ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ ЄВРАЗІЇ

7 клас

Урок №47

Дата:

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ ЄВРАЗІЇ

Мета: поглибити та систематизувати знання про історію відкриттів та досліджень окремих регіонів материка, видатних дослідників та мандрівників; удосконалювати практичні вміння характеризувати історію досліджень материка, виділяти етапи досліджень; розвивати вміння працювати з різними джерелами географічнихзнань, відбирати головне, висловлювати та відстоювати свою думку; виховувати гордість за географічні надбання мандрівників, повагу дознань, здобутих ними.

Обладнання: фізична карта Євразії, підручники, атласи, контурні карти,комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом «Експрес-тест», «Взаємоперевірка»

1. Укажіть найбільший півострів Євразії:

А Піренейський;Б Аравійський;В Скандинавський;Г Камчатка.

2. Яка протока відділяє Євразію та Північну Америку?

А Ґібралтарська;Б Малаккська;В Берінґова;Г Баб-ель-Мандебська.

3. До басейну якого океану належить Азовське море?

А Атлантичного;Б Тихого;В Індійського;Г Північного Льодовитого.

4. Укажіть гори, східними схилами яких проходить умовна межаміж Європою та Азією:

А Карпати;Б Уральські;В Альпи;Г Гімалаї.

5. У яких півкулях розташована більша частина Євразії?

А Північній та Східній;  Б Північній та Західній;

В Південній та Східній;  Г Південній та Західній.

6. Яка крайня точка Євразії наближена до екватора?

А Мис Рока;Б Mис Піай;В Mис Дежньова;Г Mис Челюскін.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Чи відомо вам, що на початок XIX ст., коли вже була відкритаАнтарктида, значні площі внутрішніх районів Євразії залишалися«білими плямами»?

Чим, на вашу думку, це пояснити?

(Відповіді учнів.)

Безумовно, віддаленістю, важкодоступністю та суворістю кліматичних умов цих районів. Якщо територія Європи з давніх часів

була досліджена достатньо добре, то в Азії і в наші часи є місця, щоцікавлять сучасних дослідників своєю незайманістю. Учені й мандрівники, долаючи безліч труднощів і випробувань, створювали,говорячи сучасною мовою, «базу даних» нашого материка. Іменабагатьох першовідкривачів увічнені на географічних картах. Написано безліч наукових праць, складено величезну кількість карт.На службі сучасних картографів тепер космічні дослідження. Незважаючи на це, окремі райони нашого величезного материка залишаються недостатньо вивченими.

Дізнаймося про видатні особистості, які своєю працею створювали скарбницю знань про наш материк.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Розширення географічних знань про Євразію за античних часіві Середньовіччя

Перегляд відео за посиланням : https://www.youtube.com/watch?v=tl4W3BT4qn8

Уже за античних часів торговельний обмін між державами сприяв розширенню географічних знань і встановленню зв’язків між народами.

Вправні мореплавці — греки й фінікіяни — залишили перші записи про нові відкриті землі, що були практичною вказівкою длямандрівників. Греки добре орієнтувалися в Середземномор’ї, плавали вздовж берегів Чорного моря, відкрили гирло Дунаю, Дністра,Дніпра, де створювали свої колонії. Залишки давньогрецьких поселень збереглися й на території України (Херсонес, Ольвія тощо) і єоб’єктами дослідження археологів. Греки пропливли за «Геркулесовістовпи» (Ґібралтарська протока) і досягли Північного моря й Британських островів. Військові походи Александра Македонського, а пізніше — римських легіонерів — також сприяли вивченню нових земель.

Давньогрецький історик та мандрівник Геродот здійснював тривалі подорожі країнами Сходу. У книзі «Історії» він детально описавсвої враження від подорожей, зокрема природу та населення українського Подніпров’я.

У середні віки географічні знання про материк поповнювали завдяки походам вікінгів, поморів, хрестовим походами християн-місіонерів у Палестину.

Подорожі італійця Марко Поло (1271–1295 pp.) збагатили відомості про Індію, Китай, Індійський океан. Португальський мореплавецьВаско да Ґама 1499 р. вперше проклав морський шлях з Європи в Індію. Арабський учений і мандрівник Ібн Баттута на початку XIV ст.здійснив подорожі до Туреччини, на Балканський півострів, побував на півдні України, у Центральній Азії, Індії, Індонезії, Китаї.

Висновок 1. Вивчення території Євразії почалося за давніх часів.Перші відомості про азійські країни були донесені європейцям завдяки мандрівкам Геродота, військовим походам, торговим караванам. У середні віки багато відкриттів було зроблено арабами таєвропейськими купцями.

2.Вивчення північних районів Азії, Сибіру, Далекого Сходу

У XVI–XVII ст. російські землепрохідці, долаючи величезні відстані, незважаючи на суворі кліматичні умови, поступово просувалися через північні райони Азії до східних окраїн материка. Зарезультатами їхніх досліджень були складені перші карти Сибірута Далекого Сходу.

Виступи учнів з повідомленнями.

1594 р. В. Баренц досяг острова Нова Земля; С. Дежньов проплив уздовж північних узбереж, досліджував долини річок Лена,Колима та Індигірка, відкрив протоку між Азією та Америкою(1633–1650 pp.). 1697–1699 pp. сибірський козак В. Атласов подорожував Камчаткою, досяг Північних Курильських островів, склавопис відкритих земель.

3.Дослідження європейців у Центральній і Східній Азії.

Виступиучнів з повідомленнями

1856–1859 pp. П. Семенов здійснив подорож на Тянь-Шань.Він зібрав колекції 1700 видів рослин, зразки 300 видів гірськихпорід. П. Семенов описав висотну поясність Тянь-Шаню, вивчив23 гірських перевали, установив висоту снігової лінії, відкрив сучасне гірське заледеніння, досліджував озеро Іссик-Куль, витокирічки Сирдар’ї. У пам’ять про його досягнення у вивченні Тянь-Шаню 1906 р. до його прізвища було додано друге прізвище «Тянь-Шанський».

У вивченні Центральної Азії значною є роль М. Пржевальського.Цей відомий російський мандрівник присвятив 18 років життявивченню важкодоступних азіатських районів. Він досліджувавверхів’я великих річок Хуанхе та Янцзи, наніс на карту північніокраїни Тибету, провів серйозні кліматичні спостереження терито-

рії, зібрав найбагатшу ботанічну та зоологічну колекції, розгадавтаємницю озера Лобнор. За роки досліджень Пржевальський подолав понад 33 тис. км.

Висновок 2. Наукові дослідження внутрішніх районів Азії розпочалися лише в XIX ст. Значний внесок про розташування географічнихоб’єктів, обриси берегової лінії, основні риси природи материка,життя народів, що його населяють, було зроблено російськимиекспедиціями.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Знайдіть на карті Євразії географічні назви, пов’язаніз іменами першовідкривачів і дослідників.

Робота з контурною картою

Завдання. Нанесіть на контурну карти маршрути подорожей М. Поло, П. Семенова-Тянь-Шаньського,М. Пржевальського.

Прийом «Бліцопитування»

Які райони Євразії досліджували представникидавніх народів?

Чому обмін накопиченими географічними знаннями міжрізними державами давнини був утруднений?

Які події Середньовіччя сприяли розширенню географічнихзнань про материк?

Які вчені зробили найважливіші відкриття в Центральній Азії?

Яке значення для розвитку географічної науки мали відкриттяземлепрохідців?

Чому в Євразії й у наші дні є маловивчені райони?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Якщо б у вас була машина часу, то:

- із якими відомими мандрівниками ви хотіли б здійснити уявну подорож?

-чим саме зацікавили вас їхні відкриття?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати три тестових запитання закритого типу за текстомпараграфа.

3. За бажанням: скласти кросворд за темою «Дослідження Євразіїв різні часи».

4. Перейти за посиланням, та пройти он-лайн тренажер :»Номенклатура Європи» https://www.purposegames.com/game/WV9TGbQl0aK