Доповідь "Використання тестових технологій контролю знань студентів при вивченні курсу "Медична хімія""

Міністерство охорони здоров’я

Комунальний заклад

«Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

Методична доповідь

на тему: «Використання тестових технологій контролю знань студентів при вивченні курсу "Медична хімія"»

Викладач: Воробйов А.О.

Розглянуто і затверджено на засіданні циклової комісії викладачів науково-природничої підготовки.

Голова циклової комісії

_________ В.В. Піскунова

Протокол №___ від _______ 2018р.                      

м. Берислав 2018.

Європейський освітній простір вимагає від вищих навчальних закладів постійного забезпечення якості освіти [6]. Впровадження тестових методів контролю у навчальний процес сприяє процесам реформування вищої медичної освіти, її демократизації, виконанню заходів МОЗ України щодо боротьби з проявами зловживань та корупції [2].

Основна мета навчального процесу – передача знань і умінь від викладача до студента, а засобами досягнення цієї мети є, по-перше, регулярна робота студента протягом всього семестру і, по-друге, систематичний контроль, отриманих ним, знань. Виходячи з цієї передумови, стає очевидною важливість і актуальність дослідження методів обліку і контролю знань студентів у процесі навчання у вищій школі.

Контроль результатів навчання – важлива частина навчального процесу. Його завдання полягає в тому, щоб визначити, якою мірою досягнуті цілі навчання. Контроль результатів виконує всі три функції, притаманні процесу навчання в цілому, і має чітко виражене освітнє, виховне і розвиваюче значення [1]. Навчальне значення його виражено в тому, що дозволяє студентові коригувати свої знання та вміння. Виховне значення контролю велике. Постійна перевірка привчає студентів систематично працювати, звітувати перед одногрупниками про якість набутих знань і вмінь. У студентів виробляється почуття відповідальності, прагнення досягти кращих результатів. Контроль виховує цілеспрямованість, наполегливість і працьовитість, вміння долати труднощі, тобто сприяє формуванню моральних якостей особистості. Систематичний контроль сприяє розвитку самостійності, формуванню навичок самоконтролю. Головна вимога до контролю – його систематичність.

Звичайно, вся діяльність викладача вищого навчального закладу має бути спрямована на гуманізацію та активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів і оволодіння ними необхідним комплексом знань, умінь, навичок. Удосконаленням ефективності контролю, під час якого виявляють якість засвоєння знань, вимірюють її величину, присвоюють оцінку, – це головна умова підвищення якості навчально-виховного процесу, а значить і підготовка висококваліфікованого і конкурентоспроможного медичного працівника [3].

Оцінка знань студента, отриманих ним з тієї чи іншої навчальної дисципліни, не тільки підводить підсумок його успішності, але найчастіше визначає і його здатність до подальшого навчання чи самостійної діяльності, тобто значним чином впливає на долю людини. Тому немає сумнівів у тому, що така оцінка має бути максимально об’єктивною, запорукою чого, зазвичай, служать досвід та інтуїція екзаменатора.

Насправді ж не тільки між різними дисциплінами, але і в межах однієї – між різними викладачами не існує уніфікованого підходу до вимог на іспиті, оскільки досі не знайдені або не вибрані кількісні параметри, навіть, для проведення науково обґрунтованої межі між незадовільною і задовільною оцінками. Тому до контролю висуваються певні вимоги, а саме: він має бути з яскраво вираженою освітньою, розвиваючою, професійно і особистісно зорієнтованою спрямованістю, адже завдяки контролю встановлюється зворотний зв’язок на занятті. На думку переважної більшості викладачів, таким вимогам у повній мірі відповідає тестовий контроль.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні тестовий контроль інтенсивно розвивається і поширюється, а використання тестових технологій посідає особливе місце у розробці та впровадженні у навчальний процес нових підходів до оцінювання досягнень студентів і виявлення рівня знань. У свою чергу тестування має позитивні і негативні сторони.

Позитивні сторони:

а) об’єктивність оцінки (незалежно від симпатій і антипатій викладача);

б) можливість істотно знизити напруженість між викладачем і студентом, а також значною мірою зняти емоційне (стресове) навантаження на викладача;

в) швидкість контролю знань студентів (одночасно тестується вся група);

г) широке охоплення матеріалу, оскільки включаються питання з усієї пройденої теми;

д) неможливість користуватися шпаргалкою;

е) необхідність для студентів запам’ятовувати не тільки тему в цілому, але й багато деталей, які при звичайній підготовці не були сприйняті увагою.

Негативні сторони:

а) формальність. Іноді буває важко сформулювати питання, що вимагають роздумів;

б) залежність тестового контролю від загальної системи оцінки, тобто якщо за тестовий контроль студенти отримують невелику кількість балів, то вони менше до нього готуються;

в) відсутність безпосереднього контакту між викладачем і студентом [4].

Таким чином, кожен викладач може зробити висновок про прийнятність або неприйнятність цього методу оцінювання. Дисципліна “Медична хімія” базується на вивченні шкільного курсу хімії, біофізики, медичної біології та інтегрується з цими дисциплінами. Засвоєння даної дисципліни закладає основи вивчення студентами фізіології, фармакології та токсикології, гігієнічних дисциплін. У процесі вивчення медичної хімії студенти стикаються з певними труднощами, оскільки дисципліна вимагає певної бази знань зі шкільного курсу хімії, яка не у всіх однакова. Тому, з боку викладачів, вимагається особлива увага до виявлення прогалин у знаннях студентів та контролю засвоєного матеріалу. Поточний контроль – найголовніший зі всіх перевірок. Його мета – регулярно керувати діяльністю студентів та її коректувати. Він дозволяє мати безперервну інформацію про хід і якість засвоєння навчального матеріалу, оперативно вносити зміни до навчання. Поточна перевірка – не стільки інспекція, скільки навчання, оскільки вона пов’язана із закріпленням, повторенням і аналізом навчального матеріалу. Поточний контроль повинен проводитися регулярно, що, у свою чергу, підвищить якість вивчення студентами розділів дисципліни [8].

Використання тестів на заняттях з медичної хімії займає чільне місце в процесі впровадження нових освітніх технологій. У процесі проведення тестового контролю з даної дисципліни використовуються тестові завдання з варіантами відповідей за принципом “множинності вибору”. В якості правильної відповіді найчастіше вказується один із запропонованих варіантів. Зрозуміло, що чим більше пропонується різних відповідей, тим менша ймовірність “вгадування” правильної відповіді. Найбільш ефективно включати питання з 4-5-ма відповідями. Однак недоліком такого типу завдань є те, що студент під час тестування, на відміну від усного або письмового контролю, не має достатньо часу для глибокого аналізу теми. А для того щоб студенту-медику розвиватися, дуже важливо вміти самостійно формулювати власну думку. Цих недоліків частково можна уникнути, якщо використовувати тести різного вибору: альтернативного чи множинного, тести на розрізнення, ґрунтування, систематизацію та класифікацію елементів [7].

Для виявлення кінцевих результатів навчання з окремої дисципліни необхідний підсумковий контроль. Підсумковий контроль – інтегруючий контроль, за його результатами судять про загальні досягнення студентів.

Тож при виборі методу контролю знань необхідно врахувати як переваги, так і недоліки того чи іншого методу. Дисципліни, які вивчають студенти вищих медичних навчальних закладів, закладають важливу базу функціональних знань майбутніх фахівців. Ці знання настільки складні і багатогранні, що оцінити їх якимось одним способом – неможливо. Тому тестовий контроль це, безперечно, один із сучасних і оптимальних методів контролю знань, проте не можна зосереджуватися лише на ньому, слід користуватися різними методами оцінки знань і умінь студентів – усними і письмовими відповідями, спостереженням і оцінкою виконуваної лабораторної роботи на заняттях. Тобто необхідно оцінювати знання і уміння

не лише за допомогою тестів, а й у комплексі з іншими методами, що має створити атмосферу для постійної, систематичної, наполегливої роботи студентів.

Висновки. Розвиток і удосконалення форм і методів контролю якості викладання і навчальних досягнень студентів є важливою умовою підвищення якості підготовки фахівців. Навчальний процес, як складна багатогранна система, здійснюється тільки при надійній діагностиці рівня знань студентів у вигляді зворотного зв’язку – через контроль за ходом і результатами навчального процесу. Саме такий зворотний зв’язок здатні забезпечити тести. Тестування, як один із методів контролю, є зручним, надійним, оперативним і об’єктивним. Але є певні недоліки, через які тестування не можна застосовувати як єдиний та ідеальний метод об’єктивного діагностування знань і вмінь. У навчальному процесі тестування обов’язково має поєднуватися з іншими формами і методами контролю.

Література

1. Аванесов В. С. Методологическое и теоретическое обоснование тестового педагогического контроля : дис. на соискание учёной степени доктора пед. наук / В. С. Аванесов. – С.Пб. : Госуниверситет, 1994. – С. 205–214.

2. Кадрова політика у галузі охорони здоров’я та рух вищої медичної освіти України до європейського освітнього простору / М. В. Банчук, О. П. Волосовець, І. І. Фещенко [та ін.] // Медична освіта. – 2006. – № 2. – С. 6–14.

3. Кордон Ю. В. Тестовий контроль як один з методів перевірки знань, умінь студентів у вищих медичних навчальних закладах / Ю. В. Кордон, Г. С. Керницька // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : ХІ міжн. наук. прак. конф., 14–16 трав. 2012 р. – Київ-Вінниця, 2012. – С. 255–258.

4. Контроль знаний студентов / Н. Павлов [и др.] // Выс- шее образование в России. – 2000. – № 1.– С. 116–122.

5. Семестрові комплексні тестові іспити – надійний критерій оцінки знань студентів / І. Р. Мисула, В. П. Марценюк, К. О. Пашко, О. О. Стаханська // Медична освіта. – 2010. – № 1. – С. 16–37.

6. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (Європейська асоціація із забезпечення якості вищої освіти). – К. : Вид-во “Ленвіт”, 2006. – С. 11–18.

7. Тестування як основа кредитно-модульного контролю / С. М. Геряк, І. В. Корда, Н. І. Багній [та ін.] // Медична освіта. – 2010. – № 1. – С. 77–79.

8. Унгурян Л. М. Застосування тестової системи оцінки знань у навчальному процесі / Л. М. Унгурян, М. С. Образенко // Медична освіта. – 2011. – № 3. – С. 20–22.