ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ: «Чистотіл в житті та побуті українського народу»

 

 

 

ДОСЛІДЖЕННЯ  НА  ТЕМУ:

«Чистотіл  в  житті

                    та  побуті  українського  народу»

 

                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             2014

                                 

                                      ЗМІСТ

1. Вступ     ……………………………………………………………… ст.3                                                                                 
2. Коротка  ботанічна  характеристика  Чистотілу  звичайного…...ст..4
3. Народні  назви  чистотілу ………………………………………….ст.5

 4.Легенда   «Ластів’яче   зілля»………………………………………..ст.7

 5.Лікарські  властивості……………………………………………….ст..10

6.Роль  чистотілу  в  фольклорі ………………………………………ст.13

7.Роль  рослини  в  соннику  України………………………………..ст.15

8.Роль  чистотілу  в  опреділенні  погоди……………………………ст..16

9.Приказки………………………………………………………………ст.17

10.Загадки ………………………………………………………………ст..18

11.Використання  у  ветеринарії………………………………………ст.19

12.Список  використаної  літератури…………………………………ст..20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          

                                                ВСТУП

     Наприкінці весни, коли вже зазеленіли дерева і відцвіли проліски, в лісі на відкритих сухих місцях, на межах, обабіч доріг з’являються золотаво-жовті квітки, розміщені на довгих гіллястих стеблах, від яких відходять гарні листки. Це — чистотіл (Chelidonium L). Він зацвітає одночасно з фруктовими деревами, коли прилітають ластівки, а відцвітає восени, в той час, коли вони відлітають. Це помітили ще стародавні греки, тому й назвали рослину ластів’ячою травою — Chelidonium (що походить від грецького слова chelidon — «ластівка»). У Діоскоріда є одне народне повір’я про цю рослину: «Розповідають, що коли ластівчине пташеня осліпне, ластівка-мати приносить цю траву і зцілює нею пташеня».

        Давньогрецький автор Теофраст, який жив у II столітті до н. е.., залишив згадку про те, що чистотіл  використовували  для лікування жовтяниці, пухлин печінки і запорів.                                                                                                                                                                       Доречі, чаклуни і знахарі вірять, що, крім лікувального ефекту, чистотіл, що належить до стихії вогню, допомагає позбутися від впливів темних сил, що йдуть під землі, а також допомагає людині визволити себе з в’язниці або звільнити невинного-під варти. До того ж свіжий чистотіл, який людина носить прямо на тілі, міняючи кожні три дні, здатний позбавити від депресії. Чистотіл — це прекрасний засіб, який  допомагає налагодити мир;

 древні вірили, що людина, яка носить мішечок з висушеним чистотілом на тілі, буде жити з усіма в злагоді і виграє будь-який суд.                                                                                                                                                           З кінця XVI століття чистотіл вирощують цілеспрямовано, причому не тільки як лікарський засіб, але і як декоративну рослину. Вирощений «в неволі», чистотіл виглядає більш переконливо, ніж його дикий побратим, але не особливо перевершує його за своїми лікувальними якостями.

2.Коротка  ботанічна  характеристика  Чистотілу  звичайного

Чистотіл звичайний -  (Chelidonium  majus  L.)

З  родини   макових – ( Papaveraceae.)

Багаторічна  трав’яниста  рослина  ( 30 – 100 см  заввишки)  з  коротким  кореневищем  і  жовтогарячим  молочним  соком.  Стебло  прямостояче,  слабо ребристе,  як  і  листки,  рідко  вкрите  волосками,  вгорі  розгалужене.  Листки  чергові,  ясно – зелені,  зісподу  сизуваті,  непарно – пересторозсічені  з  3 – 11  сидячими  зарубчастими  часками.  Частки  округло – яйцеподібні  або  видовжено – оберненояйцеподібні,   при  основі  часто  збіжні.  Прикореневі  листки  більші,  довго черешкові,  стеблові – сидячі .  Квітки   ( близько  20  мм  у  діаметрі)  на  довгих  квітконіжках,  правильні,  широкорозкриті,  зібрані  по  4 – 5  у  зонтикоподібні  суцвіття,  які  виходять  із  пазух  верхівкових  листків.   

Оцвітина   подвійна.  Чашолистиків  два.  Вони  голі  або  опушені,  при  розкриванні  квітки  опадають .  пелюсток  чотири ( 8 – 15  мм  завдовжки)  золотисто – жовтих,  яйцеподібних.  Тичинки  численні  з  тонкими ,  а  вгорі  розширеними  нитками.  Маточка  одна,  зав’язь  верхня,  стовпчик  короткий , приймочка  нечітко дволопатева.   Плід  прямостояча  стручкоподібна  коробочка     (  20 -  50  мм  завдовжки,  2 – 3 мм  завширшки).    Насіння  численне ,  чорне ,  крапчасто – виїмчасте  з  білим  губчастим  придатком.

        Росте  чистотіл  на  смітниках  і  узліссях,  в  листяних  і  мішаних  лісах

(С2, D2) .  Тіньовитривала     рослина,  еутроф,   мезофіт.  Цвіте  у  квітні – вересні.

                Поширений  на  Поліссі,  в  Лісостепу,  в  Степу  і  в  Карпатах.

 

                   3.   Народні  назви  Чистотілу  звичайного

Чистотіл — це найпоширеніше, але далеко не єдина назва чудесної  рослини. У науці його називають «Chelidoniummahus», що  буквально  перекладається як «ласточкина трава». Так чистотіл назвали, бо розквітає з прильотом ластівок і припиняє цвісти, коли ластівки відлітають. У Росії теж є аналогічну назву — «ластовень».    У деяких російських говорах його називають подтинніком — через те, що чистотіл часто росте біля паркану, тобто «під тином». Іноді чистотіл називають «щелкунцом», так як при розкритті стручка лунає гучний звук. Є і ще одна назва — «жовтий молочай»: чистотіл, як і молочай, виділяє сік, але тільки сік цей жовтий. Дуже багато назв чистотіл отримав завдяки своїм чудовим лікувальним властивостям. Його називали «желтушник» (через здатність лікувати жовтяницю), «бородавник» (через здатність виводити бородавки), «прозорнік» (через здатність лікувати очі). А ще — «лишайними трава», «диявольське молоко», «гладушнік», «бо-родавкіна трава», «золота», «чистить трава» …                 

        Місцеві  назви -  асамент,  бородавник,  волосник,  гладушник,  глекопар,  глистник,  голова  адамова,  жихунець,  жовтило,  жовтомолочник, жовтокіс,

зеленим,  зелемизеленя,  земозелець,  зілля  ластів’яче,  зілля  печінкове,  зуб  собачий,  зчисток,  красно молочник,  ластівка  мурова,  ластовиця,  леліз,  мелодорія, молоко  ластівинне, прозорник,   парник,  печіночник,  розтропта,  розтропша,  розтокаш,  ростопаск,  ростопасть, розтопиш,  ростохвасть,  само зелень, селимонія, сели доня,  скоропасть,  сметанник, целідонія,  чистець  жовтий,  чистик,  ясколка.

Ццілющу рослину чистотіл звичайний у народі називають «ластівчине зілля», «молоко ластівчине». Повір'я стверджує, що ластівка протирає соком чистотілу очі своїх пташенят, щоб вони стали зрячими; а ще підмітили, що період цвітіння рослини співпадає з прильотом і відльотом ластівок. Потрібно відмітити, що частина уставлених у науковій літературі назв бере початок з народного джерела. Так, слово «чистотіл» складене з двох слів - «чисте» + «тіло». Цікаво, що ця назва вказує на дію рослини для очищення тіла від хвороби.

 Думаю, всі ці назви зайвий раз підтверджують, що людина давно помітила  цю лікувальну  рослину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            4.Легенда  про  походження

                  «Ластів’яче   зілля»

Стара  легенда  розповідає,  що  давно  колись  жила  в  підгірянському  селі  дівчина  Марічка.  Жила  бідно  з  матір’ю – вдовою,  працювала  тяжко  з  раннього  ранку  до  пізньої  ночі.  А  вродою  дівочою  була  як  пава  мальована,  така  гарна,  що  всі  люди  милувалися  її  красою.

     Закохався  в  Марічку  син  сільського  багатія  Дурманюка  Олекса.  Не  пішов  він  у  батькову  натуру  зажерливу  та  люту.  Покохав  марічку  щиро,  як  тільки  може  покохати  двадцятилітній  легінь.  Марічка,  хоч  і  пртивилася  спочатку  цьому  нерівному  в  очах  людей  коханню,  але  згодом  теж  полюбила  всім  серцем  сором’язливого   лагідного  Олексу.

   Старий  Дурманюк     від  люті  аж  синів.  Кричав  на  сина:

•              Що   ти з  тою  лайдачкою  дрантивою  знайшов  спільного!  Чи  в неї  грунт   є,  чи  маржина  хоч  яка  на  придане?  Нічого   вона  за  душею  не  має.  А  що  файна,  то  краса  ж  не  вічна :  постаріє,  та  й  по  красі.  

А  я  висватаю  тобі  дівку  гадзівного   кореня,  щоб  придане  за  нею  прядне  дали.  А  те  саме  голе,  і  тебе  з  торбами  по  світу  пустить.

       Та  Олекса  стояв  на  своєму:

• Поберусь, - каже, - тільки  з  Марічкою,  бо  лицем  вона  одна  люба  мені.

           На  такі  слова  ще  більше  лютував  старий  Дурманюк.  Та й  злигався  зі  старою  відьмою.  Що  мешкала  на  краю  села.  Заплатив  їй,  звичайно,  добрі  гроші,  аби  вона  за  те  наврочила     Марічку,  чи  якусь  болячку  наслала  на  неї.

     І  стара  відьма  зробила  свою  чорну  справу:  наворожила,  нашептала,  та  й  укрилося  Маріччине    біле  личко  бридкими   виразками  та  бородавками.

   Плаче  дівчина,  людям  на  очі  боїться  показатися.                   

Дізнався  про  те  Олекса,  засмутився  тяжко.  Але  не  сидів  склавши  руки:  пішов  до  доброї  ворожки  і  розповів  їй  про  лихо,  яке  спіткало  його  кохану.

•         Одразу  видно,  що  то  вроки, - сказала  ворожка. -  Це  відьомська  робота,  інакше  й  бути  не  могло.  Та  я  маю  од  відьминого  напущення  таке  зілля,  від  якого  Марічка  ще  гарнішою  стане.

   Слухав   те  Олекса  і  в  серці  його  народжувалася  радісна  надія.  А  ворожка  вела  своє:

• Ось  візьмеш  цю  суху  травицю, - ворожка  дістала  пучок  сушеного  зілля, - віддаси  Марічці,  нехай  зварить  його  в  полив’яному  горщику.  Варити  зілля  треба  тільки  в  ночі,  потім  остудити  на  підвіконні  і  до  сходу  сонця  тричі  вмити  в  тому  відварі  лице.  Але  вмиватися  треба  так,  щоб  і  краплі  не  пролити  на  землю.  Після  вмивання   нехай  віднесе  відвар  до  відьминої  хати  і  виллє  його  під  поріг.  І  ще  одне :  нехай  тихо  промовить  тричі  оце   закляття: «Зілля – зіллячко  зелене,  забери  болячку  від  мене.  Поки  сонечко  зійде,  хай  болячка  пропаде  і  на  відьму  перейде».  Та  й  по  всьому.  А  лице  Марічки  стане  від  того  чистим  і  гарним,  бо  зіллячко  це  люди  чистотілом  називають…

   Відніс  Олекса  Марічці  зілля  і  вона  зробила  так,  як  порадила  ворожка.

    І  тільки – но  зійшло  сонце,  як  Марічка  знову  стала  вродливою,  болячки  з  її  лиця   як  рукою  зняло.

  А  о  тій  же  порі  завила  стара  відьма  в  своїй  хаті,  дряпаючи  лице,  на  якому  з’явилися  ті   самі  виразки  та  бородавки,  які  наслала  вона  на  ні  в  чому  не  винну  дівчину.  Об  стіни  билася  відьма,  по  долівці  качалася,  та  зрештою  так  і  сконала.

  Олекса  ж  згодом  засватав  Марічку   та  й  жив  з  нею  довго,  хоч  і  бідно,  зате  щасливо,  бо  що  може  бути  краще  за  згоду  та  мир  у  сім'ї ,  за  чистоту  душевну,  за  кохання  щире  та  вірне?....

      Чистотілом  користуються  з  давніх – давен.  Ця рослина  досить  широко  застосовувалась  при  різних  захворюваннях  людей.  Відомо,  що  деякі 

 

лікарі  в  Стародавній   Греції  і  Римі  призначали  чистотіл  при  подагрі,  золотусі,  шкірних  хворобах  тощо.

       Пліній  Старший  у  своїй  славнозвісній  «Природничій  історії»  згадує  про  чистотіл  і  зазначає,   що  ця  рослина  зацвітає  з  появою  ластівок  і  відцвітає  восени,  в  той  час  коли  вони  відлітають,  тому  начебто  і  з’явилася    назва  рослини  від  грецького  слова  «хелідон» ( ластівка).

Пліній  вказує  і  на  те,   що  цілющі  властивості  чистотілу  виявлено  спостереженнями  за  ластівками,  «які  лікують  хвороби  очей  своїх  пташенят  соком  чистотілу».

   Свого  часу  чистотілом  зацікавились  алхіміки,  які  намагалися  використати  корінь  рослини  для  одержання  золота  з  менш  цінних  металів.

     Ще  в  xvІІ  столітті  в  одному  з  російських  довідників ( 1672 р.)  під  назвою « Благопрохладный  вертоград»,  згадки  про  те  ,  що  зварені  корені  чистотілу,  вжиті  в  середину,  викликають  посилене  сечовиділення,  а  трава,  також  прийнята  всередину,  виліковує  жовтяницю.

 

 

 

 

 

 

 

 

                         5.  Роль  чистотілу  в  фольклорі

             Ти пройдеш чистотілом    

Ти пройдеш чистотілом в юрмовище хащ,

Де в’юнкі верболози взялися за руки.

Ти отам затаїшся, чекатимеш аж

Знов очиститься серце від болю й розлуки…

Пробігають отари скуйовджених хмар,

Відбиваються тіні на злякані лиця,

Розсипаються відблиски Місяця чар.

І тоді ти повернешся. Щастя присниться.   Автор Оксана Яблонська

Чистотел

[ИннаТруфанова]

Чистотел в лесу я собирала.

Ежедневно   тело    омывала.

Любо глянуть, как   похорошело,

Расцвело, пригоже стало тело.

Вот бы   отыскать мне чистодуш

Для очистки человечьих душ!..

Чистотел 

Автор: Конева  Нина

Чистотел  мониторит  до ку-ку

На весенних  углах и долах,

Послезимнюю  грыжную  скуку,

Буйством в желто-зеленых  цветах.

Заполняя  подножную  замять

Он стремится    всему    вопреки

В огородную,   дачную   память

С   исцеляющей  силой    руки.

Словно перст  указующий  присно,

Будто  блеск  на касаньях   клинков,

Антисептен    любой    укоризне,

Кожной  скорби   вовеки  веков.

На изломе  коленца   былинка

Пуститярко-оранжевый  вой;

Сущий яд – ластик   детства – резинка,

Чтоб  всем  дался  любой  фейс-контроль.

ЧИСТОТЕЛ

Я сегодня (между  делом)

Расскажу о ЧИСТОТЕЛЕ.

Чистотел- трава серьезная,

Ядовитая и - грозная !

Язвы , сыпи, лишаи,

Диатезы, угри, раны?-

Вы с отваром  чистотела

Принимайте   ванны.

Он серьезно вам поможет

При давлении   высоком.

Бородавки и мозоли

Удалите - соком .

Вылечитесь   чистотелом,

Только  мой  совет:

Знайте меру! (Между  делом

Я вам дам ответ):

Внутрь  настои   принимайте.

Только - не злоупотребляйте !

ЧИСТОТІЛ

Чистотілом чистять тіло.

Хто візьме його невміло

І скуштує жовтий сік,

Той отруїться навік.

Поэма   «О свойствах трав» (XI в.), принадлежащей  средневековому   поэту и ученому   Одо  из Мена:

Как  сообщают  врачи, у травы   чистотела  известны

Два ее  вида и первый  название   носит «большого»,

 «Малым» зовется    второй;

 и глазам  они  оба  целебны;

Ею   ослепшим   птенцам, пусть у них и проколоты  глазки,

Зрение    ласточка-мать,

 Плиний   пишет о том, возвращает;

Он говорит, что трава с их  прилетом   расти    начинает

И засыхает, когда по привычке они   улетают;

И «хелидонии» имя   отсюда у ней:

 ведь «хелидон»

Эта   крылатая   птичка   обычно  зовется у греков.

Сок   чистотела   в цвету  вместе с медом на воздухе    варят,

Варят на легком   огне, пока   пены не выпустит    всей он

И густотою своей  на   подобие   меда не станет;

Средства для глаз, говорят, не найдется   полезней, чем    это,

Ты  мой   пораженных, - и над  глазами    намазывать час­то.

Корень   его    растирают, мешая с укропом, и вместе

С белым вином принимают все те, кто   страдает    желтухой;

Как   уверяют, растертый он боль   прекращает   зубную.

Если   и  злистьев  толченых  его  изготовить припарку

Вместе с вином, от нее, говорят, истребляются     пятна.

 

 

 

                     6.Лікарські  властивості

З лікувальною метою використовують усе стебло з корінням. В жовто-оранжевому соку чистотілу міститься близько 17 алкалоїдів, різні органічні кислоти. В траві є ефірна олія, вітаміни С, А, флавоноїди і сапоніни. Особливо багато алкалоїдів у коренях.

Ліки з чистотілу широко застосовують у народній медицині різних країн. Рослина затримує ріст деяких злоякісних пухлин, зменшує і заспокоює болі, загоює рани, виводить бородавки та мозолі, припиняє судоми та спазми, збільшує виділення сечі та жовчі і має послаблювальні, протимікробні та інсептицидні властивості.

Зібравши чистотіл під час його цвітіння, його висушують на протязі під навісом або на горищі, а потім розтирають на порошок, що має гострий запах. Цим порошком опилюють рослини, захищаючи їх від бліх і тлі. Димом чистотілу окурюють сади від медяниць і городи — від капустяної і ріпної білянки.

У  народній медицині відвар трави з квітами і відвар коренів у невеликих дозах вживають всередину при каменях печінки, при жовтусі та інших хворобах печінки, захворюваннях селезінки, катарах шлунка та кишечника, а також при грипі, коклюші, подагрі, ревматизмі та геморої.

Зовні відвар трави і відвар коренів використовують для ванн, обмивань, примочок при різних шкірних захворюваннях (висипках, лишаях, вуграх), золотусі, гнійних ранах та виразках. Інфіковані, що тривалий час не загоюються, виразки та рани ще, крім обмивань, присипають порошком з листя чистотілу, або прикладають до них його свіже подрібнене листя. Молочний оранжево-червоний сік чистотілу застосовують для видалення бородавок, мозолів, ластовиння та для лікування різних шкірних хвороб.

У науковій медицині сік чистотілу застосовують для виведення бородавок та при початкових формах червоного вовчаку. Мазь із листя чистотілу, вазеліну і ланоліну називають плантазан B. Вона дає позитивні наслідки при лікуванні шкірного туберкульозу.

Внутрішньо вживати чистотіл, як рослину дуже отруйну, треба обережно і обов’язково під контролем лікаря. Слід остерігатися тривалого вживання чистотілу у великих дозах: у таких випадках він викликає нудоту, блювоту, понос, пригнічення дихального центру і навіть може призвести до смерті.

Наприклад, чистотіл застосовували не тільки як лікувальну рослину, а й парили у його відварі глечики для зберігання молока. Через це чистотіл часто називали глекопаром, молошником. Новітні дослідження ви-явили в цій рослині специфічні речовини – алкалоїди – завдяки яким чис-тотіл має притимікробні властивості, що перешкоджало проникненню з молоком в організм людини збудників різних хвороб (туберкульозу, бруцельозу)

Дослідження показали, що чистотіл сприяє підвищенню вмісту гемоглобіну в

крові, затримує ріст злоякісних пухлин, фунгістатично і бактеріостатичне

діє щодо туберкульозної палички. Один з алкалоїдів — хелідонін — подібно

до морфіну викликає пригнічення, а згодом і параліч / центральної

нервової системи. Інший алкалоїд — гемохелідонін — судорожна отрута,

сильний анестетик місцевої дії. Сангвінарин впливає наркотично, посилює

перистальтику кишечника і секрецію слини. Протопін зменшує реактивність

вегетативної нервової системи, тонізує гладку мускулатуру матки. Все це

свідчить про перспективність дальшого вивчення діючих речовин чистотілу.

Корені    призначають у гомеопатії при захворюваннях печінки, шлунка, пневмонії  та   ревматизмі.

 

 

 

 

 

 

 

                     7.  Роль    чистотілу  в  соннику

Символіка рослин у всі часи і епохи, в різних етносах і культурах співмірна з циклічністю розвитку живої природи  Землі, з народженням, розквітом, зів'яненням, старінням і в підсумку - з вмиранням. Тобто рослини в сновидіннях пов'язані як з станами розвитку життя, взаємин, процесами діяльності самої людини, так і з вегетативної та еко-очисної системами всередині організму, а також з несвідомими частинами душі сплячого.  Наприклад в календарній обрядності українців чистотіл завжди сниця до одужання, оновлення, підвищення  життєвої   здатності.

• СнитьсяЧистотіл - тебе чекають зміни в особистому житті.
•  Уві сні Чистотіл означає, що незабаром у вашому житті з'явиться людина, зв'язок з яким принесе вам немало щасливих хвилин і наповнить ваше життя новим сенсом.
•  Для жінки сон, в якому є присутнім Чистотіл, означає, що їй робитимуть недвозначні знаки уваги.
•  Для чоловіка це означає, що йому скоро зустрінеться дівчина, яка буде хорошою хазяйкою, здатною створити затишок у будинку.
•  Якщо уві сні, де сниться Чистотіл є присутніми люди, то можливо незабаром Ви братимете участь у весільній урочистості або пишному святі з приводу дня народження.
• Якщо Чистотіл сниться разом з тваринами, то Вам обіцяє зустріч із старим другом або подругою.

 

 

 

 

 

 

 

 

                8.    Роль  чистотілу  в  опреділенні  погоди

• Перед дощовою погодою квіти чистотілу помітно нахиляються.
• Якщо   вдень  квіти  згортаються, рослини  никнуть,  то  через  кілька  годин  піде  дощ.  Якщо  з  ранку  квіти  не  розкрилися – до  дощу.  Якщо  жовті  квіти  чистотілу  далеко  помітні  і  рослини  розпрямлені – до  гарної  погоди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          9.Приказки

«Золота трава – всім травам голова» – ця народна приказка про одне з найбільш отруйних лікарських рослин. Древнелатінского назву «chelidonium» – «дар небес» . Дуже корисна для людини лікувальна трава – заслуговує найбільшого уваги.

 «Яд може стати нектаром, а нектар – отрутою» . Цю мудрість Аюрведи, староіндійської науки зцілення, можна впевнено віднести до чистотілу.

Знаменита болгарська цілителька Ванга говорила: «Світ починається з трав і травами закінчується” . Обов’язково знайдіть свій ЧИСТОТІЛ , свою «траву Життя», «дар Небес», «російський Женьшень» – загальнодоступний підніжний чай. Пробуйте живу рослинну їжу – їжу богів і тоді Ви відродити себе заново.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

                                10.Загадки

• Розкажу  я  вам   до   діла:

Жовтий  сік  у  цього  зілля

І  квітки -  жовтогарячі,

Має  він  таку  задачу:

Рани  людям  лікувать

Всі  про  це  повинні  знать. (чистотіл)

 

• Бородавки  зчистить  з  тіл,

З  відси  й  назва -   ( чистотіл)

• Бородавки вырастают.

Средство  есть - они все "стают":

Кто избавиться  хотел,

Применял   тот ... ( чистотел)

 

• Если стебель отломить,

Руки трудно ужотмыть!

Желтыйсок в листочках,

В маленьких цветочках –

Тотсок для добрыхчистыхдел,

А что за травка?

• Если травку ты  сорвешь,

Руки, знай, не ототрешь.

Доктор всех  аптечных  дел,

Кто  лечит ранки?

 

                             11.  Використання  у  ветеринарії

У  ветеринарії  свіжою  травою  лікують  овець  при  здутті  шлунка.  Соком  чистотілу  лікують  бабезієльоз  великої  рогатої  худоби.  За  ефективністю  його  сік  рівноцінний  хіміотерапевтичним  препаратам.  Якими  лікують  це  захворювання.  Колись  лікували  коней  відваром  і  порошком  з  кореня  і трави   чистотілу  при  хворобах  печінки ,  селезінки  і  ясен ( від  цинги). Соком  чистотілу  видаляли   у  коней  більма  з  очей. Чистотілом  лікують  коросту  і  рани  у  тварин.  Крім  того,  чистотіл  згубно  діє  на   паразитів  крові,  які  уражують  еритроцити  великої  рогатої  худоби.   Також пересипану сіллю траву використовують проти тимпаніту у

овець, суху — для лікування ран, корости, стригучого лишаю і

гельмінтозів у свійських тварин. Траву можна також застосовувати для

фарбування вовни в червонувато-жовтий колір, а корені — в жовтий.Також  ветеринарів  цікавить  ця  рослина  не  тільки  як  лікарська,  але  й  як  отруйна  рослина.  Бувають  випадки  смерті  корів  при  отруєнні  чистотілом,  та  це  стається  вкрай  рідко,  бо  через  неприємний  запах  і    смак  тварини  поїдають  його  не  охоче.

 

 

 

 

                   

 

 

 

 

              12.Список  використаних  джерел

Дари  лісів  України/ Під  редакцією Ю.Я. Єліна  та  інші – К.: Урожай,1975.-с. 109       

Інтернет  джерела

Комендар В. Лікарські  рослини  Карпат. – У.:Карпати, 1971. – с. 152

Мамчур Ф. Цвів  на  полонині  верес. – К.: Молодь, 1987. – с.44

Скуратівський В. Обереги  пам’яті    . – К.:Скарбниця, 1992. – с.42