Дослідження сезонних змін видового складу птахів ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани»

Про матеріал

Науково-дослідницька робота шкільного НТУ секція "природознавство" для учнів 3-4 класів. Мета досліджень :

-Дослідити сезонні зміни видового складу птахів ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани»
- Визначити видовий склад птахів лиману
-Сприяти збереженню та розширенню видового складу птахів заказника
-Створювати для кожного виду птахів комфортні умови гніздування, достатньої кількості повноцінних кормів, спокою, охорони і захисту у стресових та екстремальних ситуаціях.

Перегляд файлу

258px-ComputerHotline_-_Cygne_(by-sa).jpg

Тема : Дослідження сезонних змін видового складу птахів ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани»

Мета досліджень :

Дослідити сезонні зміни видового складу птахів ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани»
Визначити видовий склад птахів лиману
Сприяти збереженню та розширенню видового складу птахів заказника
Створювати для кожного виду птахів комфортні умови гніздування, достатньої кількості повноцінних кормів, спокою, охорони і захисту у стресових та екстремальних ситуаціях.
Завдання досліджень
Скласти список птахів ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани»
Зібрати цікаву інформацію про птахів з метою розширення кругозору
Проводити просвітницьку роботу серед учнів та громади села по залученню до охорони птахів.
Створити слайд - шоу «Орнітофауна ландшафтного заказника «Дебальцівські
лимани»

Місце проведення досліджень :

Лиман

Строки проведення:

Гніздовий період: квітень – травень

Зимовий період: листопад – лютий

Методи дослідження

Опрацювання наукової літератури, проведення спостережень , досліджень, відвідування заказника, зустріч з єгерем Саєнком Валентином Петровичем .

Об’єкт дослідження : об’єктом дослідження є представники орнітофауни ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани»

Предмет дослідження :

Видовий склад птахів лиману у різні пори року, умови їх зимування та гніздування.

Практичне значення роботи:

У зв’язку зі зміною клімату, пересиханням лиману та пожарами на лимані погіршилися умови гніздування та зимівлі птахів, у весняно –літній зменшився їх видовий склад.

Тому підгодівля птахів взимку, захист лиману у весняно – літній період, пропаганда природоохоронної роботи вносить певний вклад у збереження видової різноманітності птахів.

Апробація роботи

Слайд –шоу «Орнітофауна ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани» пропонувався для перегляду учням школи з метою просвітницької інформації. Брошура «Визначних орнітофауни ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани» роздана кожному класу. Та найважливішими результатами роботи є збільшення видового складу орнітофауни.

Схема проведення дослідження

Результати дослідження

1.За допомогою визначників виявлено видовий склад орнітофауни с. Дебальцеве та Ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани» у весняний та зимовий періоди.

2.Складено список видового складу птахів лиману.

3.Виявлено несприятливі умови , що позначилися на видовому складі птахів та їх чисельності.

4.Намічено шляхи вирішення проблем перебування птахів у лимані.

5.Відстежено динаміку видового складу птахів за рік: найбільша чисельність видів птахів спостерігається у весняно – літній період (20- 22 видів), в осінньо – зимовий період чисельність зменшується на 70% (6-7 видів).

6.Проведена пропагандистська робота серед школярів НВК та громади села з метою залучення їх до природоохоронної роботи.

Висновок

Вивчення сезонних змін видового складу птахів має велике значення для створення комфортних умов гніздування , достатньої кількості повноцінних кормів, спокою , охорони і захисту у стресових та екстремальних ситуаціях.

В результаті спостережень визначено видовий склад орнітофауни.

Аналізуючи одержані результати спостережень та досліджень намічено шляхи подолання проблем зменшення видового складу птахів.

Це дасть змогу зберегти та по можливості збільшити видовий склад птахів ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани»

270px-Phasianus_colchicus_2_tom_(Lukasz_Lukasik).jpg

Вступ

Актуальність теми

Більшість птахів приносять людям користь , бо знищують комах,гризунів та інших ворогів рослин, чим сприяють підвищенню врожайності полів. Вони є чудовою прикрасою лісів, полів, лук – невід’ємною складовою частиною природи. Тому вивчення видового складу птахів, їх особливостей , поведінки є важливим компонентом природоохоронної роботи, сприяє розвитку біологічних знань. А головне - охорона , підгодівля і принадження птахів до своєї території вносить певний вклад у збереження видової різноманітності птахів, дає можливості спостерігати за поведінкою птахів, виховує розуміння єдності людини та природи, турботу про тих, хто її потребує, екологічне мислення та свідомість, розвиває навики спостереження та дослідження.

2. Огляд літератури

2.1. Орнітофауна України та Дніпропетровщини

Термін «орнітофауна» походить від грецького орніто- і латинського Фауна – богиня лісів, полів, травин. Орнітофауна є сукупність усіх видів птахів, які будь – коли траплялися або трапляються на території країни.

У складі сучасної орнітофауни України нараховують 424 види птахів.

Інші літературні джерела вказують наявність близько 360 видів птахів . На Дніпропетровщині налічується 246 видів . У доповнений видовий список у 1996р. додано ще 32 види.

Значна частина птахів щороку здійснюють дальні міграції, а багато нерегулярно кочують на короткі відстані. Птахи є соціальними тваринами, які застосовують для комунікації візуальні і звукові сигнали, зокрема спів; для них характерна соціальна поведінка, що включає утворення зграй, спільне вигодовування пташенят, полювання та захист від ворогів. Переважна більшість птахів є моногамними — вони утворюють пари, зазвичай, на один сезон гніздування, інколи на декілька років або на все життя. В інших видів спостерігається полігінія («багато самиць») або, рідко, поліандрія («багато самців»). Яйця здебільшого відкладаються в особливим чином зроблені гнізда та висиджуються партнерами. Багато птахів досить довгий період після вилуплення з яєць пташенят піклуються про них.

Багато видів мають важливе економічне значення для людини, здебільшого як джерело їжі, отриманої в результаті ведення сільського господарства абополювання. Деякі види, особливо співочі птахи і папуги, є популярними хатніми тваринами. Птахи посідають чільне місце в усіх сферах людської культури — відрелігії до поезії та музики. Внаслідок антропогенного впливу за період із XVII ст.вимерло близько 120–130 видів птахів. На початку XXI ст. близько 1200 видів перебувають під загрозою зникнення через діяльність людини, попри зусилля щодо їх збереження.

В Україні налічують 423^[4] або 424^[5] (425^[6]) види. Серед них 267—270 гніздові, з яких 132—138 зимуючі; 17 з'являються лише на зимівлі, 129 спостерігаються лише у період сезонних міграцій або мають статус залітних.

Науку, що вивчає птахів, називають орнітологією.

2.2. Взаємозв'язок Червоної книги з природоохоронними об'єктами

На сьогодні в світі існує перша ієрархічна система Червоних книг . найвідоміша всесвітня Червона книга Міжнародної Спілки Охорони Природи (МСОП) введення якої розпочато ще в 1948 р. Після неї можна назвати Європейські Червоні списки , яких є декілька. З них найважливіший вважається Європейський Червоний список тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991р). Третя категорія найважливіша для нас - Червона книга України, до якої заносяться види тварин і рослин нашої країни, що перебувають під загрозою зникнення. Перша Червона книга в Україні видана в 1980р. До неї було занесено 151 вид вищих рослин і 85 – тварин. У новій тритомній Червоній книзі України кількість занесених до неї тварин і рослин значно зросла.

Нарешті , остання категорія – регіональна або обласна .

Сюди відносяться Червоні списки для певних географічних регіонів або адміністративних областей. Українська Червона книга – видання узагальнююче. Однак в межах певної місцевості може статися, що рослини або тварини , звичайні для країни в цілому, порапляють в дуже скрутне становище або й зовсім зникають з даної території..Червона книга не може зберегти таких локальних популяцій . Саме для цього й створюють регіональні Червоні списки.

Червоний список видів рослин і тварин Дніпропетровської області був прийнятий рішенням обласної Ради від 12 червня 1998р № 7-2/ХХІІІ

До списків увійшло 260 видів рослин ( в тому числі 1 вид пладків, 3- хвощів, 15 папоротей, 1 – голонасінних і 240 видів квіткових та 459 видів тварин в тому числі 337 видів безхребетних, 16-круглоротих та риб, 5 –земноводних, 6- плазунів, 70- птахів, 18 видів ссавців.

2.3 Обгрунтування вибору напряму дослідження

Несприятливі погодні умови, втручання людини у природу позначається на видовому складі орнітофауни ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани». Тому на сьогодні досить гостро стоїть питання охорони птахів.

Перша й основна умова для дійової охорони птахів та збільшення їх видового складу є збереження в порівняно сталому стані їхніх місць гніздування і кормової бази.

Друга, не менш важлива умова збереження птахів – підгодівля птахів у несприятливий час, оскільки для птахів голод – одна з основних причин загибелі взимку. Вміло організована підгодівля сприяє не лише виживанню птахів , а також подальшому їх закріпленню на гніздових ділянках.

Третя умова – забезпечення спокою, охорони і захисту у стресових та екстремальних ситуаціях в будь- яку пору року.

2.4 Загальна характеристика місцевості дослідження $C:\Users\Натали\Pictures\Vasylkivskyi-Dnp-Raion.pngкавта району.png$

Село Дебальцеве розташоване у південно –східній частині Васильківського району Дніпропетровської області і знаходиться в межиріччі річок Вовча та Верхня Терса.

На території угідь Дебальцівської с/р знаходиться один із 4-х заказників Васильківського району - ландшафтний заказник «Дебальцівські лимани».

Згідно Указу Президента України від 12.09.2005 входить до мережі об'єктів природно – заповідного фонду Дніпропетровської області.

Він розташований на північно - західній околиці с.Дебальцеве Васильківського району , займає S= 429,3 га до складу якої входять:

пасовища -175,4 га
лісонасадження -8,5 га
чагарники – 0,7 га

болота – 50,2 га
під водою – 191,8 га
- інші 2,3 га

2,4 площі Дебальцівських лиманів входять до зареєстрованих для наступного заповідання природних територій в Дніпропетровській області.

Заказник є природно – заповідним об'єктом , який оголошується таким для збереження одного або кількох видів рослин чи тварин, окремих компонентів природи. Серед заказників є ландшафтні , лісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні, геологічні та інші . У заказниках заборонено тільки ті види господарської діяльності , які впливають на знищення виду , що охороняється. Стосовно даного заказника є відповідний заповідний режим.

3. Дослідження видового складу орнітофауни лиману

3.1 Виявлення видового складу орнітофауни лиману.

Регулярно відвідуючи різні ділянки району дослідження , складено список усіх помічених під час екскурсії птахів. У цьому допомогли спеціальні визначники, довідники. Дослідження проводилося протягом року, щоб відмітити не тільки птахів, які регулярно гніздяться в даному районі , а й тих, що бувають тут лише під час весняного або осіннього перельоту, зимують чи випадково залітають.

Екскурсії найчастіше здійснював в ранкові години, коли птахи найбільше активні і їх легко помітити.

Для достовірно інформації постійно спілкувався з місцевим єгерем Саєнко В.П., який поряд з охороною природоохоронного об’єкта проводить спостереження за птахами, їх поведінкою, умовами гніздування, видовим складом.

На основі спостережень та інтерв’ю склав таблицю.

$F:\Новая папка\SAM_0484.JPG$ $F:\Новая папка (2)\Лиман взимку\CIMG1336.JPG$

Видовий склад орнітофауни ландшафтного заказника

«Дебальцівські лимани»

Назва птаха	Занесений до Червоної книги	осілий	перелітні	численні	нечисленні
Сіра та біла чапля Великий і малий бугай Білий лелека ( чорногуз) Гуска сіра Лебідь шипун Качка крижень Чирка Норець Лисуха Куріпка сіра Фазан звичайний Очеретянка Лунь очеретяний Огар Крячок Кваква Синьошийка Синиця довгохвоста Журавель сірий Нирок
	13	5		9	11
$C:\Users\Николай\Desktop\Новая папка (3)\P4301350.JPG$

3.2 Виявлення несприятливих умов, що позначилися на видовому складі птахів та їх чисельності

Проводячи вивчення видового складу птахів лиману в першу чергу дослідили умови довкілля птахів.

Влітку у червні – липні місяці температура повітря сягала понад 40⁰ тепла, це призвело до пересихання значних ділянок лиману.

Це несприятливі умови для водоплаваючих птахів, тому деякі з них почали відлітати у пошуках водойм. Деякі перемістилися ближче до річок Вовчої, Терси.

Лелеки, для яких лиман є кормовою базою, перемістилися до річок Вовчої та Терси у пошуках їжі.

В кінці травня, в період гніздівлі птахів, в результаті людської недбалості було спалено великі території лиману. Згоріла значна територія (сушняк рослин), у яких птахи ще висиджували пташенят або підростали малята. Рятуючись від вогню лиман покинуло багато птахів.

Навесні, коли природа особливо гарна, на травневі свята та на вихідні до лиману прямують гурти людей на відпочинок. Але не всі з них розуміють і пам’ятають про те, що в очереті в цей час птахи висиджують та вигодовують своїх малят. А людський гамір та і саме перебування може налякати пернатих. Вони надовго а то і назовсім можуть покинути гніздо, а це призведе до гибелі пташенят.

Крім цього , люди часто залишають папір, пляшки, бляшанки, поліетиленові пакети. А це забруднює навколишнє середовище, завдає загрози птахам.

На лимані водиться велика кількість птахів які належать до мисливських видів, на яких дозволено полювання у встановлені строки: гуси, качки, лиска, кулики, куріпка сіра, горлиця звичайна, фазан.

На одні види це полювання починається з 15 червня. А на куріпку , фазана, голуба лише в жовтні. Але полюючи на один вид птахів, часто піддають небезпеці інший вид. Або, взагалі, трапляються випадки браконьєрства.

В ході польових робіт було перекрито доступ води до лиману з р.Терси, тому виникла загроза зникнення заказника. Щоб підтримати природній баланс і зберегти біорізноманіття , мисливці Дебальцівського мисливського господарства на чолі з єгерем Саєнком В.П, бригадиром мисливського господарства Засухою В.О почали відновлення гідромережі , що сприяло відновленню живлення озера.

На сьогоднішній день існує ще одне болюче питання – це не дотримання заповідного режиму заказника , що зазначено в охоронному зобов’язанні відносно статті 53 Закону України «Про природно – заповідний фонд України» , в якому зазначено , що заборонено прогін та випасання худоби ( до червня). Власники фермерських господарств та приватні особи не дотримуються заповідного режиму і випасають худобу на території заказника починаючи з квітня місяця .

$C:\Users\Николай\Desktop\Новая папка (3)\P061011_14.29.jpg$ $C:\Users\Николай\Desktop\Новая папка (3)\P061011_14.28_[01].jpg$

Несприятливі умови , що позначаються на видовому складі птахів

Осілі птахи

Перелітні птахи

1.Посушливе літо

(багато пташенят гине під дією високої температури у червні-липні)

2.Сувора зима

( великі морози взимку, північний вітер, снігопади)недостатньо їжі.

3.Забруднення побережних територій

Пересихання лиману погіршує умови гніздування

2.Пожежі на лимані

3.Браконєри ( полювання у невстановлені строки)

3.3 Шляхи вирішення проблем щодо збереження та збільшення видів різноманітності птахів.

1.Підгодовувати птахів взимку для їх збереження.

2.Звернутися до органів місцевого самоврядування із клопотання щодо запобігання пересихання лиману, з метою збереження місць гніздування і кормової бази птахів.

3. Разом із членами гуртка «Довкілля» виготовити та розповсюдити таблички на березі лиману.

4.Просвітницька робота серед школярів та жителів села щодо збереження видового складу птахів.

5. Розповсюдження звернень до жителів села, роз’яснювальна робота серед населення.

3.4.Аналіз та узагальнення отриманих результатів, їх оцінка

В результаті спостережень виявлено, що у весняно- літній період на території ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани» перебуває понад 20 видів птахів .80% цих птахів є перелітними. 20% зимуючі . Тому динаміка сезонних змін видового складу орнітофауни ландшафтного заказника виглядає так:

Для реалізації намічених шляхів вирішення проблем створено слайд- шоу «Орнітофауна ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани», створено брошуру «Визначник орнітофауни ландшафтного заказника «Дебальцівські лимани».

Висновок

В результаті спостережень визначено видовий склад орнітофауни.

Зміст

Вступ

1..Актуальність теми

Основна частина

2. Огляд літератури

2.1 Орнітофауна України та Дніпропетровщини

2.2. Взаємозв'язок Червоної книги з природохоронними об'єктами

2.3 Обґрунтування вибору напряму дослідження

2.4 Загальна характеристика місцевості дослідження

3. Дослідження видового складу орнітофауни лиману

3.1 Виявлення видового складу орнітофауни лиману.

3.2 Виявлення несприятливих умов, що позначилися на видовому складі птахів та їх чисельності

3.3 Шляхи вирішення проблем щодо збереження та збільшення видів різноманітності птахів.

3.4.Аналіз та узагальнення отриманих результатів, їх оцінка

4.ВИСНОВКИ

5.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

6.ДОДАТКИ

Список використаних джерел та літератури

Г.Фесенко. Орнітофауна України/Біологія і хімія в школі. – 2009.- № 1.
М.А.Воїнственський. Птахи. – К.: Рад.шк.- 1984.
Умови проведення Всеукраїнської акції «Годівничка» [Електронний ресурс]: http:www.nenc.gov.ua
Зимова орнітофауна України – як зимують птахи в лісах України [Електронний ресурс]: http:www.myrefs.org.ua
Манюк В.В Обухова К.М Хрестоматія з географії Дніпропетровщини «Дніпрокнига» 2006, с.347 -348

6. .Новіков Ю.В. Природі і людина М.,1991.с.222

Г.Фесенко. Хрестоматійний горобець польовий/ Біологія і хімія в школі. – 2010.- № 4.
А.Н.Сунгуров. Экскурсионный определитель птиц европейской части СССР. – М.: ГУПИМП РСФСР. – 1960.
І.В.Марисова, В.С.Талпош. Птахи України. Польовий визначник. – К.: Вища шк. – 1984.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Шклярук Наталя Андріївна

Пов’язані теми

Позашкільна освіта, Інші матеріали

Додано

8 січня 2018

Переглядів

1443

Оцінка розробки

Відгуки відсутні