(із досвіду роботи)
Дяченко Антоніна Юзефівна
вчитель зарубіжної літератури
спеціаліст вищої категорії
«старший вчитель»
1. Зміст, принципи та функціїї педагогічної технології навчання
Однією з актуальних проблем сучасної методики світової літератури є проблема вдосконалення процесу навчання на уроці. Над її розв’язанням працюють і науковці-методисти, і вчителі-практики. Останнім десятиліттям значного поширення набули так звані нетрадиційні форми уроків літератури. Сюди відносяться уроки-концертні програми, уроки-конференції, уроки з використанням ігрових моментів, інтегровані та багато інших. Отже склалася ситуація, коли існуючі наукові класифікації не вміщують у свої рамки всього багатсва різноманітних форм уроків літератури. Відтак важливо зосередити увагу на осмисленні всіх типологічних різновидів уроків літератури, що практикують в сучасній школі й мають великі потенційні можливості для оптимізації навчання, виховання та розвитку учнів.
Яким же має бути урок літератури? Однозначно є відповідь:
не шаблонним, недогматичним – таким, що грунтується на співтворчості учня і вчителя. Сучасна школа має рішуче відмовитись від стереотипів, тиражування однакових «стандартних уроків», під час яких нівелюються індивідуально-творчі здібності словесника та його вихованців.
Останнім часом особливої популярності набув термін «педагогічні технології». Слід підкреслити, що думка про технологізацію освіти висловлював ще 400 років тому відомий чеський педагог Ян Амос Коменський. Сьогодні використання у навчальному процесі технічних засобів та програмованого навчання складає лише окрему галузь педагогічної технології. Інший напрям розвитку педагогічної технології, що отримав назву технологія навчального процесу, пов’язаний з його організацією та удосконаленням.
Тож розглянемо складові загальної педагогічної технології.
Педагогічна технологія виконує такі функції:
- корнітивна (засвоєння літературних знань, вироблення читацьких умінь та навичок);
- мотиваційна (формування мотивів звернення до читання);
- аксіологічна (виявлення духовно – ціннісного потенціалу прочитаного);
- рецептивна (пізнання світу та себе через прочитане);
- комунікативна (здійснення діалогу між автором, текстом та читачем під час читання);
- естетична (забезпечення сприйняття літературного твору як мистецького явища);
- проектувальна (усвідомлення та формування близьких та віддалених цілей, вибір засобів їх досягнення);
- коригувальна (подолання наслідків впливу низькопробної літератури, формування умінь оцінювати твори класичної та сучасної літератури).
Соціально – економічні зміни, що відбулися в нашому суспільстві, процеси гуманізації сучасної освіти значною мірою сприяли пошуку нових підходів при вивченні усіх навчальних предметів. Сьогодні перспективи розвитку багатьох шкільних дисциплін закономірно пов’язують з впровадженням інноваційних технологій навчання.
2. Види інноваційних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури
Серед інновацій вивчення літератури доцільно виокремити:
- комп’ютерне навчання;
- діалогові (інтерактивні) технології;
- пошукову діяльність.
а). Комп’ютерні технології навчання
Визначаючи комп’ютер потужним дидактичним засобом сучасної освіти, педагогічна наука відчуває нагальну потребу осмислити значення комп’ютерних засобів навчання і розробити методику їх використання. Так, набули актуальності нові тенденції сучасної освіти, що отримали назву інформаційних технологій, під якими прийнято розуміти «сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій».
Не відмежовуючись від інших засобів навчання, вчителі літератури дедалі активніше використовують комп’ютерні технології.
- У застосуванні комп’ютерів на уроках світової літератури та російської мови ми виходимо з того, що інформатизація освіти створює передумови для широкого залучення в практику викладання результатів психолого – педагогічних розробок, котрі забезпечують перехід від механічного засвоєння фактологічних знань до оволодіння вміннями самостійно набувати нові знання. Залучення учнів до сучасних методів роботи з інформацією, комп’ютеризоване навчання сприяє формуванню творчого мислення школярів, готовності їх до роботи в умовах сучасної інформатизації суспільства. Крім того, зважаючи на останні науково – технічні досягнення у суспільстві, вважають, що використання комп’ютерних технологій, уміння знаходити та відбирати важливу інформацію, навички її цілеспрямованого застосування – це необхідні реалії сьогодення.
Але водночас слід зазначити, що ефективне використання комп’ютерних технологій та Інтернет при вивченні літератури є засобом розвиваючого навчання, який вивільняє багато часу вчителя та учнів для творчої роботи і здатен стимулювати інтерес школярів до читання літературних творів.
Серед головних дидактичних функцій, що можуть бути реалізовані за допомогою комп’ютерних технологій при вивченні літератури зазначимо такі:
- пізнавальна
- розвивальна
- дослідницька
- діагностична
- комунікативна
Отже, використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення літератури допомагає вирішенню таких завдань:
- зацікавлення творами зарубіжної літератури (тут діє такий методичний прийом, як «перенесення» зацікавлення з одного предмета на інший. І у вивченні літератури засобами новітніх технологій варто спиратися на інтерес сучасних школярів до комп’ютерів, зокрема до різноманітних комп’ютерних програм);
- унаочнення навчального матеріалу (за допомогою комп’ютерної медіатеки можна поєднати чуттєві, зорові, слухові компоненти впливу на сприйняття художнього тексту учнями. Це може реалізовуватися у музичній інтерпритації художнього тексту при одночасному супроводі ілюстраціями та можливими графічними зображеннями до твору);
- розширення знань школярів з певної навчальної теми (так, використання відповідних СD – дисків чи літературних порталів дає безліч цікавої та корисної інформації з основних та фонових знань за темами, яким у звичайних посібниках приділено, як правило, недостатньо уваги);
- перевірка та самоперевірка набутих знань та умінь учнів (тестування, виконання контрольних вправ, проблемних завдань за допомогою комп’ютерних програм);
- виконання творчих робіт різного роду (створення за допомогою комп’ютерних технологій власних творчих проектів (доповідей, рефератів, творів), на яких зібрана важлива інформація);
Отже, сьогодні, виходячи із реальних потреб сучасної освіти, у процесі вивчення зарубіжної літератури в школі науковцям слід активніше розробляти теоретичні засади використання новітніх технологій та пропонувати практичні матеріали для впровадження комп’ютеризованого навчання у шкільний процес.
б). Діалогові технології навчання
Серед інших інноваційних тенденцій, що виявляються останнім часом під час літературних курсів, доречно звернути увагу на активне застосування інтерактивних технологій навчання. Тобто інтерактивне навчання – це навчання, побудоване на принципах взаємодії учня з усіма учасниками та об’єктами педагогічного процесу. Отже, інтерактивне навчання – комунікативно – діалогічне навчання, що спрямоване на активізацію пізнавальної діяльності школярів.
За формами навчання, у яких реалізуються інтерактивні технології умовно визначають таку класифікацію:
- інтерактивні технології кооперативного навчання;
- інтерактивні технології колективно – групового навчання;
- технології ситуативного моделювання;
- технології опрацювання дискусійних питань.
Зупинимось детальніше на інтерактивних технологіях кооперативного навчання. До них відносяться такі види робіт, як:
- робота в парах (ця робота дає учням змогу подумати, обмінятися ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію);
- карусель (для обговорення будь – якої гострої проблеми, протилежних позицій, для розвитку вмінь аргументувати власну позицію, для збирання інформації з якої – небудь теми);
- робота в малих групах (для вирішення складних проблем);
На своїх уроках дуже часто впроваджую таку інтерактивну технологію, як робота в малих групах. Вона є ефективною під час розв’язання складних проблем. У групі розподіляються ролі, визначається спікер (головуючий), посередник, секретар, доповідач. При вивченні твору Д. Лондона «Жага до життя» розподіляю учнів на 4 групи:
При вивченні творчості Кафки та його новели «Перетворення» даю групові дослідження змісту твору.
Завдання для І групи – Порівняти, яким був Грегор Замза до перетворення та яким став після нього?
Завдання для ІІ групи – Як відносилися рідні до Замзи до перетворення та як відносяться після перетворення?
Завдання для ІІІ групи – Як описана смерть Грегора? Як на неї відреагували рідні?
-мікрофон (дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі,
відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи
позицію);
Так, на уроках учні полюбляють використовувати метод «Мікрофон», який передають один одному по черзі, висловлюючи свою думку чи позицію. Наприклад:
1) користуючись мікрофоном, висловіть свою думку: «Вовк і Ягня» - це вірш
чи байка?»;
2) «Хто достойний любові Есмеральди?»
- незакінченні речення (дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлювання власних ідей, порівнювати їх з іншими);
- мозковий штурм (технологія, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми, спонукає проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу);
- навчаючись – учусь або «броунівський рух» (використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам);
- ажурна пилка або «мозаїка» (використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок)
В середній ланці часто використовую прийом складання «асоціативного куща». В цьому випадку йдеться насамперед про колективне створення опорно – логічних схем, ланцюжків, узагальнюючих таблиць. Наприклад, складання асоціативного куща для характеристики літературного персонажа («Айвенго», «Робінзон Крузо», «Герда», «Дік Сенд»).
Перейдемо до технології опрацювання дискусійних питань.
Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання. В дидактиці дехто з фахівців відносить дискусію як до методів навчання, так і до форм організації навчання. Певна кількість науковців вважає дискусію різновидом ігрових форм занять, співробітництва, коли з обговорювальної проблеми ініціативно висловлюються всі учасники спільної діяльності.
Дискусія виникає внаслідок спілкування вчителя і учнів один з одним у процесі розв’язання проблемної ситуації. Її основне завдання – сформувати правильний погляд у процесі розв’язання будь – якої проблеми. Дискусія ефективна тоді, коли учні підготовлені, мають опорні знання.
Вимоги до дискусії:
- метод ПРЕС (використовується при обговоренні дискусійних питань та при
проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших);
- займи позицію (використовується на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчається, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її вирішення);
- зміни позицію (дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання);
У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватися й публічно обгрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію. Однак можна поставити й інше завдання - спільно вирішити поставлену проблему.
В такому разі учні повинні будуть, висловивши свою точку зору, уважно вислухати протилежну сторону, щоб знайти точки дотику. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувались спокійно.
Отже, процес вивчення світової літератури та російської мови , побудований на принципах особистісно орієнтованого навчання з діалогом як домінуючою формою спілкування на уроці, потребує сьогодні переосмислення організації та проведення певних прийомів та видів навчальної діяльності з погляду пріоритетів сучасної шкільної гуманітарної освіти. Серед інтерактивних видів та форм робіт доцільно, на мій погляд, звернути особливу увагу на рольові ігри, лекцію, семінар, «мозкову атаку» та дискусію.
Прийом «Передай крейду», гра «Про що розмовляють дати». На дошці записують дату та коментують її, передають крейду іншому учню, він пише слідуючу дату, пояснює її та знову передає крейду іншому учню. Перемагає той, хто заповнить та прокоментує більшість дат. Наприклад, гра по біографії Айзека Азімова.
В своїй роботі використовую такі прийоми, як дискусії, (наприклад, «Якби Жюльєн залишився жити?»), диспути («Дон Кіхот: за і проти», «Краса зовнішня чи внутрішня?»), дебати. Прийом роботи в парах «Ти - мені, я – тобі». Учні один одному ставлять запитання і дають відповіді. Широко використовую рольові ігри. Учні відповідно обраних ролей виконують певні функції (наприклад, рольова гра «Інтерв’ю з письменником», гра «Монолог письменника», або, вивчаючи повість Д. Лондона «Біле Ікло» від імені Білого Ікла розповісти про своє життя у різних господарів).
Прийом «Лови помилку» (Творчість Шандора Петефі «Витязь Янош»)
Прийом «продовж речення» (Герберт Уеллс «Чарівна крамниця»)
Підкреслюю доцільність використання комп’ютерних технологій, хоча, сьогодні, хоч це і прикро, практичного забезпечення курсу «Зарубіжна література» відповідними комп’ютерними програмами майже немає, але з допомогою комп’ютера учні здійснюють перевірку та взаємоперевірку під час тестування. Учні та вчитель можуть створити аматорську програму.
З пошукових технологій частіше всього на такі види робіт, як написання рефератів, доповідей та повідомлень проблемного або компаративного характеру (Перед вивченням повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» даю завдання підготувати повідомлення про Запорізьку Січ.)
в). Дослідницька технологія вивчення літератури
Виходячи з того, що дослідницький шлях пізнання – головний принцип вивчення художнього твору, доцільно звернути увагу на призначення дослідницької технології навчання.
Так, психологами встановлено, що усяка спроба вихователя – вчителя внести в дитину пізнання та моральні норми, обминаючи власну діяльність дитини щодо оволодіння ними, підриває, як це чудово розумів ще Ушинський, самі основи здорового розумового та морального розвитку дитини, виховання її особистісних властивостей. Завдання використання дослідницької технології у процесі вивчення зарубіжної літератури полягає в тому, щоб пробудити в учнів інтерес до пошукової роботи, створити такі психологічні та дидактичні умови для цього, що сприяли б розвитку широкої читацької культури школярів.
Організовуючи дослідницьку діяльність учнів, потрібно враховувати, що пошукова робота має свою специфіку. Мета її – розвинути певні вміння та навички, потрібні для вирішення нестандартних завдань, навчити самостійному дослідженню конкретної наукової проблеми, внаслідок чого учень має отримати нову інформацію. Так, вітчизняний педагог М. Кларін виділяє комплекс вимог до організації навчального процесу засобами дослідницької технології:
- спонукати учнів формулювати наявні в них ідеї й уявлення;
- зіштовхувати школярів з явищами і процесами, що суперечать існуючим уявленням;
- стимулювати до висування альтернативних припущень і здогадів;
- надавати можливість досліджувати свої припущення в процесі діалогового та дискусійного обговорення;
- створювати умови для застосування нових уявлень.
Безперечно, що така робота потребує серйозної підготовки з боку вчителя і учнів.
Серед видів робіт дослідницької технології звернімо увагу на такі:
- складання бібліографії до теми дослідження;
- збір матеріалу для дослідження та його обробка;
- складання плану дослідження, визначення його мети, завдань та гіпотези;
- реферати, доповіді та повідомлення проблемно – дискусійного, компаративного характеру
- написання робіт на конкурс МАН.
Такі прийоми та види робіт мають зацікавлювати учнів, змушують шукати відповіді й тим самим залучають до глибокого та серйозного перечитування та дослідження твору.
3. Умови результативності педагогічної технології
Результативність будь – якої інноваційної технології має бути забезпечена низкою психолого – педагогічних умов, зокрема таких як:
- урахування типологічних (вікових) особливостей сприйняття школярами художнього твору;
- дотримання в навчально-виховному процесі принципів індивідуалізації, емоційності, адаптивності, психологічної комфортності, самоорганізації, проблемності і колективності;
- урахування початкового рівня читацької культури школярів, їхніх мотивів звернення до книги і читацьких потреб;
- прогнозування результатів педагогічного впливу інноваційної технології;
- забезпечення поетапної реалізації навчального процесу;
- варіативність методів, прийомів, видів, форм, засобів навчання в процесі вивчення зарубіжної літератури;
- інтегроване використання індивідуальних і групових методів і форм навчальної діяльності класної і позаурочної роботи.
Щороку в школі проходить тиждень зарубіжної літератури. Учнів дуже зацікавлюють літературні вікторини, інтелектуальні ігри «Найрозумніший», «Поле чудес», КВК, випускаються літературні газети, проходять конкурси малюнків до вивчених творів.
Значення позакласної роботи важко переоцінити. Вона є органічним доповненням до уроків, і сприяє більш глибшому засвоєнню знань учнями. У позакласній роботі я намагаюсь розвивати в дітей активну позицію, інтерес до літератури, виховую почуття відповідальності за доручену справу. Працюючи в позаурочний час з дітьми, стараюсь щоб діти відчували задоволення від заходів, намагаюсь збуджувати їх думки, розвивати допитливість.