Автор розробки: Дослідницька діяльність з дітьми дошкільного віку: «Відкриваємо світ разом!»
Жукова Світлана Володимирівна
Вихователь ЗДО N4 «Ромашка»
Примітка: «Матеріал упорядковано та технічно оформлено за участю цифрового асистента штучного інтелекту Gemini (Google)»).
Анотація
У методичній розробці, «Відкриваємо світ разом!», представлено комплексну систему роботи з дітьми дошкільного віку, спрямовану на всебічний розвиток особистості через інтеграцію сучасних освітніх технологій. Практичні матеріали адаптовано відповідно до вікових та індивідуальних особливостей вихованців, з особливим фокусом на мультисенсорний підхід, ігрові практики та соціально-емоційний розвиток.
Зміст матеріалів диференційовано за віковими періодами:
-
Молодший дошкільний вік: Акцент зроблено на сенсорно-пізнавальному розвитку, адаптаційних процесах, формуванні базових навичок дрібної та великої моторики, а також мовленнєвої активності через предметно-ігрову діяльність.
-
Середній дошкільний вік: Увагу зосереджено на розширенні комунікативних навичок, розвитку логіко-математичного мислення, просторової уяви, перших спробах самостійного моделювання та конструктивної взаємодії в мікрогрупах.
-
Старший дошкільний вік: Матеріали орієнтовані на підготовку дітей до школи, розвиток критичного мислення, саморегуляції, зв'язного мовлення, креативності та навичок командної роботи під час вирішення проблемно-ігрових завдань.
Окрему увагу приділено інклюзивному складнику: представлені вправи та ігри є ефективним інструментом для роботи з дітьми, які потребують високого рівня підтримки, сприяючи їхній успішній соціалізації та гармонізації психоемоційного стану.
Методичні матеріали рекомендовано для використання вихователям закладів дошкільної освіти, асистентам вихователів та батькам.
Календарно-тематичний план дослідів та експериментів
Для дітей молодшого дошкільного віку (3 – 4 роки)
Осінь: Знайомство з властивостями природи
Вересень
1. «Чарівна водичка» (Знайомство з водою)
-
Мета: Познайомити дітей з тим, що вода прозора, не має смаку та запаху.
-
Матеріали: Два стаканчики (з водою та молоком/соком), ложечки.
-
Хід: Дайте дітям два стаканчики: один з водою, інший з молоком. Опустіть у кожен стаканчик ложку. У воді ложку видно, а в молоці — ні. Запропонуйте понюхати воду.
-
Висновок: Вода прозора і нічим не пахне.
2. «Шуршить чи рветься?» (Папір)
-
Мета: Дізнатися про властивості паперу.
-
Матеріали: Шматочки тонких серветок та цупкого картону.
-
Хід: Запропонуйте малюкам зім'яти шматочки, послухати, як вони шуршать, і спробувати розірвати їх.
-
Висновок: Папір може шуршати, він легко мнеться і рветься. Тонкий папір розірвати набагато легше, ніж цупкий картон.
3. «Кольорова вода у ЛЕГО»
-
Мета: Ознайомити дітей із кольором, розвивати зорове сприйняття та вміння порівнювати відтінки.
-
Матеріали: Прозорі склянки, чиста вода, фарби (гуаш), цеглинки LEGO різних кольорів.
-
Хід: Налийте воду у склянки. Запропонуйте дитині обрати одну цеглинку ЛЕГО (наприклад, червону). Капніть у склянку червону фарбу й попросіть розмішати її. Порівняйте разом колір води та цеглинки.
-
Висновок: Вода вміє приймати колір фарби й ставати такою ж яскравою, як наші іграшки ЛЕГО.
4. «Шорсткий — гладенький»
-
Мета: Розвивати тактильну чутливість, вчити розрізняти текстури на дотик.
-
Матеріали: Стигле гладеньке яблуко, шорстка лісова шишка або колючий каштан.
-
Хід: Запропонуйте малятам заплющити очі та по черзі помацати спочатку гладке яблучко (або гладку сторону ЛЕГО), а потім — шорстку суху шишку. Спитайте про їхні відчуття.
-
Висновок: Предмети навколо нас бувають різними на дотик: одні гладенькі, інші — шершаві чи колючі.
Жовтень
1. «Листочки-літачки» (Легкий — важкий)
-
Мета: Показати дітям, чому листя летить, а камінці падають.
-
Хід: На прогулянці запропонуйте дітям підкинути вгору сухий осінній листочок, а потім маленький камінець. Спостерігайте за їхнім падінням.
-
Висновок: Листочок легкий, тому він плавно кружляє в повітрі. Камінець важкий — він відразу падає на землю.
2. «Кольорові калюжки» (Змішування фарб)
-
Мета: Розвивати зорове сприйняття, показати появу нового кольору.
-
Матеріали: Прозора склянка з водою, жовта та синя гуаш.
-
Хід: У прозову воду додайте трохи жовтої гуаші, а потім капніть синьої. Запропонуйте дітям подивитися на «чарівне» перетворення.
-
Висновок: Фарби можна змішувати, і тоді утворюється зовсім новий колір — зелений!
3. «Вітер у долоньках»
-
Мета: Дати перше уявлення про повітряні потоки, навчити відчувати рух повітря.
-
Матеріали: Кольорові паперові віяла, великі осінні листочки.
-
Хід: Спочатку запропонуйте дітям сильно подмухати на свої долоньки. Що вони відчули? Прохолоду. Потім дайте їм паперові віяла й попросіть помахати ними перед обличчям.
-
Висновок: Хоч ми й не бачимо повітря, ми відчуваємо його щічками, коли воно рухається.
4. «Дощові хмаринки з губки»
-
Мета: Наочно показати процес утворення дощу, розвивати моторику пальчиків.
-
Матеріали: Кухонні губки, піпетки або ложечки, мисочки з водою.
-
Хід: Сухі губки — це «хмаринки». Запропонуйте дітям за допомогою піпетки чи ложки капати воду на губку. Хмаринка стає важчою, і з неї починає капати дощик.
-
Висновок: Коли у хмаринці збирається дуже багато водички, вона стає важкою і падає на землю дощиком.
Листопад
1. «Де сховався дощик?» (Сухий та мокрий пісок)
-
Мета: Закріпити властивості сухого та мокрого піску.
-
Хід: Запропонуйте дітям набрати в долоньку сухий пісок — він сиплеться крізь пальчики. Потім полийте пісок з лієчки. Спробуйте набрати його тепер — з нього можна ліпити кульки.
-
Висновок: Сухий пісок сипучий, а мокрий — ліпиться і тримає форму.
2. «Схованки в долоньці» (Властивості льоду)
-
Мета: Показати, що лід холодний і тане від тепла.
-
Матеріали: Маленькі крижинки.
-
Хід: Покладіть кожній дитині на долоньку маленьку крижинку. Запропонуйте міцно затиснути кулачок. Що капає з кулачка?
-
Висновок: Лід холодний і твердий, але в теплій долоньці він швидко перетворюється на водичку.
3. «Сухий та мокрий папір»
-
Мета: Ознайомити дітей зі зміною властивостей паперу під дією води.
-
Матеріали: Кольорові паперові серветки, мисочки з водою.
-
Хід: Запропонуйте дітям зім'яти сухі серветки (вони шуршать). Потім змочіть серветку у воді й спробуйте зім'яти знову — вона перетворилася на липку грудочку і легко рветься.
-
Висновок: Сухий папір шуршить і тримає форму, а мокрий — стає м'яким і дуже легко рветься.
4. «Де ховаються звуки?»
-
Мета: Розвивати слухову увагу, вміння орієнтуватися у просторі за звуком.
-
Матеріали: Музична іграшка-пищалка, велика хустка або коробка.
-
Хід: Діти заплющують оченята, а вихователь ховає увімкнену музичну іграшку під хустку в кутку кімнати. Діти відкривають очі та на слух мають показати, де вона.
-
Висновок: Звуки подорожують по кімнаті, а наші вушка допомагають нам знаходити ігрушки.
Зима: Магія снігу та льоду
Грудень
1. «Кольорові візерунки на снігу»
-
Мета: Показати, що сніг вбирає в себе фарбу.
-
Матеріали: Пляшечки з розфарбованою теплою водою та дірочками у кришках.
-
Хід: На прогулянці запропонуйте дітям «помалювати» кольоровою водою по білому снігу.
-
Висновок: Білий сніг легко фарбується, бо він швидко вбирає кольорову водичку.
2. «Чарівні крижані прикраси»
-
Мета: Закріпити знання про те, що вода замерзає на морозі.
-
Матеріали: Формочки, кольорова вода, ниточки.
-
Хід: Налийте у формочки кольорову воду, опустіть туди ниточки та винесіть на мороз. Наступного дня прикрасьте отриманими крижинками кущі на майданчику.
-
Висновок: На морозі вода замерзає і перетворюється на твердий лід.
3. «Льодові доріжки для ЛЕГО»
-
Мета: Познайомити дітей із властивістю льоду ковзати.
-
Матеріали: Плоскі шматочки льоду, цеглинки ЛЕГО, пластикова дощечка.
-
Хід: Запропонуйте малятам штовхнути пальчиком цеглинку ЛЕГО по льоду, а потім — по пластиковій дощечці. Де цеглинка ковзає швидше?
-
Висновок: Лід дуже рівний, гладкий та слизький, тому іграшки по ньому ковзають неймовірно швидко.
4. «Чарівний сніг у групі»
-
Мета: Закріпити знання дітей про танення снігу в теплі.
-
Матеріали: Жменя снігу, кольорова тарілочка.
-
Хід: Принесіть у групу сніжку та покладіть її на тарілочку. Спостерігайте за нею під час гри. Сніжка ставатиме все меншою, доки не зникне.
-
Висновок: Сніг боїться тепла. У групі тепло, тому сніжок розтанув і став прозорою водою.
Січень
1. «Куди зник сніг?» (Чистий чи брудний?)
-
Мета: Довести дітям, що сніг не можна їсти.
-
Матеріали: Відерце зі снігом, прозора склянка.
-
Хід: Наберіть на вулиці «чистий і білий» сніг. У групі дайте йому розтанути. Подивіться на воду крізь прозору склянку — на дні діти побачать порошинки та бруд.
-
Висновок: Тлалий сніг насправді брудний, тому його не можна їсти, бо заболить горлечко.
2. «Сонце гріє — тінь ховає»
-
Мета: Познайомити малят з поняттям тіні.
-
Хід: У сонячний зимовий день зверніть увагу дітей на їхні тіні на снігу. Потанцюйте, помахайте ручками — тінь повторюватиме всі рухи.
-
Висновок: Коли сонечко світить на нас, на снігу з'являється темна фігура — це наша тінь.
3. «Тінь на стіні»
-
Мета: Розвивати просторову уяву малюків.
-
Матеріали: Яскравий ліхтарик, улюблені іграшки.
-
Хід: Спрямуйте світло ліхтарика на стіну в темному кутку. Помістіть іграшку між ліхтариком та стіною. На стіні з'явиться темний силует.
-
Висновок: Коли іграшка закриває світло від ліхтарика, на стіні з'являється її темна подружка — тінь.
4. «Тепла та холодна водичка»
-
Мета: Навчити дітей розрізняти температуру води на дотик.
-
Матеріали: Дві мисочки з водою (тепла та прохолодна).
-
Хід: Запропонуйте дітям обережно занурити пальчик спочатку в одну мисочку, а потім — в іншу. Попросіть назвати свої відчуття.
-
Висновок: Вода буває теплою, як сонечко, і прохолодною, як зимовий вітерець.
Лютий
1. «Він невидимий, але він є» (Ловимо повітря)
-
Мета: Дати перше уявлення про повітря навколо нас.
-
Матеріали: Великі порожні поліетиленові пакети.
-
Хід: Запропонуйте дітям змахнути пакетом у повітрі й швидко закрутити його. Пакет надувся, як подушечка. Що всередині?
-
Висновок: Повітря навколо нас є, хоч воно й прозоре та невидиме. Ми спіймали його в пакет.
2. «Слизький лід»
-
Мета: Ознайомити дітей із властивостями льоду (гладкий, слизький).
-
Хід: На прогулянці запропонуйте дітям потерти підошвою взуття по снігу (не ковзає), а потім акуратно по льоду крижаної доріжки (ковзає).
-
Висновок: Лід дуже гладкий і слизький, тому на ньому треба бути обережними, щоб не впасти.
3. «Бульбашки у склянці»
-
Мета: Наочно показати повітря, що виділяється при диханні.
-
Матеріали: Прозорі стаканчики з водою, широкі коктейльні трубочки.
-
Хід: Запропонуйте дітям вставити трубочку у воду і легенько подмухати через неї. Вода зашумить і з'являться бульбашки.
-
Висновок: Коли ми видихаємо повітря через трубочку, у воді утворюються круглі веселі бульбашки.
4. «Таємничі сліди на піску»
-
Мета: Ознайомити дітей із властивістю вологого піску зберігати відбитки форм.
-
Матеріали: Піднос із вологим піском, цеглинки ЛЕГО.
-
Хід: Запропонуйте дітям щільно притиснути свою долоньку або цеглинку ЛЕГО до вологого піску. Розгляньте чіткі сліди.
-
Висновок: Мокрий пісок дуже м'який та слухняний, він міцно тримає форму всього, що на нього натиснуло.
Зимова поетична сторінка для малят
Про сніг та його танення
Сніг пухнастий, сніг біленький
Ми набрали у відерце.
У кімнаті тепло стало —
І сніжку уже не стало!
Перетворився на водичку
Наш сніжок-невеличка.
Ой, сніжок, сніжок, сніжок,
Ти сховався в кулачок?
Долонька моя тепла — Крапелька потекла! Бульк!
Сніг малий до рота — зась!
Бо ангіна каже: «Хап!»
Сніг лиш ручками вивчаємо,
А до ротика — не взяємо!
Про кольоровий та слизький лід
Лід гладенький та блискучий,
Він узимку нас ні разу не підведе.
Ніжки весело ковзають,
Малюки всі утікають!
Ой, слизько!
Ми водичку фарбували,
На морозець виставляли. Стала крига кольорова —
Для прикраси все готово!
Синя, жовта, чарівна,
Наша зимонька-зима!
Про бурульки
На даху веранди каже: «Кап!»
То бурулька плаче так.
Сонечко її пригріло,
От вона й... розтанула!
Кап-кап-кап!
Довга, гостра, крижана,
На сонечку виблискує вона.
Ми бурульку в руки взяли,
Рукавички мокрі стали!
Водичкою вона розлилася,
Гра наша вдалася!
Весна: Пробудження природи та нові відкриття
Березень
1. «Де плаче бурулька?» (Танення від сонця)
-
Мета: Показати взаємозв'язок сонячного тепла і танення льоду.
-
Хід: Зверніть увагу дітей на бурульки на даху веранди. Чому з них капають крапельки? Бо сонечко пригріває. Візьміть одну бурульку в групу на тарілочку — вона швидко перетвориться на воду.
-
Висновок: Бурулька — це лід. Коли навколо стає тепло, вона тане і плаче краплинками.
2. «Сонячні зайчики»
-
Мета: Викликати радісний настрій, познайомити з відбиттям світла.
-
Матеріали: Маленьке дзеркальце.
-
Хід: Піймайте дзеркальцем сонячний промінчик і пустіть «зайчика» по стіні чи деревах. Запропонуйте дітям наздогнати його долоньками.
-
Висновок: Сонячне світло може відбиватися від дзеркала і перетворюватися на веселого «сонячного зайчика».
3. «Музична водичка»
-
Мета: Розвивати слухову увагу, знайомити зі звуками природи.
-
Матеріали: Лійка з водою, склянки, піпетка.
-
Хід: Запропонуйте дітям заплющити очі та послухати, як ви переливаєте воду з високої склянки у мисочку. Потім покапайте з піпетки: «кап-кап». Попросіть впізнати ці звуки.
-
Висновок: Вода вміє «розмовляти» та співати різні пісеньки: вона дзюрчить, крапає та весело плескає.
4. «Куди пливе листочок?»
-
Мета: Продемонструвати дію вітру на легкі плаваючі предмети.
-
Матеріали: Таз із водою, сухий листочок або паперовий човник.
-
Хід: Опустіть легкий листочок на воду. Запропонуйте малятам сильно подмухати на нього («зробити вітер»). Листочок швидко попливе.
-
Висновок: Наш вітерець утворює маленькі хвилі й штовхає легкий листочок по воді вперед.
Квітень
1. «Вітер-пустун» (Рух повітря)
-
Мета: Показати дітям рух повітря.
-
Матеріали: Паперові вітрячки або легкі стрічки на паличках.
-
Хід: Коли вітру немає — стрічки висять спокійно. Проведіть гру «Біжіть до мене»: діти біжать, і стрічки починають гарно розлітатися від руху.
-
Висновок: Коли ми швидко біжимо, ми штовхаємо повітря і робимо власний «вітерець».
2. «Що п'є гілочка?»
-
Мета: Показати, що рослини живі й п'ють воду.
-
Матеріали: Ваза з водою, зрізані гілочки тополі чи берези з бруньками.
-
Хід: Поставте гілочки у вазу з водою в групі. Спостерігайте за ними щодня. Скоро бруньки розкриються і з'являться зелені листочки.
-
Висновок: У теплі та з водичкою бруньки на деревах прокидаються і випускають перші листочки.
3. «Сонячне сонечко на стіні»
-
Мета: Познайомити дітей із відбиттям світла у сонячний весняний день за допомогою ЛЕГО.
-
Матеріали: Блискуча фольга або гладка кришка від коробки ЛЕГО.
-
Хід: Спіймайте промінчик сонця з вікна за допомогою блискучої поверхні та запустіть яскравого «зайчика» по стіні чи стелі групової кімнати.
-
Висновок: Сонечко може відбиватися від блискучих речей і стрибати, як веселий пустотливий зайчик.
4. «Де чий будиночок?» (ЛЕГО)
-
Мета: Розвивати вміння сортувати предмети за кольором, виховувати уважність.
-
Матеріали: Аркуші паперу різних кольорів, змішані цеглинки ЛЕГО відповідних кольорів.
-
Хід: Розкладіть кольорові аркуші на килимку. Запропонуйте малюкам знайти для кожної цеглинки її «будиночок» — покласти синю цеглинку на синій аркуш, жовту — на жовтий і так далі.
-
Висновок: Кожна яскраві іграшка має свій правильний кольоровий будиночок.
Травень
1. «Пливе чи тоне?» (Камінці та дерево)
-
Мета: Закріпити поняття про властивості легких та важких предметів у воді.
-
Матеріали: Таз із теплою водою, дерев'яні палички та маленькі камінці.
-
Хід: У таз із водою діти кидають дерев'яні палички та маленькі камінці. Палички плавають на поверхні («кораблики»), а камінці падають на дно.
-
Висновок: Дерево легке — воно не тоне, а камінь важкий — він одразу тоне у воді.
2. «Чим пахне весна?» (Розвиток нюху)
-
Мета: Навчити дітей розрізняти запахи природи.
-
Хід: На зеленій галявині під час прогулянки запропонуйте дітям нахилитися і понюхати першу зелену травичку, квітку кульбаби або бузку.
-
Висновок: Усі рослини навесні мають свій особливий, приємний і свіжий запах.
3. «Рятувальний круг для ЛЕГО»
-
Мета: Показати плавучість легкого пластику на воді порівняно з камінцями.
-
Матеріали: Миска з водою, важкі камінчики, пластикові цеглинки ЛЕГО.
-
Хід: Опустіть у воду важкий камінь (він потоне). Потім покладіть цеглинку ЛЕГО (вона плаває). Запропонуйте дитині пальчиком натиснути й «втопити» її. Вона все одно вистрибує назад на поверхню.
-
Висновок: ЛЕГО-іграшки зроблені з легкого пластику, тому вода тримає їх на поверхні й не дає потонути.
4. «Чим пахне лимончик?»
-
Мета: Розвивати орган нюху, вчити розрізняти та впізнавати запахи фруктів.
-
Матеріали: Свіжий шматочок лимона, яблучко.
-
Хід: Запропонуйте дитині заплющити оченята та обережно піднесіть до її носика спочатку шматочок ароматного лимона, а потім — яблучка. Попросіть вгадати фрукт.
-
Висновок: Наш носик вміє розпізнавати смачні запахи фруктів, навіть коли ми заплющуємо очі.
Літо: Досліди на ігровому майданчику
1. Досліди з водою: - «Пливе чи тоне?»
-
Матеріали: Таз із водою, дрібні іграшки, камінці, листочки, гілочки, пластмасові кришечки.
-
Хід: Діти по черзі кидають предмети у воду і спостерігають, що залишається на поверхні (листочок, кришечка), а що падає на дно (камінець, металева машинка).
-
Висновок: Важкі предмети тонуть, а легкі — плавають на воді.
-
Матеріали: Прозорі пластикові стаканчики з водою, гуаш, пензлики.
-
Хід: Вихователь набирає на пензлик трохи фарби та опускає у стаканчик з чистою водою. Діти спостерігають, як «чарівно» забарвлюється вода.
-
Висновок: Вода прозора, але її можна легко пофарбувати в будь-який колір.
2. Досліди з піском: - «Сухий та мокрий пісок»
-
Матеріали: Пісочниця, лієчка з водою, пасочки.
-
Хід: Спочатку діти пробують зробити пасочку з сухого піску (він розсипається). Потім вихователь поливає пісок водою. Діти знову роблять пасочки — тепер вони чудово тримають форму.
-
Висновок: Сухий пісок сипучий, з нього не можна ліпити. Мокрий пісок стає слухняним і приймає будь-яку форму.
3. Досліди сонячні та повітряні: - «Де сховалося сонечко?» (Тепле/холодне)
-
Матеріали: Два однакові гумові м'ячі.
-
Хід: Один м'яч вихователь кладе на сонечко, а інший — у затінок під веранду. Через деякий час діти торкаються обох предметів долоньками і порівнюють відчуття.
-
Висновок: Сонечко своїми промінчиками сильно гріє предмети. Там, де сонечка немає (у тіні), предмети залишаються прохолодними.
-
«Фокус із хусточкою» (Ловимо вітерець)
-
Матеріали: Легкі хусточки або стрічки.
-
Хід: Діти тримають хусточки в руках. Коли вітру немає — хусточки висять спокійно. Вихователь пропонує дітям швидко побігти — хусточки починають гарно летіти за ними.
-
Висновок: Вітер — це рух повітря. Коли ми біжимо, ми відчуваємо, як повітря бавиться з нашими хусточками.
4. Досліди з живою природою: - «Чим пахне літо?»
-
Хід: Вихователь пропонує дітям під час прогулянки понюхати зелений листочок, квіточку кульбабки, скошену траву або доріжку відразу після літнього дощику.
-
Висновок: Усі рослини та предмети влітку мають свої особливі, приємні та свіжі запахи.
-
Матеріали: Лієчка з водою, суха ділянка галявини.
-
Хід: Разом із дітьми виберіть невелику ділянку підсохлої трави на сонці та добре полийте її з лієчки. Повторюйте це кілька днів поспіль, порівнюючи з іншою сухою ділянкою.
-
Висновок: Без води рослини сохнуть і жовтіють, а коли ми їх напуваємо водичкою — вони стають зеленими, живими та красивими.
Для дітей середнього дошкільного віку (4–5 років)
Осінь: Час змін та яскравих фарб
Вересень
«Чому листя жовтіє?» (Таємниця зеленого листочка)
-
Мета: Пояснити дітям, що в листках є зелена фарба (хлорофіл), яка восени ховається.
-
Матеріали: Зелені та жовті листки, білі паперові серветки, гладкі камінці або дерев'яні палички.
-
Хід: Запропонуйте дітям покласти зелений листочок на білу серветку і потерти згори камінчиком або паличкою. На серветці з'явиться зелена пляма. Повторіть те саме з жовтим листком — пляма буде жовтою.
-
Висновок: У листочках ховаються «фарби». Влітку сонечко допомагає жити зеленій фарбі, а восени стає холодно, світла меншає, зелена фарба зникає, і ми бачимо жовту або червону.
«Слухняний вітерець та хмаринки»
-
Мета: Закріпити поняття про силу повітря та його рух.
-
Матеріали: Таз із водою, легкі паперові кораблики («хмаринки»).
-
Хід: У таз із водою опустіть паперові кораблики. Запропонуйте дітям дути на них спочатку легенько, а потім сильно.
-
Висновок: Чим сильніше дме вітер (потік повітря), тим швидше біжать хмаринки по небу.
«Паперові мандрівники»
-
Мета: Ознайомити дітей з капілярними властивостями паперу та водонепроникністю пластику ЛЕГО.
-
Матеріали: Склянка з водою, кольорова паперова серветка, цеглинка ЛЕГО.
-
Хід: Запропонуйте дітям одночасно опустити у воду краєчок серветки та куточок цеглинки ЛЕГО. Спостерігайте, як вода швидко біжить угору по паперу, зафарбовуючи його, тоді як по пластику вона просто стікає назад.
-
Висновок: Папір має крихітні дірочки (пори), тому легко «п'є» воду. А пластик міцний і не пускає водичку всередину.
«Хитрі пальчики» (Сенсорний мішечок)
-
Мета: Розвивати тактильну чутливість, вміння розрізняти геометричні форми цеглинок ЛЕГО на дотик.
-
Матеріали: Непрозорий тканинний мішечок, цеглинки ЛЕГО різної форми (довгі прямокутні, маленькі квадратні, круглі деталі).
-
Хід: Заховайте у мішечок деталі. Запропонуйте дитині запустити руку в мішечок і на дотик знайти деталь певної форми (наприклад, довгу прямокутну), не підглядаючи.
-
Висновок: Наші пальчики вміють «бачити» форму предметів навіть у темряві завдяки чутливій шкірі.
Жовтень
«Калюжі-мандрівниці» (Випаровування)
-
Мета: Показати, куди зникає вода після дощу.
-
Матеріали: Калюжа на асфальті, крейда.
-
Хід: Після дощу обведіть невелику калюжу крейдою на асфальті під час ранкової прогулянки. Коли вийде сонечко, підіть подивіться на неї знову під час вечірньої прогулянки — калюжа стала меншою або зникла зовсім.
-
Висновок: Вода від сонячного тепла перетворилася на невидимку (пару) і полетіла назад на небо до хмарок.
«Важкі та легкі листочки»
-
Мета: Навчити порівнювати предмети за вагою за допомогою сили повітря.
-
Матеріали: Сухе листя, каштани, жолуді, гілочки, аркуш цупкого картону.
-
Хід: Зберіть на прогулянці сухе листя та важкі плоди дерев. Покладіть їх на столик і запропонуйте дітям сильно подмухати на них або змахнути картоном, створюючи вітер.
-
Висновок: Легкі предмети вітер може легко здути й перемістити, а важкі — ні, вони залишаються на місці.
«Повітряні брошки»
-
Мета: Продемонструвати дітям наявність повітря у воді на наочному прикладі.
-
Матеріали: Прозора склянка зі свіжою газованою (або простою відстояною) водою, цеглинка ЛЕГО.
-
Хід: Опустіть цеглинку ЛЕГО на дно склянки з водою. Запропонуйте малятам уважно поспостерігати за нею протягом кількох хвилин. Поверхня пластику почне вкриватися сріблястими бульбашками.
-
Висновок: У воді теж ховається повітря. Воно збирається у маленькі бульбашки й прикрашає іграшку, наче брошками.
«Листопад на воді»
-
Мета: Порівняти властивості сухого та вологого осіннього листя, вчити помічати зміни в природі.
-
Матеріали: Сухі опалі листочки, зелені вологі листочки з гілочки, миска з водою.
-
Хід: Запропонуйте дітям спочатку стиснути в кулачку зелений листок (він просто зімнеться) та сухий листок (він зламається і зашуршить). Потім опустіть обидва листки у воду та подивіться, як вони плавають.
-
Висновок: Сухі листочки втратили воду, тому стали крихкими й ламкими, а зелені листочки мають усередині вологу, тому вони м'які, гнучкі та еластичні.
Листопад
«Куди сховалися комашки?»
-
Мета: Показати взаємозв'язок між екологічним теплом і життям комах.
-
Матеріали: Кора дерев, сухе листя на клумбі, лупа.
-
Хід: Розгляньте разом кору дерев, обережно підніміть сухе листя. Знайдіть жучка або сонечко, які восени майже не рухаються. Спробуйте ненадовго потримати жучка на теплій долоньці — він почне активніше ворушитися.
-
Висновок: Комахи живі, але коли стає холодно, вони засинають і ховаються в теплі затишні місця під кору та листя до весни.
«Глина та пісок»
-
Мета: Порівняти властивості та водопроникність сухої глини й сухого піску.
-
Матеріали: Дві прозорі склянки, сухий пісок, шматочки сухої глини, вода.
-
Хід: Насипте в одну склянку пісок, в іншу — суху глину. Налийте туди й туди однакову кількість води. Вода крізь пісок проходить миттєво, а на глині стоїть на поверхні, не проходячи всередину.
-
Висновок: Пісок пухкий і легко пропускає воду між піщинками, а глина щільна, воду затримує, вбирає її повільно і стає в'язкою, придатною для ліплення.
«Паперовий флот»
-
Мета: Визначити, який вид паперу найдовше протистоїть руйнівній дії води.
-
Матеріали: Миска з водою, листочки або човники з тонкої серветки, звичайного паперу для малювання та щільного картону.
-
Хід: Одночасно опустіть у воду всі три види паперу. Разом із дітьми спостерігайте за змінами: серветка розмокне миттєво, папір для малювання протримається довше, а картон плаватиме найдовше.
-
Висновок: Чим тонший папір, тим швидше він вбирає воду і втрачає свою міцність. Цупкий картон через свою щільність тримається найдовше.
«Чарівний промінь»
-
Мета: Познайомити дітей з поняттям прозорості матеріалів та утворенням тіні.
-
Матеріали: Яскравий ліхтарик, прозора пластикова пляшка, кольорові деталі ЛЕГО, аркуш білого картону (екран).
-
Хід: Спрямуйте світло ліхтарика на стіну спочатку крізь прозору пляшку (світло пройде наскрізь), а потім крізь непрозору деталь ЛЕГО. Світло зупиниться, а на стіні з'явиться чітка темна тінь.
-
Висновок: Прозорі речі пропускають світло крізь себе, а непрозорі — стають перешкодою для нього, тому й утворюють тінь.
Зима: Час льоду та магії
Грудень
«Кольорові льодинки» (Перетворення води на лід)
-
Мета: Показати, що вода на морозі замерзає, перетворюється на лід і набуває форми посуду.
-
Матеріали: Вода, гуаш різних кольорів, формочки для піску, ниточки-петлі.
-
Хід: Розфарбуйте воду гуашшю, розлийте у формочки, опустіть туди ниточки-петлі та винесіть на прогулянку в мороз. Наступного дня дістаньте кольоровий лід за ниточки та прикрасьте кущі на майданчику.
-
Висновок: На морозі рідка вода стає твердою — перетворюється на лід. Лід приймає форму тієї посудини, в яку налили воду.
«Захисниця-ковдра» (Властивості снігу)
-
Мета: Довести, що сніг має термоізоляційні властивості й зберігає тепло землі.
-
Матеріали: Дві пластикові пляшечки з однаковою теплою водою, снігова кучугура.
-
Хід: Одну пляшечку з теплою водою закопайте глибоко у сніг, а іншу залиште просто на лавці. Наприкінці прогулянки перевірте: на лавці вода стала крижаною, а під снігом залишилася теплішою.
-
Висновок: Сніг — це пухка ковдра для землі, рослин і корінців, яка утримує внутрішнє тепло землі й захищає їх від сильного зимового морозу.
«Крижана пастка»
-
Мета: Продемонструвати дію теплої води на лід, розвивати логічне мислення та кмітливість.
-
Матеріали: Дрібна фігурка ЛЕГО (або монета), заздалегідь заморожена в кубику льоду, стаканчик з теплою водою, ложка.
-
Хід: Покажіть дітям іграшку, яка потрапила в крижаний полон. Запропонуйте полити лід теплою водою з ложечки або опустити його в стаканчик з теплою водою. Спостерігайте, як лід швидко тане і випускає іграшку.
-
Висновок: Тепла вода дуже швидко розтоплює твердий холодний лід, перетворюючи його назад на рідку воду і звільняючи предмети.
«Снігові кучугури»
-
Мета: Показати дітям, як площа поверхні снігу впливає на швидкість його танення в теплому приміщенні.
-
Матеріали: Дві однакові тарілочки, рівні порції свіжого снігу.
-
Хід: На першу тарілку покладіть сніг щільною круглою кулькою (кучугурою). На другу тарілку розсипте таку ж кількість снігу тонким рівним шаром. Спостерігайте, яка порція перетвориться на воду першою.
-
Висновок: Сніг, розсипаний тонким шаром, тане значно швидше, бо тепле повітря кімнати взаємодіє з кожною сніжинкою одночасно на більшій площі.
Січень
«Чому сніг рипить?»
-
Мета: Розкрити дітям природу зимових звуків під ногами.
-
Матеріали: Сніг під ногами на прогулянці в морозний день.
-
Хід: У сильний мороз зверніть увагу дітей на характерний звук під ногами під час ходьби. Поясніть, що сніг — це мільярди маленьких крижаних сніжинок-зірочок. Коли ми наступаємо, їхні тонкі промінчики ламаються.
-
Висновок: Рипіння снігу — це звук одночасного масового ламання тисяч маленьких крижаних промінців сніжинок під тиском нашої ваги.
«Очищення води» (Чистий сніг?)
-
Мета: Довести дітям, що сніг не можна їсти, попри його білизну.
-
Матеріали: Біле відерце, сніг, прозора склянка, марля або ватний диск.
-
Хід: Наберіть у відерце з вигляду «чистий, білий» сніг і принесіть у групу. Коли він розтане, розгляньте воду крізь прозову склянку, а потім профільтруйте її через ватний диск. На ваті залишиться сірий бруд.
-
Висновок: Сніг тільки здається чистим. Насправді він збирає з повітря пил, кіптяву та бруд. Їсти його не можна — це небезпечно для здоров'я.
«Веселе ковзання»
-
Мета: Дослідити силу тертя, показати різницю ковзання по льоду та по шорстких поверхнях.
-
Матеріали: Тарілка з плоским шматочком льоду, дощечка з фетром або вовняним рушником, ЛЕГО-чоловічок.
-
Хід: Запропонуйте дітям штовхнути ЛЕГО-чоловічка спочатку по гладкому шматочку льоду, а потім по шорсткій вовняній тканині. На льоду він швидко покотиться, а на тканині — одразу зупиниться.
-
Висновок: Лід дуже гладенький та рівний, тому ковзати по ньому легко (тертя мінімальне). А тканина шорстка, вона чіпляється за іграшки й заважає їм вільно рухатися.
«Сліди на білому»
-
Мета: Показати властивість сипучих речовин приймати й зберігати форму предметів під тиском.
-
Матеріали: Піднос із сухою манною крупою («штучний сніг»), цеглинки ЛЕГО різних розмірів.
-
Хід: Розрівняйте манку на підносі. Запропонуйте дитині міцно притиснути ЛЕГО-цеглинку до крупи різними сторонами. Діти побачать чіткі відбитки шипів та круглих отворів деталі.
-
Висновок: Дрібна сипуча манка слухняно приймає форму предметів, які на неї натискають, точно моделюючи сліди.
Лютий
«Тінь-втікачка»
-
Мета: Познайомити дітей з поняттям тіні та наочно продемонструвати рух сонця по небосхилу.
-
Матеріали: Велика іграшка (наприклад, ведмідь), крейда або паличка, сонячний день.
-
Хід: У сонячний день поставте на майданчику іграшку і позначте крейдою межі її тіні. Поверніться до іграшки через годину. Діти помітять, що тінь змістилася вбік і змінила свою довжину.
-
Висновок: Тінь з'являється там, де предмет закриває собою сонячне світло. Сонце постійно рухається по небу, тому й тінь змінює своє положення («втікає»).
«Крижані візерунки» (Танення льоду від солі)
-
Мета: Показати дітям хімічну дію солі на лід (правила безпеки на зимових дорогах).
-
Матеріали: Великий шматок льоду, тарілка, звичайна кухонна сіль.
-
Хід: Візьміть шматок льоду. Запропонуйте дітям посипати одну його частину сіллю, а іншу залишити чистою. На очах у дітей сіль почне «проїдати» в льоду дірочки та ходи, і він почне танути значно швидше.
-
Висновок: Сіль знижує температуру замерзання води й змушує лід танути навіть на холоді. Саме тому взимку слизькі доріжки посипають сіллю з піском для безпеки людей.
«Невидимий штовхач»
-
Мета: Наочно продемонструвати силу повітряного потоку, який може рухати предмети.
-
Матеріали: Паперове віяло (або шматочок цупкого картону), легкі паперові кульки чи ЛЕГО-машинки.
-
Хід: Покладіть легкі паперові кульки на гладкий стіл. Запропонуйте дитині сильно помахати віялом ззаду кульки, не торкаючись її. Повітряний потік змусить кульку котитися по столу.
-
Висновок: Хоч ми й не бачимо повітря очима, при його швидкому русі утворюється вітер, який має силу і може переміщувати легкі предмети.
«Тепла цеглинка»
-
Мета: Дати дітям перше уявлення про теплопровідність різних матеріалів через тактильні відчуття.
-
Матеріали: Металева ложка, пластикова цеглинка ЛЕГО, дерев'яна паличка для морозива.
-
Хід: Запропонуйте дітям заплющити очі, по черзі взяти до рук кожен предмет і прикласти його до щічки. Запитайте дітей, який предмет здається найхолоднішим, а який — найтеплішим.
-
Висновок: Метал дуже швидко забирає тепло від нашої шкіри, тому здається холодним. А пластик та дерево тримають тепло краще і не забирають його у нас так швидко.
Весна: Пробудження та перші паростки
Березень
«Жива гілочка» (Як бруньки п'ють воду)
-
Мета: Показати дітям, що рослини прокидаються від зимового сну під дією тепла і води.
-
Матеріали: Гілочки дерева (тополі чи берези) зі сплячими бруньками, ваза з водою, сонячне підвіконня.
-
Хід: Зріжте на прогулянці кілька гілочок. Поставте їх у групі в теплу воду на сонячне підвіконня. Спостерігайте разом щодня. Дуже скоро бруньки набухнуть і з'являться перші листочки, хоча на вулиці дерева ще стоятимуть голими.
-
Висновок: У теплому приміщенні та за наявності води рослини прокидаються від зимового сну набагато швидше, ніж у природному середовищі.
«Сонячні зайчики»
-
Мета: Навчити дітей відбивати світлові промені за допомогою дзеркальної поверхні.
-
Матеріали: Маленьке кишенькове дзеркальце, сонячне світло.
-
Хід: Спіймайте дзеркальцем сонячний промінь і пустіть «зайчика» по стіні чи деревах. Запропонуйте дітям наздогнати його. Потім спробуйте зробити те саме у затінку, щоб діти побачили, що там «зайчик» не з'являється.
-
Висновок: Дзеркало має гладку блискучу поверхню, яка вміє відбивати сонячне світло і створювати рухливих світлових «зайчиків».
«Музичні склянки»
-
Мета: Продемонструвати дітям, як рівень води у посудині змінює висоту звуку при постукуванні.
-
Матеріали: Три однакові склянки, вода, дерев'яна паличка (або довга ЛЕГО-деталь).
-
Хід: Налийте у склянки різну кількість води (у першу — зовсім трошки, у другу — половину, у третю — повну). Запропонуйте дитині легенько постукати паличкою по краю кожної склянки і послухати різницю в звучанні.
-
Висновок: Склянка з повною водою звучить глухо і низько, а майже порожня склянка співає тонко та дзвінко. Вода гасить звукові коливання скла!
«Пробудження цибульки»
-
Мета: Показати дітям розвиток кореневої системи рослин у водному середовищі навесні.
-
Матеріали: Прозова вузька склянка з водою, ріпчаста цибулина.
-
Хід: Помістіть цибулину на горлечко склянки так, щоб її денце ледь торкалося води. Поставте склянку на сонячне підвіконня. Вже через 2-3 дні діти помітять появу перших білих ниточок-корінців, а згодом — зеленого пір'я.
-
Висновок: Тепла водичка та весняне сонячне світло допомагають цибулинці прокинутися й активно випустити корінці для живлення рослини.
Квітень
«Де швидше розтане сніг/лід?»
-
Мета: Закріпити знання про властивості кольору (здатність чорного та білого кольорів поглинати й відбивати тепло).
-
Матеріали: Залишки снігу чи льоду на вулиці, два клаптики тканини: один чорний, інший — білий.
-
Хід: Покладіть на сніг під прямі сонячні промені два клаптики тканини. Через деякий час підніміть їх: під чорним клаптиком сніг просів і розтанув значно сильніше, ніж під білим.
-
Висновок: Темні кольори притягують і поглинають сонячні промені, тому нагріваються сильніше. Білі кольори відбивають світло і залишаються прохолоднішими.
«Магнітні шукачі»
-
Мета: Ознайомити дітей з магнітними властивостями матеріалів та силою притягання.
-
Матеріали: Великі постійні магніти, різноманітні предмети на майданчику (пісок, камінці, дерев'яна лавка, металева драбина, пластмасове відерце).
-
Хід: Дайте дітям магніти та запропонуйте перевірити предмети навколо: які з них зреагують на магніт, а які — ні.
-
Висновок: Магніт має особливу силу, яка дозволяє йому притягувати лише металеві (залізні) предмети. Дерево, пластик і камінь магнітом не притягуються.
«Тінь-велетень»
-
Мета: Продемонструвати дітям залежність розміру тіні від відстані предмета до джерела світла.
-
Матеріали: Яскравий ліхтарик, білий аркуш паперу на стіні (екран), фігурка ЛЕГО-чоловічка.
-
Хід: Поставте фігурку перед екраном. Почніть повільно наближати ліхтарик до чоловічка — діти побачать, як його тінь на стіні виростає до великих розмірів. Віддаліть ліхтарик — тінь зменшиться.
-
Висновок: Розмір тіні постійно змінюється: чим ближче світло ліхтарика до нашої іграшки, тим більшою та довшою стає її тінь на екрані.
«Капілярний місток»
-
Мета: Показати дітям дивовижне явище самостійного руху води вгору по волокнах паперу чи тканини.
-
Матеріали: Дві склянки (одна з яскравою кольоровою водою, інша — порожня), скручена джгутиком паперова серветка або медичний бинт.
-
Хід: Опустіть один кінець джгутика в кольорову воду, а інший перекиньте у порожню склянку. Спостерігайте, як кольорова вода повільно «крокує» по містку, заповнюючи й розфарбовуючи сусідній порожній посуд.
-
Висновок: Вода вміє підніматися вгору по крихітних ниточках та капілярах тканини, долаючи силу тяжіння.
Травень
«Коріння тримає землю»
-
Мета: Наочно показати важливе екологічне значення коріння рослин для збереження цілісності грунту.
-
Матеріали: Дві ділянки на майданчику: одна з густою травою (дерн), інша — гола земля/пісок, лійка з водою.
-
Хід: Запропонуйте дітям полити водою з лійки обидві ділянки. Гола земля легко розмивається, утворюючи брудну ямку та калюжу. Трава ж залишається на місці, а вода крізь неї стікає чистою. Можна акуратно показати корінь бур'яну, який тримає грудочки землі.
-
Висновок: Коріння рослин, наче міцні підземні ручки, обплітає і міцно тримає землю, захищаючи її від руйнування вітрами та дощами.
«Фокус із сухими квітами» (Гігроскопічність шишок)
-
Мета: Показати дітям, як сухі плоди дерев реагують на зміну вологості навколишнього середовища.
-
Матеріали: Сухі розкриті шишки сосни, тазик з водою.
-
Хід: Знайдіть сухі розкриті шишки. Опустіть їх у тазик із водою. Через 1–2 години шишки повністю закриються, ставши щільними. Коли вони знову висохнуть на сонечку — лусочки знову розкриються.
-
Висновок: Шишки природно «відчувають» вологу (наближення дощу) і закриваються, щоб надійно захистити своє насіння від намокання.
«ЛЕГО-вітрильник»
-
Мета: Навчити створювати простий човен із вітрилом та дослідити силу вітру (повітряного потоку) на воді.
-
Матеріали: Миска з водою, пласкі цеглинки ЛЕГО, паперове вітрило на дерев'яній зубочистці.
-
Хід: Допоможіть дітям закріпити паперове вітрило на пластиковому човнику з ЛЕГО. Опустіть човник на воду. Запропонуйте дітям легенько подмухати на вітрило. Човник швидко попливе вперед.
-
Висновок: Наш подих створює штучний вітерець, який тисне на паперове вітрило і легко штовхає наш легкий пластиковий кораблик по хвилях.
«Чарівні запахи весни»
-
Мета: Розвивати органи нюху дітей, вчити розпізнавати та впізнавати приємні природні запахи з заплющеними очима.
-
Матеріали: Свіжі листочки м'яти, шматочок свіжого лимона, пелюстки троянди чи бузку, хустка-пов'язка на очі.
-
Хід: Запропонуйте дитині заплющити оченята й одягнути пов'язку. Потріть пальчиками листочок м'яти або розімніть цедру лимона та піднесіть до носика дитини. Попросіть вгадати рослину за її ароматом.
-
Висновок: Наш носик дивовижний! Він допомагає нам відчувати красу природи та розпізнавати рослини за запахом, навіть коли ми їх не бачимо.
Дослідницька лабораторія «6 цеглинок» ЛЕГО
Методика «6 цеглинок» LEGO — це не лише про конструювання чи математику. Завдяки однаковій формі, стандартній вазі та яскравим кольорам, ці шість чарівних цеглинок (червона, помаранчева, жовта, зелена, блакитна, синя) є ідеальним матеріалом для перших наукових експериментів у середній групі. У віці 4–5 років діти вже вчаться висувати перші гіпотези («як ти думаєш, що буде?»).
1. Досліди з фізики: Рівновага, тяжіння та рух
Експеримент «Вежа-хитавиця» (Центр ваги)
-
Гіпотеза: Чи кожна вежа з 6 цеглинок буде стояти рівно і не падати?
-
Матеріали: По одному набору з 6 цеглинок ЛЕГО для кожної дитини.
-
Хід досліду: Запропонуйте дітям побудувати дві різні вежі:
-
Перша: цеглинка чітко на цеглинку (рівним стовпчиком).
-
Друга: кожна наступна цеглинка суттєво зсувається вбік на один або два штирі (сходинками). Нехай діти самі побачать, на якій за рахунком цеглинці друга вежа втратить рівновагу і з гуркотом впаде.
-
Висновок: Щоб споруда була стійкою, її середина (центр ваги) не повинна сильно перехилятися вбік від основи.
Експеримент «Швидкісний спуск» (Тертя та кут нахилу)
-
Гіпотеза: Яка цеглинка спуститься з гірки швидше — гладка чи перевернута шипами донизу?
-
Матеріали: Довга дошка або цупкий картон (гірка), цеглинки ЛЕГО.
-
Хід досліду: Облаштуйте похилу гірку.
-
Запустіть одну цеглинку плоскою (гладкою) стороною донизу.
-
Іншу цеглинку переверніть штирями (шипами) донизу і запустіть паралельно.
-
Потім підніміть гірку вище, збільшуючи кут нахилу, і повторіть експеримент.
-
Висновок: Гладка сторона ковзає значно швидше, бо їй нічого не заважає рухатися (менша сила тертя). А чим вища гірка, тим більша швидкість руху предмета.
2. Досліди з водою: Плавучість та вантажопідйомність
Експеримент «LEGO-корабель» (Скільки витримає флот?)
-
Гіпотеза: Чи може пластикова цеглинка потонути, якщо на неї покласти вантаж?
-
Матеріали: Таз із водою, набори ЛЕГО, дрібні важкі предмети (монетки, камінці або великі металеві скріпки).
-
Хід досліду: Спочатку опустіть у воду одну цеглинку — вона чудово плаває. Тепер з'єднайте всі 6 цеглинок плоскою широкою платформою (у формі плота) і пустіть на воду. По черзі обережно викладайте на цей «пліт» камінці чи монети. Завдання — перевірити й порахувати, на якому за рахунком камінці корабель набере води і піде на дно.
-
Висновок: Сама по собі цеглинка легка і тримається на воді, бо всередині неї є повітря. Але якщо її завантажити занадто сильно, вона стає важчою за воду і тоне.
3. Досліди з оптикою та акустикою
Експеримент «Тіні-велетні» (Світло і геометрія)
-
Гіпотеза: Чи може маленька цеглинка наздогнати велику тінь?
-
Матеріали: Яскравий ліхтарик, аркуш білого паперу на стіні, цеглинки ЛЕГО.
-
Хід досліду: Поставте фігуру з LEGO на стіл перед паперовим екраном. Спрямуйте на неї світло ліхтарика, щоб з'явилася тінь. Тепер повільно наближайте ліхтарик до цеглинок, а потім віддаляйте його. Запитайте дітей, що відбувається з розміром тіні.
-
Висновок: Коли джерело світла близько — тінь стає величезною, а коли далеко — маленькою і чіткою. Самі цеглинки світло не пропускають, бо вони непрозорі.
Експеримент «Музичні цеглинки» (Акустика)
-
Гіпотеза: Чи однаково звучить ЛЕГО, якщо воно падає на різні поверхні?
-
Матеріали: Цеглинки ЛЕГО, м'який килим, дерев'яний стіл, металева таця, пластикове відерце.
-
Хід досліду: Запропонуйте дітям заплющити очі. Вихователь по черзі впускає цеглинку на килим, на дерев'яний стіл, на металеву тацю або у пластикове відерце. Діти на слух вгадують, куди саме впала цеглинка. Потім можна затиснути цеглинку в долонях і послухати «глухий» звук, або постукати двома цеглинками одна об одну — звук буде «дзвінкішим».
-
Висновок: Різні предмети та поверхні від удару звучать і «співають» по-різному. Звук повністю залежить від матеріалу предметів, що взаємодіють.
Літо: Час сонця, піску та води
1. Літні експерименти з водою
«Таємна вантажопідйомність» (Скільки витримає кораблик?)
-
Мета: Навчити дітей порівнювати вагу предметів на практиці та досліджувати плавучість тіл.
-
Матеріали: Великий таз із водою, пластикові судочки або великі пісочні пасочки (кораблики), дрібні камінці або дрібні LEGO-детальки.
-
Хід: Пустіть судочок на воду. Запропонуйте дітям по черзі обережно викладати всередину «вантаж» (камінці). Разом голосно рахуйте: «Один камінець, два, три...». Спостерігайте, як кораблик опускається все нижче, поки не набере води й не потоне.
-
Висновок: Вода тримає легкі предмети на поверхні, але якщо вантажу стає забагато і корабель стає важчим за воду, він тоне.
«Водяні інженери» (Куди біжить водичка?)
-
Мета: Познайомити дітей з фундаментальною властивістю рідин — текти згори донизу під дією сили тяжіння.
-
Матеріали: Пластикові пляшки (заздалегідь розрізані навпіл уздовж, як жолобки), лійки, шматочки чистих шлангів або пластикові трубки.
-
Хід: Побудуйте разом із дітьми на пісочниці або лавці «водяний лабіринт» (каскад). Тримайте жолобки під нахилом один до одного і лийте воду з лійки у найвищу точку. Діти мають простежити, як вода перетікає з одного жолобка в інший.
-
Висновок: Вода рідка і текуча. Вона завжди біжить і тече згори донизу, якщо є хоча б мінімальний нахил поверхні.
«Чарівна серветка» (Як вода рухається вгору)
-
Мета: Показати дітям, що вода може «крокувати» вгору по пористих матеріалах.
-
Матеріали: Прозорий стаканчик із яскраво пофарбованою водою (гуаш або харчовий барвник), смужка звичайного паперового рушника чи білої серветки.
-
Хід: Опустіть кінчик сухої серветки у кольорову воду (приблизно на 1 см), а верхню частину залиште сухою. Разом із дітьми спостерігайте, як кольорова водичка сама починає впевнено підніматися вгору по серветці, зафарбовуючи її волокна.
-
Висновок: Вода вміє просочуватися і самостійно підніматися по маленьких порах у папері чи тканині. Так само дерева і квіти п'ють воду із землі своїм корінням — вона піднімається вгору по стовбуру до листочків.
«Плавуче яйце» (Секрет солоної води)
-
Мета: Показати дітям наочно, що солона вода має більшу густину і сильніше виштовхує предмети, ніж прісна.
-
Матеріали: Два прозорих стаканчики з водою, звичайне сире яйце (або невелика картоплина), 3–4 столові ложки солі, ложка для розмішування.
-
Хід: Опустіть яйце в перший стаканчик із чистою прісною водою — воно одразу важко впаде на дно. Потім у другому стаканчику добре розмішайте сіль, щоб вона повністю розчинилася, і перекладіть яйце туди. Воно чарівним чином буде плавати на самій поверхні!
-
Висновок: Солона вода важча і густіша за прісну, вона набагато сильніше виштовхує предмети на поверхню. Саме тому в солоному морі плавати значно легше, ніж у прісній річці.
2. Літні експерименти з піском
«Пісочний годинник та сито»
-
Мета: Ознайомити дітей із важливою властивістю сухого піску — сипучістю, та принципом роботи сита.
-
Матеріали: Сухий пісок у пісочниці, дитячі сита, воронки (лійки), пластикові прозорі стаканчики.
-
Хід: Запропонуйте дітям набрати в жменю сухий пісок і висипати його через лійку в стаканчик — він тече рівною цівкою, наче водичка. А потім спробуйте просіяти суміш піску та дрібних камінців через сито. Камінці залишаться в ситі, а чистий пісочок просиплеться вниз.
-
Висновок: Сухий пісок має властивість сипучості, бо складається з окремих маленьких піщинок. Крізь отвори сита проходять лише дрібні піщинки, а великі камінці застрягають на поверхні.
3. Сонце та повітря влітку
«Сонячна сушарка» (Куди зникає вода?)
-
Мета: Доступно пояснити дітям процес випаровування води під дією сонячного тепла.
-
Матеріали: Дві однакові тканинні серветки або хусточки, лійка з водою.
-
Хід: Змочіть обидві хусточки у воді та добре відіжміть їх. Одну хусточку розправте і повісьте на яскравому сонці (на сонячному боці парканчика або веранди), а іншу — заховайте в глибоку тінь. Наприкінці прогулянки перевірте їх на дотик разом з дітьми.
-
Висновок: На сонечку хусточка висохла дуже швидко, бо сонячні промені гріють воду і перетворюють її на пару (вона випаровується в повітря). У тіні ж, де прохолодно, хусточка залишилася вологою.
«Чарівні бульбашки» (Повітря всередині нас)
-
Мета: Показати дітям, що повітря існує навколо нас і його можна легко побачити за допомогою води.
-
Матеріали: Стаканчики з чистою водою, індивідуальні коктейльні трубочки для кожної дитини.
-
Хід: Опустіть трубочку в стаканчик із водою і запропонуйте дітям легенько в неї дути. У воді одразу з'явиться багато прозорих бульбашок. Що сильніше дме дитина, то сильніше бурлить вода в стаканчику.
-
Висновок: Ми не бачимо повітря навколо очима, але коли ми видихаємо його з легень через трубочку у воду, воно перетворюється на видимі бульбашки, які легші за воду і швидко піднімаються вгору.
«Полювання на веселку»
-
Мета: Навчитися самостійно ловити й створювати веселку у сонячний день на майданчику.
-
Матеріали: Шланг із розпилювачем води або звичайна велика бризкалка-пульверизатор.
-
Хід: У яскравий сонячний день поверніться спиною до сонця і пустіть перед собою дрібну водяну хмаринку (фонтанчик) з обприскувача. Якщо підібрати правильний кут нахилу, діти побачать у краплях води справжню маленьку різнокольорову веселку!
-
Висновок: Сонячний промінчик тільки здається нам просто білим чи прозорим. Коли він проходить крізь прозору крапельку води, він заломлюється і розпадається на багато яскравих кольорів, утворюючи веселку.
«Сонячний годинник із LEGO або паличок»
-
Мета: Поглибити знання дітей про рух сонця по небу та зміну положення і довжини тіні протягом дня.
-
Матеріали: Довга рівна паличка (або висока стійка вежа з LEGO), кольорова крейда.
-
Хід: О 9:00 ранку встроміть паличку в землю на відкритому сонці (або поставте LEGO-вежу на асфальт). Крейдою обведіть кінець тіні, яку вона відкидає. Повторіть такі позначки об 11:00, о 13:00 (перед обідом) та о 16:00 (після тихої години). Діти побачать, що тінь пересувається по колу і змінює довжину.
-
Висновок: За тінню від сонечка можна приблизно дізнатися час. Протягом дня сонце рухається, тому тінь теж пересувається. В середині дня (в обід), коли сонце найвище над головою, тінь стає найкоротшою.
«Капітан Вітер» (Перевіряємо вітрила)
-
Мета: Дослідити силу та рух повітря за допомогою саморобного паперового віяла.
-
Матеріали: Зроблені заздалегідь разом із дітьми паперові віяла (складені щільною «гармошкою»), легкі паперові човники або сухі листочки на столі.
-
Хід: Коли на вулиці тихий літній день і немає природного вітру, покладіть на стіл легкі предмети. Запропонуйте дітям за допомогою свого віяла інтенсивно помахати на них. Предмети почнуть активно рухатися і котитися.
-
Висновок: Вітер — це рух повітря. Навіть якщо на вулиці повний штиль, ми можемо самостійно створити маленький штучний вітерець за допомогою віяла і змусити легкі предмети рухатися під його тиском.
4. Секрети літньої природи
«Чому квіти закриваються?» (Народні синоптики)
-
Мета: Розвивати екологічну спостережливість дітей, показати живу реакцію рослин на сонячне світло та тепло.
-
Матеріали: Квіти кульбаби, нагідок (календули) або білого латаття на екологічній стежці майданчика.
-
Хід: Знайдіть на майданчику квіти вранці, коли сонечко світить яскраво — вони будуть повністю відкриті. Подивіться на них знову ввечері перед уходом додому або якщо вдень небо раптово затягне дощовими хмарами. Квіти згорнуть свої пелюстки.
-
Висновок: Рослини — живі істоти. Вони чутливо реагують на тепло і світло: відкривають свої пелюстки назустріч сонячному теплу і щільно закривають їх, коли стає прохолодно або перед дощем, щоб надійно захистити свій ніжний пилок від намокання.
«Що ховає камінець?» (Хто живе в тіні)
-
Мета: Розвивати екологічну спостережливість дітей та виховувати дбайливе ставлення до мікросвіту природи.
-
Матеріали: Великий плаский камінь або стара дерев'яна дошка, які тривалий час нерухомо лежали на грунті в затіненому куточку майданчика.
-
Хід: Разом із дітьми обережно і повільно підніміть великий камінь. Зверніть увагу малят на стан грунту під ним: земля там темна і волога, навіть якщо навколо панує літня спека. Розгляньте через лупу тих, хто там сховався (дощові черв'яки, стоніжки, маленькі жучки). Обережно поверніть камінь на місце, щоб не пошкодити мешканців.
-
Висновок: Великі камені та предмети захищають землю під собою від випаровування вологи й випалювання гарячим сонцем. Для багатьох дрібних комах та черв'ячків там утворюється природний, прохолодний і дуже затишний вологий дім, де вони рятуються від літньої спеки.
Художнє слово для експериментів (Вірші та заклички)
Заклички для початку дослідів (збираємо дітей до «лабораторії»)
Хлюп-хлюп, водичко,
Умивай нам личко,
Нас до себе клич скоріш —
Буде дослід веселіш!
Нумо, дітки, всі до нас,
Грати з водичкою вже час!
Водичко, водичко, течи, течи,
Нам свої таємниці розкажи!
Що потоне, що попливе —
Наше око не проґавить нічого живого!
Станемо в коло, малюки,
Почаклуємо залюбки!
Віршики про кораблики та плавучість («Пливе чи тоне?»)
Мій кораблик паперовий,
Має колір він чудовий,
По водичці він пливе,
Нам привіт гарячий шле!
А важкий малий каштан
Опустився на туман...
Ой, упав на саме дно,
Так у досліді дано!
Камінчик — бульк!
І заховався,
На самім дні він укладався.
Бо він важкий, триматись важко,
Не те що легка ця бумажка!
Листочок плаває, тримається,
А камінець на дні ховається!
Віршики для ігор із мильними бульбашками та повітрям
Ой, летять, летять кулі,
Круглі, сині, золоті!
Мильні бульбашки тримай,
Але сильно не стискай!
Дмухай легше і сміліш —
Полетить вона скоріш!
Через трубочку подмухай —
Буде буря, нумо слухай!
Бульбашки тримають такт,
Оце дослід, оце факт!
Повітря з нами розмовляє,
Веселу пісеньку співає.
Закличка до сонечка та веселки (для обприскування)
Сонечко, сонечко, засяй в куточку,
Ми твій промінчик спіймаєм в садочку!
Бризки водички летять догори,
Грають на сонці сім барв для дітвори.
Радуго-веселко, нам усміхнись,
У чистих краплинках яскраво з'явись!
Для дітей старшого дошкільного віку (5 – 6 років)
Осінь
Вересень: "Дива навколо нас"
«Чому листя жовтіє?» (Таємниця зеленого кольору)
-
Мета: Продемонструвати дітям наявність різних фарбувальних пігментів у листку; розвивати аналітичне мислення.
-
Матеріали: Свіже зелене листя, шматочок білої серветки, дерев'яна паличка (або гладкий камінчик).
-
Хід досліду: Вихователь пропонує дітям покласти зелений листок всередину складеної серветки та добре постукати або потерти його паличкою через папір. Коли діти відкривають серветку, вони бачать зелену пляму. Потім дослід повторюють із жовтим листком.
-
Висновок: У листках ховаються «фарби». Влітку сонце допомагає жити зеленій фарбі (хлорофілу), яка закриває інші кольори. Восени сонечка менше, зелень зникає, і з'являються жовті та червоні барвники.
«Властивості піску та глини»
-
Мета: Навчити дітей порівнювати властивості різних природних матеріалів (пропускна здатність, сипучість).
-
Матеріали: Два прозорих стаканчики з лійками, сухий пісок, суха глина, вода, лупи.
-
Хід досліду: Спочатку діти через лупу розглядають пісок (складається з окремих піщинок) і глину (щільні шматочки). Потім одночасно наливають однакову кількість води у склянку з піском і у склянку з глиною.
-
Висновок: Пісок пухкий, між піщинками є простір, тому він пропускає воду миттєво. Глина щільна, пилоподібна, вона затримує воду на поверхні й стає в'язкою.
«Де ховається повітря?»
-
Мета: Виявити повітря в навколишньому просторі та в замінниках природних матеріалів.
-
Матеріали: Стаканчики з водою, cocktail-соломинки, шматочки сухої губки або пористої цегли.
-
Хід досліду: 1. Діти беруть соломинки й дмухають через них у воду — утворюються бульбашки. 2. Вихователь пропонує опустити у воду суху губку. Діти спостерігають, як з отворів губки починають виділятися маленькі бульбашки повітря, а сама губка важчає.
-
Висновок: Повітря прозоре, невидимка. Воно є навколо нас (ми його видихаємо) і ховається всередині сухих предметів, де є порожнечі.
«Які бувають камені?»
-
Мета: Познайомити дітей із різноманітністю каменів у природі, їхньою міцністю та фактурою.
-
Матеріали: Річкова галька, шматочки крейди, граніт, ємність з водою, лупи.
-
Хід досліду: Діти досліджують камені на дотик (галька — гладка, граніт — шершавий). Вихователь пропонує провести шматочком крейди по граніту (залишиться слід), а потім гранітом по крейді (крейда почне кришитися). Опускають камені у воду.
-
Висновок: Камені бувають різними за формою, кольором і міцністю. Граніт — дуже міцний камінь, а крейда — м'яка (крейда теж камінь, але легко руйнується). Всі камені важкі й тонуть у воді.
Жовтень: "Осінні комори та чарівна вода"
«Чому овочі та фрукти тонуть або плавають?»
-
Мета: Вчити дітей висувати гіпотези, перевіряти плавучість плодів різної щільності.
-
Матеріали: Глибокий таз із водою, свіже яблуко, картоплина, виноградинка, морква.
-
Хід досліду: Діти зважують у руках яблуко і картоплину (вони схожі за розміром). Вихователь запитує: «Що потоне?». Діти опускають предмети у воду. Яблуко плаває, а картопля та морква одразу йдуть на дно.
-
Висновок: Плавучість залежить не від розміру, а від щільності. Всередині яблука є багато мікроскопічних пухирців повітря, які тримають його як рятувальний круг. Картопля щільна й важка, тому тоне.
«Як рослини п'ють воду?» (Живі капіляри)
-
Мета: Наочно показати дітям рух вологи по судинах рослини.
-
Матеріали: Прозорі склянки, вода, харчові барвники (синій або червоний), свіже листя пекінської капусти (або білі гвоздики).
-
Хід досліду: Вихователь разом із дітьми розчиняє барвник у склянці з водою. Опускають туди свіжий листок пекінської капусти зрізом донизу. Залишають на кілька годин або до наступного ранку.
-
Висновок: Листок забарвився у колір фарби. Вода піднімається вгору від корінця/зрізу по спеціальних тонких трубочках-капілярах, живлячи всю рослину.
«Хитра парасолька» (Властивості тканин)
-
Мета: З'ясувати, які тканини пропускають воду, а які мають водонепроникні властивості.
-
Матеріали: Шматочки бавовняної тканини (ситець) та плащової тканини (болонья), піпетки, склянки, вода.
-
Хід досліду: Діти натягують шматочки тканин на порожні склянки. За допомогою піпетки капають воду спочатку на бавовняну тканину (вона миттєво намокає, вода протікає в склянку), а потім на плащову тканинку (вода збирається краплями й не просочується).
-
Висновок: Різні тканини по-різному взаємодіють з водою. Для одягу в дощову погоду використовують спеціальну щільну тканину, яка не пропускає воду.
«Таємничі звуки» (Шумові коробочки)
-
Мета: Розвивати слуховий аналізатор, навчити визначати характер звуку залежно від структури матеріалу.
-
Матеріали: Однакові непрозорі пластикові баночки з кришками, квасоля, манка, дрібні монети, шматочки поролону.
-
Хід досліду: Вихователь пропонує дітям заплющити очі та послухати, як звучать баночки при струшуванні. Діти порівнюють звуки: «гучний/глухий», «дзвінкий/тихий» та намагаються вгадати, що всередині. Потім відкривають і перевіряють.
-
Висновок: Великі та тверді предмети (монети, квасоля) створюють гучний, дзвінкий звук. Дрібні (манка) — тихий шурхіт, а м'який поролон взагалі не звучить.
Листопад: "Природні явища та невидимі сили"
«Куди зникає вода?» (Випаровування)
-
Мета: Познайомити дітей із процесом перетворення води на пару.
-
Матеріали: Дві однакові склянки з однаковим рівнем води, маркер, кришка.
-
Хід досліду: Наливають воду в склянки, відмічають рівень маркером. Одну склянку щільно закривають кришкою, іншу залишають відкритою на сонячному підвіконні. Через 3-4 дні порівнюють рівень води.
-
Висновок: У відкритій склянці води стало менше, бо від тепла вона перетворилася на невидимку-пару й полетіла в повітря. У закритій склянці пара не змогла вилетіти й осіла краплями на кришці.
«Фокус із магнітом»
-
Мета: Познайомити з магнітною силою та її здатністю діяти через перешкоди.
-
Матеріали: Магніт, залізні скріпки, пластмасові ґудзики, папірці, прозора склянка з водою.
-
Хід досліду: Діти перевіряють, які предмети магніт притягує (залізні). Потім вихователь кидає скріпку в склянку з водою і пропонує дітям дістати її за допомогою магніту, не замочивши рук (притуляють магніт до зовнішньої стінки склянки і тягнуть вгору).
-
Висновок: Магнітна сила чарівна — вона вміє проходити крізь скло та воду, притягуючи залізні предмети.
«Чарівні паперові квіти»
-
Мета: Продемонструвати властивість паперу вбирати воду та змінювати свою форму (розширюватися).
-
Матеріали: Паперові квіти з довгими загнутими до центру пелюстками (з паперу різної щільності), мілкий таз із водою.
-
Хід досліду: Діти акуратно кладуть паперові квіти пелюстками догори на поверхню води. Спостерігають, як на очах пелюстки починають повільно відкриватися (квітка «розпускається»). Квіти з тонкого паперу розкриваються швидше.
-
Висновок: Папір вбирає воду. Волокна паперу намокають, стають важчими та розправляються, що змушує пелюстки розкриватися.
«Вітер у кімнаті» (Як рухається повітря)
-
Мета: Дати дітям уявлення про те, що тепле повітря легке і піднімається вгору, а холодне — важке і сідає вниз.
-
Матеріали: Запалена свічка (тримає тільки вихователь), легкі паперові стрічки.
-
Хід досліду: Вихователь відкриває двері в прохолодний коридор (або вікно на провітрювання). Спочатку підносить стрічки до порогу (низу дверей) — стрічки відхиляються всередину кімнати. Потім піднімає їх до верху дверей — стрічки відхиляються назовні.
-
Висновок: Холодне повітря з вулиці важке, воно заходить до нас знизу (по підлозі). А тепле кімнатне повітря легке — воно вилітає назовні зверху. Так утворюється вітер.
Зима
Грудень: "Зимова лабораторія"
«Захисний одяг тварин» (Як гріє шубка)
-
Мета: Пояснити дітям екологічне значення хутряного покриву тварин узимку.
-
Матеріали: Дві невеликі пластикові пляшечки з теплою водою, шматочок штучного хутра або тепла зимова рукавичка.
-
Хід досліду: Вихователь наливає в обидві пляшки теплу воду однакової температури. Одну пляшку щільно загортають у хутро (вкладають у рукавичку), а іншу залишають відкритою. Виносять на прогулянку. Наприкінці прогулянки діти торкаються обох пляшечок.
-
Висновок: Вода в хутрі залишилася теплою, а відкрита пляшка стала крижаною. Хутро не гріє саме по собі, але воно не випускає тепло назовні й захищає від морозу.
«Таємниці льоду» (Зміна стану речовини)
-
Мета: Закріпити знання про те, що лід — це замерзла вода, яка тане в теплі.
-
Матеріали: Формочки, вода, тепла кімната, морозильна камера (або прогулянка в мороз).
-
Хід досліду: Діти наливають у формочки звичайну рідку воду, розглядають її (переливається). Виносять на мороз. Коли вода замерзає, приносять у групу — лід твердий, тримає форму. Слідкують за тим, як лід знову перетворюється на воду.
-
Висновок: При сильному холоді (морозі) вода замерзає і стає твердим льодом. У теплі лід тане і знову стає рідкою водою.
«Мильні бульбашки на морозі»
-
Мета: Спостерігати за процесом кристалізації рідини на відкритому повітрі.
-
Матеріали: Готовий розчин для мильних бульбашок, соломинки, прогулянка в морозний день (не менше -5...-10°C).
-
Хід досліду: На прогулянці вихователь обережно видуває мильну бульбашку на рукавичку дитини або на сніг. Діти спостерігають, як на стінках бульбашки починають швидко з'являтися крижані голки-візерунки, і вона перетворюється на крихку крижану сферу.
-
Висновок: На сильному морозі тонка водяна стінка мильної бульбашки замерзає так само, як вода в калюжі, перетворюючись на лід.
«Кольорові крижані прикраси»
-
Мета: Навчити дітей створювати предмети з заданими свойствами (колір, форма) з льоду.
-
Матеріали: Вода, гуаш, формочки для піску, шматочки ниток.
-
Хід досліду: Діти розфарбовують воду фарбами в яскраві кольори. Розливають її у формочки. Вихователь допомагає занурити у кожну форму кінці ниточки-петлі. Форми виставляють на мороз. Після замерзання іграшки виймають і прикрашають дерева на ділянці.
-
Висновок: Рідка кольорова вода на морозі приймає форму посуду і перетворюється на твердий красивий лід.
Січень: "Снігові дослідження"
«Чи чистий білий сніг?»
-
Мета: Довести дітям за допомогою фільтрації, що сніг містить прихований бруд; виховувати гігієнічні навички.
-
Матеріали: Склянка зі свіжим снігом, білий ватний диск або марля, порожня прозора склянка.
-
Хід досліду: На прогулянці діти набирають у склянку з вигляду абсолютно чистий сніг. Приносять у групу й чекають, поки він розтане. Отриману талу воду обережно виливають в іншу склянку через ватний диск (фільтр).
-
Висновок: На ватному диску залишилися чорні цятки, пил і бруд. Сніг тільки здається чистим. Їсти його не можна, бо разом із брудом до ротика потраплять мікроби.
«Чому сніг гріє?»
-
Мета: Показати дітям, що пухкий сніг затримує тепло землі та захищає рослини від вимерзання.
-
Матеріали: Дві невеликі пляшечки з теплою водою.
-
Хід досліду: На прогулянці діти наливають у дві пляшки теплу воду. Одну пляшку вихователь разом із дітьми закопує глибоко в пухкий сніг (кучугуру), а іншу залишає стояти зверху на снігу. Через годину порівнюють воду на дотик.
-
Висновок: Пляшка на поверхні стала дуже холодною, а під снігом залишилася теплішою. Сніг пухкий, у ньому багато повітря, тому він як ковдра захищає від морозу.
«Сіль-рятівниця від ожеледиці»
-
Мета: Продемонструвати дітям хімічну дію солі на лід та сніг, закріпити правила безпеки взимку.
-
Матеріали: Дві однакові крижинки на тарілочках, звичайна кухонна сіль.
-
Хід досліду: Діти кладуть перед собою дві крижинки. Одну з них густо посипають сіллю, а іншу залишають просто так. Спостерігають: лід під сіллю починає із тріском танути, в ньому з'являються дірочки, він стає шорстким і перетворюється на кашку.
-
Висновок: Сіль змушує лід танути навіть на холоді. Тому взимку слизькі доріжки посипають сіллю, щоб люди не падали.
«Що важче: сніг чи вода?»
-
Мета: Розвивати вміння зважувати та порівнювати речовини одного об'єму в різних станах.
-
Матеріали: Дві однакові пластикові склянки, терези (ваги), сніг, вода.
-
Хід досліду: Діти набирають одну склянку, щільно набиваючи її снігом до країв. У другу таку саму склянку наливають воду до країв. Ставлять обидві склянки на шальки терезів і дивляться, яка переважить.
-
Висновок: Склянка з водою значно важча, ніж склянка зі снігом. Сніг легкий, бо він пухкий і між сніжинками ховається повітря, яке нічого не важить.
Лютий: "Фізичні фокуси та дзеркала"
«Ігри з тінню»
-
Мета: Познайомити дітей із механізмом утворення тіні, залежністю її розміру від джерела світла.
-
Матеріали: Настільна лампа або потужний ліхтарик, дрібні іграшки, біла стіна (екран).
-
Хід досліду: Вихователь вимикає основне світло і вмикає ліхтарик, спрямовуючи його на стіну. Поміщає іграшку між ліхтариком і стіною — з'являється тінь. Потім наближає ліхтарик до іграшки (тінь росте) і віддаляє його (тінь меншає).
-
Висновок: Тінь з'являється тоді, коли предмет закриває собою світло. Чим ближче світло до предмета, тим більшою стає його тінь.
«Дзеркальний світ» (Відбиття світла)
-
Мета: Ознайомити дітей із властивістю дзеркальних поверхонь відбивати світлові промені.
-
Матеріали: Маленькі кишенькові дзеркальця, ліхтарик (або сонячне світло на прогулянці).
-
Хід досліду: У сонячний день на прогулянці (або в групі за допомогою ліхтарика) діти ловлять дзеркалом промінь світла і спрямовують його на стіну, стелю чи тінь дерева. Пробують наздогнати «зайчика» долонькою. Змінюють кут нахилу дзеркала.
-
Висновок: Гладке дзеркало не пропускає крізь себе світло, воно відбиває його (відштовхує), утворюючи яскравого сонячного «зайчика».
«Статична електрика, або слухняне волосся»
-
Мета: Познайомити дітей з безпечною електричною силою, яка живе в предметах при терті.
-
Матеріали: Повітряні кульки (надуті), дрібно нарізані паперові конфеті чи серветки.
-
Хід досліду: Діти беруть повітряну кульку і швидко труть її об своє сухе волосся або шерстяний светрик вихователя. Після цього притуляють кульку до дрібних папірців на столі. Папірці чарівним чином починають прилипати до кульки і «танцювати».
-
Висновок: При терті в кульці прокидається особлива сила — статична електрика. Вона притягує до себе легкі предмети, як магніт.
«Вода у решеті» (Сила поверхневого натягу)
-
Мета: Продемонструвати дітям дивовижні властивості води (утворення невидимої плівки).
-
Матеріали: Звичайна склянка, марля (або шматочок бинта), тонка резинка, вода.
-
Хід досліду: Вихователь наливає в склянку воду, накриває її марлею в один шар і щільно закріплює резинкою. Потім швидко перевертає склянку догори дном прямо над тазом. Вода не виливається через дірочки марлі!
-
Висновок: Вода має секретну силу — поверхневий натяг. Молекули води тримаються разом і утворюють у маленьких отворах марлі тонку «плівочку», яка не пускає воду донизу.
Весна
Березень: "Зустріч весни"
«Сонце гріє — лід тане»
-
Мета: Навчити дітей встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між сонячним теплом і зміною стану льоду.
-
Матеріали: Дві однакові крижинки, дві тарілочки, сонячний майданчик на прогулянці.
-
Хід досліду: На прогулянці діти кладуть одну крижинку на відкрите сонце (на лавку), а іншу ховають у глибоку тінь під веранду. Через деякий час порівнюють, яка крижинка розтане швидше і де утворилося більше води.
-
Висновок: Весною сонечко починає пригрівати сильніше. Там, де сонячні промені падають прямо на лід, він тане дуже швидко. У тіні лід зберігається довше, бо там прохолодно.
«Жива гілочка» (Як прокидаються дерева)
-
Мета: Показати дітям, що для росту рослин потрібні тепло і волога; розвивати спостережливість.
-
Матеріали: Ваза з водою, зрізані гілочки верби або тополі, сонячне підвіконня.
-
Хід досліду: На початку березня вихователь разом із дітьми приносить із прогулянки кілька гілочок із закритими бруньками. Ставлять їх у воду на підвіконня у групі. Щодня діти розглядають бруньки. Дуже швидко вони набухають, тріскаються і випускають перші зелені листочки (чи котики). На вулиці дерева в цей час ще сплять.
-
Висновок: У групі тепло і багато води, тому гілочки прокинулися від зимового сну значно швидше, ніж на вулиці, де ще холодно.
«Звідки береться дощ?» (Хмаринка в банці)
-
Мета: Наочно змоделювати процес утворення хмар та випадання дощу.
-
Матеріали: Скляна трилітрова банка, гаряча вода (наливає тільки вихователь), металева тарілочка, кубики льоду.
-
Хід досліду: Вихователь наливає в банку гарячу воду (приблизно на 2-3 см). Банку зверху накривають тарілочкою, на яку діти викладають кубики льоду. Пара від гарячої води піднімається вгору, охолоджується біля кришки з льодом і перетворюється на великі краплі, які стікають по стінках (іде «дощ»).
-
Висновок: Коли тепла пара піднімається в небо і зустрічає там холодне повітря, вона знову збирається в крапельки — утворюється хмарка, а потім іде дощ.
«Танцюючі родзинки»
-
Мета: Познайомити дітей із властивостями газу піднімати предмети на поверхню води.
-
Матеріали: Прозорий стаканчик, сильногазована вода (прозора), 4-5 родзинок.
-
Хід досліду: Діти наливають у склянку газовану воду й кидають туди родзинки. Родзинки спочатку важкі й падають на дно. Але потім пухирці газу починають обліплювати родзинки, як маленькі рятувальні круги, і піднімають їх вгору. На поверхні газ виходить, і родзинки знову падають донизу.
-
Висновок: Бульбашки газу легкі, вони вміють піднімати на поверхню води навіть важчі предмети.
Квітень: "Світ рослин та сонця"
«Куди росте паросток?» (Пошук світла)
-
Мета: Довести, що сонячне світло є життєво необхідним для рослин і вони вміють його шукать.
-
Матеріали: Цупка картонна коробка з внутрішніми перегородками-лабіринтом та невеликим отвором з одного боку, горщик із пророщеною квасолею чи цибулею.
-
Хід досліду: Вихователь ставить горщик із паростком на дно коробки, закриває її кришкою. Світло потрапляє лише в один маленький бічний отвір. Через тиждень коробку відкривають і дивляться, як вигнулося стебло рослини.
-
Висновок: Рослина виросла не прямо вгору, а вигнулася вздовж лабіринту в бік віконця. Рослини живі й завжди тягнуться до сонечка.
«Що потрібно для життя рослин?»
-
Мета: Дослідницьким шляхом визначити головні умови для росту насіння (вода, світло, тепло).
-
Матеріали: Три пластикові стаканчики, вата (або ґрунт), насіння швидкого росту (крес-салат або квасоля).
-
Хід досліду: Діти саджають насіння у три стаканчики:
-
Стаканчик №1 — поливають, ставлять на сонце (є тепло, світло, вода).
-
Стаканчик №2 — ставлять на сонце, але не поливають (без води).
-
Стаканчик №3 — поливають, але ховають у темну шафу (без світла). Через кілька днів порівнюють результати.
-
Висновок: Гарний зелений паросток з'явився лише у склянці №1. Без води насіння не проросте, а без світла рослина буде блідою і слабкою.
«Чарівне сито» (Досліджуємо ґрунт)
-
Мета: Познайомити дітей зі складом землі на клумбі, розвивати дрібну моторику.
-
Матеріали: Суха земля, дитячі сита з різними за розміром отворами, підноси, лупи.
-
Хід досліду: На прогулянці діти набирають сухий ґрунт і пробують просіяти його через сито на піднос. Розглядають через лупу те, що залишилося в ситі (камінці, залишки сухого листя, гілочки), і те, що просіялося (дрібний м'який чорнозем).
-
Висновок: Земля не однорідна, вона складається з дрібних поживних частинок, але в ній також ховаються маленькі камінці та старі корінці рослин.
«Веселкова вода» (Чому шари не змішуються?)
-
Мета: Познайомити дітей із поняттям щільності рідини (на прикладі цукру та води).
-
Матеріали: Чотири склянки з водою, цукор, чайна ложка, гуаш різних кольорів, піпетка (або великий шприц без голки).
-
Хід досліду: У кожну склянку вихователь додає фарбу іншого кольору. Потім додають цукор: у 1-шу склянку — 1 ложку, у 2-гу — 2 ложки, у 3-тю — 3 ложки, у 4-ту — 4 ложки. Добре розмішують. Потім обережно за допомогою шприца по стінці наливають воду у вузьку пробірку, починаючи з найсолодшої (4 ложки). Шари лягають один на один кольоровою веселкою.
-
Висновок: Вода, в якій багато цукру, стає «густішою» (щільнішою) і важчою, тому вона залишається на дні й не дає змішуватися верхнім легшим шарам.
Травень: "Повітряні та водні фокуси"
«Підводний човен з яйця»
-
Мета: Показати, як солона вода виштовхує предмети, порівняно з прісною.
-
Матеріали: Дві склянки з водою, свіже сире яйце, сіль (4-5 столових ложок).
-
Хід досліду: Діти пускають яйце в першу склянку з чистою водою — воно одразу падає на дно. Потім у другу склянку вихователь насипає сіль, діти добре її розмішують. Перекладають яйце туди — воно плаває на поверхні, як поплавок.
-
Висновок: Солона вода важча і щільніша, вона має більшу виштовхувальну силу, тому тримає предмети на поверхні.
«Папір, який залишається сухим під водою»
-
Мета: Довести, що повітря займає простір і не пускає воду всередину ємності.
-
Матеріали: Глибока миска з водою, прозора склянка, суха паперова серветка.
-
Хід досліду: Діти перевіряють, що серветка абсолютно суха. Вихователь щільно бгає її і кладе на саме дно склянки (так, щоб вона не випадала при перевертанні). Діти беруть склянку, повертають її догори дном і вертикально, рівно опускають на саме дно миски з водою. Потім так само рівно дістають. Серветка залишилася сухою!
-
Висновок: У склянці живе повітря. Коли ми опускаємо склянку рівно, повітря не може вийти й не пускає воду всередину до серветки.
«Чому кульбабка закривається?»
-
Мета: Розвивати екологічну спостережливість, показати самозахист рослин.
-
Матеріали: Квітучі кульбаби на майданчику, лійка з прохолодною водою.
-
Хід досліду: На прогулянці діти знаходять розкриті жовті кульбаби на сонечку. Вихователь пропонує уявити, що пішов сильний дощ, і рясно поливає квіти прохолодною водою з лійки. Діти залишають квіти на 15-20 хвилин, а потім повертаються і бачать, що жовті пелюстки зібралися в щільні зелені бутончики.
-
Висновок: Кульбаби — живі істоти. Вони закривають свої квіточки перед дощем або на ніч, щоб захистити свій ніжний пилок від води та холоду.
«Мильні гіганти» (Секрет гліцерину)
-
Мета: Дослідити еластичність мильної плівки, навчити робити міцні великі бульбашки.
-
Матеріали: Вода, рідке мило (або засіб для посуду), гліцерин (купує вихователь в аптеці), палички з дротяними петлями.
-
Хід досліду: Спочатку діти пробують видути бульбашки зі звичайної мильної води (вони швидко лопаються). Потім вихователь додає в розчин кілька крапель гліцерину. Діти знову запускають бульбашки — тепер вони стають величезними, довго літають і не лопаються навіть при торканні до трави.
-
Висновок: Гліцерин робить стінки мильної бульбашки міцнішими та еластичнішими, не даючи воді швидко випаровуватися.
Літо
Червень: "Тепле літечко"
«Якого кольору сонячний промінь?» (Ловимо веселку)
-
Мета: Познайомити дітей із заломленням світла та розкладанням сонячного променя на кольори спектра.
-
Матеріали: Прозорий стаканчик із водою, аркуш білого паперу, сонячне світло.
-
Хід досліду: На прогулянці у сонячний день діти беруть білий папір, а вихователь тримає над ним склянку з водою під кутом до сонячних променів. Вони разом шукають положення, при якому на білому папері з'явиться маленька різнокольорова смужка — веселка.
-
Висновок: Сонячний промінчик тільки здається нам білим. Насправді він складається з багатьох кольорів. Коли він проходить крізь воду, він розділяється на сім кольорів веселки.
«Будівельники: сухий та мокрий пісок»
-
Мета: Закріпити знання про зміну властивостей піску при взаємодії з водою.
-
Матеріали: Пісочниця, форми для пасочок, лопатки, лійка з водою.
-
Хід досліду: Діти пробують збудувати замок або зробити пасочку з сухого піску — він розсипається, не тримає форму. Потім діти рясно поливають пісок водою з лійки і повторюють будівництво. Тепер пасочки виходять чіткими й міцними.
-
Висновок: Вода з'єднує (склеює) маленькі сучі піщинки між собою, тому мокрий пісок стає пластичним і з нього можна ліпити.
«Сонце — сушарка»
-
Мета: Продемонструвати теплову силу літнього сонця та процес випаровування вологи.
-
Матеріали: Дві маленькі тканинні серветки, вода.
-
Хід досліду: Діти змочують обидві серветки у воді й добре їх віджимають. Разом із вихователем одну серветку вішають на відкритому сонячному місці (на парканчик), а іншу ховають у тінь під дах веранди. Через півгодини перевіряють їх на дотик.
-
Висновок: На сонці серветка стала абсолютно сухою, бо гарячі промені швидко перетворили воду на пару. У тіні серветка залишилася вологою.
«Хто вміє плавати?» (Дерево, залізо, пластик)
-
Мета: Вчити дітей класифікувати предмети за матеріалом та їхньою здатністю триматися на воді.
-
Матеріали: Великий таз із водою, дерев'яні гілочки, залізні болтики/гайки, пластикові кришечки від пляшок.
-
Хід досліду: По черзі опускають у воду предмети з різних матеріалів. Гілочки та пластикові кришки залишаються плавати на поверхні, а залізні предмети миттєво йдуть на дно.
-
Висновок: Предмети, зроблені з дерева та пластику, легші за воду, тому вони плавають. Предмети із заліза важчі за воду — вони завжди тонуть.
Липень: "Експерименти на майданчику"
«Сонячний годинник»
-
Мета: Познайомити дітей із рухом сонця та використанням тіні для визначення часу.
-
Матеріали: Рівний відкритий майданчик на асфальті, довга паличка (або висока LEGO-вежа), кольорова крейда.
-
Хід досліду: О 9-й годині ранку вихователь ставить паличку в центр і обводит крейдою лінію тіні, яку вона відкидає (ставить цифру 9). Дослід повторюють о 10-й, 11-й та 12-й годинах. Діти бачать, що тінь постійно пересувається по колу і змінює свою довжину.
-
Висновок: Земля крутиться навколо сонця, тому сонячні промені падають під різним кутом і тінь «рухається». За цим рухом у давнину люди визначали час.
«Таємниця листа лопуха» (Ефект водонепроникності в природі)
-
Мета: Показати дітям захисні властивості деяких рослин (природний водовідштовхувальний шар).
-
Матеріали: Велике свіже листя лопуха, капусти або нагідок, піпетки, вода.
-
Хід досліду: Діти кладуть перед собою великі листи лопуха або капусти. За допомогою піпетки капають воду на поверхню листа. Вода не вбирається (як у папір чи звичайну тканину), а збирається у красиві круглі краплі-кульки, які легко котяться по листу, залишаючи його сухим.
-
Висновок: Листя деяких рослин покрите тонким, непомітним захисним восковим шаром. Він потрібен для того, щоб зайва вода стікала з рослини і вона не загнивала під час злив.
«Капітан Вітер» (Вивчаємо повітряні потоки)
-
Мета: Навчитися визначати наявність, силу та напрямок вітру за допомогою паперової вертушки.
-
Матеріали: Яскраві дитячі вертушки на паличках (зроблені заздалегідь або готові).
-
Хід досліду: Діти виходять на прогулянку. Спочатку тримають вертушки нерухомо під верандою (вони не крутяться). Потім виходять на відкритий майданчик. Спостерігають, як вітер починає крутити пелюстки вертушки. Діти повертають паличку в різні боки, шукаючи напрямок, звідки дме найсильніше.
-
Висновок: Вітер — це рух повітря, ми його не бачимо, але його силу можна виміряти за допомогою іграшки-вертушки. Чим сильніший вітер, тим швидше вона обертається.
«Кольорові скельця» (Світ навколо іншими очима)
-
Мета: Познайомити дітей із властивостями прозорих кольорових матеріалів змінювати сприйняття кольору.
-
Матеріали: Кольорові напівпрозорі пластикові папки або безпечні скельця (жовті, сині, червоні).
-
Хід досліду: Діти дивляться на зелену траву, білу стіну чи небо спочатку через жовте скельце (все стає сонячним), потім через синє (все стає холодним, похмурим). Вихователь пропонує скласти разом жовте і синє скельце і подивитися на світ знову — він став зеленим.
-
Висновок: Прозорий кольоровий пластик пропускає крізь себе світло, але зафарбовує все навколо у свій колір. При поєднанні двох різних кольорів утворюється третій.
Серпень: "Прощавай, літо!"
«Чарівний гербарій у піску»
-
Мета: Показати дітям швидкий спосіб висушування рослин за допомогою гарячого сухого піску.
-
Матеріали: Сухий, дуже чистий пісок (бажано прогрітий на сонці), глибокі пластикові склянки, яскраві квітки (чорнобривці або мальви).
-
Хід досліду: Діти акуратно кладуть квітку на дно склянки і обережно засипають її сухим піском до самого верху, щоб не пом'яти пелюстки. Залишають склянку на сонці на кілька днів. Потім вихователь обережно висипає пісок, і діти дістають суху квітку, яка повністю зберегла свою форму.
-
Висновок: Сухий літній пісок дуже любить воду — він повністю забрав вологу з квітки, швидко висушивши її без втрати краси.
«Де вода тепліша?» (Об'єм і температура)
-
Мета: Навчити дітей встановлювати залежність між об'ємом рідини та швидкістю її нагрівання сонцем.
-
Матеріали: Маленьке дитяче відерце та великий широкий таз (або надувний басейн), вода.
-
Хід досліду: Вранці діти наливають прохолодну воду з-під крана в маленьке відерце і у великий таз. Залишають обидві ємності поруч на відкритому сонці. Опівдні діти по черзі занурюють пальчики спочатку у відерце, а потім у таз, порівнюючи температуру води.
-
Висновок: У маленькому відерці вода стала зовсім теплою (навіть гарячою), а у великому тазу вона ще прохолодна. Маленький об'єм води сонячні промені прогрівають значно швидше.
«Чим пахнуть рослини?» (Таємниці ефірних олій)
-
Мета: Розвивати нюховий аналізатор, познайомити з поняттям ефірних олій у лікувальних травах.
-
Матеріали: Листочки свіжої м'яти, меліси, полину, пелюстки троянди.
-
Хід досліду: Спочатку діти просто нюхають цілі листочки рослин (запах слабкий). Потім вихователь пропонує покласти листок на долоньку і добре потерти його пальчиком (розім'яти). Діти нюхають знову — запах став дуже сильним та яскравим.
-
Висновок: Всередині рослин ховаються ароматні крапельки — ефірні олії. Коли ми розминаємо листочок, ми випускаємо ці крапельки назовні, і рослина починає пахнути набагато сильніше.
«Фонтан із пляшки» (Тиск повітря)
-
Мета: Продемонструвати дітям силу тиску повітря на воду.
-
Матеріали: Пластикова пляшка, в якій шилом зроблено 3-4 невеликі отвори по колу біля самого дна, вода, кришка.
-
Хід досліду: Вихователь затискає отвори пальцями і наливає в пляшку воду доверху, після чого щільно закручує кришку. Коли діти забирають пальці від отворів, вода не витікає. Але варто лише трохи привідкрити кришку на пляшці — як з дірочок починає бити справжній фонтанчик. Якщо кришку знову закрутити, фонтан зупиняється.
-
Висновок: Коли пляшка закрита, повітря ззовні тисне на отвори й не пускає воду. Коли ми відкриваємо кришку, повітря заходить зверху в пляшку, починає тиснути на воду й виштовхує її крізь дірочки назовні.