Дослідницька робота з екології "Екологічна проблема міста Монастирища у сфері поводження населення з твердими побутовими відходами"

Про матеріал

Актуальність: сміттєві війни й створення стихійних звалищ триватимуть в Україні безкінечно, якщо докорінно не буде змінено всю систему поводження з відходами, тому дана дослідницька робота дає можливість проаналізувати вплив та наслідки шкідливих викидів промислового виробництва, а також сформувати екологічну свідомість і культуру громадян.

Перегляд файлу

Дослідницька робота з екології

ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА МІСТА МОНАСТИРИЩА У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ

Науковий керівник:

Сергієнко Наталія Анатоліївна

Вчитель біології та екології

Монастирищенської територіальної громади

«Ліцею «Ерудит»

Монастирище – 2024

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТА ТВЕРДІ ВІДХОДИ

1.1 Забруднення. Поняття про тверді побутові відходи, їх характеристика та класифікація……………………………………………………………..……………….6

1.2 Проблеми твердих побутових відходів та способи утилізації…………………11

РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА МІСТА МОНАСТИРИЩА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ

2.1 Аналіз та шляхи вирішення проблеми та організаційної роботи з питання поводження населення з твердими побутовими відходами органів місцевого самоврядування…………………………………………………………………..……..15

2.2 Проведення дослідження відношення населення міста Монастирища до проблеми поводження з твердими побутовими відходами…………..……………...17

2.3 Правила поводження населення з твердими побутовими відходами та формування екологічної культури громадян у місті Монастирище………………….21

ВИСНОВКИ.......................................................................................................................25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..........26

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………......27

ВСТУП

На сьогоднішній день більшість сучасних екологів вважають, що екологія вже не є частиною біології через її широкий діапазон діяльності – це новий етап розвитку всіх наук. Поступовий розвиток екології призводить до включення у її предмет дослідження більш широкого кола питань, які так чи інакше охоплюють різноманітні сторони взаємовідносин між людиною та природою. Відтепер прогресу у наукових дослідженнях можна досягти лише об’єднаними зусиллями спеціалістів різних галузей знань.

Віднині до найбільш сучасних проблем Черкащини – це поводження і переробка твердих побутових відходів, що в значній мірі визначає санітарно-епідеміологічне благополуччя населених місць. Повсюдно росте розуміння того, що людство руйнує навколишнє середовище і підриває майбутнє нового покоління. Проблема поводження людей з твердими побутовими відходами (ТПВ) є глобальною проблемою людства в цілому. Це пояснюється тим, що вона тісно пов’язана з проблемами культури соціуму, а саме: екологічною, економічною, соціальною.

Не зважаючи на те, що природа в цілому є система саморегулююча, при постійному порушенні людиною її балансу вона самостійно не може знищити негативні наслідки самого забруднення. Наприклад газоподібні і рідкі відходи швидко поглинаються природним середовищем, на відміну від твердих відходів, які асимілюються десятки і сотні років.

Якщо взяти до уваги зовнішній вигляд міста Монастирища в цілому, складається враження охайного та чистого міста. Багато вулиць нашого міста мають приємний та доглянутий стан, на кожному кроці багато квітників, газонів, зелених насаджень, паркових зон тощо (Додаток А). У підтримці чистого стану міста допомагає населення та органи місцевого самоврядування, але проблема з утилізацією та переробкою твердих побутових відходів все ж існує і має бути покращена.

З кожним роком у місті зростає кількість несанкціонованих сміттєзвалищ в лісозахисних смугах, на відкритих ділянках поля, незабудованих територіях міста, окраїнах міста, на берегах ставів та річки Конелки, що призводить до погіршення екологічного стану місцевості. Наслідком цього, спостерігається значне збільшення захворювань у людей: захворювань ендокринної та нервової систем, органів кровообігу, особливо збільшився відсоток захворюваності органів дихання.

Мене не залишила байдужою проблема твердих побутових відходів, що забруднюють місто Монастирище, тому мною була продовжена робота над даним проєктом, який діє в нашому навчальному закладі 2 роки. Хочеться донести думку до кожного жителя міста, що для того, щоб розпочати вирішення проблеми утилізації та переробки твердих побутовий відходів потрібно в першу чергу почати із себе та своєї сім’ї. Адже кожен день ми викидаємо тоннами тверді побутові відходи, іноді навіть в непризначені для них місця, не думаючи про наслідки (Додаток Б).

Мета роботи: проаналізувати екологічну ситуацію міста Монастирища у сфері твердих побутових відходів, їх вплив на здоров’я населення; вивчення сучасного стану утилізації твердих побутових відходів, можливості застосування інноваційних підходів щодо комплексного вирішення проблем, пов'язаних із відходами.

Робоча гіпотеза: розробивши систему заходів, що будуть спрямовані на формування екологічної культури населення, відбудеться зниження негативного впливу на навколишнє середовище.

Завдання:

- ознайомитися з поняттям твердих побутових відходів, та їх впливом на навколишнє середовище;

- з'ясувати розташування несанкціонованих сміттєзвалищ в місті Монастирище;

- проаналізувати вирішення проблеми утилізації та переробки твердих побутових відходів;

- дослідити відношення населення до проблеми відходів і викидів;

-зробити моніторингове дослідження стану здоров’я людей Монастирищенського району;

- провести інформаційно-просвітницьку роботу за результатами досліджень по проекту для формування екологічної культури населення із залученням учнів.

Актуальність роботи: сміттєві війни й створення стихійних звалищ триватимуть в Україні безкінечно, якщо докорінно не буде змінено всю систему поводження з відходами, тому дана дослідницька робота дає можливість проаналізувати вплив та наслідки шкідливих викидів промислового виробництва, а також сформувати екологічну свідомість і культуру громадян.

Методика виконання роботи:

- вивчення літературних джерел, законодавчих документів та управлінських рішень органів місцевого самоврядування, Інтернет-ресурсів;

- соціальне опитування жителів міста Монастирища;

- обробка матеріалів опитування, складання діаграм за результатами соціального опитування;

- вивчення джерел утворення викидів твердих побутових відходів;

- складання зведеної таблиці за результатами дослідження;

- розробка матеріалів наочної агітації;

- прослідкувати як реалізується екологічне право громадян.

РОЗДІЛ 1

ЩО ТАКЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТА ТВЕРДІ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ

1.1. Забруднення. Поняття про тверді побутові відходи, їх характеристика та класифікація

Забруднення - внесення в довкілля, виникнення або раптове підвищення в ньому значень чи концентрацій хімічних, фізичних, біологічних, інформаційних або будь-яких інших традиційних чи новостворених агентів і факторів, що спричиняє втрату рівноваги і завдає шкоди для частини або більшості видів екосистем, де сталося це явище.

Основні забруднення виникають в результаті промислових і сільськогосподарських викидів. Однак не менша роль належить і твердим побутовим відходам [2,с.89].

Міські поселення де сконцентровані величезні виробничі потужності, спричиняють величезне широкомасштабне забруднення біосфери. Вони виробляють матеріальні життєві блага і створюють духовні цінності. Проте поряд із цим викидають у навколишнє середовище величезну кількість відходів, часто шкідливих і токсичних, що призводить до деградації природи, погіршення її відтворювальних та відновлювальних функцій тощо.

Виробнича та побутова діяльність людини неминуче пов’язана з утворенням твердих побутових відходів. Якщо взяти до уваги газоподібні та рідкі відходи, вони відносно швидко поглинаються природним середовищем, то асиміляція твердих побутових відходів десятки та навіть сотні років. Наприклад бананова шкірка розкладається півроку, папір та бавовна від 2-10 років, пакет від молока 5-6 років,

недопалки від цигарок близько 12 років, синтетична тканина та шкіряне взуття до 43 років, жерстяна консервна бляшанка - 90 років, алюмінієва - 500 років, а скло для повного розкладання потребує близько 1000 років і більше.

Кількість твердих побутових відходів щорічно зростає на 5-6%. Раніше більшість відходів (крім скла та металобрухту) спалювалась. Зараз це заборонено, оскільки при спалюванні в атмосферу виділяється велика кількість небезпечних для здоров’я людей речовин. У більшості розвинених країн переробляється від 30-50% (Європа), до 60-75% (США, Японія) ТПВ; у країнах, що розвиваються 8-10%, в Україні всього 5-7%. До 2030 року кількість відходів за прогнозами спеціалістів збільшиться у 4-5 разів, а вартість їх переробки та зберігання в 2-3 рази. Отже, утилізація відходів глобальна екологічна проблема.

В залежності від предмету та мети дослідження, на практиці використовуються методи класифікації відходів за рівнем небезпеки, агрегатним станом, галузями промисловості, можливостями переробки тощо.

За агрегатним станом відходи поділяють на тверді, рідинні та газоподібні. Серед твердих відходів прийнято виділяти побутові, промислові, сільськогосподарські, будівельні та інші.

Тому, щоб зрозуміти всю суть проблеми, що пов’язана із твердими побутовими відходами потрібно визначити його термін.

Відходи - залишки сировини, матеріалів або напівфабрикатів, а також речовини та матеріали, утворювані в процесі переробки сировини, непридатні для використання за безпосереднім призначенням, отримання яких не є метою даного виробництва.

Також розрізняють небезпечні відходи - це відходи, що мають фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть завдати значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів та засобів поводження з ними.

Щоб зрозуміти ступінь небезпеки ТПВ розгляньмо таблицю рівнів небезпеки (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

Рівні небезпеки твердих побутових відходів

Клас	Характеристика відходів
Перший	Надзвичайно небезпечні
Другий	Високонебезпечні
Третій	Помірнонебезпечні
Четвертий	Малонебезпечні

До I класу токсичності відносяться надзвичайно небезпечні тверді промислові відходи :

 малорадіактивні

 миш’як та його сполуки ;

 цианіди;

 та інші надзвичайно отруйні речовини.

До II групи токсичності відносять високонебезпечні тверді промислові відходи:

 важкі метали та їх солі;

 хром та його солі ;

 відходи гальванічних виробництв;

 осад стічних вод промислових підприємств;

 шлам пилу із систем мокрого очищення газів.

До III групи токсичності відносять помірнонебезпечні тверді промислові відходи (які утворюються на підприємствах хімічної промисловості і не відносяться до перших двох груп токсичності )

 сода та дистилярна рідина ;

 пластмаси та інші.

До IV групи токсичності відносять малонебезпечні тверді промислові відходи :

 деревина;

 зола

 продукти збагачення мінеральної сировини .

Клас небезпеки відходів встановлюється в залежності від змісту в них високотоксичних речовин розрахунковим методом або відповідно до переліку відходів, приведеному в Державному класифікаторі відходів.

Питання сміття або твердих побутових відходів, як слід їх термінологічно коректно називати, актуальне не тільки у місті Монастирище, а і в цілому світі, та потребує якнайшвидшого свого вирішення. Ціна цього рішення вимірюється не тільки вартісними показниками, які становлять мільярди доларів, а й чистотою навколишнього середовища та здоров’ям людей.

Станом на сьогодні тверді побутові відходи являють собою суміш, яка складається з різноманітного непотребу. Але більш прискіпливий аналіз показує, що вона складається з: харчових відходів, паперу, картону, деревини, металобрухту чорних і кольорових металів, кісток, шкіри, гуми, текстилю, скла, полімерних матеріалів. Але разом з тим, в цій суміші можна знайти солі ртуті з батарей, фосфоро-карбонати з флуоресцентних ламп, токсичні хімікати, які містяться в залишках фарб та розчинників, лаків та аерозолів, акумуляторах тощо.

Щорічно кількість сміття зростає приблизно на 3% за об'ємом. Кожен з нас викидає величезну кількість сміття різних категорій. Промислові підприємства також мають ТПВ (скло, металобрухт, обрізки плівок і т.д.), (Таблиця 1.2).

Таблиця 1.2

Приклади деяких категорій відходів

Папір

(складає від

8 до 10 %)

Пластик

(становить 14−20 %)

Метали кольорові

(складають

до 0,2−0,3%)

Скло

(становить 3−8%)

Рослинні відходи та деревина (становлять до 10−15%)

Газети

Картон

Офісний папір

Глянцеві журнали

Папір для комп'ютерів

PET(пляшки з-під газ.води)

Змішаний пластик

Пінопласт

Інший пластик (поліетилен, ПВХ)

Феромагнетики (сталеві банки і т.п.)

Алюміній

Інші неферомагнетики

Прозоре

Коричневе ("бурштинове")

Зелене

Інші (лампи т.п.)

Листя

Трава

Гілки

Отже, відсоткове співвідношення морфологічного складу ТПВ умовне, так як співвідношення складових виявляє вплив, степінь благоустрою житлового фонду, пори року, кліматичні та інші умови. Крім того, в складі твердих побутових відходів постійно збільшується вміст всього вище згаданого: паперу, пластмаси, фольги, різного роду банок, поліетиленових плівок та інших упаковок. Особливо сезонні коливання харчових відходів − від 22% весною до 40% і більше літом та восени, і теж саме стосується пластмасових виробів всіх можливих видів та форм[3] .

Дедалі гостріше постає проблема відходів звалища навколо міста. Щорічно гектари землі поглинають тонами сміття, що стає небезпечним джерелом отруєння довкілля. Із звалищ у повітря та ґрунтові води потрапляє багато токсичних речовин – важких металів, фарб, гуми, пластмас. Вони є розсадником хвороботворних бактерій; тут утворюються токсичні гази, виникають небезпечні для довкілля пожежі.

Склад (морфологія) твердих побутових відходів може суттєво варіювати у різних частинах міста. Однак перелік основних компонентів ТПВ є, в цілому, незмінним і включає:

 матеріали біологічного походження - залишки продуктів харчування, рештки рослинності, папір;

 потенційна вторинна сировина – папір, скляна та пластикова тара тощо;

 інертні матеріали – каміння, кераміка, пісок, цегла, бруд тощо;

 композиційні матеріали – синтетичний текстиль, пластмаси, електроприлади;

 небезпечні матеріали – аерозолі, фарби, добрива, інші хімікати [4].

1.2. Проблеми твердих побутових відходів та способи утилізації

Утворення ТПВ у нашому місті щорічно зростає, тоді як значна частка цих відходів видаляється на полігонах та звалищах, які розміщені, спроектовані та експлуатуються неналежним чином, наслідком чого є негативний вплив на навколишнє середовище та здоров’я людини. Охоплення послугами збирання відходів у деяких частинах міста є недостатнім, що призводить до несанкціонованого розміщення відходів та пов’язаних з цим негативних факторів впливу.

Головним інструментом правління сферою поводження з твердими побутовими відходами є невелика кількість на території міста санкціонованих сміттєзвалищ, що закріплені на контейнерах, які розташовані по усьому району. Але реалізується такий підхід утилізації ТПВ лише за умови стягнення платежів із «забруднювача».

Плата за забруднення є формою компенсації економічного збитку внаслідок екодеструктивного впливу від розміщення відходів, але вона не виконує свого призначення.

Забруднення атмосфери буває штучне і природне.

Штучне (антропогенне) забруднення атмосфери відбувається під впливом діяльності людини внаслідок зміни її складу і властивостей. Штучні джерела забруднення поділяються на стаціонарні і пересувні. Стаціонарне джерело забруднення атмосфери – підприємство, цех, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин до атмосфери поділяють на організовані й неорганізовані. Із організованого джерела забруднюючі речовини потрапляють до атмосфери через спеціально споруджені газоходи та труби. Неорганізоване джерело викиду забруднюючих речовин утворюється унаслідок порушення герметичності устаткування, відсутності або незадовільної роботи очищувального устаткування, у місцях завантаження, розвантаження або зберігання продукту. До неорганізованих джерел належать автостоянки, склади паливно-мастильних або сипучих матеріалів та інші.

Забруднювальні речовини, потрапляючи в компоненти природного середовища змінюють їхній хімічний склад і властивості, погіршують якість, призводять до їхньої деградації, руйнування. Так, забруднена атмосфера втрачає свої фізико-хімічні властивості, стає шкідливою для живих організмів і джерелом руйнації архітектурних та інженерних споруд. Забруднена вода несприятлива для водних і наземних організмів, зумовлює деградацію гідробіоценозів, погіршує умови життя і виробничої діяльності людини. Забруднені ґрунти втрачають природну родючість.

Усі ТПВ наносять непоправної шкоди навколишньому середовищу та здоров'ю живих організмів. Папірці, фольга, обгортки, пластиковий посуд – це все ми викидаємо, не задумуючись, будь-де. Часто залишаємо сміття після гарного відпочинку на природі. І майже ніколи не розділяємо сміття, викидаючи все в один контейнер. Постійно у склад ТПВ збільшується вміст всього вище згаданого. Особливо сезонні коливання харчових відходів − від 22% весною до 40% і більше літом та восени, і теж саме стосується пластмасових виробів всіх можливих видів та форм [5] .

Найбільший вплив ТПВ мають на воду, а саме фільтрат - це стічні води з яскраво вираженим неприємним запахом біогазу. Фільтрат, після проходження через товщу відходів, збагачується токсичними речовинами, що входять до складу відходів, або є продуктами їх розкладання (важкими металами, органічними, неорганічними сполуками). На звалищах, споруджених без дотримання правил охорони навколишнього середовища, фільтрат вільно стікає по рельєфу, попадає до ґрунту, грунтових та підземних вод. Проникнення фільтрату до ґрунтових вод може призвести до значного забруднення навколишнього середовища органічних та неорганічних сполук [6] .

Забруднення підземних вод - основна екологічна небезпека, яка постійно посилюється. До теперішнього часу забруднення водоносних горизонтів перевищує допустиму норму в десятки. (Таблиця 1.2.1).

Таблиця 1.2.1

Забруднення водоносних горизонтів

Показник	Підвищення концентрації факт
Показник	Підземні води	Поверхневі води
Сухий залишок	2,1-3,4	1,5-6,3
Сульфати	1,1-1,3	1,2-1,3
Хлориди	1,8-2,3	–
Жорсткість загальна	2,0-2,7	1,9-2,3
Азот амонійний	2,3-3,3	–
Фтор	1,8-3,2	–
Марганець	0,5-2,2	_
Нафтопродукти	0-1,18	0-1,12
Барій	1,2-3,7	_
Нікель	1,4-2,0	0-1,14

Вважається, що в середньому звалищ в містах утворюється приблизно 1 тонна на одну людину на рік. Ми традиційно звинувачуємо у цьому "погану екологію", яку самі ж і створюємо. А ситуація така тому, що по-перше, в Україні елементарно відсутня система роздільного збирання відходів, по-друге, не вистачає потужностей з переробки та утилізації сміття [1,с.123] .

Дедалі гостріше постає проблема відходів звалища навколо міст щорічно поглинають гектари землі, яка стає небезпечним джерелом отруєння довкілля. Із звалищ у повітря та ґрунтові води потрапляє багато токсичних речовин – важких металів, фарб, гуми, пластмас. Вони є розсадником хвороботворних бактерій; тут утворюються токсичні гази, виникають небезпечні для довкілля пожежі.

Утилізація сміття - одна з найважливіших проблем сучасної цивілізації. Особливо важко утилізувати неорганізовано викинуте сміття. Поки людство придумало такі принципово різні шляхи утилізації сміття:

 організація звалищ;

 вторинне використання відходів;

 спалювання відходів;

 рекультивація звалищ і використання звільнених від бруду площ землі.

Можна привести й інші проблеми, пов’язані з ТПВ. Скажімо, негативний їх вплив на рослинний та тваринний світ, на екосистему в цілому. Але ж мають бути і технології їх вирішення.

Враховуючи вищесказане мене зацікавило, як саме вирішуються ці проблеми, пов’язані з ТПВ в місті Монастирище та яким чином можна покращити їх вирішення.

РОЗДІЛ 2

ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА МІСТА МОНАСТИРИЩА У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ

2.1. Аналіз та шляхи вирішення проблеми та організаційної роботи з питанням поводження населення з твердими побутовими відходами органів місцевого самоврядування

У місті Монастирище за останні десятиліття кардинально змінилася кількість населення, яка складає лише 9,140 тис.чоловік. Тут функціонують промислові підприємства, велика кількість підприємств побутового обслуговування (чоботарні, швейні майстерні, перукані), установи соціально-культурного призначення (будинки культури, дитсадки, музична школа, загальноосвітні заклади, культурно-розважальні заклади) та державні установи.

За межами міста Монастирища наявний полігон твердих побутових відходів площею 3 га (Додаток В). Полігон розташовано 5 км на північ від міста Монастирища, відкриття полігону почало діяти з 1992 року. Середня глибина накопичення відходів складає 3 метри. Дно полігону насипне складування, ущільнення, усипка грунту. За даними КП «Монастирищинське ВУЖКГ» станом на 03 січня 2020 року на полігоні накопичено 166,916 м³твердих побутових відходів, що складає 41,729 тонн. В 2019 році до полігону було вивезено ТПВ в розмірі 19,820 м³, що складає 4,955,24тонн.

На збільшення накопичення і засмічення довкілля в місті значною мірою вплинуло прогресивне досягнення в технології виробництва синтетичної пари і упаковочної продукції побутового вжитку, яка не підлягає поверненню повторного вживання і не збирається для переробки.

Збиранням ТПВ у м. Монастирище займається КП «Монастирищинське ВУЖКГ», яке має три спеціалізованих вантажних автомобіля для вивезення сміття. Збором ТПВ охоплено всю територію м. Монастирища площею 5,51 км², яка налічує близько 4200 дворів і квартир. На підприємстві розроблено відповідний щомісячний маршрут та графік вивезення ТПВ з кожної вулиці міста. Проте в 2019 році за даними КП «Монастирищинське ВУЖКГ» на вивезення ТПВ з квартир та власних будинків було заключено 2310 угод, що становить 55 % від необхідної кількості. До того ж багато закладів та організацій міста також не мають угод на вивезення ТПВ.

Жителі приватного сектору здійснюють часткове захоронення та переробку (згодовування харчових відходів домашнім тваринам, спалення, компостування) побутових відходів самостійно в своїх садибах.

Сортування відходів не проводиться. На території в межах Монастирищенської міської громади триває процес утворення несанкціонованих звалищ ТПВ, непоодинокі випадки, коли побутові відходи складаються у природних рельєвних утвореннях - ярах, лісах, лісосмугах, балках. Так, лише на території міста зафісковано біля 6 великих (більше 15 м³) несанкціонованих сміттєзвалищ. Як правило, дані звалища вивозяться навесні під час проведення акцій по благоустрію міста, але вони знову з’являються протягом року і турбують своїми нечистотами населення міста і завдають шкоду нашому природньому середовищу.

Отже, сучасна структура системи санітарного очищення території в межах Монастирищенської міської громади – недосконала. На сьогодні не забезпечується необхідна організація роботи по вивезенню ТПВ та недостатньо контролю за санітарним станом території міської громади, хоча місцевою владою і розроблено програму дій по вивезенню ТПВ з міста Монастирища, але поки неврегульований механізм контролю з цієї проблеми.

Таким чином, проблема вивезення, утилізації та захоронення ТПВ на полігоні для міста Монастирища очевидна і потребує негайного вирішення.

2.2. Проведення дослідження відношення населення міста Монастирища до проблеми поводження з твердими побутовими відходами

Вивчивши дані КП «Монастирищенське ВУЖКГ» про об’єми вивезення сміття та кількість укладених угод на його вивезення з жителями нашого міста з’ясувалося, що приблизно 35% населення, а це біля 3,199 тис. жителів міста, на користування послугами з вивезення ТПВ угод не уклала. Для дослідження відношення населення м. Монастирища до проблеми поводження з ТПВ мною було проведено анкетування серед населення.

Першим із трьох запитань, було: «Чи вважаєте ви проблему утилізації та переробки ТПВ важливою?»

Абсолютна більшість жителів мого міста 78% вважають проблему поводження з відходами глобальною, 17% жителів вважають, що це не є великою проблемою, інші 5% взагалі не задумуються , що це є проблемою (Діаграма 1).

Друге питання опитування: «Як утилізуєте сміття?»

Опитування показало, що 55% населення вивозить організовано сміття, що відповідає даним КП «Монастирищинське ВУЖКГ» про кількість угод в місті. В той же час 45 % населення не уклали угоду, а 30% стверджують, що ніяк не вивозять сміття, що викликає великий сумнів стосовно місця його утилізації. А 15% цієї категорії населення стверджують, що вивозять ТПВ самостійно до сміттєвого полігону, що також можна віднести до групи ризику, що утворює несанкціоновані сміттєзвалища (Діаграма 2).

Аналізуючи результати мого анкетування по третьому питанню «Чому не користуєтеся послугами КП «Монастирищинське ВУЖКГ»?, можна зробити висновок, що 55% населення не користуються послугами КП «Монастирищинське ВУЖКГ» з причин відсутності коштів в сімейних бюджетах 15 % та дороговизною послуги з вивезення сміття 40% (Діаграма 3).

Отже, необхідно змінити систему оплати тарифу для населення. Мене дуже стривожила відповідь тих людей, які відповідали, що «сміття відсутнє», а це 45%. Це суперечить науковим даним, та результатам моїх досліджень, які визначають кількість ТПВ на одну людину за рік в середньому.

Проводячи свої дослідження, я виконала слідуючу роботу.

1. Протягом місяця збирала всі тверді відходи, що з’являються вдома (сім’я складається із чотирьох осіб), розділяла сміття за категоріями - метали, пластмаса, папір, скло, харчові відходи (вміст відра для сміття).

2.Склала список основних продуктів і матеріалів побутового сміття, що входять у кожну категорію:

А - папір (обгортковий, газети, журнали, зошити);

Б - метали (аерозольні балони, консервні банки, банки з-під напоїв);

В - пластмаси (упаковки від молочних продуктів, поліетиленові пакети, пляшки);

Г - скло (пляшки і банки);

Д - харчові відходи (продукти вжитку).

3. Визначила масу відходів кожної категорії сміття за місяць та отримала наступні результати:

А: 7,2 кг

Б: 11,4 кг

В: 10,8 кг 88 кг

Г: 16,8 кг

Д: 85,2 кг

Отже, 88 кг – це загальна маса побутового сміття, що утворюється в процесі життєдіяльності сім’ї з 4 чоловік, а це означає, що на одну людину за місяць в середньому приходиться 22 кг ТПВ (88/4 чол.=22 кг), а за рік на одну людину приходиться 264 кг (22 кг•12 міс.=264 кг)

Дані показники вказують, що 45% населення, які відповіли, що у них сміття (ТПВ) не утворюється (це близько 4,1 тис. жителів) насправді продукують в місті 1082,4 тонн сміття за рік (4,1 тис.•264 кг=1082,4 тонн), яке до того ж, невідомо де і як утилізується. Тобто, є всі підстави стверджувати, що сміття і становить основну масу несанкціонованих звалищ.

4.Я, визначила відсоткову частку кожної категорії за формулою:

N= •100%

То ми знайдемо масу сміття (М), що складається із ТПВ, яке роками, а то і десятками років, не розкладається в природі та засмічує місто:

NА= •100%=8,2%

NБ= •100%=12,9%

NВ= •100%=7,0% 37,8% (0,378) М=0,378•1082,4=409,15 тонн

NГ= •100%=9,7%

Nд= •100%=62,2%

Результати розрахунків відобразила у вигляді малюнка, який був використаний для інформаційного бюлетеня на екологічній конференції (Додаток Г). З З одержаних даних можна зробити висновок, що більша частина відходів припадає на харчові. Але ми знаємо, що харчові відходи приносять набагато менше шкоди довкіллю, ніж всі інші. Тому навіть такий не дуже великий, на перший погляд, відсоток паперу, металу, скла та пластмаси, завдає великої шкоди природі. О Отже, аналіз анкетування показав, що необхідно поставити перед собою мету із запобігання стрімкого забруднення навколишнього середовища через нецивілізоване поводження з ТПВ муніципальній інституції нашого міста необхідно:

 провадити обов'язкову комплексну систему роздільного збору, сортування, сепарації сміття та вторинної переробки ТПВ; створити розвинену інфраструктуру екологобезпечного поводження з ТПВ;

 створити екологічну муніципальну поліцію, до функцій якої, зокрема, буде входити боротьба зі стихійними звалищами та контроль за впровадженням роздільного збору сміття в населених пунктах, а також розробити дієву систему каральних адміністративно-правових норм щодо порушення норм поводження з ТПВ;

 заборонити на законодавчому рівні захоронювати неперероблені ТПВ;

 дослідити досвід поводження з ТПВ в розвинених країнах світу, що мають найвищі рейтинги за показниками екологічної безпеки, з метою впровадження їхнього досвіду для покращення власного благоустрою;

 запровадити широкомасштабну інформаційно-освітню кампанію серед населення з роз'яснення необхідності введення системи роздільного збору та сортування сміття. Зокрема, впровадити цю тему у загальноосвітні навчальні програми та у шкільні плани з виховної роботи школярів протягом всіх років навчання; ініціювати створення громадської молодіжної організації, яка б займалася просвітницькою діяльністю серед населення щодо цивілізованого поводження з ТПВ тощо.

2.3. Правила поводження населення з твердими побутовими відходами та формування екологічної культури у громадян міста Монастирища

За С. Л. Рубінштейном, «одиницею» поведінки є вчинок, а «одиницею» діяльності взагалі - дія. Вчинком вважається лише така дія людини, у якій головне значення має свідоме ставлення людини до інших людей, до норм суспільної моралі. Важливо, що у вчинках не тільки виявляється, але і формується ставлення людей до навколишнього [62]. Виконуючи дослідницький проєкт, я використовувала різноманітні методи своїх досліджень. А саме:

 статті в шкільній газеті «Ліцейчик» та районній газеті «Алекс»;

 випуск серії буклетів-закликів за темою: «Любіть, оберігайте природу!»;

 проведені суботники (були залучені учні та вчителі нашого ліцею, було зібрано велику кількість твердих побутових відходів);

 виставки науково - екологічної літератури, фотоальбоми, фотовиставки за результатами проведених досліджень;

 проведена профілактично - агітаційна робота серед учнів, населення;

 7 найкращих екологічних лозунгів, які відібрали для оформлення агітаційних стіннівок та постерів;

 карта, на якій відображені несанкціоновані звалища сміття (досліджуванні об’єкти).

Я дослідила всі розміщення несанкціонованих сміттєзвалищ на території міста Монастирища (Додаток Д). Тому з метою формування екологічної культури серед громадян міста провела декілька конференцій з глобальних проблем екології (Додаток Е). Наприкінці роботи над проєктом також провела такі екологічні заходи:

1. Екологічний мультфільм для учнів 1-4-х класів;

2.Виставка учнівських робіт «Друге життя речей» для учнів 5-6-х класів;

3. Відеоролик на екологічну тему: "Крик Землі" для учнів 7-8-х класів;

4. Доповідь на тему: «Охорона природи рідного міста» для учнів 9-х класів;

5. Лекція на тему: «Екологічна проблема м. Монастирища у сфері поводження з твердими побутовими відходами» для учнів 10-х класів;

6. Інформаційні хвилинки «Взаємовідносини людини і природи» для учнів 11-х класів;

7. Доповідь на тему: «Шляхи вирішення проблеми» для вчителів та батьків.

Звичайно, переважна більшість названих заходів – це справа спеціалізованих служб, однак, як показує практика, питання поводження з відходами знаходиться насамперед у площині нематеріальній, а саме у площині екологічної свідомості та екологічної культури. Адже від рівня культури мешканців міст та сіл залежать такі невід’ємні складові ланцюжка поводження з відходами, як запобігання їх утворенню, збір, сортування та здача на вторинну переробку, вчасна оплата за вивезення сміття тощо. Я хочу, щоб наше місто було ще кращим, доглянутим і цікавим. Тому учасниками конференції було розроблено пам’ятку, щодо покращення стану сфери користування ТПВ та зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище за такими правилами:

 по-перше - намагайся купувати продукти без упаковки (на вагу). До речі - це дешевше;

 по-друге - надавай перевагу упаковці, яку можна використати ще раз (скло, папір);

 по-третє -бери з собою в магазин «старий» поліетиленовий пакет, або полотняну сумку і не купуй новий;

 по-четверте - збирай «домашню» макулатуру, склотару та пляшки ПЕТ (поліетилентерефталат) та інші ТПВ і викидай у спеціальні контейнери або віднось у пункти прийому.

Також учасниками конференції була створена програма «Покращення стану сфери користування ТПВ та зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище» за слідуючими напрямками:

 повне охоплення території сіл та міста послугами зі збору та вивезення ТПВ;

 встановлення контейнерів, облаштування контейнерних майданчиків;
запровадження процесу роздільного збирання ТПВ;

 створення потужностей з сортування та переробки ТПВ;

 зменшення частки відходів, що захоронюються на міському полігоні ТПВ;

 контроль за поетапним закриттям міського полігону ТПВ, залучення

інвесторів для будівництва нових сміттєпереробних комплексів та сучасного полігону ТПВ;

 удосконалення нормативно-методичного, організаційного, інформаційного та іншого забезпечення сфери поводження з ТПВ;

 підвищення рівня відповідальності та екологічної культури населення.

Особисто я, запропонувала, навчити громаду міста Монастирище перетворювати сміття на кошти, тобто започаткувати незвичайний для нашого міста експеримент - стартап:

1. На вулицях розставити близько 30 контейнерів для роздільного збору сміття (ці контейнери дозволяють окремо збирати пластик);

2. Коштом місцевого бюджету придбати спеціальний прес (усі пластикові відходи будуть пресуватися у брикети);

3. Дані брикети комунальники продаватимуть спеціалізованим підприємствам;

4. Виручені кошти надходитимуть у міський бюджет.

На мою думку, даний експеримент з утилізацією пластику виявиться успішним і приверне до нашого міста інвестиції. Даний проєкт розроблений з метою допомоги у розв’язанні екологічних проблем нашого міста Монастирища. Ситуація, яка є на сьогоднішній день в Україні щодо місць побутових відходів, їх сортування та подальшого використання як вторинної сировини, підтверджує існування глобальної проблеми, яка впливає на соціальний та екологічний стан міста Монастирища. Звичайно, дані проблеми розв’язати не в моїх силах, адже для вирішення цієї ситуації необхідне значне фінансування. Але після вивчення великої кількості літератури, проведення дослідів, аналізу статистичних даних та анкетування про відношення населення до проблеми забруднення нашого міста ТПВ я вирішила, що найкраще я можу допомогти, проводячи роз’яснювально-агітаційну та профілактично-просвітницьку роботу серед громадян нашого міста. Своїм власним прикладом показати, що нам, підростаючому поколінню небайдужі питання здорового екологічного стану нашої країни, адже екологічно – вихованою є людина, яка свідомо дбає про охорону навколишнього природного середовища, розуміє суть основних екологічних взаємозв’язків та наслідки неконтрольованого використання природних ресурсів. А тому, я всіх закликаю: «Любіть та оберігайте природу рідного краю!»

ВИСНОВКИ

Подальший розвиток науково - технічного прогресу просто неможливий без оцінки впливу нових технологій на екологічну ситуацію. Оновлені зв'язки, які створюються людиною, мають бути замкнуті, щоб забезпечити незмінність тих основних параметрів системи планети Земля, які впливають на її екологічну стабільність.

При вивченні наукової та отриманні практичної інформації щодо твердих побутових відходів і викидів в атмосферне повітря, їх складом та впливом на оточуюче середовище та способи утилізації; з´ясувала, що питання в світі стосовно цієї проблеми є глобальним. Щ

Що стосується забруднення міста Монастирища, я зрозуміла,що в місті існують проблеми з утилізацією сміття, пов’язані з недостатнім фінансуванням. Тому, я запропонувала раціональні методи – проведення просвітницької діяльності за результатами досліджень проєкту, залучивши до співпраці школярів, органи місцевого самоврядування, населення. Адже для досягнення позитивних результатів необхідні спільні рішення і дії учнів, населення та влади.

При опитуванні населення на питання «Що потрібно робити, щоб місто стало чистішим?» частіше відповідали «Збирати сміття, встановлювати більше сміттєвих контейнерів поблизу будинків». Хочу відзначити, що були навіть такі відповіді, як «Слідкувати за собою і закликати людей до чистоти». На даному етапі робота над проєктом не завершена, а лише набирає обертів. Тому, я, сподіваюся, що при активній позиції громадян міста повинна змінюватися філософія життя. Якщо стара філософія говорить, що відходи є неприємним, але неминучим продуктом будь-якої людської діяльності, то сучасна філософія звучить так: «відходів не повинно бути взагалі». Як і в Природі, де відходи одних організмів є ресурсами для інших організмів, так і в людській діяльності відходи повинні органічно вписуватись в природний кругообіг речовин. Я маю надію, що з кожним наступним роком кількість сміття в місті Монастирище має зменшитися.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Один автор:

1) Джигирей В.С. «Екологія та охорона навколишнього природнього середовища»: Навч.посіб.-5-те вид. випр. і доп.-К.: Т-во «Знання», КОО, 2007.

Два автори:

2) Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань 1995 р.-286 с.

Інтернет-ресурси:

3) http://eco.com.ua/content/%C2%ABtverdi-vidkhodi%C2%BB;

4) http://crk-knteu.kiev.ua/79860-Utilizaciya_musora.html;

5) http://osvita.ua/vnz/reports/ecology/21365/;

6)http://inmad.vntu.edu.ua/portal/static/7A57241B-16BB-4755-8BA3-1475AF15BFCE.pdf.

7)http://www.ppu.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=63&http://www.ppu.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=63&Itemid=79

Додаток А

Світлини краєвидів міста Монастирища

$C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\ДОДАТОК А\ММММ.jpg$ $C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\ДОДАТОК А\ММ.jpg$

$C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\ДОДАТОК А\МММММ.jpg$ $C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\ДОДАТОК А\ММММММ.jpg$

$C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\ДОДАТОК А\МММММММ.jpg$ $C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\ДОДАТОК А\МММ.jpg$

Додаток Б

Світлини несанкціонованих сміттєзвалищ на території міста Монастирища

$C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\додаток Б\СС.jpg$ $C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\додаток Б\ссс.jpg$ Беріг ставка біля Вхід до Подоського Подоського парку парку

$C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\додаток Б\IMG_20180104_131202.jpg$ $C:\Users\Sergienko\Desktop\проект\додаток Б\сс.jpg$ Гребля на вул.Тетіївській Узбіччя березового гаю