»

 

1 частина

 

  1. Про що лічилочка Варвари Гринько «Сім»?
    ________________________________________________________________
  2. Про кого з рідних у ній згадується?

________________________________________________________________

  1. Чому нас навчає ця лічилочка та що виховує?

________________________________________________________________

  1. Чому на вашу думка, ця лічилка так називається?

________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2 частина

 

  1. Про що написав Степан Олійник «Тетянка усміхається»

_____________________________________________________________

  1. Хто першим побачив усмішку маляти? Як відреагували на усмішку?

_____________________________________________________________

  1. Де працював тато? Хто йому повідомив радісну новину?

_____________________________________________________________

  1. Що вам сподобалось у цьому творі?


Додаток 10

 

 

Матеріал, що був засвоєний


 

 

docx
До підручника
Літературне читання 2 клас (М. Зоряна)
Додано
19 лютого
Переглядів
198
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку