Мета уроку : ознайомити учнів з історичним календарем ,його різновидами , історією виникнення, з одиницями виміру часу ; розповісти про лічбу часу в давнину ; розкрити зміст поняття «дата» , «календар», « календарний час»; виховувати в учнів розуміння , що час-це найбільша цінність і використовувати його потрібно раціонально.
Календар – це система обчислення часу, заснована на періодичності видимих рухів Сонця і Місяця. Саме слово «календар» прийшло з Стародавнього Риму. Так називалися боргові книги, куди лихварі щомісяця заносили відсотки. Це відбувалося в перший день місяця, який раніше називали «календ».
Різні народи в різні часи створили і користувалися трьома видами календарів: сонячним, місячним і сонячно-місячним. Найбільш поширений сонячний календар, в основу якого покладено рух Сонця, що дозволяє узгодити добу і рік. У місячних календарях тривалість місяців однакова – 30 днів, але ці календарі неточно вимірюють тривалість року.
Літочислення на Русі. З часів хрещення Русі 988році від Візантії разом з православною церквою в державі був прийнятий діючим юліанський календар. З X століття новий рік стали відзначати у вересні, також за візантійським календарем. Хоча простий народ, звиклий до багатовікової традиції, продовжував святкувати Новий рік з пробудженням природи — навесні. А частіше всього двічі на рік: навесні та восени.
У чому відмінності григоріанського і юліанського календарів?Обидва календаря складаються з 365 днів у звичайний рік і 366 днів у високосний рік, мають у складі 12 місяців, 7 з яких по 31 дню і 4 по 30 днів, отже, в лютому — небудь 28 або 29 днів. Відмінність полягає тільки в періодичності настання високосних років. За юліанським календарем високосний рік настає через кожні 3 роки. В такому разі виходить, що календарний рік виявляється довшим астрономічного на 11 хвилин. Тобто за цим літочисленням через 128 років з’являється зайвий день. Календар григоріанський теж визнає, що четвертий рік є високосним. Однак, в ньому закладено виняток – це ті роки, які кратні 100, а також ті, які можна розділити на 400. Завдяки цьому зайві добу накопичуються лише через 3200 років.