Дослідницька робота на тему " Розвиток фізичних здібностей у школярів середніх класів ".
Основні засоби зміцнення здоров’я - це фізична культура, загартування раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, аутотренінг, оптимальна рухова активність.
/ В.А. Шаповалова /
*
У
Автор: вчитель фізичної культури
Юр’ївського ліцею
Юр’ївської селищної ради
Половинко Андрій Іванович
В процесі фізичного виховання учнів в школі вирішуються різноманітні задачі: виховуються морально-вольові якості особистості; виробляється потреба в повсякденних заняттях фізичними вправами; розвивається руховий хист.
В статті проаналізовані дані провідних вчених сучасності по проблемам вікового розвитку рухового хисту ( А.А. Маркосян 1969; В.С.Фарфель 1957, 1975;Н.А.Фомін, В.П.Філін 1972;Л.В.Волков 1988). Встановлено , що багатолітній процес фізичного розвитку виховання і спортивного тренування може бути успішно здійснений за умови ретельного врахування вікових особливостей розвитку людини, рівня його підготовленості, специфіки вибраного виду спорту, особливостей розвитку фізичних якостей і формування рухових навиків.
Мета дослідження - проаналізувати стан рухової підготовленості хлопців 5-7 класів за Державними тестами України.
Гіпотеза дослідження: припускалося що аналіз рівня рухової підготовленості, визначення структури розвитку рухових здібностей у хлопців дасть можливість розробити навчально-тренувальні програми які забезпечать державний рівень рухової підготовки.
Задачі дослідження:
2. Педагогічне тестування.
3. Методи математичної статистики.
1 .Для визначення вікових змін рухової підготовленості хлопців 5-7 класів було проведене тестування за програмою Державних тестів. Результати проаналізовані за допомогою критерію Хотеллінга. В дослідженні взяли участь 12 хлопців 5 класу, 12 хлопців 6 класу , 12 хлопців 7 класу.
Хлопці 5 класу за комплексом тестів мало відрізняються від хлопців 6 класу .Вони показують гірші результати в” підніманні тулуба в сід за 1 хв.” та “ човниковий біг, 4x9 м” ( р < 0,01).
Порівняння тестування хлопців 5 і 7 класу свідчить , що за багатовимірним критерієм Хотеллінга хлопці за комплексом тестів статистично достовірно відрізняються один від одного. Хлопці 7-го класу показують кращі результати “ в стрибку в довжину з місця, см”, “ біг, 60 м”,
“ човниковий біг, 4x9 м”.
За комплексом тестів учні 6 і 7 класу мало відрізняються один від одного. Хлопці 6-го класу показують кращі результати в “ підніманні в сід за 1хв” (р < 0,01), а хлопці 7 класу - в “ стрибку в довжину з місця” (р < 0,01) . Таким чином:
Для визначення структури рухової підготовленості хлопців 5-7 класів аналізувалися результати тестування наведені вище. Був використаний факторний аналіз.
У хлопців 5-7 класу в результаті аналізу виділилося два фактори. Перший фактор на 72, 5% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З першим фактором найбільшу кореляцію мають “ біг, 1500м”
(0,988) , “ біг, 60 м” ( 0, 986) та “згинання, розгинання рук в упорі лежачи” (0, 837). Фактор отримав назву “ витривалість”. В групі фактору найбільш інформативним є “ біг, 60 м”.
Другий фактор на 27,5% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З фактором найбільшу кореляцію мають “ піднімання в сід за 1 хв.” ( 0, 803) та тест на гнучкість ( 0, 737). Збільшення гнучкості приводить до зменшення ваги фактора, тобто якщо пов’язувати збільшену рухливість в суглобах як слабість, фактор можна назвати “ відносна сила”. В групі фактору найбільш інформативним є тест “ піднімання в сід за 1хв”.
У хлопців 6-го класу в результаті аналізу виділилося три фактори. Перший фактор на 39,4% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З фактором корелюють : “ біг, 60м” ( 0, 982), “човниковий біг, 4x9м” ( 0, 762), “ стрибок в довжину з місця, см” (0, 660). Фактор характеризує швидкість , швидкісну силу, спритність у виконанні вправ на швидкість. Так як найбільший коефіцієнт кореляції з фактором має “біг, 60м”, фактор отримав назву “ швидкість”.
Другий фактор на 33,4% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З другим фактором позитивно корелюють : “ піднімання в сід за 1 хв.” ( 0, 888), “ стрибок в довжину з місця, см”. Фактор отримав назву “силова витривалість”.
Третій фактор на 27,2% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З фактором позитивно корелюють : “ згинання , розгинання рук в упорі лежачи” ( 0, 887), “ біг , 1500м” (0,735). Фактор отримав назву “відносна сила”.
У хлопців 7-го класу в результаті аналізу виділилося два фактори. Перший фактор на 59,7% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З першим фактором найбільшу кореляцію мають : “ човниковий біг, 4x9м”, “ біг , 60м” ( 0,698). В зв’язку з тим, показник, який характеризує спритність має найбільшу кореляцію, фактор отримав назву “спритність”.
Найбільш інформативним показником в групі фактора є “човниковий біг, 4x9м”.
Другий фактор на 40, 3% пояснює варіацію результатів в загальній дисперсії. З другим фактором найбільшу кореляцію мають : “ біг, 1500м” (0,673), “стрибок в довжину з місця” ( 0,672). Фактор, з однієї сторони, характеризує витривалість, з другої - швидкісну силу. В зв’язку з тим, що швидкісна сила з 5-го до 7-го класу зростає, фактор отримав назву “швидкісна сила”.
Таким чином, у хлопців 5-7 класів спостерігається чітка структура рухової підготовки, яка з віком має тенденцію змінюватися . Якщо в 5-му класі пріоритетними в розвитку є витривалість і відносна сила, то в 7-му класі на перший план виступає спритність і швидкісна сила.
Висновки :