Дослідницька робота на конкурс Моя Батьківщина - Україна

Про матеріал

Матеріали дослідницької роботи "Не знаємо ціни води, доки не висохла криниця" в рамках Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді, підготовлені учнями Бірківської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області

Перегляд файлу

Зеленый фон для сторис - фото онлайн на oir.mobi Любомльська територіальна громада

Бірківська гімназія

Любомльської міської ради

Ковельського району Волинської області

Всеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді

«Моя Батьківщина - Україна»

Напрям експедиції

«Географія рідного краю»

$C:\Users\Вчитель\Downloads\3bac3b4dc86b10d5a265a258deb8de.png$

2024

складавторськоїгрупи

Пошукова група краєзнавчої експедиції Бірківської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області:

Валюх Оксана, учениця 8 класу –робота з архівними матеріалами, краєзнавча інформація

Хмелюк Вікторія, учениця 8 класу –пошукова робота, систематика інформації

Капітанюк Оксана, учениця 8 класу – робота з літературою та джерелами

Пех Владислав, учень 9 класу - польові краєзнавчі дослідження

Дудар Дмитро, учень 9 класу - картографічний матеріал, збір інформації

Заяць Максим, учень 9 класу –польові краєзнавчі дослідження, презентація

Пархомук Владислав, учень 9 класу – фотокореспондент, комп’ютерний набір

Керівник: Ольга Миколаївна Козел

контактний телефон: +380688451636

ел.адреса: olgakozel22@gmail.com

$D:\експелдиція\DSC07216.JPG$

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ І. Теоретичний та історичний аспекти об’єкта дослідження 6

Розкриттятерміну «джерело» 6
Історичнарозвідкамісцевості, пов’язаної з джерелом 8

Розділ ІІ. Джерело «Криниця» 10

Фізичні характеристики води, встановлені в ходідослідження 10
До доброїкриниці стежка утоптана 11

Розділ ІІІ. Де вода – там життя! 14

Розділ IV. Скільки криниць на землі, стільки зірок на небі 17

Висновки 19

Список використаних джерел 21

Додатки 23

ВСТУП

Копай всередині себе криницю для тієї води,

яка зросить і твою оселю, і сусідську

Григорій Сковорода

Нині, коли освіта України переживає складний момент, проблема вибору молодою людиною громадянсько-національних ідеалів та ціннісних орієнтацій не просто актуалізується. Вона підноситься до рангу національних інтересів держави. Особлива роль у цьому процесі відводиться формуванню в учнів здатності до здійснення культурно-історичної національної самоідентифікації. Одним із засобів реалізації цього завдання є збагачення учнівської молоді знаннями про рідний край, виховання любові до своєї «малої» батьківщини і формування на цій основі загальногромадянських якостей. Краєзнавча робота – одна із найпоширеніших форм пізнання країни, тому що в її основі лежить інтерес людини до свого краю, його природи, історії, старожитностей, побуту та звичаїв своїх земляків. Це творчий процес пошуку, результатом якого є формування дослідницької позиції та дослідницьких умінь, що спонукає школяра мислити, пов’язаний з відкриттям для себе нового знання, пошуком у собі нових можливостей, докладанням зусиль, спрямованих на подолання труднощів, що виникають. Це важливий фактор ідейно-політичного, культурно-історичного, морального, трудового, естетичного, екологічного та фізичного виховання учнів. Це процес, який розширює кругозір і розвиває пізнавальні інтереси учнів, залучає до творчої діяльності, формує практичні та інтелектуальні вміння.

Метою даної краєзнавчої роботи є дослідження та опис природного джерела, що протікає на околиці м. Любомль, поблизу с. Бірки Ковельського району Волинської області, збір інформації про особливість об’єкта для збереження у природному стані унікального гідрогеологічного утворення - самовитічного джерела води доброї питної якості.Основним завданням для реалізації мети було дослідити джерело, а також пов’язані з ним можливі історичні аспекти для підготовки і подання клопотання про надання статусу Пам'ятки природи для охорони джерела(ст. 51. ЗУ «Про природно-заповідний фонд»)[8], що має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну, пізнавальну, еколого-освітню та виховну цінність; підтримання загального екологічного балансу; поширення екологічних знань та виховання у людей бережливого ставлення до природи як національного надбання країни; невиснажливе рекреаційне використання території.

Краєзнавча експедиція є продовженням нашого учнівського дослідження, яке почалося ще восени 2022 року під керівництвом Тетяни Наумчук. Тоді учні нашої школи дослідили колодязь біля навчального закладута криницю– облаштовані водні джерела. У цьому році ми взяли за мету більш детально дізнатися про місцеву криницю, про унікальні властивості води якої неодноразово чули від старших. Актуальність роботи зумовлена необхідністю захисту природного об’єкта від негативного впливу господарської діяльності і полягає в тому, щоб зберегти унікальне джерело, яке поки що існує. Методи дослідження: польовий, робота з історичними і архівними джерелами, картографічний, узагальнення. Краєзнавча робота може бути корисна не лише під час навчально-виховного процесу, зокрема на уроках географії рідного краю, історії та екології, виховних заходах, а також для екскурсоводів, туристів та широкого кола осіб, що цікавляться унікальними витоками рідного краю, його природною спадщиною тощо. Уроки на місцевому матеріалі, як правило проходять жвавіше, цікавіше, активніше, ніж уроки на основі лише матеріалу підручника.

Крім того, матеріали дослідницької роботи додані до документів щодо звернення до органів місцевої влади про клопотання надання джерелу статусу Пам’ятки природи(ст. 27. ЗУ «Про природно-заповідний фонд»)[20].

Юними краєзнавцями, з метою популяризації інформації про проведені дослідження, матеріали роботи розміщені на сайті гімназії, поширені через освітні платформи «На Урок», «Всеосвіта» та в соціальній мережі «Фейсбук».

Розділ 1. Теоретичний та історичний аспекти об’єкта дослідження

Розкриттятерміну «джерело»

Кожен куточок нашої рідної України має свої унікальні ландшафти,особливості яких виражаються у красі та неповторності.

Так, карпатські райони славляться прекрасними гірськими місцевостями,промислові райони Придніпров`я унікальні своїми антропогенними ландшафтами, Полісся – розмаїттям лісів. Наша Волинська земля недарма називається озерним краєм, адже тут розташовано їх чимало, в тому числі й найглибше озеро України – Світязь.

Свої неординарні мальовничі куточки має і наша рідна Любомльщина: озера Гущанське і Згоранські,Ягодинське й Оріхове,заказники: Мошне, Бистряки, Буг;пам`ятки природи: Джерело Польова криниця, Джерело Попова криниця, Джерело Трактова криниця – ось далеко не повний перелік природних гідрологічних об`єктів нашого краю, які ваблять до себе туристів, екологів, місцевих натуралістів [4].

Втім, є ще чимало об`єктів, які не мають статусу ні заказника, ані пам`ятки природи, але також потребують охорони. Одним із них є джерело на околиці міста Любомль Ковельського району. Розташоване воно на півночі населеного пункту поблизу дороги, яка продовжує вулицю Цегельну і веде до села Бірки.

Дослідження гідрологічного об’єкта ми почали з теоретичної частини. То ж відповідно до тлумачення із «Словника української мови» ДЖЕРЕЛО – це потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. В місцях, де долини рік або балок прорізають водовмісні верстви, підземні води виходять на поверхню і утворюють джерела або природні криниці[18].

У Вікіпедії знаходимо пояснення, що джерело́ — природний вихід підземних вод на денну поверхню або під водою (підводне джерело). Джерела утворюються на дні ярів, балок, на схилах горбів, крутих берегів річок. Джерела є об'єктом вивчення френології [2].

Слово «джерело» того ж походження, що й «жерло» — від прасл.žerdlo (утвореного з ранішої форми gerdlo внаслідок першої палаталізації). Ці слова етимологічно споріднені також з «горло» (похідного від варіанта з іншим ступенем вокалізмуg^ъr̥dlo), і сходять до пра-і.є.gʷerh₃-tlóm. Первісне значення — «горло»; потім — «отвір»; а пізніше в східно-західнослов'янських мовах — «отвір, з якого б'є вода». У «Словарі української мови»Б.Д. Грінченка засвідчені такі старі значення слова «джерело» як «кипінь, кипляча вода», «дуло гармати», «кратер вулкана» [17].

Джерело також іноді називають ключем, криницею, у діалектах — кирницею, керницею, чуром, чуркалом, норою, живцем; обгороджене джерело — плетянкою.

Розрізняють джерела постійні, сезонні, тимчасові, періодичні (наприклад,гейзери), прісні, мінералізовані, солоні, гарячі (термальні води) і холодні. Часто джерело — центр, з якого рідина витікає по радіусах безперервно й однаково у всіх напрямах (наприклад Оконські джерела).

Сифонні джерела — джерела підземних вод, які діють періодично після наповнення карстової порожнини і сифонного каналу, що з'єднує порожнину з поверхнею Землі.

Деякі джерела є водночас витоками річок [2].

Звідси можна зробити висновок, що наше джерело належить до постійних прісних холодних гідрологічних об’єктів та утворене на схилі пагорба.

Джерело відоме в окрузі своїми смаковими якостями, тому люди,на волонтерських засадах,піклуються про його збереження: встановлено бетонні круги, виготовлено дерев’яну кришку, щоб захистити воду від забруднення. Криниця знаходиться в ямці, а ґрунт навколо глинистий, слизький, тому береги також постаралися укріпити цементним розчином, що дозволяє більш безпечно доступити до нього. Так як криниця не глибока, то можна й рукою зачерпнути води.Але, задля зручності, там постійно є відерце.

Звичайно, зовнішній вигляд не відповідає тому рівню догляду, на який заслуговує наша криниця, тому ми вирішили більш ретельно здійcнити історико-гідрологічну розвідку, щоб надати розголосу проблемі збереження джерела та підняти питання про покращення естетичного вигляду та захисту від негативного впливу господарської діяльності поблизу водного об’єкта.

1.2. Історична розвідка місцевості, пов’язаної з джерелом

Нам було цікаво дізнатися, чи пов’язана наша криниця з історичними подіями чи певними історичними моментами в житті нашої громади.

Найперше ми звернулися до хранителя всіх таємниць нашого регіону, представника фонду Любомльського краєзнавчого музею Олександра Остап’юка.

Він розповів про цікаві історичні віхи, що мали місце в нашій місцевості. Так Олександр Дмитрович повідомив, що свого часу джерело, площа якого нині всього декілька квадратних метрів, входило до території помістя Олександра Патутіна, відставного полковника царської армії [16].

Як стверджують історики, вода в ключі була прохолодною, чистою і прозорою, тому і вирішив поміщик облаштувати тут криницю. Крім маєтку власник звів спиртовий завод. Існує версія, що він міг користуватися джерельною водою для виготовлення спиртних напоїв.

І сьогодні помешкання маєтку використовується за прямим призначенням – у ньому проживає новий власник, який викупив це приміщення у спадкоємцівО.Патутіна. Так як це приватна територія, то нам не вдалося поспілкуватися з новими господарями будівлі, щоб дізнатися більше інформації про використання джерельної води попередніми власниками.

Крім того, нам вдалося з’ясувати, що на цій території, на захід від маєтку, знаходиться урочище Монастирщина. Науковці припускають, що там міг бути монастир ХІV- ХV ст., який, можливо, був знищений монголо-татарами. Так, скориставшись інтернет-ресурсом Спілки археологів України, ми знайшли інформацію, що в деякій мірі підтверджуєгіпотезу існування давнього поселення на цій території. Повідомлялося, що у 2011 році Шацька археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» провели ряд стаціонарних досліджень в Любомльському (нині Ковельському) районі. Вдалося встановити, що пошуки монастиря святого Пророка Іллі, землі якого знаходились на північ від Любомля в трикутнику між селами Городно, Лопатинщина (тепер село Бірки) іКуснища, не увінчались успіхом. Але в статті повідомлялося, що першу згадку про Іллінську церкву міста Любомля маємо від 1533 року. З ХVІІ століття монастир вже не діяв. «Під час розвідок на цій території археологічних об’єктів, які б могли бути залишками монастиря, не виявлено, — розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Андрій Бардецький. — Проте відкрито стародавнє поселення ІХ—ХІІІ століть. Найцікавішими знахідками є ліпне, овальне в перетині прясло та фрагмент срібного персня. В урочищі Монастирські грядки було закладено чотири розвідкові траншеї. Тут знайдено мідну фібулу із завитого дроту із відламаною голкою та свинцеву пломбу з гербом Олькушського монетного двору XV століття».

Існує ймовірність того, що джерелом могли користуватися ще в ті далекі часи.Ще багато таємниць приховує наша земля.

Слід зазначити, що в нашій місцевості за джерелом, достовірно відомим з ХІХ століття, назви, як такої, не закріпилося, люди й донині називають його просто – Криниця.

Розділ 2. Джерело «Криниця»

2.1. Фізичні характеристики води, встановлені в ході дослідження

У ході дослідження ми вияснили, що у 2022 році під керівництвом Тетяни Наумчук учні Бірківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів вже досліджували це джерело.

Так спочатку учні дослідили фізико-хімічні властивості води: встановили, що температура +10⁰С, вода без кольору, прозора і чиста, без запаху.

За допомогою мильного розчину учні визначили, що вода м`яка, бо утворюється багато піни.

Тоді виміряли відстань від поверхні землі до рівня води – 1,20м.

Далі вони обчислили запас води в криниці. Для цього опустили в неї нитку з прив`язаною гайкою, доки та не торкнулася дна.

Дослідники виміряли довжину нитки, що намокла(L) – 0,52м. та радіус бетонного круга криниці (R) – 0,43м. За математичною формулою визначили площу круга (S) : 3,14 х 0,43²=0,58м². Вирахували об`єм води (V=SL) : 0,58 х 0,52=0,30м³. Знаючи , що в 1м³ міститься 1000л води, зробили висновок про запас води в криниці – 300л.

Дослідження 2022 року показали, що після посушливого літа 2015р.і скупого на опади 2016р. рівень води в криниці суттєво знизився.

Однак,варто відмітити, що вода повністю не вичерпується, швидко прибуває.

Ми вирішили це перевірити та порівняти показники попередньої дослідницької експедиції з нинішніми.

Після відповідного інструктажу з техніки безпеки взялися до роботи. Нові дослідження, проведені нашою групою у жовтні цього року (зокрема 23.10.2024), показали, що рівень води дещо відрізняється від попереднього. Так, відстань від поверхні землі до рівня води становила 0, 8 м.

Ми вирішили визначити запас води в криниці на даний момент. Для цього знову опустили в неї грузило, прив’язане до нитки, доки воно не торкнулося дна.Виміряли довжину нитки, що намокла (L) – 0,92м. Знаючи, що радіус бетонного круга криниці (R) – 0,43м, площа круга – 0,58м², визначили об’єм води (V=SL) : 0,58 х 0,92=0,53, тобто 530 л.

Отже, рівень води дещо зріс в порівнянні з попередніми дослідженнями, хоча дещо нижчий, ніж був навесні цього року. Тоді вода переливалася через край. Про це розповів нам житель міста Любомль, який в цей час приїхав набрати води з криниці.

В ході дослідження ми проаналізували фізичні характеристики за зовнішніми показниками й вияснили, що вода в криниці чиста, прозора, приємна на смак (Додаток В).

Для деяких учасників з нашої експедиції це джерело відоме, аджеабо вонисамі, або хтось з родини часто приїжджають сюди, щоб посмакувати прохолодною водою та наповнити ємностікришталево чистою рідиною. Для інших ключ став справжнім відкриттям, адже вони вперше не лише дізналися про криницю, а й побачили її та скуштували джерельної води.

До доброїкриниці стежка протоптана

Із давніх-давен наші предки шанобливо ставилися до криниць, аджеце не лише джерело води, а ще й чисте джерело пам’яті про наших предків.Берегли і леліяли їх, щоб не замулилися, бо усвідомлювали, що вода – то основа життя на землі.

Ось якими спогадами поділилися старожили села Бірки. Так Олена МихайлівнаГоцалюк, 1923 р.н. розповідала, що в післявоєнні посушливі роки люди з нашого кутка (прилегла до колишньої цегельні частина села Бірки) ходили сюди по воду, приганяли напувати худобу. Воду возили возиками у відрах, бутлях, бочечках. А коли її чоловік, Гоцалюк Степан Іванович, зробив бочку на двох колесах, таку, щоб коня запрягати, то почали возити воду цією бочкою. Часто її й сусіди позичали, аби привезти води. Всі нею користувалися…

А Ганна ІванівнаШафранюк, 1924р.н., поділилася своїми спогадами: «Пригадую, якось мій сусід, Мариньоха Іван Федорович, віз двадцятилітровий бутель води у возику від криниці. Ледве витягнув під гірку, заморився. Привіз воду під хату, возик йому перекинувся, бутель розбився. Іван, який пройшов усю війну аж до Берліна, плакав, як мала дитина».

За спогадами старожилів, ще не було такого, щоб в криниці не стало води або комусь не вистачило. Скільки б її не черпали, а вона знову прибуває й наповнює життям спраглих.

І в наш час, особливо в посушливий період, люди з околиць Любомля та села Бірки приїжджають сюди по воду. Але є й такі цінителі джерельної води, які постійно приходять саме до Криниці, бо, кажуть,вона тут особлива, цілюща, смачна.

Поки ми знайомилися з криницею, по воду приїхало кілька людей з Любомля. Зокрема, Саць Михайло Миколайович сказав, що перший раз набирає воду, як говорив, «на пробу». Коли його сусід дізнався, куди він їде, то попросив і йому набрати води.

Інший чоловік, Козар Володимир Степанович, розповів, що вже понад 20 років користується лише криничною водою. Його дружина також не хоче чути про іншу, окрім криничної. «Це сьогодні так пощастило, – каже, – що ось так вільно можна набрати води. А бувають дні, що майже до години треба вистояти в черзі. То я постійно з собою своє відро беру, щоб швидше було набирати. Може, тому з дружиною до лікарів не звертаємося, що джерельну воду постійно п’ємо».

До речі, ми дізналися, що колись люди завжди пили воду з непокритою головою,а перед вживаннямобов’язково хрестилися.

В цей момент до нас підійшла ще одна цінителька джерельної водиІрина Мішута. Вона розповіла, що у неї тут поле неподалік, прийшла поглянути, чи пропав бур’ян. Але із собою взяла тару, щоб по дорозі додому наповнити її криничною водою.

Нам стало цікаво, як багато жителів нашого села знають про джерело, використовують воду в повсякденному житті. Ми вирішили зробити моніторинг користувачів джерельною водою в нашому селі. Мипровели вибіркове опитування і з’ясували, що з 50 дворів криницею користуються 36 сімей. Серед довгожителів села найдовше часу вживала воду Надія Салуха, за її свідченнями – з самого дитинства, понад 80 років. Понад 10 родин смакують водою більше 20 років. Значна частина – 10-15 років (Додаток А).

З розповіді жительки нашого села Катерини Сандрики: «Ой, я вже й не пам’ятаю, скільки років беремо. Ще з дитинства. Та й батьки розповідали, що вони теж, скільки себе пам’ятають, беруть воду з криниці. Дуже любили її пити й досі смакують. Завжди кришталево чиста, може довго зберігатися й не втрачає смакових якостей».

Оксюта Любов поділилася своїми спогадами: «Ще мої батьки знали про цю криницю. Бувало, що знайомі набирали в посуд воду та залишали на кілька тижнів, то вода не змінювала ні кольору, ні смаку. Зовсім не так, як з інших криниць. Я тільки за те, щоб ця криниця збереглася, тому що вода там справді смачна. Часто бачу, що до криниці приїжджають не тільки з нашого села, а й багато хто з Любомля. Я вважаю, що вона повинна залишатися для спільного користування, щоб її ніхто не привласнив. Навіть було б добре, якби виділили фінансову допомогу, щоб її обгородити, привести до ладу».

Зі слів Тетяни Йосипівни Валюх дізналися, що її батько вже давно користується криницею, хоч і живе в місті. «Ця вода і справді дуже чиста і, ніби, солодкувата. Особливо любить її Аня (онука) та мама. Цю воду не страшно й малим дітям давати, тому що я впевнена в її чистоті».

Ми з’ясували, що воду з криниці можна вживати протягом тривалого часу, тобто, вона довго зберігає свої смакові властивості та не псується.

Не вичерпується з криниці вода. Не заростає стежина до джерела.

Розділ 3. Де вода – там життя!

Криниця поєднує в собі таємниці землі і води. Віра у цілющу силу води, що витікає з-під землі, йде з глибини століть. В українськiйтрадицiї вода виступає як символ святостi й виконує очисну функцiю. Земна вода поєднана з небесною, а тому є символом морального i духовного очищення. Кажуть, якщо серед білого дня заглянути в криницю, то можна зорі побачити.

З водою починається життя (купають новонароджених дітей), з водою закінчується життя людини (купають тих, хто навіки залишив світ).

Криниця – це народний символ України. Про неї складено багато легенд, прислів’їв, загадок, пісень, повір’їв. Нам вдалося знайти ряд прислів’їв про криницю:

З глибокої криниці холодна вода.
Не плюй у криницю, бо з неї будеш пити водицю.
Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
Не погань криниці, бо схочеш водиці.
Коли колодязь висихає, вода честь має.
Плювати у воду — все одно, що матері в очі.
Не знаємо ціни водиці, доки не висохла криниця.
Треба нахилитися, щоб з криниці напитися.
Пий водицю із криниці, буде тобі здоровиться!
Де вода – там життя!
Яка криниця – такий і господар, який поріг – така й господиня.
Кирниця – то очі вулиці. Яка керниця – така й вулиця.
У сусідній криниці завжди солодша вода.
Силою копати колодязь – води з неї не пити.
Без води й борщу не звариш.
Без води і не туди, і не сюди.
Не знаємо ціни водиці, поки не висохла криниця.
Не зарікайся з тої криниці воду пити.
В криницю воду лить – тільки людей смішить.
В ліс дров не возять, а в колодязь воду не ллють.
До доброї криниці стежка утоптана.

Також існує чимало повір’їв про воду. Так, за народними віруваннями цілющу силу має «непочата» вода. Це вода, яку зачерпують щоранку першою з трьох криниць до сходу сонця. Той, хто несе її, не повинен ні з ким заговорити, тому що вода втратить свою чудодійну силу. Вважається, щов такій водікорисно купати хворих дітей. Особливою обрядовою силою наділяється у народній культурі непочата вода, яку брали до схід сонця з семи криниць для обрядових потреб. На ній замішували калачі, нею зливали на породіллю і її дитину. До криниці зверталися з найпотаємнішими бажаннями.

Було цікаво дізнатися, що воду з криниці застосовують як народний лікувальний засіб: якщо дитина перелякалась, над її головою ллють у воду розтоплений віск, а потім цю воду дають дитині тричі пити і нею ж обмивають чоло і груди. Крім того, якщо викупатися у великий четвер в такій воді, то неодмінно зцілишся. Навіть на тварин мала вплив кринична вода: якщо захворіє корова, то її обприскували через решето джерельною водою.

А ще існує незвичний, як на наш погляд, обряд: якщо молода пара умиється разом криничною водою, то це є символом одруження.

Безліч пісень присвячено криниці, безмірному джерелу здоров’я, краси, життя, сили, багатства, родючості, святості, чистоти,адже українська криниця – особлива. Тільки українці оспівують «криниченьку». Цей образ символізує таємничу глибину води, її сакральну силу, зв’язок з підземним світом, Душу. Підземні води в українському фольклорі завжди поєднуються з небесними, уособлюючи зв’язок чоловічого і жіночого начал.По воду, в основному, ходили дівчата, то такий похід був доброю нагодою побачитися з парубком.

Якщо вслухаємося в «сердечні» народні пісні, то помітимо, що одним з найпопулярніших місць побачень у минуломуй позаминулому століттях ставала територія біля криниці.Адже криниці тодічастобули при дорозі – могла бути одна на цілу вулицю або й на околицю. Саме тому до неї сходилися всі стежки. Це наша українська «агора». Тут люди спілкувалися, дізнавалися новини, обмінювалися інформацією. А головне – виражали найщиріші почуття та приймали важливі, доленосні рішення.

Криниця є чарівним місцем і в наших казках. Поширеним є мотив, коли головний герой зістрибує у криницю – й опиняється в іншому вимірі. Такий собі портал між світами…

За народними віруваннями ніхто не смів називати себе власником криниці чи джерела, бо вода — священна, вона дана Богом усім, хто живе в цьому світі.

Вода здавна була обожнювана, як сонцева сестра. Люди кажуть: «Будь багатий, як земля, а здоровий, як вода!» Вважалося, хто нап’ється правдивої живої (джерельної) води, той набуде собі великої сили, а коли недужий, то зцілиться.

Розділ 4.Скільки криниць на землі, стільки зірок на небі

На своєму «віку» Криниця побачила чимало. Не стало поміщика Патутіна. Пізніше,з приходом на нашу землю радянської влади,поступово почало зникати помістя. А Криниця продовжувала своє життя. Бачила війни, відбудову, меліорацію…Для багатьох водойм це стало смертельним вироком. Слід зауважити, що у даній місцевості було чимало джерел, проте лишень патутінській криниці вдалося вистояти, її не загубили архітектори і виконроби меліорації. Щоправда, рівень води знизився суттєво. Так, років тридцять п`ять тому, у періоди повеней, бувало, що вода з криниці виходила через верх, проте впродовж останнього десятиліття вона перебуває на глибині не більше метра.

Шкода, але споживацьке ставлення, певне, ще довго домінуватиме у діях наших людей щодо природних ресурсів. На сьогоднішній день джерело практично на грані загибелі. Орні роботи проводяться майже впритул до джерела, глибоко в землю повростали бетонні круги. У 1998 році на рівні обласних науково-дослідних установ розпочалася робота по відродженню джерел краю. Але далі взяття проб води для аналізу хімічного складу, визначення її температури та присвоєння номера 192 у загальному реєстрі справа не пішла.

Проте, наші спроби вияснити, де зафіксованоцей реєстраційний номер, не дали результатів.

Спочатку ми звернулися до місцевого старости, Володимира Степановича Лонюка, щоб дізнатися, хто повинен опікуватися водним об’єктом, хто є розпорядником землі, на якій розташована криниця, про хімічний аналіз води.

З розповіді очільника нашого села ми дізналися, що на місцевому рівні жодних документальних відомостей про криницю не виявлено. Територія, на якій знаходиться джерело, перебуває під порядкуванням міської влади.

Тоді за допомогою супутникової карти ми визначили орієнтовні координати джерела (51.240944, 24.048574) 51°14'27.4" пн. ш. 24°02'54.9"сх. д [21].

На звернення до Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області стосовно наявності водних об’єктів на даній ділянці надійшла відповідь, що на вказаній території водні об’єкти відсутні(Додаток Г).

Ми виявили, що у Волинській області фіксується майже повсюдне зменшення кількості природних джерел, подекуди їх повне висихання. За офіційними даними Волинського обласного управління водними ресурсами (ВОУВР) на території області налічується 81 джерело, переважна більшість із них – низхідні безнапірні джерела, які вимагають екологічного й санітарного догляду через можливість замулення, пересихання, забруднення.

Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області формує кадастр водних джерел, регулярно проводить заходи, спрямовані на їхнє відновлення. Проте на сьогоднішній деньнаше джерело ще не знайшло свого місця в цьому кадастрі [5].

Ми погоджуємося, що доцільно активізувати роботу щодо організації оперативних і довгострокових прогнозів зміни екологічного стану, моніторингу хімічного й біологічного забруднення, паспортизації водних джерел, створення в їхніх межах природоохоронних територій, в тому числі й біля нашої криниці.

Невелике джерело, як показало дослідження, відігравало важливу роль в житті громади, рятувало життя місцевим мешканцям. Воно століттями тихенько струмувало з глибини, несло прохолоду, тамувало спрагу. Джерело, яке наповнювало життям все навколо не одну сотню років, має право не тільки на існування, а й на захист на рівні держави від негативного впливу безвідповідальної господарської діяльності людини.

Прикро, що не навчившись берегти природні ресурси, в майбутньому ми всі можемо залишитися, як говориться, біля розбитого корита у вигляді кам`яної пустелі.

Кажуть люди, скільки криниць на землі, стільки зірок на небі. І якщо вам доводилось бачити, як падає додолу небесниця, знайте – то десь замутилось джерело. Щоб не згасали зірки, оберігайте живі батьківські криниці.

Дуже хочеться,щоб люди почули це прохання,і щоб наші криниці й колодязі ще довго служили і напували спраглих водою.

ВИСНОВКИ:

Історія навіть такої маленької криниці – це частина історії країни. Майбутнє залежить від нас, людей, які живуть сьогодні. Шкода, що ми інколи не помічаємо ослаблення духовного зв’язку між старшим і молодшим поколіннями, а це, на превеликий жаль, призводить до втрати духовних цінностей, духовних традицій.

Тому ми вважаємо, що не марною була наша праця. В ході дослідження ми дізналися про історичні моменти, пов’язані з нашою місцевістю;зрозуміли, наскільки важливу роль у збереженні життя відігравало, а для декого й нині відіграє, наше джерело; ознайомилися з народними віруваннями, обрядами, з фольклорними здобутками нашого народу, який завжди шанобливо ставився до води, особливо до криниці, яка вважалася святим місцем. Її образ яскраво виринає в легендах як символ знань, чистоти та мудрості, вірності й надії. У ній бачимо безперервність родоводу, джерело його духовності. Невичерпне джерело — то криниця духовності народу, ходіння в глибину часу, у нашу пам'ять, яка зберігає все найталановитіше, творене великим майстром – народом – на віки. Зрештою, так твориться наше сучасне, те, що не втратить своєї цінності у часових перекатах.

Не одне покоління торувало стежку до джерела. І сьогодні криниця наповнює тіло й душу цілющою водою, й від нас залежить, чи втамує спраглі вуста наступних поколінь живильна, життєдайна вода.

Хоча ще немає відповіді на наше звернення (Додаток Ґ)доорганів місцевого самоврядування стосовно клопотання про надання статусу Пам’ятки природи нашому джерелу, про виділення коштів на його впорядкування, проте ми із великим задоволенням посмакували «живою» водою, на собі відчули її цілющу силу.

Вкрай тривожна ситуація сьогодні із забезпеченням доброякісної питної води. І лише доброзичливе, розумне і свідоме спілкування людини з природою принесе радість і здоров'я не тільки нам, а й нашим нащадкам.

Як говорив Григорій Сковорода: «Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську».

Отож, будемо робити все, щоб зберегти природу, її найцінніший витвір – людину і безцінний дар – підземну питну воду, щоб «журавлі»–«надкриничні боги» – не гойдали порожніх відер над сліпими криничними очима землі. В народі кажуть: «Скільки криниць на землі, стільки й зірок на небозводі». Як темної ночі небесні світила наповнюють душу теплом і надією, так нехай ще довго криничні джерела напоюють спраглі вуста магічною силою землі й всесвіту.

І чим більше пульсуватиме незамулених джерел народної пам'яті, тим повноводнішим буде річище духовності…

Wooden Water Wheel PNG Transparent Images Free Download | Vector Files | Pngtree

Список використаних джерел

Бабух В. Буковинськікриниці та їхтаємниці [Електронний ресурс] / Василь Бабух // Час. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://chas.cv.ua/ukrnet/29203-bukovinsk-krinic-ta-yih-tayemnic.html
Вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
ВісникКиївськогонаціональногоуніверситетуімені Тараса Шевченка https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/20344/1/2021_36-40.pdf
ВодніджерелаВолинськоїобласті: класифікація та простороверозташування. ВісникКиївськогонаціональногоуніверситетуімені Тараса Шевченка, Серія :Географія, 3/4, (80/81), 36-40, DOI: 10.17721/1728-2721.2021.80-81.6
Державнийводний кадастр:облікповерхневихводнихоб’єктів
Етимологічний словник українськоїмови: в 7т./ редкол.:О.С.Мельничук(гол. ред.) та ін.—К.:Наукова думка, 1989.— Т.3: Кора — М/ Ін-т мовознавстваім.О.О.Потебні АН УРСР; укл.: Р.В.Болдирєв та ін.— 552с.
Жайворонок В. В.Криничник// Знаки українськоїетнокультури: Словник-довідник.—К.: Довіра, 2006.— 316 с.
Закон УкраїниПро природно-заповідний фонд України(ВідомостіВерховноїРади України (ВВР), 1992, № 34, ст.502) {Вводиться в діюПостановою ВР № 2457-XII від 16.06.92, ВВР, 1992, № 34, ст.503}
Іванік О.М., Мєнасова А.Ш., Крочак М.Д. Загальнагеологія. Навчальнийпосібник. – Київ.- 2020. – 205 с. з іл.
Коструба О.М Живиця. К. Навч. книга, 2001
Кравців Є.С., Герасимчук В.В., Мигас Р.В. Екологічнаполітика у Волинськійобласті: стан, проблеми, перспективи.– Луцьк: Надстир’я, 2001.
Моволюбамhttps://l-ponomar.com/prysliv-ya-ta-prykazky-pro-vodytsyu-ta-krynytsyu/
Новосад Я.О. Загальнагеологія: Навч. Посібник. Рівне:НУВГП, 2006. – 126 с.
Павлюк С.П. , Горинь Г.Й., Кирчева Р.Ф. Українськенародознавство. Львів, «Фенікс» 1994
Природно-заповідний фонд Волинськоїобласті. — Луцьк: Ініціал,1999. — 48 с.: іл., карти: https://cutt.ly/KQRNoRM
Район.Історія. https://history.rayon.in.ua/news/256716-istorichne-foto-liubomlchanki-ta-teshchi-liubomlskogo-blagochinnogo-z-zhitomira/amp
Словарь українськоїмови: в 4т./ за ред.БорисаГрінченка.—К.:Кіевская старина, 1907—1909
Словник українськоїмови: в 11 т. — Київ:Наукова думка, 1970—1980
СпілкаархеологівУкраїни – режим доступу до ресурсу - http://vgosau.kiev.ua/
Юридичнийінтернет ресурс Протокол – режим доступу до ресурсу https://protocol.ua/ua/pro_prirodno_zapovidniy_fond_ukraini_stattya_26/
https://www.google.com/maps/place/51%C2%B014'27.4%22N+24%C2%B002'54.9%22E/@51.2407671,24.0480608,268m/data=!3m1!1e3!4m4!3m3!8m2!3d51.2409444!4d24.0485833!5m1!1e4?entry=ttu&g_ep=EgoyMDI0MTEwNi4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D
https://vodres.gov.ua/node/15
https://geoportal.davr.gov.ua/#waterSidebar

$D:\експелдиція\DSC07216.JPG$

Фото1. Учасники краєзнавчої експедиції: (зліва на право)Владислав Пех, Дмитро Дудар, Максим Заяць, Владислав Пархомук, Вікторія Хмелюк, Оксана Капітанюк, Оксана Валюх

$C:\Users\Вчитель\Desktop\криниця\IMG_20241029_161024.jpg$

Фото 2. Учасникиекспедиціїбіляджерела: Валюх О., Хмелюк В., Капітанюк О., Пархомук В., Заяць М., Пех В.

$C:\Users\Вчитель\Desktop\криниця\IMG_20241029_154018.jpg$

Фото 3.Сучасний вигляд криниці

$C:\Users\Audi\Desktop\екологія\DSC00202.JPG$

Фото 4. Учасники краєзнавчої експедиції 2021 року під час дослідницької роботи: визначення тведості води за допомогою мильного засобу

$C:\Users\Audi\Desktop\екологія\DSC00198.JPG$

Фото 5. Учасники краєзнавчої експедиції 2021 року під час дослідницької роботи: визначення температури води

$C:\Users\Audi\Desktop\екологія\DSC00208.JPG$

Фото 6. Учасники краєзнавчої експедиції 2021 року під час дослідницької роботи: вимірювання рівня води та визначення об’єму

$C:\Users\Вчитель\Downloads\IMG_20241029_160637.jpg$ $C:\Users\Вчитель\Downloads\IMG_20241029_160955.jpg$

Фото 7, 8. Учасники експедиції під час польових досліджень

$C:\Users\Вчитель\Desktop\криниця\IMG_20241030_161716.jpg$

Фото 9. Під час пошукової роботи: розмова Оксани Валюх з представником фонду Любомльського краєзнавчого музею Олександром Остап’юкомпро історичні віхи, пов’язані з криницею

Фото 10. Олександр Патутін, відставний полковник царської армії, який першим впорядкував джерело

$C:\Users\Вчитель\Desktop\криниця\IMG_20241029_155615.jpg$

Фото 11. Житель м. Любомль Саць Михайло Миколайович

$C:\Users\Вчитель\Desktop\криниця\IMG_20241029_154611.jpg$ $C:\Users\Вчитель\Desktop\криниця\IMG_20241029_160329.jpg$

Фото12, 13. Жителі м. Любомль:Козар Володимир Степанович та Ірина Мішута

$C:\Users\Вчитель\Downloads\IMG_20241121_142631.jpg$

$C:\Users\Вчитель\Downloads\IMG_20241121_142603.jpg$

Фото 14, 15.Учасники експедиції під час пошукової роботи

$C:\Users\Вчитель\Desktop\криниця\IMG_20241101_114348.jpg$

Фото16. У представникамісцевоївладиВолодимира Степановича Лонюка

$C:\Users\Вчитель\Downloads\1732196424905 (2).jpg$

Фото 17. Учні подають клопотання щодо впорядкування криниці

ДОДАТОК А

Перелік запитань до респондентів стосовно джерела, розташованого на околиці м. Любомль по вул. Цегельній:

Коли вивпершеспробували воду з джерела?
Скільки часу використуєтеся водою з джерела?
Якіспогади у вас пов’язані з криницею?

Список опитаних респондентів, які постійно користуються криницею:

№	Ім’я та прізвище респондента	Тривалість користування
	Людмила Валеріївна Самойліч	11 років
	Владислав Шалапута	23 роки
	Тетяна Йосипівна Валюх	5 років
	Любов Оксюта	3 роки
	Катерина Сандрика	44 роки
	Надія Салуха	понад 80 років
	Галина Семенчук	8 років
	Віра Валюх	33 роки
	Наталія Сущик	11 років
	Ірина Валюх	2 роки
	Олеся Олександрівна Семенюк	15 років
	Анна Кузьмівна Склянчук	30 років
	Микола Ігорович Дець	17-18 років
	Сергій Васильович Мариньоха	27 років
	Володимир Адамович Грищук	9 років
	Василь Кочубей	19 років
	Василь Бєляєв	42 роки
	Валерій Лонюк	5 років
	Сергій Шалімов	8 років
	Андрій Денисюк	19 років
	Сергій Валюх	23 роки
	Сергій Кузьміч	4 роки
	Володимир Дець	29 років
	Георгій Сіньков	понад 50років
	Ольга Капітанюк	приблизно 4 роки
	Іван Лонюк	9 років
	Олександр Федонюк	3 роки
	Оксана Луць	8 років

Список опитаних респондентів, які час від часу користуються криницею:

№	Ім’я та прізвище респондента
	Олена Оксентюк
	Володимир Валюх
	Станіслав Андрійович Ярмолюк
	Анатолій Володимирович Капітанюк
	Галина Куць
	Людмила Хмелюк
	Софія Сулік
	Роман Шахраюк

Список опитаних респондентів, які ніколи не користувалися криницею:

№	Ім’я та прізвище респондента
	Любов Ярощук
	Любов Шафранюк
	Карина Шафранюк
	Р услана Володимирівна Оксентюк
	Тамара Ярощук
	Людмила Михайлівна Домбровська
	Олександр Миколайович Наумчук
	Іван Зінчук
	Сергій Чуб
	Анатолій Шлапа
	Галина Ющук
	Олександр Капітанюк
	Ніна Федонюк
	Оксана Конзера

Серед опитаних респондентів постійно вживають криничну воду – 56 %

Частка тих, хто вживає час від часу – 16%

Частка осіб, які не користуються водою з джерела – 28%

Загальна кількість користувачів серед опитаних – 72 %

ДОДАТОК Б

Мал.1. Орієнтовні координати джерела на топографічній карті (51.240944, 24.048574) 51°14'27.4" пн. ш. 24°02'54.9" сх. д., розташованого в м. Любомль по вул. Цегельній

Мал.2. Орієнтовні координати джерела на супутниковій карті (51.240944, 24.048574) 51°14'27.4" пн. ш. 24°02'54.9" сх. д., розташованого в м. Любомль по вул. Цегельній

Мал. 3.Приналежністьтериторії, на якійзнаходитьсяджерелодо районубасейнурічкиДніпро, згідно Державного водного кадастру

ДОДАТОК В

Протокол визначенняорганолептичнихвластивостей води за результатами польовихдосліджень:

Джерело м. Любомль вул.. Цегельна

1) дата та час взяття води: приблизно15:00-15:05 23.10.2024 р.

2) назвавододжерела: Криниця

3) температура води: 10, 5 градусів

4) прозорість води: прозора

5) колір води: прозорий

6) запах води: відсутній

7) смак води: прохолодна, приємна на смак

ДОДАТОК Г

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ВОДНИХ PECУPCIB УКРАЇНИ РЕГІОНАЛЬНИЙ ОФІС ВОДНИХ PECУPCIB У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

вул. 8 Березня,1, м. Луцьк, Волинська область, 43005, тел. (0332) 23-44-13, факс 28-19-91 e-mail: vo1 wodres@ukr.net,Volyn.OVR@gmai1.com, сайт: vodres.gov.ua,

код згідно з ЄДРПОУ 13345605

06.11.2024№-1176 /06/10-24

Громадянці

Ользі КОЗЕЈІ

Ковельськийр-н., с. Скиби

Про надання інформації

На Ваше звернення про надання інформації стосовно природного об'єкта розташованого в м. Любомль, вул. Цегельна з координатами 51°14'28.7"N 24°02'56.0"E повідомляємо наступне.

Відповідно до поданої водокористувачами статистичної звітності про використання води за формою 2-ТП (водгосп) на протязі 2023 року забір води з вказаного об'єкта не проводився.

POBP у Волинській області не проводить реєстрацію джерел.

Також інформуємо, що наш офіс надає платні послуги щодо проведення хімічних аналізів води. Такі роботи виконує наша лабораторія моніторингу вод та ґрунтів (м. Ковель, вул. Косачів, 4, тел. (03352) 5-03-94).

По питаннях відбору проб води та проведення хімічних аналізів пропонуємо звернутись до вказаної вище лабораторії.

Начальник Роман ЄВЛІКОВ

Сергій Остромухов231241

ДОДАТОК Ґ

ЗВЕРНЕННЯ

Заявник	Фізична особа			Прізвище, ім’я, по батькові	Учасники краєзнавчої експедиції Бірківської гімназії у складі Оксани Валюх, Владислава Пеха, Вікторії Хмелюк, Дмитра Дудара, Оксани Капітанюк, Максима Заяця, Владислава Пархомука та керівника дослідницької групи Ольги Козел
	Юридична особа
	Громадська організація
Місце проживання (для громадян)/ місце розташування (для організацій)					с. Скиби Ковельський район Волинська область
Характеристика заявника за соціальним станом (наприклад, пенсіонер, робітник, селянин, підприємець, працівник бюджетної сфери, державний службовець, військовослужбовець, безробітний, учень, студент, інші)					Працівник бюджетної сфери, учні гімназії
Характеристика звернення		За видом		Пропозиція
				Заява(Клопотання)	Клопотання
				Скарга
		Дата надходження
		Дата виконання
Суть порушеного питання					Вияснити наявний реєстраційний номер джерела, розташованого в м. Любомль по вул. Цегельна. Орієнтовні координати джерела на googlemap 51°14'27.4"N 24°02'54.9"E Любомль, Волинська область Якщо джерело, природний гідрологічний об’єкт, не зареєстроване, то що потрібно зробити, щоб його можна було зареєструвати? Чи проводився забір води з даного природного об’єкта? Чи можна дізнатися про результати аналізу? Якщо аналіз не проводився, то де його можна зробити та скільки це коштуватиме? Джерело природне, серед місцевого населення користується великою популярністю. Вважається, що вода в ньому лікувальна. Якщо джерело буде під протекцією держави, то є можливість залишити його для загального користування, що не обмежуватиме доступ до нього.
Регіон, якого стосується питання					Любомль
Контактна інформація про автора (авторів) звернення			Електронна адреса		olgakozel22@gmail.com
			Інші засоби зв’язку з заявником		Тел. +380688451636

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Козел Ольга Миколаївна

Пов’язані теми

Природничі науки, Інші матеріали

Додано

25 листопада

Переглядів

111

Оцінка розробки

Відгуки відсутні