Дослідницька робота "З попелу забуття..."

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22 вересня Україна святкує День партизанської слави. Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.

75 років тому від нацистський загарбників було звільнене і наше місто.

Неоціненний внесок у його звільнення  зробив Ямський партизанський загін.

 

 

 

 

 

 

 

Бойовий шлях Ямського партизанського загону.

На кінець жовтня 1941 року на території області діяло 19 партизанських загонів.  Ямський партизанський загін був одним з найчисленніших. Бойові заслуги його бійців та командирів були високо оцінені керівництвом. Орденами та медалями були нагороджені 19 партизан.

Спочатку в загоні було 172 людини. Головою було обрано Юхима Абрамовича Потирайла. Головні бази розташовані в Серебрянському та Кремінському лісах на лівому березі Сіверського Дінця..

23 жовтня 1941 року бійці та командири прийняли присягу партизана.

4 листопада німці зайняли Чорногорівку, 9 листопада Ямський загін провів наступальну операцію на німецький гарнізон в Ново-Платонівці.  У бою було вбито 37 німецьких солдат та 5 офіцерів.

До середини листопада німці зайняли 1,2,3 поселення, доломітний завод, радгосп поселення Яма (нині м. Сіверськ). 6 грудня 50 бійців загону на чолі з начальником штабу Короленком здійснили наступ на німецький гарнізон. Він був розгромлений.

З 7 по 11 грудня 1941 року  партизани приймали участь в наступі частин Червоної Армії на село Чорногорівку, знищили 3 кулеметні позиції, вбили 15 німців. 

24 грудня зайняли  поселення Яма. 19 січня 1942 року партизани вели бої з визволення сіл Різниківка, ім.Кірова, Радионівки, Званівки та ін.

23 липня 1942 року партизани розгромили німецьку комендатуру, що знаходилась в селищі Яма, поліцейську дільницю та жандармерію, визволили з в’язниці 17 військовополонених і 55 громадян.

А час своєї діяльності Ямський партизанський загін провів 74 бойові операції, під час яких було розгромлено 5 гарнізонів, 4 поліцейські відділки, пущені з рейок 3 залізничних потяги, розбито і спалено 65 вагонів, знищено 15 автомашин з вантажем та особовим складом, відбито у противника 800 голів великої рогатої худоби, знищено 10 продуктових складів, захоплено 30 тон продуктів, знищено близька 1000 гітлерівців, поліцейських та ін.

172 партизани загинули, 53 пропали безвісти…

 

Роль Ямського партизанського загону у визволені міста Сіверськ та навколишніх сіл.

Вересень 1943 року…

Форсувавши Сіверський Дінець в районі села Серебрянка радянські війська йшли вперед. Німці намагалися затримати їх авіацією. В ніч на 2 вересня розпочався відступ німецьких військ у напрямку Дніпропетровськ і Запоріжжя. Всього за 1 та 2 вересня вони випустили 8 тисяч боєприпасів і мін. Такої сили вогонь знадобився їм для того, щоб приховати від радянського командування свої наміри відходити на захід.  Разом з тим треба було зменшити кількість боєприпасів, оскільки везти їх з собою не було можливості. Траплялися випадки підриву складів з боєприпасами в районах Ями, Золотарівки та в інших місцях.

 4 вересня 1943 року селища Яма, Чорногорівка, Радионівка, Серебрянка та Різниківка були остаточно звільнені від окупантів, а на наступний день звільнені Дронівка, Платонівка та Кірово.

Проминають літа. Все далі в минулому залишаються подвиги солдат – героїв Великої війни. Але слава тих далеких воєнних років, імя тих, хто ціною свого життя завоював мир на нашій землі, не повинні згасати в пам’яті народній.

Наш борг постійно піклуватися про тих людей, які в глибокому тилу ворога своєю кров'ю і життям відстояли нашу свободу. Піклуватися і доглядати за пам'ятками і могилами загиблих воїнів, партизанів і підпільників. На прикладах їх мужності виховувати патріотизм в своїх серцях.

 

 

                                                                               

Згадаємо їх імена…

 

 

ПОТИРАЙЛО ЮХИМ АБРАМОВИЧ -

технік інтендант 2 рангу запасу (лейтенант). В жовтні 1941 року організував партизанський загін у складі 145 чоловік.  Керував загоном до його розформування в  1943 році, після остаточного звільнення Ямського району від окупантів.  Нагороджений орденом Бойового Червоного Знамені. 

 

 

 

 

 

 

СТЕБЛЯК ОЛЕКСАНДРА МИКИТИЧНА -

вісімнадцятирічна дівчина, що неодноразово ходила в тил супротивника та  добувала цінну інформацію. 18 грудня 1941 року під час виконання бойового завдання  була затримана німцями в селищі Яма і 21 грудня відправлена в гестапо в місто Слов’янськ.  , Через підозру у партизанській діяльності та службі в армії її допитували на протязі двох тижнів, та вона не видала себе. Не домігшись від неї зізнання, німці вирішили інсценувати страту через повішення, і останній раз вимагали зізнатися. Але Олександра мовчала… Страту відклали. 2 січня 1942 року її разом з іншими підозрюваними відправили в концтабір міста Барвінково. Та по дорозі вона втекла, і 4 січня з обмороженими ногами дісталася розташування радянських військ поблизу села Щурово.  Вилікувавшись дівчина повернулась до партизанської діяльності. Нагороджена орденом Бойового Червоного Знамені.

 

 

 

 

 

 

ЗІНЧЕНКО СТЕПАН ПОЛІКАРПОВИЧ -

партизан-кулеметник, розвідник.  Ходив у розвідку та добував цінні дані в інтересах 990 стрілецького полку 230 стрілецької дивізії. Під час нальоту та село Ново-Платонівка знищив вогнем з кулемета 10 фошистських солдат. В бою під селом Чорногорівка 10 грудня 1941 року Степан Полікарпович був тяжко поранений.   Нагороджений орденом Червоної зірки.

 

 

 

 

 

 

 

 

ШИШАЦЬКИЙ АРСЕНІЙ ПИЛИПОВИЧ -

 один з командирів груп партизан. З 3 листопада 1941 року його група в кількості 12 осіб діяла в тилу супротивника в ройоні сіл Ворошиловка (нині Верхньокамянське) та Никіфорівка з метою ведення розвідки та знищення мережі зв’язку противника. Його група була видана німцям. В Ворошиловку був направлений каральний загін. Арсеній Пилипович вирішив розосередити групу серед навколишніх сіл, а сам залишився в Ворошилівці. Разом з братом Юрієм знищив 6 фашистів, один автомобіль та три вантажа боєприпасів.   Нагорожений орденом Червоної Зірки.

 

 

 

 

 

 

 

 

ЄСКІН  ЙОСИП ГРИГОРОВИЧ -

 голова партійної організації загону. Ним було розповсюджено більше 10 тисяч листівок і газет, що видавалися Політичним керівництвом Південного фронту.  Активно приймав участь в бойових завданнях та боях. 24 грудня, під час бою за село Чорногорівку виніс з поля бою поранених партизан Зіньковського та Тищенка.  За свою діяльність нагороджений орденом Червоної Зірки.

 

 

 

 

 

 

 

 

БОРОЗКІН ПЕТРО ІВАНОВИЧ -

  кулеметник загону. Приймав участь в усіх трьох боях за село Ново-Платонівку. 12 листопада очоливши групу партизан проник в зайняте німцями село Закітне, та роздобув цінну інформацію про розташування ворога. 10 грудня в бою за село Чорногорівку він знищив трьох кулеметників ворога, а 24 грудня під час наступу на селище Яма отримав поранення в голову та руку, та не кинув зброї.  Нагороджений медаллю "За відвагу".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІВКОВА ЗІНАЇДА -

  девятнадцятирічна медична сестра. Приймала участь в бойових операціях партизанського загону 19-21 листопада 1941 року поблизу сіл Серебрянка та Григорівка, 7-11 грудня поблизу села Чорногорівка, а 23-30 грудня в боях поблизу селища Яма.  Надала медичну допомогу більш як 50 пораненим. В критичні моменти вона брала до рук зброю і відображала атаку нарівні з іншими бійцями.  Нагороджена медаллю "За відвагу".

 

 

 

 

 

 

 

РЕВАКА ІВАН ПЕТРОВИЧ -

 провідник танкової бригади, що звільняла Яму та село Різниківка 18-20 січня 1942 року. Під  час цих боїв провів три доби в танку на лінії бойового зіткнення. За цей час йому вдалося загасити палаючий танк, винести з поля бою  командира полку підполковника Заславського, знищити двох німців та заволодіти їх зброєю.  В грудні 1941 року він двічі порушував провідний зв'язок між німецькими штабами розташованими в селах Різниківка та Рай-Олександрівка. Нагороджений медаллю "За відвагу".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЗНІКОВ СТЕПАН ЄФИМОВИЧ -

боєць-розвідник партизанського загону. За вказівкою керівництва був залишений з гвинтівкою та гранатами на окупованій території для проведення розвідувально-диверсійної діяльності. Перед входом в село Різниківку частин Червоної Армії Степан Єфимович  закидав групу окупантів гранатами, через що вони панічно розбіглися. В результаті  30 верхових, 80 обозних коней, велика кількість возів і фургонів з військовим майном потрапило в руки радянських військ.  Нагороджений медаллю "За відвагу".

 

 

 

 

 

 

 

 

СИТЧЕНКО ВАСИЛЬ ЛАВРЕНТІЙОВИЧ –

боєць партизанського загону, що активно приймав участь у бойовій діяльності партизан. Особливо проявив себе 25-26 грудня 1941 року під час наступу частин Червоної Армії. 25 грудня  врятував життя командира, заколовши німецького військового, що збирався вистрелити в нього. А наступного дня, під час бою за село Василівку , гранатами знищив близько десяти ворогів. Нагороджений медаллю "За відвагу".

 

 

 

 

 

 

 

 

ТИЩЕНКО ДМИТРО ДАВИДОВИЧ –

Політичний керівник загону. Був в партизанському загоні з часу його створення.  Власним прикладом надихав бійців на якісне виконання завдань. В листопаді 1941 року неодноразово проводив розвідку в захоплені села Закітне та Ново-Платонівку. 9 листопада приймав участь в наступі на село Ново-Платонівку, під час якого партизанами було знищено 42 німця. Під час бою за селище Яма, 24 грудня 1941 року отримав тяжке поранення. Нагороджений медаллю "За відвагу".

 

 

 

 

 

 

 

ТКАЧЕНКО АНДРІЙ СТЕПАНОВИЧ -

політичний керівник  загону.  4 листопада група партизан на чолі з Ткаченко А.С. приймала участь у розвідці противника в селах Переїздне та Федорівка. Брав участь у боях за селище Яма, село Ново-Платонівка, с. Чорногорівка. Під час бою за село Никифорівка, 19-20 січня 1942 року, разом з групою партизан у складі шість чоловік, вивів з оточення радянських солдат, загальною кількістю більш  ніж  50 осіб.  Знаходячись у розвідці поблизу села Бондарне група партизан знащила три німецьких розвідника. Нагороджений медаллю "За відвагу".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗІНЬКОВСЬКИЙ ПЕТРО ОПАНАСОВИЧ -

відважний боєць загону, приймав участь у найважливіших боях загону: поблизу села Ново-Платонівка, села Чорногорівка. У бою за селище Яма, 24 грудня 1941 року  отримав тяжке поранення.  Нагороджений медаллю "За бойові заслуги".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІГНАТОВ ІЛЛЯ МИХАЙЛОВИЧ –

командир партизанської групи, показав себе відважним та сміливим командиром. Під час бою за село Ново-Платонівка, 9 листопада 1941 року він першим увірвався в село, закидавши  противника гранатами. В кінці листопада партизани під командуванням Ігнатова І.М. завдавали постійних ударів по противнику в селах Серебрянка, Грирорівка, що змусило німців залишити ці села. У бою за селище Яма, 24 грудня 1941 року, коли партизан оточили німецькі війська, Ілля Михайлович зміг вивести бійців з оточення, прорвавши кільце ворога. Був нагороджений медаллю «За бойові заслуги». 

 

 

 

 

 

 

 

КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ СТЕПАНОВИЧ -

політичний керівник групи. Приймав участь в усіх операціях загону. Під час  бою за село Чорногорівка з 7 по 11 грудня проявив винахідливість та рішучість.  В бою за селище Яма 24 грудня 1941 року Кириченко Г.С. повів бійців в наступ на будинки, в яких засіли німецькі військові. Після тяжкого бою перша лінія будинків була зайнята партизанами. В цьому ж бою Григорій Степанович виніс з бою двох партизан – Тищенка та Зіньковського та двох військових. Нагороджений медаллю "За бойові заслуги".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАЧУЖЕНКО ФЕДІР  СЕМЕНОВИЧ –

помічник командира загону. 3 листопада 1941 року група партизан на чолі з Мачуженко провели розвідку в районі сіл Переїздне та Федорівка. Було знищено шість німецьких військових, здобута важлива інформація.  Під час боїв за села Ново-Платонівка та Чорногорівка він координував дії партизан.    Нагороджений медаллю "За бойові заслуги".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФІЛІПОВА ЗОЯ МИХАЙЛІВНА –

 медична сестра загону, відважна та рішуча.  Під час  бою за село Чорногорівку 7-11 грудня 1941 року, на передовій, під вогнем надала допомогу більш ніж 30 партизанам та військовим. В критичні хвилини Зоя брала гвинтівку та відбивала атаки ворога нарівні з чоловіками.  Нагороджена медаллю "За бойові заслуги".  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це далеко не всі імена тих, хто відчайдушно боровся за звільнення нашої землі від німецької окупації. Пам'ять про бійців Ямського партизанського загону назавжди залишиться в наших серцях.  Слава тих далеких воєнних  років не повинна згасати в народній пам’яті, а головне, в пам’яті майбутніх поколінь.