Досліднецька робота МАН "Порошки. Вся правда про них"

Подільський    районний   ЦДЮТ

Куяльницький ОЗО

Конкурс науково-дослідницьких робіт

Секція: хімія  (дослідницький проект)

Куяльницький ОЗО

«Порошки. Вся правда про них»

Роботу підготувала

учениця 8 класу

Козаченко Олена

Керівник

Вдовиченко Тетяна Михайлівна

вчитель хімії

Тези

Науково-дослідницької роботи « Фосфатні та безфосфатні пральні порошки»  

Автор: Козаченко Олена Вячеславівна , учениця 8 класу, Куяльницького закладу загальної освіти I –III ступенів, с . Куяльник Подільського району Одеської області

Науковий керівник: Вдовиченко Тетяна Михайлівна

Подільське районне наукове товариство учнів «Мала академія наук»

Секція: побутова хімія

Щоб речі довго носилися і завжди виглядали гарними, необхідно правильно доглядати за ними. А пральний порошок є невід’ємним миючим засобом в житті кожної людини.

Актуальність даної теми полягає в тому, що сучасний ринок пральних порошків в Україні є дуже різноманітним. Але переважну частину становлять мийні засоби на основі фосфатів та синтетичних поверхнево-активних речовин(ПАР), а гігієнічно-безпечних порошків, на натуральній основі значно менше. І тому характеристика даного виду товару є досить важливою. Один зі шляхів, як можна покращити стан довкілля, це запровадження більш жорстких стандартів, які зменшують використання фосфатів – шкідливих сполук, що входять до складу пральних порошків, засобів побутової хімії та сільськогосподарських добрив. Деякі порошки можуть мати поганий вплив на стан організму людини . 

Метою дослідження є дослідження  механізму хімічного  впливу  прального порошку на різноманітні об’єкти, а також з’ясування проблем та визначення подальших перспектив розвитку.  У своїй науковій роботі я також хочу довести , що треба приділяти більше уваги такій дрібничці , як вибір прального порошку . Адже від цього залежить наше  здоров’я.

Обєктом дослідження даної наукової роботи є пральні порошки.

Предметом досліджень є якість порошків, які реалізуються на ринку України. Україна є привабливим ринком для збуту товарів побутової хімії (ТПХ) завдяки багатомільйонному населенню та вигідному географічному положенню. Водночас в країні практично повністю відсутнє власне промислове виробництво поверхнево-активних речовин (ПАР).

Фосфати є другим основними компонентом, який входить доскладу прального порошку та призначений для пом’якшення води. Без цього компоненту СМЗ активні речовини (ПАР) та відбілюючі засоби не можуть ефективно взаємодіяти та якісно відіпрати білизну.Наявність фосфатних домішок в пральних порошках призводить до значного посилення токсичних властивостей а-ПАР. Фосфатні домішки створюють умови для більш інтенсивного проникнення а-ПАР через шкіру, сприяють більш активному руйнуванню клітинних мембран, різко знижують бар’єрну функцію шкіри, ПАР проникають до мікросудин шкіри, всмоктуються в кров та розповсюджуються по всьому організму.

Наукова новизна одержаних результатів.  У роботі доведено негативний вплив прального порошку на організм людини ,постійний вплив порошкуна людину може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям .

Практична цінність . Результати моєї роботи допоможуть зберегти здоров’я , коли ви займаєтесь буденними справами.

Об`єм  та  структура  роботи.  Робота  викладена  на 50  сторінках  комп`ютерного  набору.  Складається  з  вступу, теоретичних дослідженнь, розділу  практичних  досліджень та  висновків.

Бібліографія.  Були вказані використані джерела інформації.

Особистий  внесок  дослідника.  Експерименти були проведені у домашніх умовахВ результаті    експериментів було встановлено, що без фосфатні пральні порошки справляються з очисткою волокон тканини від бруду  краще ніж фосфатні пральні порошки.

В результаті соц.. опитування  ми  дійшли висновку, що пересічні громадяни Подільського району  обирають більш розрекламовану  та дорогу продукцію.

Апробація  роботи.  Основні  положення  роботи  та її окремі фрагменти  доповідалися  та обговорювалися: 

На класних годинах  у дітей різного віку ;

На заході присвяченому тижню хімії та біології .

Результати проведених досліджень даної роботи такі:

З'ясували з різних джерел інформації склад пральних порошків, вплив їх на різні біологічні об'єкти. Виявити їх плюси і мінуси.   

Дослідили  український ринок з продажу пральних порошків.  

Провели  різноманітні заходи з інформацією про вплив пральних порошків. 

На уроках хімії та біології привернули  увагу учнів в проблемі миючих засобів. 

Використовували  матеріал даної роботи на тижні хімії та біології в нашій школі.                                                                                                           

•Розповсюджували   інформацію серед населення про  негативний вплив пральних порошків.

Зміст

Тези …………………………………………………………………………..2

Зміст………………………………………………………………………......4

Вступ………………………………………………………………………….5

Розділ 1. Теоретична частина

1.1.Порошок. Історія виникнення ………………………………………….6

1.2.  Як перуть порошки……………………………………………………..10

1.3.Спеціально для українців………………………………………………..11

1.4  Український ринок пральних порошків……………………………….12

1.5 Класифікація поверхнево-активних речовин.………………………....12

1.5 Фосфати і екологія ……………………………………………………...14

1.6Екологічні проблеми використання прального порошку……………..17

1.7Правила зберігання прального порошку ………………………………20

1.8Вплив пральних порошків на організм людини та інші біологічні

об’єкти……………………………………………………………………..…22

1.9 Безфосфатний пральний порошок………………………………………29

Розділ 2 . Практична частина

2.1. Соціальне опитування (інтерв’ю з місцевими жителями) «Пери і не

парся?»……………………………………………………………………….31

2.2Порівняльна таблиця ……………………………………………………32

2.3Дослід №1. Визначення фізико-хімічних характеристик пральних порошків.……………………………………………………………………...36

2.4 Дослід 2.Визначення поверхневого натягу води і водних розчинів

Пральних порошків ………………………………………………………….37

2.5 Дослід №3Вплив поливу розчином пральних порошків на кімнатні

рослини ………………………………………………………………………38

2.6  Таблиця.   Вплив порошків на кімнатні рослини………………………38

Розділ 3   

3.1 Висновки…………………………………………………………………38

3.2 Список використаних джерел ………………………………………….39

3.3 Додатки …………………………………………………………………..40

Вступ

Побутова хімія займає важливе місце в нашому житті – миття посуду і підлоги, прання і прибирання квартири, освіжувачі  повітря  та багато чого іншого. Усі ці засоби необхідні нам для того щоб виконувати свої повсякденні справи  . А як усім відомо , коли ти щось робиш кожен день  , ти дуже швидко до цього звикаєш . А коли людина до чогось звикає , то вона вона перестає приділяти необхідну увагу певним  речам та об’ектам  .

Цим  об’єктом є пральний порошок , який дарує нам і нашому одягу чистоту і свіжість . На мою думку пральний  порошок – це річ , якій треба приділяти на багато більше своєї уваги .

Пральний порошок — спеціально розроблений для чищення текстилю мийний засіб, який являє собою суміш хімічних сполук у твердій формі у вигляді порошку, водний розчин яких здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин, і утримувати в ньому.

 Пральні порошки, зазвичай, являють собою однорідні суміші, розсипчасті, з сухими на дотик, без зайвої вологи крупинками (гранулами) білого кольору  та унколи з кольоровими включеннями – ензимами (ферментами).

Ензими або ферменти – це біологічно активні речовини, органічні  каталізатори  білкової природи.У пральний порошок додаються з метою надання  пахучості білизні , яка очищується  . Ензими можна легко помітити серед усієї маси порошку , адже ці ферменти мають ярке різнокольорове забарвлення .

Розділ 1

Історія виникнення порошку 

Хто вперше  виготовляв та використовував  порошок

Під час Першої Світової війни різко збільшилася потреба в миючих і чистячих засобах, в тому числі і у пральному порошку, але сировини не вистачало. Тоді німецькі хіміки знову вчинили чудо, в 1916 р. Понтер винайшов пральний порошок на синтетичній основі. Цей  миючий засіб планували використовувати у виробництві і навіть не припускали, що його стануть використвувати дома.   

Хто поширив порошок  по всьому світу

Винахідник : Фрітц Хенкель

 Країна : Німеччина

Час винаходу : 26 вересня 1876.

Початок історії було покладено 28-річним Фрітцем Хенкелем. 26 вересня 1876 він разом з партнерами заснував компаню Henkel & Cie в місті Ааах.Першим продуктом, який був створений в стінах підприємства, стає пральний порошок на основі силікату натрію.

З появою нового товару був застосований новаторський підхід для того часу - в той час аналогічні товари продавалися тільки на вагу, а порошок Хенкеля фасували в зручні пакети.

Через рік на ринку Аахена з'являється мильний порошок, виробництво якого було успішно налагоджено Ернстом Сігліном. Ернст довго експериментував і проводив досліди, в яких також брав участь і Річард Томпсон. Вони змогли перетворити мило в порошок, і вирішили заснувати компанію Dr. Thompson 's Seifenpulver GmbH, розташовану в Дюссельдорфі.Компанії належало виняткове право продажу своєї продукції в Німеччині, Голландії та Бельгії.

У 1878 році на світ виходить перший у Німеччині пральний порошок під торговим знаком Henkel's Bleich-Soda (Відбілююча сода). Основними відмінностями нового товару в порівнянні з конкурентами були доступна ціна і зручна міцна упаковка. У складі порошку містився силікат натрію і соди, а його формула була винайдена Фрітцем Хенкелем. Сода для порошку поставлялася компанією Matthes & Weber, яка пізніше, в 1917 році буде куплена Хенкелем.

Оборот компанії неухильно зростає, і для подальшого розвитку треба розширюватися. «Хенкель» вирішує перенести виробництво в Дюссельдорф, розташованому на Рейні. Дюссельдорф був воротами в найбільш важливий промисловий район Німеччини в Рур, починаючи з 19 століття.

У 1879 році Фрітц Хенкель викуповує частки інших партнерів, і стає єдиним власником компанії «Henkel». А в цей час продажі відбілюючої соди «Хенкель» росли такими темпами, що вже через рік, орендована фабрика в Дюссельдорфі перестала справлятися з обсягами виробництва. Хенкель, недовго думаючи, вирішує побудувати свою власну фабрику, до якої б примикали залізничні колії. Через рік «Хенкель» купує ділянку землі в Дюссельдорф-Обербліке, і в жовтні починається  будівництво нової фабрики.

У 1883 році розширюється асортимент компанії, тепер на додачу до основного продукту - пральному порошку додаються: засоби для підсинювання білизни, крохмаль, рідкий засіб для чищення, чистяща паста, яловичий екстракт і помада для волосся.

Через два роки компанія «Хенкель» вперше взяла участь у виставці за межами Німеччини. На  міжнародній промисловій виставці в Антверпені, компанія була удостоєна почесного диплома. В цей же час компанія розширює свою територіальну присутність, відкривається перший філія в Австрії. Роком раніше до Відня переїжджає Карл Пате, який і стане керуючим нового представництва.

До 1886 року було вже створено мережу представників «Хенкель», що працювали по всій Німеччині.

У 1890 році обсяг продажів компанії «Хенкель» досягає відмітки рівній майже півмільйону марок, а загальний випуск продукції становить на той момент вже 1973 тонн. Компанія розрослася до такого ступеня, що пора було задуматися про будівництво нового складу.

У 1893 році в компанію Henkel приходить 17-річний Фрітц Хенкель, прийнятий в якості стажера. Навчившись і отримавши професійну підготовку в галузі комерції, він стає вірним помічником у справах батька.

У 1899 році починається будівництво нового комплексу, до якого увійшли: завод з виробництва відбілюючої соди і переробці силікату натрію, котельня, майстерні та офісні будівлі. У цейже час обсяг продажів силікату натрію, відбілювача Henkel's Bleich-Soda, чаю Henkel's Thee і добрива Martellin перевищили один мільйон марок.

А в червні 1907 з'являється перший в світі порошок для прання одягу в автоматичних пральних машинах, порошок назвали Persil. Тепер у господинь з'явилася можливість отримати чисту, сліпучо білу білизну після одноразового кип'ятіння, без стомлюючого застіруванія і відбілювання.

Новий порошок досить успішно завоював успіх у споживачів, і в підсумку щорічний обсяг виробництва збільшується до 4700 тонн. А трохи пізніше з'являється і нова миловарна фабрика, на якій стала застосовуватися перший Розфасовувальна машина. Варто відзначити, що в ці ж дні починається експорт прального порошку Persil в інші країни світу.

Під час Першої Світової війни різко збільшилася потреба в миючих і чистячих засобах, в тому числі і у пральному порошку, але сировини не вистачало. Тоді німецькі хіміки знову вчинили чудо, в 1916 р. Понтер винайшов пральний порошок на синтетичній основі. Це миючий засіб планували використовувати у виробництві і навіть не припускали, що його стануть використовувати дома. Але в 1933 році компанія «Procter & Gamble» справила фурор в Америці завдяки синтетичному пральному порошку «Dreft».

У Росії перший синтетичний пральний порошок з'явився на вітринах магазинів у 1953 г і носив назву «Новина».Його виробництво було налагоджено на Казанському хімічному комбінаті, а попит на даний пральний порошок побив усі рекорди.

Різкий стрибок у виробництві прального порошку припав на 2010 рік, настав активний розвиток цієї галузі. Тільки в Росії було вироблено майже мільйон тонн різних пральних порошків, ¼ від усього обсягу була вивезена в Казахстан, Україну, Білорусь. Так само в 2000х роках почали виробляти «рідкий пральний порошок».

За дослідженнями Нільсена різниця в попиті на пральний порошок для автоматичного прання значно перевищує попит на пральний порошок для ручного прання.

Провівши невелике порівняння чистячих засобів, були виведені наступні цифри: 2007р перевагу пральних порошків «автоматів» становило майже 70%, а в кінці 2010р - трохи більше 80%. У 2000 р. рідкий пральний порошок волів лише 1% користувачів, а на 2010 р. статистика налічує вже більше 5%.                                               

Як перуть порошки?

Пральний порошок – комплекс хімічних елементів, які вступають у реакції з плямами та брудом на білизні. Що за речовини перуть наші речі?

До складу середньостатистичного прального порошку входять: сульфати, карбонати, фосфати (фосфонати), силікати, ПАР – аніонні, катіонні, неіоногенні; стабілізатори, ензими, кисневмісні відбілювачі, оптичні відбілювачі, антисорбенти, піногасники, активатори відбілювання, барвники, ароматизатори.

ПАР (поверхнево активні речовини) – основа прального порошку, створюють мийну дію. Послаблюють зв’язок між тканиною і забруднювальною речовиною, перешкоджають її повторному приєднанню.

Катіонні ПАР мають бактерицидну дію. Це важливо при пранні спідньої білизни чи кухонних рушників. Виробники, які свідомо відмовляються від катіонних ПАР, вводять в хімічний склад порошку антибіотик.

Фосфати, фосфонати пом’якшують воду, перешкоджають виникненню накипу, пом’якшують тканину.

Силікати – лужні компоненти, допомагають усувати жирові забруднення.

Сульфати, карбонати – пом’якшують воду, переводять жирові забруднення в розчин.

Ензими сприяють видаленню органічних забруднень, а також освіжують колір і перешкоджають кошлатанню.

Кисневий відбілювач усуває плями від фруктів, трави, вина, чаю, кави.

Оптичні вибілювачі створюють ефект білизни за рахунок перевипромінення ультрафіолетових променів у блакитні тони.

Піногасники зменшують кількість піни в порошках, призначених для машинного прання.

Оптичні вибілювачі створюють ефект білизни за рахунок перевипромінення ультрафіолетових променів у блакитні тони.

Піногасники зменшують кількість піни в порошках, призначених для машинного прання.

Ароматизатори усувають неприємні запахи.

Антисорбенти переводять забруднення в розчин і перешкоджають їх зворотному осіданню на тканину.

Пральний порошок працює так: масні плями (від жирної їжі та ін. масляних речовин) видаляються за допомогою ПАР і деяких ензимів. На плями рослинного походження діє хімічний вибілювач.

Білкові плями від крові, м’яса, соусів, як правило, видаляються ензимами. Ці біологічні ферменти каталізують (тобто створюють умови, прискорюють) розщеплення білкових молекул на невеликі фрагменти.

Розщеплені молекули вже не втримуються на волокнах тканини і розчиняються у воді. Причому ензими успішно розщеплюють не тільки білки, але й інші забруднення органічної природи – жири, вуглеводи. Щоправда, порошком, який містить ензими, не можна прати при високій температурі – вище 60 градусів Цельсія. Це дуже важливе зауваження: висока температура вбиває ферменти. Зважте і на те, що чим вищий концентрат хімічного вибілювача, тим гірше діють ензими.

Відбілювання також здійснюється за допомогою кисневого хімічного відбілювача. Рівень рН так само впливає на якість прання. Чим нижчий рН, тим гірше пере порошок. При виборі прального порошку необхідно враховувати також і жорсткість води, в якій перуть білизну. Чим вища її жорсткість, тим більша витрата прального порошку.

Спеціально для українців

У нашій країні проблему забруднення довкілля фосфатними порошками порушили лише два роки тому.

 У 2008-му до парламенту подали законопроект про заборону відповідних мийних засобів. Але депутати його не підтримали.

Нещодавно Міністерство екології та природних ресурсів повідомило, що знову подає до ВР законопроект про заборону ввезення в Україну побутових мийних засобів на основі фосфатів. Більшість мийних засобів, які реалізуються на споживчому ринку України, а їх обсяг, за даними експертів, складає 350-450 тисяч тонн на рік, містять максимальну кількість фосфатних сполук. Ідеться насправді про загрозливі речі.

Починаючи з наступного року, рівень здатності до первинного та повного біологічного розкладу ПАР та вміст фосфатів, а також інша корисна і досі невідома для споживача інформація зазначатиметься на етикетках та упаковках «побутової хімії». У дію вступає «Технічний регламент мийних засобів», який визначає основні вимоги до безпеки цих продуктів.

Український ринок пральних порошків

Щороку в Україні продають 150 тис.тон прального порошку, з яких вітчизняного – лише третина.

Переважна більшість імпортованих мийних засобів — контрабанда.

Класифікація поверхнево-активних речовин.1. Аніоноактивні. Очищають бавовну, шерсть, льон. До них відноситься мило.

2. Катіоноактивні. Дорожче аніоноактивних, володіють антибактеріальними властивостями і використовуються для додання м'якості тканин і для дезінфекції.

 3. Неіоногенні. Очищають поліефірні і поліамідні волокна, проявляють високу миючу здатність, але слабо утворюють піну.

II. Ензими - аналоги природних ферментів, наприклад таких, які містяться в шлунку у людини. Необхідні для усунення жирових і білкових забруднень (залишки їжі, кров). Однак вони не витримують високої температури при пранні (не вище 35-40 С).                                                                                                  

III. Відбілювачі діляться на хімічні, руйнують особливо стійкі забруднення найчастіше окисленням, і оптичні, не діючі на забруднення, але що володіють властивістю світитися під дією звичайного або ультрафіолетового світла.      

IV. Полімери. Ці речовини в складі СМЗ найчастіше представлені карбоксиметилцелюлозою. Вони здатні запобігати ресорбцію - повторне осідання частинок бруду на тканину.

V. Силікати, в тому числі цеоліти. Силікати натрію і калію вводяться доскладу порошку для додаткового захисту пральних машин від корозії і як буферні речовини, завдяки яким рН розчинів миючих засобів практично не змінюється при розведенні водою і розчиненні забруднень, що мають кислу або лужну реакцію.                                                                                                            

VI. полікарбоксилати вводяться доскладу порошку як додатковий захист від корозії, фізіологічно інертні.                                                                                                                                         VII. Сульфат натрію при утриманні в складі СМЗ від 5 до 20% надає порошкам сипкість.                                                                               

VIII. Аромати додають практично в усі СМЗ для додання їм приємного запаху.

IX. Стабілізатори піни. Їх вводять в СМЗ в кількості 1-3%. Вони істотно підвищують ефективність синтетичних миючих засобів, посилюючи стійкість піни.                                                                                                                                        XI. Барвники: Застосування барвників у складі СМЗ засноване на оптичному ефекті, оскільки барвники адсорбуються на поверхні тканин без хімічного впливу на тканину. Для цієї мети використовують ультрамарин, індиго, синтетичні органічні пігменти. При цьому тканина набуває велику білизну і яскравість за рахунок блакитного відтінку.

Фосфати й екологія

При попаданні стоків від прання з пральним порошком у водойми фосфати починають діяти як добрива і  викликають  інтенсивне розмноження синьо-зеленихводоростей, «Урожай» водоростей у водоймах починає рости не щодня, а щогодини, що призводить до різкого зниження вмісту розчиненого кисню, сприяє підвищенню евтрофікації (цвітінню) водойм та призводить до масової загибелі гідро фауни.   Хоча тут не можна не враховувати і дію фосфатних добрив, які теж потрапляють у водойми з підземними водами. ПАР, що містяться у складі синтетичних миючих засобів, утворюють плівку на поверхні води, що утруднює доступ кисню і призводить до загибелі водних організмів.ПАР також негативно впливають на організм людини: змінюють структуру і проникність біологічних мембран, що спричиняє найбільш виражені ефекти з боку центральної нервової системи, органів дихання, травного каналу, крові. ПАР мають сенсибілізуючу дію, здатні викликати алергічні реакції.Крім того, вони можуть посилювати токсичну, канцерогенну, мутагенну дію інших хімічних речовин при комплексному та комбінованому надходженні до організму. Особливо агресивно в своїх діях аніонні ПАР, які здатні викликати порушення імунітету, розвиток алергії (особливо у дітей), ураження мозку, печінки,нирок, легенів .

У більшості  країн світу (більше 40 країн) ще в 80-90-і роки минулого століття були введені законодавчі обмеження на використання фосфатних пральних порошків. Базовим законодавчим документом Євросоюзу на даний час є новий Регламент Regulation (EU) № 259/2012, затверджений 14 березня 2012 року, який доповнює регламент № 648/2004. Згідно з цим регламентом, в країнах Євросоюзу з 30 червня 2013 року введено обмеження на вміст фосфору у пральних порошках – не більше 0,5 грама фосфору в рекомендованій кількості мийних засобів в основному циклі процесу прання .

В Україні станом на 2013 рік на ринку переважали порошки з високим вмістом фосфатів.

Середня масова частка фосфатів у складі пральних порошків, які вироблялися в Україні складала 15 – 30 %. Більша частина імпортованого в Україну порошку містила фосфати. Загалом, частка безфосфатних пральних порошків на ринку України складала лише близько 2 – 3 %. Частка миючих засобів, які містять 30 – 60 % фосфатів складала близько 5 %; тих, що містять 15 – 30 % фосфатів – 45 % .

З метою зменшення надходження фосфатів до навколишнього природного середовища Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 408 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 717”, затверджено нову редакцію Технічного регламенту мийних засобів, яка набула чинності 26.12.13. 

Основною ціллю прийняття Постанови є приведення положень Технічного регламенту у відповідність до стандартівРегламенту Європейського Парламенту та Ради 648/2004/ЄС від 31 березня 2004 р. про мийні засоби, зокрема, щодо обмеження використання фосфатів при виробництві мийних засобів: в Україні з 26.12.14. вводиться обмеження на вміст фосфатів і інших сполук фосфору в пральних порошках – не більше 0,5 г в рекомендованій кількості прального порошку для використання в основному циклі процесу прання у жорсткій воді для стандартного завантаження пральної машини.

Таким чином, 2014 рік – рік значних змін у сфері державного регулювання виробництва, імпорту та реалізації на території України пральних порошків, появи значної кількості нових продуктів.

При цьому,  актуальною проблемою були    дослідження асортименту синтетичних мийних засобів, представлених на ринку України та визначення їх впливу на живі організми . . Такі дослідження за темою ” Екологічні аспекти використання пральних порошків” проводилися  спеціалістами  Житомирського національного агроекологічного університету та інституту сільського господарства Полісся НААН України .  

Результати досліджень викладені у збірнику матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції "Наука. Молодь. Екологія."в рамках І Всеукраїнського молодіжного з’їзду екологів .

Для проведення токсикологічних досліджень було обрано 4 пральні порошки, які відрізняються за рецептурним складом: безфосфатний порошок „Gala”, порошок з низьким вмістом фосфонатів (до 5 %) “Ariel”, порошок “Sarma”, що містить 5-15 % фосфатів і до 5 % фосфонатів, і порошок „Ушастый нянь”, що містить 15-30 % фосфатів.

Концентрації миючих засобів були підібрані у відповідності до інструкцій виробників з використання засобів для прання в автоматичних пральних машинах у жорсткій воді, враховуючи, що на стандартний цикл прання у сучасній пральній машині використовується в середньому 50 л води.

Токсичність порошків оцінювали біологічним методом. Для експерименту відібрали водних тварин і рослин, які широко використовуються в якості біоіндикаторів: водяний ослик (Asellusaquaticus), личинки (мотиль) комара-дзвінця опушеного (Chironomus plumosus), ряска мала (Lemna minor L.). Стан дослідних груп оцінювали в порівнянні з контрольними групами. Оцінювали кількість живих тварин, їх зовнішній вигляд і поведінку. Стан ряски оцінювали за кольором листкової пластинки, а також за довжиною і станом корінців.

Вплив розчинів порошків на наземні рослини оцінювали за проростанням насіння пшениці звичайної (Triticum aestivum Linn .) і подальшим розвитком паростків.

За результатами досліджень найбільш виражений токсичний вплив із досліджених порошків на личинки комара-дзвінця ма в розчин порошку „Ariel”, найменший – розчин порошку „Ушастый нянь”. На водяних осликів найбільш виражений токсичний вплив мали порошк и  „Ariel” і  „Sarma”.

Таким чином,встановити кореляцію між токсичністю порошку і вмістом фосфатів неможливо, оскільки найбільшу токсичну дію проявили порошки з середнім вмістом сполук фосфору.

Із розведених розчинів порошків найсильнішу токсичну дію на рослини справляє порошок „Ariel ”, найменшу токсичну дію на рослиниряски проявляє без фосфатний порошок „Gala ”.

Оскільки синтетичні миючі засоби можуть потрапляти із стічними водами на поверхню ґрунту (наприклад, у сільській місцевості), провели дослідження впливу розчинів пральних порошків на проростання насіння і розвиток пшениці звичайної. Було встановлено, що розчини всіх досліджених порошків справляють різко виражену токсичну дію у концентраціях, які еквівалентні концентраціям порошку в зливних водах, що потрапляють до каналізації після процесу прання: насіння пшениці в цих розчинах не проросло.

Одже, розчини всіх досліджених порошків проявляють гостру токсичну дію на рослини пшениці звичайної. 

Таким чином експериментально було встановлено, що безфосфатні порошки також справляють істотний негативний вплив на живі організми. Вода, яка потрапляє до каналізації після прання як фосфатними, так і безфосфатними порошками при використанні їх згідно інструкції виробників, справляє гостру токсичну дію на живі організми, причому гостра токсична дія безфосфатних порошків вища, ніж фосфатних: із досліджених порошків найбільший негативний вплив на живі організми справляв порошок “Ariel”, що має низький вміст фосфонатів.

Сучасні пральні порошки є складною сумішшю різних хімічних речовин, і зробити однозначний висновок, яка з складових порошку має той чи інший вплив на організми, досить проблематично.

Для комплексної оцінки впливу порошків необхідно враховувати весь комплекс факторів, таких, як підсилення токсичної дії одних компонентів іншими, провести довготривалі дослідження прямого і опосередкованого впливу порошків на різні живі організми, визначення токсичної дії при довготривалому впливі низьких доз, визначення часу збереження токсичної дії при потраплянні у навколишнє середовище тощо.

Таким чином, обмеження вмісту фосфатів у пральних порошках має привести до зниження рівня евтрофікації водойм, однак не вирішує всі проблеми, пов’язані з забрудненням водойм синтетичними мийними засобами.

Потребує свого вирішення проблема вдосконалення складу існуючих і пошук нових альтернативних безпечних миючих засобів, що містять менш шкідливі ПАР та інші компоненти. 

Екологічні проблеми використання прального порошку

Відомий екологічний факт - при попаданні в водойми біогенних речовин (в якості добрив) таких як фосфор і азот, відбувається інтенсивне розмноження водоростей, особливо синьо-зелених, які в процесі свого біологічного розвитку зменшують вміст кисню у воді, утворюють токсичні речовини і викликають масову загибель гідрофауни. Прісна вода стає непридатною для пиття і небезпечною для життя

За наукою, ціанові бактерії, токсичні продукти їхнього розпаду та їхні сполуки з хлором своїм руйнівним впливом на здоров'я людини дорівнюють впливу тяжкої води (оксид дейтерія).

Потрапляючи до організму людини, долаючи усі захисні бар'єри і доходячи до крові, вони знищують червоні кров'яні тільця. А потрапляють вони через шкіру під час прання, через одяг (виполоскати їх майже неможливо), через харчові продукти, питну воду.

Фосфати, які потрапляють зі стічними водами до очисних каналізаційних споруд біологічного типу в концентрації більше 5г/т, майже цілком пригнічують біологічні функції мікроорганізмів активного намулу і таким чином руйнують очисні споруди і долучаються до природного середовища неочищеними

Учені Дніпропетровська дійшли висновку, що ці водорості викликали ріст на 10 % кількості онкозахворювань в області. Мало хто знає, що ситуація, що склалася влітку 2001 року на річках України, прирівнюється до екологічної катастрофи. Саме у цей час спостерігалася масова загибель риби більше як у дванадцяти областях України. Причина - знову ж таки синьо-зелені водорості.

Вони різко знижують рівень кисню у воді, накопичують отруйні речовини, а згодом, коли розкладаються, віддають свої накопичення навколишньому середовищу.

Доведено, що рибу з Дніпра, Чорного моря та інших річок і водоймищ країни їсти не можна. І сам вилов у внутрішніх водоймищах зменшився у десятки-сотні разів.

Нині природна самоочисна, біовідновлювальна спроможність прісноводних водоймищ України від застосування фосфатних порошків катастрофічно знизилася, а подекуди знищена цілком. В більшості річок неможливе відновлення рибного ресурсу. Останнім часом водорості розмножуються цілий рік (р.Дніпро), адаптувалися до морської води і поширилися на прибережну смугу Чорного і Азовського морів.

Те, що синьо-зелені водорості розмножуються навіть у холодні місяці, свідчить про велику кількість фосфатів у водоймищах.

Англійські вчені встановили, що фосфатні порошки, потрапляючи у водоймища, призводять до статевих змін у риб (у 60 % риб замість чоловічих розвинулися жіночі статеві органи). Таку ж картину спостерігали у тварин, що жили поблизу прісноводних водоймищ, куди після очищення зливали стічні води.

Для вирішення цієї глобальної світової проблеми ще в 70-і роки під егідою ООН був заключений міжнародний договір про захист Світового океану і прісноводних ресурсів. Він визначає основні напрями діяльності для зменшення забруднення. А першим з них є - зменшення і повне припинення забруднення водних ресурсів біогенними речовинами, особливо фосфором.

Основним джерелом забруднення водойм фосфатами є комунальні стоки з залишками пральних порошків. Довгий час противники обмеження фосфатів (лобіюються транснаціональними виробниками фосфатних порошків) висували теорію про те, що забруднення водойм відбувається із-за попадання мінеральних (фосфатних) добрив.

 Проте, досліди проведені в деяких країнах, показали, що фосфатні добрива - це малорухливі з'єднання і в грунті вони знаходяться до 5-8 років.

Доля забруднення водойм мінеральними фосфатними добривами складає від 10 до 30 процентів від всього поступлення фосфору. Більше ніж 60% фосфатів поступає в водойми із-за використання фосфатних пральних порошків.

Щоб не допустити глобальної екологічної катастрофи водойм світове товариство реалізує наступні міроприємства:

в більшості розвинутих країн світу (більше 40 країн) в 80-90-і роки були введені законодавчі обмеження і повна заборона на використання фосфатних пральних порошків. Їм на заміну біли розроблені і впроваджені малофосфатні і повністю безфосфатні на базі цеолітів, які виявились екологічно небезпечними із-за високого вмісту алюмінію;

      Одночасно в багатьох країнах світу почалось будівництво спеціальних очисних споруд для видалення фосфору і азоту із стічних вод. Так в Німеччині затрати на додаткові очисні споруди склали 50 млрд. доларів США тільки на річці Рейн. В США для захисту Великих Озер - більше 200 млрд. доларів. В Китаї - більше 100 млрд. доларів.

Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Італія, Швейцарія, Австрія, Японія, Корея, Тайвань, Гонконг, Таїланд, ПАР користуються лише безфосфатними (на основі цеолітів) пральними порошками, Фінляндія, Швеція, Бельгія, Данія, США - до 85-90 %, інші країни Європейської спільноти - понад 50 %.

І з кожними роком, за даними фірми HENKEL, виробника безфосфатної продукції, цей відсоток збільшується. До боротьби з застосуванням фосфатних порошків нещодавно приєдналися Росія, Польща, Туреччина та інші колишні соцкраїни.

Верховна Рада України ухвалила постанову “Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України миючих засобів на основі фосфатів”. Як передає кореспондент УНІАН, “за” проголосували 342 із 422 народних депутатів України, зареєстрованих у сесійній залі. Передбачено, що Кабінет міністрів до 1 травня 2011 року має подати на розгляд Верховної Ради проект цієї програми.

У програмі має бути передбачено, зокрема, узгодженість її положень з Регламентом Європейського парламенту та Європейської Ради (ЄС) від 31 березня 2004 року про миючі засоби; рекомендаціями Єврокомісії від 22 липня 1998 року про належну екологічну практику щодо побутових миючих засобів; Директивами Ради: від 4 травня 1976 року щодо забруднення деякими небезпечними речовинами, що потрапляють до водного середовища ЄС; від 21 травня 1991 року щодо очистки стічних вод; 96/61/ЄС від 24 вересня 1996 року щодо комплексного запобігання і контролю за забрудненням; від 3 листопада 1998 року щодо якості води, призначеної для споживання людиною; Директивою Європарламенту і Ради від 23 жовтня 2000 року щодо засад діяльності ЄС у сфері водної політики; Директивою Європарламенту і Ради від 21 квітня 2004 року щодо екологічного зобов’язання запобіганню та відшкодуванню екологічної шкоди; Директивою Європарламенту від 15 лютого 2006 року щодо забруднення, яке викликане викидом деяких небезпечних речовин у водне середовище ЄС.

 Крім того, уряд має передбачити перелік першочергових заходів щодо зменшення і поступового припинення використання на території України миючих засобів на основі фосфатів.

Не дивлячись на великі плани Україна досі є ареною вільного продажу фосфатних миючих засобів, і на жаль, ніяких зрушень у законодавстві не відбувається, щоправда Київводоканал звернувся до  Верховної ради із проханням заборонити пральні порошки із фосфатом.

Правила зберігання прального порошку

Пральний порошок не можна зберігати як попало, інакше ви просто викинете гроші на вітер разом з невикористаної до кінця упаковкою. Для нього шкідливі підвищена вологість, сонячне світло і висока температура.

Особливо це стосується розкритих упаковок. Засобом, які зазнали впливу будь-якого з цих факторів, вже нічого не відпереш. Пам’ятайте про це, коли будете підшукувати місце зберігання.

Порошок, залишений в теплому приміщенні з підвищеною вологістю повітря, буквально за добу перетворюється в монолітну брилу. Властивостей своїх він не втрачає, але приготуйтеся до того, що перед кожним пранням вам доведеться в буквальному сенсі слова відбивати від неї потрібну порцію кошти.

Якщо покласти упаковку у ванній поруч з батареєю опалення, через 2-3 дня її можна сміливо викидати. Хімічні речовини, відпираються плями, під впливом високої температури необоротно руйнуються. Те ж стосується і прямих сонячних променів.

Розкриту упаковку постарайтеся знову закрити якомога герметичнее кожен раз після прання. Покладіть її в поліетиленовий пакет і туго зав’яжіть (найкраще підійде пакет з герметичною багаторазової застібкою-блискавкою), закрийте затискачем або прищіпкою.

Підходяще місце

Знайти місце зберігання, при уявній простоті вирішення цього питання, на практиці часто виявляється досить проблематично. Багато господинь з міркувань економії вважають за краще купувати порошок у великих упаковках (6-9 кг). Така пачка займає досить багато місця. Ванні кімнати і туалети в більшості квартир габаритами похвалитися не можуть. Комори теж передбачені плануванням далеко не скрізь.

Самий перший критерій, яким ви повинні керуватися, вибираючи місце зберігання – недоступність для домашніх тварин і маленьких дітей. І тим, і іншим, з нез’ясовних причин, запах прального порошку дуже подобається. Особливо це відноситься до котам. Поліетиленова або картонна упаковка, до якої вони зможуть дістатися, гарантовано буде розірвана, а вміст – розсипано по всій підлозі. Добре, якщо ви встигнете до того, як вони спробують його на смак.

Не можна зберігати пральний порошок в житлових приміщеннях і на кухні. Його дрібні частинки, які потрапляють в повітря навіть з нерозкритій упаковки, осідають на їжі, предметах меблів, одягу і так далі. Потім вони потрапляють в організм.

Знайдіть для порошку високу закриту полицю (підійде для невеликих картонних упаковок) або шафка з герметично закриваються дверцятами (в ідеалі – на магнітному замку) в коморі або туалеті. Ванна кімната менш прийнятна через постійну підвищеної вологості. Крім засобів побутової хімії, там не повинно зберігатися більше нічого. Особливо це стосується рушників, губок і мочалок, засобів гігієни, дитячих іграшок, продуктів харчування та посуду.

Пам’ятайте про те, що місце зберігання порошку повинно бути максимально віддалене від батарей опалення. При наявності декількох варіантів вибирайте той, що ближче до пральної машини. Кожен раз при пранні бігати до неї і назад через всю квартиру досить незручно.

Вплив пральних порошків на організм людини

Ще в 60-х роках минулого століття науковці Великобританії вперше заговорили про шкідливий вплив синтетичних мийних засобів, зокрема порошків, на довкілля та здоров’я людей. Сьогодні науковці з різних країн одностайні: пральні порошки – один з головних факторів постійного і масового негативного впливу на людину і природу. Адже застосовуються вони практично всіма, скрізь і протягом всього життя. Розчини порошку і його залишки на одязі контактують з шкірою людини, потрапляють в організм, накопичуються в окремих органах і тканинах та призводять до хвороб. У процесі прання із забрудненою водою виливаються у водойми, звідки береться вода для пиття, поливання, для худоби тощо. Відтак з водою та окремими продуктами харчування ці речовини повертаються в організм людини.

Довкілля і наше тіло забруднюють ті складові порошків, які власне й надають їм мийних властивостей – фосфати (солі фосфору, що пом’якшують воду) і ПАР (поверхнево активні речовини). Світове співтовариство, усвідомивши проблему, переглянуло ставлення до т.зв. «побутової хімії».

Зокрема, обмежило вміст фосфатів у мийних засобах. До початку 1990-х такі порошки взагалі заборонили більшість країн Європи, США, Канада, Австралія, Японія та інші.

Головним завданням будь-якого прального порошку є виведення забруднення за допомогою спеціальних речовин - поверхнево активних (ПАР).

      Небезпека цих речовин для здоров'я людини в тому, що при знаходженні на одязі можуть викликати алергічні реакції в організмі людей і навіть викликати таке страшне захворювання, як рак.

А справа вся в тому, що при полосканні у воді одягу, випрати пральним порошком, поверхнево активні речовини не всі і не завжди виполікуються, найчастіше осідають в тканинах одягу. Особливо це відбувається, коли полоскання випрати одяг здійснюється в холодній воді.

Як відомо холодна вода не здатна виполіскувати поверхнево активні речовини з одягу.

При дослідженні впливу прального порошку на організм людини з'ясувалося, що синтетичні миючі засоби небезпечні тим, що до їх складу входять хімія: хлор, поверхнево активні речовини, фосфати. Їх небезпека полягає в тому, що кожен з цих елементів викликають ураження органів і тканин.

Хлор негативно впливає на серцево-судинну систему, здатний викликати атеросклероз і гіпертонію.

Вони всі потрапляють в кров так чи інакше, накопичуються в органах і тканинах людини і починають вражати їх, викликаючи алергію та інші захворювання, слабшає імунітет.

З приводу шкідливого впливу фосфатів, що входять до складу миючих засобів, на організм людини в 1996 Асоціація виробників миючих засобів США офіційно визнала, що створення абсолютно безпечних миючих засобів, для суспільства є неможливим. Такі хімічні елементи, як фосфати, допомагають ПАР краще проникати в тканину і відпирати забруднення.

Небезпека в тому, що навіть після десяти споліскування у воді, з високою температурою, поверхнево активні речовини залишаються в тканини і відповідно потрапляють на шкіру людини при носінні цього одягу, не кажучи про те, що при полосканні в пральних машинах холодною водою вони взагалі не виполікуються .

Лікарі алергологи рекомендують не стикатися з пральними порошками при пранні речей і ретельно виполіскувати речі після застосування порошку. Крім того, всі скиди води відбуваються в річки, і тим самим страждає і навколишнє середовище.

Альтернативою фосфатно - містять порошків є безфосфатні порошки, які менш згубні для людського організму. При використанні безфосфатних порошків після звичайного порошку, необхідно 7 циклів прання, для повного звільнення від фосфатів.

Натуральними природними очисниками вважаються сода, оцет, гірчиця, сіль.У разі потрапляння фосфатів на шкіру людини або через дихальні шляхи починається проникнення їх у кров. Вони викликають мікровоспаленія і алергічні реакції.

Для захисту від шкідливого і небезпечного впливу фосфатів, що містяться в пральному порошку, слід прати білизну в гумових рукавичках, полоскати випрану білизну в гарячій воді не менше десяти разів, проводити провітрювання приміщення, де стирається білизна, проведення вологого прибирання квартири після прання білизни, використовувати безфосфатні пральні порошки.

Ще одним шкідливим речовиною, що входить до складу пральних порошків є фосфор. Його шкоду на здоров'я став відомий ще в 60-ті роки минулого сторіччя.

Справа в тому, що фосфор викликає різні дерматологічні захворювання шкіри. Сполуки фтору здатні проникати в кров людини через шкіру і слизові оболонки.

В результаті знижується гемоглобін у крові людини, і виникають анемії. Так само можливі захворювання таких внутрішніх органів, як нирки, печінка і скелетні м'язи.

Фосфор, проникаючи в структуру клітин може викликати біохімічні та біофізичні зміни. Проникнення фосфору відбувається при зіткненні з розчином прального порошку, погано виполоскане білизна, водопостачання, в яке потрапили забруднені стічні води.

Завдяки проведеним дослідженням учених різних країн світу, стало відомо, що фосфати можна замінювати цеолітами. Однак і вони мають свої мінуси такі як, низький відсоток виполасківанія порошку з тканини, велика кількість силікатів, що викликають знежирення шкірних покривів, високий вміст ПАВ, низька миюча здатність, негативний вплив на колір тканини.

Безпечними пральними порошками для здоров'я людини є ті, що не містять фосфати, силікати, сульфати, хлор, бор, не більше 2-х% шкідливих ПАР.

Що ж шкідливого може міститися у сучасних пральних засобах?

Вплив пральних порошків на біологічні об’єкти

ДІЯ хлору на організм людини. Хлорє причиною захворювань серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій. Хлор руйнує білки, негативно впливає на волосся, шкіру, підвищує ризик захворювання на рак. Хоча хлор міститься в побутовій хімії в малих кількостях, але все таки він шкодить з кожним разом, коли використовуються засоби з ним, і навіть тоді, коли ці засоби не використовуються, усі, хто знаходяться поруч, постійно його вдихають.

ДІЯ ПАВ на організм людини .Аніонні ПАВ- це найбільш агресивні з поверхнево-активних речовин. Вони викликають порушення імунітету, алергію, можуть уражати мозок, печінку, легені. Найгірше те, що ПАРи  здатні накопичуватися в органах, і сприяють цьому фосфати, які посилюють проникнення ПАР через шкіру і сприяють накопиченню цих речовин на волокнах тканин. Навіть 10-кратне полоскання в гарячій воді повністю не звільняє від хімікатів. У пральних машинках здебільшого використовується всього три цикли полоскання. Найсильніше утримують речовини вовняні, напіввовняні  і бавовняні (дитячі!) тканини. Небезпечні концентрації ПАР зберігаються до чотирьох діб. Так створюється вогнище постійної інтоксикації усередині самого організму.                                                                                        

Дія фосфатів на організм людини. Наявність фосфатних добавок в порошках призводить до значного посилення токсичних властивостей ПАР. Вони проникають в мікросудини шкіри, всмоктуються в кров та розповсюджуються по всьому організму. Це призводить до змін фізико-хімічних властивостей самої крові та порушенню імунітету. Вони також здатні накопичуватись в органах, наприклад, в мозку осідає 1,9% загальної кількості ПАР , які потрапили на незахищену шкіру, в печінці 0,6% і т.п.

Фосфатні добавки не тільки підсилюють проникнення ПАР через шкіру, але також сприяють настільки міцному з’єднанню ПАР із тканиною, що навіть 10-кратне виполіскування в гарячій воді не призводить до повного звільнення  одягу  від них.                                 

Дія сульфатів на організм людини. Вміст сульфатів  надають воді солоного та гірко – солоного смаку. Вживання такої води призводить до порушення діяльності травної системи. Воду, яка   містить більше ніж 500 мг/л сульфатів вважають шкідливою для  здоров’я.                                                                            

Діявіддушок,  ароматизаторів на організм людини.Побутовий пил - це суміш з величезної кількості речовин і мікроорганізмів, а, значить, потенційних алергенів. Алергенами "з повітря" можуть стати частинки пральних порошків. Гіперчутливість до будь-якого з аллергену в дитини може проявитися у формі атопічного дерматиту, бронхіальної астми або навіть набряку Квінке.

 Медикаментозні засоби, звичайно, допоможуть зменшити прояви алергії, але без усунення алергенів лікування неможливо. Дослідниками виявлено до 24 ЛОС, або летючих органічних сполук, які можуть викликати проблеми з диханням і головними болями.

Запашні продукти для прання містять сім небезпечних забруднювачів повітря, в тому числі бензол і ацетальдегід-два з'єднання, відомі як канцерогени (немає безпечного рівня впливу цих забруднювачів повітря.) Ці продукти можуть вплинути не тільки на здоров'я, але і на навколишнє середовище.

Дія ПАР на екосистему ВОДОЙМ. Негативно впливає на якість питної води та стан водних об’єктів скидання використаних пральних порошків, у яких містяться фосфати, що суттєво погіршуються якість питної води. Про шкоду, реальну або потенційну, якої завдають водоймам мийні засоби, старше покоління знає давно.

У другій половині ХХ ст. були випадки, коли деякі європейські річки вкривалися піною та навіть із водопровідних кранів текла спінена вода. Причиною цього виявилися поверхнево-активні речовини — основний компонент мийних засобів, або, як їх ще називають, пральних порошків. На ті часи єдиною поверхнево-активною речовиною, яку застосовували для виготовлення таких порошків, був триполіфосфат натрію

Дія фосфатів на екосистему водойм:Після прання з брудною водою триполіфосфат безпосередньо потрапляє в грунт , а звідти в річки і озера. Кількість його накопичується, а потім він починає діяти, як добриво. Тобто йде підсилене підживлення водної системи річок і озер шкідливими скидами від міст, відходами виробництв. Така підгодівля води спочатку викликає бурхливе цвітіння, а потім неминуче старіння водойми.

У місцях скупчення небезпечної речовини на поверхні води спостерігається „ врожай ” синьо-зелених водоростей, які мають здатність розмножуватися з жахливою силою: 1 г триполіфосфату натрію стимулює утворення 5-10 кг водоростей, які при розкладанні отруюють воду і рибу.

Щороку в Україні продають понад 220 тисяч тонн пральних порошків, у більшості з яких міститься триполіфосфат натрію. Таким чином, у воду скидають понад 25 тисяч тонн цієї небезпечної сполуки, що може призвести  до масштабної екологічної  катастрофи. Фосфати не тільки продукують водорості.

Активно зростає і планктон. А чим більше у воді будь-якої суспензії, тим менше можливості використовувати річки та водойми як джерела питної води. Але оскільки іншої води у нас немає, то доводиться використовувати цю отруєну. Коло замкнулося. Ми почали труїти фосфатами середовище, в якому живемо – ми ж і отримуємо назад через їжу та питво все те, що самі отруїли. Надлишок фосфору ініціює наступний ланцюжок: бурхливий ріст рослин -відмирання рослин - гниття - збіднення водойм киснем - погіршення життя організмів.

Дія ПАР на екосистему водойм:розчиняючись у воді, ПАР істотно змінюють властивості води, тобто сильно знижують її поверхневий натяг (прагнення води зменшувати площу своєї поверхні), завдяки якій краплина має сферичну форму. Але ж дивовижні властивості водяної плівки використовує цілий ряд живих організмів. На її поверхні живуть клопи, а водоміри, Гладиш і жуки-вертячки триматися під нею. Личинки комарів, деякі водяні жуки і різні равлики використовують поверхню плівки в якості опори. Зменшення поверхневого натягу води призводить до загибелі всіх вище перелічених водних мешканців.     

  СМЗ ще й речовини, що сприяють збідніння водойм киснем. Вони небезпечні для всього живого у воді навіть в дуже малих концентраціях.

Забруднення вод миючими засобами ускладнюється ще й тим, що навіть їх біологічне руйнування не є вирішенням проблеми, так як самі продукти такого руйнування в деяких випадках є токсичними. Мікроорганізми, проціджуючи через себе воду і, отримуючи, таким чином, поживні речовини, разом з ними отримують і дозу забруднювача.

Забруднення поширюється по харчовому ланцюгу, концентрація такої речовини на одиницю ваги кожного наступного консумента зростає.При утилізації використані розчини пральних порошків безпосередньо стикаються с металевими трубами каналізації, що призводить до корозії металів. Гостра токсичність АI  невелика.

Перші дані про токсичність Аl отримані в 70-х рр. XX ст. Потрапляючи  в організм з водою і  їжею іони Аl вформі нерозчинного фосфату виводяться з фекаліями, а частково всмоктуються в шлунково-кишковому тракті в кров і виводяться нирками. Якщо ж діяльність нирок порушена, відбувається накопичення Аl, що супроводжується зростанням крихкості кісток, порушенням метаболізму Са, Mg, P, F і розвитком різних форм анемії.

Виявлено і більш грізні прояви токсичності Аl: порушення мови, провали пам'яті, порушення орієнтації, помутніння розуму, конвульсією, а інколи і загибель пацієнтів з нирковою недостатністю, які проходили лікування на апаратах гемодіалізу.

Безфосфатний пральний порошок

Відносно недавно на прилавках магазинів стали з'являтися господарських товарів так звані безфосфатні порошки для прання білизни. Наші господині стримано поставилися до придбання такої новинки — ціна значно вище наших звичних миючих засобів, так навіщо платити більше? А ті, хто зважився спробувати, стверджують, що порошок нічого не стирає, так як практично не утворює піни. Що ж це таке, безфосфатний порошок для прання одягу, які він має переваги і недоліки, варто його купувати? 

Німеччина, Нідерланди, Південна Корея, Швейцарія, Італія і Японія законодавчо заборонили реалізовувати або виробляти побутову хімію, яка містить фосфати.

В інших країнах (Франції, Іспанії, Великобританії) введений закон, який дозволяє вміст цих речовин у миючих засобах до 12%.

Ще десятиліття тому винайшли пральні порошки, які містять невелику кількість фосфатів (або зовсім такі речовини відсутні у складі миючого засобу). Виготовляються вони за спеціальною технологією на основі поверхнево-активних речовин. 
Безфосфатний порошок має наступні переваги:

Безпека. Такий засіб не викликає алергії, не містить канцерогенних компонентів у складі. Крім того, повністю розчиняється під час прання і при обполіскуванні, тому ніякі хімічні сполуки не залишаються на одязі.

Таким засобом можна прати в холодній воді — зникнуть навіть складні плями.

Безфосфатний пральний порошок є економним. На відміну від звичайних засобів, які господині звикли насипати в пральну машину «побільше, щоб краще відіпралася», не містить агресивні речовини порошок потрібно застосовувати згідно з інструкцією. Якщо насипати більше, то результат буде прямо протилежний — одяг не буде очищена якісно.

Крім того, у безфосфатних засобів для прання термін придатності необмежений завдяки особливій технології виготовлення цього продукту.

Чи безпечні безфосфатні порошки?

Екологічно і фізіологічно «м'які» безфосфатні порошки теж містять ПАР, але значно менше, ніж фосфатні. А фосфатних, ен-зимних і хлорних добавок узагалі немає.

Фосфати в них заміняє цеоліт. Його використовують у Європі. В Україні є аналог - мінерал трон, знайдений у Криму кілька десятків років тому, але не розроблений. Проте науково не підтверджено, що цеоліт кращий і безпечніший за фосфати. 
Цеоліт - це досить великі малорозчинні крупинки, які залишаються на одязі, білизні після прання на довгий час. Він «цементує» тканину, робить її більш щільною. Цеоліт ніби влипає утканину, його важче виполоскати, ніж фосфати, навіть у гарячій воді. 

Безфосфатні порошки - теж не ідеальний вихід, адже цеоліт створює невидимі мікропошкодження шкіри, проникає в організм і накопичується в ньому. Досі серйозних медичних досліджень впливу цеоліту на організм людини майже не проводилося.

Розділ 2

Експериментальна частина

Пери і не Парся!

(Відео-інтерв’ю з місцевими мешканцями)

Ви перете білизну? Тоді ми йдемо до вас.

На прилавках магазинів досить різноманітний вибір пральних порошків.  А який пральний порошок обираєте саме ви? Може цей? Так, дійсно ціна доступна і виробник популярний.

А може цей пральний порошок?  Ціна кусається… а може цей… щось я заплуталась.  Як правильно обирати пральний порошок, на що звертати увагу в першу чергу, і чи дійсно ціна відповідає якості? Пери і парся?А чи дійсно це так? Зараз дізнаемось.

Для вибору марок прального порошку для дослідження провели анкетування.  

Анкета складалася з  трьох  питань:

Яким пральним порошком Ви користуєтесь?

Наякі критерії при виборі засобу для прання Ви звертаєте увагу?

Чи знаєте Ви про шкідливий вплив прального порошку на здоров’я людини та навколишнє середовище?

Обробка анкетних даних

Питання №1.  Діаграма вибору прального порошку .

Розділ 3

Дослід  1.

Порівняння складу пральних порошків

Для першого досліду я взяла 5 видів порошка , які на українському ринку користуються попитом.  Детально розглянула склад кожного  виду порошка. Провела опитування серед міського населення.  Більшість покупців надають перевагу пральному порошку  TIDE AUTOMAT

Висновки: за результатами соц.. опитування серед населення найбільшу кількість позитивних відгуків займає пральний порошок «TIDEAUTOMAT» та «Вухастий нянь» .  та нажаль, за результатами Українського контроль надзору пральний порошок «Вухастий нянь» не відповідає  вимогам токсичності , так як процент перевищує  за 40.  Найменшу кількість процентів  набрав

Безфосфатний пральний порошок "НАШ" - БІЛИЙ, автомат.

Дослід №1. (Визначення фізико-хімічних характеристик пральних порошків.)

Приготування розчинів порошків: на електронних вагах зважили по 1г. порошку кожного виду, розчинили їх в 100 мл водопровідної води, розмішати   до повного розчинення порошку

Фото 1

1.Оцінили запах ароматів (перевірили стійкість і специфічність запахів розчинів порошків).

Висновок:Наявність сильного запаху свідчить про велику кількість ароматизаторів. Якщо запах змінив свою специфічність, то це свідчить про погану якість ароматизаторів. Найкращим  виявився порошок «Вухатий нянь», найгірші результати у «Gala».        

2. Виміряли р Н розчинів пральних порошків, висоту піни              

    Фото  2

Висновок: Визначення р Н розчинів пральних порошків показало, що середовище їх розчинів лужна: у «Вухатий нянь » - лужна (р Н = 9,3), а у «Tide», «Gala»- сильнолужна (р Н = 12), а це негативно впливає на шкіру рук. Висота піни найвища у  пральних порошків «Losk»( 4.7 см), «Tide»( 4.5 см),що свідчить про високий вміст сульфатів,які негативно впливають на шлунково-кишковий тракт.

Дослід №3(Вплив поливу розчином пральних порошків на кімнатні рослини.)   Для досліду було висаджено  6 вазонів рослин одного виду. Кожну рослину протягом 2 тижнів щодня поливали тільки слабким розчином прального порошку.    

Фото 3

      Фото 4

Фото 5

Таблиця. Вплив порошків на кімнатні рослини

Висновок:Вже через 5 дні після поливу квітка в горщику №4 стала в’янути, листя стали не такі щільні, як у п’ятьох інших випробуваних рослин, один листя навіть почали підсихати. Найдовше протримався зразок №6, який тільки до кінця другого тижня став втрачати листя.  Фотографії ходу експерименту можна подивитися в додатку. Найменший вплив на ріст і розвиток рослин надав «Gala», найбільше – «Вухатий нянь».

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

• Крім ПАР в пральних порошків є барвники, стабілізатори, консерванти, парфумерна композиція, відбілювачі, ензими і багато іншого, проте на коробках повний склад не відображається.                                                                • На етикетках немає напису: «Берегти від дітей. Остерігатися попадання в очі».

 • Велика увага приділяється на етикетці пральних порошків рекламним даним.  

• Отримані дані дозволяють зробити висновок, що всі досліджувані розчини пральних порошків сприяють посиленню корозії на залізних і алюмінієвих предметах.                                                                                                                                 • У ході дослідницької роботи було встановлено, що розчини пральних порошків негативно діють на екосистему водойм: знижують поверхневий натяг води в середньому в 2,6 рази, сприяють загибелі живих організмів, змінюють    р Н води.                                                                                                                                        • Найбільше знижують поверхневий натяг води «Tide», «Gala».

• При вимірюванні р Н розчинів пральних порошків було виявлено, що середовище їх розчинів лужна: у «Sarma» лужна - (р Н = 9,2), «Вухатий нянь» - лужна (р Н = 9,3), а у «Tide», «Gala» - сильнолужна (р Н = 12), а це негативно впливає на шкіру рук.                                                                                                             • При визначені рейтингу пральних порошків по показниках всіх експериментальних дослідів, вираховуючи кількість балів за збільшенням негативного впливу на здоров’я людини та екологію ,найбільш агресивними пральними порошками  виявились «Sarma», «Galinka». Найменьший вплив мають «Gala», «Tide».

ВИСНОВКИ

Опрацювання літератури з даної проблеми та ряд проведених дослідів дають змогу зробити такі висновки:

Усі пральні засоби, які досліджували під час експериментів, мають достатньо високий рівень токсичності на наявність в них вмісту фосфатів та інших токсичних речовин.

У ході дослідження виявлено, що українські громадяни мало обізнані у                           тому, що саме входить до складу прального порошку і як ці компоненти впливають на навколишнє середовище та їх власне здоров’я, а отже екологічна освіченість мешканців Подільського району  у сфері екологічної безпеки використання фосфатних миючих засобів перебуває на низькому рівні.

У експериментальній частині було проведено практичні досліди, які показали, що без фосфатні пральні порошки дуже добре справляються з брудними плямами і  при тому не вміщують в себе токсичні речовини, що є запорукою не тільки чистого одягу, а й здоровя та збереження навколишнього середовища.

Результати даної роботи є пізнавальними для підвищення екологічної освіченості з даного питання учнів шкіл, користувачів пральних засобів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

О. Цигульова, Г. Цвєткова, Д. Павловський [Електронний ресурс] .

Режим доступу:

http://www.ecovillage.in.ua/index.php/health/other/257-2012-02-27-12-12-50.html

2. Ринок непродовольчих товарів України: реалії та перспективи : монографія. – В 3-ох т. / кал. авт.: О.О. Шубін, О.М. Азарян та ін. / за наук. ред. О.О. Шубіна; М-во освіти і науки України, Денц. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. – Донецьк :Вид-во ДонНУЕТ. – 2010. – Т. 1. – 576 с

3.  Держком. статистики України. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua. 4. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.bibliofond.ru/view.aspx? id=455807.

Додаток 1

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ 
мийних засобів

Цей Технічний регламент установлює вимоги до мийних засобів і поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу.

Уведення в обіг мийних засобів та поверхнево-активних речовин можливе тільки в разі, коли вони не загрожують безпеці навколишнього природного середовища та відповідають вимогам щодо:

• рівня біологічного розкладу поверхнево-активних речовин;
• маркування мийних засобів;
• інформації, яка надається на запит визначених законодавством органів виконавчої влади;
• обмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах.
• У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:здатність до первинного біологічного розкладу поверхнево-активної речовини - біологічна трансформація (структурна зміна) поверхнево-активної речовини за допомогою мікроорганізмів, що призводить до втрати її поверхнево-активних властивостей;
• здатність до повного біологічного розкладу поверхнево-активної речовини - повне перероблення поверхнево-активної речовини мікроорганізмами під впливом кисню з утворенням вуглекислого газу, води, мінеральних солей, будь-яких наявних у водному розчині елементів та нових мікробних (бактеріальних) компонентів (біомаси);
• інгредієнт - будь-яка хімічна речовина синтетичного або натурального походження, що входить до складу мийного засобу;
• мийний засіб - будь-яка речовина або препарат, що містять мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення та використання в побуті і промисловості, у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо;
• мило тверде - продукт, вироблений з жирової сировини тваринного та рослинного походження, гідрованих жирів або їх сумішей та синтетичних жирних кислот методом лужного омилювання;
• очищення - відокремлення забруднень від основи з переведенням їх у стан розчину чи дисперсії;
• поверхнево-активна речовина - будь-яка органічна речовина та/або препарат, що використовуються в мийних засобах, мають поверхнево-активні властивості та складаються з однієї або більше гідрофільних груп і однієї або

• більше гідрофобних груп такого характеру та розміру, які можуть знизити рівень поверхневого натягу води, сформувати мономолекулярні шари, що розтікаються або адсорбуються на межі між водою і повітрям, емульсії та/або мікроемульсії, та/або міцели, а також можуть адсорбуватися на межі між водою і твердою поверхнею;
• пральний порошок - синтетичний порошкоподібний мийний засіб загального користування для побутового прання, зокрема в громадських пральнях;
• прання - видалення різноманітних забруднень з тканин;
• препарат - суміш або розчин, який складається з двох або більше речовин;
• промисловий мийний засіб - засіб, що використовується спеціальним персоналом поза побутовою сферою для миття та очищення із застосуванням спеціальних засобів;
• речовина - хімічний елемент та його сполуки в природному стані або ті, що отримані в результаті будь-якого технологічного процесу, включаючи будь-які добавки, необхідні для забезпечення їх стійкості, та будь-які домішки, що утворюються під час технологічного процесу, крім будь-якого розчинника, що може бути відокремлений, не впливаючи на їх стійкість або не змінюючи їх складу.
• Терміни “введення в обіг”, “вилучення продукції з обігу”, “користувач”, “розповсюджувач”, “уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні” вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”; термін “національні стандарти” - у значенні, наведеному в Законі України “Про стандартизацію”; терміни “орган з оцінки відповідності”, “технічний регламент” - у значенні, наведеному в Законі України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”; терміни “випробувальна лабораторія”, “виробник”, “декларація про відповідність” - у значенні, наведеному в Законі України “Про підтвердження відповідності”.

Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:

• мийні засоби, призначені для прання або очищення та введені в обіг на території України для потреб споживача (користувача);
• мийні засоби, призначені для замочування, полоскання, підкрохмалювання, апретування, пом’якшування або вибілювання виробів з тканин;
• мийні засоби, призначені для очищення поверхонь, матеріалів, виробів, механізмів, механічних пристроїв, транспортних засобів та допоміжного обладнання, інструментарію, апаратури тощо;
• інші мийні засоби, призначені для використання під час прання та очищення.

Вимоги цього Технічного регламенту не поширюються на:

• мило тверде;
• косметичні засоби;
• поверхнево-активні речовини, які мають дезінфікуючі властивості;
• мийні засоби, що містять не більш як 0,2 відсотка поверхнево-активних речовин.

Ідентифікаційною ознакою мийного засобу є його призначення. Інформація про призначення зазначається в маркуванні та інструкції із застосування мийного засобу.

Рівень біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, які входять до складу мийного засобу.

Рівень повного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу, повинен становити за 28 днів не менш як 60 відсотків (за двоокисом вуглецю) або 70 відсотків (за загальним органічним вуглецем).У разі коли рівень повного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу, є менш як 60 відсотків (за двоокисом вуглецю) або 70 відсотків (за загальним органічним вуглецем), для промислових мийних засобів повинна застосовуватися вимога щодо первинного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу.Рівень первинного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу, повинен становити не менш як 80 відсотків.Вимоги, установлені пунктами 7 і 8 цього Технічного регламенту, не застосовуються до інгредієнтів, які не є поверхнево-активними речовинами.

Обмеження щодо вмісту фосфатів та інших фосфорних сполук у мийних засобах

На окремі мийні засоби застосовуються обмеження щодо вмісту в них фосфатівта інших фосфорних сполук згідно з додатком 1.

Маркування мийного засобу

Мийний засіб маркується шляхом нанесення на зовнішню поверхню паковання чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням:

• найменування та інформації про призначення мийного засобу;
• торговельної марки (за наявності) або торговельного знака, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або його уповноваженого представника;
• інформації про склад мийного засобу згідно з додатком 2;
• адреси, зокрема електронної пошти (за наявності), та номера телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів;
• інструкції із застосування, заходів безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством, а в разі їх відсутності - вимог, наведених у ДСТУ ГОСТ 31340:2009 “Попереджувальне маркування хімічної продукції. Загальні вимоги”;
• маси нетто чи об’єму;
• дати виготовлення;
• строку придатності;
• умов зберігання (в разі потреби).
• У разі коли мийний засіб постачається нерозфасованим, інформація, зазначена в абзацах другому, третьому і п’ятому цього пункту, повинна міститися в супровідній документації.

Маркування пральних порошків і мийних засобів для побутових посудомийних машин повинне містити інформацію про дозування мийного засобу згідно з додатком 2.

Маркування мийного засобу здійснюється згідно із законодавством про мови.

Маркування паковання рідкого мийного засобу не повинне містити графічного зображення продуктів харчування, зокрема фруктів, у разі, коли таке зображення може ввести споживача (користувача) в оману стосовно його застосування, крім випадків зображення продуктів харчування разом з речами побуту, що прямо вказують на призначення засобу.

Національний знак відповідності згідно з описом та правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 “Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188), наноситься на зовнішню поверхню паковання чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом.

Випробування мийних засобів та поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу

Випробування мийних засобівта поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу, проводяться акредитованими відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025 “Загальні вимоги до компетентності випробувальних лабораторій” випробувальними лабораторіями згідно з національними стандартами, перелік яких офіційно публікується Мінекономрозвитку.

Інформація, яка надається виробниками мийних засобів

Виробник мийного засобу забезпечує зберігання документації, що містить:

• результати випробувань біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу;
• результати випробувань мийного засобу щодо вмісту в ньому фосфатів та інших сполук фосфору;
• технічний опис інгредієнтів згідно з додатком 2

Процедура оцінки відповідності

Для визначення відповідності мийного засобу вимогам цього Технічного регламенту виробник або його уповноважений представник застосовує процедуру оцінки відповідності, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 “Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності” (Офіційний вісник України, 2003 р., № 41, ст. 2175).

Для проведення оцінки відповідності мийних засобів застосовується на вибір виробника або його уповноваженого представника модуль оцінки відповідності А1 (внутрішній контроль виробництва і контрольовані випробування продукції) або модуль F1 (установлення відповідності продукції за результатами перевірки) згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності.

За результатами проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважений представник складає декларацію про відповідність мийного засобу вимогам цього Технічного регламенту за формою згідно з додатком 3 та наносить у встановленому порядку національний знак відповідності на зовнішню поверхню паковання чи етикетку.

Виробник або його уповноважений представник обов’язково формує комплект технічної документації, що підтверджує відповідність мийного засобу вимогам цього Технічного регламенту та включає такі документи:

• нормативний документ, згідно з яким виробляється мийний засіб, або специфікацію виробника на мийний засіб;
• висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію, виданий у встановленому порядку;
• опис та інструкцію із застосування мийного засобу;
• інформацію про склад мийного засобу із зазначенням переліку інгредієнтів, які застосовані під час виробництва такого засобу, типу (аніонні, катіонні, амфотерні, неіоногенні, дезінфектант тощо), молекулярної маси та кількості поверхнево-активних речовин;
• протоколи випробувань біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу, та сертифікат відповідності, виданий призначеним органом з оцінки відповідності (у разі застосування модуля F1 (установлення відповідності продукції за результатами перевірки);
• декларацію про відповідність мийного засобу вимогам цього Технічного регламенту.

Виробник або його уповноважений представник зберігає комплект технічної документації протягом п’яти років після виготовлення останньої партії мийного засобу і надає його для проведення перевірки в установлених законодавством випадках.

У разі коли виробник не є резидентом України та відсутній уповноважений представник, комплект технічної документації зберігається особою, що відповідає за введення мийного засобу в обіг.

Додаток  2

ОБМЕЖЕННЯ 
щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах

Додаток 3

до Технічного регламенту

МАРКУВАННЯ 
та інгредієнти мийного засобу

Інформація про склад мийного засобу

У разі коли масова частка фосфатів, фосфонатів, аніонних, катіонних, амфотерних, неіоногенних поверхнево-активних речовин, вибілювачів на основі кисню або хлору, етилендіамінтетраоцтової кислоти та її солей, нітрилтриоцтової кислоти та її солей, фенолів, зокрема галогенізованих, парадихлорбензолу, ароматичних, аліфатичних, галогенізованих вуглеводнів, мила, цеолітів, полікарбоксилатів становить більш як 0,2 відсотка складу мийного засобу, інформація про наявність у складі мийного засобу даних інгредієнтів зазначається в маркуванні у такому діапазоні масової частки:

• менш як 5 відсотків;
• від 5 до 15 відсотків;
• від 15 до 30 відсотків;
• понад 30 відсотків.

Інформація про наявність у складі мийного засобу таких інгредієнтів, як ензими, дезінфектанти, оптичні вибілювачі, запашні речовини (ароматизатори), консерванти, зазначається незалежно від їх масової частки.

Інформація про дозування мийного засобу

Маркування прального порошку повинне містити:

• інформацію про рекомендовану кількість та/або дозування мийного засобу в мілілітрах або грамах залежно від способу прання та/або миття, а також ступеня забруднення тканин та використання води різної жорсткості (м’якої, середньої та жорсткої) для одного чи двох циклів процесу прання;
• розмітку щодо дозування мийного засобу із застосуванням мірного кухля (за наявності) залежно від використання води різної жорсткості.
• У разі використання мийних засобів, призначених для видалення складних забруднень, маса стандартного завантаження в пральну машину сухих тканин становить 4,5 кілограма, а засобів, призначених для прання делікатних тканин, - 2,5 кілограма (у разі прання у воді середньої жорсткості).

Маркування мийного засобу для побутових посудомийних машин містить інформацію про стандартну дозу засобу в грамах або мілілітрах чи кількості таблеток для використання в основному циклі миття для завантаження посудомийної машини столовим набором на 12 персон, а також води різної жорсткості.

Технічний опис інгредієнтів

У технічному описі інгредієнтів зазначається їх перелік у такому діапазоні масової частки:

• понад 10 відсотків;
• від 1 до 10 відсотків;
• від 0,1 до 1 відсотка;
• менш як 0,1 відсотка.

Домішки, що утворюються в мийному засобі під час технологічного процесу його виробництва, не вважаються інгредієнтами.

Ароматизатор, ефірна олія або барвник вважаються єдиним інгредієнтом та жодний з їх складових компонентів не зазначається, крім тих алергенних ароматичних речовин, загальна концентрація яких у мийному засобі перевищує граничне значення, визначене в пункті 1 цього додатка.

У технічному описі зазначається загальна хімічна назва кожного інгредієнта або його назва відповідно до номенклатури Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії (International Union of Pureand Applied Chemistry/IUPAC), реєстраційний номер інгредієнта, установлений Хімічною реферативною службою (Chemical Abstracts Service Registry/CAS), і назва інгредієнта відповідно до номенклатури Міжнародної номенклатури косметичних інгредієнтів (International Nomenclature of Cosmetic Ingredients/INCI) (за наявності), назва інгредієнта, визначена Державною фармакопеєю України та/або Європейською фармакопеєю (за наявності).

Публікація технічного опису інгредієнтів

• Виробники мийних засобів розміщують на веб-сайті технічний опис інгредієнтів, крім інформації про:
• діапазони масової частки;
• компоненти ароматизаторів, ефірних олій та барвників.
• Для промислових мийних засобів така інформація зазначається у довідкових листках технічних даних.