ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНИХ ВИДІВ ФЛОРИ ТАЛАЛАЇВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

 

Міністерство освіти і науки України
 

Секція: охорона довкілля та раціональне природокористування

 

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНИХ ВИДІВ

ФЛОРИ ТАЛАЛАЇВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

 

 

 

 

Дослідження регіонально рідкісних видів флори Талалаївського лісництва

Дослідницьку роботу присвячено вивченню регіонально рідкісних видів рослин своєї місцевості, з’ясуванню, в якому стані перебувають  їх популяції в досліджуваних урочищах  Талалаївського лісництва та яких заходів охорони  вони потребують.

         Досліджено рясність популяцій рідкісних рослин:  проліски сибірської, проліски дволистої, горицвіту весняного, купальниці європейської, купини лікарської, гусячої цибульки жовтої, медунки темної, рясту Галлера, рясту порожнистого, копитняку європейського, петрового хреста звичайного. Створено карту місцезростання регіонально рідкісних рослин.

      Виявлено, що основними причинами зменшення чисельності вразливих видів ранньовесняної флори є погіршення стану лісових масивів у зв’язку зі зміною кліматичних умов, господарська діяльність та екологічна безграмотність людей.

       За відсутності моніторингу на державному рівні стан регіонально рідкісних рослин Чернігівської області потребує вивчення і подальших заходів з метою збереження видового складу.

   Зібраний матеріал дає змогу звернутися із пропозицією щодо внесення виявлених рідкісних рослин до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Чернігівської області, а також привернути увагу громадськості до проблеми збереження рідкісних та зникаючих видів рослин з метою популяризації екологічних знань.

Ключові слова: регіонально рідкісні види рослин, судинні рослини, геоботанічний опис рослин, шкала рясності Браун-Бланке, Зелена книга Україна, Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Чернігівської області.

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..………4

РОЗДІЛ І. РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНІ РОСЛИНИ – ЖИВІ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ….6

1.           Значення рідкісних та зникаючих рослин у природі та житті людини………..…6
2.           Аналіз природоохоронного законодавства України та заходи щодо збереження рідкісних видів судинних рослин Чернігівщини………………………...………….7
3.           Принцип симбіозності – головна умова існування природних угрупувань………9

Висновки до першого розділу……………………………………………………………...11

 

РОДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНИХ ВИДІВ ФЛОРИ ТАЛАЛАЇВСЬКОГО  ЛІСНИЦТВА………………………………………………………12

2.1 Опис регіонально рідкісних видів рослин та їх природних угрупувань………….....13

Висновки до другого розділу…………………………………………………………....…23

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..…………..……24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..………..……..26

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..….……………28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  ВСТУП

 

 

        Актуальність дослідження

Основними причинами зменшення чисельності вразливих видів ранньовесняної флори є погіршення стану лісових масивів у зв’язку зі зміною кліматичних умов, господарська діяльність та екологічна безграмотність людей.

За відсутності моніторингу на державному рівні стан регіонально рідкісних рослин Чернігівської області потребує вивчення і подальших заходів з метою збереження видового складу.

      Тільки усвідомлення більшістю населення великої моральної відповідальності за збереження всього живого на Землі, любов до рідної природи будуть надійною запорукою охорони рідкісних і зникаючих  видів рослин.

 

Завдання дослідження

•           дослідити, в якому стані перебувають популяції рідкісних рослин в досліджуваних урочищах  Талалаївського лісництва;
•           звернутися із пропозицією щодо внесення виявлених рідкісних рослин до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Чернігівської області;
•           привернути увагу громадськості до проблеми збереження рідкісних та зникаючих видів рослин з метою популяризації екологічних знань.

 

       Об’єкт дослідження

Флора Талалаївського лісництва Борзнянського держлісгоспу Чернігівської області

 

Предмет дослідження  

Ранньовесняні регіонально рідкісні рослини лісових масивів поблизу села Плугатар та його околиць.

 

Методи дослідження

•           обстеження території природного угрупування з початку вегетації трав’янистих рослин;
•           фотографування в природі виявлених рідкісних видів рослин та оцінка їх стану на даній території;
•           нанесення на карту службового користування місць зростання регіонально рідкісних рослин;
•           опис рідкісних видів флори, робота з літературою, вивчення нормативних документів природоохоронного змісту.

 

Практичне значення одержаних результатів

•           Ознайомлення з результатами дослідження учнів школи та широкої громадськості з метою просвітницької та природоохоронної діяльності;
•           Пропозиція щодо занесення видів з рідкою зустрічальністю в межах району до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Чернігівської області;
•           Звернення до керівництва Борзнянського держлісгоспу про планування розширення природо-заповідної мережі району.

 

 

 

 

РОЗДІЛ І 

РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНІ РОСЛИНИ – ЖИВІ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ

 

 

1.   . Значення рідкісних і зникаючих рослин у природі та житті людини

 

      Рідкісні рослини – об’єкти наукових досліджень і відкриттів, природні моделі тих явищ, які повинна розкрити наука в майбутньому і застосувати їх на практиці. Ніхто сьогодні не може стверджувати, що той чи інший вид у майбутньому не принесе ще й великої практичної користі, яку сьогодні ще не можна передбачити. Адже багато видів диких рослин досі не розкрили свого потенційного наукового й практичного значення. А зникнення будь-якого виду взагалі унеможливлює такі перспективи.

        Для науки рідкісні й зникаючі види рослин важливі насамперед як об’єкти пізнання й вивчення рослинного світу в цілому, його становлення, формування й розвитку.  Загальнобіологічне значення окремих видів рослин проявляється в багатьох аспектах. Зокрема, будова квітки комахозапильних видів (орлики, аконіти) є ілюстрацією їх пристосування в процесі еволюції до такого способу запилення.

        Велику теоретичне і практичну цінність становлять рослини-індикатори ґрунту.  Так, наприклад, види вовчих ягід, первоцвіту, печіночниці, лілії лісової свідчать про багатий на мінеральні елементи живлення ґрунт з добре розкладеним гумусним покривом. На бідність або відсутність вапна в ґрунті вказують арніка, деякі представники орхідних тощо.  Чимало  наших рослин, що потребують охорони, є показниками клімату Землі в попередні геологічні епохи (ліннея північна, рододендрон жовтий тощо).

        Рідкісні й  зникаючі види рослин мають велике значення для біологічної науки в цілому й для ботаніки зокрема. Немало питань філогенії, систематики і географії рослин були б не з’ясовані,  якби ботаніки не мали в своєму розпорядженні всієї різноманітності видового складу рослин з території їх поширення.

          Рідкісні рослини України мають неабияке пізнавальне і естетичне значення. Це перлини рослинного світу, окраса нашого неповторного ландшафту, джерела, що притаїли безліч нерозгаданих ще наукою таємниць, наше національне багатство. Вони потребують і заслуговують ретельної охорони як найцінніші пам’ятки історії  й архітектури.  Вони – живі пам’ятки природи.

     «Настане час, коли люди майбутнього для задоволення своїх духовних потреб здійснюватимуть далекі подорожі, щоб помилуватися десь високо в горах чи в затишних мрійних лісах неповторним творінням природи – едельвейсом чи горицвітом весняним так, як сьогодні захоплюються пірамідою Хеопса, руїнами Акрополя, баштою м. Пізи та ін.  Рослини ще цінніші створіння, бо пам’ятки архітектури людина спроможна відтворити, а знищені види рослин – ніколи»[ 17;с.5].

 

 

2.   . Аналіз природоохоронного законодавства України та заходи щодо збереження рідкісних видів судинних рослин Чернігівщини

 

     На державному рівні рідкісні види флори та фауни України взято під охорону законодавчим актом і занесено до Червоної книги. Кожні 10 років має виходити нове видання  Червоної книги України. Для цього необхідний  моніторинг стану рідкісних видів кожного регіону  країни.   Останнє (ІІІ) видання Червоної книги України датоване    2009 роком,  готується до затвердження ІV видання, але випуск цієї книги затримується з ряду причин. Електронна версія Червоної книги четвертого видання включає 627 видів судинних рослин, які потребують першочергового захисту.

    Україна була першою із пострадянських держав, яка склала книгу рідкісних природних угрупувань – Зелену книгу України.  Нині  набуло чинності офіційне видання Зеленої книги (2009 рік), яка передбачає взяття  під охорону всього спектру рідкісних рослинних угрупувань різних типів рослинності України. Але і ця кількість не вирішує проблеми охорони рослин в сучасних умовах.  В кожній області складаються списки регіонально рідкісних рослин, які не увійшли до Червоної книги України, але потребують особливої охорони саме на території області.  Чернігівська обласна рада затвердила список регіонально рідкісних рослин 18 квітня 2018 року. До  нього увійшло   105 видів рослин. Серед них – купальниця європейська, проліска сибірська, проліска дволиста, які зустрічаються на території Талалаївщини.

        У цих умовах для збереження біорізноманіття рослинного світу Чернігівщини, вивчення та збереження рідкісних та корисних рослин необхідне здійснення низки заходів.  Насамперед, необхідне вивчення поширення рідкісних видів рослин на  території районів нашої області, зокрема, Прилуцького (колишнього Талалаївського). Слід розпочати дослідження популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги та регіонально рідкісних рослин Чернігівської області, аналіз стану популяцій, оцінку того, в якій мірі ці види є під  загрозою зникнення.

       Варто зазначити, що жодна державна чи місцева програма в Україні не фінансує питання охорони та моніторингу червонокнижних видів рослин. За нашими даними, моніторингу стану регіонально рідкісних рослин околиць села Плугатар  за останні 10 років взагалі не проводилось. Мене хвилює, що в умовах дефіциту  вологи, порушення екологічних зв’язків природних біотопів та внаслідок діяльності людини деякі види рослин наших  біоценозів опинилися під загрозою зникнення.   Більшість території нашої місцевості заліснена, ліси межують із трав’янистими долинами та пагорбами. Землекористування належить Талалаївському лісництву Борзнянського держлісгоспу, який проводить насадження, планові рубки та санітарний догляд лісових культур.   Охорона природних територій  є також першочерговим завданням цієї державної організації,  тож я розраховую на співпрацю із керівництвом Борзнянського держлісгоспу .

 

 

1.3. Принцип симбіозності – головна умова існування природних угрупувань

 

     Створюючи неповторні природні пейзажі в широколистяних лісах, долинах та на цілинних пагорбах, рідкісні рослини є невід’ємними компонентами даних біогеоценозів та знаходяться в численних зв’язках із багатьма іншими організмами із різних царств.

      Природне рослинне угрупування – це сукупність багатьох видів рослин, кількісний і якісний склад яких невипадковий. Він є наслідком тривалого  природно-історичного розвитку під впливом клімату, ґрунту, тваринного світу.  Такий підбір видів перебуває у найбільш раціональній гармонії з навколишнім середовищем і забезпечує рослинам здатність протистояти несприятливим зовнішнім чинникам. У рослин основу так званої імунної системи становлять біологічно активні речовини.  Вони виробляються корисними мікроорганізмами, що знаходяться в рослинах, і являють собою живий щит від багатьох хвороб.

        Таким чином, в основі будь-якого рослинного угрупування закладений принцип симбіозності, тобто взаємовигідного співжиття.  Своєрідним природним комплексом зі складними та різноманітними зв’язками є ліс. Його рослинний світ зберігає багато таємниць. Лісова рослинність, як могутня зелена фабрика, накопичує органічні речовини, створює  той первинний фундамент, на якому будується екологічний ланцюг. «Ліс водою живе, ліс воду й береже», -  так зазначає П. Г. Вакулюк у книзі  «Ліс і людина»[2; с.118]. Ліси виконують важливу водоохоронну роль, накопичують вологу, регулюють освітленість та створюють мікроклімат для трав’янистих рослин.

За останні роки, у зв’язку зі зміною кліматичних умов, погіршується резистентність рослин та знижується біологічна стійкість лісових екосистем. Дія екстремальних чинників призводить до зниження та припинення ростових процесів, ослаблення та відмирання дерев – основних домінуючих продуцентів лісового біоценозу. Тож охорона лісових угідь – запорука збереження рідкісних рослин.

     Але в природі процесу створення завжди протистоїть зворотній процес – руйнування. Відмерлі рештки рослин і тварин ніколи не накопичуються в загрозливих кількостях.  Вони швидко перегнивають, залишаючи прості кінцеві продукти гниття – вуглекислий газ, мінеральні солі.

       Як живі організми проводять руйнівну роботу?  Це, насамперед, різноманітні та численні гриби.  Їх грибниця, що складається з найтонших ниток – гіф, пронизує різні відмерлі залишки лісових рослин та тварин.  Гриби руйнують також опале листя та хвою дерев. Та не лише грибам належить руйнівна робота.  Живляться органічними речовинами, розкладаючи їх на простіші сполуки, й бактерії. В житті представників цього царства також прослідковується принцип симбіозності: практично жоден із мікроорганізмів не в змозі самостійно споживати натуральну їжу, що міститься в ґрунті (рослинні рештки, білкова маса відмерлих організмів тощо).  Наприклад, група бактерій виділяє кислоти, котрі розчиняють целюлозну оболонку відмерлих бактерій, цим самим вивільняють нітрогенові сполуки, що розкладаються під дією ферментів. Ці бактерії поглинаються дріжджами, продуктами виділення яких живляться інші мікроорганізми.  І таких ланцюжків живлення сотні.  До них входять бактерії, що знищують чи відлякують ворогів даного угрупування, патогенних мікробів та різноманітних шкідників. Таке, функціонально завершене, здатне до тривалого стійкого існування угрупування називають  «симбіозним».

          Отже, кожну рослину перш за все потрібно розглядати в контексті природного середовища, з яким вона тісно пов’язана.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до першого розділу

 

1.               Рідкісні й  зникаючі види рослин мають велике значення для біологічної науки в цілому й для ботаніки зокрема. Немало питань філогенії, систематики і географії рослин були б не з’ясовані,  якби ботаніки не мали в своєму розпорядженні всієї різноманітності видового складу рослин з території їх поширення.
2.               Для збереження біорізноманіття рослинного світу Чернігівщини, вивчення та збереження рідкісних та корисних рослин необхідне здійснення низки заходів.  Насамперед, необхідне вивчення поширення рідкісних видів рослин на  території районів нашої області, зокрема, Прилуцького (колишнього Талалаївського). Слід розпочати дослідження популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги та регіонально рідкісних рослин Чернігівської області, аналіз стану популяцій, оцінку того, в якій мірі ці види є під  загрозою зникнення.
3.               За останні роки, у зв’язку зі зміною кліматичних умов, погіршується резистентність рослин та знижується біологічна стійкість лісових екосистем. Дія екстремальних чинників призводить до зниження та припинення ростових процесів, ослаблення та відмирання дерев – основних домінуючих продуцентів лісового біоценозу. Тож охорона лісових угідь – запорука збереження рідкісних рослин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОДІЛ ІІ

ДОСЛІДЖЕННЯ  РЕГІОНАЛЬНОРІДКІСНИХ ВИДІВ ФЛОРИ ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ ТАЛАЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ

 

 

    Із березня 2020 року моя увага була прикута до ранньовесняної флори широколистяних лісів поблизу села Плугатар. Дослідження включало такі етапи:

1.     фенологічні спостереження в період цвітіння ранньовесняних рослин (урочища: Зубове, Підкупне, Гамаліївщина, Лещина, Завіддя та ботанічний заказник місцевого значення Березовиця);
2.     виявлення видів судинних рослин, рідкісних для даної місцевості, фотографування у природі та біологічне визначення за допомогою шкільного визначника рослин;
3.     геоботанічне обстеження рослин на місцевості, визначення рясності рослин за методикою Браун-Бланке[13; с.29]. Таким чином я досліджувала проективне покриття – показник, що визначає відносну площу проєкції окремих видів рослин або їх груп на поверхню ґрунту. Це і є показник рясності. Методика Браун–Бланке полягає: а) у відборі місця опису – однорідної ділянки рослинності, відмінної окомірно від сусідніх;  б) доборі розміру і форми ділянки рослинності, тобто пробної площі у вигляді квадрата (облік кількості починала від меншого квадрата до більшого);
4.     академічна робота:  а) опис кожної рослини за науковою літературою, біологічні особливості виду, поширення, екологічна ніша, значення; б) визначення кількісних характеристик проективного покриття рослин на ґрунті, заповнення таблиці за шкалою Браун-Бланке, побудова діаграми рясності рослин. «Додаток А»

 

    Для кількісного визначення проективного покриття я  скористалася методом визначення «на-віч», тобто за візуальною шкалою з 10 градаціями: 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100%.  Око людини цілком може визначити ступінь проективного покриття з точністю до 10 %. Далі я застосувала бальну шкалу.  Прикладом нерівнодистанційної шкали з логарифмічно зростаючими інтервалами є шкала Браун-Бланке.

    Я побудувала діаграму рясності регіонально рідкісних видів рослин території урочищ Талалаївського лісництва на основі даних, занесених до таблиці. «Додаток Б» До цього переліку увійшли 11 видів судинних рослин.

 

 

2.1. Опис регіонально рідкісних видів рослин та їх природних угрупувань

 

   Безцінне багатство місцевої флори – ранньовесняні рослини широколистяного лісу та відкритих територій.  З кожним роком ми все більше переконуємося, що охорона дикорослих рослин з високими декоративними властивостями заслуговує на особливу увагу. Викликає занепокоєння, що в період цвітіння ранньовесняні рослини масово збираються в букети або ж просто витоптуються.  Тендітні квіти не можуть протистояти бездумному знищенню.

       Серед трав’янистих рослин широколистяного лісу навесні першими прокидаються проліски.

 

                                               Проліска сибірська (Scillia)

                                               Родина Лілійні  (Liliaceae)

     Це ранньовесняна цибулинна рослина. Стебло безлисте, голе, квітконосне.  Прикореневі листки (їх 3 - 4) сидячі, голі, жолобчасті, до основи звужені, на верхівці з ковпачком.  Квітки 6-членні, на тонких квітконосних китицях. Листочки оцвітини (6 -10 мм завдовжки) голубі, пиляки сині.

       Вистояти в жорстких умовах (морози до 10 градусів) рослині допомагає ціла система складних пристосувань. Це особливий хід фотосинтезу, який підвищує вміст цукру у клітинному соці, а відтак він опирається замерзанню. «Додаток В»

         Завдяки своїй холодостійкості проліски зайняли порожню екологічну  нішу, вони встигають завершити вегетацію до масової появи лісової рослинності. Всередині весни квіти в’януть, та листя росте  ще два тижні. Воно відімре разом з корінням до початку літа, коли забуяють трави. Тоді ж дозріють плоди – чорні тригранні коробочки. А через місяць з бруньки, закладеної в цибульці ще торік, почне формуватися квітка наступного року, й під осінь вже буде готовий навіть зачаток бруньки для наступного сезону.

        Характеристика місцезростань: на пагорбах та рівнинах, затінених ділянках широколистяного лісу. Зростає розсіяно та поодиноко. Стан природних ресурсів: високочутливий до антропогенного навантаження, зникає в місцях лісових просік та доріг, погано відновлюється після збору.  Потребує охорони, особливо, в період цвітіння.

 

                  Проліска дволиста(Scilliabifola)

                  Родина Лілійні  (Liliaceae)

      Ранньовесняна цибулинна рослина.  Стебло безлисте, голе, квітконосне. Листки (їх 2-3) прикореневі, широколінійні, сидячі, голі, жолобчасті, до основи звужені, на верхівці з ковпачком. Квітки по 2-10 у рідких китицях. Листочки оцвітини (6-9 мм завдовжки) фіолетові. Квітконіжки вдвічі довші за квітку. Спрямовані вгору.  Пиляки сині. Стовпчик нитчастий. Зав’язь куляста або яйцевидна. Плід – чорна, тупо-3-гранна коробочка. «Додаток Д»

      Характеристика місцезростання: затінені ділянки широколистяного лісу, надає перевагу підзолистим ґрунтам середньої зволоженості, найбільше полюбляє сусідство з липами, кленами та  осиками.

        Стан природних ресурсів та їх охорона: видовий склад в Талалаївському районі дуже обмежений, рослини зустрічаються невеликими групами або розсіяно.  Надзвичайно чутлива проліска дволиста до безконтрольного зривання в період цвітіння – це значно скорочує природні запаси виду.

 

                                 Купина лікарська (соломонова печать)

                               (Polygonatumodoratum)

                                 Родина Лілійні  (Liliaceae)

Рослина з м’ясистим потовщеним кореневищем. Стебло гранчасте, голе, поникле Листки (10-12 см завдовжки, 2-5 см завширшки) довгастоеліптичні, чергові, розміщені в два ряди, обернені в один бік. Пластинка листка цілокрая, з напівстеблообгортною основою, зверху зелена, зісподу сірувато- зелена. Квітки ( 14-22 мм завдовжки)  на  повислих квітконіжках, по 1-2 у пазухах листків.

    Оцвітина зрослолиста, трубчаста, короткошестизубчаста, по краю опушена, білувата. Квітконіжки ( 6-17 мм завдовжки) такої самої довжини, як оцвітина, або коротші за неї. Тичинок – 6. Стовпчик нитковидний, з 3-лопатевою приймочкою. Плід – синювато-чорна куляста ягода (9-10 мм у діаметрі). Багаторічна, 20-50 см заввишки. Цвіте у травні. Лікарська. Декоративна. Отруйна.(Додаток Е)

      Чому купину назвали соломоновою печаткою?  Дивна назва пов’язана зі своєрідною будовою кореневища рослини.  Воно нагадує невелику палицю, трохи незвичну.  Тонкі ділянки кореневища чергуються з товщими, дуже надутими, тобто вузлами.  На поверхні кожного вузла видно овальну заглибину, схожу на відбиток маленької печатки.  Кожна з них – це місце, звідки росло стебло з листям, що потім після вимирання перетворилось на печатку.  Щороку в купини утворюється лише одне стебло, тому за кількістю печаток можна визначити вік рослини.

      Характеристика місцезростання: розріджені дубові та  дубово-соснові ліси на свіжих дерново-карбонатних ґрунтах, багатих гумусом.  Невеликі масиви утворює в лісах зі слабо вираженим ярусом підліску. При збільшенні зімкнутості крон  та розростанні підліску популяції купини пригнічуються. Віддає перевагу середньо зволоженим ґрунтам. В різко перемінних умовах  зволоження купина не зростає.

        Стан природних ресурсів та охорона: зустрічається рідко, масиви малочисельні, дуже чутлива до вирубок. Заготівлю рослин в якості лікарської сировини слід строго обмежувати.

 

                                        Медунка темна (Pulmonariaobscura)

                                         Родина  Шорстколисті (Boraginaceae)

      Багаторічна трав’яниста рослина з прямостоячим стеблом, біля основи з великими коричневими лусками, як і листки, шорстке і короткозалозисте.  Прикореневі листки (5-21 см завдовжки) широкояйцевидні, загострені, біля основи звужені в ширококрилаті у 1,5-2 рази довші за пластинку черешки; стеблові – сидячі. Квіти на коротких квітконіжках, пониклі, у верхівкових небагатоквіткових завійках. Чашечка дзвониковидна, при плодах здута, майже до середини 5- лопатева, зелена або синювата. Віночок (14-20 мм завдовжки) лійковидний, із дзвониковидним відгином і 5 пучками волосків у зіві. «Додаток Ж»

     Під час цвітіння медунка завжди привертає увагу тим, то її квіти мають різне забарвлення.  Одні – волошково-сині, інші – яскраво-рожеві.  Ті та інші розміщені поруч на одному стеблі.  Таке розмаїття не тільки милує око, а й виконує певну біологічну роль для самої ж рослини.  Яскраві  квіти різного кольору особливо помітні для комах-запилювачів.

       Назва медунки невипадкова. Квіти рослини багаті на нектар, їх охоче відвідують комахи, найчастіше джмелі. Різне забарвлення квітки пояснюється тим, що кожна квітка протягом свого життя ніби перефарбовується.  Спочатку вона рожева, а потім стає синьою. Особливо яскравий рожевий колір мають пуп’янки рослин.

        Що ж є причиною цікавого явища? Справа тут у  зміні хімічного складу вмісту клітин, що утворюють пелюстки квітів, вірніше – клітинного соку. Протягом цвітіння змінюється кислотність клітинного соку. Спочатку він має кислу реакцію, а потім слабколужну. В  пелюстках міститься барвник – антоціан, що змінює свій колір залежно від кислотності. Можна припустити, що таке забарвлення квітів медунки є своєрідним сигналом для комах-запилювачів. Цікаво, що із часом, від весни до літа різко змінюється вигляд самої рослини.  Ранньої весни це невисокі стебельця з невеликими лусочками та квітами.  Влітку, після відмирання  весняних пагонів, розвивається велика розетка листків характерної форми. Той, хто  зустрічав медунку весною, навряд чи  впізнає її в такому вигляді.

    Мезофіт і мезотроф. Зростає на підзолистих і темно-каштанових грунтах, хоча частіше трапляється на слабкокислих.  Зустрічається розсіяно на пагорбах, у підніжжя осик та кленів, рідко – поодиноко. Стан природних ресурсів:  заготівлю сировини чи збирання букетів  в природних умовах потрібно лімітувати через виснаження запасів популяції.

 

                              Ряст порожнистий, бульбистий  (Corydalisbylbosa)

                              Родина  Руткові  ( Fumariaceae)

       Ранньовесняна рослина з підземною бульбою біля основи стебла. Бульба спочатку щільна, майже яйцевидна, потім – стає порожнистою, конусовидною. Стебло з двома черешковими 2-трійчастими листками.  Частки листка 2-3 –роздільні або надрізані.  Квітки неправильні, брудно-пурпурові, лілові, червонуваті або білі, з цілісними приквітками. Квітки у верхівкових китицях. Оцвітина подвійна. Чашолистків 2, вони дрібні і рано опадають. Віночок роздільнопелюстковий, із 4 попарно супротивних пелюсток; верхня пелюстка із шпоркою. Тичинок 2, маточка 1, з нитчастим стовпчиком і головчастою приймочкою. Зав’язь верхня. Плід – стручковидна 2-стулкова коробочка, втричі довша за плодоніжку.(Додаток З)

        Стан природних ресурсів:  зустрічається порівняно рідко невеликими групами або розсіяно. За шкалою рясності Браун-Бланке популяція цієї рослини займає 4 позицію (проективне покриття подекуди досягає 50 – 75 %). «Додаток А»

      Потребує охорони як надзвичайно декоративна рослина, чутлива до втручання людини. Відновлення втрачених ресурсів відбувається дуже повільно у зв’язку із складними симбіозними процесами в місці зростання виду.

 

                      Ряст Галлера,  Ряст щільний

                      (Corydalissolda)

        Невелика (10 см заввишки), ефемероїдна рослина з підземною бульбою при основі стебла. Бульба спочатку щільна, майже яйцеподібна, пізніше порожниста і набуває форми широкого конуса, з верхівки якого виходить стебло з двома черговими черешковими, двічі трійчастими листками.

        Квітки неправильні, брудно-пурпурові, лілові або білі з цілісними приквітками, зібрані у  верхівкові китицеподібні суцвіття. Плід – стручкоподібна коробочка. Цвіте у березні-квітні. «Додаток И»

         Насіння, що має поживний принасінник, розносять по всьому лісі мурашки. Ось чому так важливо оберігати ряст Галлера для підтримки екологічних зв’язків лісового угрупування. Рослина, яка виросте з насінини, зацвіте тільки на четвертий-п’ятий рік життя. Згідно наших досліджень, ряст щільний займає четверту позицію за шкалою рясності Браун-Бланке, тобто має доволі рясне покриття на місцевості. «Додаток А» Полюбляє переважно добре освітлені лісові галявини з достатньою вологістю ґрунту. Надзвичайно декоративна рослина. Недарма існує народна приказка «Топтати ряст», що означає насолоджуватися життям.

 

                Гусяча цибулька жовта  (гусячі лапки, гадюча цибулька)

                (GageaIutea)

      Ряд Зірочки  (Gagea) належить до родини Лілійні.  Народні назви:  жовтоцвіт, жовтий підсніжник, гусятник.  Низькоросла багаторічна рослина з  однією видовжено-яйцевидною цибулиною. Стебло прямостояче з одним прикореневим ланцетним листком і 2-3 дрібними стебловими листками біля основи квіткового суцвіття.  Квітки правильні, золотисто-жовті, зовні – зеленкуваті, утворюють зонтикоподібне суцвіття, що складається з 3-10 квіток на квітконіжках,  оцвітина – шестилисткова.  Плід – куляста  коробочка. Цвіте в березні-квітні. На ніч та у хмарну погоду квіти закриваються. Зростає на лісових галявинах, по ярах, на схилах, на вологих і свіжих гумусних ґрунтах. «Додаток К»

       Я  виявила порівняно незначні площі, зайняті під гусячою цибулькою жовтою, що за шкалою рясності займає позицію 1 (кількість особин незначна, з невеликим покриттям).  «Додаток А» Варто звернути увагу на збереження цінного виду саме в межах нашого регіону.  В Україні гусячу цибульку жовту занесено до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської області.

 

                                 Горицвіт весняний  (AdonisvernalisL)

                                 Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)

      Назва  походить від  імені фінікійського й ассірійського бога Сонця Адона, який, згідно з легендою, щороку помирав і щовесни воскресав.

      Багаторічна трав’яниста рослина, 10-40 см заввишки.  Квітки на кінцях пагонів  одиничні, 40-60 мм у  діаметрі, пелюстки яскраво-жовті, плоско розміщені, завжди повернені до сонця. Листки в обрисі широкояйцеподібні,  пальчастороздільні, сидячі.

   Цвіте одночасно з появою листків у квітні-травні, у північніших районах – до середини червня.  Квітки відкриваються тільки в сонячну тиху погоду. Запилюється бджолами. «Додаток Л»

       Надзвичайно цінна лікарська рослина, широко використовується в медичній  практиці для лікування серцево-судинних захворювань.

       Поширення: горицвіт виявлений та занесений до регіонально рідкісних рослин, що взяті під охорону в ботанічному заказнику місцевого значення Березовиця.  Це поодинокі рослини або зібрані в малочисельні групи, що ростуть на цілинних пагорбах, де склалися стійкі симбіозні взаємозв’язки.

    Горицвіт відноситься  до групи видів, природний запас яких в Україні знаходиться на межі виснаження. Рослина увійшла в перелік  електронної версії Червоної книги України ІV видання (судинні рослини) від 27 жовтня 2020 року. Це означає, що всі екземляри горицвіту весняного, які ростуть в ботанічному заказнику Березовиця потребують пильного нагляду і  суворої охорони. Втрачені природні ресурси відновити неможливо.

    За шкалою рясності горицвіт весняний займає першу позицію (r), тобто вид дуже рідкісний, покриття незначне. «Додаток А»

 

                           Купальниця європейська  (Trolliuseuropaeus)

                           Родина Жовтецеві      (Ranunculaceae)

      Багаторічна трав’яниста рослина.  Листки пальчастороздільні. Квіти великі, жовті, з нектарною ямкою при основі пелюсток, запилюються комахами.  Плід – багатолистівка.  Рослина досягає висоти 60 см, цвіте у травні. 

     Стан природніх ресурсів: зустрічається дуже рідко, природні запаси дуже виснажені. Завдяки своїм декоративним та цілющим властивостям, рослина останнім часом піддається масовій заготівлі. Отже, потребує суворої охорони з метою збереження та примноження видових ресурсів. Рослина отруйна. «Додаток М»

        В нашому регіоні охорона купальниці європейської набула особливого значення, так як ця рослина занесена до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Чернігівської області  ( рішенням 12 сесії обласної ради сьомого скликання 28 березня 2018 року).  За результатами досліджень купальниця європейська виявлена лише в ботанічном у заказнику місцевого значення  Березовиця  і займає першу позицію за шкалою рясності, тобто вид дуже рідкісний, покриття незначне. «Додаток А»

 

 

 

 

                 Петрів хрест звичайний (LathraeasguamariaL)

                 Родина  Ранникові       (Scrophullariaceae)

      Безхлорофільна м’ясиста, червонувато-біла рослина, що паразитує на коренях листяних дерев і кущів.  Кореневище  ( 10-25 см завдовжки) розгалужене, вкрите білими м’ясистими лусками. Навесні виростає квітконосне стебло з віддаленими один від одного черговими лусковидними листками.  Квітки великі (12-25 см завдовжки), пониклі, на коротких квітконіжках, у густих верхівкових однобічних китицевидних суцвіттях.  Приквітки округлоромбічні. Чашечка дзвониковидна, 2-лопатева, залозистоволосиста, з 4-ма яйцевидними зубцями. Віночок двогубий; верхня губа цілісна, кілювата; нижня – неглибоко-3-лопатева, з короткими тупими частинками. Приквітки, чашечка і верхня губа віночка пурпурово-червоні. Тичинок 4, вони зрослися з серединою трубочки віночка. «Додаток Н»

      Побачити Петрів хрест у лісі можна лише навесні і до того ж далеко не скрізь, а виключно в широколистяних лісах, утворених дубом, липою, кленом та деякими іншими деревами.  Ця цікава паразитична рослина мало кому знайома.

      Якщо ми прийдемо в ліс влітку, то знайти Петрів хрест нам вже не вдасться – надземний пагін до того часу відмирає. Але життя рослини на тому не закінчується. В ґрунті залишаються міцні підземні органи – довгі кореневища, які дуже галузяться і глибоко проникають у ґрунт. Від них відходять корені. А на кінцях коренів знаходяться особливі потовщення, при чому, якраз там, де відбувається стикання з коренями дерев чи кущів ( зазвичай липи або ліщини). Це спеціальні присоски, за допомогою яких Петрів хрест « висмоктує» живильні соки із коренів своїх сусідів по лісу.

      У зв’язку з малочисельністю популяцій він потребує охорони як цікавий для науки вид рослин. Згідно мого дослідження, Петрів хрест знайти майже неможливо внаслідок різкого зниження рівня ґрунтових вод, що погіршило показники вологості. За шкалою рясності я відвела йому другу позицію (+), тобто рідкісний вид з малим покриттям.   Пропонуємо занести Петрів хрест звичайний до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Чернігівської області, так як  втручання людини може спричинити значне скорочення природних ресурсів рідкісної рослини, а то й повне її зникнення.

 

          Копитняк європейський

          (Asarumeuropaeum)

          Родина    Хвилівникові  (Aristolocliactae)

Народна назва: волосняк, підгорішник, підкопитник.

       Багаторічна трав’яниста рослина ( 5 – 10 см заввишки), з  повзучим, розгалуженим кореневищем з трьома лускоподібними низовими листками. Стебло коротке, лежаче, з двома прикореневими довгочерешковими листками.  Листки ниркоподібні, шкірясті, зверху блискучі, цілокраї. Взимку забарвлення листків не змінюється. Мало хто бачив, як цвіте копитняк.  Квітки поодинокі, правильні, з простою віночкоподібною оцвітиною, розташовані між листками,  віночок трипелюстковий. Насіння з м’ясистими придатками поширюють мурашки, саме тому квітки розташовані так близько до землі. Цінний лікарський і декоративний вид. «Додаток Щ»

        Рослина виявлена в багатьох ділянках лісових угідь з достатньою вологістю та гумусним покриттям. За шкалою рясності копитняк займає 2 позицію (проективне покриття 5-25 %). «Додаток А»  Потребує бережливого ставлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до другого розділу

 

1. Дослідження включало такі етапи:

1.     фенологічні спостереження в період цвітіння ранньовесняних рослин
2.     виявлення видів судинних рослин, рідкісних для даної місцевості, фотографування у природі та біологічне визначення за допомогою шкільного визначника рослин;
3.     геоботанічне обстеження рослин на місцевості, визначення рясності рослин за методикою Браун-Бланке.
4.     академічна робота:  а) опис кожної рослини за науковою літературою, біологічні особливості виду, поширення, екологічна ніша, значення; б) визначення кількісних характеристик проективного покриття рослин на ґрунті, заповнення таблиці за шкалою Браун-Бланке, побудова діаграми рясності рослин.

 

2.            На основі даних, занесених до таблиці, я побудувала діаграму рясності регіонально рідкісних видів рослин на території урочищ. До цього переліку увійшли 11 видів судинних рослин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

          Серед зеленого дивосвіту наших рослин не всі можуть бути віднесені до категорії цінних господарських видів. Це не значить, що вони зовсім не потрібні. Просто їх мало в природі, отже, про використання таких рослин немає мови.  Інші не мають цілющих, харчових, технічних та інших цінних властивостей. Однак разом з тим ці рослини ми називаємо справжнім скарбом української флори. І, як справжні скарби, ми повинні берегти їх, бо саме вони свідчать про самобутність рідної природи, її історію та сучасну красу.  Це рослини рідкісні та зникаючі, бо їх мало зустрічається в природі.

      У Червоній книзі України (ІІІ видання) описано 47 видів таких рослин, що зростають на території Чернігівщини. Однак багато видів не потрапили до того списку. Чому? Причин багато. Можливо, вони не настільки гарні, як ті, які слід охороняти у першу чергу. Врешті-решт, поняття «рідкісний» – це теж поняття дискусійне.   Важливо інше: в нашій природі є чимало цінних видів рослин, які слід популяризувати серед людей з метою ретельного вивчення та їх охорони у складі природного угрупування.

       Включення рослин до офіційного видання Зеленої книги України  та Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Чернігівської області означає юридичну форму їх видової охорони: узаконення юридичним актом індивідуальної охорони конкретних видів  природної флори з переліком їх назв на певній території з усіма належними за таким актом санкціями в разі його порушення: заборону викопування, зривання й механічного пошкодження перелічених видів, їх продаж, купівлю, пересилання, зберігання тощо.  Без такого закону охорона окремих видів рослин, навіть і в заповідниках чи заказниках, має по суті формальний характер.

    Місцезростання рідкісних та регіонально рідкісних  рослин Талалаївського лісництва я позначила на спеціалізованій карті службового користування. «Додаток С»

Сподіваюся, що ці дані можуть зацікавити систематиків та екологів з метою здійснення обліку рослин, що потребують індивідуальної охорони, їх ботанічного поціновування та інвентаризації. Адже стан вивчення природо-заповідних територій Чернігівщини є на сьогодні недостатнім.

       Необхідно включити до офіційного видання Зеленої книги України рідкісний вид купальниці європейської, що зустрічається в ботанічному заказнику місцевого значення Березовиця  та потребує повної охорони у зв’язку зі зменшенням чисельності. «Додаток Т»

      Пропоную включити  до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Чернігівської області такі види:

Купину  лікарську

Гусячу цибульку жовту

Петрів хрест звичайний.

     Рекомендую взяти під охорону території урочищ Талалаївського лісництва, де виявлено місцезростання регіонально рідкісних рослин:

проліски сибірської

проліски дволистої

гусячої цибульки жовтої

купини лікарської

рясту порожнистого

медунки темної

Петрового хреста звичайного.

     Ці види потребують часткової охорони, насамперед, підземної частини та генеративних органів з мето збереження популяцій рослин у природному угрупуванні.

   Кожна рослина – унікальна. Тому немає великих і малих, потрібних і непотрібних серед видів нашої флори. Природа повинна залишатись невичерпною і для наступних поколінь. Ось чому так важливо  пізнавати її краще, дбайливо берегти безцінні природні багатства.  Цінуймо наше довкілля і любімо Україну!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Андрієнко Т.Л., Онищенко В.А., Клестов М.Л., Прядко О.І., Арап Р.Я.

Система категорій природно-заповідного фонду України та питанняїї

оптимізації. – К.: 2001. – С 6-14, 48-55.

2. Вакулюк П. Г. Ліс і людина – К.: Наукова думка, 1979, 270 с.
3. Дідух Я. П.  Зелена книга України, - Київ,2009, 448 с.
4. Єлін. Ю.А., Івченко С. І., Оляницька Л. О. Шкільнийвизначникрослин. – К.: Радянська школа, 1978, 368 с.
5.  Закон України "Про природно-заповідний фонд України" – м. Київ, –16

червня 1992.

6.  ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища";
7. ЗУ "Про Загальнодержавну програму формування національної

Екологічної мережі України на 2000–2015 роки";

8.  ЗУ "Про рослинний світ";
9. Карпенко Ю.О. ДивосвітприродиЧернігівщини. Навчальнийпосібник для вчителів. – Чернігів, 2001, 175 с.
10. Карпенко Ю. О.  Природно-заповідний фонд Чернігівської

області. – Чернігів, 2002, 237 с.

11. Карпенко Ю. О. РідкіснірослиниЧернігівщини в природі та культурі. – Київ, 1997.
12. Карпенко Ю.О. [кол.авт.] Зелені скарбиЧернігівщини. [Підзаг. ред.

Ю.О. Карпенка] – Чернігів, – 2004.  84 с.

13. Кузьмінішіна І.І., Коцун Л.О., Коцун Б.В. Фітоценологія та методика викладання фітоценозів у школі. -  Луцьк. -2017, с.80
14. Лукаш О.В., Карпенко Ю.О. Флористичні та геоботанічні дослідження

на Чернігівщині: історія і сучасність. – //Актуальні проблеми ботаніки та

екології. – К.:2000. – С. 4–6.

15. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територійУкраїни (довідкове видання), Київ – 2012,
16.  Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха – К:

Глобалколсантинг, – 2009. – 900 с.

17.  Чопик В.І. Рідкісні рослини України, К.: Наукова думка, 1979, 122 с.
18.  Проективне покриття. /Uk.wikipedia.org.>wiki>/
19.  Червона книга України – готується четверте видання./www.unian.ua Екологія
20.  Пасивність Мінприроди України унеможливить видання Червоної книги /epl.org.annonces>/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Геоботанічний опис регіонально рідкісних рослин

(шкала рясності Браун-Бланке)

r – вид дуже рідкісний, покриття незначне;

+  - вид рідкісний, з малим покриттям;

1 – кількість особин значна з невеликим покриттям (5%);

2 – кількість особин велика,  проективне покриття 5-25 %;

3 – кількість особин будь-яка, проективне покриття 25-50%;

4 – кількість особин будь-яка, проективне покриття 50-75 %.

Додаток Б

Стан популяції регіонально рідкісних рослин на досліджуваних територіях Талалаївського лісництва

(рясність за  шкалою Браун-Бланке)

 

Назва виду	Категорія	Показник
Горицвіт весняний	r	0,50%
Гусяча цибулька жовта	1	5%
Копитняк європейський	2	10%
Купальниця європейська	r	0,50%
Купина лікарська	+	2%
Медунка темна	1	5%
Петрів хрест звичайний	+	2%
Проліска дволиста	4	50%
Проліска сибірська	4	50%
Ряст Галлера	3	25%
Ряст порожнистий	4	75%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  В

 

 Проліска сибірська (Scillia)

Родина Лілійні  (Liliaceae)

 

 

 

 

 

Додаток Д

Проліска дволиста(Scilliabifola)

 Родина Лілійні  (Liliaceae)

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Е

 

Купина лікарська (соломонова печать)

( Polygonatumodoratum)

Родина Лілійні  (Liliaceae)

 

 

 

 

Додаток Ж

 

Медунка темна (Pulmonariaobscura)

 Родина  Шорстколисті (Boraginaceae)

 

 

 

 

 

Додаток  З

 

Ряст порожнистий, бульбистий  (Corydalisbylbosa)

 Родина  Руткові  ( Fumariaceae)

 

 

 

 

 

 

Додаток И

 

 Ряст Галлера,  Ряст щільний

(Corydalissolda)

 

 

 

 

 

Додаток К

 

    Гусяча цибулька жовта  (гусячі лапки, гадюча цибулька)

(GageaIutea)

 

 

 

 

 

Додаток Л

 

 

Горицвіт весняний  (AdonisvernalisL)

Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток М

 

Купальниця європейська  (Trolliuseuropaeus)

  Родина Жовтецеві      (Ranunculaceae)

 

 

 

 

 

Додаток Н

 

Петрів хрест звичайний (LathraeasguamariaL)

Родина  Ранникові       (Scrophullariaceae)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток  О

Копитняк європейський

(Asarumeuropaeum)

Родина    Хвилівникові  (Aristolocliactae)

 

 

 

 

 

Додаток П

 

 

Дослідження популяції рясту Геллера в урочищі «Зубове»

 

 

 

 

Додаток Р

 

Виступ перед молодшими школярами з інформаційною газетою «Знай. Люби. Бережи!»

 

 

 

 

 

Додаток С

Карта урочищ Талалаївського лісництва

проліска сибірська

проліска дволиста

гусяча цибулька жовта

купина лікарська

ряст порожнистий

медунка темна

петрів хрест звичайний.

Додаток Т

Карта Талалаївського району (станом на 2020 рік)

- горицвіт весняний

- купальниця європейська