ПРОЄКТНА ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ В СИСТЕМІ

КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Характер відношення людей до живої природи, до свого здоров'я багато в чому визначається глибиною екологічних знань, основи яких повинні бути закладені в школі. Одним з провідних завдань екологічної освіти школярів в даний час стало формування відповідального відношення до навколишнього середовища. Для його вирішення вимагається організація не тільки теоретичних знань, а й практичної діяльності, в процесі якої ми повинні володіти вмінням і навиками правильної поведінки в природі, навчитись оцінювати стан навколишнього середовища, найближчого природного оточення – подвір’я, вулиці, пришкільної ділянки; вносити свій практичний внесок у зберігання і покращення природи. Найбільш цікавим аспектом діяльності старших школярів є, на наш погляд, участь у роботі по вивченню і оцінці екологічного стану школи і прилеглих територій.

Дану практичну роботу доцільно проводити з учнями 9-10 класів в позакласний час. Ії мета – звернути увагу школярів на екологічний найближчого оточення, поглибити їх знання про вплив навколишнього середовища на здоров'я людини; сформувати вміння і навики, необхідні для вивчення і оцінки екологічного стану навколишнього середовища; продовжити виховання відповідального відношення до природи і здоров'я людини; мотивувати необхідність по впорядкуванню шкільних приміщень і пришкільної території.

В зміст цієї роботи увійшли завдання по двох темах: "Вивчення екологічного стану шкільних приміщень" і "Вивчення екологічного стану пришкільної території". Вся практична робота розрахована на 5-6 годин і може проводитись в два етапи: по першій темі - у будь- яку пору року, по другій – в осінньо- весняний період при сприятливих погодних умовах.

На першому занятті вчитель ознайомлює школярів з завданням практичної роботи, з методикою проведення основних досліджень, роботою приладів: термометра, шумометра, гідрометра, компаса, формує групи по 2-3 учні і видає їм інструктивні карти по проведенню роботи. В зміст картки входить текст і завдання, опис методики проведення досліджень, норми оцінок досліджуваних об'єктів, план складання звіту.

При виконанні завдання по першій темі кожна група учнів

вивчає екологічний стан одного із шкільних приміщень – кабінету, майстерень, столової. Учні дають оцінку емоційного сприйняття даного приміщення; досліджують його санітарно - гігієнічний стан: визначають площу і кубатуру об'єкту, вологість повітря, вентиляційний режим, освітленість приміщення, рівень внутрішньої і зовнішньої шумової нагрузки; описують якість і розташування меблів і обладнання, покраску стін, підлоги, визначають їх відповідність естетичним вимогам; вивчають озеленення приміщень і описують його естетичне оформлення.

Після закінчення всіх досліджень на основі всіх результатів учні під керівництвом вчителя складають паспорт школи, в який вносять всі результати і загальну оцінку екологічного стану шкільних приміщень і прилеглих територій. За висновком роботи рекомендуємо провести конференцію. В її роботі можуть прийняти участь представники як педагогічного, так і учнівського колективу. На конференції заслуховуються не тільки звіти учнів, але й дається критична оцінка діяльності по упорядкуванню школи, обговорюються конструктивні пропозиції по озелененню та оформленню кабінетів. Пропозиції учнів по упорядкуванню школи і пришкільної ділянки зазвичай стають предметом дискусій, висновки якої враховуються при складанні загально-шкільного- плану навчально-виховної роботи на наступний рік.

З метою координації цієї роботи рекомендуємо створити сектор з екології в школі.

Досвід проведення науково-дослідницьких робіт з екології показав, що подібна форма діяльності викликає в учнів великий інтерес до проблем екологічного характеру, сприяє формуванню в них навичок дослідницької роботи, розвитку пізнавального інтересу, вироблення вміння і навичок з вивчення навколишнього середовища, застосуванню теоретичних знань на практиці, виробленню активно - життєвої позиції.

Наведемо приклади кількох завдань, запропонованих учням для вивчення екологічного стану шкільних приміщень.

«Вивчення екологічного стану  школи» (з досвіду роботи).

ЗАВДАННЯ 1

Дайте оцінку емоційного сприйняття всіх шкільних приміщень і визначте рівень екологічної комфортності. З результатів досліджень з'ясуйте, які із приміщень одержали найбільшу кількість позитивних і негативних оцінок. Складіть доповідний опис цих приміщень, напишіть звіт про роботу.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Оцінка емоційного сприйняття будь-якого досліджуваного об'єкту виражає емоційне відношення людини до нього, яке виникає в процесі первинного ознайомлення з ним, ще до детального вивчення і обговорення його естетичного вигляду. Така оцінка допомагає визначити- рівень екологічної комфортності приміщення. Оцінку емоційного сприйняття кожного досліджуваного об'єкту допомагає дати тест "тепло-холодно". Під час тестування учням і вчителям, прцймаючим в ньому участь, запропоновується виразити відчуття, які виникли у відношенні названого об'єкту за допомогою слів "тепло", "холодно". На початку опитування його учасникам потрібно пояснити, що з терміном "тепло" повинні бути пов'язані позитивні емоції, що виникають при згадуванні досліджуваного об'єкту, з терміном "холодно" - негативні емоції. Оцінка "тепло- холодно" не повинна співвідноситися з температурою повітря, а виражати тільки позитивні і негативні відношення до об'єкту. Попередьте опитуваних про недопустимість при оцінці

емоціонального сприйняття об'єкту асоціації з предметом, який викладається, або працюючим в цьому кабінеті вчителем.

Визначити рівень екологічної комфортності шкільних приміщень допомагає інтерв'юровання і анкетування вчителів і учнів. Для цього потрібно підготувати і обговорити з вчителями біології всі питання, які ви хотіли б задати опитуваним. Ваші запитання повинні бути направлені на виявлення їх відношення до досліджуваного об'єкту.

НАПРИКЛАД: яке приміщення, на ваш погляд, найбільш комфортне в школі? В якому кабінеті вам подобається (не подобається) бувати, працювати?

В анкетуванні та інтерв'юванні по визначенню рівня екологічної комфортності кожного кабінету повинна прийняти участь однакова кількість людей (наприклад, 40-

50 чол.). Це допоможе виявити найбільш об'єктивну картину і дасть можливість порівняти результати досліджень.

ЗАВДАННЯ 2

За допомогою рулетки виміряйте довжину, ширину, висоту навчального кабінету, визначте площу і кубатуру. Підрахуйте, яка площа припадає на одного учня (по кількості сидячих місць). Порівняйте одержані результати з санітарно-гігієнічними нормами, прийнятими для шкільних приміщень. Всі результати записуйте в щоденник досліджень.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Площа навчального кабінету, розрахована для роботи 40 учнів молодших класів і 35 учнів старших класів, повинна бути біля 55 кв.м. На кожного учня повинно припадати від 1,25 до 1,5 кв.м. площі класу (без урахування місця, зайнятого стінними шафами) і не менше 4-5 куб.м. При кабінетній системі нормативи площі, необхідної для навчання 1 учня, збільшуються від 1,78 кв.м. у молодших класах, до 2 кв.м – в старших. Площа рекреаційних приміщень на 1 учня повинна бути не менше 0,6 кв.м., гардеробні разом з вестибюлем - 0,25 кв.м, туалетних кімнат - 0,2 кв.м, їдальні - 0,65 - 0,75 кв.м. Кабінети фізики, хімії, біології повинні мати 2 приміщення: клас - лабораторію (площа не менше 66 - 70 кв. м.) і лаборантську - 18 кв.м.

ЗАВДАННЯ 3

Опишіть розміщення меблів і обладнання в кабінеті. Подумайте, чи раціонально використовується площа приміщення, що зайве, заставлене, необхідно забрати, переставити. З'ясуйте у вчителя, чи

все обладнання, необхідне для навчального процесу, є в кабінеті.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

В кабінетах - лабораторіях фізики, хімії, біології до учнівських столів повинна бути підведена електроенергія, в хімічних лабораторіях – вода, зливна раковина повинна знаходитися всередині кришки учнівського стола. В хімічному кабінеті повинна бути витяжна шафа. Основна кількість учнівських посібників і технічних засобів навчання повинна зберігатися в лабораторних кімнатах. Загальний корисний об'єм шаф в лаборантській повинен бути не менше 20 куб.м.

ЗАВДАННЯ 4

Визначте і опишіть, з якого матеріалу зроблені і яким кольором пофарбовані підлога, стіни і стелі приміщення, клас та дошка, як поєднується колір меблів з кольором приміщення і його оформлення. Зверніть увагу на відповідність кольорової гами та орієнтацію приміщення відносно сторін горизонту.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Для шкільних приміщень рекомендується використовувати фарбу стійких тонів слабкої насиченості. Вони забезпечують кращу адаптацію зору до письма, читання. Несприятливий вплив на роботу виявляють яскраві тони. При підведеній орієнтації приміщення для фарбування вибирають більш холодні тони — світло-сірий, світло- блакитний, зеленуватий, а при північній більш теплі — жовто- оранжеві, світло-рожеві. Бажано, щоб класна дошка мала темно зелений колір, менше використовувати коричневий колір, недопустимий колір - чорний. Робоча поверхня класної дошки повинна бути рівна, міцно утримувати крейду при написанні тексту, забезпечувати легке витирання крейди. Колір стіни на якій розміщена класна дошка, повинна бути більш світлою, ніж решта стін.

ЗАВДАННЯ 5

Визначте температуру повітря в досліджуваному приміщенні. Встановіть термометр на дерев'яну поверхню в 1,5 м від підлоги і 1,2 м від стіни на 20 хв. Порівняйте одержані результати з нормами: температура для навчальних приміщень не повинна бути нижче 16- 18 градусів. Для спортивного залу, майстерень - 16 град., норма рекреацій, коридорів, їдалень - 14 град. Зміна температури на 3,4 град не бажана.

ЗАВДАННЯ 6

Використовуючи гідрометр, визначте відносну вологість повітря досліджуваного приміщення. Порівняйте результати з нормами: відносна вологість для шкільних приміщень не повинна бути 30-60 %.

ЗАВДАННЯ 7

Вивчіть вентиляційний режим приміщення. Для цього обдивіться всі вентиляційні люки, порівняйте, чи діють вони. Визначте загальну площу вентиляційних люків і розрахуйте по формулі коефіцієнт аерації.

КА-П:п/п де, КА коефіцієнт аерації, П - площа всіх вентшяційних люків, П/П - площа підлоги.

На протязі 2-3 днів простежте як проводиться провітрювання досліджуваного вами приміщення.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Коефіцієнт аерації для навчального приміщення повинен бути не менше 1/50 площі підлоги, для решти приміщень — не менше 1/55, при умові, що вентиляційні люки відчиняються не рідше 1 разу на годину, на 10 — 15 хвилин.

ЗАВДАННЯ 8

При наявності в кабінеті фізики шумометра визначити рівень шумового навантаження на приміщення. При визначенні рівня зовнішнього шуму всі вікна і двері відчиняють. При визначенні рівня внутрішнього шуму - зачиняють.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Нормативно рівень шуму для навчальних кабінетів, читальних залів рівний 40дБА, для спальних приміщень — 30 дБА, для їдалень, рекреацій, вестибюля - 60 дБА.

ЗАВДАННЯ 9

Підрахуйте кількість декоративних рослин в досліджуваному приміщенні. Опишіть їх стан, догляд, розміщення. Чи достатня, на ваш погляд, кількість рослин в даному приміщенні? Які поради щодо їх розміщення ви могли б дати? Запропонуйте декілька ескізів щодо розміщення рослин в шкільних приміщеннях, використовуючи багато кімнатних квітів.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Рослини в приміщенні можуть встановлюватися на підставках,

на підлозі, або підвішуватися на стінах, при чому вони неповинні закривати натуральне світло.

ЗАВДАННЯ 10

Опишіть розташування школи. Визначте, на якій відстані школа знаходиться від виробничих і комунальний підприємств, житлових будинків, шляху.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

За санітарно-гігієнічними нормами виробничі підприємства, лазні, магазини, ательє повинні знаходитися не менш, ніж на 50 метрів від школи; житлові будинки — не менш, ніж на 10 м; автошляхи не менш, ніж на 25 м.

ЗАВДАННЯ 11

Підрахуйте, яка кількість автомобілів проходить по автошляху біля школи за 1 годину, за добу (завдання виконується в тому випадку, якщо автошлях розміщений на відстані не далі, ніж за 100 м від школи). Визначте приблизно, яка кількість вихлопних газів від автомашин надходить в атмосферу мікрорайону вашої школи на добу, коли відомо, що 1 легковий автомобіль протягом доби викидає до 1 кг вихлопних газів, в склад яких входить біля 30г чадного газу, 6 г оксидів азоту, сполучення свинцю, сірки.

ЗАВДАННЯ 12

Зелені насадження відіграють велику роль в утворенні мікроклімату, умов для відпочинку на відкритому повітрі, запобігають від надмірного перегріву землі, стін будинків, тротуарів. Вивчіть рослинність пришкільної території. Починайте з захисної сторони. Вона повинна складатися із дерев і чагарників шириною не менше 1,5 м, а зі сторони вулиці - не менше 6 м. Визначте видовий склад рослин і опишіть їх розміщення.

Підрахуйте кількість дерев і визначте площу чагарників (по периметру крони), які ростуть на території школи. Підрахуйте скільки дерев і яка площа чагарників приходиться на 1 учня вашої школи.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

За даними Всесвітньої організації Міністерства охорони здоров’я на 1 жителя міста повинно припадати 500 кв.м. зелених насаджень.

ЗАВДАННЯ 13

Визначте, на якій відстані від школи розташовані дерева і чагарники. Порівняйте одержані результати з вимогами до озеленення школи.

На пришкільній ділянці відстань між деревами і будівлею школи повинна бути не менше 10 м, а між чагарниками і школою -5м.

ЗАВДАННЯ 14

Визначте, на якій відстані один від одного ростуть на вашій ділянці дерева. Відстань між вузьколистими формами дерев повинна бути 5-6 м, між широколистими - 8-10 м. В міських умовах на 1 га повинно рости від 90 до 150 дерев.

ЗАВДАННЯ 15

Відома роль зелених насаджень в очищенні повітря. Так, дерево середньої величини за 24 год. відновить стільки кисню, скільки необхідно для дихання 3 чол. Запиленість житлового мікрорайону на озеленених ділянках на 40 % нижча ніж на відкритих майданах. Зелені масиви уловлюють 70-80% аерозолі і пилу.

Визначте, яку кількість пилюки здатні затримувати зелені насаджевання вашої пришкільної ділянки. Для цього підрахуйте кількість і опишіть видовий склад дерев і чагарників.

Зробіть висновок про роль зелених насаджень вашої школи в покращенні мікроклімату.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

На листову поверхню дорослої рослини береста шершавого осідає за літній період до 23 кг пилюки, на вербі - до 28 кг, на клені - до 33 кг, на тополі - до 34 кг, на ясенові - до 27 кг, на бузку - до 16 кг, на акації - до 0,2 кг.

ЗАВДАННЯ 16

Відомо, що з 1 кв.м. газонної трави за год. випаровується до 200г води, що значно зволожує повітря. В гарячі літні дні на доріжці газону температура повітря на висоті 1,5 - 2,0 м нижча на 2,5 градуси, ніж на асфальтовій. Газон затримує завиваючу вітром пилюку, біля нього легко дихається.

Визначте, яку площу займають газони вашої школи. Опишіть їх стан і догляд.

ЗАВДАННЯ 17

Опишіть ділянку пришкільної території, яка вам сподобалась більш за все. Намалюйте її і малюнок покладіть до звіту. У звіті покажіть, що вам подобається, а що не подобається на пришкільній ділянці.