Дослідження " Розвиток рухових здібностей у школярів середніх класів ".

Основні засоби зміцнення здоров’я - це фізична культура, загартування раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, аутотренінг, оптимальна рухова активність.

/ В.А. Шаповалова /

*

Розвиток рухових здібностей

У

школярів середніх класів

Автор: вчитель фізичної культури

             Юр’ївського ліцею

             Юр’ївської селищної ради

             Половинко Андрій Іванович

         В процесі фізичного виховання учнів в школі вирішуються різноманітні задачі: виховуються морально-вольові якості особистості; виробляється потреба в повсякденних заняттях фізичними вправами; розвивається руховий хист.

В статті проаналізовані дані провідних вчених сучасності по проблемам вікового розвитку рухового хисту ( А.А. Маркосян 1969; В.С.Фарфель 1957, 1975;Н.А.Фомін, В.П.Філін 1972;Л.В.Волков 1988). Встановлено , що багатолітній процес фізичного розвитку виховання і спортивного тренування може бути успішно здійснений за умови ретельного врахування вікових особливостей розвитку людини, рівня його підготовленості, специфіки вибраного виду спорту, особливостей розвитку фізичних якостей і формування рухових навиків.

Мета дослідження - проаналізувати стан рухової підготовленості хлопців 5-7 класів за Державними тестами України.

Гіпотеза дослідження: припускалося що аналіз рівня рухової підготовленості, визначення структури розвитку рухових здібностей у хлопців дасть можливість розробити навчально-тренувальні програми які забезпечать державний рівень рухової підготовки.

Задачі дослідження:

1. Визначити вікові зміни рухової підготовленості хлопців 5-7 класів.
2. Визначити структурні зміни рухової підготовленості хлопців 5-7 класів. Для вирішення поставлених задач були використані наступні методи:

1. Теоретичний аналіз і узагальнення науково- методичної літератури.

   2.  Педагогічне тестування.

   3.  Методи математичної статистики.

1 .Для визначення вікових змін рухової підготовленості хлопців 5-7 класів було проведене тестування за програмою Державних тестів. Результати проаналізовані за допомогою критерію Хотеллінга. В дослідженні взяли участь 12 хлопців 5 класу, 12 хлопців 6 класу , 12 хлопців 7 класу.

Хлопці 5 класу за комплексом тестів мало відрізняються від хлопців 6 класу .Вони показують гірші результати в^” підніманні тулуба в сід за 1 хв.” та “ човниковий біг, 4x9 м” ( р < 0,01).

Порівняння тестування хлопців 5 і 7 класу свідчить , що за багатовимірним критерієм Хотеллінга хлопці за комплексом тестів статистично достовірно відрізняються один від одного. Хлопці  7-го класу показують кращі результати “ в стрибку в довжину з місця, см”, “ біг, 60 м”,

“ човниковий біг, 4x9 м”.

За комплексом тестів учні 6 і 7 класу мало відрізняються один від одного. Хлопці 6-го класу показують кращі результати в “ підніманні в сід за 1хв” (р < 0,01), а хлопці 7 класу - в “ стрибку в довжину з місця” (р < 0,01) . Таким чином:

1. У віковому діапазоні 11-13 років у хлопців спостерігається зростання швидкісної сили, швидкості.
2. З віком у хлопців 11-13 років не спостерігається позитивної динаміки в тестах” згинання , розгинання рук в упорі лежачи", “ біг, 1500м”.

Для визначення структури рухової підготовленості хлопців 5-7 класів аналізувалися результати тестування наведені вище. Був використаний факторний аналіз.

У хлопців 5-7  класу в результаті аналізу виділилося два фактори. Перший фактор на 72, 5% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З першим фактором найбільшу кореляцію мають “ біг, 1500м”  

(0,988) , “ біг, 60 м” ( 0, 986) та “згинання, розгинання рук в упорі лежачи”  (0, 837). Фактор отримав назву “ витривалість”. В групі фактору найбільш інформативним є “ біг, 60 м”.

Другий фактор на 27,5% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З фактором найбільшу кореляцію мають “ піднімання в сід за 1 хв.” (  0, 803) та тест на гнучкість (  0, 737). Збільшення гнучкості приводить до зменшення ваги фактора, тобто якщо пов’язувати збільшену рухливість в суглобах як слабість, фактор можна назвати “ відносна сила”. В групі фактору найбільш інформативним є тест “ піднімання в сід за 1хв”.

У хлопців 6-го класу в результаті аналізу виділилося три фактори. Перший фактор на 39,4% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З фактором корелюють : “ біг, 60м” ( 0, 982), “човниковий біг, 4x9м” ( 0, 762), “ стрибок в довжину з місця, см” (0, 660). Фактор характеризує швидкість , швидкісну силу, спритність у виконанні вправ на швидкість. Так як найбільший коефіцієнт кореляції з фактором має “біг, 60м”, фактор отримав назву “ швидкість”.

Другий фактор на 33,4% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З другим фактором позитивно корелюють : “ піднімання в сід за 1 хв.” ( 0, 888), “ стрибок в довжину з місця, см”. Фактор отримав назву  “силова витривалість”.

Третій фактор на 27,2% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З фактором позитивно корелюють : “ згинання , розгинання рук в упорі лежачи” ( 0, 887), “ біг , 1500м” (0,735). Фактор отримав назву  “відносна сила”.

У хлопців 7-го класу в результаті аналізу виділилося два фактори. Перший фактор на 59,7% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З першим фактором найбільшу кореляцію мають : “ човниковий біг, 4x9м”, “ біг , 60м” ( 0,698). В зв’язку з тим, показник, який характеризує спритність має найбільшу кореляцію, фактор отримав назву  “спритність”.

Найбільш інформативним показником в групі фактора є  “човниковий біг, 4x9м”.

Другий фактор на 40, 3% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З другим фактором найбільшу кореляцію мають : “ біг, 1500м” (0,673), “стрибок в довжину з місця” ( 0,672). Фактор, з однієї сторони, характеризує витривалість, з другої - швидкісну силу. В зв’язку з тим, що швидкісна сила з 5-го до 7-го класу зростає, фактор отримав назву “швидкісна сила”.

Таким чином, у хлопців 5-7 класів спостерігається чітка структура рухової підготовки, яка з віком має тенденцію змінюватися . Якщо в 5-му класі пріоритетними в розвитку є витривалість і відносна сила, то в 7-му класі на перший план виступає спритність і швидкісна сила.

Висновки :

1. В віковому діапазоні 11-13 років у хлопців спостерігається зростання швидкісної сили, швидкості.
2. З віком у хлопців 11-13 років не спостерігається позитивної динаміки в тестах “ згинання, розгинання рук в упорі лежачи”, “біг, 1500м”.
3. У хлопців 5-7-х класів спостерігається чітка структура рухової підготовки, яка з віком має тенденцію змінюватися . Якщо в 5-му класі пріоритетними в розвитку є витривалість і відносна сила, то в 7-му класі на перший план виступає спритність і швидкісна сила.