Дослідження тіл Сонячної системи за допомогою космічних апаратів. Гіпотези і теорії формування Сонячної системи

Дослідження тіл Сонячної системи за допомогою космічних апаратів. Гіпотези і теорії формування Сонячної системи

План. Дослідження тіл Сонячної системи за допомогою космічних апаратів. Гіпотези і теорії формування Сонячної системи.

Появу космонавтики зумовили нові запити людства щодо дослідження космосу. Отже, головними завдяннями для цієї галузі астрономії стали виведення штучного супутника Землі на її орбіту, політ людини в космічний простір, висадка людини на поверхню Місяця, освоєння планет, розташованих в межах Сонячної системи та за її межами, а також здійснення експедицій до далеких зір. Нині перебування людини в космосі вже не є дивиною, проте людство зробило лише кілька перших кроків тривалого та захоплюючого шляху, який належить подолати космонавтиці.

Незалежно від Костянтина Ціолковського вивчав основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали й неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем. Багато ідей Юрія Кондратюка (про створення космічних систем, про розрахунки траєкторій польотів для висадки на місячну поверхню) використано у практичній космонавтиці. Зокрема, результати його наукової праці «Про завоювання міжпланетних просторів» були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць (1969), на зворотному боці якого іменем Кондратюка названо кратер. Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897, Полтава, Україна — місце та дата смерті невідомі, не раніше 1942)

Початок космічної ери було покладено 4 жовтня 1957 р., коли відбувся запуск ШСЗ під керівництвом С. Корольова . Цей видатний конструктор перших у світі космічних кораблів і міжпланетних станцій народився, виріс і отримав освіту за фахом авіційного конструктора в Україні (Київський політехнічний інститут). Корольов очолював створення АМС, які перші в історії космонавтики досягли Місяця, Венери та Марса. Сергі́й Па́влович Корольо́в (нар. 30 грудня 1906 (12 січня 1907), Житомир, Волинська губернія, колишня Російська імперія — 14 січня 1966, Москва, Російська РФСР, СРСР) 4 жовтня 1957 р. Спочатку передбачалося запустити важкий супутник з низкою наукових приладів — об'єкт Д. Однак роботи по ньому затягувалися, і було вирішено розробити дуже простий апарат з двома радіомаяками для проведення траєкторних вимірювань, а важкий супутник мав полетіти наступного, 1958 року, в травні. Діапазон передавачів простого супутника був вибраний так, щоб стеження за супутником могли здійснювати радіоаматори.4 жовтня о 21 годині 28 хвилин 34 секунди за київським часом (19 годин 28 хвилин 34 секунди за Грінвічем) здійснено успішний запуск. Через 295 секунд після старту ПС-1 і центральний блок ракети вагою 7,5 тонни вийшли на еліптичну орбіту з апогеєм 947 км і перигеєм 288 км. На 314,5 секунді після старту Супутник відокремився і подав свій голос. На полігоні сигнал ловили 2 хвилини, потім Супутник пішов за горизонт. Люди на космодромі вибігли на вулицю, кричали «Ура!», гойдали конструкторів і військових. Ще на першому оберті пролунало повідомлення ТАСС: «В результаті великої напруженої роботи науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро створений перший у світі штучний супутник Землі.» Супутник літав 92 дні, до 4 січня 1958 року, зробивши 1440 обертів навколо Землі (близько 60 млн км), а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту.

12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною в світовій історії, що здійснила політ у космічний простір. Ракета-носій «Восток» із кораблем «Восток-1», на борту якої перебував Гагарін, була запущена з космодрому Байконур. Після 108 хвилин польоту Гагарін успішно приземлився в Саратовській області, неподалік від Енгельса. Починаючи з 12 квітня 1962 року, день польоту Гагаріна в космос був оголошений святом — Днем космонавтики. Ю́рій Олексі́йович Гага́рін9 березня 1934 - 27 березня 1968,  

Екіпаж Аполлона-11. Зліва направо: Ніл Армстронг, Майкл Коллінз, Едвін Олдрін«Аполлон-11» (англ. Apollo 11) — американський пілотований космічний корабель серії Аполлон, який уперше доставив людей на поверхню Місяця 20 липня 1969 року. Для командного модуля астронавти обрали позивний «Колумбія» (англ. Columbia), для місячного модуля — «Ігл» (англ. Eagle — Орел). «Колумбія» — назва статуї на будівлі Конгресу США у Вашингтоні і корабля, в якому летіли на Місяць герої роману Жюля Верна «Із Землі на Місяць». Емблема експедиції — орел над поверхнею Місяця, який тримає у кігтях оливкову гілку. Астронавти спершу виконали операції, які імітували старт з Місяця, щоб переконатися у справності відповідних систем. Зовнішня бортова камера, встановлена на місячному модулі, забезпечила пряму трансляцію виходу Армстронга на місячну поверхню. Армстронг спустився на поверхню Місяця 21 липня 1969 року о 02 годині 56 хвилин 20 секунд за Грінвічем. Зробивши крок з драбинки місячного модулю на поверхню Місяця, він вимовив знамениту фразу: «Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства».

Здійснив політ у складі екіпажу американського шаттла «Коламбія» (1997 р.). Під час експедиції провів ряд біологічних експериментів щодо впливу стану невагомості на рослини. Леоні́д Костянти́нович Каденю́к (28 січня 1951, Клішківці, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР — 31 січня 2018[1], Київ, Україна) — український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання (2002-2006), Народний Посол України, Герой України (1997), кавалер ордена "За заслуги" III ступеня (2011)[2], кавалер ордена "За мужність" (1998). Почесний громадянин міста Чернівці[2]. Генерал-майор Збройних Сил України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики. Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича.

Виведена на орбіту у квітні 1971 рад. ст. «Салют-1» (припинила існування у жовтні того ж року) стала першою в світі довготривалою О. с. (див. «Салют»). У квітні–травні 1973 на орбіті перебувала ст. «Салют-2», червні 1974 – січні 1975 – «Салют-3», грудні 1974 – лютому 1977 – «Салют-4», червні 1976 – серпні 1977 – «Салют-5», вересні 1977 – липні 1982 – «Салют-6», квітні 1982 – лютому 1991 – «Салют-7». У лютому 1986 виведено на орбіту базовий блок ст. «Салют-8» (пізніше – «Мир»). Протягом 10 р. були пристиковані ще 6 модулів. Від травня 1973 до липня 1979 функціонувала амер. ст. «Skylab». Міжнаро́дна космі́чна ста́нція (МКС; англ. International Space Station, ISS) — пілотована космічна станція на орбіті Землі, створена для наукових досліджень у космосі. Будівництво розпочалось 1998 року і тривало у співробітництві аерокосмічних агентств Росії, США, Японії, Канади, Бразилії та Євросоюзу. Маса станції становить приблизно 450 тонн[1]. МКС обертається навколо Землі на висоті близько 415 кілометрів[2], здійснюючи 15,77 обертів за добу, рухається з середньою швидкістю 27 700 км/год, її можна легко побачити неозброєним оком. Спочатку планувалося, що станція пропрацює на орбіті до 2010 року, та вже 2008 називалася інша дата — 2016 або 2020 рік. На початку 2015 року було повідомлено про плани роботи станції до 2024 року

Основна гіпотеза утворення Сонячної системи. Основною гіпотезою утворення Сонячної системи в цей час уважається гіпотеза Хайла. Відповідно до неї, спочатку була іонізована газова хмара, з якого, під дією електромагнітних сил утворилася Сонце, і на певних відстанях від нього залишилися залишки цього газу. Гравітаційні сили Сонця притягали ці залишки, а магнітне поле зупиняло притягання, цим визначилося місце розташування планет. Після виникнення планет аналогічним способом у планет утворилися супутники. Сонце являє собою розпечену кулю діаметром 1400000 км. Воно містить у собі 99.87% всієї сонячної системи. Температура зовнішніх шарів досягає 6000 градусів, внутрішніх шарів 15 млн. градусів. Тиск усередині Сонця 15- 200 млн. атмосфер. Щохвилини Сонце виділяє величезна кількість енергії (на Землю падає 180 більйонів к. Вт енергії). Крім цього, Сонце посилає зі швидкістю 3000 км/сек потоки заряджених атомів водню, потрапляючи в атмосферу Землі, викликають полярне сяйво й магнітної бури. Відстані від планет до Сонця являють собою закономірну послідовність – проміжки між сусідніми орбітами зростають із видаленням від Сонця. Ці закономірності руху планет у сполученні з розподілом їх на дві групи по фізичних властивостях указують на те, що Сонячна система не є випадковими зборами космічних тіл, а виникла в єдиному процесі. Завдяки майже круговій формі планетних орбіт і більших проміжків між ними виключена можливість тісних зближень між планетами, при яких вони могли б істотно змінювати свій рух у результаті взаємних притягань

Домашнє завдання. Домашнє завдання. П. 4 ст. 61-66 Перегл відеоhttps://youtu.be/o. W01-o. XRjm. U